Suchergebnisse

У статті в рамках аналізу напрямків діяльності, які здійснюються в країнах Європейського Союзу з метою розробки та впровадження єдиних стандартів діяльності психологів та їх реалізації в процесі університетської підготовки психологів висвітлено зміст професійних компетенцій, які повинні бути сформовані у психологів, які працюють в сфері організаційної психології та психології праці. Підкреслено їх роль в забезпеченні організаційного розвитку сучасних організацій. ; Referring to the trends aiming at elaboration and implementation common standards of psychologies' рrofessional activity and their realization through psychologists' university training in countries of Еuropean Union the article reveals the essence of professional сompetences to be developed in work and organizational psychologists. The role of these standards in ensuring the organizational development of modern organizations is еmphasized.

Релігійна толерантність виступає проблемою взаємодії різних культур і цивілізації, а також діалогу всередині культур.
Метою статті є аналіз правових меж релігійної толерантності, визначення кола теоретичних і практичних проблем щодо принципу державного нейтралітету в релігійних питаннях крізь призму судового рішення, яке потребує правового врегулювання.
Наукова новизна полягає у пошуку шляхів зниження конфліктогенного потенціалу в сучасній Україні у зв'язку з частими проявами нетерпимості між прихильниками різних релігійних світоглядів та інтеграцією держави у світову спільноту.
Висновки. Полеміка про розміщення релігійних символів у публічних місцях і досягнення правильного балансу між конкурентними правами (коли меншини дотримуються своїх релігійних свобод, і в багатьох випадках релігійна більшість бореться за збереження статусу-кво у своїх привілейованих позиціях) ще далека від своєї завершеності й потребує подальшого різнобічного осмислення в контексті взаємодії міжнародних правових норм і національного законодавства.
Підхід до вирішення цього питання повинен забезпечуватися національним правом, однак обсяг розсуду, наданий державі, не є завжди однаковим. Незважаючи на те, що Суд не повинен встановлювати єдині стандарти, усе ще важливо, щоб він надавав рекомендації щодо орієнтирів, які держави повинні враховувати при розробці державної політики, антидискримінаційного законодавства та практики, щоб виконати свої зобов'язання щодо дотримання основних прав.
Релігійна толерантність являє собою той вимірювальний засіб, за допомогою якого європейська спільнота знаходить свої нові риси й порушує питання про власну ідентичність і про роль релігії у її формуванні. Реалізація ідей толерантності в нових умовах не відбувається без використання правових механізмів. Держави на сучасному етапі повинні прагнути до створення такого політико-правового режиму, який найбільшою мірою сприяє зміцненню ідей толерантності в суспільній свідомості. Тому потребує вдосконалення відповідна система правових стимулів і обмежень, профілактики та юридичної відповідальності за правопорушення в цій сфері.

Основна мета реформування бюджетних установ - це удосконалення способів надання державних послуг, ефективність і раціональність використання бюджетних коштів. У статті розглянуто теоретичні підходи до переходу бюджетних установ на єдині методологічні засади бухгалтерського обліку. Проведен аналіз сучасних особливостей та перспектив реформування, модернізації обліку в бюджетних установах, визначення напрямків удосконалення методології та переходу на єдині методологічні засади обліку і звітності. Виділено труднощі, які виникають при адаптації вітчизняного облікового законодавства до міжнародних вимог та окреслено шляхи їх подолання. ; A primary purpose of reformation of budgetary establishments is an improvement of methods of grant of state services, efficiency and rationality of the use of budgetary facilities. Necessity of standardization and reformation of account for budgetary establishments on a world scale and it is determined harmonization of the registration systems by development of processes of economic integration of countries, creation of economic clearzones, international associations and joint ventures. In the article the theoretical going is considered near passing of budgetary establishments to only methodological principles of record-keeping.

The Ukrainian parliament has not adopted a codified act on administrative procedure yet, in spite of three attempts starting from 2004. Meanwhile, the very idea of systematization of law on administrative procedure has become very popular in many countries as well as in the European Union as the whole. Numeral soft law documents were adopted by the Council of Europe and the European Union during last fifteen years. They had been designed to improve implementation of law on administrative procedure in European countries and to formulate common contemporary standards for public administration`s activities.So Ukraine has a rather good possibility to improve its draft Law on administrative procedure using provisions laid down in above mentioned documents (especially – in the Model Rules on European Union administrative procedure prepared by prominent European scholars) and to adopt a high quality legislation in the field. ; Доцільність систематизації різних галузей законодавства не є новою ідеєю в сучасній теорії права та у правових системах сучасності. Однак історія систематизації законодавства про адміністративну процедуру не налічує навіть сотні років, адже цей процес розпочався в Австрії у 1925 році. Не зважаючи на розроблений уже достатньо давно проект Закону про адміністративну процедуру (первинна назва – Адміністративно-процедурний кодекс) та кілька спроб його розгляду у Верховній Раді, в Україні до цього часу адміністративно-процедурне законодавство залишається несистематизованим і розпорошеним по численних законах і, що гірше – підзаконних нормативно-правових актах.Останніми роками ідея систематизації законодавства про адміністративну процедуру отримала новий поштовх. З кожним роком усе нові держави як Європи, так і усього світу приймають загальні закони (кодекси) про адміністративну процедуру, а в правовій доктрині держав-членів Європейського Союзу активно обговорюють доцільність ухвалення законодавчого акта, в якому були б викладені єдині стандарти діяльності публічної адміністрації цього міждержавного утворення. З цією метою група провідних науковців, які представляли різні держави-члени ЄС, розробила Модельні правила про адміністративну процедуру Європейського Союзу.Автори названих Модельних правил вказують, що лише «інноваційна кодифікація» законодавства про адміністративну процедуру відповідатиме сучасним потребам розвит­ку правової системи Європейського Союзу. Кодифікація вважатиметься інноваційною, якщо новим законом буде впроваджене єдине джерело існуючих принципів, котрі звичайно розпорошені в різних законах, правилах та судових прецендентах; цей закон може також модифікувати існуючі принципи та правила і, якщо необхідно, додавати нові. Метод інноваційної кодифікації дасть змогу усувати колізії в існуючих законах та заповнювати прогалини.Проаналізовано запроваджені в різних країнах світу моделі кодифікації зако­нодавства про адміністративну процедуру, що характеризують обсяг його правового регулювання. Зокрема, висвітлено законодавчі підходи щодо форм (інструментів) діяльності публічної адміністрації, а також стадій та етапів адміністративної процедури, які регульовані кодифікаційними актами держав із тривалим досвідом імплементації цього законодавства. Акцентовано, що зміст законодавства про адміністративну проце­дуру має ґрунтуватися на загальновизнаних принципах верховенства права та доброго адміністрування, із наступною конкретизацією у відповідних субпринципах функціонуван­ня публічної адміністрації.Підсумовуючи, новітні європейські розробки у галузі адміністративно-процедурного права можуть і мають бути використані при удосконаленні проекту Закону про адмі­ністративну процедуру, прийняття якого Верховна Рада України не повинна у черговий раз затягувати.

Abstract. The essence of cryptocurrencies is considered and the definition of their legal status is offered. The experience of some jurisdictions regarding the opportunities and threats of using and regulating cryptocurrencies has been studied. The authors analyzed the cryptocurrency market. The factors that led to the widespread use of cryptocurrency, which include financial instability, significant currency fluctuations, limiting capital flows and inflation of the currency in the country. The problem of information protection using blockchain technology, which is solved by a combination of block design and cryptographic protection, is considered. The capitalization of TOP cryptocurrencies for the last three years is analyzed, among which the leading ones are Bitcoin (VTS), Ethereum (ETH), Tether (USDT) and others. Identified issues that need to be addressed in the field of finance and legal regulation. In the process of analyzing the experience of regulating cryptocurrency, we have found similar and distinctive features in some jurisdictions. First, each country, in view of the great potential of the blockchain technology, is trying in one way or another to create a favorable climate for its development. Secondly, the use of cryptocurrency goods is rapidly developing, and their impact on economic processes, both at the international and national levels is increasing, while states are faced with the problem of adapting their tax legislation to the current challenges of the digital economy, since the definition of the status of cryptocurrency does not directly lead to lack of funds to the state budget from operations with these assets. Thirdly, today there are more than 2,000 cryptocurrencies is traded through various trading platforms — stock exchanges and can be used to launder proceeds from crime. Thus, it is necessary to develop common standards for the regulation of cryptocurrency and the requirements for such crypto exchange counterparts, through the licensing of operations with cryptocurrencies. At the same time, the important question is what government bodies should exercise such control. Keywords: technology blockchain, cryptocurrency, virtual currency, legal regulation of cryptocurrencies, state functions, cryptocurrencies taxation. JEL classіfіcatіon F01, F20, K33, K34 Formulas: 0; fig.: 0; tabl.: 1; bibl.: 23. ; Анотація. Розглянуто сутність криптовалют і запропоновано визначення їхнього правового статусу. Вивчено досвід деяких юрисдикцій щодо можливостей і загроз використання і регулювання криптовалют. Проведено аналіз ринку криптовалют. Визначено фактори, які призвели до поширення використання криптовалют, до яких віднесено фінансову нестабільність, значні валютні коливання, обмеження руху капіталу та інфляцію національної валюти у країні. Розглянуто проблему захисту інформації при використанні технології блокчейн, яка вирішується завдяки поєднанню конструювання блоків і криптографічного захисту. Проаналізовано капіталізацію ТОП криптовалют за останні три роки, серед яких провідними є Bitcoin (ВТС), Ethereum (ETH), Tether (USDT) та інші. Визначено проблеми, які треба розв'язати у сфері фінансів і правового регулювання. У процесі аналізу досвіду регулювання криптовалют деякими юрисдикціями були знайдені схожі та відмінні риси. По-перше, кожна країна, зважаючи на великий потенціал технології блокчейн, намагається в той чи інший спосіб створити сприятливий клімат для її розвитку. По-друге, використання криптовалют стрімко розвивається, а їхній вплив на економічні процеси як на міжнародному, так національному рівнях — збільшується, при цьому держави зіштовхуються з проблемою адаптації свого податкового законодавства під сучасні виклики цифрової економіки, адже невизначеність статусу криптовалют напряму веде до недоотримання коштів у бюджет країни від операцій з цими активами. По-третє, на сьогодні більш як 2 тисячі криптовалют, якими торгують через різні торговельні майданчики — біржі, і можуть бути використані для відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом. Таким чином, потрібно розробити єдині стандарти регулювання криптовалют і вимоги до таких криптовалютних бірж шляхом ліцензування операцій із криптовалютами. При цьому актуальним постає питання про те, які державні органи повинні здійснювати такий контроль. Ключові слова: технологія блокчейн, криптовалюта, віртуальна валюта, правове регулювання криптовалюти, функції держави, оподаткування криптовалют. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 1; бібл.: 23.

Abstract. The essence of cryptocurrencies is considered and the definition of their legal status is offered. The experience of some jurisdictions regarding the opportunities and threats of using and regulating cryptocurrencies has been studied. The authors analyzed the cryptocurrency market. The factors that led to the widespread use of cryptocurrency, which include financial instability, significant currency fluctuations, limiting capital flows and inflation of the currency in the country. The problem of information protection using blockchain technology, which is solved by a combination of block design and cryptographic protection, is considered. The capitalization of TOP cryptocurrencies for the last three years is analyzed, among which the leading ones are Bitcoin (VTS), Ethereum (ETH), Tether (USDT) and others. Identified issues that need to be addressed in the field of finance and legal regulation. In the process of analyzing the experience of regulating cryptocurrency, we have found similar and distinctive features in some jurisdictions. First, each country, in view of the great potential of the blockchain technology, is trying in one way or another to create a favorable climate for its development. Secondly, the use of cryptocurrency goods is rapidly developing, and their impact on economic processes, both at the international and national levels is increasing, while states are faced with the problem of adapting their tax legislation to the current challenges of the digital economy, since the definition of the status of cryptocurrency does not directly lead to lack of funds to the state budget from operations with these assets. Thirdly, today there are more than 2,000 cryptocurrencies is traded through various trading platforms — stock exchanges and can be used to launder proceeds from crime. Thus, it is necessary to develop common standards for the regulation of cryptocurrency and the requirements for such crypto exchange counterparts, through the licensing of operations with cryptocurrencies. At the same time, the important question is what government bodies should exercise such control. Keywords: technology blockchain, cryptocurrency, virtual currency, legal regulation of cryptocurrencies, state functions, cryptocurrencies taxation. JEL classіfіcatіon F01, F20, K33, K34 Formulas: 0; fig.: 0; tabl.: 1; bibl.: 23. ; Анотація. Розглянуто сутність криптовалют і запропоновано визначення їхнього правового статусу. Вивчено досвід деяких юрисдикцій щодо можливостей і загроз використання і регулювання криптовалют. Проведено аналіз ринку криптовалют. Визначено фактори, які призвели до поширення використання криптовалют, до яких віднесено фінансову нестабільність, значні валютні коливання, обмеження руху капіталу та інфляцію національної валюти у країні. Розглянуто проблему захисту інформації при використанні технології блокчейн, яка вирішується завдяки поєднанню конструювання блоків і криптографічного захисту. Проаналізовано капіталізацію ТОП криптовалют за останні три роки, серед яких провідними є Bitcoin (ВТС), Ethereum (ETH), Tether (USDT) та інші. Визначено проблеми, які треба розв'язати у сфері фінансів і правового регулювання. У процесі аналізу досвіду регулювання криптовалют деякими юрисдикціями були знайдені схожі та відмінні риси. По-перше, кожна країна, зважаючи на великий потенціал технології блокчейн, намагається в той чи інший спосіб створити сприятливий клімат для її розвитку. По-друге, використання криптовалют стрімко розвивається, а їхній вплив на економічні процеси як на міжнародному, так національному рівнях — збільшується, при цьому держави зіштовхуються з проблемою адаптації свого податкового законодавства під сучасні виклики цифрової економіки, адже невизначеність статусу криптовалют напряму веде до недоотримання коштів у бюджет країни від операцій з цими активами. По-третє, на сьогодні більш як 2 тисячі криптовалют, якими торгують через різні торговельні майданчики — біржі, і можуть бути використані для відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом. Таким чином, потрібно розробити єдині стандарти регулювання криптовалют і вимоги до таких криптовалютних бірж шляхом ліцензування операцій із криптовалютами. При цьому актуальним постає питання про те, які державні органи повинні здійснювати такий контроль. Ключові слова: технологія блокчейн, криптовалюта, віртуальна валюта, правове регулювання криптовалюти, функції держави, оподаткування криптовалют. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 1; бібл.: 23.

The article is devoted to the consideration of certain aspects of protection of intellectual property rights in the field of sports, as copyright and related rights in the field of sports are relevant in today's realities, when sports relations are actively commercialized. The article notes that the objects of intellectual property in the field of physical culture and sports include works of art created by subjects of sports creativity, means of individualization of participants in civil turnover, goods, works and services used in sports, use of the name of outstanding athletes and episodes from their lives, etc. It is pointed out that there are often conflicts between large sports companies over the use of trademarks that accompany sports paraphernalia and symbols in the field of sports. In the field of sports, owners of sports brands must carefully monitor the possible use of their brands by other market participants (sports entities). The problem of legal regulation of the use of a set of objects of intellectual property rights and personal intangible assets that constitute the image of the athlete is quite relevant, but still little studied. The study showed gaps in the legislation governing the relationship that arises in the coverage of sporting events. The article emphasizes the need to adapt national legislation to the requirements of the world market economy, including in the field of intellectual property, which is a high stimulus to economic development in many countries. In addition, it is noted that in general, the relevant legal framework in Ukraine lags behind the trends in the regulation of sports activities in other countries. In such circumstances, it is impossible to carry out proper legal protection of the results of intellectual activity in the field of sports, to implement judicial protection of the rights of creators of intellectual property – the subjects of sports relations. However, these rights can and should be subject to legal protection. In order to improve the legal framework governing the relations of participants in creative intellectual sports activities, in the process of which intellectual rights of creators and performers of sports works may arise, it is possible to first identify and specify sports in which these rights may arise and unify legal systems of economic regulation of legal relations in the field of intellectual property under uniform standards. ; Стаття присвячена розгляду окремих аспектів захисту прав інтелектуальної власності у галузі спорту, оскільки авторські права та суміжні права у сфері спортивної діяльності мають актуальну значимість в реаліях сьогоденні, коли спортивні відносини активно комерціалізуються. У статті зазначається, що до об'єктів інтелектуальної власності у галузі фізичної культури та спорту можна віднести художньо-спортивні твори,що створюються суб'єктами спортивної творчої діяльності, засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів, робіт і послуг, які використовуються в спорті, використання імені видатних спортсменів та епізодів з їхнього життя тощо. Вказується на виникнення досить часто конфліктів між великими спортивними компаніями стосовно питання використання товарного знаку, що супроводжує спортивну атрибутику і символіку, у спортивній сфері. У спортивній сфері власники спортивних брендів повинні ретельно стежити за можливим використанням їх товарних марок іншими учасниками ринку (суб'єктами спортивної діяльності). Досить актуальною, та все ще мало дослідженою є проблема правового регулювання використання комплексу об'єктів права інтелектуальної власності та особистих немайнових благ, що становлять імідж спортсмена. Дослідження показало наявність прогалин у законодавстві, що регулює відносини, що виникають при висвітленні спортивних заходів. У статті акцентовано увагу на необхідності адаптувати національне законодавство до вимог світової ринкової економіки, в тому числі й у сфері інтелектуальної власності, яка є високим стимулом розвитку економіки в багатьох країнах світу. Крім того, наголошується, що в цілому відповідна нормативно-правова база в Україні дещо відстає від тенденцій, які мають місце в регулюванні спортивної діяльності в інших країнах. За таких обставин неможливо здійснювати належну правову охорону результатів інтелектуальної діяльності в спортивній сфері, реалізувати судовий захист прав творців об'єктів інтелектуальної власності – суб'єктів спортивних правовідносин. Однак ці права можуть і повинні підлягати правовій охороні. З метою удосконалення законодавчої бази, що регулює відносини учасників творчої інтелектуальної спортивної діяльності, у процесі якої можуть виникати інтелектуальні права творців і виконавців спортивних творівможливо, для початку визначити та конкретизувати види спорту, в яких можуть виникати ці права та здійснити уніфікацію правових систем регулювання економічних правовідносин в галузі інтелектуальної власності під єдині стандарти.

У статті охарактеризовано системний підхід стосовно впровадження електронного врядування (е-врядування) у процесі прийняття державних рішень, яке щороку стає більш актуальним. Процес його стрімкого застосування обґрунтовується тим, що в умовах розвитку глобального інформаційного суспільства виконання державою її конституційних обов'язків, надання послуг громадянам супроводжується розширенням використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Сформовано мету впровадження е-врядування задля досягнення європейських стандартів якості надання адміністративних послуг, відкритості та прозорості влади для суспільства. Досягнення цієї мети передбачає реалізацію системи взаємопов'язаних цілей у рамках відповідної державної політики: підвищення якості та доступності публічних послуг для громадян та бізнесу, спрощення процедур і скорочення адміністративних витрат; підвищення якості управлінських процесів, контроль за результативністю та ефективністю діяльності органів публічної влади; забезпечення відкритості інформації про діяльність органів публічної влади, розширення доступу до неї та надання можливості безпосередньої участі людини та інститутів громадянського суспільства у процесах підготовки й експертизи проектів політико-адміністративних рішень.
Визначено основні принципами е-врядування такі, як: прозорість і відкритість влади; конфіденційність та інформаційна безпека; єдині технічні стандарти і взаємна сумісність; орієнтованість на інтереси і потреби споживачів послуг, співробітництва та партнерства; підконтрольність та підзвітність органів влади громадянам та суспільству; принцип першої особи.
В Україні в цілому створена відповідна нормативно-правова база з питань е-врядування, але їй притаманна низка таких недоліків, як: неповнота, декларативність, несистемність, нечіткість, недостатня взаємоузгодженість документів та відповідність міжнародним нормам, насамперед європейським, втрата актуальності тощо, що є суттєвим стримуючим фактором розвитку цієї сфери і одною з основних причин втрати країною своїх позицій у міжнародних рейтингах з розвитку інформаційного суспільства та електронного врядування.

The author lists the principles of national governance for candidate and potential candidate countries for membership in the European Union (on the example of Ukraine). These are the principles of compliance with EU best practices, which objectify European values and standards of public administration as the only principles for the coexistence of peoples and nations in the "borderless" dimension. Understanding that public administration and state administration in Ukraine should be distinguished from each other, in this paper the author uses the construction "principles of national governance". It was found that the SIGMA assesses the state of European integration modernizations of the legislation of the EU candidate countries on the basis of the developed methodological bases and publishes reports on basic measurements based on the analysis of several areas. Six areas are described in which the SIGMA assesses the state of European integration modernization of the legislation of the EU candidate countries. It was found that Ukraine needs to: 1) optimize national governance by adopting strategic, clarifying or individual legislative, governmental and acts of the head of state; 2) to ensure the effectiveness of the basic principles of the government and its bodies; 3) reform the institution of state and public service; 4) make the transition to the service type of public administration; 5) provide conditions for public monitoring, supervision and control over the activities of national governments; 6) introduce a strategically planned approach to the formation and expenditure of public funds and debt management, mechanisms of open and independent internal and external control, audit and public procurement procedures based on uniform standardized rules. It was revealed that for Ukraine to ensure the gradual optimization of public administration for its sustainable development with an emphasis on the innovative application of administrative practices related to the inclusiveness of the exercise of power influence on public relations should be a strategic priority. ; У статті автором наведено перелік принципів національного врядування для країн-кандидатів та потенційних кандидатів на членство у Європейському Союзі (на прикладі України). Мова йде про принципи відповідності передовим практикам ЄС, що об'єктивують європейські цінності й стандарти публічного адміністрування як єдині засади спільного співіснування народів й націй у «без кордонному» вимірі. З розумінням того, що публічне адміністрування та державне управління в Україні слід розмежовувати одне від одного, а в єдності іменувати національним врядуванням, в цій роботі автор використовує конструкцію «принципи національного врядування». Виявлено, що Програма SIGMA оцінює стан євроінтеграційних модернізацій законодавства країн-кандидатів до ЄС на основі розроблених методологічних основ та оприлюднює звіти про базові вимірювання на підставі аналізу декількох напрямів. Описано шість напрямів за якими Програма SIGMA оцінює стан євроінтеграційних модернізацій законодавства країн-кандидатів до ЄС. З'ясовано, що Україні потрібно: 1) оптимізувати національне врядування шляхом прийняття стратегічних, уточнюючих чи індивідуальних законодавчих, урядових та актів глави держави; 2) забезпечити дієвість основних принципів діяльності уряду та його органів; 3) реформувати інститут державної та публічної служби; 4) здійснити перехід на сервісний тип публічного адміністрування; 5) забезпечити умови для здійснення громадського моніторингу, нагляду та контролю за діяльністю суб'єктів національного врядування; 6) запровадити стратегічно плановий підхід до формування та витрачання державних коштів й розпорядження борговими зобов'язаннями, механізмів відкритого та незалежного внутрішнього та зовнішнього контролю, аудиту та процедур здійснення публічних закупівель на основі єдиних стандартизованих правил. Виявлено, що для України забезпечення поступової оптимізації публічного адміністрування задля його сталого розвитку з акцентом на інноваційність застосування практик адміністративної діяльності, пов'язаних із інклюзивністю реалізації владного впливу на суспільні відносини мати бути стратегічним пріоритетом.

The article presents views on the conceptual basis for the introduction of a modern model of combat training in military units (units) of the Land forces of the Army of Ukraine by adapting NATO standards, which should be used thoughtfully in preparing military units to perform their assigned tasks. The proposed model of training provides a fundamentally different approach, both to the process of training troops (forces) and to the system of their evaluation, which consists in the priority solution of the tasks of combat training, their targeted funding and logistics. The well-thought-out organization and unquestioning implementation of combat training measures in the Land forces should become the main content of the daily life of military teams. Th e article aims to substantiate the need to introduce a modern model of combat training in the Land forces as an effective and extremely important tool for deterring the enemy and repelling possible large-scale armed aggression against Ukraine. The introduction of a modern model of combat training provides common approaches to the basics of the organization of the training system of troops (forces), as well as requirements for planning and conducting training activities. The process of combat training is organized in accordance with the tasks set by military units (units), taking into account the level of training achieved by them and lists of combat capabilities to acquire (build, maintain) during the training period, and the actual amount of resources allocated for training and acquired combat experience and experience of joint training with military formations of NATO member countries. The main requirement for the organization of combat training is a creative approach, avoidance of stereotypes when learning the forms and methods of maneuvering combat operations, taking into account the situation and tactics of the enemy, efforts to improve professional skills of personnel, effective use of weapons and military equipment, the smallest losses in forces, means and resources. It is necessary to take into account the qualitative state of forces and means - the level of combat experience and training of troops (forces), the degree of training of commanders and staffs as governing bodies, the level of physical and moral readiness of personnel to perform tasks. It is the quality of military units (units) that allows us to fight not in numbers but in skills. Qualitative characteristics are the main indicator of the level of combat capabilities of military units (units). Only by deeply analyzing the qualitative state of readiness of subordinate structures, the commander can properly plan the battle, reasonably determine the combat tasks, choose the most appropriate and effective ways of conducting hostilities. The organization of combat training includes: definition of tasks of combat training; working out the plan for the organization of combat training; combat training planning; setting tasks; comprehensive combat training; combat training guidance. It is the careful organization of combat training that directs the direct activities of commanders, commanders (chiefs) of all levels to determine tasks and requirements for training, conduct quality planning, comprehensive support, management, control and assistance to subordinate commanders (chiefs). The components of combat training include individual training of officers, sergeants and privates of contract military service, as well as conscription; collective training, consisting of training of departments (headquarters) of military units (units) and training of military units (units); training material and technical base that ensures the implementation of combat training. The direction and level of combat training of military units (subdivisions) of the JI of the Army of Ukraine must meet the requirements of today, have clear outlines, promote and ensure the guaranteed implementation of tasks under any circumstances, effective use of weapons, achieving victory with the least losses, tools and resources. The direction of further research to increase the effectiveness of the combat training model of the Land forces of the Army of Ukraine should be quantitative and qualitative justification of the proposed ways based on the Catalog of capabilities of the Army of Ukraine, Standard catalog of tasks (subtasks) for training of the Army of Ukraine, as well as individual and collective training standards. ; У статті викладено погляди на концептуальні засади запровадження сучасної моделі бойової підготовки у військових частинах (підрозділах) Сухопутних військ Збройних Сил України шляхом адаптації стандартів НАТО, які слід вдумливо використовувати в ході підготовки військових формувань до виконання завдань за призначенням. Запропонована модель підготовки передбачає принципово інший підхід як до процесу навчання військ (сил), так і до системи їх оцінювання, що полягає в пріоритетному вирішенні завдань бойової підготовки, їх цільовому фінансуванні та матеріально-технічному забезпеченні. Продумана організація та беззаперечне виконання заходів бойової підготовки у Сухопутних військах повинно стати основним змістом повсякденної життєдіяльності військових колективів. Стаття має на меті обґрунтування необхідності запровадження сучасної моделі бойової підготовки у Сухопутних військах як дієвого та вкрай важливого інструменту стримування противника та відсічі можливій широкомасштабній збройній агресії проти України. Запровадження сучасної моделі бойової підготовки передбачає єдині підходи до основ організації системи підготовки військ (сил), а також вимоги до планування та проведення навчальних заходів. Процес бойового навчання організовується відповідно до визначених військовим частинам (підрозділам) завдань, з урахуванням досягнутого ними рівня навченості та переліків бойових спроможностей для набуття (нарощування, підтримання) протягом періоду навчання і реальних обсягів ресурсного забезпечення, виділеного на проведення заходів підготовки, а також набутого бойового досвіду та досвіду проведення сумісної підготовки з військовими формуваннями країн – членів НАТО. Основною вимогою щодо організації бойової підготовки є творчий підхід, уникнення шаблонності під час навчання форм і способів ведення маневрених бойових дій з урахуванням обстановки та тактики дій противника, спрямування зусиль на поліпшення фахової майстерності особового складу, ефективне використання підлеглими озброєння та військової техніки, досягнення перемоги з найменшими втратами у силах, засобах і ресурсах.