Search results

У статті представлена узагальнена система факторів (чинників) детер-мінації транскордонної злочинності. Проаналізовано підходи до виділення причині умов злочинності, що застосовуються в зарубіжній і вітчизняній кримінології.Встановлено криміногенні чинники, що детермінують транскордонні злочини.З огляду на різнооб'єктність даних злочинів, визначені причинні комплекси, щоє характерними для кожного з їх видів. Особливу увагу акцентовано на впливі назлочинність транскордонності в різних формах її реалізації з урахуванням її ди-наміки. Окремо проаналізовано з точки зору теорій раціонального вибору і стан-дартної діяльності роль ситуативних і віктимологічних факторів.Окрема проблема, що підлягає аналізу, є особливістю транскордонних зло-чинів. Мова про відмінності, що є в суміжних державах, щодо підходів до квалі-фікації та оцінки наслідків правопорушень. Це характерно для тих випадків, колиза відповідне правопорушення в сусідніх країнах встановлені різні види юридичноївідповідальності, наприклад, відповідно, кримінальна чи адміністративна. Абодля тих випадків, коли різними є мотиви протидії такому кримінальному право-порушенню в суміжних державах. Це найчастіше пов'язано з економічними, по-літичними (іноді культурними) передумовами.Констатовано те, що визначальним фактором транскордонної злочиннос-ті в Україні є високий рівень соціальної аномії. Дисонанс між офіційно задекла-рованими публічними цілями і прийнятними шляхами їх досягнення є ознакоюданого явища. В силу проблематичності досягнення цих цілей законним шляхом,прийнятною соціальною практикою стає вчинення транскордонних правопору-шень. Жителі прикордонних територій при цьому керуються різноспрямованимипо відношенню до транскордонної злочинності мотивами. Виходячи з цього, слідвживати заходів, спрямованих на стимулювання антикримінальної стійкостігромадян і недопущення криміналізації (в соціологічному сенсі) населення прикор-доння.Складність полягає в розробці ефективної єдиної методики оцінки факто-рів, які є передумовами різнооб'єктних транскордонних злочинів, що навряд чиможливо. Крім цього, слід враховувати, що нечасто зустрічається ідентичністьпідходу до криміналізації щодо схожих правопорушень в сусідніх державах. Більштого, законодавчі процеси криміналізації та декриміналізації, навіть у межаходнієї держави носять постійний характер.Обґрунтовано заходи, спрямовані на встановлення причин та умов в інтересахефективності механізму протидії транскордонній злочинності. Це, середіншого, необхідно для створення переліку відповідних ризиків, характерних длясусідніх держав, взаємодіючими правоохоронними органами цих держав, їх пері-одичного коригування та пріоритетного урахування в оперативно-службовій ді-яльності незалежно від політичної динаміки в кожній з даних держав. ; В статье представлена обобщенная система факторов детерминациитрансграничной преступности. Проанализированы подходы к выделению причини условий преступности, принятые в зарубежной и отечественной криминоло-гии. Установлены криминогенные факторы, детерминирующие трансграничныепреступления. Учитывая разнообъектность данных преступлений, выделеныпричинные комплексы, характерные для каждого из их видов. Особый акцентсделан на влиянии на преступность трансграничности в разных ее формахс учетом ее динамики. Отдельно с точки зрения теорий рационального выбораи стандартной деятельности проанализирована роль ситуативных и виктимо-логических факторов.Отдельная проблема, подлежащая анализу, является особенностью транс-граничных преступлений. Речь о различиях, проявляемых в смежных государствах,в отношении подходов к квалификации и оценке последствий правонарушений.Это характерно для тех случаев, когда за соразмерное правонарушение в странах-соседях установлены разные виды юридической ответственности, например,соответственно, уголовная или административная. Или для тех случаев, когдаразличны мотивы противодействия такому уголовному правонарушению в со-предельных государствах. Это чаще всего связано с экономическими или полити-ческими (иногда культурными) предпосылками.Констатировано, что определяющим фактором трансграничной преступ-ности в Украине является высокий уровень социальной аномии. Диссонанс междуофициально декларируемыми публичными целями и приемлемыми путями их до-стижения является признаком данного явления. В силу затруднительности до-стижения этих целей законным путем приемлемой социальной практикой ста-новится совершение трансграничных правонарушений. Жители приграничныхтерриторий при этом руководствуются разнонаправленными по отношениюк трансграничной преступности мотивами. Исходя из этого, должны принимать-ся меры, направленные на стимулирование антикриминальной устойчивостиграждан и недопущение криминализации (в социологическом смысле) населенияприграничья.Трудность заключается в разработке эффективной единой методики оцен-ки факторов, являющихся предпосылками разнообъектных трансграничных пре-ступлений, что вряд ли возможно. Кроме этого, подлежит учету то, что нечастовстречается идентичность подхода к криминализации в отношении схожихправонарушений в соседних государствах. Более того, законодательные процессыкриминализации и декриминализации, даже в пределах одного государства носятпостоянный характер.Обоснованы меры, направленные на установление причин и условий в инте-ресах еффективности механизма противодействия трансграничной преступно-сти. Это, среди прочего, необходимо для создания перечня соответствующихрисков, характерных для сопредельных государств, взаимодействующими право-охранительными органами этих государств, их периодического коррегированияи приоритетного учета в оперативно-служебной деятельности вне политическойдинамики в каждом из государств. ; The article presents a generalized system of factors determining cross-bordercrime. The approaches to the allocation of the causes and conditions of crime, adoptedin foreign and national criminology have been analyzed. Criminogenic factorsdetermining cross-border crimes have been established. Given the object difference ofthese crimes, the causal complexes, typical for each of their types, have been identified.The special emphasis has been made on the cross-border influence on crime in differentforms of its realization taking into account its dynamics. The role of situational andvictimological factors has been analyzed separately from the point of view of rationalchoice and standard activity theories.In addition, a separate problem specific to cross-border crimes is analyzed, namely,the differences that are often manifested in the neighboring states regarding approachesto assess their consequences. Often it takes place when one of the adjacent statesestablishes criminal responsibility for a certain act, and in another, for example, thereis an administrative one. Or, when combating an act that is formally recognized asa crime on the territory of both adjacent states with a different degree of interest. Thisis due to economic or political (less often cultural) preconditions.Conclusions have been drawn that a high level of social anomie is a significantfactor of public consciousness in Ukraine regarding the cross-border crime. Thisphenomenon characterizes the discrepancy between the formally declared public goalsand the approved means of achieving them. As a result of the impossibility of achievingthem by legal means, the accepted practice is to commit cross-border offenses. Thecommunity of the borderland population is characterized by multidirectional motivesconnected to cross-border crime. The measures aimed at stimulating the anti-criminalstability of citizens and preventing the criminalization of the part of the society relatedto the population of the borderland have been substantiated.The difficulty is that an effective methodology for assessing factors determiningof all cross-border crimes can not be elaborated. In addition, it should be taken intoaccount that the complete identity of the approach to the criminalization of the sameacts in neighboring states is quite rare. Also, within the same state, the legislativeprocesses of criminalization and decriminalization are permanent.Measures aimed at considering factors in the mechanism of combating crossbordercrime have been substantiated. This can be achieved, inter alia, through creatingof the map of relevant general risk by interacting law enforcement agencies of theadjacent states, their periodical refining and assigning these risks to the priority ofoperational and service activity regardless of the change in the political situation in anyof the neighboring countries.

Висвітлено основні причини інвестиційного шахрайства, серед яких названо такі: бажання інвестувати й отримувати прибутки (зазвичай, маючи завищені вимоги до потенційних прибутків, нереалістично оцінюючи окупність вкладених коштів, імовірну рентабельність будь-яких інвестиційних проєктів); відсутність привабливих і зрозумілих пропозицій для вкладання власних коштів або відсутність чи недоступність інформації про об'єкти і проєкти для здійснення інвестування; відсутність знань щодо самостійного управління інвестиційними ресурсами. Досліджено алгоритм роботи інвестиційних шахраїв, який полягає в поетапному наданні інформації псевдоінвесторам і, відповідно, поетапному «витягуванні» коштів довірливих вкладників згідно із заздалегідь продуманими шахрайськими інструкціями.
Проаналізовано наявні законні пропозиції вкладення коштів, які реалізуються сьогодні і які доцільно використовувати в майбутньому для збереження й примноження власних фінансових ресурсів. Серед них: розміщення коштів на депозитах у банках, купівля облігацій (у тому числі військових); започаткування, ведення, розвиток бізнесу. Зазначено, що потенційним інвесторам доцільно звернути увагу на «Інвестиційні паспорти територій і громад», «Інвестиційний атлас надрокористувача», які містять описи об'єктів для інвестування. Обґрунтовано, що для потенційних інвесторів, які з різних причин не можуть самостійно управляти бізнесом, інвестиційними проєктами, доцільно на державному рівні, на рівні органів місцевої влади організовувати проєкти, які й даватимуть позитивні результати інвесторам, й обумовлять синергетичні позитивні ефекти. Зазначено, що на державному рівні необхідно максимально швидко реагувати на появу незаконних, злочинних шахрайських схем, а всім громадянам, щоб не потрапляти на «гачок» шахраїв, доцільно підвищувати свою фінансово-економічну грамотність і психоемоційну стійкість.

Аналізується негативне явище в Україні, яке отримало назву «правовий нігілізм». Проаналізовано причини його виникнення, етапи становлення в історично-правовому розумінні і, зокрема, в Україні. Запропоновано організаційно-правові способи його подолання, які обумовлені поліпшенням правової освіти, законодавства і інформаційного рівня. Анализируется отрицательное явление в Украине, которое получило название «правовой нигилизм». Проанализированы причины его возникновения, этапы становления в историко-правовом понимании и, в частности, в Украине. Предложены организационно-правовые способы его преодоления, которые обусловлены улучшением правового обучения, законодательства и информационного уровня. In the article it is analyzed such the negative phenomenon in Ukraine, which was called «legal nihilism». In the conditions of the formation of new democratic principles in Ukraine, the principles of the rule of law, the strengthening of discipline, the rule of law and order are the main principles. But observance of these principles does not find unanimity in all sections of the population and society. This rejection takes on a variety of forms – from simple dissatisfaction to hostile attitudes towards past and future reforms. In the media and public opinion, this phenomenon was called nihilism, and behavior related to non-compliance with the law - legal nihilism. The analysis of this negative phenomenon in domestic legal science has not yet found its thorough research. Until now, the concepts of «nihilism» and «legal nihilism», the reasons for its appearance, the stages of formation, remain unclear. Having examined the literary sources, we came to the conclusion that nihilism means a complete denial of common values, moral norms, complete skepticism associated with the crisis periods of the historical development of society. As a social phenomenon, nihilism has undergone several stages in its historical development. Among them, we distinguish the following: 1) the denial of Christian dogma; 2) philosophical and liberal; ...

В останні десятиліття 19 століття Німецька імперія зіграла значну роль у формуванні та розвитку колоніалізму як складного міжнародного історичного явища, що вимагало глибокого наукового аналізу. Однак не всі його аспекти були розроблені сучасною наукою. Метою наукової розвідки є узагальнення основних соціально-політичних та економічних обставин та причин переходу кайзерівської Німеччини на офіційні кроки у боротьбі за колонії. Зростаючий інтерес Бісмарка та німецького уряду до колоніального питання, підтримка планів і дій німецького капіталу на колоніальній арені показали, що ідеологія німецького колоніалізму дедалі більше набуває офіційного характеру державної політичної доктрини. Він базувався на принципі зміцнення внутрішніх та міжнародних позицій кайзерівської Німеччини, підтриманих імперським урядом. Для цього їй потрібні були колонії. Колоніальна пропаганда та колоніальні ідеї стали невід'ємною частиною ідеології німецького колоніалізму. Вони безпосередньо сприяли вступу Німеччини до офіційних колоніальних анексій в середині 1880-х років. Роль справжнього організаційного центру колоніального пропагандистського руху зіграв Німецький колоніальний союз, створений в 1882 р. Він покладався на підтримку найвпливовіших соціальних сил та німецького уряду. До середини 1880-х років німецьке суспільство було ідеологічно підготовленим до вступу країни в закордонну колоніальну експансію. Існували основні організаційні умови для успішної колоніальної політики, що виявилося у формуванні та діяльності відповідних товариств, спілок, організацій, місій. Уряд був готовий проводити активну колоніальну політику, вибравши для початку сприятливе міжнародне середовище. У 1884-1885 рр. Німецька імперія офіційно оголосила свої колонії територіями в Африці (Ангра-Пекена, Південно-Західна Африка, Того, Камерун) та Океанії.

Статтю присвячено дослідженню масштабів тіньової економіки в Україні, країнах Європейського Союзу та інших зарубіжних країнах. Аналізується структура та причини зростання тіньової економіки в країнах Європейського Союзу. Здійснено аналіз основних причин виникнення та розвитку цього явища на теренах світу та, зокрема, в Україні.

Міжнародні організації, світова наукова спільнота відзначають наростання екологічних процесів, пов'язаних із сільськогосподарською діяльністю. Зокрема, визнається негативний вплив на екологію природних ресурсів аграрного сектору глибоко спеціалізованого (монокультурного) виробництва, яке посилює деградацію угідь. Втрати від ґрунтовтоми – супутника монокультури становлять майже 25 % світового врожаю. У документах ООН ідеться не лише про екологічні, а й про соціальні втрати монокультурного виробництва: зменшення зайнятості сільського населення, посилення бідності, погіршення харчування тощо.
Проаналізовано процеси формування в Україні глибоко спеціалізованого, з ознаками монокультурного, землеробства, зональний аспект якого дозволяє виявити його негативні екологічні й соціальні наслідки. Перехід у Степовій зоні на вирощування ґрунтовиснажливих і гумусопоглинаючих зернових і соняшнику, які зайняли більш як 93 % посівних площ, витіснивши пари і багаторічні трави, обумовив посилення ерозії, якою нині вражено 60–80 % сільгоспугідь, дегуманізацію ґрунтів (дефіцит гумусу сягає 600 кг/га), значне скорочення тваринництва, зменшення споживання населенням молока і молокопродуктів, зниження калорійності середньодобового раціону, ліквідацію робочих місць у сільськогосподарському виробництві тощо. Зазначені процеси притаманні східним регіонам Лісостепу і, хоча й меншою мірою, іншим регіонам країни. У цілому по Україні знижується якість харчування, зростає імпортозалежність за певними видами продовольчих товарів, витіснених з виробництва в результаті глибокої спеціалізації. Для упередження подальшого розвитку цих та інших негативних процесів обґрунтовано безальтернативність переходу від глибоко спеціалізованого монокультурного сільського господарства до агроекологічного плодозмінного в симбіозі з тваринництвом. Запропоновано механізми переходу до даного типу землеробства з урахуванням теоретичних засад проблеми і досвіду її розв'язання в західноєвропейських та інших країнах, що дозволить призупинити деградацію і забезпечити зростання продуктивності сільськогосподарських угідь, зберегти продовольчий суверенітет країни та її сільський трудовий потенціал.

Рассмотрен вопрос целевого предназначения работ по рациональному размещению и организации работы региональных транспортно-пересадочных узлов, приведен анализ законодательной базы взаимодействия различных видов транспорта при пассажирских перевозках ; The question of target applicability of works on rational accommodation and the organization of work regional transport units is considered, the analysis of legislative base of interaction of various types of transport is resulted at passenger transportations

Стаття присвячена з'ясуванню та систематизації основних причин, що сприяють чи, навпаки, перешкоджають громадсько­політичній участі жінок в сучасній Україні. Проведений аналіз кількісних та якісних показників участі в громадсько­політичному житті дає підстави констатувати, що рівень громадсько­політичної активності жінок в Україні все ще досить низький і жінки не(до)представлені в органах державної влади. Дослідження дозволило виявити такі основні групи чинників, які зумовлюють громадсько­політичну активність жінок в Україні: соціально­економічні; культурні; громадсько­політичні. Також серед причин, що спонукають жінок до активності в політичній сфері, можна умовно виділити причини позитивного характеру та негативного характеру. Виділено дві групи причин, що обмежують громадсько­політичну участь українських жінок: недостатність ресурсів та особливості соціалізації. Окрім загальних причин, які обмежують громадсько­політичну участь українських жінок, були виявлені такі специфічні причини, які обмежують представництво жінок в органах державної влади України: бар'єри інституційного характеру та бар'єри культурного характеру. Доведено, що існує необхідність підвищення громадсько­політичної активності жінок і збільшення кількісного та якісного представництва жінок в органах влади в Україні. Найбільш ефективною стратегією для вирівнювання представництва чоловіків і жінок у громадсько­політичній сфері України є свідома комплексна політика позитивної дискримінації.

Andrukhiv O. I. Legal causes and consequences of the Sovietization of Galicia in 1939–1941. – Article. The article reveals the basic principles of the policy of «Sovietization» of Western Ukrainian lands, in particular Galicia in 1939–1941 and the solution of the Soviet authorities' issue of child homelessness and neglect. It has been established that one of the first steps taken by the Soviet authorities in the newly annexed territories was to relocate certain groups of the population. The introduction of the Soviet system of law in the western Ukrainian lands was carried out promptly, as the political departments of the military units of the Ukrainian Front and the Soviet party workers who arrived were involved in this process. Thus, during 1939–1941, Soviet authorities, in particular the police and law enforcement agencies, were formed on the territory of incorporated Galicia, and measures were taken to ensure public safety and prevent counter-revolutionary and anti-Soviet activities. None of the official orders, decrees or instructions of the top republican leadership mention the problem of homeless and neglected children. The first steps of the Soviet government in Galicia were the formation of the party structure and system of local government. On March 24, 1940, elections were held to the Supreme Soviet of the USSR and the Ukrainian SSR, and on December 15 of the same year to local councils, which had been legally operating as administrative units since January 20, 1940. economic reforms aimed at fully integrating the annexed territories into the all-Ukrainian economic complex. These transformations were traditional for the Soviet reality of the 1920s and 1930s, and therefore provoked popular discontent and caused the emergence of child homelessness and neglect. After the first waves of repression, thousands of children were left without care. It was stated that the policy of Sovietization led to the introduction of specific terms that had a legal basis and related to the problem of child homelessness and neglect. One such concept is "enemy of the people". The concept of "enemy of the people" was approved in the Criminal Code of the USSR in 1927 and 1934 and provided for the division of offenders into two categories. The former was sentenced to the maximum penalty, while the latter was sentenced to imprisonment in correctional facilities. Thus, the policy of Sovietization in the western regions of the USSR was accompanied by violations of human rights, including of minors. At the same time, no measures were taken to counteract the spread of homelessness and neglect of children. ; 1.Андрухів О. І. Правові причини та наслідки радянізації Галичини в 1939–1941 роках. – Стаття. У статті розкриваються основні засади реалізації політики «радянізації» західноукраїнських земель, зокрема Галичини у 1939–1941 рр., та вирішення радянською владою питання дитячої безпритульності та бездоглядності. Встановлено, що одним із перших кроків радянської влади на новоприєднаних територіях були дії, пов'язані з переміщенням окремих груп населення. Упровадження радянської системи права на західноукраїнських землях здійснювалося оперативно, оскільки до цього процесу залучали політвідділи військових частин Українського фронту та радянсько-партійних працівників, що прибули. Так, протягом 1939–1941 рр. на території інкорпорованої Галичини відбувалося формування органів радянської влади, зокрема міліції та силових структур, та проводилися заходи щодо громадської безпеки і попередження контрреволюційної і антирадянської діяльності. У жодному з офіційних наказів, розпоряджень чи вказівок вищого республіканського керівництва не згадано про проблему безпритульних та бездоглядних дітей. Першим кроком радянської влади в Галичині було формування партійної структури і системи органів місцевої влади. 24 березня 1940 р. проведено вибори депутатів до Верховної Ради СРСР та УРСР, а 15 грудня того ж року – до місцевих рад, що юридично діяли як адміністративні одиниці з 20 січня 1940 р. Паралельно з формуванням нової правової системи в регіоні здійснювалися кардинальні соціально-економічні реформи, які мали на меті повністю інтегрувати приєднані території до загальноукраїнського господарського комплексу. Ці перетворення були традиційними для радянської дійсності 1920–1930-х рр., а тому провокувалинародне невдоволення і стали причиною появи дитячої безпритульності та бездоглядності. Після перших хвиль репресій без опіки залишилися тисячі дітей. Констатовано, що політика радянізації зумовила запровадження специфічних термінів, які мали правову основу та стосувалися проблеми дитячої безпритульності та бездоглядності. Одним із таких понять є «ворог народу». Поняття «ворог народу» було затверджене в Кримінальному кодексі УРСР 1927 та 1934 рр. і передбачало поділ правопорушників на дві категорії. До першої застосовували найвищу міру покарання, а до другої – ув'язнення в трудово-виправних закладах. Таким чином, політика радянізації в західних областях УРСР супроводжувалася порушенням прав людини, зокрема й неповнолітніх. При цьому жодних заходів із протидії поширенню безпритульності та бездоглядності дітей не здійснювалося.

У статті здійснено спробу концептуалізації «китайської моделі (реформ)» («Пекінського консенсусу») в контексті стрімкого економічного піднесення сучасного Китаю. Ознайомлення з опублікованими джерелами і літературою, на сторінках яких знайшли відображення різні погляди вітчизняних, західних і китайських учених із анонсованої нами проблеми, дозволило констатувати, що одні з них сприймають китайську модель позитивно, інші бачать у ній поряд із перевагами також і недоліки, треті – майже виключно або головним чином негативні моменти (експлуатацію, поляризацію суспільства, екологічні катастрофи тощо). Ці треті часто протиставляють сучасній китайській дійсності епоху Мао Цзедуна, яка зображується ними як втілення справжнього соціалізму. Зроблено висновок, що високий показник економічного зростання КНР досягнуто завдяки стратегії, розробленій Ден Сяопіном і спрямованої на проведення масштабних економічних реформ, політики «відкритості» країни, яка допомогла Китаю зайняти лідируючі позиції в світі. Обґрунтовано тезу, що в сучасних умовах функції КПК (здійснення вищої політичної влади, координуюча, мобілізаційна, реформаторська, презентаційна) як хранительки офіційних догм вдало доповнюються реформаторськими діями, що демонструє значну пристосованість партії до нової суспільно-політичної та економічної ситуації в Китаї. Авторами стверджується думка, що китайська зовнішня політика на поч. ХХІ ст. все більше глобалізується й стає наступальною. Практично в кожному регіоні світу Пекін має систему власних інтересів, спрямованих на підвищення політичної ролі країни у світі, створення сприятливих умов для продовження економічних реформ, одержання доступу до фінансових, технологічних і сировинних ресурсів. Використання потужного арсеналу «м'якої сили» дозволяє Китаю успішно здійснювати економічне співробітництво, не обумовлюючи його політичними, ідеологічними чи історичними проблемами. Констатовано, що довгостроковою метою Китаю є підтримка мирної міжнародної обстановки, необхідної для захисту китайських інтересів, зокрема для успішного просування глобальних проєктів і модернізації країни. При цьому стратегічна активність КНР давно вийшла за межі держави, яка завдячуючи інтенсивній економічній експансії, стала участницею перерозподілу сфер впливу у світі на свою користь, витісняючи акторів-конкурентів із тих регіонів світу, де вони до недавнього часу домінували. Китайський шлях у бік багатополюсності пов'язаний не з силовою політикою, створенням військово-політичних блоків, нав'язуванням власних ідеологічних стандартів тощо, а реалізовується шляхом використання фактора економічного потенціалу й допомоги.

The analysis conducted by the authorclearly demonstrates that due to the EU integration course chosen by Ukraine it is facing new national security threats and challenges posed by Russian Federation activity.Ukraine attempts to sign an Association Agreement with EU led to an unprecedented economic blackmail by Russiathat eventually grew into a customs war (August-November 2013) and resulted in the total loss of UAH 20 billion by Ukrainian economics. Slight progress of Ukraine - EU integration process that had taken placeduring recent years gave its way to the threat of isolation and the loss of European prospects for the years coming. This happened after former Ukrainian President V. Yanukovytch refused to sign an Association Agreement with EU at the summit in Vilnius and signed instead an agreement with Russian Federation in December 2013. Renunciation of EuropeanIntegration cost V. Yanukovytch presidency after triggering massive popular protests known as Euromaydan. At the same time Euromaydanvictory provoked Russian Federation military aggression as a way to solve its own geopolitical problemsthrough occupation of Crimea. To prevent further European integration of Ukraine Russian Federation started the so-called "Hybrid war" through the use of illegal armed groupsas well as acts of sabotage aimed at destabilization of the situation in the Eastern regions of our country. Ukrainian leadership hope to get military assistance from EU and NATO proved to be vain because of the nonaligned status of Ukrainian state declared by VerhovnaRada in 2010. After Russian Federation aggression started it became obvious that the neutral or non-aligned status cannot provide an adequate level of national security. So at the present moment the first priority for Ukraine is to ensure its territorial integrity and sovereignty during implementation of EU integration demands. The non-aligned status does not correspond to the declared policy of European integration and search of EU membership, as the EU itself is an organization of collective defense. Also EU is an integral part of the transatlantic space and cannot act without taking into account its security needs. Under these circumstances the only way for Ukraine to protect its sovereignty and territorial integrity is the continuation of its integration into EU and NATO, as well as building of its own efficient army, which can be used for protection from terrorists and separatists in Donbass and other regions. Otherwise the situation in the East of Ukraine may soon develop to the Yugoslav scenario and lead to the disintegration of our state. ; У статті розглядаються причини та наслідки масового революційного руху, який отримав назву Євро майдану або "революції гідності". Відмова української влади на чолі з президентом В.Януковичем від підписання Угоди про асоціацію з ЄС на саміті Східного партнерства у Вільнюсі в листопаді 2013 р. виклакала протести невдоволених, які радикалізувалися після насильницького розгону 30 листопада 2013 р. Перемога Євро майдану, який тривав три місяці, мала наслідком військову агресію з боку РФ. Президента Росії В.Путіна налякала українська революція, яка представляла загрозу для його авторитарного правління. Росія в березні 2014 р. ввела свої вйська та окупувала Крим, який був приєднаний до РФ внаслідок сфальшованого референдуму. Згодом Росія продовжила план розчленування України, розпочавши т.зв. "гібридну війну", у результаті якої диверсійно-терористичні групи найманців з РФ були переброшені на Донбас. Автор робить висновок, що метою військових дій Росії проти України є примус України відмовитися від євроінтеграції та увійти до Митного Союзу та до євразійського економічного простору.

At present, representatives of the scientific, political, military circles and the civil society of the most countries of the world are taking part in the antiterrorist activity.The formation and implementation of the state policy of terrorism prevention in Ukraine provide for realization of the measures package of the legislative and executive power, the society and individual citizens of Ukraine.The article:• identifies problems of terrorism combating policy in the context of research on the causes and economic impact of terrorist activities;• reveals that appearance of evaluation categories in the field of terrorism resulted in a formation of a specific world market - a terrorism market;• considers problems related to the effectiveness of budgetary and extra-budgetary expenditure linked to threats of international terrorism in the countries of the integrated world;• highlights the economic losses incurred by Ukraine because of the terrorist activity in the Donetsk and Lugansk regions in 2014;• defines theoretical aspects of anti-terrorist Ukrainian policy analysis in the con-text of international, especially European and Euro-Atlantic, anti-terrorism cooperation;The conducted analysis shows that one of the priority tasks of the state regarding to improving the efficiency of antiterrorist activity should be the construction of the sys-tem of prevention of terrorism as a complex, multidimensional phenomenon, including by means of creating a system of regulatory actions of authorized authorities and other institutions of civil society in this area. ; На теперішній час представники наукових, політичних, військових кіл і грома-дянського суспільства більшості країн світу беруть участь в антитерористичній діяль-ності. Формування й реалізація державної політики запобігання тероризму в Україні передбачає здійснення комплексу заходів законодавчої і виконавчої влади, суспіль-ства та окремих громадян України. У статті:ідентифіковано проблеми державної політики протидії міжнародному тероризму, в контексті дослідження ...

Searching for an answer to the fundamental question of justice in multicultural liberal states, the phenomenon of multiculturalism moves from metaphysical plane in the institutional problem of preserving the integrity of the EU nation-states and into the political practice, which assigned all responsibility for the successful solution of the dilemma of equality of rights and freedoms of citizens belonging to different cultural traditions. ; В поиске ответа на фундаментальный вопрос о справедливости в по­ликультурных либеральных государствах, феномен мультикультурализ-ма перемещается из метафизической плоскости в институциональную проблему сохранения целостности национальных государств стран ЕС и в политическую практику, на которую возложена вся ответственность за успешное решение дилеммы равенства прав и свобод граждан, относящихся к различным культурным традициям. ; Шукаючи відповідь на фундаментальне питання про справедливість в полікультурних ліберальних державах, феномен мультикультуралізму переміщується з метафізичної площини в інституційну проблему збере­ження цілісності національних держав країн ЄС і в політичну практику, на яку покладена уся відповідальність за успішне вирішення дилеми рівності прав і свобод громадян, що належать до різних культурних традицій.

В статті розглянуто теорію, згідно з якою загибелі Юлії і Марка Ліцинія Красса вважаються одними із безпосередніх причин громадянської війни між Помпеєм Великим і Юлієм Цезарем. Значна частина сучасних дослідників притримується саме такої думки, розтиражованої в античних джерелах І-ІІІ ст. – ніби лише вони стримували двох полководців від зіткнення. Встановлено, що подібний погляд на Юлію і Красса не був притаманний античним авторам середини І ст. до Р.Х. На основі текстологічного аналізу джерел виявлено, що уявлення про них як «запоруку згоди» між Помпеєм і Цезарем сформувалися в середовищі римських істориків періоду раннього принципату. З'ясовано, що ця думка знайшла найбільше відображення у поемі Лукана «Фарсалія», звідки вона була запозичена пізнішими античними авторами.