Suchergebnisse

Васищев В. Дослідження соціально-психологічних детермінант адиктивної поведінки військовослужбовців як засіб професійного становлення майбутніх офіцерів / В. Васищев // Ukrainian professional education = Українська професійна освіта : науковий журнал / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2018. – Вип. 3. – С. 101-110. ; У статті з'ясовано актуальне завдання забезпечення діяльності з підвищення рівня морально-психологічного стану особового складу та передбачення тих відхилень у поведінці, які істотно впливають на особистісний і професійний розвиток військовослужбовців Національної гвардії України (НГУ). Порушено проблему необхідності забезпечення курсантів (майбутніх офіцерів НГУ) методиками визначення й попередження негативних залежностей. Висвітлено практичний досвід роботи автора з курсантами Національної академії НГУ. Розкрито сутність понять «адиктивна поведінка військовослужбовця» та «соціально-психологічні детермінанти адиктивної поведінки» як основи для підготовки майбутніх офіцерів НГУ до більш обґрунтованої диференціації соціально-психологічної допомоги військовослужбовцям, які демонструють адиктивні вияви. Як результат теоретичного пошуку доведено, що під адиктивною поведінкою розуміють особливий тип (форму) деструктивної поведінки, яка виражається у прагненні відходу від реальності за допомогою спеціальної зміни свого психічного стану адиктивними агентами, до яких відносять алкоголь, тютюн, наркотики, лікарські препарати, токсичні речовини, азартні ігри, комп'ютерне спілкування, секс, об'їдання або голодування, трудоголізм, тривале прослуховування ритмічної музики чи переглядання телевізора, політика, релігія, сектантство, великий спорт, хворобливе захоплення літературою тощо. Під соціально-психологічними детермінантами адиктивної поведінки потрактовано визначальні індивідуальні та соціальні чинники, які обумовлюють виникнення проявів адикцій (залежностей) особистості і надають їм певної динаміки. До індивідуально-особистісних чинників віднесено: типологічні особливості нервової системи людини; властивості темпераменту, які впливають у подальшому на індивідуальний стиль поведінки особистості; типи характеру (як умовна норма, стан загострення або основа розладів чи психопатій особистості); якості особистості, що змінюються впродовж життя та мають тенденцію до зміни ціннісної спрямованості. До провідних соціальних детермінант віднесено сімейні стосунки; з'ясовано, що існує тісний зв'язок між поведінкою батьків і майбутньою залежною поведінкою їхніх дітей (явища алекситимії, неефективної сепарації, негативний приклад батьків тощо). Оскільки в практичному компоненті дослідження (опитано 27 курсантів 2-го курсу навчання) з'ясовано прогалини в знаннях майбутніх офіцерів, то обґрунтовано необхідність професійно готувати військових фахівців до розпізнавання явищ адикції на індивідуальному і колективному (груповому) рівнях, вчити їх визначати адиктивний потенціал, під яким тлумачать специфічні індивідуальні передумови можливої адиктивної самореалізації кожного військовослужбовця. ; The article clarifies the acute task of providing activities for raising the level of the moral and psychological state of personnel and foreseeing those deviations in behavior that significantly affect the personal and professional development of servicemen of the National Guard of Ukraine (NGU). The problem of the necessity of providing cadets (future officers of NGU) to methods of determination and prevention of negative dependencies has been violated. The practical experience of work of the author with cadets of the National Academy of NGU is described. The essence of the concepts of "addictive behavior of a serviceman" and "socio-psychological determinants of addictive behavior" is revealed as a basis for preparing future officers of the NGU for a more substantiated differentiation of social and psychological assistance to servicemen who show addictive manifestations. As a result of the theoretical search, it is proved that under addictive behavior one understands the special type (form) of destructive behavior, which is expressed in the quest for departure from reality by means of a special change in their psychic state by addictive agents, which include alcohol, tobacco, drugs, drugs, toxic substances , gambling, computer communication, sex, dining or fasting, workaholism, prolonged listening to rhythmic music or TV viewing, politics, religion, sectarianism, great mood Hurt, a painful passion for literature, and so on. Under the socio-psychological determinants of addictive behavior, the determinants of individual and social factors that determine the appearance of manifestations of addiction (dependences) of a person and give them a certain dynamics are studied. Individual-personal factors include: typological features of the human nervous system; the properties of temperament, which influence later on the individual style of personality behavior; Types of character (as a conditional norm, a state of exacerbation or the basis of disorders or psychopaths of the individual); the quality of personality that changes throughout life and tends to change the value orientation. The leading social determinants include family relationships; It was found out that there is a close relationship between the behavior of parents and the future dependent behavior of their children (the phenomena of Alexithymia, ineffective separation, negative parenting, etc.). Since the practical component of the study (27 cadets of the 2nd year of study) polled gaps in the knowledge of future officers, the necessity to professionally train military experts to identify the phenomena of adition on the individual and collective (group) levels, to teach them to identify additive potential, which explains the specific individual preconditions for the possible addictive self-realization of each serviceman.

The style of work and professional behavior of party officials of the highest rank of the western regions of Ukraine in the first post-war years is characterized. The specific historical conditions of their professional development in the commandadministrative system are considered. The party leaders of the western regions are analyzed as typical representatives of the new generation, who did not study history from textbooks, but created it with their own hands, with their direct participation. Attention is drawn to the fact that the authoritarian, even dictatorial style of management accompanied the party-Soviet elite at all stages of their career growth. Rising from the "lower classes", they were forced to constantly buckle under the system, prove their "proletarian" and devotion to the Party, constantly suffering from the danger of falling into the ranks of "enemies of the people". Therefore, party functionaries cultivated the rigid, forceful and peremptory leader in themselves. It was determined by their immanent necessity to conquer and maintain a high social status. It is emphasized, that the general behavior of nomenclature officials of the western regions of Ukraine in 1944–1946 fully fitted into the command-administrative system of the Stalinist model. The overwhelming majority of party leaders continued to use military methods of governance, by inertia, showing predisposition for bureaucracy, excessive rigidity and brutality.The nature of the relationships within the government and its representatives with the local population was determined by a number of objective and subjective factors: the low level of professional educational training of the overwhelming majority of officials of the higher and middle management level; frequent personnel fluidity; quite tense schedule of work, actually, with no fixed working hours; household disorder. Serious subjective factors are: newcomers (the absolute majority) did not know local conditions and traditions; the dominance of the atmosphere of total fear, lawlessness, permissiveness, which in total contributed to the formation in the minds of both local residents and party-Soviet functionaries of the image of a Soviet officer as an invader. ; Характеризується стиль роботи і професійної поведінки партійних чиновників найвищого рангу західних областей України в перші повоєнні роки з огляду на конкретно-історичні умови їх професійного становлення в рамках командноадміністративної системи. Партійні лідери західних областей розглядаються як типові представники нового покоління, яке вивчало історію не з підручників, а творило її своїми «руками», своєю безпосередньою участю. Звертається увага, що авторитарний, навіть диктаторський стиль управління супроводжував партійно-радянську еліту на усіх щаблях її кар'єрного росту. Піднімаючись із «низів», вони змушені були постійно прогинатися під систему, дово- дити свою «пролетарськість» та відданість Партії, перманентно наражаючись на небезпеку потрапити до лав «ворогів народу». Тому культивування партфункціонерами в собі жорсткого, вольового, безапеляційного керівника було детерміноване іманентною потребою завоювати та зберегти високий соціальний статус. Наголошується, що загальний стиль поведінки номенклатурних посадовців західних областей України в 1944–1946 роках цілком вписувався в командно-адміністративну систему сталінського зразка. Переважна більшість партійних керівників за інерцією продовжували використовувати військові методи управління, виявляючи схильність до бюрократизму, надмірної жорсткості та жорстокості. Характер взаємовідносин усередині влади та її представників із місцевим населенням визначався низкою чинників об'єктивного та суб'єктивного характеру: низький рівень професійно-освітньої підготовки переважної більшості чиновників вищої та середньої ланки управління; часта змінюваність кадрів; досить напружений графік роботи за умови практично ненормованого робочого дня; побутова невлаштованість. Серйозними суб'єктивними чинниками можна вважати: незнання прибулими (таких була абсолютна більшість) місцевих умов і традицій; панування атмосфери тотального страху, беззаконня, вседозволеності, що в сукупності сприяло формуванню у свідомості як місцевих мешканців, так і партійно-радянських функціонерів образу радянського службовця як окупанта.

Статтю присвячено проблемі співвідношення теоретико-методологічних засад та ключових положень дискурсу гендерної нерівності в соціології гендеру. Автором констатовано, що проведений аналіз ідеологічного аспекту гендерного дискурсу початку XXI століття є зорієнтованим на пошук сучасної гендерної ідеології егалітаризму та толерантності, яка могла б вкоренитися в менталітеті різних суспільств. Аналіз взаємозв'язку різних ідеологій і культури дозволяє стверджувати, що будь-яка ідеологія тільки тоді може виконувати свою позитивну функцію, коли вона спирається на цінності певної культури. В іншому випадку вона не отримує соціальної підтримки. У рамках дослідження ідеологічного аспекту гендерного дискурсу в феміністичній соціології стає очевидним, що в процесі гендерної соціалізації чоловік і жінка проходять доідеологічний (до повноліття) і постідеологічний етапи. На цьому шляху в декількох напрямках (правовому, економічному, релігійному) формуються ціннісні гендерні орієнтації, відбувається засвоєння гендерних норм і їх оцінка, і тільки в подальшому відбувається зміна гендерної поведінки та набуття гендерної компетентності. У статті визначено, що для сучасного світу є характерною поліваріантність культур і моделей гендерної соціалізації. В феміністичній соціології прийнято виділяти три базові типи гендерних ідеологій і відповідних їм моделей гендерної соціалізації: а) патріархальна гендерна ідеологія і соціалізація, які характеризуються відсутністю усвідомленості, значущих змін, почуттям наступності життя, автоматичним засвоєнням поведінкових реакцій, що відповідають всім стандартам цієї культури; б) модерністська гендерна ідеологія і соціалізація характеризуються такою переважаючою моделлю поведінки, як прийняття нових норм поведінки, активністю і самостійністю в жіночій поведінці, дорослі можуть вчитися у дітей, діти намагаються виробляти свій стиль поведінки, який різниться щодо поведінки їхніх батьків, конфліктом поколінь, великою соціальною мобільністю; в) сучасна гендерна ідеологія і соціалізація характеризуються тим, що майбутнє для обох статей є непрогнозованим і некерованим, відсутністю взаєморозуміння між батьками і дітьми; відмінністю гендерних стандартів батьків та дітей. Для сучасної гендерної ідеології та моделі соціалізації є характерною також поліваріантність виділених нами стереотипів гендерних відносин (патріархальні, фемінні, партнерські і еклектичні), відсутність чіткого превалювання гендерних стереотипів і їх комбінації.

UK: Сьогодні, в умовах активного переходу суспільства від тоталітаризму до демократії, все більше людей стають економічно незалежними від держави, мають можливості для самоорганізації та автономії, стихійної діяльності та поведінки. В результаті ступінь непередбачуваності різко зросла. Особи, соціальні групи та організації (фірми, компанії) прагнуть чітко визначити можливі результати своїх обмінів з іншими людьми, організаціями та державними установами, тобто вони хочуть знати, що їх взаємодія є надійною, ефективною і чесною із організаціями, установами, лідерами. Для цільової аудиторії дуже важливий імідж компанії, організації, керівника та лідера з певними характеристиками. EN: Today, in the conditions of active transition of society from totalitarianism to democracy, more and more people become economically independent of the state, have opportunities for self-organization and autonomy, spontaneous activity and behavior. The development of new communicative forms and methods by public administration bodies and the availability of feedback from the public should contribute, on the one hand, to the formation of a positive corporate image of the government, and on the other - to support democratic transformations in society. Image is an image, reputation, qualitative characteristics of a leader, firm, leader and the nature of public attitude towards them. Vikentyev rightly notes: "Every object that is perceived by a person has a "color", a name, an image. There are no objects without an image. After all, the fact that it does not exist is also an image. " The higher the image of the corpo-ration and its employees, the higher the efficiency of their activities. As a result, the degree of unpredictability has increased sharply. Individuals, social groups and organizations (firms, companies) seek to clearly define the possible results of their exchanges with other people, organizations and government agencies, ie they want to know that their interaction is reliable, effective and honest with organizations, institutions, leaders. The image of the company, organization, leader and leader with certain characteristics is very important for the target audience. Public relations are an integral part of the communicative process of public administration. They are an integral part of modern communication space, a type of communication technology for the application of corporate image.

В статті наведено тлумачення поняття «лідерство». Зазначено, що якості лідера можуть бути вроджені. Перераховано риси лідеру, наприклад: порядність, вміння приймати нестандартні управлінські рішення, ентузіазм. Наведено думку науковців про зміну напряму лідерства, тобто Total Quality Management змінюється на Total Quality Leadership. Зображено матрицю, де визначено чотири типи підходів до вивчення лідерства. Представлено групи лідерства відповідно до його визначення, наприклад: лідерство як центр групових процесів, лідерство як вміння переконувати, лідерство як прояв особистих рис. Охарактеризовано два критерії поведінки лідера: ступінь врахування фактора динаміки поведінки лідера, ступінь врахування фактора ситуаційності. Наведено розбіжності між поняттями «лідерство» та «керівництво». Розкрито автократичний стиль лідерства, демократичний стиль та ліберальний стиль. Перераховано та охарактеризовано стратегічні моделі типів лідерів, наприклад «менеджер класичної школи управління», «цілеспрямований стратег» та інше. Представлено ключові елементи лідерської компетентності сучасних керівників. ; In the article the interpretation of the concept of «leadership». Indicated that a leader can be congenital or educated. Numbered leader lines, such as honesty, ability to accept not standard administrative decisions, enthusiasm. An opinion researchers to change the direction of leadership that Total Quality Management changes at Total Quality Leadership. Depicted matrix outlines four types of approaches to the study of leadership. Presented leadership group according to its definition, such as the lead center group processes, leadership as persuasiveness, leadership as a manifestation of personal traits.Characterized by two criteria leader behavior: incorporation dynamic behavior factor leader incorporation factor situation. An differences between the concepts of «leadership» and «management». Exposed autocratic leadership style, democratic style and liberal style. Listed and described the strategic model types of leaders, such as «manager of the classical school of management», «strategist focused» and more. Presents the key elements of modern leadership competencies of managers.

В статті наведено тлумачення поняття «лідерство». Зазначено, що якості лідера можуть бути вроджені. Перераховано риси лідеру, наприклад: порядність, вміння приймати нестандартні управлінські рішення, ентузіазм. Наведено думку науковців про зміну напряму лідерства, тобто Total Quality Management змінюється на Total Quality Leadership. Зображено матрицю, де визначено чотири типи підходів до вивчення лідерства. Представлено групи лідерства відповідно до його визначення, наприклад: лідерство як центр групових процесів, лідерство як вміння переконувати, лідерство як прояв особистих рис. Охарактеризовано два критерії поведінки лідера: ступінь врахування фактора динаміки поведінки лідера, ступінь врахування фактора ситуаційності. Наведено розбіжності між поняттями «лідерство» та «керівництво». Розкрито автократичний стиль лідерства, демократичний стиль та ліберальний стиль. Перераховано та охарактеризовано стратегічні моделі типів лідерів, наприклад «менеджер класичної школи управління», «цілеспрямований стратег» та інше. Представлено ключові елементи лідерської компетентності сучасних керівників. ; In the article the interpretation of the concept of «leadership». Indicated that a leader can be congenital or educated. Numbered leader lines, such as honesty, ability to accept not standard administrative decisions, enthusiasm. An opinion researchers to change the direction of leadership that Total Quality Management changes at Total Quality Leadership. Depicted matrix outlines four types of approaches to the study of leadership. Presented leadership group according to its definition, such as the lead center group processes, leadership as persuasiveness, leadership as a manifestation of personal traits.Characterized by two criteria leader behavior: incorporation dynamic behavior factor leader incorporation factor situation. An differences between the concepts of «leadership» and «management». Exposed autocratic leadership style, democratic style and liberal style. Listed and described the strategic model types of leaders, such as «manager of the classical school of management», «strategist focused» and more. Presents the key elements of modern leadership competencies of managers.

Розглянуто теоретичний конструкт і емпіричну категорію стилю життя у вимірі класичних і сучасних соціологічних теорій. Визначено, що дослідження сучасних соціологів розкривають різні аспекти поведінкових проявів життєвого стилю як складної системи. Зроблено висновок, що під стилем життя можна розуміти комплексні, більш-менш консистентні зразки поведінки і ціннісних установок, які проявляються в соціальній взаємодії, відображають ставлення індивіда до себе, інших людей і світу та представляють ціннісну й активно-діяльну екстраполяцію майбутнього. Основними детермінантами стилю життя виступають ціннісні орієнтації, які формуються відповідно до життєвих пріоритетів, направлені на їх досягнення – тобто цінності, ціннісні пріоритети та орієнтації виступають як складова стилю життя сучасної молоді, визначаючи його сутнісний зміст. Обґрунтовано, що релігійні уподобання сучасної молоді впливають на формування різних типів життєвих стилів. Здійснено соціологічний аналіз ціннісного виміру стилю життя сучасної молоді в контексті її релігійної приналежності. За результатами дослідження виявлено, що для віруючої молоді характерний традиційний стиль життя, що відображає цінності української ментальності і християнської традиції; для атеїстичної притаманний стиль життя індустріального суспільства з домінуванням постматеріалістичної мотивації; для молоді, яка не визначила свою релігійну приналежність, характерний матеріально орієнтований стиль життя із значним проявом гедоністичної спрямованості.

(uk) Творчість В. Винниченка-драматурга не можна назвати типовою. Вона зросла на специфічному ґрунті тогочасного життя, власного дуже багатопланового досвіду та еклектично засвоєних політичних, економічних, соціальних ідей. Дослідження у сфері психології та психіатрії спричинили виникнення нової проблематики. Митці-сучасники В. Винниченка звертаються до аспектів підсвідомого, комплексів, фобій, психічних захворювань. Для п'єс В. Винниченка характерні трагічні фінали, в основі яких лежать невідповідності між внутрішнім самоусвідомленням та ґендерним суспільним статусом, на межі зіткнення чоловічих та жіночих прагнень, а також через аспект спадковості, під яким розуміємо і – у вузькому розумінні – спадкові хвороби, і – у глобальному – давні, тваринні чи первісні інстинкти. Герої В. Винниченка і його сучасників ведуть боротьбу із власною сутністю у будь-якому її вияві. Однією із причин загострення цієї боротьби є процес болісного самопізнання, крізь який проходять як герої, так і автор. Із проблеми спадковості вичленовуємо проблему спадкоємності, згідно якої люди сприймаються як продукти свого часу, наслідують стиль поведінки інших. Також цю проблему можна розглядати у плані патології, певної психічної хвороби. ; (en) The creative work of V.Vynnychenko as a dramatist can not be called typical. I t grew on the specific ground of the realities of the time, own rather various experience and eclectically mastered political, economic, social ideas. The estimation of V.Vynnychenko's creative work hesitated from positive (Kurbas, Stanislavskiy) through ambiguous (Chikalenko, Gorki) to negative (Evshan, Malanyuk). Our countryman can be compared with Hauptman, I bsen and other modern European playwrights, who can be named the establishers of the phenomenon which is presently called the gender approach in literary criticism. This approach analyses the problems of family life, society etc. not from the point of t heir (male and female) biological sexual belonging and inherent character but taking into account their social roles. Researches in the field of psychology and psychiatry entailed the appearance of new problems and the ways of their solving. Writers – prose-writers and dramatists – began to refer to the aspects of subconscious complexes, phobias, mental illnesses. Tragic endings are typical for V. Vynnychenko's plays. They are based on the inconsistency between the inner self awareness and social gender status on the verge of a clash of male and female aspirations and through the heredity aspect which is defined – in the narrow sense – as some hereditary disease and – globally – accepts as old, animal or primitive instincts. Thus, the characters of V. Vynnychenko and his contemporaries constantly struggle with their own essence in any of its manifestations and variants. One of the reasons for the aggravation of the struggle is a painful process of self-discovery for both characters and the author. Along with the problems of the heredity succession the problem of people as the products of their time is defined, the style of the behaviour is followed. The problem of heredity is reviewed in the terms of pathology, certain mental illness or gender prodlems.

The article presents results of theoretical and empirical research of psychological peculiarities of emotional and volitional sphere of personnel. Were defined volitional qualities which express psychological readiness for service and combat activities in extreme conditions.Using the questionnaire of "The locus of control", "Style of self-regulation", "The ability to self-government" were revealed positive dynamics and peculiarities of ability for volitional efforts of militarymen during professional development. ; Подано результати теоретичного та емпіричного досліджень психологічних особливостей емоційно-вольової сфери військовослужбовців – визначено вольові якості, які обумовлюють психологічну готовність військовослужбовців до службово-бойової діяльності в екстремальних умовах. За допомогою методик "Локус контролю", "Стиль саморегуляції поведінки", "Здатність до самокерування" виявлено позитивну динаміку та особливості розвитку здатності до вольового зусилля у військовослужбовців у період професійного становлення.

The article presents results of theoretical and empirical research of psychological peculiarities of emotional and volitional sphere of personnel. Were defined volitional qualities which express psychological readiness for service and combat activities in extreme conditions.Using the questionnaire of "The locus of control", "Style of self-regulation", "The ability to self-government" were revealed positive dynamics and peculiarities of ability for volitional efforts of militarymen during professional development. ; Подано результати теоретичного та емпіричного досліджень психологічних особливостей емоційно-вольової сфери військовослужбовців – визначено вольові якості, які обумовлюють психологічну готовність військовослужбовців до службово-бойової діяльності в екстремальних умовах. За допомогою методик "Локус контролю", "Стиль саморегуляції поведінки", "Здатність до самокерування" виявлено позитивну динаміку та особливості розвитку здатності до вольового зусилля у військовослужбовців у період професійного становлення.

The article examines the impact of family education on children of primary school age during the period of adaptation of the child to school. The issues of the main responsibilities that are assigned to the family in terms of providing a safe and creative environment for the development of the child's personality, as well as ensuring his safety when interacting with the outside world, are disclosed. The choice by parents of an inadequate type of parental attitude causes disturbances in the process of their communication with children and affects the level of adaptation of children of primary school age to teaching children at school. The results of empirical research are presented characteristics of parental attitudes towards children of primary school age during the period of adaptation of children to school. In the course of an empirical study. It was found that in the group of studied parents with children of primary school age, such an erroneous type of upbringing prevails, such as hyperprotection, hypoprotection and connivance. It was found that the preference for choosing the type of parental relationship «cooperation» enhances the manifestation of other types of relationship. Such as «symbiosis» and «authoritarianism»; which indicates the influence of the desire of adults to cooperate with the child, the manifestation of their sincere interest and participation in his affairs, the adult's desire for unity with the child and democracy in the control of the child's behavior. The adoption of the child by the parents strengthens the adult's desire for unity with the child and democracy in controlling the child's behavior. Parents' choice of an inadequate type of parental relationship causes disturbances in the process of their communication with children, only traditional "parental" functions are performed, a barrier is established between parents and children, and there are no warm relations and mutual understanding in the family. Key words: children of primary school age, parents, style of family education, acceptance, behavior. ; В статті розглянуто питання впливу сімейного виховання на дітей молодшого шкільного віку в період адаптації дитини до школи. Розкрито питання основних обов'язків, які покладені на сім'ю в частині забезпечення безпечного та творчого середовища для розвитку особистості дітей, а також забезпечення їх безпеки при взаємодії з навколишнім світом. Вибір батьками неадекватного типу батьківського ставлення спричинює порушення в процесі їх спілкування з дітьми та впливає на рівень адаптованості дітей молодшого шкільного віку на навчання дітей в школі. В статті представлені результати емпіричного дослідження особливостей батьківського ставлення до дітей молодшого шкільного віку в період адаптації дітей до навчання в школі. В ході емпіричного дослідження було встановлено, що в групі досліджуваних батьків, які мають дітей молодшого шкільного віку переважає такий хибний тип виховання, як гіперпротекція, гіпопротекція та потурання. Визначено, що надання переваги вибору типу батьківського ставлення «кооперація» посилює прояв інших типів ставлення, таких як «симбіоз» та «авторитарність», що говорить про вплив спрямованості дорослих на продуктивну взаємодію з дитиною, прояви з їх боку щирої зацікавленості та участь у його справах на прагнення дорослого до єднання з дитиною та демократичність при контролі поведінки дитини. Прийняття дитини батьками посилює прагнення дорослого до єднання з дитиною та демократичність при контролі поведінки дитини. Вибір батьками неадекватного типу батьківського ставлення спричинює порушення у процесі їх спілкування з дітьми, виконуються лише традиційні «батьківські» функції, між батьками та дітьми встановлюється бар'єр, в сім'ї відсутні теплі стосунки, взаєморозуміння. Ключові слова: діти молодшого шкільного віку, батьки, стиль сімейного виховання, прийняття, поведінка.

The article examines the impact of family education on children of primary school age during the period of adaptation of the child to school. The issues of the main responsibilities that are assigned to the family in terms of providing a safe and creative environment for the development of the child's personality, as well as ensuring his safety when interacting with the outside world, are disclosed. The choice by parents of an inadequate type of parental attitude causes disturbances in the process of their communication with children and affects the level of adaptation of children of primary school age to teaching children at school. The results of empirical research are presented characteristics of parental attitudes towards children of primary school age during the period of adaptation of children to school. In the course of an empirical study. It was found that in the group of studied parents with children of primary school age, such an erroneous type of upbringing prevails, such as hyperprotection, hypoprotection and connivance. It was found that the preference for choosing the type of parental relationship «cooperation» enhances the manifestation of other types of relationship. Such as «symbiosis» and «authoritarianism»; which indicates the influence of the desire of adults to cooperate with the child, the manifestation of their sincere interest and participation in his affairs, the adult's desire for unity with the child and democracy in the control of the child's behavior. The adoption of the child by the parents strengthens the adult's desire for unity with the child and democracy in controlling the child's behavior. Parents' choice of an inadequate type of parental relationship causes disturbances in the process of their communication with children, only traditional "parental" functions are performed, a barrier is established between parents and children, and there are no warm relations and mutual understanding in the family. Key words: children of primary school age, parents, style of family education, acceptance, behavior. ; В статті розглянуто питання впливу сімейного виховання на дітей молодшого шкільного віку в період адаптації дитини до школи. Розкрито питання основних обов'язків, які покладені на сім'ю в частині забезпечення безпечного та творчого середовища для розвитку особистості дітей, а також забезпечення їх безпеки при взаємодії з навколишнім світом. Вибір батьками неадекватного типу батьківського ставлення спричинює порушення в процесі їх спілкування з дітьми та впливає на рівень адаптованості дітей молодшого шкільного віку на навчання дітей в школі. В статті представлені результати емпіричного дослідження особливостей батьківського ставлення до дітей молодшого шкільного віку в період адаптації дітей до навчання в школі. В ході емпіричного дослідження було встановлено, що в групі досліджуваних батьків, які мають дітей молодшого шкільного віку переважає такий хибний тип виховання, як гіперпротекція, гіпопротекція та потурання. Визначено, що надання переваги вибору типу батьківського ставлення «кооперація» посилює прояв інших типів ставлення, таких як «симбіоз» та «авторитарність», що говорить про вплив спрямованості дорослих на продуктивну взаємодію з дитиною, прояви з їх боку щирої зацікавленості та участь у його справах на прагнення дорослого до єднання з дитиною та демократичність при контролі поведінки дитини. Прийняття дитини батьками посилює прагнення дорослого до єднання з дитиною та демократичність при контролі поведінки дитини. Вибір батьками неадекватного типу батьківського ставлення спричинює порушення у процесі їх спілкування з дітьми, виконуються лише традиційні «батьківські» функції, між батьками та дітьми встановлюється бар'єр, в сім'ї відсутні теплі стосунки, взаєморозуміння. Ключові слова: діти молодшого шкільного віку, батьки, стиль сімейного виховання, прийняття, поведінка.

На сучасному етапі інтеграції Української держави до європейської спільноти перед вітчизняними лідерами постають нові завдання, які вимагають підвищення ефективності публічного управління та публічного адміністрування на засадах демократизму, людиноцентризму.
Актуальність теми розвитку публічного лідерства в Україні тісно пов'язана з вивченням досвіду зарубіжних країн щодо механізмів формування та розвитку публічного лідерства, що характеризується високим рівнем моральних цінностей, відповідальністю, комунікативністю, скромністю. Нова управлінська парадигма, яка впроваджується в публічне управління та публічне адміністрування України також вимагає впровадження нових якостей публічного лідерства, які проявляються через утвердження моральних цінностей в особистості лідера, його моделей поведінки в реформуванні публічної служби. На думку автора, такі якості лідерства як делегування повноважень у органах публічної влади, міжгалузеве співробітництво в публічному управлінні зумовлюють розвиток лідерства у контексті освітніх тенденцій зарубіжних країн.
В статті розкрито пріоритетні моделі публічного лідерства західноєвропейських країн як передумову формування успішної особистості, успішних лідерських якостей, тенденцією якого є такий важливий чинник як публічність, оскільки до 90-х років ХХ ст. далеко не всі державні управлінці європейських країн були публічними.
Автор статті пропонує розглянути особливості розвитку публічного лідерства у Німеччині та Польщі. Такі якості лідерства як здатність до самоосвіти, делегування повноважень, транспарентне (прозорості, відкритості та активізації) та трансформаційне співробітництво. Вони зумовлюють новий стиль розвитку лідерства у західноєвропейських країнах, яке буде корисним для впровадження в Україні. Тому актуальність статті не викликає сумнівів.

The theoretical construct and empirical category of a way of life in the measurement of classical and modern sociological theories are considered in the article. For post-Soviet states, the religious complex is important and affects the transformation of the value-normative system of societies, which for a long time were not only secular, but also atheistic. The modern era of social transformations is characterized by the process of desegling, the return of religion not only to the plane of individual, private life, but also to the public sphere, reproducing the social system, which in sociological science became known as «post-secular society». And the processes of globalization, multicultural dialogue, openness of societies, increase of social mobility, free access to information, democratization and liberalization of relations «state-church» give rise to the phenomenon of religious pluralism, which today has a significant influence on the formation of social practices of different groups of the population, and therefore creates conditions for diversification of the style differentiation of society. Therefore, we can say that the religious preferences of modern youth influence the formation of different types of life styles.It is determined that the research of modern sociologists disclose various aspects of behavioral manifestations of the life style as a complex system. It is concluded that the style of life can be understood as complex, more or less consistent patterns of behavior and values that manifest themselves in social interaction, reflect the attitude of the individual to himself, other people and the world, and represent a valuable and actively-active extrapolation of the future. The main determinants of the way of life are value orientations that are formed in accordance with life priorities aimed at achieving them, that is, values, value priorities and orientations act as a component of the way of life of modern youth, determining its essential content. It is substantiated that the religious preferences of modern youth influence the formation of various types of life styles. A sociological analysis of the value dimension of the lifestyle of modern youth in the context of its religious affiliation is carried out. According to the results of the study, it is revealed that for traditional believers the traditional way of life is typical, reflecting the values of the Ukrainian mentality and Christian tradition; for the atheistic is inherent in the style of life of an industrial society with the dominance of postmaterialistic motivation; for young people, has not defined its religious affiliation, its characteristic materially oriented style of life, with a significant manifestation of a hedonistic orientation. ; Рассмотрены теоретический конструкт и эмпирическая категория образа жизни в измерении классических и современных социологических теорий. Определено, что исследования современных социологов раскрывают различные аспекты поведенческих проявлений жизненного стиля как сложной системы. Сделан вывод, что под стилем жизни можно понимать комплексные, более или менее консистентные образцы поведения и ценностных установок, которые проявляются в социальном взаимодействии, отражают отношение индивида к себе, другим людям и миру и представляют ценностную и активно-деятельную экстраполяцию будущего. Основными детерминантами образа жизни выступают ценностные ориентации, которые формируются в соответствии с жизненными приоритетами, направленные на их достижение – то есть ценности, ценностные приоритеты и ориентации выступают как составляющая образа жизни современной молодежи, определяя его сущностное содержание. Обосновано, что религиозные предпочтения современной молодежи влияют на формирование различных типов жизненных стилей. Осуществлен социологический анализ ценностного измерения стиля жизни современной молодежи в контексте ее религиозной принадлежности. По результатам исследования выявлено, что для верующей молодежи характерен традиционный образ жизни, отражающий ценности украинской ментальности и христианской традиции; для атеистической присущ стиль жизни индустриального общества с доминированием постматериалистичной мотивации; для молодежи, которая не определила свою религиозную принадлежность, характерный материально ориентированный стиль жизни со значительным проявлением гедонистической направленности. ; Розглянуто теоретичний конструкт і емпіричну категорію стилю життя у вимірі класичних і сучасних соціологічних теорій. Визначено, що дослідження сучасних соціологів розкривають різні аспекти поведінкових проявів життєвого стилю як складної системи. Зроблено висновок, що під стилем життя можна розуміти комплексні, більш-менш консистентні зразки поведінки і ціннісних установок, які проявляються в соціальній взаємодії, відображають ставлення індивіда до себе, інших людей і світу та представляють ціннісну й активно-діяльну екстраполяцію майбутнього. Основними детермінантами стилю життя виступають ціннісні орієнтації, які формуються відповідно до життєвих пріоритетів, направлені на їх досягнення – тобто цінності, ціннісні пріоритети та орієнтації виступають як складова стилю життя сучасної молоді, визначаючи його сутнісний зміст. Обґрунтовано, що релігійні уподобання сучасної молоді впливають на формування різних типів життєвих стилів. Здійснено соціологічний аналіз ціннісного виміру стилю життя сучасної молоді в контексті її релігійної приналежності. За результатами дослідження виявлено, що для віруючої молоді характерний традиційний стиль життя, що відображає цінності української ментальності і християнської традиції; для атеїстичної притаманний стиль життя індустріального суспільства з домінуванням постматеріалістичної мотивації; для молоді, яка не визначила свою релігійну приналежність, характерний матеріально орієнтований стиль життя із значним проявом гедоністичної спрямованості.

Стиль лідерства визначає та характеризує поведінку лідера, є прерогативою у виконанні функціональних обов'язків в публічно-управлінській діяльності, формує репутацію лідера. За допомогою стилю управління лідер мотивує співробітників на досягнення цілей публічної установи, використовуючи свою лідерську репутацію. Тож у даній статті автор розкриває систему публічного управління, яка визначається індивідуальними особливостями лідера, що зумовлюються його репутацією та стилем.
В своєму дослідженні автор акцентує увагу на репутаційному механізмі як особливому індикатору вимірювання розвитку лідерства в публічно-управлінській діяльності. Особливо це характерно в умовах модернізаційних змін, коли зростає попит на керівників – лідерів з позитивним репутаційним капіталом. Автор розкриває поняття «репутація», його складові, що формуються на підґрунті ділових і професійних якостей лідера, моральних і психологічних рис, що найповніше проявляються у спілкуванні з іншими людьми, а також у її діях та вчинках. На думку автора, репутація – це власність аудиторії, репутація особи чи об'єкта належить іншим – стейкхолдерам, і є продуктом сприйняття іншими.
В статті подано еволюцію розвитку репутаційного механізму від часів античності до сучасності. Виокремлює основоположників цього напряму дослідження, зокрема, Ч. Фомбрана (1996 р.), за допомогою якого дане поняття виокремлюється у міждисциплінарному контексті.
Таким чином, автор визначає поняття «репутація» як усталену думку про окрему особу, групу чи колектив, що складається на основі ділових і професійних якостей, моральних і психологічних рис, що найповніше проявляються у процесі комунікації і взаємодії. Репутаційний механізм визначається автором як співвідношення категорії щодо честі, оскільки репутація позначає позитивний чи негативний стан особистості. Згідно з цим репутація дає можливість уявити про можливість тієї чи іншої поведінки її власника. Тому в статті окреслено важливі аспекти репутаційного механізму, які впливають на кар'єру керівника будь-якої організації, мають специфічне підґрунтя – бонус, який можна визначити як ділову репутацію.