Suchergebnisse

Одной из ключевых проблем геополитического статуса России в глобальных процессах на современном этапе является сохранение ее территориального единства и политической, экономической, демографической, духовной целостности, что определяет трансформацию региональной политики Российской Федерации. One of the key problems of Russia geopolitical status in global processes at present stage is to preserve its territorial, political, economical, demographic and spiritual intergrity, that determines the transformation of regional policy in Russian Federation.

The article is devoted to research of preconditions and urgency of the reform of decentralization and change of state administrative-territorial system. The main reasons for the necessity of realization of the reform in Ukraine are determined: excessive fragmentation of territorial communities, subsidization of local budgets, allocation of a significant part of financial resources to the maintenance of the control apparatus, degradation of rural territories, lack of initiatives from local self-government bodies. The article reflects the results of sociological research on Ukrainians' awareness of the decentralization reform, their expectations and the evaluation of the effectiveness of its implementation on the territory of Ukraine. Іt is determined that among the main problems / obstacles in the implementation of the decentralization reform, the respondents distinguish: financial imbalances; inadequate legal framework; lack of clear division of powers between district administration, district councils and UTC; the need to comply with the declared data; lack of awareness of decentralization; the lack of agreement within communities; political processes. The stages of administrative reform implementation in Ukraine are investigated, in accordance with the legislation of Ukraine. The first stage involves the transfer of the state powers to the lowest administrative-territorial level to the newly created united territorial communities (UTC). The second stage of the reform involves the creation of administrative-territorial units of the regional level that is prefectures (counties or districts), empowered with management authorities. The third stage of the reform involves the formation of a third regional level of the ATU of the country.The advantages, intermediate results of the reform in the context of the problem-oriented orientation are shown; the first consequences of the reform were identified, first of all, in the growth of the financial potential of the territory and the strengthening of the resource base of local budgets. Areas of use of financial resources by the united territorial communities are investigated. The emphasis is on changing the course from the consumer position (the expectation of subsidies from district and provincial budgets), to attempts to create an effective administrative apparatus and to direct resources to the communities development, to carry out analysis of budget spending and to prevent cases of inefficient or irrational use. ; Посвящена исследованию предпосылок и актуальности реформы децентрализации и изменения административно-территориального устройства страны. Определено, какие главные причины оговорили необходимость реализации реформы в Украине: чрезмерная раздробленность территориальных общин, дотационность местных бюджетов, направление значительной части финансовых ресурсов на содержание аппарата управления, деградация сельских территорий, отсутствие инициатив со стороны местных органов самоуправления. Отражены результаты социологических исследований по осведомленности украинцев о реформе децентрализации, их ожиданий и оценки результативности реализации на территории Украины. Показаны преимущества, промежуточные результаты реформы в контексте проблемно ориентированной направленности, определены первые последствия реформы, отразились, в первую очередь, в росте финансового потенциала территории и укреплении ресурсной базы местных бюджетов. Исследованы направления использования финансовых ресурсов объединенными территориальными общинами. ; Присвячено дослідженню передумов та актуальності реформи децентралізації і зміни адміністративно-територіального устрою країни. Визначено головні причини, що обумовили необхідність реалізації реформи в Україні: надмірна подрібненість територіальних громад, дотаційність місцевих бюджетів, спрямування значної частки фінансових ресурсів на утримання апарату управління, деградація сільських територій, відсутність ініціатив з боку місцевих органів самоврядування. Відображено результати соціологічних досліджень щодо обізнаності українців про реформу децентралізації, їхніх очікувань та оцінки результативності її реалізації на території України. Визначено, що серед головних проблем/перешкод у реалізації реформи децентралізації респонденти виділяють: фінансові перекоси; недосконалість законодавчої бази; відсутність чіткого розмежування повноважень між райдержадміністрацією, районними радами та ОТГ; необхідність дотримання задекларованих даних; недостатня обізнаність у питаннях децентралізації; відсутність домовленостей усередині громад; політичні процеси. Досліджено етапи реалізації адміністративної реформи в Україні згідно із законодавством України. Визначено перший етап, що передбачає передання частини повноважень держави на найнижчий адміністративно-територіальний рівень — новоствореним об'єднаним територіальним громадам (ОТГ). На другому етапі реформування передбачається створення адміністративно-територіальних одиниць регіонального рівня — префектур (повітів чи округів), які надаються управлінські повноваження. Третій етап реформи передбачає формування третього регіонального рівня АТУ країни. Показано переваги, проміжні результати реформи в контексті проблемно орієнтованої спрямованості, визначено перші наслідки реформи, що відобразились, перш за все, у зростанні фінансового потенціалу території та зміцненні ресурсної бази місцевих бюджетів. Досліджено напрями використання фінансових ресурсів об'єднаними територіальними громадами. Акцентовано увагу на зміні курсу від споживацької позиції (очікування дотацій з районного чи обласного бюджетів) до намагань створити ефективний управлінський апарат і спрямувати кошти на розвиток громад, здійснювати аналіз витрачання бюджетних коштів та упереджувати випадки неефективного чи нераціонального їх використання.

The article is devoted to research of preconditions and urgency of the reform of decentralization and change of state administrative-territorial system. The main reasons for the necessity of realization of the reform in Ukraine are determined: excessive fragmentation of territorial communities, subsidization of local budgets, allocation of a significant part of financial resources to the maintenance of the control apparatus, degradation of rural territories, lack of initiatives from local self-government bodies. The article reflects the results of sociological research on Ukrainians' awareness of the decentralization reform, their expectations and the evaluation of the effectiveness of its implementation on the territory of Ukraine. Іt is determined that among the main problems / obstacles in the implementation of the decentralization reform, the respondents distinguish: financial imbalances; inadequate legal framework; lack of clear division of powers between district administration, district councils and UTC; the need to comply with the declared data; lack of awareness of decentralization; the lack of agreement within communities; political processes. The stages of administrative reform implementation in Ukraine are investigated, in accordance with the legislation of Ukraine. The first stage involves the transfer of the state powers to the lowest administrative-territorial level to the newly created united territorial communities (UTC). The second stage of the reform involves the creation of administrative-territorial units of the regional level that is prefectures (counties or districts), empowered with management authorities. The third stage of the reform involves the formation of a third regional level of the ATU of the country.The advantages, intermediate results of the reform in the context of the problem-oriented orientation are shown; the first consequences of the reform were identified, first of all, in the growth of the financial potential of the territory and the strengthening of the resource base of local budgets. Areas of use of financial resources by the united territorial communities are investigated. The emphasis is on changing the course from the consumer position (the expectation of subsidies from district and provincial budgets), to attempts to create an effective administrative apparatus and to direct resources to the communities development, to carry out analysis of budget spending and to prevent cases of inefficient or irrational use. ; Посвящена исследованию предпосылок и актуальности реформы децентрализации и изменения административно-территориального устройства страны. Определено, какие главные причины оговорили необходимость реализации реформы в Украине: чрезмерная раздробленность территориальных общин, дотационность местных бюджетов, направление значительной части финансовых ресурсов на содержание аппарата управления, деградация сельских территорий, отсутствие инициатив со стороны местных органов самоуправления. Отражены результаты социологических исследований по осведомленности украинцев о реформе децентрализации, их ожиданий и оценки результативности реализации на территории Украины. Показаны преимущества, промежуточные результаты реформы в контексте проблемно ориентированной направленности, определены первые последствия реформы, отразились, в первую очередь, в росте финансового потенциала территории и укреплении ресурсной базы местных бюджетов. Исследованы направления использования финансовых ресурсов объединенными территориальными общинами. ; Присвячено дослідженню передумов та актуальності реформи децентралізації і зміни адміністративно-територіального устрою країни. Визначено головні причини, що обумовили необхідність реалізації реформи в Україні: надмірна подрібненість територіальних громад, дотаційність місцевих бюджетів, спрямування значної частки фінансових ресурсів на утримання апарату управління, деградація сільських територій, відсутність ініціатив з боку місцевих органів самоврядування. Відображено результати соціологічних досліджень щодо обізнаності українців про реформу децентралізації, їхніх очікувань та оцінки результативності її реалізації на території України. Визначено, що серед головних проблем/перешкод у реалізації реформи децентралізації респонденти виділяють: фінансові перекоси; недосконалість законодавчої бази; відсутність чіткого розмежування повноважень між райдержадміністрацією, районними радами та ОТГ; необхідність дотримання задекларованих даних; недостатня обізнаність у питаннях децентралізації; відсутність домовленостей усередині громад; політичні процеси. Досліджено етапи реалізації адміністративної реформи в Україні згідно із законодавством України. Визначено перший етап, що передбачає передання частини повноважень держави на найнижчий адміністративно-територіальний рівень — новоствореним об'єднаним територіальним громадам (ОТГ). На другому етапі реформування передбачається створення адміністративно-територіальних одиниць регіонального рівня — префектур (повітів чи округів), які надаються управлінські повноваження. Третій етап реформи передбачає формування третього регіонального рівня АТУ країни. Показано переваги, проміжні результати реформи в контексті проблемно орієнтованої спрямованості, визначено перші наслідки реформи, що відобразились, перш за все, у зростанні фінансового потенціалу території та зміцненні ресурсної бази місцевих бюджетів. Досліджено напрями використання фінансових ресурсів об'єднаними територіальними громадами. Акцентовано увагу на зміні курсу від споживацької позиції (очікування дотацій з районного чи обласного бюджетів) до намагань створити ефективний управлінський апарат і спрямувати кошти на розвиток громад, здійснювати аналіз витрачання бюджетних коштів та упереджувати випадки неефективного чи нераціонального їх використання.

The article assesses the current state of and obstacles to the effective functioning of the urban complex in Ukraine, systematized current problems in the regulation of urban development, analysis of a regulatory provision. The recommendations for economic and legal support urban development complex in the modern business environment, identified regional priorities of urban development in Ukraine ; У статті оцінено сучасний стан та перешкоди для ефективного функціонування містобудівного комплексу в Україні, систематизовано сучасні проблеми у сфері регулювання містобудівної діяльності, проаналізовано відповідне нормативно-правове забезпечення. Розроблено рекомендації щодо економіко-правового забезпечення розвитку містобудівного комплексу в сучасних умовах господарювання, визначено регіональні пріоритети містобудівної діяльності в Україні

The article substantiates the strategic directions of state assistance to the development of enterprises in Ukraine, i.e. managerial and financial aspects. It proves that the sphere of entrepreneurship, like any other social activity, is subjected to the influence of the regulatory policy of the state. We have also stated that business units carry out self-regulation of their operation, which is adjusted by the objective laws of the market mechanism, within which all entities in the society function. It has been argued that the assistance of the state is just to regulate and support the development of enterprises through the activities of public authorities of central, regional and local levels.We would like to note that in developed countries the state plays a significant role in the process of managing small and medium-sized enterprises, which today in the EU are more than 80 % of the total number of economic entities. We emphasize that the primary goal of the state policy of the European countries is to balance the interests of the state and business, to provide optimal conditions for entrepreneurial activity, to increase the competitiveness of the business. In particular, this policy is implemented through the actions of states and special programs performed under the auspices of the European Union. Business support measures are funded through EU structural funds such as the Regional Development Fund and the Social Fund.The data of the influential international research «The Global Competitiveness Report» of the World Economic Forum in 2019 is given, according to which the highest place in the ranking is the indicator «Cost of starting a business» – Ukraine ranks 14th among 141 countries. We would like to note that other indicators that determine the managerial role of the state, such as administrative costs and regulatory framework, are in the second half of the rating.It is found that obstacles to the active development of entrepreneurship in Ukraine are because of the following problems: the lack of proper financing; information vacuum; less diversification of the business environment; in many cases, the absence of an «airbag» for business development; independent lending by entrepreneurs to their clients, resulting in cash gaps; high level of corruption; lack of proper education, which is the main reason for the bankruptcy of many newcomers in the early years; the problem of scaling business with experienced entrepreneurs; business model crisis and difficulties in conquering new markets; personnel crisis in Ukraine and especially in the regions.It is noted that the efficiency of investments of enterprises is significantly improved due to the implementation of innovative projects. We have stated that the innovative vector of state assistance to the development of enterprises should provide for the implementation of both the general state strategy, which will take into account the introduction of innovations into the economic activity of the entities and also the innovative approach of specific enterprises, development by them of projects for the creation of innovative products. Innovation can increase the competitiveness of business entities on the market by improving the management of enterprises, quality marketing, personnel and innovation policies. ; Обосновано стратегические направления государственного содействия развитию управленческих и финансовых аспектов в деятельности предприятий в Украине. Отмечено, что сфера предпринимательства, как и любая другая общественная деятельность, подвергается управленческому воздействию государства. Отмечено, что в развитых странах государство играет важную роль в процессе управления предприятиями. Аргументировано, что в Украине нужно усовершенствовать механизмы государственного содействия и усилить стратегии влияния на процессы развития предпринимательства в стране. Отмечено, что основным стратегическим направлением влияния государственного содействия на деятельность предприятий, способным улучшить доступ хозяйствующих субъектов к финансовым ресурсам, является совершенствование кредитной политики. Замечено, что эффективность инвестиций предприятий существенно повышается вследствие реализации инновационных проектов. ; Обґрунтовано стратегічні напрями державного сприяння розвиткові підприємств в Україні, а саме управлінських та фінансових аспектів. Доведено, що сфера підприємництва, як і будь-яка інша суспільна діяльність, піддається впливу регуляторної політики держави. Зазначено, що одиниці господарювання здійснюють саморегулювання своєї діяльності, яке коригується об'єктивними законами ринкового механізму, в межах якого функціонують усі суб'єкти в суспільстві. Стверджено, що сприяння держави полягає у регулюванні та підтримці розвитку підприємств через діяльність органів публічної влади центрального, регіонального і місцевого рівнів.Зазначено, що в розвинутих країнах держава відіграє значну роль у процесі управління малими і середніми підприємствами, яких на сьогодні в ЄС більше ніж 80 % від загальної кількості суб'єктів господарювання. Виокремлено, що головною метою державної політики європейських країн є збалансування інтересів держави і бізнесу, забезпечення оптимальних умов для підприємницької діяльності, збільшення конкурентоспроможності бізнесу. Зокрема, ця політика здійснюється через діяльність держав і через спеціальні програми, які реалізуються під егідою Євросоюзу. Фінансування заходів із підтримки бізнесу здійснюється із структурних фондів Євросоюзу, таких як Фонд регіонального розвитку, Соціальний фонд.Наведено дані впливового міжнародного дослідження «The Global Competitiveness Report» Всесвітнього економічного форуму 2019 року, відповідно до яких найвище місце в рейтингу займає показник «Вартість відкриття бізнесу» — Україна перебуває на 14-му місці серед 141-ї країни. Зазначено, що інші показники, які визначають управлінську роль держави, такі як адміністративні витрати і нормативна база, перебувають у другій половині рейтингу.З'ясовано, що на перешкоді активному розвиткові підприємництва в Україні стоять проблеми, зокрема: брак належного фінансування; інформаційний вакуум; менша диверсифікація підприємницького середовища; відсутність у багатьох випадках «подушки безпеки» для розвитку бізнесу; самостійне кредитування підприємцями власних клієнтів, унаслідок чого відбуваються касові розриви; високий рівень корупції; брак відповідної освіти, що є основною причиною банкрутства багатьох новачків у перші роки діяльності; проблема масштабування бізнесу в досвідчених підприємців; криза бізнес-моделі та труднощі із завоюваннями нових ринків; криза кадрів в Україні й особливо в регіонах.Зауважено, що ефективність інвестицій підприємств суттєво підвищується внаслідок реалізації інноваційних проєктів. Зазначено, що інноваційний вектор державного сприяння розвиткові підприємств повинен передбачати реалізацію як загальної стратегії держави, що враховуватиме впровадження інновацій у господарську діяльність суб'єктів, так і інноваційних стратегій конкретних підприємств, розроблення ними проєктів щодо створення інноваційних продуктів. Інновації здатні підвищити конкурентоспроможність суб'єктів господарювання на ринку за рахунок удосконалення менеджменту на підприємствах, якісних маркетингових, кадрових та інноваційних політик.

The article substantiates the strategic directions of state assistance to the development of enterprises in Ukraine, i.e. managerial and financial aspects. It proves that the sphere of entrepreneurship, like any other social activity, is subjected to the influence of the regulatory policy of the state. We have also stated that business units carry out self-regulation of their operation, which is adjusted by the objective laws of the market mechanism, within which all entities in the society function. It has been argued that the assistance of the state is just to regulate and support the development of enterprises through the activities of public authorities of central, regional and local levels.We would like to note that in developed countries the state plays a significant role in the process of managing small and medium-sized enterprises, which today in the EU are more than 80 % of the total number of economic entities. We emphasize that the primary goal of the state policy of the European countries is to balance the interests of the state and business, to provide optimal conditions for entrepreneurial activity, to increase the competitiveness of the business. In particular, this policy is implemented through the actions of states and special programs performed under the auspices of the European Union. Business support measures are funded through EU structural funds such as the Regional Development Fund and the Social Fund.The data of the influential international research «The Global Competitiveness Report» of the World Economic Forum in 2019 is given, according to which the highest place in the ranking is the indicator «Cost of starting a business» – Ukraine ranks 14th among 141 countries. We would like to note that other indicators that determine the managerial role of the state, such as administrative costs and regulatory framework, are in the second half of the rating.It is found that obstacles to the active development of entrepreneurship in Ukraine are because of the following problems: the lack of proper financing; information vacuum; less diversification of the business environment; in many cases, the absence of an «airbag» for business development; independent lending by entrepreneurs to their clients, resulting in cash gaps; high level of corruption; lack of proper education, which is the main reason for the bankruptcy of many newcomers in the early years; the problem of scaling business with experienced entrepreneurs; business model crisis and difficulties in conquering new markets; personnel crisis in Ukraine and especially in the regions.It is noted that the efficiency of investments of enterprises is significantly improved due to the implementation of innovative projects. We have stated that the innovative vector of state assistance to the development of enterprises should provide for the implementation of both the general state strategy, which will take into account the introduction of innovations into the economic activity of the entities and also the innovative approach of specific enterprises, development by them of projects for the creation of innovative products. Innovation can increase the competitiveness of business entities on the market by improving the management of enterprises, quality marketing, personnel and innovation policies. ; Обосновано стратегические направления государственного содействия развитию управленческих и финансовых аспектов в деятельности предприятий в Украине. Отмечено, что сфера предпринимательства, как и любая другая общественная деятельность, подвергается управленческому воздействию государства. Отмечено, что в развитых странах государство играет важную роль в процессе управления предприятиями. Аргументировано, что в Украине нужно усовершенствовать механизмы государственного содействия и усилить стратегии влияния на процессы развития предпринимательства в стране. Отмечено, что основным стратегическим направлением влияния государственного содействия на деятельность предприятий, способным улучшить доступ хозяйствующих субъектов к финансовым ресурсам, является совершенствование кредитной политики. Замечено, что эффективность инвестиций предприятий существенно повышается вследствие реализации инновационных проектов. ; Обґрунтовано стратегічні напрями державного сприяння розвиткові підприємств в Україні, а саме управлінських та фінансових аспектів. Доведено, що сфера підприємництва, як і будь-яка інша суспільна діяльність, піддається впливу регуляторної політики держави. Зазначено, що одиниці господарювання здійснюють саморегулювання своєї діяльності, яке коригується об'єктивними законами ринкового механізму, в межах якого функціонують усі суб'єкти в суспільстві. Стверджено, що сприяння держави полягає у регулюванні та підтримці розвитку підприємств через діяльність органів публічної влади центрального, регіонального і місцевого рівнів.Зазначено, що в розвинутих країнах держава відіграє значну роль у процесі управління малими і середніми підприємствами, яких на сьогодні в ЄС більше ніж 80 % від загальної кількості суб'єктів господарювання. Виокремлено, що головною метою державної політики європейських країн є збалансування інтересів держави і бізнесу, забезпечення оптимальних умов для підприємницької діяльності, збільшення конкурентоспроможності бізнесу. Зокрема, ця політика здійснюється через діяльність держав і через спеціальні програми, які реалізуються під егідою Євросоюзу. Фінансування заходів із підтримки бізнесу здійснюється із структурних фондів Євросоюзу, таких як Фонд регіонального розвитку, Соціальний фонд.Наведено дані впливового міжнародного дослідження «The Global Competitiveness Report» Всесвітнього економічного форуму 2019 року, відповідно до яких найвище місце в рейтингу займає показник «Вартість відкриття бізнесу» — Україна перебуває на 14-му місці серед 141-ї країни. Зазначено, що інші показники, які визначають управлінську роль держави, такі як адміністративні витрати і нормативна база, перебувають у другій половині рейтингу.З'ясовано, що на перешкоді активному розвиткові підприємництва в Україні стоять проблеми, зокрема: брак належного фінансування; інформаційний вакуум; менша диверсифікація підприємницького середовища; відсутність у багатьох випадках «подушки безпеки» для розвитку бізнесу; самостійне кредитування підприємцями власних клієнтів, унаслідок чого відбуваються касові розриви; високий рівень корупції; брак відповідної освіти, що є основною причиною банкрутства багатьох новачків у перші роки діяльності; проблема масштабування бізнесу в досвідчених підприємців; криза бізнес-моделі та труднощі із завоюваннями нових ринків; криза кадрів в Україні й особливо в регіонах.Зауважено, що ефективність інвестицій підприємств суттєво підвищується внаслідок реалізації інноваційних проєктів. Зазначено, що інноваційний вектор державного сприяння розвиткові підприємств повинен передбачати реалізацію як загальної стратегії держави, що враховуватиме впровадження інновацій у господарську діяльність суб'єктів, так і інноваційних стратегій конкретних підприємств, розроблення ними проєктів щодо створення інноваційних продуктів. Інновації здатні підвищити конкурентоспроможність суб'єктів господарювання на ринку за рахунок удосконалення менеджменту на підприємствах, якісних маркетингових, кадрових та інноваційних політик.

Any practical activity of public administration and local government (hereinafter - PA) is necessarily associated with a variety of risks. Particularly relevant is the issue of managing the risks that arise in the process of implementation of local economic development programs (hereinafter - LED). The rationale for the theoretical principles of risk management at the level of government bodies has not yet become a component of the theory of PA. It is primarily proposed to identify and investigate the risks that are specific to LED, for creating an effective risk management mechanism at the PA level. The purpose of the paper – is the development and justification of risk management principles with the use of functional PA mechanisms. In accordance with the concept of balanced development, the effectiveness of LED is determined by the process of interaction of «domains of influence»: politics, culture, economics, and ecology, represented in the «balance of equilibrium». In this approach, the source of potential LED risks is external influences and the process of interacting «domains of influence». This approach allowed us to establish a link between the distribution of the risk of interactions between «domains of influence» and the functional mechanisms of the PA LED.In order to manage the LED and its risks from the «domain of influence» policy (public authorities), it is proposed to apply such functional PA mechanisms as regulatory, economic, social and organizational.Consideration of all the factors influencing the LED process in their interconnection allows identifying the main risks. The next step is to carry out a quantitative assessment of the identified risks, which can be expressed as a relative or absolute level of costs, provided they are likely to occur. Accordingly, the risk management system should include risk identification procedures, their identification, and optimal distribution among the participants. Monitoring current risks, including the likelihood of risk updating and risk assessment, is also an integral part of the LED control system.At the same time, the key to ensuring the effectiveness of LEDs is to identify and share risks between partners. For the optimal allocation of risks, it is necessary to determine their attribution to the partner (representative of the «domain of influence»), which can more effectively manage and control each specific risk. In general, the maximum effectiveness of LED programs can be achieved by applying an optimal risk sharing option between the parties of interaction and choosing the optimal balance between budget funding and the resources involved. ; Питання підвищення ефективності програм місцевого економічного розвитку (МЕР) розглядається в контексті зменшення ризиків управління. Доведено, що основним джерелом виникнення ризиків управління є взаємодія «доменів впливу», що представляють учасників МЕР. Для управління ризиками з боку «домену впливу» політика (органи публічної влади) пропонується застосовувати функціональні механізми державного управління: нормативно-правовий, економічний, соціальний та організаційний. При застосуванні запропонованого підходу оптимальний розподіл ризиків буде отриманий за рахунок віднесенням ключових факторів впливу на той «домен впливу», який здатен більш ефективно управляти і контролювати відповідний ризик.

Any practical activity of public administration and local government (hereinafter - PA) is necessarily associated with a variety of risks. Particularly relevant is the issue of managing the risks that arise in the process of implementation of local economic development programs (hereinafter - LED). The rationale for the theoretical principles of risk management at the level of government bodies has not yet become a component of the theory of PA. It is primarily proposed to identify and investigate the risks that are specific to LED, for creating an effective risk management mechanism at the PA level. The purpose of the paper – is the development and justification of risk management principles with the use of functional PA mechanisms. In accordance with the concept of balanced development, the effectiveness of LED is determined by the process of interaction of «domains of influence»: politics, culture, economics, and ecology, represented in the «balance of equilibrium». In this approach, the source of potential LED risks is external influences and the process of interacting «domains of influence». This approach allowed us to establish a link between the distribution of the risk of interactions between «domains of influence» and the functional mechanisms of the PA LED.In order to manage the LED and its risks from the «domain of influence» policy (public authorities), it is proposed to apply such functional PA mechanisms as regulatory, economic, social and organizational.Consideration of all the factors influencing the LED process in their interconnection allows identifying the main risks. The next step is to carry out a quantitative assessment of the identified risks, which can be expressed as a relative or absolute level of costs, provided they are likely to occur. Accordingly, the risk management system should include risk identification procedures, their identification, and optimal distribution among the participants. Monitoring current risks, including the likelihood of risk updating and risk assessment, is also an integral part of the LED control system.At the same time, the key to ensuring the effectiveness of LEDs is to identify and share risks between partners. For the optimal allocation of risks, it is necessary to determine their attribution to the partner (representative of the «domain of influence»), which can more effectively manage and control each specific risk. In general, the maximum effectiveness of LED programs can be achieved by applying an optimal risk sharing option between the parties of interaction and choosing the optimal balance between budget funding and the resources involved. ; Питання підвищення ефективності програм місцевого економічного розвитку (МЕР) розглядається в контексті зменшення ризиків управління. Доведено, що основним джерелом виникнення ризиків управління є взаємодія «доменів впливу», що представляють учасників МЕР. Для управління ризиками з боку «домену впливу» політика (органи публічної влади) пропонується застосовувати функціональні механізми державного управління: нормативно-правовий, економічний, соціальний та організаційний. При застосуванні запропонованого підходу оптимальний розподіл ризиків буде отриманий за рахунок віднесенням ключових факторів впливу на той «домен впливу», який здатен більш ефективно управляти і контролювати відповідний ризик.

Existing today demographic situation, rural employment, labor productivity and wages in the agricultural sector of Ukraine.It was established that the population of Ukraine, including rural population, is characterized by a tendency to decrease, which is due to negative population growth and migration and negatively affects the reproduction of labor potential of agricultural enterprises; continues the process of dying villages, progressing decay of social infrastructure in rural areas. Decreased number of employees of the agricultural sector, primarily because of a lack of motivation to work in the countryside. Wages of workers of the agricultural sector is the lowest among all types of economic activity remains relatively high unemployment rate, which, moreover, continues to increase, the level of productivity increases due to extensive factors, that is not conducive to the efficiency of agricultural production.Proposed to develop a unified concept of balanced development of rural areas of Ukraine, which would be based on "Strategies intelligent and balanced development, promoting social activity", launched by the European Union, and included: supporting employment in rural areas and the preservation of social structures in rural areas; improve the rural economy and support diversification; consideration of the structural diversity of agricultural systems, improving conditions for small enterprises and the development of local markets; introduction to rural areas of urban standards of quality of life. ; В статье проанализирована существующая на сегодня демографическая ситуация, занятость сельского населения, уровень производительности труда и заработной платы в аграрном секторе экономики Украины. Установлено, что численность населения Украины, в том числе численность сельского населения, характеризуется тенденцией к уменьшению, что происходит за счет отрицательного прироста населения, а также миграционных процессов и негативно влияет на воспроизводство трудового потенциала аграрных предприятий; продолжается процесс отмирания сел, прогрессирует упадок социальной инфраструктуры на селе. Уменьшилась численность работников аграрного сектора, прежде всего из-за отсутствия мотивации к труду на селе. Заработная плата работников аграрного сектора является самой низкой среди всех видов экономической деятельности, достаточно высоким остается уровень безработицы, который, кроме того, продолжает расти, уровень производительности труда растет за счет экстенсивных факторов, то есть не способствует повышению эффективности аграрного производства.Предложено разработать единую концепцию уравновешенного развития сельских территорий Украины, которая основывалась бы на "Стратегии интеллигентного и уравновешенного развития, способствующего общественной активности", используемой странами ЕС, и включала поддержание занятости на сельских территориях и помощь в сохранении социальных структур на селе; улучшение сельской экономики и поддержку диверсификации; учет структурного разнообразия сельскохозяйственных систем, улучшение кондиции малых предприятий и развитие местных рынков; введение для сельских населенных пунктов городских стандартов качества жизни. ; У статті проаналізована існуюча на сьогодні демографічна ситуація, зайнятість сільського населення, рівень продуктивності праці та заробітної плати в аграрному секторі економіки України.Запропоновано розробити єдину концепцію зрівноваженого розвитку сільських територій України, яка б ґрунтувалася на "Стратегії інтелігентного і зрівноваженого розвитку, який сприяє суспільній активності", що використовується країнами ЄС, та включала підтримку зайнятості на сільських територіях і допомогу в збереженні соціальних структур на селі; покращення сільської економіки й підтримку диверсифікації; урахування структурної різноманітності сільськогосподарських систем, покращення кондиції малих підприємств та розвиток місцевих ринків; запровадження для сільських населених пунктів міських стандартів рівня якості життя.

Existing today demographic situation, rural employment, labor productivity and wages in the agricultural sector of Ukraine.It was established that the population of Ukraine, including rural population, is characterized by a tendency to decrease, which is due to negative population growth and migration and negatively affects the reproduction of labor potential of agricultural enterprises; continues the process of dying villages, progressing decay of social infrastructure in rural areas. Decreased number of employees of the agricultural sector, primarily because of a lack of motivation to work in the countryside. Wages of workers of the agricultural sector is the lowest among all types of economic activity remains relatively high unemployment rate, which, moreover, continues to increase, the level of productivity increases due to extensive factors, that is not conducive to the efficiency of agricultural production.Proposed to develop a unified concept of balanced development of rural areas of Ukraine, which would be based on "Strategies intelligent and balanced development, promoting social activity", launched by the European Union, and included: supporting employment in rural areas and the preservation of social structures in rural areas; improve the rural economy and support diversification; consideration of the structural diversity of agricultural systems, improving conditions for small enterprises and the development of local markets; introduction to rural areas of urban standards of quality of life. ; В статье проанализирована существующая на сегодня демографическая ситуация, занятость сельского населения, уровень производительности труда и заработной платы в аграрном секторе экономики Украины. Установлено, что численность населения Украины, в том числе численность сельского населения, характеризуется тенденцией к уменьшению, что происходит за счет отрицательного прироста населения, а также миграционных процессов и негативно влияет на воспроизводство трудового потенциала аграрных предприятий; продолжается процесс отмирания сел, прогрессирует упадок социальной инфраструктуры на селе. Уменьшилась численность работников аграрного сектора, прежде всего из-за отсутствия мотивации к труду на селе. Заработная плата работников аграрного сектора является самой низкой среди всех видов экономической деятельности, достаточно высоким остается уровень безработицы, который, кроме того, продолжает расти, уровень производительности труда растет за счет экстенсивных факторов, то есть не способствует повышению эффективности аграрного производства.Предложено разработать единую концепцию уравновешенного развития сельских территорий Украины, которая основывалась бы на "Стратегии интеллигентного и уравновешенного развития, способствующего общественной активности", используемой странами ЕС, и включала поддержание занятости на сельских территориях и помощь в сохранении социальных структур на селе; улучшение сельской экономики и поддержку диверсификации; учет структурного разнообразия сельскохозяйственных систем, улучшение кондиции малых предприятий и развитие местных рынков; введение для сельских населенных пунктов городских стандартов качества жизни. ; У статті проаналізована існуюча на сьогодні демографічна ситуація, зайнятість сільського населення, рівень продуктивності праці та заробітної плати в аграрному секторі економіки України.Запропоновано розробити єдину концепцію зрівноваженого розвитку сільських територій України, яка б ґрунтувалася на "Стратегії інтелігентного і зрівноваженого розвитку, який сприяє суспільній активності", що використовується країнами ЄС, та включала підтримку зайнятості на сільських територіях і допомогу в збереженні соціальних структур на селі; покращення сільської економіки й підтримку диверсифікації; урахування структурної різноманітності сільськогосподарських систем, покращення кондиції малих підприємств та розвиток місцевих ринків; запровадження для сільських населених пунктів міських стандартів рівня якості життя.

The main aim of this article (the paper is included in the context of a research project funded by the Spanish Ministry of Science and Technology – code: SEJ-2006-15331-C02-02) is to further our understanding of two mountain rural areas occupying two distinct geographical environments: the Spanish Pyrenees and the Austrian Alps. I am particularly interested in examining the management practices that have been adopted as part of the public policies implemented in two mid-mountain regions - areas that do not have the same possibilities for development as those enjoyed by high-mountain environments. These places suffer structural problems resulting from low levels of agricultural competitiveness, accompanied by factors that impinge negatively on land use (which, in turn, condition their landscape management practices). Finally, I reflect on the differences between the two regions and their future possibilities.

The formation and implementation of export potential is essential for Ukraine's integration in the global space. Construction of the mechanisms of diversification of exports should be a priority for management export potential of the region, as well as diversification is one of the tools of risk prevention, reliability and stable functioning of the socio-economic system of the region. Therefore, an important issue is the identification and analysis of problems that prevent the construction of mechanisms to diversify the export sector in the region, and determining an acceptable solution. It is found that problems of development of diversification mechanisms lies in the fact that at the regional level is not formed responsible centers for development of export potential, not specified the mechanisms of interaction between government and business, there is no method of estimating the diversification of the export sector in the region that would become the basis for determining the directions of its development. Identification of these problems specifies directions for further theoretical and methodological works on construction of mechanisms to diversify the export potential of the region for further implementation in administrative practice. ; Рассмотрено значение диверсификации экспорта для экономической системы региона. Проведен поэлементный анализ составляющих механизма управления экспортным потенциалом региона. Определены проблемы, решение которых является необходимым условием построения механизмов диверсификации. Предложено использовать инновационное и инерционное направления диверсификации экспортного потенциала региона. ; Розглянуто значення диверсифікованості експорту для економічної системи регіону. Проведено поелементний аналіз складових механізму управління експортним потенціалом на регіональному рівні. Визначено проблеми, вирішення яких є необхідною умовою побудови механізмів диверсифікації. Запропоновано використання інноваційного й інерційного напрямків диверсифікації експортного потенціалу регіону.

The formation and implementation of export potential is essential for Ukraine's integration in the global space. Construction of the mechanisms of diversification of exports should be a priority for management export potential of the region, as well as diversification is one of the tools of risk prevention, reliability and stable functioning of the socio-economic system of the region. Therefore, an important issue is the identification and analysis of problems that prevent the construction of mechanisms to diversify the export sector in the region, and determining an acceptable solution. It is found that problems of development of diversification mechanisms lies in the fact that at the regional level is not formed responsible centers for development of export potential, not specified the mechanisms of interaction between government and business, there is no method of estimating the diversification of the export sector in the region that would become the basis for determining the directions of its development. Identification of these problems specifies directions for further theoretical and methodological works on construction of mechanisms to diversify the export potential of the region for further implementation in administrative practice. ; Рассмотрено значение диверсификации экспорта для экономической системы региона. Проведен поэлементный анализ составляющих механизма управления экспортным потенциалом региона. Определены проблемы, решение которых является необходимым условием построения механизмов диверсификации. Предложено использовать инновационное и инерционное направления диверсификации экспортного потенциала региона. ; Розглянуто значення диверсифікованості експорту для економічної системи регіону. Проведено поелементний аналіз складових механізму управління експортним потенціалом на регіональному рівні. Визначено проблеми, вирішення яких є необхідною умовою побудови механізмів диверсифікації. Запропоновано використання інноваційного й інерційного напрямків диверсифікації експортного потенціалу регіону.

The article summarizes the scientific material on the topic, substantiates the idea that, at the present stage, there is an urgent need to solve environmental problems, which are caused by the intensification and intensification of human impact on the environment. The connection of the transition to the concept of sustainable development, which involves the construction of a qualitatively new socio-ecological-economic model of society's development, to solve the problem of greening is proved. The categorical and meaningful characteristic of the concept of "greening" is understood, which means the process of consistent introduction of technical, technological and managerial innovations for the implementation of sustainable development processes, by achieving a balance of development components (economic, environmental, social), while preserving and improving the state of the environment. all taxonomic levels. The classification of greening instruments is made taking into account the level of their impact on the economic system. The principles of implementation of the state environmental policy are presented, among them: openness, accountability, publicity of state authorities; public participation in public policy-making; respect for citizens' environmental rights; promotion of environmentally responsible business and environmentally conscious behavior of citizens; prevention of environmental damage; international cooperation and European integration. ; В статье обобщен научный материал по исследуемой теме, обосновано идею о том, что на современном этапе остро стоит вопрос о необходимости решения экологических проблем, причиной которых является активизация и интенсификация влияния человека на окружающую среду. Доказана связь перехода к концепции устойчивого развития, которая предусматривает построение качественно новой социо-эколого-экономической модели развития общества, с решением проблем экологизации. Раскрыта категориально-содержательная характеристика понятия «экологизация», под которой понимаем процесс последовательного внедрения технических, технологических и управленческих инноваций, для реализации процессов устойчивого развития, путем достижения сбалансированности составляющих развития (экономической, экологической, социальной), с одновременным сохранением и улучшением состояния окружающей среды на всех таксономических уровнях. Осуществлена классификация инструментов экологизации с учетом уровня их влияния на экономическую систему. Приведены принципы реализации государственной экологической политики, среди которых: открытость, подотчетность, гласность органов государственной власти; участие общественности в формировании государственной политики; соблюдение экологических прав граждан; поощрение к ведению экологически ответственного бизнеса и экологически сознательного поведения граждан; предотвращение экологического вреда; международное сотрудничество и евро интеграция. ; У статті узагальнено науковий матеріал із досліджуваної теми, обґрунтовано ідею про те, що на сучасному етапі гостро постає питання необхідності вирішення екологічних проблем, причиною яких є активізація та інтенсифікація впливу людини на навколишнє середовище. Доведено зв'язок переходу до концепції сталого розвитку, яка передбачає побудову якісно нової соціо-еколого-економічної моделі розвитку суспільства, із вирішенням проблем екологізації. Розкрито категоріально-змістовну характеристику поняття «екологізація», під якою розуміємо процес послідовного впровадження технічних, технологічних та управлінських інновацій для реалізації процесів сталого розвитку, шляхом досягнення збалансованості складових розвитку (економічної, екологічної, соціальної), з одночасним збереження та поліпшенням стану навколишнього середовища на всіх таксономічних рівнях. Здійснено класифікацію інструментів екологізації з урахуванням рівня їхнього впливу на економічну систему. Наведено принципи реалізації державної екологічної політики, серед яких: відкритість, підзвітність, гласність органів державної влади; участь громадськості у формуванні державної політики; дотримання екологічних прав громадян; заохочення до ведення екологічно відповідального бізнесу та екологічно свідомої поведінки громадян; запобігання екологічній шкоді; міжнародна співпраця та євроінтеграція.

The article summarizes the scientific material on the topic, substantiates the idea that, at the present stage, there is an urgent need to solve environmental problems, which are caused by the intensification and intensification of human impact on the environment. The connection of the transition to the concept of sustainable development, which involves the construction of a qualitatively new socio-ecological-economic model of society's development, to solve the problem of greening is proved. The categorical and meaningful characteristic of the concept of "greening" is understood, which means the process of consistent introduction of technical, technological and managerial innovations for the implementation of sustainable development processes, by achieving a balance of development components (economic, environmental, social), while preserving and improving the state of the environment. all taxonomic levels. The classification of greening instruments is made taking into account the level of their impact on the economic system. The principles of implementation of the state environmental policy are presented, among them: openness, accountability, publicity of state authorities; public participation in public policy-making; respect for citizens' environmental rights; promotion of environmentally responsible business and environmentally conscious behavior of citizens; prevention of environmental damage; international cooperation and European integration. ; В статье обобщен научный материал по исследуемой теме, обосновано идею о том, что на современном этапе остро стоит вопрос о необходимости решения экологических проблем, причиной которых является активизация и интенсификация влияния человека на окружающую среду. Доказана связь перехода к концепции устойчивого развития, которая предусматривает построение качественно новой социо-эколого-экономической модели развития общества, с решением проблем экологизации. Раскрыта категориально-содержательная характеристика понятия «экологизация», под которой понимаем процесс последовательного внедрения технических, технологических и управленческих инноваций, для реализации процессов устойчивого развития, путем достижения сбалансированности составляющих развития (экономической, экологической, социальной), с одновременным сохранением и улучшением состояния окружающей среды на всех таксономических уровнях. Осуществлена классификация инструментов экологизации с учетом уровня их влияния на экономическую систему. Приведены принципы реализации государственной экологической политики, среди которых: открытость, подотчетность, гласность органов государственной власти; участие общественности в формировании государственной политики; соблюдение экологических прав граждан; поощрение к ведению экологически ответственного бизнеса и экологически сознательного поведения граждан; предотвращение экологического вреда; международное сотрудничество и евро интеграция. ; У статті узагальнено науковий матеріал із досліджуваної теми, обґрунтовано ідею про те, що на сучасному етапі гостро постає питання необхідності вирішення екологічних проблем, причиною яких є активізація та інтенсифікація впливу людини на навколишнє середовище. Доведено зв'язок переходу до концепції сталого розвитку, яка передбачає побудову якісно нової соціо-еколого-економічної моделі розвитку суспільства, із вирішенням проблем екологізації. Розкрито категоріально-змістовну характеристику поняття «екологізація», під якою розуміємо процес послідовного впровадження технічних, технологічних та управлінських інновацій для реалізації процесів сталого розвитку, шляхом досягнення збалансованості складових розвитку (економічної, екологічної, соціальної), з одночасним збереження та поліпшенням стану навколишнього середовища на всіх таксономічних рівнях. Здійснено класифікацію інструментів екологізації з урахуванням рівня їхнього впливу на економічну систему. Наведено принципи реалізації державної екологічної політики, серед яких: відкритість, підзвітність, гласність органів державної влади; участь громадськості у формуванні державної політики; дотримання екологічних прав громадян; заохочення до ведення екологічно відповідального бізнесу та екологічно свідомої поведінки громадян; запобігання екологічній шкоді; міжнародна співпраця та євроінтеграція.