Suchergebnisse

The article analyzes the terms "law aid", "juristic aid", "professional legal aid". Various scientific views were discovered to clarify their essence. It was outlined own vision regarding the artificially created "competition" between the words "legal law aid" and "professional legal assistance" in the legislation of Ukraine. The possibility of using the term "juristic aid" in current legislation is substantiated. ; В статье подвергаются анализу термины «правовая помощь», «юридическая помощь», «профессиональная правоведческая помощь». Исследованы различные научные взгляды по выяснению их сущности. Изложено свое видение относительно искусственно созданной «конкуренции» между словами «правовая помощь» и «профессиональная правоведческая помощь» в законодательстве Украины. Обосновывается возможность использования в действующем законодательстве термина «юридическая помощь». ; У статті піддаються аналізу терміни «правова допомога», «юридична допомога», «професійна правнича допомога». Досліджено різні наукові погляди щодо з'ясування сутності. Викладено власне бачення щодо створеної штучно «конкуренції» між словами «правова допомога» та «професійна правнича допомога» в законодавстві України. Обґрунтовується можливість використання в чинному законодавстві терміна «юридична допомога».

Summary. The purpose of the article is to investigate the process of formation of medical personnel of the Podillia region in the postwar period. The research methodology is based on the principles of historicism, systematization, scientificity, verification, authorial objectivity, moderate narrative constructivism, as well as on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (historical-genetic, historical-typological, historical-systemic) methods. The scientific novelty is that for the first time the peculiarities of the formation of medical staff of the Podillia region in the postwar period are studied, as well as the role of local medical schools in the training of highly qualified medical workers. Also, the author of the article for the first time introduces into scientific circulation a number of archival materials. Conclusions. Thus, the Podillia region is one of the regions of Ukraine that suffered the most from the Nazi occupation. All this had a negative impact on its industrial potential and demographic situation. The medical sphere of Podillya was especially affected. In the post-war period, the health care sector of the region was rapidly restored. An extremely positive result of changes in the post-war medical sphere of the Podillya regions was the spread of specialized medical care in rural areas, the association of hospitals and outpatient clinics in rural district centers made it possible to introduce specialization of medical staff in certain specialties substituting general practitioners. However, it was not enough to restore the full functioning of the medical sector in the region. At that time, the Podillia region faced an acute shortage of medical workers: doctors, paramedics, nurses, etc. During the second half of the 1940s and the beginning of the 1950s, the problem of forming qualified medical staff for medical educational institutions in the region was generally solved. We should note here the huge post-war labor enthusiasm of the inhabitants of the Podillia region, thanks to which it was possible to solve the shortage of medical personnel in the region within the shortest possible time. Among medical institutions, a special place is occupied by the Vinnytsia Medical Institute, which, thanks to the efforts of both faculty and students, has become not only a powerful educational alley of the research institution of Podillia. All this in general contributed to the training of highly qualified medical personnel. As for the policy of the Soviet government in this area, to encourage the success of students in education and work, it used the so-called extra-economic factors, the most common of which was the organization of socialist competitions both between medical schools and within them between student groups, faculties, etc. ; Анотація. Мета статті – дослідити процес формування медичних кадрів Подільського регіону у післявоєнний період. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об'єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше досліджуються особливості формування медичного персоналу Подільського регіону у післявоєнний період, а також відзначена роль місцевих медичних навчальних закладів у процесі підготовки висококваліфікованих працівників медичної сфери. Також авторка статті вперше вводить до наукового обігу низку архівних матеріалів. Висновки. Таким чином, Подільський край належить до числа регіонів України, які найбільше постраждали від німецько-фашистської окупації. Усе це негативно відобразилося на його як промисловому потенціалі, так і демографічній ситуації. Особливо постраждала медична сфера Поділля. У післявоєнний період швидкими темпами відновлювалася сфера охорони здоров'я краю. Надзвичайно позитивним результатом змін у післявоєнній медичній сфері областей Поділля стало поширення спеціалізованої медичної допомоги на селі. Замість загального лікаря для лікування усіх захворювань, об'єднання лікарень і амбулаторій у сільських райцентрах вдалося здійснити спеціалізацію медичного персоналу на окремі спеціальності.Однак цих результатів для відновлення повноцінного функціонування медичної сфери регіону було замало. У той час Подільський регіон зіштовхнувся з гострою нестачею медичних працівників: лікарів, фельдшерів, медсестер тощо.Протягом другої половини 40 – початку 50-х рр. ХХ ст., загалом була подолана проблема формування кваліфікованого медичного персоналу для медичних навчальних закладів регіону. Тут слід відзначити величезний післявоєнний трудовий ентузіазм мешканців Подільського краю, завдяки якому вдалося у короткі терміни розв᾿язати питання дефіциту медичних кадрів. Серед медичних закладів особливе місце займає Вінницький медичний інститут, який завдяки зусиллям як професорсько-викладацького складу, так і студентів перетворився не лише на потужну навчальну, але й науково-дослідну установу Поділля. Усе це загалом сприяло підготовці висококваліфікованих медичних кадрів. Стосовно політики радянської влади у цій сфері, то для заохочення успіхів студентства у навчанні та трудовій діяльності, нею застосовувалися т. зв. позаекономічні чинники, найпоширенішим з яких була організація соціалістичних змагань як між медичними навчальними закладами, так і у внутрі них між студентськими групами, факультетами тощо.

Summary. The purpose of the article is to investigate the process of formation of medical personnel of the Podillia region in the postwar period. The research methodology is based on the principles of historicism, systematization, scientificity, verification, authorial objectivity, moderate narrative constructivism, as well as on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (historical-genetic, historical-typological, historical-systemic) methods. The scientific novelty is that for the first time the peculiarities of the formation of medical staff of the Podillia region in the postwar period are studied, as well as the role of local medical schools in the training of highly qualified medical workers. Also, the author of the article for the first time introduces into scientific circulation a number of archival materials. Conclusions. Thus, the Podillia region is one of the regions of Ukraine that suffered the most from the Nazi occupation. All this had a negative impact on its industrial potential and demographic situation. The medical sphere of Podillya was especially affected. In the post-war period, the health care sector of the region was rapidly restored. An extremely positive result of changes in the post-war medical sphere of the Podillya regions was the spread of specialized medical care in rural areas, the association of hospitals and outpatient clinics in rural district centers made it possible to introduce specialization of medical staff in certain specialties substituting general practitioners. However, it was not enough to restore the full functioning of the medical sector in the region. At that time, the Podillia region faced an acute shortage of medical workers: doctors, paramedics, nurses, etc. During the second half of the 1940s and the beginning of the 1950s, the problem of forming qualified medical staff for medical educational institutions in the region was generally solved. We should note here the huge post-war labor enthusiasm of the inhabitants of the Podillia region, thanks to which it was possible to solve the shortage of medical personnel in the region within the shortest possible time. Among medical institutions, a special place is occupied by the Vinnytsia Medical Institute, which, thanks to the efforts of both faculty and students, has become not only a powerful educational alley of the research institution of Podillia. All this in general contributed to the training of highly qualified medical personnel. As for the policy of the Soviet government in this area, to encourage the success of students in education and work, it used the so-called extra-economic factors, the most common of which was the organization of socialist competitions both between medical schools and within them between student groups, faculties, etc. ; Анотація. Мета статті – дослідити процес формування медичних кадрів Подільського регіону у післявоєнний період. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об'єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше досліджуються особливості формування медичного персоналу Подільського регіону у післявоєнний період, а також відзначена роль місцевих медичних навчальних закладів у процесі підготовки висококваліфікованих працівників медичної сфери. Також авторка статті вперше вводить до наукового обігу низку архівних матеріалів. Висновки. Таким чином, Подільський край належить до числа регіонів України, які найбільше постраждали від німецько-фашистської окупації. Усе це негативно відобразилося на його як промисловому потенціалі, так і демографічній ситуації. Особливо постраждала медична сфера Поділля. У післявоєнний період швидкими темпами відновлювалася сфера охорони здоров'я краю. Надзвичайно позитивним результатом змін у післявоєнній медичній сфері областей Поділля стало поширення спеціалізованої медичної допомоги на селі. Замість загального лікаря для лікування усіх захворювань, об'єднання лікарень і амбулаторій у сільських райцентрах вдалося здійснити спеціалізацію медичного персоналу на окремі спеціальності.Однак цих результатів для відновлення повноцінного функціонування медичної сфери регіону було замало. У той час Подільський регіон зіштовхнувся з гострою нестачею медичних працівників: лікарів, фельдшерів, медсестер тощо.Протягом другої половини 40 – початку 50-х рр. ХХ ст., загалом була подолана проблема формування кваліфікованого медичного персоналу для медичних навчальних закладів регіону. Тут слід відзначити величезний післявоєнний трудовий ентузіазм мешканців Подільського краю, завдяки якому вдалося у короткі терміни розв᾿язати питання дефіциту медичних кадрів. Серед медичних закладів особливе місце займає Вінницький медичний інститут, який завдяки зусиллям як професорсько-викладацького складу, так і студентів перетворився не лише на потужну навчальну, але й науково-дослідну установу Поділля. Усе це загалом сприяло підготовці висококваліфікованих медичних кадрів. Стосовно політики радянської влади у цій сфері, то для заохочення успіхів студентства у навчанні та трудовій діяльності, нею застосовувалися т. зв. позаекономічні чинники, найпоширенішим з яких була організація соціалістичних змагань як між медичними навчальними закладами, так і у внутрі них між студентськими групами, факультетами тощо.

Article is dedicated to defining medical activity connected with risk. Based on the existing views and provisions of acting criminal legislation, Author suggests personal vision of the said problems, defines major disputable aspects and sets forth specific ideas on acting criminal legislation improvement. ; Статья посвящена вопросам определения медицинской деятельности, связанной с риском. Автор на основе анализа положений дейтсвующего уголовного законодательства, существующих научных точек зрения выказывает личное отношение к указанному вопросу, очерчивает наиболее проблемные аспекты и излагает предложения по усовершенствованию действующего уголовного законодательства. ; Стаття присвячена питанням визначення медичної діяльності, пов'язаної з ризиком. Автор на підставі аналізу чинного кримінального законодавства, існуючих точок зору виказує особисте ставлення до означеного питання, окреслює найбільш проблемні аспекти та надає пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства.

Abstract: This article highlights an analysis of medical services, their differentiation from medical assistance, the features of medical services according to the norms of current legislation of Ukraine. The article deals with issues related to the factors and criteria of quality of providing the medical services, the issues of safety of medical services. ; В данной статье проведен анализ медицинских услуг, предоставлено их разграничения от медицинской помощи, определены особенности медицинских услуг в соответствии с нормами действующего законодательства Украины. В статье проанализированы факторы и критерии качества оказания медицинской услуги, рассмотрены вопросы безопасности медицинских услуг. ; Уданій статті проведено аналіз медичних послуг, надано їх розмежування від медичної допомоги, визначено особливості медичних послуг відповідно до норм діючого законодавства України. У статті проаналізовані фактори та критерії якості надання медичної послуги, розглянуті питання безпеки медичних послуг.

Неконтрольована кровотеча є основною причиною смерті як у мирному житті, так і під час бо-йових дій. Адекватний гемостаз після травми залишається серйозною проблемою сучасної медицини, а рання зупинка кровотечі є вкрай важливим методом збереження життя потерпілого. Існує значна кількість ран з видимим джерелом інтенсивної кровотечі, коли застосування джгута неможливе. У цій ситуації надзвичайно важливу роль відіграють новітні кровоспинні перев'язувальні матеріали. Гемостатичні пов'язки є найбільш прийнятними для місцевого гемостазу на догоспітальному етапі завдяки ефективності та легкості використання. Пов'язки на основі хітозану в численних експериментальних та клінічних дослідженнях продемонстрували найбільшу ефективність у контролі кровотечі з великих судин. Дані пов'язки включені в сучасні аптечки стандарту НАТО. В Україні таким компонентом універсальних військових та цивільних аптечок може стати вітчизняний гемостатичний бинт на нетканій основі з хітозаном Ревул®, що відповідає всім вимогам, які висуваються до даних засобів. ; Неконтролируемое кровотечение является основной причиной смерти как в мирной жизни, так и во время боевых действий. Адекватный гемостаз после травмы остается серьезной проблемой современной медицины, а ранняя остановка кровотечения является крайне важным методом для сохранения жизни пострадавшего. Существует значительное количество ран с видимым источником интенсивного кровотечения, когда применение жгута невозможно. В этой ситуации чрезвычайно важную роль играют новейшие кровоостанавливающие перевязочные материалы. Гемостатические повязки являются наиболее приемлемыми для местного гемостаза на догоспитальном этапе благодаря эффективности и легкости использования. Повязки на основе хитозана в многочисленных экспериментальных и клинических исследованиях продемонстрировали наибольшую эффективность для контроля кровотечения из крупных сосудов. Данные повязки включены в современные аптечки стандарта НАТО. В Украине таким компонентом универсальных военных и гражданских аптечек может стать отечественный гемостатический бинт на нетканой основе с хитозаном Ревул®, который отвечает всем требованиям, предъявляемым к данным средствам. ; Uncontrolled bleeding is a major cause of death during war and different disasters. Adequate hemostasis after injury remains a serious problem in modern medicine, and early bleeding control is essential for saving victim's life. There is a significant number of so called «non-tourniquetable but compressible» wounds with intense bleeding. In this situation, hemostatic dressings play a crucial role. Hemostatic dressings are most appropriate for local hemostasis in the prehospital phase due to efficiency and ease of use. Chitosan bandages in numerous experimental and clinical studies are considered to be the most effective to control bleedings from large vessels. These bands are included in modern medical kits of NATO standards. In Ukraine, non-woven chitosan hemostatic bandage Revul® can be proposed as a component of universal military and civil medical kits.

Розглянуто спеціальні норми конкурентного європейського та антимонопольно-конкурентного національного законодавства щодо правомірності надання державної допомоги суб'єктам господарювання. Наводяться відомості про вітчизняні та зарубіжні наукові надбання у сфері диференціації державної допомоги. Розкрито недостатність законодавчого врегулювання та відсутність послідовності і внутрішньої структурованості законодавчих приписів, які стосуються понятійного апарату в цій сфері. Запропоновано новий підхід з позиції правомірності надання державної допомоги суб'єктам господарювання шляхом розподілу її на рівні. Зазначено, що імплементація європейських норм в національне законодавство в сфері державної допомоги призводить до прискореної трансформації інституту державної допомоги. Зроблено висновок, що слід заповнювати прогалини стосовно правомірності державної допомоги суб'єктам господарювання у національному законодавстві з урахуванням європейського досвіду. Problem statement. With the adoption of a special law in the field of state aid to economic entities, the issues of its legal filling, first of all, the development of secondary legislation, as well as the practical operation of the introduced legislative regulations, was actualized. In view of its international obligations, Ukraine seeks to implement European standards and create the institutional, legal and organizational framework for the functioning of the State aid system. However, effective legal regulation of relations in this area requires categorical certainty; harmonization of the principle of prohibition with its permission, established by the legislator; the clarity of the mechanisms of state aid legalization. Therefore, the question of the legality of state aid to economic undertakings often raises questions. This is due to the lack of legislative regulation and the lack of consistency and internal structure of the legislative provisions, which entails irreversible consequences concerning the conceptual apparatus in this area, in particular, the ...

The article analyzes the systems of medical support for school-age children, features of organization. International experience shows that there are different models of medical care for children in educational institutions. The main differences relate to the subordination of the school service (health or education structures), funding, training and the greatest differences — in terms of preventive care: the volume and timing of preventive medical examinations. World Health Organization notes that now the optimal model of school health care in the world is not defined. The general problems of school health are the lack of funding, uneven access of children to medical services. The state of medical provision of schoolchildren in the post-Soviet countries is considered, as well as the results of the restructuring in the field of children health care related to the reform of the sanitary and epidemiological institutions system, the modernization of their functions, the creation of new vertical structures, the functions of which is the development of national and regional programs for promoting healthy lifestyle, medical education and communication activities. The development of the system of school medicine in Ukraine was analysed from the point of view of the "Concept of quality standards of school health services and competences" of the European Union for School and University Health and Medicine. The prospects of school medicine in Ukraine are outlined. Namely, the need to develop and implement a new Ukrainian model of school medicine adapted to European standards and integrate it into the public health system, which is approved in Ukraine; updating the regulatory framework; development of personnel potential; formation of new professional competencies of healthcare workers in school medicine in Ukraine; strengthening the interagency cooperation in helping children and adolescents maintain their health. ; В статье приведен анализ систем медицинского обеспечения детей школьного возраста, особенности организации. Международный опыт свидетельствует, что существуют различные модели медицинского обеспечения детей в учебных заведениях: отличия касаются подчинения школьной службы (структурам здравоохранения или образования), финансирования, подготовки кадров и наибольшие — в плане профилактической направленности: объема и сроков проведения профилактических медицинских осмотров. Всемирная организация здравоохранения отмечает, что пока оптимальная модель школьного здравоохранения в мире не определена. Общими проблемами школьного здравоохранения являются недостаточное финансирование, неравномерный доступ детей к медицинским услугам. Приведены данные о состоянии медицинского обеспечения школьников в странах постсоветского пространства, результаты изменений в области охраны здоровья детей, касающихся реформирования системы санитарно-эпидемиологических учреждений, модернизации их функций, создания новых вертикальных структур, функциями которых является разработка национальных и региональных программ по пропаганде здорового образа жизни, медицинского образования и коммуникационная деятельность. Проанализировано развитие системы школьной медицины в Украине с позиции «Концепции стандартов качества школьных медицинских услуг и компетенций» Европейского союза школьной и университетской медицины (2014). Определены перспективы школьной медицины в Украине, а именно: потребность в разработке и внедрении новой украинской модели школьной медицины, адаптированной к европейским стандартам, с последующим интегрированием ее в систему общественного здравоохранения, утвержденную в Украине; обновление нормативно-правовой базы; развитие кадрового потенциала; формирование новых профессиональных компетенций медицинских работников школьной медицины в Украине; усиление межведомственного взаимодействия в вопросах сохранения здоровья детям и подросткам. ; В статті проведено аналіз систем медичного забезпечення дітей шкільного віку, особливостей організації. Міжнародний досвід свідчить, що існують різні моделі медичного забезпечення дітей у навчальних закладах: відмінності щодо підпорядкування шкільної служби (структурам охорони здоров'я або освіти), фінансування, підготовки кадрів та найбільш — щодо профілактичної спрямованості: обсягу та терміну проведення профілактичних медичних оглядів. Всесвітня організація охорони здоров'я наголошує, що поки оптимальної моделі шкільної охорони здоров'я в світі не визначено. Загальними проблемами шкільної охорони здоров'я є недостатнє фінансування, нерівномірний доступ дітей до медичних послуг. Наведено стан медичного забезпечення школярів у країнах пострадянського простору, результати змін у галузі охорони здоров'я дітей, що стосувалися реформування системи санітарно-епідеміологічних закладів, модернізації їх функцій, створення нових вертикальних структур, функціями яких є розробка національних і регіональних програм щодо пропаганди здорового способу життя, медичної освіти та комунікаційна діяльність. Проаналізовано розвиток системи шкільної медицини в Україні з позиції «Концепції стандартів якості шкільних медичних послуг і компетенцій» Європейського союзу шкільної та університетської медицини. Окреслено перспективи шкільної медицини в Україні, а саме: потреба у розробці і запровадженні нової української моделі шкільної медицини, адаптованої до європейських стандартів, та інтегрування її у систему громадського здоров'я, що затверджено в Україні; оновлення нормативно-правової бази; розвиток кадрового потенціалу; формування нових професійних компетентностей медичних працівників шкільної медицини в Україні; посилення міжвідомчої взаємодії в питаннях допомоги збереження здоров'я дітям і підліткам, які навчаються.

Актуальність проведеного дослідження зумовлена необхідністю формування системи психологічної підтримки громадян, яка відповідатиме «Концепції розвитку охорони психічного здоров'я в Україні на період до 2030 року», та використання в Україні міжнародних технологій першої психологічної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях. Мета статті полягає в доповненні використовуваного на міжнародному рівні комплексу дій першої психологічної допомоги – практик нейтралізації гострого стресового розладу та запобігання розгортанню посттравматичного стресового розладу постраждалих у надзвичайній ситуації. За результатами дослідження запропоновано трирівневу систему психологічної підтримки – комплексу восьми основних дій у надзвичайних ситуаціях. На першому рівні психологічної підтримки рекомендовано використовувати метод дебрифінгу для мінімізації небажаних психологічних наслідків надзвичайної ситуації, на другому рівні – вирішувати завдання щодо безпеки життєдіяльності для здобувачів освіти (за нормативно-правовими документами законодавства України) та діагностувати їхній психологічний стан щодо (не)доцільності звернення до фахівців сфери психічного здоров'я, на третьому рівні – надавати кризову психологічну допомогу постраждалим (аналіз психологічних проблем і загроз розгортання психічних розладів та визначення доцільності направлення до закладів медико-психологічної реабілітації, спеціалізованих медичних установ тощо). Перспективи вбачаються в розробленні програми підготовки працівників соціальних центрів і психологічних служб системи освіти до координації роботи з надання екстреної та реабілітаційної допомоги членам територіальних громад, які стали жертвами чи свідками надзвичайних ситуацій.

Objective. To improve the quality of the first aid delivery in cases of skull and brain gunshot wounds.Materials and methods. Analysis of results of treatment of 790 patients who suffered injuries to various systems and anatomic regions of a body has been performed. Both extent and quality of the medical care at all stages of evacuation of 64 patients with skull and brain gunshot wounds has been analyzed in detail. Qualified medical aid to the patients with head injuries was administered at military medical hospital, municipal and district hospitals of Donetsk and Luhansk regions.Results. Absence of any surgical debridement of a gunshot wound was discovered in 26.5% of patients, low-quality initial surgical debridement, in 52.2% of patients, the need of re-operation, in 33.3% of patients operated during qualified aid delivery; craniocerebral complications were found in 31.3% of patients. Following treatment indicators were obtained during specialized medical aid delivery: postoperative complications were found in 15.6% of patients; re-operations were performed for 15% of initially operated patients; postoperative mortality made 5%. Combined wounds, found in 65.6% of cases, require involvement of a large number of allied specialists, which is only possible within a multi-field hospital. In the conditions of today's military conflicts, which are characterized by wide capabilities of air transportation of patients to the hospitals, it would be more effective to minimize remedial measures at all intermediary stages and transfer such measures to the stage of specialized aid delivery.Summary. Evacuation to the nearest neurosurgeon, avoidance of diagnostic delays, and initiation of cerebral resuscitation increase the chance of full patient recovery. Optimal results of treatment of patients with head or brain wound are only achieved when early surgical debridement of skull and brain wounds is performed by a neurosurgeon at the stage of specialized medical aid delivery in the in-patient neurosurgery department of a multi-field hospital after CT of the brain. ; Цель исследования. Улучшение качества оказания медицинской помощи при огнестрельных ранениях черепа и головного мозга (ОРЧГМ).Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 790 раненых при повреждении различных систем и анатомических областей. Оценены полнота и качество оказания медицинской помощи на всех этапах эвакуации 64 раненых при ОРЧГМ. Квалифицированную медицинскую помощь раненым оказывали в мобильном военно-полевом госпитале, городских и районных больницах Донецкой и Луганской областей.Результаты. Отсутствие какой либо хирургической обработки огнестрельной раны установлено у 26,5% раненых, некачественное выполнение первичной хирургической обработки раны — у 52,2%, необходимость выполнения повторных операций — у 33,3% оперированных на этапе квалифицированной помощи; наличие черепно-мозговых осложнений — у 31,3%. Результаты на этапе специализированной медицинской помощи: частота послеоперационных осложнений — 15,6%, повторных операций — 15%, послеоперационная смертность — 5%. Сочетанные ранения у 65,6% пострадавших требовали привлечения смежных специалистов, что возможно только в условиях многопрофильной больницы после проведения КТ головного мозга.Выводы. Оптимальных результатов лечения раненых можно достичь только при условии проведения ранней хирургической обработки ран черепа и головного мозга нейрохирургом на этапе специализированной помощи в нейрохирургическом стационаре многопрофильной больницы. ; Мета дослідження. Покращення якості надання медичної допомоги при вогнепальних пораненнях черепа та головного мозку.Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування 790 поранених з ушкодженням різних систем та анатомічних ділянок. Оцінені повнота та якість надання медичної допомоги на всіх етапах евакуації 64 потерпілих з вогнепальними пораненнями черепа та головного мозку (ВПЧГМ). Кваліфіковану медичну допомогу пораненим в голову надавали у військовому шпиталі, міських та районних лікарнях Донецької та Луганської областей.Результати. Відзначено відсутність будь-якої хірургічної обробки вогнепальної рани — у 26,5% поранених, неякісне проведення первинної хірургічної обробки (ПХО) рани — у 52,2%, потреба у виконанні повторних операцій — у 33,3% хворих, оперованих на етапі кваліфікованої допомоги; виникнення черепно-мозкових ускладнень — у 31,3%. Результати на етапі спеціалізованої медичної допомоги: частота післяопераційних ускладнень — 15,6%, повторних операцій — 15%, післяопераційна летальність — 5%. Поєднані поранення у 65,6% спостережень потребували залучення великої кількості суміжних фахівців, що можливо лише в умовах багатопрофільної лікарні після проведення КТ головного мозку.Висновки. Оптимальних результатів лікування поранених при ВПЧГМ можливо досягти за умови проведення ранньої хірургічної обробки ран нейрохірургом на етапі спеціалізованої медичної допомоги в нейрохірургічному стаціонарі багатопрофільної лікарні.

Objective. To improve the quality of the first aid delivery in cases of skull and brain gunshot wounds.Materials and methods. Analysis of results of treatment of 790 patients who suffered injuries to various systems and anatomic regions of a body has been performed. Both extent and quality of the medical care at all stages of evacuation of 64 patients with skull and brain gunshot wounds has been analyzed in detail. Qualified medical aid to the patients with head injuries was administered at military medical hospital, municipal and district hospitals of Donetsk and Luhansk regions.Results. Absence of any surgical debridement of a gunshot wound was discovered in 26.5% of patients, low-quality initial surgical debridement, in 52.2% of patients, the need of re-operation, in 33.3% of patients operated during qualified aid delivery; craniocerebral complications were found in 31.3% of patients. Following treatment indicators were obtained during specialized medical aid delivery: postoperative complications were found in 15.6% of patients; re-operations were performed for 15% of initially operated patients; postoperative mortality made 5%. Combined wounds, found in 65.6% of cases, require involvement of a large number of allied specialists, which is only possible within a multi-field hospital. In the conditions of today's military conflicts, which are characterized by wide capabilities of air transportation of patients to the hospitals, it would be more effective to minimize remedial measures at all intermediary stages and transfer such measures to the stage of specialized aid delivery.Summary. Evacuation to the nearest neurosurgeon, avoidance of diagnostic delays, and initiation of cerebral resuscitation increase the chance of full patient recovery. Optimal results of treatment of patients with head or brain wound are only achieved when early surgical debridement of skull and brain wounds is performed by a neurosurgeon at the stage of specialized medical aid delivery in the in-patient neurosurgery department of a multi-field hospital after CT of the brain. ; Цель исследования. Улучшение качества оказания медицинской помощи при огнестрельных ранениях черепа и головного мозга (ОРЧГМ).Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 790 раненых при повреждении различных систем и анатомических областей. Оценены полнота и качество оказания медицинской помощи на всех этапах эвакуации 64 раненых при ОРЧГМ. Квалифицированную медицинскую помощь раненым оказывали в мобильном военно-полевом госпитале, городских и районных больницах Донецкой и Луганской областей.Результаты. Отсутствие какой либо хирургической обработки огнестрельной раны установлено у 26,5% раненых, некачественное выполнение первичной хирургической обработки раны — у 52,2%, необходимость выполнения повторных операций — у 33,3% оперированных на этапе квалифицированной помощи; наличие черепно-мозговых осложнений — у 31,3%. Результаты на этапе специализированной медицинской помощи: частота послеоперационных осложнений — 15,6%, повторных операций — 15%, послеоперационная смертность — 5%. Сочетанные ранения у 65,6% пострадавших требовали привлечения смежных специалистов, что возможно только в условиях многопрофильной больницы после проведения КТ головного мозга.Выводы. Оптимальных результатов лечения раненых можно достичь только при условии проведения ранней хирургической обработки ран черепа и головного мозга нейрохирургом на этапе специализированной помощи в нейрохирургическом стационаре многопрофильной больницы. ; Мета дослідження. Покращення якості надання медичної допомоги при вогнепальних пораненнях черепа та головного мозку.Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування 790 поранених з ушкодженням різних систем та анатомічних ділянок. Оцінені повнота та якість надання медичної допомоги на всіх етапах евакуації 64 потерпілих з вогнепальними пораненнями черепа та головного мозку (ВПЧГМ). Кваліфіковану медичну допомогу пораненим в голову надавали у військовому шпиталі, міських та районних лікарнях Донецької та Луганської областей.Результати. Відзначено відсутність будь-якої хірургічної обробки вогнепальної рани — у 26,5% поранених, неякісне проведення первинної хірургічної обробки (ПХО) рани — у 52,2%, потреба у виконанні повторних операцій — у 33,3% хворих, оперованих на етапі кваліфікованої допомоги; виникнення черепно-мозкових ускладнень — у 31,3%. Результати на етапі спеціалізованої медичної допомоги: частота післяопераційних ускладнень — 15,6%, повторних операцій — 15%, післяопераційна летальність — 5%. Поєднані поранення у 65,6% спостережень потребували залучення великої кількості суміжних фахівців, що можливо лише в умовах багатопрофільної лікарні після проведення КТ головного мозку.Висновки. Оптимальних результатів лікування поранених при ВПЧГМ можливо досягти за умови проведення ранньої хірургічної обробки ран нейрохірургом на етапі спеціалізованої медичної допомоги в нейрохірургічному стаціонарі багатопрофільної лікарні.

У статті здійснено аналіз тенденцій надання допомоги Україні міжнародними організаціями та країнами-партнерами в умовах протистояння жорстокій агресії РФ. Міжнародна підтримка відіграє ключову роль у сприянні стабільності та відновлення України, а партнерство з міжнародними організаціями стало важливим чинником відбудови та зміцнення країни, сприяючи обороноздатності та підтримуючи економіку в зоні воєнних дій. Окреслено найважливіші стратегії, що порушують проблеми зовнішньої політики України та визначають діяльність влади на світовій арені, забезпечуючи адаптацію політики країни до змін у міжнародному середовищі, враховуючи воєнний конфлікт з Росією. Охарактеризовано міжнародні проєкти Європейського Союзу, Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Європейського інвестиційного банку, спрямовані на підтримку України в умовах війни. Фінансові ресурси, надані міжнародними організаціями, міжнародними фінансовими організаціями та країнами-партнерами, сприяють підтримці, зміцненню України та її обороноздатності. Розглянуто механізми та інструменти відновлення України в післявоєнний період.
Практична цінність полягає в детальному аналізі концептуальних стратегій, що стали підґрунтям для реалізації провідних цілей зовнішньої діяльності України та міжнародних проєктів, спрямованих на підтримку України в умовах війни. Водночас результати дослідження можна застосувати для розробки заходів щодо відбудови України в післявоєнний період.

The turbulent shocks of recent decades—man-made and natural disasters, political instability, pandemics, and military conflicts—highlight the need for psychosocial support for victims. To plan and train those who can provide it, a number of guidelines have been developed at the global and national levels, within international medical organizations that can minimize the impact of the crisis and start the recovery process. The article presents the definition of the concept of Psychological First Aid (PFA), describes the key aspects, structure, time limits, and principles of activity; a description of three leading models of first psychological assistance in the context of international medical organizations: the World Health Organization (WHO), Doctors Without Borders (Médecins Sans Frontières, MSF), and the Johns Hopkins Center for Public Health Preparedness, USA. The RAPID model of first aid and key competencies for psychosocial workers involved in helping victims are described. The principles and techniques of PFA meet four basic standards: they are based on the results of research of risks and resilience after injury; they are practical and suitable for use in the "field"; they meet the age characteristics of development; they take into account cultural differences. The chronogram of mental reactions to a stressful event and the provision of PFA to victims within international medical organizations is divided into four phases which should be taken into account in the organization of psychosocial support. The RAPID model is based on five aspects designed to alleviate acute stress: Rapport and Reflective listening; Assessment of needs; Prioritization; Intervention; Disposition. If control over bodily reactions, emotions, and thoughts in the victims are restored, the narrative of the event is completed and accompanied by appropriate reactions, emotions are accepted, self-esteem and self-confidence are restored, and a sense of the future appears, we can say that the person has successfully adapted to the traumatic event and is ready to move on. ; У статті надано визначення поняття першої психологічної допомоги (ППД) постраждалим унаслідок кризових подій, описано ключові аспекти, структуру, часові межі та принципи діяльності; розглянуто три провідні моделі надання першої психологічної допомоги в контексті діяльності міжнародних медичних організацій: Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), «Лікарі без кордонів» (Médecins Sans Frontières, MSF), Центру охорони здоров'я імені Джонса Гопкінса (США). Описано RAPID-модель надання першої психологічної допомоги та ключові компетенції працівників психосоціальної сфери, залучених до допомоги постраждалим.

The turbulent shocks of recent decades—man-made and natural disasters, political instability, pandemics, and military conflicts—highlight the need for psychosocial support for victims. To plan and train those who can provide it, a number of guidelines have been developed at the global and national levels, within international medical organizations that can minimize the impact of the crisis and start the recovery process. The article presents the definition of the concept of Psychological First Aid (PFA), describes the key aspects, structure, time limits, and principles of activity; a description of three leading models of first psychological assistance in the context of international medical organizations: the World Health Organization (WHO), Doctors Without Borders (Médecins Sans Frontières, MSF), and the Johns Hopkins Center for Public Health Preparedness, USA. The RAPID model of first aid and key competencies for psychosocial workers involved in helping victims are described. The principles and techniques of PFA meet four basic standards: they are based on the results of research of risks and resilience after injury; they are practical and suitable for use in the "field"; they meet the age characteristics of development; they take into account cultural differences. The chronogram of mental reactions to a stressful event and the provision of PFA to victims within international medical organizations is divided into four phases which should be taken into account in the organization of psychosocial support. The RAPID model is based on five aspects designed to alleviate acute stress: Rapport and Reflective listening; Assessment of needs; Prioritization; Intervention; Disposition. If control over bodily reactions, emotions, and thoughts in the victims are restored, the narrative of the event is completed and accompanied by appropriate reactions, emotions are accepted, self-esteem and self-confidence are restored, and a sense of the future appears, we can say that the person has successfully adapted to the traumatic event and is ready to move on. ; У статті надано визначення поняття першої психологічної допомоги (ППД) постраждалим унаслідок кризових подій, описано ключові аспекти, структуру, часові межі та принципи діяльності; розглянуто три провідні моделі надання першої психологічної допомоги в контексті діяльності міжнародних медичних організацій: Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), «Лікарі без кордонів» (Médecins Sans Frontières, MSF), Центру охорони здоров'я імені Джонса Гопкінса (США). Описано RAPID-модель надання першої психологічної допомоги та ключові компетенції працівників психосоціальної сфери, залучених до допомоги постраждалим.