Suchergebnisse

Управління такими системами, як країни, регіони та організа- ції є складним процесом, що вимагає комплексного підходу до прийняття рішень (ПР). Динамічне середовище ускладнює ПР через велику кількість даних, затримку в ПР, людські особливості, непередбачуваність ефек- тів другого і третього порядку та інші причини. Для вирішення проблеми управління у цьому середовищі необхідно застосовувати спеціальний під- хід до ПР.
Цей підхід повинен допомогти візуалізувати, аналізувати і розуміти систему, середовище та їх взаємні впливи. Різні філософії мислення можуть створити так звані культури ПР, які є помітними, ефективними і фунда- ментальними. Природа культури ПР може мати архетипову основу, оскіль- ки вона формується століттями і залишається відносно стабільною у часі.
Культура ПР забезпечує комплексний підхід щодо вирішення проблем на основі певної неусвідомленої візуалізації бажаного майбутнього і глибокого розуміння проблеми у цьому середовищі. Для державного управління можна використовувати культури ПР, щоб зрозуміти різні частини системи і правильно вирішити складні проблеми.
Культура ПР може враховувати всі елементи системи, середовище, їх взаєм- ний вплив і динаміку змін. Застосування культури ПР може поліпшити чут- ливість та "емоційний інтелект" системи. Архетипне підґрунтя культури ПР забезпечує універсальний, збалансований підхід до розуміння і вирішення проблем та сприяє ефективному управлінню.
Труднощі аналізу великих даних у сучасній обстановці ускладнюють про- цес прийняття рішення (ППР) і спонукає до помилок. Культура ПР як архе- тип охоплює всі можливі наслідки в аналізі, оскільки це вже впроваджено в структуру ПР. Така якість може забезпечити ефективне управління в мінли- вому і динамічному середовищі та сприяти кращому розумінню конкурен- тів. Крім того, це може сприяти визначенню рівня делегування повноважень між державною владою та громадянським суспільством для кращого ППР у даних умовах.

У статті розглянуто та проаналізовано процес вироблення та прийняття управлінських рішень у публічному управлінні як умову вдосконалення діяльності органів публічної влади. Визначені основні новітні тенденції розвитку та інноватики методів та моделей прийняття публічно-управлінських рішень, описано умови використання таких методів, визначено їх переваги та недоліки; розкрито сутність моделей прийняття управлінських рішень. Визначено доцільність застосування колективних, кількісних та неформальних (евристичних) методів. Запропоновано та обґрунтовано метод "мозкового штурму", метод номінальних груп (NGT), метод експертних оцінок (метод Делфі), електронні збори (електронна мозкова атака). Зосереджено увагу на зарубіжному досвіді застосуванні японського методу кільцевої системи «Кінгісе», принципі Еджворта-Парето.
Розглянуто моделі прийняття публічно-управлінських рішень: модель інкрементального процесу, «Модель сміттєвого кошика» Джеймса Марча, інструменти штучного інтелекту на прикладі платформи платформи «ChatGPT».
У результаті розгляду усталеного підходу до формування управлінських рішень у складі єдиного управлінського процесу виділено так звану модель раціонального ухвалення рішень, що в найбільш узагальненому вигляді містить такі блоки: підготовку до розроблення управлінського рішення; розроблення цього рішення та його ухвалення.
Визначено потребу в ухваленні публічно-управлінських рішень. Зазначено орієнтири на світовий досвід у вивченні процесу вироблення та прийняття публічно-управлінських рішень.

This article examines the actual of the political system to present-day Ukraine issue – the formation and implementation of democratic policies. Particular attention is paid to technology adoption and implementation of political decisions. ; Статья посвящена анализу актуальной для политической системы современной Украины проблемы – формированию и реализации демократических политических решений. Особое внимание уделяется технологиям принятия и реализации политического решения. ; Статтю присвячено аналізу актуальної для політичної системи сучасної України проблеми – формуванню та реалізації демократичних політичних рішень. Особлива увага приділяється технологіям прийняття та впровадження політичного рішення.

Розглядається менталітет як основа взаємодії між громадянами і політиками. Менталітет аналізується через вплив на сприйняття політичних процесів, кризових явищ, політичної інформації. Виокремлюються характерні риси менталітету українців. Характеризуються чинники трансформації політичного менталітету та його особливості, які визначають політичний вибір та поведінку громадян України. Актуалізується увага на ролі політичних технологій, які є ефективними у процесі прийняття рішень. Стверджується, що менталітет є досить стабільним, що негативно відображається на сучасній суспільно-політичній ситуації в державі. Робиться висновок, що на позитивні зміни в менталітеті українців можуть вплинути інформаційний обмін з розвинутими суспільствами та якісна освіта.Ключові слова: ментальність, менталітет, політичний менталітет, політичне рішення, політичні технології, маніпуляція. Карнаух А. А., Денисюк А. В. Менталитет как детерминанта принятия политических решений гражданами / Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, Украина, КиевРассматривается менталитет как основа взаимодействия между гражданами и политиками. Менталитет анализируется через влияние на восприятие политических процессов, кризисных явлений, политической информации. Выделяются характерные черты менталитета украинцев. Характеризуются факторы трансформации политического менталитета и его особенности, которые определяют политический выбор и поведение граждан Украины. Актуализируется внимание на роли политических технологий, которые являются эффективными в процессе принятия решений. Утверждается, что менталитет является достаточно стабильным, что негативно отражается на современной общественно-политической ситуации в государстве. Делается вывод, что на позитивные изменения в менталитете украинцев могут влиять информационный обмен с развитыми обществами и качественное образование.Ключевые слова: ментальность, менталитет, политический менталитет, политическое решение, политические технологии, манипуляция.Karnauh A. A., Denysyuk A. V. Mentality is determinant adoption the political decisions of citizens / National Pedagogical Dragomanov University, Ukraine, KievMentality is considered as the basis of interaction between citizens and politicians. The mentality is analyzed by influencing the perception of political processes, crises, political information. Distinguished features of Ukrainian mentality. Characterized factors transforming political mentality and its features that define political choices and behavior of citizens of Ukraine. Actualized attention to the role of political technologies that are effective in decision-making. It is alleged that mentality is quite stable, negative impact on the contemporary socio-political situation in the country. It's concluded that the positive changes in the Ukrainian mentality may affect information exchange with developed societies and quality education.Key words: mentality, mentality, political mentality, political decisions, political technologies, manipulation.

The subject of the article is the process of making an economic decision. The stages of the history of economic-psychological researches – economic psychology, behavioral economy, psychology of economic behavior are distinguished. The contribution to the study of the psychological factors of the economic behavior of the winners of the Nobel Prize in Economics is shown. The theory of rational expectations of John von Neumann and O. Morgerstern Is characterized, particular attention is paid to the prospect theory of D. Kaneman and A. Tversky. The latter is presented in the form of heuristic decision making – representativeness, availability, adjustment, and anchoring, in addition, with the distinction of rational and irrational moments of this process. It is stated that the corresponding model of decision making does not take into account and that behind the economic-psychological lies in the actual psychological logic that a person makes decisions based on his own strategy, coping. The concept of decision making is substantially incomplete. Opportunity of the possibility of specification of the prospect theory of by the Case Study method – the analysis of a particular case of economic behavior opens. The Melbourne decision making questionnaire applies, the factors of this process – vigilance, back-passing, procrastination, and hypervigilance are manifest. The investigator is given the instruction to make an expanded comment on every statement, to explain own argumentation, as well as the obtained result. The rational and irrational components of its solution and features of coping are analyzed. It is determined that vigilance is the dominant factor, it turns out to be the most productive way of decision making. A model of coping of decision making, which specifies the theory of the prospects of D. Kaneman and A. Tversky and expands the limits of its application in the field of psychology of human economic behavior, is constructed.

Проаналізовано вплив механізмів прийняття рішень економічними агентами на встановлення рівноваги на ринку. Зокрема, розглядається проблема визначення рівноважної ціни за неповної інформації про товар і коли поведінка споживачів не є раціональною. Крім іншого, використовуються підходи, характерні для інституціональної економічної теорії.Запропоновано дві моделі встановлення рівноважної ціни на ринку товарів, на основі яких з'ясовано вплив механізмів прийняття рішень на параметри рівноваги. У першій моделі розглядаються два режими прийняття рішення ринковими агентами. В одному випадку агенти мають повну інформацію про товар, а в іншому для оцінки його якості використовують математичне сподівання для корисності товару, яка розглядається як випадкова величина з відомою функцією розподілу. Показано, що режим прийняття рішень якісно впливає на рівноважну ціну товару на ринку. Зокрема, у цьому випадку рівноважна ціна по-різному залежить від сукупного доходу економічних агентів.Друга модель описує цінову конкуренцію двох фірм, які пропонують на ринку ідентичні товари. У ній поведінка економічних агентів при прийнятті рішень моделюється як така, що є раціональною з певною ймовірністю. Показано, що за наявності агентів з таким типом обмежено-раціональної поведінки на ринку може існувати дві ціни на один і той самий товар. За таких обставин фірма, яка програє у ціновій конкуренції, не покидає ринок, а лише втрачає частину покупців.

У статті розглянуто процес прийняття рішення про покупку для підприємств з точки зору комунікативної політики підприємства, розроблено структурну схему процесу комунікації між продавцем та покупцем, яка враховує, що обидві сторони комунікації є підприємствами. ; Article is devoted to the process of making purchase decision for the enterprises from the point of communication politic of the enterprise, was developed the structural scheme of the communication process between buyer and seller, which is considering that both sides of communication are enterprises.

У статті наголошено, що на сучасному етапі розвитку суспільства роль державних та управлінських рішень є найбільш високою оскільки відбувається взаємодія та взаємозалежність від вказаних рішень ефективних організаційних завдань та функцій, в тому числі планування, координація, концентрація, контроль та оцінювання результатів різноманітних явищ чи/або процесів. Встановлено, що державно-управлінське рішення одночасно є й процесом й результатом здійснення аналізу інформації, прогнозування, оптимізації й вибору можливих альтернатив з низки встановлених можливих способів досягнення поставленої мети. Наголошено, що процес прийняття державно-управлінських рішень представляють собою окремий інтерес. Крім того вказаний процес містить декілька необхідних стадій, котрі послідовно змінюють одна одну. Такі стадії є відображенням розумового процесу особи, котра приймає вказане рішення, її дії в пошуку можливої істини та виявлення волі з метою вибору конкретної альтернативи. Окреслено основні види ефективності державно-управлінських рішень зважаючи на можливості використання політичного аналізу. Доведено, що дослідження ефективності державно-управлінських рішень з використанням політичного аналізу дозволяє краще зрозуміти джерела їхнього походження.

Milienko O. A. European and public standards for the procedure for accepting administrative acts. - Article. The purpose of scientific work is to implement the characteristics of European and world standards of proce­dure for the adoption of administrative acts. It was found that the integration of Ukraine into the European legal space requires a radical reform of the legal system and bringing it in line with the standards of European insti­tutions. It is determined that European standards are the re­quirements that ensure the approximation of legal sys­tems and are an important means of harmonizing the legislation of Ukraine and the European Union. It was em­phasized that the adaptation of Ukrainian legislation to the European Union legal system in accordance with the criteria set by the European Union for states intending to join it is the first stage of a long process of approximation of the national legal system, which includes doctrine and judicial and administrative practice. It is determined that control over administrative acts can take place in the order of gradual administrative and judicial appeal of these acts and a mandatory adminis­trative complaint is not, according to Recommendation R (80) 2, a violation of European standards, provided that departmental control does not interfere with judicial. Recommendation (2003) 16 states that it contains pro­visions concerning the consequences of a person's appeal against an administrative act. It is concluded that Euro­pean standards in the field of administrative appeal have become a rather complex set of requirements imposed on the state both in terms of legal regulation of these issues and in ensuring the proper functioning of the judiciary and access to justice. It is substantiated that legal stand­ards are established in the areas of legal regulation, in which it is necessary to typify the behavior of the rele­vant subjects of law in order to eliminate legal conflicts or "prepare" a certain area of public relations for a higher level of unified regulation. ; Мілієнко О. А. Європейські та світові стандарти здійснення процедури прийняття адміністративних актів. - Стаття.Метою наукової роботи визначено здійснення ха¬рактеристики європейських і світових стандартів про-цедури прийняття адміністративних актів. З'ясова¬но, що інтеграція України в європейський правовий простір вимагає докорінного реформування правової системи та приведення її у відповідність до стандартів європейських інституцій.Визначено, що європейські стандарти є тими вимо¬гами, які забезпечують наближення правових систем і є важливим засобом гармонізації законодавства Украї¬ни та Європейського Союзу. Підкреслено, що адаптація законодавства України до системи права Європейсько¬го Союзу відповідно до критеріїв, які висуваються ЄС щодо держав, які мають намір приєднатися до нього, - це перший етап тривалого процесу наближення націо-нальної системи права, яка серед іншого включає док¬трину та судову й адміністративну практику.Визначено, що контроль за адміністративними ак¬тами може відбуватися в порядку поступового адміні-стративного і судового оскарження цих актів, причому обов'язкова адміністративна скарга відповідно до Реко-мендації R (80)2 не є порушенням європейських стан¬дартів за умови, що відомчий контроль не перешкод¬жає судовому. Визначено, що Рекомендація (2003)16 містить положення, які стосуються наслідків оскар¬ження особою адміністративного акту.Зроблено висновок, що європейські стандарти у сфері адміністративного оскарження перетворилися на досить складний комплекс вимог, які накладають¬ся на державу як у вимірі правового регулювання цих питань, так і щодо забезпечення належного функціону¬вання судової влади та доступу до правосуддя. Обґрун¬товано, що правові стандарти встановлюються у сферах правового регулювання, в яких необхідно типологізу- вати поведінку відповідних суб'єктів права з метою усунення юридичних колізій або «підготовки» певної сфери суспільних відносин для більш високого рівня уніфікованого регулювання.

У представленій статті автором розкривається механізм реалізації індивідуальної свободи в сучасному суспільстві, виявлено основні гендерні відмінності та аналізується їх вплив на самореалізацію особистості, а також визначаються особливості рольової соціалізації та формування гендерної ідентичності. Досліджуються поняття маскулінність, фемінність та андрогінність, а також сучасні гендерні стереотипи і їх вплив на формування соціальної поведінки людини. Констатується, що емоції і почуття у чоловіків і жінок практично однакові, але у зв'язку з існуючими гендерними ролями вони висловлюються по­різному. Найбільші гендерні відмінності спостерігаються всфері материнства та батьківства. Підкреслюється, що відмінності між чоловіком і жінкою мають більш психологічний, ніж фізіологічний характер. Досліджується гендерний розподіл праці, який базується на умовному розподілі праці на продуктивну та репродуктивну. Продуктивна праця (оплачувана) піднімає соціальний статус особи, оцінюється суспільством як «робота» в прямому значенні слова. Репродуктивна праця (неоплачувана) включає в себе народження і виховання дітей, піклування про членів родини, ведення домашнього господарства. Зроблено висновки, що гендерні ролі мають бути гнучкими і виконуватися різними членами сім'ї в залежності від життєвих обставин та актуальних проблем окремих індивідів, з яких складається кожна конкретна сім'я. Також гендерні ролі в суспільстві в цілому можуть бути взаємозамінними та реалізовуватися індивідами залежно від їх природних здібностей та психофізіологічних особливостей.

The question of partisipativnogo management which studies the modern method of management is considered, that foresees his democratization, participation of the hired workers in the operations management. Development of partisipativnogo management foresees bringing of workers in to the management by organization. Workers can: to take part in acceptance of decisions, process of raising of purposes, in the decision of problems of organization. Workers have a right: to throw out suggestions, to produce the alternatives of decision of problems, to choose the final decision.

Висвітлено проблеми формування теорії прийняття зовнішньополітичних рішень. Представлено та проаналізовано теоретичні моделі, що відображають унітарні чи структуровані центри прийняття рішень у сфері зовнішньої політики держави. Відображено сукупність об'єктивних і суб'єктивних чинників, що впливають на осіб, які приймають рішення. Наведено складні взаємозв'язки, охарактеризовано боротьбу і компроміси між державними структурами в процесі прийняття рішень. Зроблено висновок, що сучасна політична наука здатна визначати, класифікувати і формувати приватні експланаційні теорії процесу прийняття рішень, проте на цьому етапі її розвитку масштабні узагальнення або синтетичні теорії їй недоступні.Ключові слова: зовнішня політика; рішення; процес прийняття рішення.SCIENTIFIC RESEARCH DECISION-MAKING IN FOREIGN POLICY The article examines the key issues of research in decision-making of foreign policy. Presents and analyzes the theoretical concepts and models depicting the unitary or structured decision-making centers. It is shown that a set of objective and subjective factors influencing the decision-makers. Also shown are the complex relationships, struggles and compromises between the state structures in the process of decision-making. The overall conclusion of the author is that the thesis that modern political science is able to identify, classify and create private eksplanation theory of decision-making, but at this stage of its development scale generalizations or synthetic theory it is not yet available.Key words: foreign policy; decisions; decision-making process.

The article discusses the ways and mechanisms of political decision making and the allocation of six theoretical approaches to this process – elitism, pluralism, marxism, corporatism, professionalism, technocracy. To ensure a high level of trust to power by citizens and to legitimacy of government decisions an subjectivity of solutions acts as important condition. At the same time several basic types of technology adoption and implementation of decisions by elite groups is analyzed, in particular the populism, conservatism, democracy and radicalism. ; В статье рассматриваются пути и механизмы принятия политических решений и выделяются шесть теоретических подходов к этому процессу – элитизм, плюрализм, марксизм, корпоративизм, профессионализм, технократия. Для обеспечения высокого уровня доверия к власти со стороны граждан, легитимности властных решений важным условием выступает субъектность решения. При этом, рассматривается несколько основных типов технологий принятия и реализации решений элитными группами, в частности популизм, консерватизм, демократизм и радикализм. ; У статті розглядаються шляхи та механізми прийняття політичних рішень та виокремлюються шість теоретичних підходів до цього процесу – елітизм, плюралізм, марксизм, корпоративізм, професіоналізм, технократія. Для забезпечення високого рівня довіри до влади з боку громадян, легітимності владних рішень важливою умовою виступає суб'єктність рішення. При цьому розглядається декілька основних типів технологій прийняття та реалізації рішень елітними групами, зокрема популізм, консерватизм, демократизм та радикалізм.

У статті охарактеризовано системний підхід стосовно впровадження електронного врядування (е-врядування) у процесі прийняття державних рішень, яке щороку стає більш актуальним. Процес його стрімкого застосування обґрунтовується тим, що в умовах розвитку глобального інформаційного суспільства виконання державою її конституційних обов'язків, надання послуг громадянам супроводжується розширенням використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Сформовано мету впровадження е-врядування задля досягнення європейських стандартів якості надання адміністративних послуг, відкритості та прозорості влади для суспільства. Досягнення цієї мети передбачає реалізацію системи взаємопов'язаних цілей у рамках відповідної державної політики: підвищення якості та доступності публічних послуг для громадян та бізнесу, спрощення процедур і скорочення адміністративних витрат; підвищення якості управлінських процесів, контроль за результативністю та ефективністю діяльності органів публічної влади; забезпечення відкритості інформації про діяльність органів публічної влади, розширення доступу до неї та надання можливості безпосередньої участі людини та інститутів громадянського суспільства у процесах підготовки й експертизи проектів політико-адміністративних рішень.
Визначено основні принципами е-врядування такі, як: прозорість і відкритість влади; конфіденційність та інформаційна безпека; єдині технічні стандарти і взаємна сумісність; орієнтованість на інтереси і потреби споживачів послуг, співробітництва та партнерства; підконтрольність та підзвітність органів влади громадянам та суспільству; принцип першої особи.
В Україні в цілому створена відповідна нормативно-правова база з питань е-врядування, але їй притаманна низка таких недоліків, як: неповнота, декларативність, несистемність, нечіткість, недостатня взаємоузгодженість документів та відповідність міжнародним нормам, насамперед європейським, втрата актуальності тощо, що є суттєвим стримуючим фактором розвитку цієї сфери і одною з основних причин втрати країною своїх позицій у міжнародних рейтингах з розвитку інформаційного суспільства та електронного врядування.