Suchergebnisse

UK: В статті розглядаються внутрішні та зовнішні чинники впливу на формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств; визначено місце державної підтримки у процесі здобуття конкурентних переваг. EN: Improving competitiveness of the agricultural enterprises belongs to the most and priority tasks of the national economy development. Main attention is owned by ensuring a balance of state regulation and entrepreneurial initiatives, harmonize of national, regional and local conditions for competitiveness improvement. Agricultural sector in modern economic conditions by its nature does not have possibility to function effectively without government support of domestic producers. It has to be activated at the level of normative - legal support to be base for development of agricultural economic.

The article devoted to the impact of economic globalization on the competitiveness of banks in Ukraine. Substantiated that the latest trends in the international economy created conditions for a radical change in the integration process of bank capital, led to the emergence of new forms of monopolistic relations globally.The article is to develop approaches to competitiveness in times of economic globalization.The author argues that the definition of banking competition, which is limited to purely banking is not sufficiently substantiated, as banks compete not only among themselves but also with other financial and non-financial institutions (credit unions, investment funds, pension funds, foreign exchange brokers , insurance companies, leasing and factoring companies, trade organizations, stock exchanges is that).The article singles out four groups of banks engaged in international transactions, banks have only small foreign branches; banks, international operations which is starting to pay 55 to 10% of their profits, but competitive international bank they acquire; multinational banks; global banks.In the article the basic directions consideration the consequences of economic globalization to ensure the competitiveness of banks Ukraine: further adaptation of banking legislation of Ukraine to the European Union; the requirements of the FATF and the Basel Committee on Banking Supervision on customer identification and prevention of the use of banks to carry out unfair financial practices; incorporation forms of integration; Cooperation at the National Bank of Ukraine and the central banks of other countries and international financial organizations. ; The article devoted to the impact of economic globalization on the competitiveness of banks in Ukraine. Substantiated that the latest trends in the international economy created conditions for a radical change in the integration process of bank capital, led to the emergence of new forms of monopolistic relations globally.The article is to develop approaches to competitiveness in times of economic globalization.The author argues that the definition of banking competition, which is limited to purely banking is not sufficiently substantiated, as banks compete not only among themselves but also with other financial and non-financial institutions (credit unions, investment funds, pension funds, foreign exchange brokers , insurance companies, leasing and factoring companies, trade organizations, stock exchanges is that).The article singles out four groups of banks engaged in international transactions, banks have only small foreign branches; banks, international operations which is starting to pay 55 to 10% of their profits, but competitive international bank they acquire; multinational banks; global banks.In the article the basic directions consideration the consequences of economic globalization to ensure the competitiveness of banks Ukraine: further adaptation of banking legislation of Ukraine to the European Union; the requirements of the FATF and the Basel Committee on Banking Supervision on customer identification and prevention of the use of banks to carry out unfair financial practices; incorporation forms of integration; Cooperation at the National Bank of Ukraine and the central banks of other countries and international financial organizations.

Потреба ефективного розвитку українського ринку банківських послуг в умовах експансії іноземного капіталу та міжнародних правил ведення бізнесу вимагає наявності конкурентних переваг національних постачальників банківських послуг. У цьому контексті та з позицій євроінтеграційних процесів в економіці України актуальною стає розробка сучасного інструментарію пруденційного нагляду з боку вповноважених органів.Уперше визначено та проаналізовано поняття конкурентоспроможності ринку банківських послуг з позицій оцінки і порівняння всіх показників ринку однієї країни із сукупністю показників відповідних ринків інших країн світу.Розроблено нову уніфіковану методику комплексної оцінки конкурентоспроможності ринку банківських послуг, що базується на системі кількісних оцінок і критеріїв. Представлене дослідження охоплює такі пункти аналізу ринку: територіальні межі, місткість і масштаби; щільність і компактність банків та філій; відкритість ринку; місткість і важливість послуг; щільність доходів і послуг на ринку; бар'єри входження на ринок та виходу з нього; межі капіталізації банків; рівень розвитку інноваційних послуг.Апробовано підхід у частині аналізу фактора масштабу ринку банківських послуг України для 2007–2017 рр. Здійснено співставлення кількісних показників українського ринку банківських послуг з відповідними показниками для ринків порівнянних країн єврозони та світу і визначено місце українського ринку банківських послуг на міжнародному рівні. Таке порівняння реалізовано в розрізі ринків країн з розвинутою і перехідною економіками.З'ясовано, що на світовому рівні та в межах єврозони ринок банківських послуг України відповідає малому масштабу; існують неоднорідність і диспропорційність послуг усередині країни; вплив резидентів та іноземних власників банків є приблизно рівним; ринок має високі бар'єри входження і перебуває на стадії початку цифрової революції. Аргументовано, що банкрутство найбільшого банку буде відчутним для українського банківського сектору, але не руйнівним для фінансової системи України.

Для багатьох країн світу конкурентоспроможність податкової системи є складною проблемою, оскільки не тільки зменшує податкове навантаження на доходи підприємств, забезпечуючи активізацію факторів економічного розвитку, але й призводить до виникнення ризиків скорочення податкових надходжень і втрати стійкості державних фінансів. Податкова конкуренція вимагає знаходження компромісу між забезпеченням інвестиційних процесів і розширенням фіскального простору для вирішення актуальних соціально-економічних завдань в умовах нових глобальних викликів.Здійснено порівняльний аналіз результативності податкових реформ країн ЄС та України, спрямованих на зменшення податкового навантаження на бізнес та підвищення рівня конкурентоспроможності податкових систем. Попри успішність реформ у країнах ЄС, в Україні виявлено їх низьку результативність щодо впливу на інвестиційні процеси і створення умов для зменшення тіньової економіки. Визначено, що податкові реформи в Україні проводилися без урахування специфічних ефектів зміни умов оподаткування доходів підприємств, зокрема, впливу зниження ставок податків на рівень податкових надходжень у середньо- та довгостроковій перспективі, активізацію інноваційно-інвестиційної діяльності, динаміку інвестицій за межі країни, процеси детінізації економіки; тощо. Доведено, що пріоритетним напрямом підвищення міжнародної податкової конкурентоспроможності України має бути не зниження податкових ставок і скорочення податкових обмежень витрат при формування податкової бази з податку на прибуток підприємств, а вдосконалення амортизаційної політики в частині забезпечення прискорення відшкодування вартості основних засобів і нематеріальних активів, стимулювання капітальних інвестицій в оновлення виробництва на інноваційній основі. Обґрунтовано, що розвиток податкової системи України (інших країн з малою, відкритою економікою, з високим рівнем корупції та тіньової економіки) має відбуватися в рамках цілісної концепції сталого розвитку, з урахуванням можливих наслідків бюджетних рішень як для поточних, так і для довгострокових бюджетів, що стосуватимуться майбутніх поколінь.

The governmental regulation of labor force migration is an important part of country''s image. The interdependence between in ternational labor force migration and national economy''s competitiveness is analyzed. The Global Competitiveness Index was cho sen as a background of the research. The ways of improving of Ukrainian performance in a Global Competitiveness Index are de fined. Tough control and the migrants inflow limits implementation will cause a decrease in an unemployment rate and an increase in a competitiveness of national business. The stimulation of the high-qualified specialists'' immigration is also a way of gaining acompetitive advantage. The necessity of governmental programs, supporting national entrepreneurs must be emphasized.

Метою статті був аналіз конкурентоспроможності як організаційного і особистісного феномену для визначення базових соціально-психологічних елементів цього явища.
Методологічною основою дослідження стало вчення про психологію організацій і дослідження конкурентоспроможності персоналу організації. Конкурентоспроможність постає в дискурсі соціальної психології як організаційний феномен, здебільшого властивість персоналу організації. Поряд із цим вона може бути досліджена і як організаційно-особистісний феномен – як у контексті командної конкурентної взаємодії з іншими організаціями, так і індивідуальної – з іншими працівниками. Професіогенез є важливим, але недостатнім чинником формування конкурентоспроможності, оскільки забезпечує лише її інструментальну складову. Конкурентоспроможність працівника формується в процесі конкуренції. Її розвиток є максимальним, якщо в індивідуальному досвіді особистості часто траплялося суперництво з подібними їй за рівнем кваліфікації професіоналами. Якщо такого досвіду не було, конкурентоспроможність може не сформуватися зовсім, навіть якщо рівень професіоналізму особи є високим. Конкурентоспроможність – це ціннісна, мотиваційна та інструментальна (професійна) готовність працівника організації до реалізації конкурентної поведінки, результатом якої є виграш у конкурентній боротьбі.
Обмеження дослідження пов'язані з його теоретичним характером. Видаються доцільними подальші емпіричні дослідження структурних елементів конкурентоспроможності (інструментальної, мотиваційної, ціннісної) як психологічної готовності працівника організації до успішної конкурентної поведінки.
Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування знань про структуру конкурентоспроможності в управлінській діяльності топменеджменту організацій щодо регулювання конкурентної поведінки працівників.

Запропоновано нову методологію комплексного оцінювання конкурентоспроможності українського ринку банківських послуг, яка відображає результат і досконалість конкурентної взаємодії банків і визначає ступінь переваги сукупності його показників над сукупністю показників інших секторів економіки країни і відповідних ринків інших країн світу. Підхід реалізовано з позицій конкурентної взаємодії банків, ефективності бізнесу і розподілу послуг і апробовано для аналізу ситуації у 2006–2017 рр.Представлене дослідження є другим блоком загальної методології оцінювання конкурентоспроможності ринку банківських послуг і охоплює такі пункти: ефективність банківської діяльності, ступінь монополізації, рівень конкуренції банків, інтегральна оцінка конкурентоспроможності, диспропорції та насичення ринку гравцями.Для виявлення переваг було введено відносні показники: індекси перевищення капіталізації та концентрації, показник перевищення конкуренції. Виконано порівняння українського ринку банківських послуг із порівнянними ринками країн єврозони та інших країн світу. Досконалість конкурентної взаємодії банків послуг відображено в показниках ефективності, концентрації, диспропорцій, індексі Герфіндаля – Гіршмана. За узагальнену оцінку діяльності всіх банків відповідає показник інтегральної конкурентоспроможності.В останні роки неефективними є ринки банківських послуг України і Румунії. Серед країн з перехідною економікою найбільш привабливими орієнтирами для України є ринки Польщі та Туреччини. Для наближення до їх показників необхідно збільшити капіталізацію і ринкову вартість банків у 10 разів, а до показників Німеччини – майже у 180 разів. Показники концентрації в Україні є завищеними в 1,4 раза порівняно з Італією та Францією, в 1,3 раза – порівняно з Польщею. Тренд індексу Герфіндаля – Гіршмана для України є зростаючим, а інтегральна конкурентоспроможність ринку банківських послуг України – невисокою з оцінкою «задовільно».Аргументовано необхідність збільшення капіталізації банків, рентабельності банківських активів, зменшення ринкової концентрації та диспропорцій розподілення послуг.

Мета. Метою дослідження є оцінка конкурентоспроможності аграрних підприємств у контексті виробництва та експорту української пшениці, зокрема аналіз впливу каналів збуту та цін реалізації на економічну ефективність в умовах воєнного стану.
Результати. У статті розкрито динаміку експорту української пшениці до країн ЄС за період 2019–2024 рр. і визначено основних імпортерів. Особливу увагу приділено регіональним особливостям виробництва пшениці в Україні. Установлено, що серед регіонів лідерами за обсягами валового збору пшениці є Одеська та Вінницька області, які демонструють різні підходи до виробництва – інтенсивний та екстенсивний. На основі групування 17494 підприємств України за обсягами валового збору пшениці у 2023 р. установлено пряму залежність між рівнем урожайності та розміром землекористування підприємства, що є свідченням високоінтенсивного способу вирощування пшениці. На прикладі аграрних підприємств Харківської області визначено вплив на економічну ефективність реалізації пшениці середніх цін, каналів збуту та умов зберігання продукції. Установлено величину беззбиткової ціни реалізації пшениці та запропоновано рекомендації для підприємств, що функціонують на різних цінових сегментах.
Наукова новизна. Обґрунтовано взаємозв'язок між виробничими показниками, логістичними змінами через геополітичні обставини та конкурентними перевагами аграрних підприємств на ринку пшениці. Запропоновано підхід до оцінки прибутковості з урахуванням експортної активності та регіональної специфіки виробництва, що дало змогу вперше на рівні сукупності підприємств прифронтового регіону ідентифікувати вплив ціноутворення та каналів збуту на прибутковість реалізації пшениці в умовах тривалого воєнного стану.
Практична цінність. Отримані результати можуть бути використані для розробки стратегій підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств, оптимізації логістичних маршрутів і вдосконалення системи управління виробництвом і збутом пшениці. Зроблено акцент на важливості диверсифікації експортних ринків і використанні інновацій для підвищення врожайності.

UK: У статті оцінюється конкурентоспроможність у зовнішній торгівлі суб'єктів господарювання, згрупованих за кількістю найманих працівників. Класифікацію зведено до п'яти груп. Методологічну основу аналізу становили показники результативності зовнішньої торгівлі, у тому числі індекс Балласа, застосування якого дало змогу кількісно виміряти відносні порівняльні переваги в експортно-імпортних операціях із товарами різних господарюючих суб'єктів у розрізі регіонів України. На основі здійснених розрахунків сформовано матрицю розподілу регіонів України за рівнем виявлених порівняльних переваг та за індексом покриття імпорту експортом. Отримані результати дослідження надали можливість сформулювати висновки щодо застосування інструментів зовнішньоторговельної політики на регіональному рівні з урахуванням інтересів різних груп підприємців. Ці висновки можуть бути корисними для розроблення експортної стратегії регіону й обґрунтування заходів підтримки малого та середнього підприємництва. RU: В статье оценивается конкурентоспособность во внешней торговле хозяйствующих субъектов, сгруппированных по количеству наемных работников. Классификация сведена к пяти группам. Методологическую основу анализа составляли показатели результативности внешней торговли, в том числе индекс Балласа, применение которого позволило количественно измерить относительные сравнительные преимущества в экспортно-импортных операциях с товарами разных хозяйствующих субъектов в разрезе регионов Украины. На основе произведенных расчетов сформирована матрица распределения регионов Украины по уровню сравнительных преимуществ и по индексу покрытия импорта экспортом. Полученные результаты исследования позволили сформулировать выводы по применению инструментов внешнеторговой политики на региональном уровне с учетом интересов разных групп предпринимателей. Эти выводы имеют практическое значение для разработки экспортной стратегии региона и обоснования программ поддержки малого и среднего предпринимательства. EN: The article aims to assess the competitiveness in foreign trade of business entities, which are grouped by the number of employees. Five groups of economic entities are distinguished: from the smallest with 1 entrepreneur to the largest, which employ 250 people or more. The methodological basis of the analysis was indicators of the effectiveness of foreign trade, including the Balassa index. The use of this index made it possible to measure the relative comparative advantages in export-import of goods operations for various business entities that conduct their business in different regions of Ukraine. According to the results of calculations, the distribution matrix of the regions of Ukraine was formed by such indicators as the volume of foreign trade turnover, the index of revealed comparative advantages and the Exports to imports ratio of goods and services. The results of the study allowed us to draw conclusions on the use of foreign trade policy instruments at the regional level, taking into account the interests of different groups of entrepreneurs. The results of the study allowed us to draw conclusions on the use of foreign trade policy instruments at the regional level, taking into account the interests of different groups of entrepreneurs. These conclusions can be useful for shaping the region's export strategy, especially for choosing instruments of foreign economic policy. The results of the study allow recommending the local governments to provide information and organizational support to small enterprises. Export credit insurance and public-private partnerships in the construction of infrastructure facilities can be useful for enterprises with 50-249 employees. The local governments should develop a continuing education program with the participation of local educational centers and regional development agencies and implement an active territory branding policy to increase the foreign trade performance of large enterprises. An important role is played by inter-municipal cooperation and the region's participation in projects financed by foreign partners and international organizations.

The problem of increasing the competitiveness of the domestic steel industry is actualized in the article. The state of the metallurgical industry of Ukraine was explored on the basis of the analysis of production, which have been produced by the largest domestic companies. The dynamics of production of steel in the world was shown and the domestic position in the ranking of the top 10 global steel producers was defined. A list of reasons for the need of strengthen state influence in the metallurgical industry of Ukraine was identified, among them: the growth rates for the transportation of steel products, the need to replace the open-hearth steel production, the development of the domestic market consumption of metal, increasing amount of trainings of qualified personnel. Some provisions were formed that can be used at the legislative level for the modernization of the sector and improving its competitiveness in the world market. ; В статті актуалізовано проблему підвищення конкурентоспроможності вітчизняної металургійної промисловості. Досліджено стан металургійної промисловості України на основі аналізу виробництва сталі найбільшими вітчизняними виробниками. Подано динаміку обсягу виробництва сталі в світі та визначено вітчизняні позиції в рейтингу ТОП-10 світових виробників сталі. Виявлено перелік причини необхідності посилення державного впливу в металургійній галузі України, серед яких: зростання тарифів на транспортування продукції чорної металургії, необхідність заміни мартенівського виробництва сталі, розвиток внутрішнього ринку споживання металопрокату, посилення підготовки кваліфікованих кадрів. Обґрунтовано сформовані положення, які можуть бути використані на законодавчому рівні задля модернізації галузі та покращення рівня її конкурентоспроможності на світовому ринку.

The problem of increasing the competitiveness of the domestic steel industry is actualized in the article. The state of the metallurgical industry of Ukraine was explored on the basis of the analysis of production, which have been produced by the largest domestic companies. The dynamics of production of steel in the world was shown and the domestic position in the ranking of the top 10 global steel producers was defined. A list of reasons for the need of strengthen state influence in the metallurgical industry of Ukraine was identified, among them: the growth rates for the transportation of steel products, the need to replace the open-hearth steel production, the development of the domestic market consumption of metal, increasing amount of trainings of qualified personnel. Some provisions were formed that can be used at the legislative level for the modernization of the sector and improving its competitiveness in the world market. ; В статті актуалізовано проблему підвищення конкурентоспроможності вітчизняної металургійної промисловості. Досліджено стан металургійної промисловості України на основі аналізу виробництва сталі найбільшими вітчизняними виробниками. Подано динаміку обсягу виробництва сталі в світі та визначено вітчизняні позиції в рейтингу ТОП-10 світових виробників сталі. Виявлено перелік причини необхідності посилення державного впливу в металургійній галузі України, серед яких: зростання тарифів на транспортування продукції чорної металургії, необхідність заміни мартенівського виробництва сталі, розвиток внутрішнього ринку споживання металопрокату, посилення підготовки кваліфікованих кадрів. Обґрунтовано сформовані положення, які можуть бути використані на законодавчому рівні задля модернізації галузі та покращення рівня її конкурентоспроможності на світовому ринку.

Конкурентоспроможність продукції підприємства є визначальним фактором ефективної діяльності як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках, який визначає здатність продукції максимально задовольняти потреби споживачів та мати стійкі конкурентні переваги перед наявними та потенційними конкурентами за якістю, швидкістю відтворювання та ін. Конкурентоспроможність продукції – це комплексна багатоаспектна характеристика, яка відображає можливість продукції протягом періоду її виробництва відповідати за якістю потребам конкретного ринку, адаптуватися до вимог споживачів та забезпечувати ефективну діяльність підприємству. Розглянуто теоретичні трактування науковців щодо поняття "конкурентоспроможності", які базуються на різних аспектах: висока якість, споживча цінність продукції, потенціал підприємства, його ефективність. На конкурентоспроможність продукції впливає система взаємопов'язаних економічних, організаційних, науково-технічних, виробничих, маркетингових та інших факторів. Наведена характеристика сучасного стану олійно-жирової промисловості України: її потенціалу, позитивних і негативних тенденцій, перспективи розвитку. Для досягнення конкурентних позицій на ринку доцільно сформувати сукупність чинників впливу на конкурентоспроможність продукції підприємств олійно-жирової промисловості. Усі чинники конкурентоспроможності продукції підприємств олійно-жирової промисловості об'єднані у чотири групи. Зовнішні фактори, які не підлягають безпосередньому впливу керівництва підприємства, а визначаються державною політикою і ринковим середовищем у країні. Внутрішні фактори, які формуються і підлягають регулюванню безпосередньо підприємством. Також відокремлені цінові і нецінові фактори. До цінових факторів віднесено ціну споживання олійно-жирової продукції і рівень витрат на виробництво і реалізацію продукції. До нецінових: унікальність олійно-жирової продукції і її якість, корисність для споживача (відповідність вимогам, що висуваються до даного товару з боку покупця) і новизна продукції (оригінальність та неповторність). Надана класифікація факторів впливу на рівень конкурентоспроможності продукції олійно-жирової промисловості. Дослідження та аналіз цих факторів, а також цілеспрямований управлінський вплив на них, дозволять забезпечити високий рівень конкурентоспроможності продукції, і як наслідок, конкурентоспроможності підприємства. ; Competitiveness of an enterprise's products is a determining factor in efficient operations both in the domestic and international markets, which determines the ability of products to meet the needs of consumers to the maximum and have sustainable competitive advantages over existing and potential competitors in quality, speed of reproduction, etc. reflecting the possibility of production during the period of its production meet the quality requirements of a specific market, adapt to the requirements of consumers and ensure the effective operation of the enterprise. Theoretical interpretations of scientists regarding the concept of "competitiveness" based on various aspects are considered: high quality, consumer value of products, potential of an enterprise, its effectiveness. The characteristic of the state of the fat-and-oil industry of Ukraine is presented: its potential, positive and negative trends, development prospects. The competitiveness of products is influenced by a system of interrelated economic, organizational, scientific, technical, industrial, marketing and other factors. In order to achieve competitive positions in the market, it is advisable to single out a set of factors influencing the competitiveness of products of fat-and-oil industry enterprises. All the factors of the competitiveness of products of fat-and-oil industry enterprises are combined into four groups. External factors that are not subject to the direct influence of the company's management, but are determined by government policy and market environment in the country. Internal factors are formed and are subject to regulation directly by the enterprise. Price and non-price factors are also highlighted. The price factors include the price of consumption of oil and fat products and the level of costs for the production and sale of products. For non-price: the uniqueness of oil and fat products and the quality of oil and fat products, the utility to the consumer (compliance with the requirements for this product by the buyer) and the novelty of oil and fat products (originality and originality). The classification of factors influencing the level of competitiveness of products of the oil and fat industry is given. Research and analysis of these factors, as well as targeted management impact on them, will ensure a high level of product competitiveness, and as a result, the competitiveness of the enterprise.

The article considers aspects of increasing the competitiveness of industry on the basis of support of public authorities and combining in this direction the interests of all participants in the business environment. It is determined that priority directions of development of industry of the country and its regions are support of high-tech industries, search for opportunities for attracting international investment, improving the competitiveness of industrial products and developing a competitive environment. According to the author, today the successful activity of a separate industrial enterprise in the domestic and world markets shifts from the level of competitiveness of its products to the levels of competitiveness of the state, region, industry. At the same time, the state or region is the guarantor of creating attractive conditions for entrepreneurial activity and investment of capital, that determines the investment attractiveness of the enterprise and the measure of consumer loyalty. It is determined that the economic policy of the state in the conditions of strengthening of market relations is a system of measures of legislative, executive and controlling character, aimed at adapting the existing socio-economic system to the living conditions of a modern, dynamic society. The main objective of economic policy should be the development of a modern economic system. It is concluded that the current economic policy of the state in order to ensure the development of Ukraine's competitiveness is to take into account such steps: harmonization of internal standards with international ones, creation of the same competitive conditions, development of human and intellectual capital, protection of property rights. However, in order to increase the efficiency of the management of the competitiveness of the industry of the regions of Ukraine, it is necessary to combine the interests of all participants in the business environment in this area. ; В статье рассмотрены аспекты повышения конкурентоспособности промышленности на основе поддержки органов государственной власти и объединения в этом направлении интересов всех участников бизнес-среды. Определено, что приоритетными направлениями развития промышленности страны и ее регионов является поддержка высокотехнологичных отраслей промышленности, поиск возможностей для привлечения международных инвестиций, повышения конкурентоспособности промышленной продукции и развития конкурентной среды. Автором отмечено, что сегодня успешная деятельность отдельного промышленного предприятия на внутреннем и мировом рынках смещается от уровня конкурентоспособности его продукции до уровней конкурентоспособности государства, региона, отрасли. При этом государство или регион выступают гарантом создания привлекательных условий предпринимательской деятельности и вложения капитала, которое определяет и инвестиционную привлекательность предприятия и степень лояльности потребителей. Определено, что экономическая политика государства в условиях укрепления рыночных отношений является системой мер законодательного, исполнительного и контролирующего характера, направленных на адаптацию имеющейся социально-экономической системы к условиям жизнедеятельности современного динамичного общества. Главной целью экономической политики должно быть развитие современной экономической системы. Сделан вывод, что современная экономическая политика государства в направлении обеспечения развития конкурентоспособности Украины должна учитывать такие шаги, как гармонизация внутренних стандартов с международными, создание одинаковых конкурентных условий, развитие человеческого и интеллектуального капитала, защита прав собственности. Но, для повышения эффективности управления конкурентоспособностью промышленности регионов Украины необходимо сочетание в этом направлении интересов всех участников бизнес-среды. ; У статті розглянуті аспекти підвищення конкурентоспроможності промисловості на основі підтримки органів державної влади та поєднання у цьому напряму інтересів всіх учасників бізнес-середовища. Визначено, що пріоритетними напрямами розвитку промисловості країни та її регіонів є підтримка високотехнологічних галузей промисловості, пошук можливостей для залучення міжнародних інвестицій, підвищення конкурентоспроможності промислової продукції та розвитку конкурентного середовища. Автором зазначено, що сьогодні успішна діяльність окремого промислового підприємства на внутрішньому і світовому ринках зміщуєтеся від рівня конкурентоспроможності його продукції до рівнів конкурентоспроможності держави, регіону, галузі. При цьому держава або регіон виступають гарантом створення привабливих умов підприємницької діяльності і вкладення капіталу, що визначає і інвестиційну привабливість підприємства і міру лояльності споживачів. Визначено, що економічна політика держави в умовах зміцнення ринкових відносин є системою заходів законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, спрямованих на адаптацію наявної соціально-економічної системи до умов життєдіяльності сучасного динамічного суспільства. Головною ціллю економічної політики має бути розвиток сучасної економічної системи. Зроблено висновок, що сучасна економічна політика держави у напрямі забезпечення розвитку конкурентоспроможності України має враховувати такі кроки, як гармонізація внутрішніх стандартів із міжнародними, створення однакових конкурентних умов, розвиток людського та інтелектуального капіталу, захист прав власності. Але, для підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю промисловості регіонів України необхідно поєднання у цьому напряму інтересів всіх учасників бізнес-середовища.

The article investigates the measures and identifies the possibilities of ensuring the competitiveness of the fish industry and its components of fisheries and aquaculture in the new conditions of functioning of the national economy. The possibilities of ensuring the competitiveness of the fish industry are singled out. The analysis of development of world fishing and aquaculture has been carried out. Emphasis has been placed on overcoming the problem of malnutrition with the simultaneous management of organic production and the achievement of the competitiveness of the fisheries sector. It has been established that in the medium term, an increase in the total production of fish products is expected to increase by about 15%, with aquaculture being the main component of the increase in production, and annual growth rates of fishing will remain stable (0.3%), while the growth of aquaculture production will increase steadily (5.3%); in the medium-term, the overall yield of aquaculture is expected to be moderate, and finally stabilizes at higher levels than during high prices (2006-2013). The analysis of world markets makes it possible to argue that demand for fish will continue to increase over the next decade. Growth in demand will increase mainly at the expense of developing countries, as a result of the growth of the population's wealth of such countries. Asian countries will remain the main producers of aquaculture products as its main exporters. The market will continue to be characterized by traditional competition for the use of fishmeal between aquaculture and livestock and poultry farming, and between aquaculture and food additives for direct human consumption of fish oil. It is proposed to create favorable conditions for ensuring the competitiveness of industry development in the domestic and foreign markets; to establish a system for the formation of indicators of fish and fish products production, taking into account the experience of the system of data collection on fish farming, management in the European Union on the basis of the provisions of the Data Collection Regulation (DCR) No. 1543/2000 dated June 29, 2000 and the Data Acquisition System (DCF). ; У статті досліджено заходи та виокремлено можливості забезпечення конкурентоспроможності рибного господарства і його складових рибальства та аквакультури в нових умовах функціонування національної економіки. Виокремлено можливості забезпечення конкурентоспроможності рибного господарства. Здійснено аналіз розвитку світового рибальства та аквакультури. Зроблено наголос на подоланні проблеми неповноцінного харчування при одночасному веденні органічного виробництва та досягненні конкурентоспроможності рибного господарства. Встановлено, що в середньостроковій перспективі очікується збільшення загальних обсягів виробництва рибної продукції приблизно на 15 %, причому основною складовою збільшення обсягів виробництва буде аквакультура, а щорічні темпи зростання рибальства лишатимуться стабільними (0,3 %), в той час як зростання виробництва продукції аквакультури невпинно збільшуватиметься (5,3 %); у середньостроковій перспективі загальна прибутковість аквакультури як очікується буде помірною, та нарешті стабілізується на рівнях вищих ніж у період високих цін (2006 – 2013 рр.). Запропоновано створити сприятливі умови для забезпечення конкурентоспроможності розвитку галузі на внутрішньому і зовнішньому ринку; налагодити систему формування показників виробництва риби та рибної продукції з урахуванням досвіду дії системи збирання даних про рибне господарство, управління ними в Європейському Союзі на основі положень Регламенту зі збирання даних (DCR) № 1543/2000 від 29.06.2000 та Системи збирання даних (DCF).

The place of the European Union in the cross-border capital flows and the global financial assets is considered in the article. The level of the European economy financial depth and post-crisis changes in the scale of the stock market capitalization, debt securities and bank assets of the region are assessed. The ratings of the financial markets competitiveness as a component of the Global Competitiveness Index of the World Economic Forum in the context of the EU-15 and EU enlargement are presented. An average index of the region financial sector development is estimated and impact of the EU enlargement on the competitiveness of the regional financial market is identified. Positions of the European Union largest financial markets in the ranking of global financial centers in the pre-crisis and post-crisis periods are compared. Sources of worsening competitive position of EU financial market in the global financial system and the factors that facilitate the development of the regional financial market competitiveness are defined. ; В статье исследовано место Европейского Союза в трансграничном движении капитала и мировых финансовых активах. Оценен уровень финансовой глубины европейской экономики и посткризисные изменения масштабов капитализации рынка акций, долговых бумаг и банковских активов региона. Приведены рейтинговые оценки конкурентоспособности финансовых рынков как составляющей индекса глобальной конкурентоспособности Всемирного экономического форума в разрезе стран ЕС-15 и стран расширения. Определен средний индекс развития финансового сектора региона и выявлен характер влияния расширения ЕС на конкурентоспособность регионального финансового рынка. Проведено сравнение позиций крупнейших финансовых рынков Евросоюза в рейтинге глобальных финансовых центров в докризисный и посткризисный периоды. Определены источники ухудшения конкурентных позиций финансового рынка ЕС в мировой финансовой системе и факторы, способствующие развитию конкурентоспособности регионального рынка. ; У статті досліджено місце Європейського Союзу у трансграничному русі капіталу та світових фінансових активах. Оцінено рівень фінансової глибини європейської економіки та посткризові зміни масштабів капіталізації ринку акцій, боргових паперів і банківських активів регіону. Наведено рейтингові оцінки конкурентоспроможності фінансових ринків як складової індексу глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму у розрізі країн ЄС-15 та країн розширення. Визначено середній індекс розвитку фінансового сектору регіону та виявлено характер впливу розширення ЄС на конкурентоспроможність регіонального фінансового ринку. Здійснено порівняння позицій найбільших фінансових ринків Євросоюзу у рейтингу глобальних фінансових центрів у докризовий та посткризовий періоди. Визначено джерела погіршення конкурентних позицій фінансового ринку ЄС у світовій фінансовій системі та чинники, що сприятимуть розвитку конкурентоспроможності регіонального фінансового ринку.