Цель исследования: оценить тенденции младенческой (МС) и детской смертности в Российской Федерации (РФ) в постсоветском периоде (1990-2012 гг.) в условиях проведения демографической политики и реформирования системы здравоохранения. Методы: выполняли медикостатистический анализ показателей МС и детской смертности по официальным данным Росстата за 1990-2012 гг. Результаты: установлено значительное (более чем в 2 раза) снижение МС (с 17,4 до 8,6%) за счет всех ее составляющих (ранней неонатальной, неонатальной, постнеонатальной смертности) и почти от всех основных причин (состояния перинатального периода, инфекционных заболеваний, болезней органов дыхания, врожденных аномалий, несчастных случаев). Отмечается более высокий уровень МС в сельской местности (10,1 против 8,1%о), однако разрыв между городскими и сельскими показателями сокращается. В РФ МС имеет региональные особенности и взаимосвязь с демографическими (общая смертность), социально-экономическими (уровень прожиточного минимума, доля бедного населения и численность безработных) и технологическими показателями (уровень ВВП на душу населения). Сокращается смертность детей в возрасте до 5лет (с 21,3 до 10,6%), однако ее уровень остается выше, чем в странах Европейского союза (3,5%). Среди причин гибели детей этой возрастной группы первые места начинают занимать внешние факторы, увеличивается значимость злокачественных новообразований. Заключение: совершенствование системы охраны материнства и детства в РФ позволило значительно снизить младенческую и детскую смертность. ; Objective: Dynamics and causes of infant and child mortality in the Russian Federation in post-Soviet period (1990-2012) under conditions of demographic policy implementation and healthcare system reforming are presented. Methods: Federal State Statistics Service 's official statistics data (1990-2012) had been analyzed. The data was compared with similar rates of European Union countries. Results: It's been revealed that infant mortality decreased (more than in 2 times) (from 17.4% to 8.6%) through all its level indicators (early neonatal, neonatal, post-neonatal mortality) and due to almost all basic reasons (perinatal disorders, infectious diseases, respiratory diseases, congenital anomalies, accidents). Infant mortality rate in rural areas is higher (10.1%o and 8.1%), however, the gap between rates in rural regions and in cities is decreasing. In Russian Federation the infant mortality has regional distinctions, thus Siberian and Far Eastern regions are the least advantaged areas. Mortality of children under 5 y.o. is declining (from 21.3%o to 10.6%), but its rate is still higher than in European Union countries (3.5%). External factors occupy the top position as a death cause of infants and toddlers; the number of clinical cases with a diagnosis of malignant neoplasm increases. Conclusion: Thus, improving of the system of motherhood and childhood protection in the Russian Federation has resulted in significant reduction of infant and child mortality rate.
Показано, что бюджет РФ на исследования и разработки составляет не более 2,5% от общемирового, в то время как на долю бюджетов всего трех стран США, Китая и Японии приходится более 50%. Сделано предположение, что несопоставимость внутренних затрат РФ на развитие сектора гражданской науки по сравнению с индустриально развитыми странами позволяет выделять в качестве приоритетов научно-технологического развития страны ограниченное число исследовательских направлений. Сопоставлены объемы финансирования исследований и разработок биомедицинской тематики в США и РФ. Показано, что базовое финансирование 27 исследовательских центров, входящих в Национальные институты здоровья США, в 2014 г. в 173 раза превосходило объемы финансирования 104 медицинских научно-исследовательских институтов, подведомственных Минздраву России и ФАНО. Сопоставлены бюджеты отдельных приоритетных направлений в области биомедицины в США и РФ, оценено, что объемы финансирования тематически сходных проектов различаются в сотни и тысячи раз. Отмечено, что совокупные расходы федерального бюджета на приоритетное направление «Науки о жизни» в РФ в 20102012 гг. были минимальные по сравнению с другими пятью направлениями, входящими, согласно Указу Президента от 07.07.2011 г. № 899, в перечень приоритетных. Сделан вывод о целесообразности многократного увеличения объемов государственной поддержки фундаментальных, поисковых и прикладных исследований в области биомедицины в случае сохранения наук о жизни в числе приоритетных направлений научно-технологического и социального развития РФ. Подчеркнута необходимость устранения всех административных и налоговых барьеров, препятствующих активному участию предприятий отечественного промышленного сектора в софинансировании разработок отечественных лекарственных препаратов и медицинского оборудования. ; The article demonstrates that Russias amount of finance in research and development is less than 2,5% from the global budget, while the amount of financing of only three countries USA, China and Japan takes up to 48 № 8 2015 Аналитики оценили основные пр облемы росс ийских вр ачей Как следует из опроса отраслевых аналитиков, проведенного социологами экспертно-аналитического центра РАНХиГС, главными проблемами российского здравоохранения являются отсутствие достаточного контроля государства за реальной практикой и нехватка квалифицированных кадров. Недостаток финансирования отрасли в списке оказался только на третьем месте. Основу их работы составил экспертный опрос представителей медицинского профессионального и управленческого сообщества за 2015 год, в нем приняли участие 143 человека. Основной проблемой российской системы здравоохранения большая часть опрошенных назвала сниженные влияние и контроль современной политики на реальное положение дел в отрасли (17,5%). Также достаточное число экспертов указало на проблемы в кадровой отрасли нехватку квалифицированных специалистов (13%), наличие проблем в кадровой политике (уровень зарплат и условия работы -11,%) и некачественную и деградирующую подготовку медицинских работников (10,4%). На дефицитное финансирование системы здравоохранения пожаловались только 12% респондентов. Кроме того, среди проблем отрасли эксперты отметили низкое качество оказываемых услуг и препаратов (8%), коммерциализацию системы здравоохранения (включая коррупцию; 6%), недоступность некоторых услуг и препаратов (5%), низкий уровень оснащенности медучреждений необходимыми лекарствами и оборудованием (3%) и недостаточное внедрение инноваций и технологий (2%). При этом часть мероприятий, проведенных в последнее время в рамках госпрограммы «Развитие здравоохранения», респонденты сочли эффективными. Наиболее результативным, по их мнению, оказалось развитие таких направлений, как охрана здоровья матери и ребенка, совершенствование оказания скорой медицинской помощи, в том числе скорой специализированной медицинской помощи и медицинской эвакуации, и внедрение инновационных методов диагностики заболеваний. Наилучшим образом повысить качество работы российского здравоохранения, по мнению большей части участников опроса (49%), могли бы перевод медицинских работников на «эффективный контракт» и создание стимулов для работы медицинского персонала. Также необходимо развивать фундаментальную науку в таких отраслях, как доказательная медицина, биостатистика, фармакоэкономика, экономический анализ с привлечением экспертов и преподавателей из других стран, так считают 44% респондентов. За пересмотр системы индикаторов, отражающих состояние дел в сфере здравоохранения (где показатели продолжительности жизни и смертности населения поставлены в один ряд с показателем средней заработной платы врачей), выступают 43% экспертов, при этом 34% считают необходимым создать научно обоснованную методологию оценки эффективности расходования бюджетных средств. Также анализировать бюджетные расходы помогла бы система независимой экспертизы (41%). За развитие предпринимательских и инвестиционных программ, направленных на совершенствование сферы здравоохранения, выступают 40% опрошенных. Источник: http://www.m24.ru/audios/52160 50%. It was suggested that incomparability of Russias internal amount of financing in development of the citizens science sector compared to developed countries allows to identify a limited number of research areas as priorities of scientific-technological development of the country. There was compared and contrasted the amount of spending on research and development in biomedicine in USA and in Russia. It is demonstrated that the basic amount of financing of 27 research centers, included in the US National Health Institutes network, in 2014 exceeded the amount of financing of 104 Russian medical scientific-research institutes subordinate to Russian Minisry of Health care and Federal Agency of scientific organizations by 173 times. A conclusion was drawn about the appropriateness of substantial increase of the amount of state financing in fundamental, exploration and related research in the field of biomedicine in case the life sciences are preserved as priority areas for scientific-technological and social development in Russia. There is emphasized the necessity to eliminate all administrative and tax barriers, preventing active participation of domestic industrial entities in co-financing the development of Russian drug substances and medical equipment.
Представлены причины и динамика младенческой и детской смертности в Российской Федерации в постсоветском периоде (1990-2012 гг.) в условиях проведения демографической политики и реформирования системы здравоохранения. Проанализированы данные официальной статистики Росстата (1990-2012 гг.). Проведен сравнительный анализ аналогичных показателей стран Евросоюза. Установлено значительное (более чем в 2 раза) снижение младенческой смертности за счет всех ее составляющих (ранняя неонатальная, неонатальная, постнеонатальная смертность) и почти от всех основных причин (состояния перинатального периода, инфекционные заболевания, болезни органов дыхания, врожденные аномалии, несчастные случаи). Особенностью этого показателя в Российской Федерации является сокращение неонатальной и увеличение постнеонатальной смертности, в отличие от стран Европейского союза, где ее снижение происходит именно за счет поздних потерь. Показано, что эта особенность обусловлена недорегистрацией умерших новорожденных в раннем неонатальном периоде. Отмечается более высокий уровень младенческой смертности в сельской местности, однако разрыв между городскими и сельскими показателями сокращается. В Российской Федерации младенческая смертность имеет региональные особенности: наиболее неблагополучными являются Сибирский и Дальневосточный регионы. Сокращается смертность детей в возрасте до 5 лет, однако ее уровень остается выше, чем в странах Европейского союза. Среди причин гибели детей этой возрастной группы на первые места выходят внешние факторы, увеличивается значимость злокачественных новообразований. Таким образом, совершенствование системы охраны материнства и детства в Российской Федерации позволило значительно снизить младенческую и детскую смертность. ; The article presents dynamics and causes of infant and children mortality in the Russian Federation during post-soviet period (1990-2012) in conditions of implementation of demographic policy and reforming of health care system. The data of official statistics of Rosstat (1990-2012) is analyzed. The comparative analysis with similar indicators in countries of European Union was made. The significant decreasing of infant mortality more than twice at the expense of all its components (early neonatal, neonatal, post-neonatal mortality) and because of almost all causes (conditions of perinatal period, infectious diseases, respiratory organs diseases, malformations, accidents) is established. In the Russian Federation, the characteristic of this indicator is decreasing of neonatal mortality and mortality and increasing of post-neonatal mortality in contrast with countries of European Union where its decreasing occurs just at the expense of late losses. It is demonstrated that this particularity is conditioned by under-registration of infants died in early neonatal period. The higher level of infant mortality in rural territories is established. However, the gap between urban and rural indicators shortens. In the Russian Federation infant mortality has regional characteristics and the Siberian and Far-East regions are the most unfavorable ones. The mortality of children aged before 5 decreases. However, its level is still higher than in countries of European Union. Among causes of death of children in this age group the first places are for external factors and significance of malignant neoplasms increases. Therefore, development of system of mother and child health care in the Russian Federation made it possible to significantly decrease infant and children mortality.
Objective: Dynamics and causes of infant and child mortality in the Russian Federation in post-Soviet period (1990–2012) under conditions of demographic policy implementation and healthcare system reforming are presented. Methods: Federal State Statistics Service's official statistics data (1990–2012) had been analyzed. The data was compared with similar rates of European Union countries. Results: It's been revealed that infant mortality decreased (more than in 2 times) (from 17.4‰ to 8.6‰) through all its level indicators (early neonatal, neonatal, post-neonatal mortality) and due to almost all basic reasons (perinatal disorders, infectious diseases, respiratory diseases, congenital anomalies, accidents). Infant mortality rate in rural areas is higher (10.1‰ and 8.1‰), however, the gap between rates in rural regions and in cities is decreasing. In Russian Federation the infant mortality has regional distinctions, thus Siberian and Far Eastern regions are the least advantaged areas. Mortality of children under 5 y.o. is declining (from 21.3‰ to 10.6‰), but its rate is still higher than in European Union countries (3.5‰). External factors occupy the top position as a death cause of infants and toddlers; the number of clinical cases with a diagnosis of malignant neoplasm increases. Conclusion: Thus, improving of the system of motherhood and childhood protection in the Russian Federation has resulted in significant reduction of infant and child mortality rate. ; Цель исследования: оценить тенденции младенческой (МС) и детской смертности в Российской Федерации (РФ) в постсоветском периоде (1990–2012 гг.) в условиях проведения демографической политики и реформирования системы здравоохранения. Методы: выполняли медико-статистический анализ показателей МС и детской смертности по официальным данным Росстата за 1990–2012 гг. Результаты: установлено значительное (более чем в 2 раза) снижение МС (с 17,4 до 8,6%о) за счет всех ее составляющих (ранней неонатальной, неонатальной, постнеонатальной смертности) и почти от всех основных причин (состояния перинатального периода, инфекционных заболеваний, болезней органов дыхания, врожденных аномалий, несчастных случаев). Отмечается более высокий уровень МС в сельской местности (10,1 против 8,1%о), однако разрыв между городскими и сельскими показателями сокращается. В РФ МС имеет региональные особенности и взаимосвязь с демографическими показателями (общая смертность), социально-экономическими детерминантами (уровень прожиточного минимума, доля бедного населения и численность безработных) и технологическими показателями (уровень ВВП на душу населения). Сокращается смертность детей в возрасте до 5 лет (с 21,3 до 10,6%о), однако ее уровень остается выше, чем в странах Европейского союза (3,5%о). Среди причин гибели детей этой возрастной группы первые места начинают занимать внешние факторы, увеличивается значимость злокачественных новообразований. Заключение: совершенствование системы охраны материнства и детства в РФ позволило значительно снизить младенческую и детскую смертность.
Цель. Обобщение первых результатов модернизации детского здравоохранения в Республике Татарстан. Методы. В работе были использованы аналитический, экспертный, сравнительный методы, а также метод системного подхода. Результаты. Полученные результаты наглядно демонстрируют, что основная задача проводимой модернизации совершенствование системы охраны здоровья детского населения на основе инновационных медикоорганизационных технологий. Модернизация подразумевает процесс усовершенствования и обновления объектов здравоохранения, приведение их в соответствие с новыми требованиями, нормами, техническими условиями, по казателями качества и повышения уровня профессионализма медицинских работников. Основное внимание уделяется менеджменту, информатизации медицинских учреждений, современным технологиям подготовки кадров, межведомственной интеграции. Приоритеты модернизации едины для всей страны, однако их реализация зависит от внутрисистемных и внесистемных особенностей здравоохранения субъекта Российской Федерации. В ходе модернизации усилия отрасли целесообразно объединить в рамках модели организации медицинской помощи, основанной на зональной ответственности центров высоких медицинских технологий и развитии частногосударственного партнёрства. Вывод. Одним из приоритетных направлений профилактической деятельности педиатрической службы Республики Татарстан является формирование профилактического пространства с помощью новой функциональной структуры Центров здоровья для детей; важное место в ходе модернизации детского здравоохранения должно быть отведено оценке осуществляемых инноваций, при этом в качестве индикаторов эффективности целесообразно использовать статистические, количественные и качественные показатели, отражающие эффективность деятельности системы здравоохранения. ; Aim. To summarize the first results of pediatric healthcare modernization in the Republic of Tatarstan. Methods. Analytical, expert, comparison and systematic approaches were used as a research methods. Results. The obtained results vividly depict the main goal of the modernization performed to improve the pediatric healthcare on the basis of the innovative medical and management technologies. Modernization is understood as a process of current healthcare facilities enhancement and renovation, bringing them in line with new requirements, norms, technical regulations, healthcare quality measurement tools and qualification of healthcare professionals. The main attention is devoted to healthcare management, computerization of healthcare facilities, modern training technologies, interdepartmental integration. Modernization priorities are shared by the whole country, however, their implementation depends on intraand off-system healthcare features in subjects of Russian Federation. It is useful to unite the efforts of the healthcare system in the process of modernization in terms of healthcare management based on territorial responsibility of high medical technologies centers and development of governmental-private partnerships. Conclusion. One of the priority trends of prevention service of pediatric healthcare in the Republic of Tatarstan is to form the prevention policies by introduction of a new functional structure pediatric healthcare centers. The important role should be given to quality assessment of the introduced innovations by statistical, quantitative and qualitative assessments, showing the effectiveness of the healthcare.
Отмечено, что по результатам выборов сентября 2016 г. в Забайкальском крае обозначились социально-политические приоритеты. Неопределенность политических приоритетов особенность Забайкальского края, связанная с нерешенностью социально-экономических проблем депрессивного субъекта, политической инфантильностью, провинциальностью, апатией, низкой активностью политических партий и с протестным голосованием. Обращается внимание на тот факт, что, по свидетельству председателя регионального избиркома С. Судаковой, выборы проведены честно. Сравниваются две программы развития Дальнего Востока и Байкальского региона. Отмечено, что в варианте программы 2014 г. ставились две задачи, а в варианте 2016 г. одна улучшение социально-демографической ситуации на территории Дальнего Востока и Байкальского региона. По результатам исследования сделаны выводы о том, что развитие малого и среднего предпринимательства является одним из приоритетных направлений социально-экономического развития Забайкальского края, что обусловлено высокой значимостью малого и среднего бизнеса в решении социальных и экономических задач. Проблемными для Забайкальского края являются социально-экономические вопросы: демографический упадок; слабость образования, здравоохранения, топливно-энергетического комплекса; модернизация сельскохозяйственного производства; низкий уровень развития малого и среднего предпринимательства ; It is noted that the results of the elections in September 2016 designated the social and political priorities in the Transbaikal region. The uncertainty of the political priorities is a feature of the Transbaikal region, associated with the unresolved social and economic problems of the depressive subject of political immaturity, provincialism, apathy, low activity of political parties and protest voting. Attention is drawn to the fact that according to the testimony of the regional election commission chairman S. Sudakova, the elections are held fairly. In the article two programs of the Far East and the Baikal region development are compared. It is noted that the two objectives were set in 2014 version of the program and one objective in 2016 improving the socio-demographic situation in the Far East and the Baikal region. The results of the research have shown that the development of small and medium-sized enterprises is one of the priorities of socio-economic development of the Transbaikal region, due to the high importance of small and medium-sized businesses in solving social and economic problems. The following socio-economic issues are problematic for the Transbaikal region: demographic decline; weakness of education, health care, fuel and energy complex; modernization of agricultural production; low level of small and medium-sized enterprises' development.
Research objective – definition of priority measures on the formation of a healthy lifestyle of the population from the point of view of heads of healthcare.On the materials of sociological poll of 288 representatives of administration of medical institutions and medical insurance companies their opinion on the distribution of powers, responsibility between the state, the population, employers, and healthcare was studied.Results. It is established that the state support, including at the legislative level (68.4 %) and also increase in the availability of sports and health complexes (27.1 %) and a personal initiative of citizens (29.9 %) will be the priority measures promoting the formation of a healthy lifestyle of the population, according to 72.9 % of the respondents. Implementation of the measures has to be enabled within regional programs with the creation of coordination board at administration of territories. It is expedient to carry out fee on maintaining of a healthy lifestyle at the expense of the Compulsory Health Insurance programs, budget funds of territories and employers (what pointed respectively 45.1 %; 36.1 % and 21.5 % of the respondents) with ensuring financing through Compulsory Health Insurance Fund, the centers of health and territorial polyclinics. Doctors of territorial polyclinics and the centers of health and also the involved special supervising physicians can exercise control of keeping of a healthy lifestyle by citizens.Conclusion. The conducted research allowed to define the strategy and to estimate the importance of measures for the formation of a healthy lifestyle, from the point of view of heads of healthcare. ; Цель исследования – определение приоритетных мер по формированию здорового образа жизни населения с точки зрения руководителей здравоохранения.По материалам социологического опроса 288 представителей администрации медицинских учреждений и страховых медицинских организаций было изучено их мнение относительно распределения полномочий, ответственности между государством, населением, работодателями, здравоохранением.Результаты. Установлено, что приоритетными мерами, способствующими формированию здорового образа жизни населения, по мнению 72,9 % респондентов, будет государственная поддержка, в том числе на законодательном уровне (68,4 %), а также повышение доступности спортивно-оздоровительных комплексов (27,1 %) и личная инициатива граждан (29,9 %). Реализация мер должна осуществляться в рамках региональных программ с созданием координационного совета при администрации территорий. Оплату услуг по поддержанию здорового образа жизни целесообразно осуществлять за счет программ ОМС, средств бюджета территорий и работодателей (на что указали соответственно 45,1 %; 36,1 % и 21,5 % опрошенных) с обеспечением финансирования через ФОМС, центры здоровья и территориальные поликлиники. Контроль соблюдения здорового образа жизни гражданами могут осуществлять врачи территориальных поликлиник и центров здоровья, а также привлеченные специальные врачи-кураторы.Заключение. Проведенное исследование позволило определить стратегию и оценить значимость мер по формированию здорового образа жизни с точки зрения руководителей здравоохранения.
Background. The article discusses approaches to reforming the Health Care System of Ukraine, the key objectives of which are: strengthening preventive services, the increasing of an accessibility and quality of health care, the enhancement of a primary health care, improving of a personnel maintenance, upgrading of an infrastructure and ensuring a fairness in health care, and also some legislative outcomes of the Institute of Family Medicine. The purpose of the study is to analyze the current regulatory framework for the functioning of the Health Care System, the state of health of the population, as well as the prevalence of chronic noncommunicable diseases and their risk factors, which is a priority public health problem. Results. The UN Millennium Declaration, adopted in 2000 by 189 countries at the UN Millennium Summit, set the Millennium Development Goals. At the beginning of the Millennium, Ukraine demonstrated relatively strong economic growth, which contributed to the improvement of the social situation in the country and had a positive impact on the achievement of the Millennium Development Goals. At the same time, the effects of the armed conflict in the East, the uncertainty of development trends and adverse foreign economic conditions have been the main reasons of the economic downturn and declining production volumes. At present, it is necessary of an arrangement the problems back off economic growth in Ukraine and to create a system of "drivers" of accelerating economic development and ensuring changes in its quality. The outcome document of the Summit on "Transforming Our World: A 2030 Agenda for Sustainable Development" approved 17 Sustainable Development Goals and 169 Tasks. Today, in Ukraine, as in most European countries, the high prevalence of chronic noncommunicable diseases and their risk factors is an urgent problem. This is a priority public health problem that has a negative impact on the medical and demographic situation and causes high rates of morbidity, disability, mortality and short life expectancy. One of the Sustainable Development Goals is "Strong Health and Wellbeing" (Goal 3), which is undergoing significant progress in the development of medicine globally. In accordance with resolution WHA62.12, (Strategy 3) The reorientation of the healthcare model means creating the conditions in which effective and efficient health care services are developed, funded and delivered in accordance with innovative health care models, which prioritize primary and community health care services and joint actions to strengthen health. In this regard, a Strategic Approach to the Development of Ukraine's Health Care System should be developed and priorities identified throughout the life cycle of health care services. This approach means assessing the full range of health services offered at different levels of the Health Care System, based on the best available data and expected over the entire life cycle. Formation and implementation of an integrated cross-sectoral approach is an important prerequisite for successful implementation of modern strategic goals in the field of health care, including, carrying out preventive measures to eliminate the negative impact of social determinants of health, creating conditions for saving and promoting the health of the population, approval healthy lifestyle, formation of responsible attitude of each person to personal health. In 2017, the Institute of Family Medicine drafted the Law of Ukraine "On Primary Health Care on the Basis of Family Medicine". The main purpose of family medicine - based a primary health care as a basis for health care is to ensure that affordable, timely, high-quality and effective primary health care is provided to the patient, to improve public health, to save, restore and promote public health. Conclusions. Any action to modernize the Health Care System should be accompanied by a concerted effort by all parties (patients, the medical community, the legislature and the executive, as well as local authorities) to ensure that healthcare professionals and the public are interested in an effective Health Care System. ; Актуальность. В статье обсуждаются подходы к реформированию системы здравоохранения Украины, ключевыми задачами которой являются: укрепление профилактических служб, повышение доступности и качества медицинского обслуживания, совершенствование первичной медицинской помощи, улучшение кадрового обеспечения, модернизация инфраструктуры и обеспечения справедливости в здравоохранении, а также некоторые результаты деятельности Института семейной медицины на законодательном уровне. Целью исследования является анализ современного нормативно-правового обеспечения функционирования системы здравоохранения, состояния здоровья населения, а также распространенности хронических неинфекционных заболеваний и факторов их риска, что является приоритетной проблемой общественного здоровья. Результаты. «Декларация тысячелетия» ООН, которая была принята в 2000 году 189-ю странами на Саммите тысячелетия ООН, определила Цели Развития Тысячелетия. В начале тысячелетия Украина демонстрировала относительно устойчивый экономический рост, что способствовало улучшению социальной ситуации в стране и, как следствие, положительно влияло на достижение Целей Развития Тысячелетия. В то же время, последствия вооруженного конфликта на Востоке страны, неопределенность направлений развития и неблагоприятная внешнеэкономическая конъюнктура стали основными факторами экономического спада и уменьшения объемов производства. Сейчас необходимо решение проблем, тормозящих экономический рост в Украине, и создание системы «драйверов» ускорения экономического развития и обеспечения изменений в его качестве. Итоговым документом саммита «Превращение нашего мира: повестка дня в области устойчивого развития до 2030 года» было утверждено 17 Целей Устойчивого Развития и 169 задач. Сегодня в Украине, как и в большинстве европейских стран, актуальной проблемой является значительная распространенность хронических неинфекционных заболеваний и факторов их риска. Это является приоритетной проблемой общественного здоровья, которая негативно сказывается на медико-демографической ситуации и обусловливает высокие уровни заболеваемости, инвалидности, смертности и короткую продолжительность жизни. Одной из целей устойчивого развития является «Крепкое здоровье и благополучие» (3 Цель), которая осуществляется в условиях существенного прогресса в развитии медицины на глобальном уровне. В соответствии с резолюцией WHA62.12, (Стратегия 3) Переориентация модели здравоохранения означает создание таких условий, в которых эффективные и результативные медико-санитарные услуги разрабатываются, финансируются и предоставляются в соответствии с новаторскими моделями здравоохранения, в которых приоритет отдается первичным и общинным медико-санитарным услугам и общим мерам по укреплению здоровья. В связи с этим, необходимо разработать стратегический подход к развитию системы здравоохранения Украины и определить приоритеты в области медицинских услуг на основе потребностей в течение всего жизненного цикла. Этот подход означает оценку всего комплекса медико-санитарных услуг, которые предлагаются на различных уровнях системы здравоохранения, и основанные на наилучших имеющихся данных и рассчитаны на весь жизненный цикл. Формирование и внедрение комплексного межсекторального подхода является важной предпосылкой успешной реализации современных стратегических задач в сфере здравоохранения, в том числе, проведение профилактических мероприятий по устранению негативного влияния социальных детерминант здоровья, создание условий для сохранения и укрепления здоровья населения, утверждения здорового образа жизни, формирование ответственного отношения каждого человека к личному здоровью. В 2017 г. Институтом семейной медицины был разработан проект Закона Украины «О первичной медицинской помощи на принципах семейной медицины». Главной целью первичной медицинской помощи на принципах семейной медицины, как основы здравоохранения, является обеспечение предоставления гарантированного объема доступной, своевременной, качественной и эффективной первичной медицинской помощи пациенту, улучшение состояния общественного здоровья, сохранение, восстановление и укрепление здоровья населения. Выводы. Любые меры, направленные на модернизацию системы здравоохранения, должны сопровождаться совместными усилиями всех сторон (пациентов, медицинского сообщества, органов законодательной и исполнительной власти, а также органов местного самоуправления) в обеспечении заинтересованности медицинских работников и населения в эффективной системе здравоохранения. ; Актуальність. У статті обговорюються підходи до реформування системи охорони здоров'я України, ключовими завданнями якої є: зміцнення профілактичних служб, підвищення доступності та якості медичного обслуговування, вдосконалення первинної медичної допомоги, поліпшення кадрового забезпечення, модернізація інфраструктури та забезпечення справедливості в охороні здоров'я, а також деякі результати діяльності Інституту сімейної медицини на законодавчому рівні. Метою дослідження є аналіз сучасного нормативно-правового забезпечення функціонування системи охорони здоров'я, стану здоров'я населення, а також поширеності хронічних неінфекційних захворювань та факторів їх ризику, що є пріоритетною проблемою суспільного здоров'я. Результати. «Декларація тисячоліття» ООН, яка була прийнята у 2000 р. 189-ма країнами на Саміті тисячоліття ООН, визначила Цілі Розвитку Тисячоліття. На початку тисячоліття Україна демонструвала відносно стійке економічне зростання, що сприяло покращанню соціальної ситуації в країні та справило позитивний вплив на досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття. У той же час, наслідки збройного конфлікту на Сході країни, невизначеність напрямів розвитку та несприятлива зовнішньоекономічна кон'юнктура стали основними чинниками економічного спаду та зменшення обсягів виробництва. Наразі необхідним є розв'язання проблем, що гальмують економічне зростання в Україні, та створення системи «драйверів» прискорення економічного розвитку й забезпечення змін його якості. Підсумковим документом Саміту «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року» було затверджено 17 Цілей Сталого Розвитку та 169 завдань. Сьогодні в Україні, як і в більшості європейських країн, актуальною проблемою є значна поширеність хронічних неінфекційних захворювань і факторів їх ризику. Це є пріоритетною проблемою суспільного здоров'я, яка негативно позначається на медико-демографічній ситуації та обумовлює високі рівні захворюваності, інвалідності, смертності і коротку тривалість життя. Однією з Цілей Сталого Розвитку є «Міцне здоров'я і благополуччя» (3 Ціль), яка здійснюється в умовах істотного прогресу щодо розвитку медицини на глобальному рівні. Відповідно до резолюції WHA62.12, (Стратегія 3) Переорієнтація моделі охорони здоров'я означає створення таких умов, в яких ефективні і результативні медико-санітарні послуги розробляються, фінансуються та надаються відповідно до новаторських моделей охорони здоров'я, в яких пріоритет надається первинним медико-санітарним послугам і спільним заходам щодо зміцнення здоров'я. У зв'язку з цим, необхідно розробити стратегічний підхід щодо розвитку системи охорони здоров'я України та визначити пріоритети в області медичних послуг на основі потреб протягом усього життєвого циклу. Цей підхід означає оцінку всього комплексу медико-санітарних послуг, які пропонуються на різних рівнях системи охорони здоров'я, і засновані на найкращих наявних даних і розраховані на весь життєвий цикл. Формування та впровадження комплексного міжсекторального підходу є важливою передумовою успішної реалізації сучасних стратегічних завдань у сфері охорони здоров'я, у тому числі, проведення профілактичних заходів щодо усунення негативного впливу соціальних детермінант здоров'я, створення умов для збереження і зміцнення здоров'я населення, утвердження здорового способу життя, формування відповідального ставлення кожної людини до особистого здоров'я. У 2017 р. Інститутом сімейної медицини НМАПО імені П. Л. Шупика було розроблено проект Закону України «Про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини». Головною метою первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини, як основи охорони здоров'я, є забезпечення надання гарантованого обсягу доступної, своєчасної, якісної та ефективної первинної медичної допомоги пацієнту, покращання стану громадського здоров'я, збереження, відновлення та зміцнення здоров'я населення. Висновки. Будь-які заходи, спрямовані на модернізацію системи охорони здоров'я, повинні супроводжуватись спільними зусиллями всіх сторін (пацієнтів, медичної спільноти, органів законодавчої та виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування) у забезпеченні зацікавленості медичних працівників та населення в ефективній системі охорони здоров'я.
Background. The article discusses approaches to reforming the Health Care System of Ukraine, the key objectives of which are: strengthening preventive services, the increasing of an accessibility and quality of health care, the enhancement of a primary health care, improving of a personnel maintenance, upgrading of an infrastructure and ensuring a fairness in health care, and also some legislative outcomes of the Institute of Family Medicine. The purpose of the study is to analyze the current regulatory framework for the functioning of the Health Care System, the state of health of the population, as well as the prevalence of chronic noncommunicable diseases and their risk factors, which is a priority public health problem. Results. The UN Millennium Declaration, adopted in 2000 by 189 countries at the UN Millennium Summit, set the Millennium Development Goals. At the beginning of the Millennium, Ukraine demonstrated relatively strong economic growth, which contributed to the improvement of the social situation in the country and had a positive impact on the achievement of the Millennium Development Goals. At the same time, the effects of the armed conflict in the East, the uncertainty of development trends and adverse foreign economic conditions have been the main reasons of the economic downturn and declining production volumes. At present, it is necessary of an arrangement the problems back off economic growth in Ukraine and to create a system of "drivers" of accelerating economic development and ensuring changes in its quality. The outcome document of the Summit on "Transforming Our World: A 2030 Agenda for Sustainable Development" approved 17 Sustainable Development Goals and 169 Tasks. Today, in Ukraine, as in most European countries, the high prevalence of chronic noncommunicable diseases and their risk factors is an urgent problem. This is a priority public health problem that has a negative impact on the medical and demographic situation and causes high rates of morbidity, disability, mortality and short life expectancy. One of the Sustainable Development Goals is "Strong Health and Wellbeing" (Goal 3), which is undergoing significant progress in the development of medicine globally. In accordance with resolution WHA62.12, (Strategy 3) The reorientation of the healthcare model means creating the conditions in which effective and efficient health care services are developed, funded and delivered in accordance with innovative health care models, which prioritize primary and community health care services and joint actions to strengthen health. In this regard, a Strategic Approach to the Development of Ukraine's Health Care System should be developed and priorities identified throughout the life cycle of health care services. This approach means assessing the full range of health services offered at different levels of the Health Care System, based on the best available data and expected over the entire life cycle. Formation and implementation of an integrated cross-sectoral approach is an important prerequisite for successful implementation of modern strategic goals in the field of health care, including, carrying out preventive measures to eliminate the negative impact of social determinants of health, creating conditions for saving and promoting the health of the population, approval healthy lifestyle, formation of responsible attitude of each person to personal health. In 2017, the Institute of Family Medicine drafted the Law of Ukraine "On Primary Health Care on the Basis of Family Medicine". The main purpose of family medicine - based a primary health care as a basis for health care is to ensure that affordable, timely, high-quality and effective primary health care is provided to the patient, to improve public health, to save, restore and promote public health. Conclusions. Any action to modernize the Health Care System should be accompanied by a concerted effort by all parties (patients, the medical community, the legislature and the executive, as well as local authorities) to ensure that healthcare professionals and the public are interested in an effective Health Care System. ; Актуальность. В статье обсуждаются подходы к реформированию системы здравоохранения Украины, ключевыми задачами которой являются: укрепление профилактических служб, повышение доступности и качества медицинского обслуживания, совершенствование первичной медицинской помощи, улучшение кадрового обеспечения, модернизация инфраструктуры и обеспечения справедливости в здравоохранении, а также некоторые результаты деятельности Института семейной медицины на законодательном уровне. Целью исследования является анализ современного нормативно-правового обеспечения функционирования системы здравоохранения, состояния здоровья населения, а также распространенности хронических неинфекционных заболеваний и факторов их риска, что является приоритетной проблемой общественного здоровья. Результаты. «Декларация тысячелетия» ООН, которая была принята в 2000 году 189-ю странами на Саммите тысячелетия ООН, определила Цели Развития Тысячелетия. В начале тысячелетия Украина демонстрировала относительно устойчивый экономический рост, что способствовало улучшению социальной ситуации в стране и, как следствие, положительно влияло на достижение Целей Развития Тысячелетия. В то же время, последствия вооруженного конфликта на Востоке страны, неопределенность направлений развития и неблагоприятная внешнеэкономическая конъюнктура стали основными факторами экономического спада и уменьшения объемов производства. Сейчас необходимо решение проблем, тормозящих экономический рост в Украине, и создание системы «драйверов» ускорения экономического развития и обеспечения изменений в его качестве. Итоговым документом саммита «Превращение нашего мира: повестка дня в области устойчивого развития до 2030 года» было утверждено 17 Целей Устойчивого Развития и 169 задач. Сегодня в Украине, как и в большинстве европейских стран, актуальной проблемой является значительная распространенность хронических неинфекционных заболеваний и факторов их риска. Это является приоритетной проблемой общественного здоровья, которая негативно сказывается на медико-демографической ситуации и обусловливает высокие уровни заболеваемости, инвалидности, смертности и короткую продолжительность жизни. Одной из целей устойчивого развития является «Крепкое здоровье и благополучие» (3 Цель), которая осуществляется в условиях существенного прогресса в развитии медицины на глобальном уровне. В соответствии с резолюцией WHA62.12, (Стратегия 3) Переориентация модели здравоохранения означает создание таких условий, в которых эффективные и результативные медико-санитарные услуги разрабатываются, финансируются и предоставляются в соответствии с новаторскими моделями здравоохранения, в которых приоритет отдается первичным и общинным медико-санитарным услугам и общим мерам по укреплению здоровья. В связи с этим, необходимо разработать стратегический подход к развитию системы здравоохранения Украины и определить приоритеты в области медицинских услуг на основе потребностей в течение всего жизненного цикла. Этот подход означает оценку всего комплекса медико-санитарных услуг, которые предлагаются на различных уровнях системы здравоохранения, и основанные на наилучших имеющихся данных и рассчитаны на весь жизненный цикл. Формирование и внедрение комплексного межсекторального подхода является важной предпосылкой успешной реализации современных стратегических задач в сфере здравоохранения, в том числе, проведение профилактических мероприятий по устранению негативного влияния социальных детерминант здоровья, создание условий для сохранения и укрепления здоровья населения, утверждения здорового образа жизни, формирование ответственного отношения каждого человека к личному здоровью. В 2017 г. Институтом семейной медицины был разработан проект Закона Украины «О первичной медицинской помощи на принципах семейной медицины». Главной целью первичной медицинской помощи на принципах семейной медицины, как основы здравоохранения, является обеспечение предоставления гарантированного объема доступной, своевременной, качественной и эффективной первичной медицинской помощи пациенту, улучшение состояния общественного здоровья, сохранение, восстановление и укрепление здоровья населения. Выводы. Любые меры, направленные на модернизацию системы здравоохранения, должны сопровождаться совместными усилиями всех сторон (пациентов, медицинского сообщества, органов законодательной и исполнительной власти, а также органов местного самоуправления) в обеспечении заинтересованности медицинских работников и населения в эффективной системе здравоохранения. ; Актуальність. У статті обговорюються підходи до реформування системи охорони здоров'я України, ключовими завданнями якої є: зміцнення профілактичних служб, підвищення доступності та якості медичного обслуговування, вдосконалення первинної медичної допомоги, поліпшення кадрового забезпечення, модернізація інфраструктури та забезпечення справедливості в охороні здоров'я, а також деякі результати діяльності Інституту сімейної медицини на законодавчому рівні. Метою дослідження є аналіз сучасного нормативно-правового забезпечення функціонування системи охорони здоров'я, стану здоров'я населення, а також поширеності хронічних неінфекційних захворювань та факторів їх ризику, що є пріоритетною проблемою суспільного здоров'я. Результати. «Декларація тисячоліття» ООН, яка була прийнята у 2000 р. 189-ма країнами на Саміті тисячоліття ООН, визначила Цілі Розвитку Тисячоліття. На початку тисячоліття Україна демонструвала відносно стійке економічне зростання, що сприяло покращанню соціальної ситуації в країні та справило позитивний вплив на досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття. У той же час, наслідки збройного конфлікту на Сході країни, невизначеність напрямів розвитку та несприятлива зовнішньоекономічна кон'юнктура стали основними чинниками економічного спаду та зменшення обсягів виробництва. Наразі необхідним є розв'язання проблем, що гальмують економічне зростання в Україні, та створення системи «драйверів» прискорення економічного розвитку й забезпечення змін його якості. Підсумковим документом Саміту «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року» було затверджено 17 Цілей Сталого Розвитку та 169 завдань. Сьогодні в Україні, як і в більшості європейських країн, актуальною проблемою є значна поширеність хронічних неінфекційних захворювань і факторів їх ризику. Це є пріоритетною проблемою суспільного здоров'я, яка негативно позначається на медико-демографічній ситуації та обумовлює високі рівні захворюваності, інвалідності, смертності і коротку тривалість життя. Однією з Цілей Сталого Розвитку є «Міцне здоров'я і благополуччя» (3 Ціль), яка здійснюється в умовах істотного прогресу щодо розвитку медицини на глобальному рівні. Відповідно до резолюції WHA62.12, (Стратегія 3) Переорієнтація моделі охорони здоров'я означає створення таких умов, в яких ефективні і результативні медико-санітарні послуги розробляються, фінансуються та надаються відповідно до новаторських моделей охорони здоров'я, в яких пріоритет надається первинним медико-санітарним послугам і спільним заходам щодо зміцнення здоров'я. У зв'язку з цим, необхідно розробити стратегічний підхід щодо розвитку системи охорони здоров'я України та визначити пріоритети в області медичних послуг на основі потреб протягом усього життєвого циклу. Цей підхід означає оцінку всього комплексу медико-санітарних послуг, які пропонуються на різних рівнях системи охорони здоров'я, і засновані на найкращих наявних даних і розраховані на весь життєвий цикл. Формування та впровадження комплексного міжсекторального підходу є важливою передумовою успішної реалізації сучасних стратегічних завдань у сфері охорони здоров'я, у тому числі, проведення профілактичних заходів щодо усунення негативного впливу соціальних детермінант здоров'я, створення умов для збереження і зміцнення здоров'я населення, утвердження здорового способу життя, формування відповідального ставлення кожної людини до особистого здоров'я. У 2017 р. Інститутом сімейної медицини НМАПО імені П. Л. Шупика було розроблено проект Закону України «Про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини». Головною метою первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини, як основи охорони здоров'я, є забезпечення надання гарантованого обсягу доступної, своєчасної, якісної та ефективної первинної медичної допомоги пацієнту, покращання стану громадського здоров'я, збереження, відновлення та зміцнення здоров'я населення. Висновки. Будь-які заходи, спрямовані на модернізацію системи охорони здоров'я, повинні супроводжуватись спільними зусиллями всіх сторін (пацієнтів, медичної спільноти, органів законодавчої та виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування) у забезпеченні зацікавленості медичних працівників та населення в ефективній системі охорони здоров'я.
Background. The article discusses approaches to reforming the Health Care System of Ukraine, the key objectives of which are: strengthening preventive services, the increasing of an accessibility and quality of health care, the enhancement of a primary health care, improving of a personnel maintenance, upgrading of an infrastructure and ensuring a fairness in health care, and also some legislative outcomes of the Institute of Family Medicine. The purpose of the study is to analyze the current regulatory framework for the functioning of the Health Care System, the state of health of the population, as well as the prevalence of chronic noncommunicable diseases and their risk factors, which is a priority public health problem. Results. The UN Millennium Declaration, adopted in 2000 by 189 countries at the UN Millennium Summit, set the Millennium Development Goals. At the beginning of the Millennium, Ukraine demonstrated relatively strong economic growth, which contributed to the improvement of the social situation in the country and had a positive impact on the achievement of the Millennium Development Goals. At the same time, the effects of the armed conflict in the East, the uncertainty of development trends and adverse foreign economic conditions have been the main reasons of the economic downturn and declining production volumes. At present, it is necessary of an arrangement the problems back off economic growth in Ukraine and to create a system of "drivers" of accelerating economic development and ensuring changes in its quality. The outcome document of the Summit on "Transforming Our World: A 2030 Agenda for Sustainable Development" approved 17 Sustainable Development Goals and 169 Tasks. Today, in Ukraine, as in most European countries, the high prevalence of chronic noncommunicable diseases and their risk factors is an urgent problem. This is a priority public health problem that has a negative impact on the medical and demographic situation and causes high rates of morbidity, disability, mortality and short life expectancy. One of the Sustainable Development Goals is "Strong Health and Wellbeing" (Goal 3), which is undergoing significant progress in the development of medicine globally. In accordance with resolution WHA62.12, (Strategy 3) The reorientation of the healthcare model means creating the conditions in which effective and efficient health care services are developed, funded and delivered in accordance with innovative health care models, which prioritize primary and community health care services and joint actions to strengthen health. In this regard, a Strategic Approach to the Development of Ukraine's Health Care System should be developed and priorities identified throughout the life cycle of health care services. This approach means assessing the full range of health services offered at different levels of the Health Care System, based on the best available data and expected over the entire life cycle. Formation and implementation of an integrated cross-sectoral approach is an important prerequisite for successful implementation of modern strategic goals in the field of health care, including, carrying out preventive measures to eliminate the negative impact of social determinants of health, creating conditions for saving and promoting the health of the population, approval healthy lifestyle, formation of responsible attitude of each person to personal health. In 2017, the Institute of Family Medicine drafted the Law of Ukraine "On Primary Health Care on the Basis of Family Medicine". The main purpose of family medicine - based a primary health care as a basis for health care is to ensure that affordable, timely, high-quality and effective primary health care is provided to the patient, to improve public health, to save, restore and promote public health. Conclusions. Any action to modernize the Health Care System should be accompanied by a concerted effort by all parties (patients, the medical community, the legislature and the executive, as well as local authorities) to ensure that healthcare professionals and the public are interested in an effective Health Care System. ; Актуальность. В статье обсуждаются подходы к реформированию системы здравоохранения Украины, ключевыми задачами которой являются: укрепление профилактических служб, повышение доступности и качества медицинского обслуживания, совершенствование первичной медицинской помощи, улучшение кадрового обеспечения, модернизация инфраструктуры и обеспечения справедливости в здравоохранении, а также некоторые результаты деятельности Института семейной медицины на законодательном уровне. Целью исследования является анализ современного нормативно-правового обеспечения функционирования системы здравоохранения, состояния здоровья населения, а также распространенности хронических неинфекционных заболеваний и факторов их риска, что является приоритетной проблемой общественного здоровья. Результаты. «Декларация тысячелетия» ООН, которая была принята в 2000 году 189-ю странами на Саммите тысячелетия ООН, определила Цели Развития Тысячелетия. В начале тысячелетия Украина демонстрировала относительно устойчивый экономический рост, что способствовало улучшению социальной ситуации в стране и, как следствие, положительно влияло на достижение Целей Развития Тысячелетия. В то же время, последствия вооруженного конфликта на Востоке страны, неопределенность направлений развития и неблагоприятная внешнеэкономическая конъюнктура стали основными факторами экономического спада и уменьшения объемов производства. Сейчас необходимо решение проблем, тормозящих экономический рост в Украине, и создание системы «драйверов» ускорения экономического развития и обеспечения изменений в его качестве. Итоговым документом саммита «Превращение нашего мира: повестка дня в области устойчивого развития до 2030 года» было утверждено 17 Целей Устойчивого Развития и 169 задач. Сегодня в Украине, как и в большинстве европейских стран, актуальной проблемой является значительная распространенность хронических неинфекционных заболеваний и факторов их риска. Это является приоритетной проблемой общественного здоровья, которая негативно сказывается на медико-демографической ситуации и обусловливает высокие уровни заболеваемости, инвалидности, смертности и короткую продолжительность жизни. Одной из целей устойчивого развития является «Крепкое здоровье и благополучие» (3 Цель), которая осуществляется в условиях существенного прогресса в развитии медицины на глобальном уровне. В соответствии с резолюцией WHA62.12, (Стратегия 3) Переориентация модели здравоохранения означает создание таких условий, в которых эффективные и результативные медико-санитарные услуги разрабатываются, финансируются и предоставляются в соответствии с новаторскими моделями здравоохранения, в которых приоритет отдается первичным и общинным медико-санитарным услугам и общим мерам по укреплению здоровья. В связи с этим, необходимо разработать стратегический подход к развитию системы здравоохранения Украины и определить приоритеты в области медицинских услуг на основе потребностей в течение всего жизненного цикла. Этот подход означает оценку всего комплекса медико-санитарных услуг, которые предлагаются на различных уровнях системы здравоохранения, и основанные на наилучших имеющихся данных и рассчитаны на весь жизненный цикл. Формирование и внедрение комплексного межсекторального подхода является важной предпосылкой успешной реализации современных стратегических задач в сфере здравоохранения, в том числе, проведение профилактических мероприятий по устранению негативного влияния социальных детерминант здоровья, создание условий для сохранения и укрепления здоровья населения, утверждения здорового образа жизни, формирование ответственного отношения каждого человека к личному здоровью. В 2017 г. Институтом семейной медицины был разработан проект Закона Украины «О первичной медицинской помощи на принципах семейной медицины». Главной целью первичной медицинской помощи на принципах семейной медицины, как основы здравоохранения, является обеспечение предоставления гарантированного объема доступной, своевременной, качественной и эффективной первичной медицинской помощи пациенту, улучшение состояния общественного здоровья, сохранение, восстановление и укрепление здоровья населения. Выводы. Любые меры, направленные на модернизацию системы здравоохранения, должны сопровождаться совместными усилиями всех сторон (пациентов, медицинского сообщества, органов законодательной и исполнительной власти, а также органов местного самоуправления) в обеспечении заинтересованности медицинских работников и населения в эффективной системе здравоохранения. ; Актуальність. У статті обговорюються підходи до реформування системи охорони здоров'я України, ключовими завданнями якої є: зміцнення профілактичних служб, підвищення доступності та якості медичного обслуговування, вдосконалення первинної медичної допомоги, поліпшення кадрового забезпечення, модернізація інфраструктури та забезпечення справедливості в охороні здоров'я, а також деякі результати діяльності Інституту сімейної медицини на законодавчому рівні. Метою дослідження є аналіз сучасного нормативно-правового забезпечення функціонування системи охорони здоров'я, стану здоров'я населення, а також поширеності хронічних неінфекційних захворювань та факторів їх ризику, що є пріоритетною проблемою суспільного здоров'я. Результати. «Декларація тисячоліття» ООН, яка була прийнята у 2000 р. 189-ма країнами на Саміті тисячоліття ООН, визначила Цілі Розвитку Тисячоліття. На початку тисячоліття Україна демонструвала відносно стійке економічне зростання, що сприяло покращанню соціальної ситуації в країні та справило позитивний вплив на досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття. У той же час, наслідки збройного конфлікту на Сході країни, невизначеність напрямів розвитку та несприятлива зовнішньоекономічна кон'юнктура стали основними чинниками економічного спаду та зменшення обсягів виробництва. Наразі необхідним є розв'язання проблем, що гальмують економічне зростання в Україні, та створення системи «драйверів» прискорення економічного розвитку й забезпечення змін його якості. Підсумковим документом Саміту «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року» було затверджено 17 Цілей Сталого Розвитку та 169 завдань. Сьогодні в Україні, як і в більшості європейських країн, актуальною проблемою є значна поширеність хронічних неінфекційних захворювань і факторів їх ризику. Це є пріоритетною проблемою суспільного здоров'я, яка негативно позначається на медико-демографічній ситуації та обумовлює високі рівні захворюваності, інвалідності, смертності і коротку тривалість життя. Однією з Цілей Сталого Розвитку є «Міцне здоров'я і благополуччя» (3 Ціль), яка здійснюється в умовах істотного прогресу щодо розвитку медицини на глобальному рівні. Відповідно до резолюції WHA62.12, (Стратегія 3) Переорієнтація моделі охорони здоров'я означає створення таких умов, в яких ефективні і результативні медико-санітарні послуги розробляються, фінансуються та надаються відповідно до новаторських моделей охорони здоров'я, в яких пріоритет надається первинним медико-санітарним послугам і спільним заходам щодо зміцнення здоров'я. У зв'язку з цим, необхідно розробити стратегічний підхід щодо розвитку системи охорони здоров'я України та визначити пріоритети в області медичних послуг на основі потреб протягом усього життєвого циклу. Цей підхід означає оцінку всього комплексу медико-санітарних послуг, які пропонуються на різних рівнях системи охорони здоров'я, і засновані на найкращих наявних даних і розраховані на весь життєвий цикл. Формування та впровадження комплексного міжсекторального підходу є важливою передумовою успішної реалізації сучасних стратегічних завдань у сфері охорони здоров'я, у тому числі, проведення профілактичних заходів щодо усунення негативного впливу соціальних детермінант здоров'я, створення умов для збереження і зміцнення здоров'я населення, утвердження здорового способу життя, формування відповідального ставлення кожної людини до особистого здоров'я. У 2017 р. Інститутом сімейної медицини НМАПО імені П. Л. Шупика було розроблено проект Закону України «Про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини». Головною метою первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини, як основи охорони здоров'я, є забезпечення надання гарантованого обсягу доступної, своєчасної, якісної та ефективної первинної медичної допомоги пацієнту, покращання стану громадського здоров'я, збереження, відновлення та зміцнення здоров'я населення. Висновки. Будь-які заходи, спрямовані на модернізацію системи охорони здоров'я, повинні супроводжуватись спільними зусиллями всіх сторін (пацієнтів, медичної спільноти, органів законодавчої та виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування) у забезпеченні зацікавленості медичних працівників та населення в ефективній системі охорони здоров'я.
The paper presents results of a comprehensive analysis of the cardiovascular diseases (CVD) situation, both in the global and Russian contexts. It introduces original data illustrating the declining mortality rate from CVD, and the diminishing contribution of these diseases to overall mortality rate — globally and, to a larger extent, in developed countries. The paper also analyses the reasons for continuing CVD epidemic in Russia. Based on factual evidence, it argues that those include insufficient expenditures on treating CVD patients, and critically inadequate funding of prevention programmes. Unsatisfactory use of these funds to subsidise Russian regions (without taking into account their actual needs determined by the CVD mortality rate) only makes the problem worse. Through modelling, «average» efficiency of the Russian health care system in reducing CVD mortality was revealed. The paper describes various scenarios for future development of the Russian CVD situation. In the context of innovation-based scenario, the advantages of technological foresight are analysed; specifically, the authors summarise major ST development trends in the health sector (using data of the Russian ST Foresight 2030), which could significantly contribute to stopping the CVD epidemic in Russia. ; Приведены результаты широкого анализа ситуации с распространением сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ) как в глобальном контексте, так и в российских реалиях. Представлены оригинальные данные, свидетельствующие о снижение смертности от ССЗ и вклада болезней этой группы в общий показатель смертности в мире и, в большей мере, в развитых странах. Проанализированы системные причины продолжающейся в России эпидемии ССЗ. На основании объективных данных показано, что таковыми являются недостаточные затраты на лечение больных ССЗ и критически малое финансирование профилактических программ. Нерациональное субсидирование регионов с использованием этих средств (без учета потребности, определяемой уровнем смертности от ССЗ) лишь усугубляет проблему. Путем моделирования отмечена «средняя» эффективность российской системы здравоохранения по снижению смертности от ССЗ. Рассмотрены сценарии развития ситуации с ССЗ в России. В контексте инновационного сценария проанализированы преимущества технологического прогнозирования и, в частности, обобщены основные направления развития науки и технологий в сфере здравоохранения (по данным Прогноза научно-технологического развития Российской Федерации на период до 2030 г.), способные решить ряд задач, связанных с прекращением эпидемии ССЗ в России.
Вопрос обеспечения химической безопасности населения и, особенно, наиболее уязвимых групп остается актуальным в связи со значительным вкладом, который вносит влияние опасных химических веществ в формирование заболеваемости, ростом производства и оборота химической продукции, быстрым развитием и внедрением новых технологий. Международным сообществом принят ряд обязательных и добровольных инициатив в области химической безопасности. Стратегическим документом для Европейского региона ВОЗ, определяющим приоритеты в этой области, является Пармская декларация. Реализация широкого спектра договоренностей, изложенных в Декларации, требует наличия достаточного потенциала сектора здравоохранения и других заинтересованных сторон, сфера деятельности которых адресована аспектам охраны здоровья от воздействия опасных химических веществ. Проведенная Европейским центром ВОЗ по окружающей среде и охране здоровья (ЕЦОЗ) на основе анкетирования оценка существующего потенциала в этой области позволила выявить существенные пробелы в законодательном регулировании, стратегиях и планировании, обеспеченности кадровыми и техническими ресурсами, сборе и обмене информацией, обучении и подготовке. С участием национальных экспертов ЕЦОЗ разработал комплекс рекомендуемых мер, направленных на создание и укрепление потенциала. Разработка и реализация эффективных национальных стратегий/планов/ действий с учетом региональных приоритетов и рекомендуемых мер позволит повысить уровень химической безопасности населения региона в целом. ; The issue of providing chemical safety for the population, and especially for the most vulnerable groups remains to be actual in relation to the significant contribution of the impact of hazardous chemicals in the forming of morbidity rate, industrial growth and return of chemical products, rapid development and introduction of new technologies. The international community has adopted a series of mandatory and voluntary initiatives in the field of chemical safety. Strategic document for the WHO European Region, determining priorities in this area, is the Parma Declaration. Implementation of a wide range of arrangements set out in the Declaration requires sufficient capacity of the health sector and other concerned parties, the scope of which is addressed to aspects of healthcare from exposure to hazardous chemicals. Performed by the WHO European Centre for Environment and Health (ECEH) the assessment of existing in this area capacity based on the survey permitted to identify significant gaps in the legislative regulation, policies and planning, human and technical resources, the collection and exchange of information, education and training. With the participation of national experts ECEH developed a set of recommended measures aimed to the creation and strengthening the potential. Development and implementation of effective national strategies/plans/actions with regard to regional priorities and recommended actions will allow to increase the level of chemical safety for the population of the region as a whole.
В медицинской практике характер правовой и социальной значимости системы Обязательного Медицинского Страхования породила правовую проблему с посягательством на приоритеты и ценности охраны здоровья натурализированных бездомных граждан. Само содержание проблемы Обязательного Медицинского Страхования в системе здравоохранения вытекает из сущности юридической политики государственного аппарата страны, которое сопряжено с острым проявлением в медицинской практике ограничения по предотвращению причинения вреда здоровью бездомным гражданам. ; In the medical practice the nature of legal and social meaning of the Compulsory Medical Insurance system generated a legal issue with invasion of priorities and values of health protection of the naturalized homeless citizens. The content itself of the Compulsory Medical Insurance issue within the public health system follows from the matter of the juridical policy of the government machine of the country, which is associate with the sharp manifestation in the medical practice of the restriction concerning the prevention of health injury to the homeless citizens.
From from February 7th to 9th 2011, the World Health Organization (WHO), the Italian National Transplant Cen- tre and the EU-funded Project «Vigilance and Surveillance of Substances of Human Origin» joined forces to organise a major global consultation that took place in Bologna, Italy. The scope of the project included organs, tissues and cells for transplantation and for assisted reproduction. The participants represented regulatory and non-regulatory government agencies, professional societies and scientific and clinical specialities from all WHO regions. The meeting explored the work already carried out on-line and agreed on priorities for the future deve- lopment of the Project «Vigilance and Surveillance of Substances of Human Origin». ; Представлена информация о состоявшихся в г. Болонья, Италия, в период с 7 по 9 февраля 2011 года меж- дународных консультациях по созданию единой системы надзора в области донорства и транспланта- ции органов, тканей и клеток человека, в том числе в области репродуктивной медицины, организован- ные Всемирной организацией здравоохранения, Национальным трансплантологическим центром Ита- лии и участниками финансируемого Европейским Союзом проекта «Надзор за веществами человеческо- го происхождения». В консультациях принимали участие 113 приглашенных экспертов из 36 стран мира. Участники консультаций обсудили уже проделанную ранее работу и согласовали приоритеты для буду- щего развития проекта «Надзор за веществами человеческого происхождения».