Suchergebnisse

The article substantiates the opinion that Tadeusz Czacki and Hugo Kolontai, with the support of Prince Adam Jerzy Czartoryski, followed the policy of accomplished facts in the organization of the gymnasium in Kremenets. Since the opening of the gymnasium, they and their followers had focused their activities on establishing a future university in Volyn. The author focuses on the special status of the Volyn Gymnasium, forming its image as the most essential, well-organized institution of the region, which combined education and science. The characteristic of the teaching staff was given. It was emphasized that the teachers of Volyn Gymnasium showed interesting in creative work, had pedagogical achievements and considerable scientific works. It was underlined that the educational goal realization, which was determined when the gymnasium was founded, was provided by an excellent material base. The transformation of the gymnasium into a lyceum as an educational institution close to Vilnius University in terms of its curriculum was followed. The aristocrats' and gentry's perception of Volyn Lyceum as a source of knowledge and culture necessary both in everyday life and to preserve their identity was shown. The ambition of descendants of landless gentry to study in Kremenets was explained by the desire to increase their social status through education. It was noted that the Gymnasium (Lyceum) influenced the lives of Kremenets and its inhabitants, showing them specific preferences and cultural levels. It was concluded that the Russian government (realizing its political goals in the south-western provinces after the November Uprising of 1830) took advantage of the achievements of Volyn Gymnasium (Lyceum) such as good organization and high level of education provided by qualified teachers, properly equipped classrooms, a wonderful botanical garden and a rich library that corresponded to the level of the higher educational institution when opened the University of St. Volodymyr in Kyiv. ; У статті обґрунтовується думка про те, що у справі організації гімназії у Кременці Тадеуш Чацький і Гуго Колонтай за підтримки князя Адама Єжи Чарториського дотримувались політики доконаних фактів. Від часу відкриття гімназії вони та їхні послідовники свою діяльність спрямовували на створення в майбутньому університету на Волині. Автор концентрує увагу на особливому статусі Волинської гімназії, на формуванні її образу як найважливішої, добре організованої інституції регіону, що поєднує навчання й науку. Подано характеристику педагогічних кадрів. Наголошено на тому, що викладачі Волинської гімназії вирізнялися зацікавленістю творчою роботою, педагогічними досягненнями, чималим науковим доробком. Підкреслено, що реалізація освітньої мети, яка визначалася при заснуванні гімназії її творцями, забезпечувалась відмінною матеріальною базою. Прослідковано перетворення гімназії на ліцей – навчальний заклад, який за своєю програмою наближався до Віленського університету. Показано сприйняття аристократами і шляхтою Волинського ліцею як джерела культури і знань, необхідних як у повсякденному житті, так і для збереження власної ідентичності, а прагнення вихідців із безземельної шляхти навчатися у Кременці пояснюється бажанням підвищити свій соціальний статус шляхом отримання освіти. Зауважено, що гімназія (ліцей) впливала на життя Кременця і його мешканців, демонструючи їм певні уподобання і культурний рівень. Зроблено висновок, що російська влада, реалізуючи свої політичні цілі в південно-західних губерніях після Листопадового повстання 1830 року, при відкритті Університету св. Володимира у Києві скористалася здобутками Волинської гімназії (ліцею): доброю організацією та високим рівнем навчання, який забезпечували кваліфіковані викладачі, належним чином обладнаними навчально-науковими кабінетами, чудовим ботанічним садом і багатою бібліотекою, що відповідали рівню вищої школи.

The article substantiates the opinion that Tadeusz Czacki and Hugo Kolontai, with the support of Prince Adam Jerzy Czartoryski, followed the policy of accomplished facts in the organization of the gymnasium in Kremenets. Since the opening of the gymnasium, they and their followers had focused their activities on establishing a future university in Volyn. The author focuses on the special status of the Volyn Gymnasium, forming its image as the most essential, well-organized institution of the region, which combined education and science. The characteristic of the teaching staff was given. It was emphasized that the teachers of Volyn Gymnasium showed interesting in creative work, had pedagogical achievements and considerable scientific works. It was underlined that the educational goal realization, which was determined when the gymnasium was founded, was provided by an excellent material base. The transformation of the gymnasium into a lyceum as an educational institution close to Vilnius University in terms of its curriculum was followed. The aristocrats' and gentry's perception of Volyn Lyceum as a source of knowledge and culture necessary both in everyday life and to preserve their identity was shown. The ambition of descendants of landless gentry to study in Kremenets was explained by the desire to increase their social status through education. It was noted that the Gymnasium (Lyceum) influenced the lives of Kremenets and its inhabitants, showing them specific preferences and cultural levels. It was concluded that the Russian government (realizing its political goals in the south-western provinces after the November Uprising of 1830) took advantage of the achievements of Volyn Gymnasium (Lyceum) such as good organization and high level of education provided by qualified teachers, properly equipped classrooms, a wonderful botanical garden and a rich library that corresponded to the level of the higher educational institution when opened the University of St. Volodymyr in Kyiv. ; У статті обґрунтовується думка про те, що у справі організації гімназії у Кременці Тадеуш Чацький і Гуго Колонтай за підтримки князя Адама Єжи Чарториського дотримувались політики доконаних фактів. Від часу відкриття гімназії вони та їхні послідовники свою діяльність спрямовували на створення в майбутньому університету на Волині. Автор концентрує увагу на особливому статусі Волинської гімназії, на формуванні її образу як найважливішої, добре організованої інституції регіону, що поєднує навчання й науку. Подано характеристику педагогічних кадрів. Наголошено на тому, що викладачі Волинської гімназії вирізнялися зацікавленістю творчою роботою, педагогічними досягненнями, чималим науковим доробком. Підкреслено, що реалізація освітньої мети, яка визначалася при заснуванні гімназії її творцями, забезпечувалась відмінною матеріальною базою. Прослідковано перетворення гімназії на ліцей – навчальний заклад, який за своєю програмою наближався до Віленського університету. Показано сприйняття аристократами і шляхтою Волинського ліцею як джерела культури і знань, необхідних як у повсякденному житті, так і для збереження власної ідентичності, а прагнення вихідців із безземельної шляхти навчатися у Кременці пояснюється бажанням підвищити свій соціальний статус шляхом отримання освіти. Зауважено, що гімназія (ліцей) впливала на життя Кременця і його мешканців, демонструючи їм певні уподобання і культурний рівень. Зроблено висновок, що російська влада, реалізуючи свої політичні цілі в південно-західних губерніях після Листопадового повстання 1830 року, при відкритті Університету св. Володимира у Києві скористалася здобутками Волинської гімназії (ліцею): доброю організацією та високим рівнем навчання, який забезпечували кваліфіковані викладачі, належним чином обладнаними навчально-науковими кабінетами, чудовим ботанічним садом і багатою бібліотекою, що відповідали рівню вищої школи.

Based on original sources and scientific works analyzed the role of local governments in the development of education in the Volyn province in the early twentieth century. It was found that due to their activities in the province gradually increased network of educational institutions. Proved that by funding education from local budgets amount of different types of training increased. Despite this positive trend in much of the poor population of the region was unable to receive an education, and many children do not attend school and continue to remain illiterate. It also local authorities have initiated opening in county towns of Volyn province new schools at the same time they also greatly increased education funding by the city budget. In secondary schools education children received only wealthy inhabitants of the province because of high tuition fees. So in the early twentieth century. Local governments played an important role in the development of education in Volyn. It is thanks to their work in the province gradually increased the number of secondary schools, opened new professional school ; На основі першоджерел та наукових праць проаналізовано роль орга- нів місцевого самоврядування у розвитку освіти у Волинській губернії на початку ХХ ст. З'ясовано, що завдяки їх діяльності у краї поступово зро- стала мережа освітніх закладів. Досліджуючи питання, пов'язані з роллю органів місцевого самоврядування в розвитку мережі закладів освіти на Волині, слід відмітити, що на початку ХХ ст. вони розподілялися на чо- ловічі та жіночі. Це відображало тогочасну точку зору більшості євро- пейських країн, яка полягала в тому, що жіноцтво не потребувало спеці- альної освіти в силу гендерних особливостей. Відповідно до цього навча- льні заклади поділялися на чоловічі та жіночі.

Волинська губернія, територія якої напередодні Української революції була прифронтовою, мала свої особливості розвитку. Насамперед це сто­сується військово-політичних аспектів. У 1918 р., коли загострилася бороть­ба за збереження української державності, Волинський край став місцем перебування державних інституцій Української Народної Республіки, місцем боротьби з військом та ідеологією більшовицької Росії, місцем фор­мування українських військових формувань. Цим аспектам, у першу чергу, присвячена ця стаття. ; Volyn province, the territory of which before the Ukrainian revolution was front-line, had own peculiarities of its development. First of all, it concerns military-political aspects. In 1918, when the struggle for the preservation of Ukrainian statehood intensified, the Volyn region became a place of stay for the state institutions of the Ukrainian People's Republic, a place of struggle with the army and the ideology of the Bolshevik Russia and a place of Ukrainian military formations creation. This article is devoted, first of all, to these aspects.

Волинська губернія, територія якої напередодні Української революції була прифронтовою, мала свої особливості розвитку. Насамперед це сто­сується військово-політичних аспектів. У 1918 р., коли загострилася бороть­ба за збереження української державності, Волинський край став місцем перебування державних інституцій Української Народної Республіки, місцем боротьби з військом та ідеологією більшовицької Росії, місцем фор­мування українських військових формувань. Цим аспектам, у першу чергу, присвячена ця стаття. ; Volyn province, the territory of which before the Ukrainian revolution was front-line, had own peculiarities of its development. First of all, it concerns military-political aspects. In 1918, when the struggle for the preservation of Ukrainian statehood intensified, the Volyn region became a place of stay for the state institutions of the Ukrainian People's Republic, a place of struggle with the army and the ideology of the Bolshevik Russia and a place of Ukrainian military formations creation. This article is devoted, first of all, to these aspects.

У статті визначено місця перебування українських військових частин на території Волинської губернії в різні періоди Української революції, з'ясовано рівень їх боєздатності, залучення до захисту української державності. Окрім того розглянуто специфіку їх формування, умови створення, головні аспекти військово-політичної діяльності, вплив політичних лідерів держави на бойовий шлях військових підрозділів у добу Української Центральної Ради, Гетьманату П. Скоропадського, Директорії УНР. ; Places of Ukrainian military units' postposition at the territory of Volyn' region during different periods of Ukrainian revolution are determined in the article. The level of their combat effectiveness as well as involvement in the defense of Ukrainian statehood is ascertained. Additionally, specific aspects of units' forming, conditions of their creation, and main aspects of the military-political activities are considered. Furthermore, impact of the political leaders of the State in the times of Ukrainian Central Council, Pavlo Skoropadskiy's Hetmanat and Dyrectoria UCC is pointed out.

У статті визначено місця перебування українських військових частин на території Волинської губернії в різні періоди Української революції, з'ясовано рівень їх боєздатності, залучення до захисту української державності. Окрім того розглянуто специфіку їх формування, умови створення, головні аспекти військово-політичної діяльності, вплив політичних лідерів держави на бойовий шлях військових підрозділів у добу Української Центральної Ради, Гетьманату П. Скоропадського, Директорії УНР. ; Places of Ukrainian military units' postposition at the territory of Volyn' region during different periods of Ukrainian revolution are determined in the article. The level of their combat effectiveness as well as involvement in the defense of Ukrainian statehood is ascertained. Additionally, specific aspects of units' forming, conditions of their creation, and main aspects of the military-political activities are considered. Furthermore, impact of the political leaders of the State in the times of Ukrainian Central Council, Pavlo Skoropadskiy's Hetmanat and Dyrectoria UCC is pointed out.

The article on basis of sources and scientific literature conditions, rules, legislation of nobility election in Volyn are investigated. Gentry have got the same rights of the Russian nobility in the self-management, but after making the oath of allegiance to the Empire. There was a cardinal difference between Seymik and Nobility assembly. Gentry elected only local judicial and police administration.While the Polish Seymik solved not only local, but nation-wide problems as well. Imperial power more controlled the nobility elections in Volyn. In difference from a Seymik, where every polish gentleman had the elective right, in nobility assembly landless noblemen had no possibility to vote in an election. In due course, the rights of participation in nobility election have been deprived with all involved in the Polish revolt of 1830, and those who didn't prove their nobility origin in time. Regulatory powers nobility elections were divided between the governor and the leader of nobility. The head of Volyn province supervised the preparations for the elections and claimed in elected positions. However, he could not be present at the elections. The election procedure controlled only the leader of nobility. Polishmagnates would not take uninfluential elected officials. Gentry did not receive a salary for their service in elected positions. Participation of local nobility in revolts served as an occasion to deprivation of nobility of the elective rights. The certain attention in the article is allocated tostudying of functions of the leader of nobility, local police and their relationship with local administration. ; W artykule przedstawiono warunki, procedury i regulacje prawne wyborów szlachty na Wołyni od wchodzenia do Imperium Rosyjskiego do Polskiego Powstania Styczniowego. Będąc lojalnymi wobec władzy, szlachta polska otrzymała takie same prawa do samoorganizacji jako i szlachta rosyjska. Chociaż nowe możliwości nie wolno było porównywać z pozwoleniami sejmików, szlachta miała swój wpływ na organizację sądownictwa i częściowo władz policyjnych. Jednak najwyższa władza bardziej szorstko kontrolowała przeprowadzenie wyborów, aż doprzeprowadzenia znaczących obieralnych posad w kategorię mianują się,ostatecznie zatwierdzała na posadach lojalnych przywódców szlachectwa.Określono uprawnienia gubernialnego przywódc ; У статті висвітлюються умови, порядок та законодавче регулюванняпроведення шляхетських виборів на Волині від включення земель до складу Російської імперії і до польського Січневого повстання. Засвідчивши лояльність до верховної влади, польська шляхта отримала ті ж права у організації самоврядування, як і російське дворянство. Хоча отримані можливості не ставали у порівняння з повноваженнями сеймиків, шляхта впливала на організацію судової і, частково, поліцейської влади. Водночас верховна влада суворіше контролювала проведення виборів, аж до переведення важливих виборних посад у розряд призначуваних, остаточно затверджувалана посадах лояльних предводителів дворянства тощо. Визначено коло повноважень губернського предводителя дворянства, земських справників і їх взаємовідносини з місцевою адміністрацією.

The article analyses the military-political peculiarities of the development ofVolyn province in the period of the Ukrainian Central Council, in particular, thecomponents of the state-building process at the local level, including the formation oflocal authorities, the struggle for influence on the Volyn population as well as theactivity of various political forces and military formations. The work describes thenewly created military committees, councils of workers and soldiers' deputies and alsothe events, which significantly influenced military-political development of the Volynlands ; Аналізуються військово-політичні особливості розвитку Волинської губернії в добу Української Центральної Ради, зокрема, складові державотворчого процесу на місцевому рівні, включаючи формування місцевих органів влади, боротьбу за вплив на волинське населення, діяльність різних політичних сил і військових формувань. У дослідженні характеризуються новостворені військові комітети, ради робітничих і солдатських депутатів, а також події, які суттєво впливали на військово-політичний розвиток волинських земель.

The article deals with the military-political peculiarities of the development of the Volyn province in times of Hetman Pavlo Skoropadsky. First of all, it is the differences between the state-building process at the local level, the struggle for influence on the Volyn population, the formation/disbandment of military units. In addition, it was characterized the Hetman government's policy in the military segment and events significantly influenced the military-political development of the Volyn region. ; У статті проаналіовано військово-політичні особливості розвитку Волинської губернії в добу Гетьманату Павла Скоропадського. Насамперед відмінності державотворчого процесу на місцевому рівні, боротьбу за вплив на волинське населення, формування/розформування військових частин. Крім того, характеризується полі тика гетьманського уряду у військовому сегменті та події, що суттєво впливали на військово-політичний розвиток Волинського краю.

The article deals with the military-political peculiarities of the development of the Volyn province in times of Hetman Pavlo Skoropadsky. First of all, it is the differences between the state-building process at the local level, the struggle for influence on the Volyn population, the formation/disbandment of military units. In addition, it was characterized the Hetman government's policy in the military segment and events significantly influenced the military-political development of the Volyn region. ; У статті проаналіовано військово-політичні особливості розвитку Волинської губернії в добу Гетьманату Павла Скоропадського. Насамперед відмінності державотворчого процесу на місцевому рівні, боротьбу за вплив на волинське населення, формування/розформування військових частин. Крім того, характеризується полі тика гетьманського уряду у військовому сегменті та події, що суттєво впливали на військово-політичний розвиток Волинського краю.

The article deals with a number of issues related to the circumstances, conditions and peculiarities of the stay of the 8th Army of the Russian Empire in the South-Western Front in Volyn region (hubernia) during the First World War. The participation of units of the 8th Army in the combat actions that took place on the territory of Volyn region during the military confrontation of the European militant blocs is outlined. The author investigated and analyzed the facts of combat clashes of the army's units with the units of German and Austro-Hungarian armies which have occurred in the conditions of active fighting (Lutsk (Brusylovskyi) breakthrough, Kovel offensive operations) and permanent war. Non-combat peculiarities of life of the personnel of the army's units (loss of discipline, decrease of fighting capacity, desertion, etc.) in the investigated period are shown fragmentary. The author found that the presence of the 8th Army of the Southwestern Front had a certain impact on the socio-economic and, in the spring of 1917, on the socio-political development of Volyn region.After working on research materials, the author established that there has been no comprehensive study of the selected problem by scholars. When describing a general picture of the combat actions during the First World War at the theater of the South-Western Front, domestic scientists studied some aspects of the course of hostilities, military-political events and the situation in the front-line districts (povity). These and other factors determine the expediency of scientific discourse about the location of units of the 8th Army on the territory of Volyn.The reviewed sources prove that the 8th Army was on the territory of Volyn from July 1915 to August 1917. During this period, army personnel participated in military operations carried out within the South-Western Front. ; У статті з'ясовано коло питань, пов'язаних із обставинами, умовами та особливостями перебування 8-ї армії Російської імперії в складі Південно-Західного фронту на території Волинської губернії під час Першої світової війни. Окреслено участь підрозділів 8-ї армії в бойових діях, які відбувалися на терені Волинського краю впродовж військового протистояння європейських мілітарних блоків. Досліджено та проаналізовано факти бойових зіткнень підрозділів армії з частинами німецької та австро-угорської армій в умовах активних бойових дій (Луцький (Брусиловський) прорив, ковельські наступальні операції) та перманентної війни. Фрагментарно подано не бойові особливості побуту особового складу підрозділів армії (втрата дисципліни, зниження боє­здатності, дезертирство тощо) у досліджуваний період.

The article deals with a number of issues related to the circumstances, conditions and peculiarities of the stay of the 8th Army of the Russian Empire in the South-Western Front in Volyn region (hubernia) during the First World War. The participation of units of the 8th Army in the combat actions that took place on the territory of Volyn region during the military confrontation of the European militant blocs is outlined. The author investigated and analyzed the facts of combat clashes of the army's units with the units of German and Austro-Hungarian armies which have occurred in the conditions of active fighting (Lutsk (Brusylovskyi) breakthrough, Kovel offensive operations) and permanent war. Non-combat peculiarities of life of the personnel of the army's units (loss of discipline, decrease of fighting capacity, desertion, etc.) in the investigated period are shown fragmentary. The author found that the presence of the 8th Army of the Southwestern Front had a certain impact on the socio-economic and, in the spring of 1917, on the socio-political development of Volyn region.After working on research materials, the author established that there has been no comprehensive study of the selected problem by scholars. When describing a general picture of the combat actions during the First World War at the theater of the South-Western Front, domestic scientists studied some aspects of the course of hostilities, military-political events and the situation in the front-line districts (povity). These and other factors determine the expediency of scientific discourse about the location of units of the 8th Army on the territory of Volyn.The reviewed sources prove that the 8th Army was on the territory of Volyn from July 1915 to August 1917. During this period, army personnel participated in military operations carried out within the South-Western Front. ; У статті з'ясовано коло питань, пов'язаних із обставинами, умовами та особливостями перебування 8-ї армії Російської імперії в складі Південно-Західного фронту на території Волинської губернії під час Першої світової війни. Окреслено участь підрозділів 8-ї армії в бойових діях, які відбувалися на терені Волинського краю впродовж військового протистояння європейських мілітарних блоків. Досліджено та проаналізовано факти бойових зіткнень підрозділів армії з частинами німецької та австро-угорської армій в умовах активних бойових дій (Луцький (Брусиловський) прорив, ковельські наступальні операції) та перманентної війни. Фрагментарно подано не бойові особливості побуту особового складу підрозділів армії (втрата дисципліни, зниження боє­здатності, дезертирство тощо) у досліджуваний період.

The article analyses the military-political peculiarities of the development of Volyn province in the period of the Ukrainian Central Council, in particular, the components of the state-building process at the local level, including the formation of local authorities, the struggle for influence on the Volyn population as well as the activity of various political forces and military formations. The work describes the newly created military committees, councils of workers and soldiers' deputies and also the events, which significantly influenced military-political development of the Volyn lands. ; Аналізуються військово-політичні особливості розвитку Волинської губернії в добу Української Центральної Ради, зокрема, складові державотворчого процесу на місцевому рівні, включаючи формування місцевих органів влади, боротьбу за вплив на волинське населення, діяльність різних політичних сил і військових формувань. У дослідженні характеризуються новостворені військові комітети, ради робітничих і солдатських депутатів, а також події, які суттєво впливали на військово-політичний розвиток волинських земель.

In the article, by means of a comparative confrontation, the national policies of the Russian and Austro-Hungarian empires in Volhynia and Galicia at the beginning of the ХХ century are analyzed, in particular, what concerns the three greatest ethnic groups of these lands, namely, the Ukrainians, Poles, and Jews. The territorial borders of the research under view cover the Volhynian gubernia of the Russian empire and the eastern part of Kingdom of Galicia and Lodomerіa (the eastern Galicia) of Austro-Hungarian empire.A comparative analysis of the national policy of the two aforementioned empires in concern of the three most numerous ethnic groups of Volhynia and East Galicia testifies to the presence of considerable differences in the methods of actions of the Russian and Austrian governments. The Romanovs' monarchy craved to unify the national structure of the population of the Volhynia gubernia by the assimilation of the Ukrainians, Poles, and Jews, as well as by the restriction of their economic and cultural-educational interests. The majority of the Ukrainian population of the Volhynia gubernia were treated by the Russian officials as the "little Russians", that is, as the part of the uniform Russian people. The struggle was conducted against the Ukrainian intelligentsia which supported a national-cultural separateness of the Ukrainian people. The Poles and the Jews were unequivocally treated as «foreigners» towards whom the government carried out an overtly discriminational national policy. At the same time, the Habsburg monarchy, having transferred in 1860th into the parliamentarism line, recognized the national-cultural rights of the Ukrainians, Poles and Jews of Galicia. However, in a politically-administrative plane, the Austrian power relied on the Polish minority in Galicia, especially on its political, social and economic elite. In these conditions, the Ukrainians and the Jew, showing loyalty to the Austrian authorities, were actively engaged in the development of their own political, party, public, economic, and cultural institutions. In spite of all obstacles, the national policy of the two empires has something in common, namely, the problem of self-preservation as the monarchic states and an ideology of the fidelity to the monarchical house. ; У статті шляхом компаративного співставлення проаналізовано національну політику Російської та Австро-Угорської імперій на Волині і в Галичині на початку ХХ ст., зокрема щодо трьох найбільших етнічних груп цих земель: українців, поляків і євреїв. Територіальні рамки дослідження охопили Волинську губернію Російської імперії та східну частину Королівства Галичини і Лодомерії (Східну Галичину) Австро-Угорської імперіїПорівняльний аналіз національної політики двох імперій щодо трьох найбільш чисельних етнічних груп Волині та Східної Галичини засвідчив наявність значних відмінностей у методах дій російського та австрійського урядів. Монархія Романових прагнула уніфікувати національний склад населення Волині шляхом асиміляції українців, поляків та євреїв, обмеження їх економічних та культурно-освітніх інтересів. Більшість українського населення Волинської губернії російськими чиновниками трактувалися як «малоросіяни», тобто частина єдиного російського народу. Боротьба велася проти української інтелігенції, яка виступала за національно-культурну окремішність українського народу. Поляки та євреї однозначно трактувалися як «інородці», щодо яких уряд проводив відверто дискримінаційну національну політику. Натомість монархія Габсбургів, ставши у 1860-х рр. на шлях парламентаризму, визнавала національно-культурні права українців, поляків та євреїв Галичини. Однак в політично-адміністративній площині австрійські власті спиралися на галицьку польську меншину, точніше її політичну, соціальну та господарську еліту. В цих умовах українці і євреї, демонструючи лояльність до австрійських властей, активно займалися розбудовою власних політично-партійних, громадських, економічних і культурних інституцій. Попри все, національна політика двох імперій мала дещо схоже – завдання самозбереження монархічних держав та ідеологію відданості монаршому дому.