Suchergebnisse

In the late ХІХ century Bessarabia, which at that time was part of the Russian Empire,became the object of foreign claims of the Romanian kingdom. The reason was thepredominance in this region of the Moldavian population that Romanians considered part oftheir ethnic group. The situation was worsened by the support from Russia Slavic Balkancountries with which Romania was in constant confrontation. These factors contributed to thetension of the relations between Bucharest and St. Petersburg on the eve of the First World War.This situation pushed Romanians to converge with opponents of the Russian Empire. This madeRomania (along with Germany and Austria- Hungary), the main potential enemy of the RussianEmpire in the coming war. According to these considerations, the Russian General Staffdeveloped plans for military campaigns. Each of the front-line regions was given a special rolein the strategic deployment. One of these was the Bessarabia Governorate. Proximity to theRomanian border and the presence of landlocked led to certain measures of concentration ofmilitary formations in this area compared to other provinces of the empire. June 26, 1910 theEmperor signed the "Tasks for the commanders of the troops in case of war with the states of theTriple Alliance", which were made in accordance with the mobilization schedule 1910. In thisdocument 7th Army, formed of the Odessa Military District troops, was located in Bessarabia.Its task was to cover the left flank of the Russian troops on the western border, the defense of theBessarabian border, opposition to the Romanian hypothetical aggression and defense of theBlack Sea. In comparison with other armies that unfolded along the western border, 7th Army inBessarabia was the least numerous. This was because in the plans of the Russian General Staff itwas given the her secondary role addition, the Russian generals rightly considered Romanianarmy as much weaker than the Austro- Hungarian and, especially German one. Furtherdevelopment of the war plans (in 1912 and 1913) changed slightly the overall deployment anddistribution of the Russian forces along the western border of the empire. Thus, the role of the7th Army remained unchanged. ; У статті розглянуто питання розробки Російським Генеральним штабом планівстратегічного розгортання військ на передодні Першої світової війни. В цей час Румунія(поряд з Німеччиною та Австро-Угорщиною) була головним потенційним ворогом дляРосійської імперії. Відповідно до цих міркувань російський генштаб розробив планивійськових кампаній. Кожному з прифронтових районів Росії відводилась особлива роль устратегічному розгортанні. Одним з них була Бессарабська губернія. Близькість дорумунського кордону та наявність виходу до моря зумовили певні особливостізосередження військових формувань на цій території в порівнянні з іншими губерніямиімперії. 26 червня 1910 р. російський імператор підписав «Завдання командуючимвійськами на випадок війни з державами Троїстого союзу», складені відповідно домобілізаційного розкладу 1910 р. За цим документом в Бессарабії розміщувалась 7-аармія, що формувалася з військ Одеського військового округу. Її завдання було прикриттялівого флангу російських військ на західному кордоні, оборона бессарабського кордону,протидія гіпотетичній агресії Румунії та захист узбережжя Чорного моря. Порівняно зіншими арміями, які розгортались уздовж західного кордону, 7-а армія в Бессарабії буланайменш чисельною. Це пояснюється тим, що в планах російського генштабу їйвідводилась другорядна роль. Крім того, російський генералітет справедливо розглядаврумунську армію як значно слабшу за австро-угорську і, тим паче, німецьку. Подальшарозробка планів війни (в 1912 та 1913 рр.) дещо змінювала загальну дислокацію тарозподілення російських сил уздовж західного кордону імперії. При цьому, роль 7-ї арміїзалишалася незмінною.

The article analyzes the peculiarities of administrative and organizational regulation of creditpolicy in Bessarabia province. Particular attention is paid to the financial operations of the Izmailadministration. It was established that during the registration of full-time staff of state-owned lendinginstitutions the preference was given to representatives of the nobility, which were represented in allcentral banking institutions and financial organizations of the region. Despite such domination of thearistocracy in the field of credit, the affairs of the Izmail county in the issue of bilateral relations withlenders were quite successful, which speaks of the competence and effective work of employees of theseinstitutions.The nobles of the Izmail administration drove the financial affairs of the county, guaranteed theclear fulfillment of obligations to the lenders and provided a sound credit policy, which providedpositive opportunities for the development of the city and district. The authority and flowering of theboard is the fact that the banking institutions did not refuse city authorities to lend on different terms.The nobles of the region themselves acted as clients of both state land banks and private, whosefounders were bankers-nobles of Odessa.Aristocrats of the province promoted the formation of small credit institutions, which took careof the peasant and urban needs of the people. At the same time, the nobility at the highest state levelcreated favorable working conditions and given the best positions in new lending institutions ; В статті аналізуються особливості адміністративного та організаційногорегулювання кредитної політики в Бессарабській губернії. Особлива увага приділяєтьсяфінансовим операціям Ізмаїльської управи. Встановлено, що при оформленні штатногоперсоналу державних кредитних установ цілковита перевага надавалася представникамдворянського стану, які були представлені в усіх центральних банківських установах тафінансових організаціях регіону. Незважаючи на таке домінування аристократії у сферікредиту, справи Ізмаїльського повіту в питанні двосторонніх відносин із позикодавцямибули досить успішними, що говорить про компетентність та ефективну роботупрацівників даних установ.

Providing servicemen with food during hostilities is an extremely important factor in maintaining a high morale and combat capability of army units. In the Russian Empire, during the First World War, the task of providing food and forage for the country and the front was entrusted to the Main Directorate of Land Management and Agriculture (since 1916 – the Ministry of Agriculture). A large role in this process was played by the agrarian regions of the empire, in particular the Bessarabian province. There were representatives of the Ministry of Agriculture for the purchase of grain for the army.The purpose of the article is to study the specific steps of the commissariat, as well as the military and civil authorities of the Bessarabian province, to provide the Russian army with food at the initial stage of the war. To create a more reliable picture, the author involved a number of previously unpublished sources of the State Archives of the Odessa region and the municipal institution «Izmail Archive», as well as the National Archives of the Republic of Moldova.It is proved that in 1916 Bessarabia was assigned a significant role in supplying the army with food and fodder. The military and civil administrations used all means to ensure that the troops had a good supply of food. The military and civil administrations used all means to ensure that the troops had a good supply of food. However, the imperfection of the transport system was often on the way to this. After Romania entered the war, Bessarabia was given the function of providing the new front with food. This hit hard on the state of agriculture in the region, a sharp rise in prices began, and the shortage of food products became noticeable. ; Забезпечення військовослужбовців продовольством в період бойових дій є надзвичайно важливим чинником підтримки високого бойового духу та боєздатності армійських підрозділів. В Російській імперії, під час Першої світової війни, завдання продовольчого та фуражного забезпечення країни та фронту було покладене на Головне управління землеустрою та землеробства (з 1916 р. – Міністерство землеробства). Велику роль в цьому процесі відігравали аграрні регіони імперії, зокрема Бессарабська губернія. Тут діяли уповноважені Міністерства землеробства по закупівлям хліба для армії.Метою статті є дослідження конкретних кроків інтендантства, а також військової та цивільної влади Бессарабської губернії по забезпеченню продовольством російської армії на початковому етапі війни. Для створення більш достовірної картини, автором залучено цілу низку раніше не опублікованих джерел Державного архіву Одеської області та комунальної установи «Ізмаїльський архів», а також Національного архіву Республіки Молдова.Доведено, що в 1916 р. Бессарабії, відводилась значна роль у постачанні армії продовольством та фуражем. Військова та цивільна адміністрації вживали всіх засобів, аби війська мали добре постачання продовольством. Військова та цивільна адміністрації вживали всіх засобів, аби війська мали добре постачання продовольством. Однак найчастіше на перешкоді до цього ставала недосконалість транспортної системи. Після вступу до війни Румунії на Бессарабії лягла функція забезпечення нового фронту продовольством. Це сильно вдарило по стану сільського господарства регіону, почалось різке зростання цін, став відчутним брак продовольчих товарів.

Providing servicemen with food during hostilities is an extremely important factor in maintaining a high morale and combat capability of army units. In the Russian Empire, during the First World War, the task of food and fodder supply of the country and the front was assigned to the Main Directorate of Land Management and Agriculture (since 1916 – the Ministry of Agriculture). The agrarian regions of the empire, in particular the Bessarabian province, played an important role in this process. Authorized by the Ministry of Agriculture for the purchase of bread for the army.The aim of the article is to study the specific steps of the quartermaster's office, as well as the military and civilian authorities of the Bessarabian province to provide food for the Russian army at the initial stage of the war. To create a more reliable picture, the author uses a number of previously unpublished sources of the Central State Historical Archive of Ukraine, the State Archives of Odessa region and the municipal institution «Izmail Archive», as well as the National Archives of the Republic of Moldova.It is proved that in 1914-1915 Bessarabia played a significant role in supplying the army with food and fodder. The military and civilian administrations made every effort to ensure that troops had a good food supply. As a result of the activities of the leadership of the Odessa Military District and the Bessarabian Civil Administration, the amount of food supplies procured in the province largely provided the Russian army and inland regions. At the same time, the methods and forms used to carry out this process were not always expedient and effective. ; Забезпечення військовослужбовців продовольством у період бойових дій є надзвичайно важливим чинником підтримки високого бойового духу та боєздатності армійських підрозділів. У Російській імперії, під час Першої світової війни, завдання продовольчого та фуражного забезпечення країни та фронту було покладене на Головне управління землеустрою та землеробства (з 1916 р. –Міністерство землеробства). Велику роль в цьому процесі відігравали аграрні регіони імперії, зокрема Бессарабська губерн ія. Тут діяли уповноважені Міністерства землеробства по закупівлям хліба для армії.Метою статті є дослідження конкретних кроків інтендантства, а також військової та цивільної влади Бессарабської губернії по забезпеченню продовольством російської армії на початковому етапі війни. Для створення більш достовірної картини, автором залучено цілу низку раніше не опублікованих джерел Центрального державного історичного архіву України, Державного архіву Одеської області та Комунальної установи «Ізмаїльський архів », а також Національного архіву Республіки Молдова.Доведено, що в 1914- 1915 рр. Бессарабії, відводилась значна роль у постачанні армії продовольством та фуражем. Військова та цивільна адміністрації вживали всіх засобів, аби війська мали добре постачання продовольством. В результаті діяльності керівництва Одеського військового округу та бессарабської цивільної адміністрації, кількість заготовлених їстівних в губернії припасів у значній мірі забезпечувала російську армію та внутрішні регіони. При цьому мето ди та форми, якими здійснювався цей процес не завжди були доцільними та ефективними.

The First World War greatly influenced trade and transport, changed both the pricing methodology and economic theory in general. It is very interesting to trace this influence within a particular region, for example, in the Bessarabian province. The purpose of the article is to study the state of development of trade and transport in the Bessarabian province during the First World War. The author has involved a wide range of sources, including periodicals, as well as a number of previously unpublished files of the Central State Archives of the Supreme Authorities and Administration of Ukraine, the municipal institution «Izmail Archive», and the National Archives of the Republic of Moldova. It was established that during the First World War in the Bessarabian province, trade in products necessary to meet the needs of the army and navy received a certain development. The region was a front-line territory, therefore, during the war years, the transport infrastructure here significantly improved. The construction of new railways began in Bessarabia. For 1914 – 1917 On the territory of the region, 400 versts of new railway lines, 350 versts of second tracks and 200 versts of narrow-gauge military field railways were laid. The Reni port was equipped, ship repair workshops were built and reconstructed in Kiliya and Bendery. At the mouth of the Danube in 1915 – 1917 the Potapov Canal was built, which allowed sea steamers and ships with deep draft to enter the Danube ports. ; Перша світова війна значною мірою вплинула на торгівлю і транспорт, змінила як методологію ціноутворення, так і економічну теорію загалом. Дуже цікавим є прослідкувати цей влив в рамках окремо взятого регіону, зокрема в Бессарабській губернії. Метою статті є розгляд стану розвитку торгівлі і транспорту в Бессарабській губернії під час Першої світової війни. Для цього, автором залучено широке коло джерел, в тому числі періодичних видань, а також цілу низку раніше не опублікованих справ Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, комунальної установи «Ізмаїльський архів», Національного архіву Республіки Молдова. З'ясовано, що в період Першої світової війни в Бессарабській губернії певний розвиток отримала торгівля продукцією необхідною для забезпечення потреб армії та флоту. Регіон був прифронтовою територією, тому в роки війни тут значно покращилась транспортна інфраструктура. В Бессарабії розгорнулося будівництво нових залізниць. За 1914 – 1917 рр. на території краю було прокладено 400 верст нових залізничних ліній, 350 верст других колій та 200 верст вузькоколійних військово-польових залізниць. Було обладнано Ренійський порт, в Кілії та Бендерах побудовано та реконструйовано судноремонтні майстерні. В гирлі Дунаю в 1915 – 1917 рр. було споруджено Потапівський канал, який дозволив морським пароплавам і суднам з глибокою осадкою заходити в дунайські порти.