Suchergebnisse

Cartography in the under-law regulation for classification of fields and sciences in North Macedonia (page 49-93, annex 2, official gazette no.103 year 2010, http://www.slvesnik.com.mk/Issues/3F71A9F8CEFC884D813AD80158E3FBAD.pdf) in the same time is listed under the natural and technical sciences with two separate codes, namely: 10502 under the group of geography fields and 20606 under geodesy fields (official gazette no.103 year 2010, annex 2, pages 51 and 57). Based on this classification, non-cartographers, even official officers of the governmental institutions, gets wrong indicator as if they were two different type of science fields. This was the legal base for deliberately abuse by the officials in the State Inspectorate of Education in North Macedonia (http://dpi.mon.gov.mk) and University of Tetova (www.unite.edu.mk), which began on January 2016. In the minutes and decision nr.09-38 from 18.01.2016, contrary to article 17 of the Law for educational inspection (http://mon.gov.mk/images/documents/zakoni/zakon_za_inspekcija_26-02-2016.pdf), the state educational inspector Gjorgji Ilievski, made artificial and crucial difference between cartography as science under technical sciences and cartography as other science under natural sciences, by deciding that those who has PhD on cartography in technical faculties such as geodesy are not eligible to be elected as cartography lecturer/professor in the faculties of natural sciences such as geography department. This is non-professional and non-real distinction, however in the law system of North Macedonia, the signed decision nr.09-38 has an inspectional executive legal status, which should be obligatory used by the others as a legal base for other decisions. This is very dangerous situation, because the official decision by the state institution (State Educational Inspectorate) have to be used by all other institutions as a legal base for other procedures/decisions, even though it contain totally incorrect and non-professional proof! Based on the decision nr.09-38 from 18.01.2016 of the State Educational Inspectorate, on 22.06.2016 Vullnet Ameti as Rector of the University of Tetova has signed a decision nr.02-2094/1 for revocation of academic degrees in cartography under the natural sciences, with the same justification that "a PhD title on cartography that has been acquired in technical sciences is not eligible for getting academic position of cartography professor in geography department". This is the second official document/decision which has direct negative impact to cartography and cartographers in North Macedonia. Main proof which proves that both decisions are deliberately abuse by the officials in the State Inspectorate of Education in North Macedonia and the University of Tetova is classical falsification on my professional identity. In both documents, signer's educational inspector Gjorgji Ilievski as well as rector Vullnet Ameti have used wrong profession for my education as civil engineer, even though I have never studied in my life the civil engineering. In both documents, the signers have written supposedly that my PhD diploma is on civil engineering with code 207 (based on official gazette nr.103, year 2010; page 57). Such kind of decisions in which the signers change your profession without any document, is a crime and violation of the human rights. For the crime, falsification, non-real difference of scientific fields and non-professional actions, with the deliberately abuse by the officials in the State Inspectorate of Education in North Macedonia and the University of Tetova, all relevant institutions of North Macedonia have been informed, such as: Ministry of Education and Science, Academy of sciences, Ombudsman, Public prosecution, the Office of Prime Minister, the commission for anticorruption, the council of inspections, the administrative inspection, the administrative court, and the commission for discrimination, as well as some international organizations accredited in North Macedonia. However, until today, the end of February 2019, any concrete decision which will punish the signers of decisions with wrong proofs doesn't reached to me! In order to proof the opposite of those used in both decisions/minutes of State Inspectorate of Education in North Macedonia and the University of Tetova, the clarification has been asked to be given by the Sector for high education in the Ministry of Education and Sciences of North Macedonia (www.mon.gov.mk), and by the International Cartographic Association (www.icaci.org). Two documents with answers have been delivered from both institutions. Answer of the sector for high education nr. 14-9498/2 of 17.08.2017 prove that my PhD thesis defended in year 2007 in geodesy department at the Faculty for civil engineering of the University of "St. Cyril and Methodius" in Skopje is in the field of cartography, as well as prove that doesn't exist any difference between cartography listed in the technical and natural sciences in the under-law regulation for classification of fields and sciences in North Macedonia (annex 2, official gazette no.103 year 2010). Non-existing difference between cartography listed under the technical (geodesy) and natural (geography) sciences is proved also in the "Letter of Clarification/Confirmation for Cartography as independent science and its relation to natural and technical sciences" issued by the International Cartographic Association on 02.10.2018. Both documents have been submitted by me to the State Inspectorate of Education in North Macedonia and the University of Tetova, as well to other relevant institutions in North Macedonia, however until today, this issue has not been solved by any institution in North Macedonia. Therefore, additional international input by the International Cartographic Association is needed, because the destiny of cartography, cartographers and the individuals who are dealing with cartography can-not be left in hands of irresponsible officers who misuse their official positions to sign such a kind of illegal decisions (nr.09-38 from 18.01.2016, and nr.02-2094/1 from 22.06.2016) in order to punish certain people, in this case punishing me! The used codes 10502 for cartography under the group of geography fields and 20606 under geodesy fields (official gazette no.103, year 2010, annex 2, pages 51 and 57) are part of the under-law regulation known in North Macedonia as "International Frascati Classification of scientific fields". However, this type of classification is not fully compatible with the Frascati classification, which means that usage of word "international" doesn't reflect the reality. The proofing of this statement is very easy. In any country worldwide can not be recognized the same classification with same codes 10502 and 20606 for cartography, even all codes used in this regulation. These proofs clearly indicate that the classification in North Macedonia called "International Frascati Classification of scientific fields" is not an international classification, so it is just a classification in national level, and it is not internationally used. The beginning of this kind of classification in North Macedonia was established in year 2001 within the Tempus project CME-03118-97 (http://ftu.uklo.edu.mk/FTU/html/soopstenija/naucni%20polinja.pdf), and is formalized in year 2010 as underlaw regulation for "International Frascati Classification" (official gazette no.103, year 2010, annex 2). The classification called "Класификација на Научни Полиња, Подрачја и Области (Дисциплини) на Истражување" is performed in year 2001 within the project "Developing a system for quality assessment of educational performance to be introduced in Macedonian universities" under the Tempus programme CME-03118-97, by defining 960 scientific fields in the third level of classification, based on CERIF 1998 (Common European Research Project Information Format), UNESCO 1998 and two levels of Frascati Manual 1993 by OECD (Organization for Economic Cooperation and Development , https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000101730). Nine year later, on year 2010, this project output (list of classification) has been used as a basic document for officialization of the classification of scientific fields in North Macedonia. Even though classification from year 2010 (official gazette no.103, year 2010, annex 2) is based on documents from year 1993 (by OECD) and 2001 (by TEMPUS project), it is still in official use in North Macedonia for all official procedures in the high education sector, although it is more than 2 decades old and doesn't fit the big technological changes happened in sciences during the last decades. Unfortunately, contrary to the reality, it is used as legal and professional base for illegal minutes and decision nr.09-38 signed by Gjorgji Ilievski on 18.01.2016 and decision nr.02- 2094/1 signed by Vullnet Ameti on 22.06.2016. Since the state educational inspectors in State Educational Inspectorate are officers with bachelor or master education in pedagogy, history, geography, physical education etc., the supervision of high educational process in public and private universities in North Macedonia is in very critical point, because the officers with bachelor or master degree on education have to supervise university professors in specific scientific areas, which is impossible mission! At the web site of the Ministry of education and sciences (http://www.mon.gov.mk/index.php/2014-07-24-06-34-40/pravilnici), in the page for regulations, as well as in the page regulation of the web site of the State Educational Inspectorate (http://dpi.mon.gov.mk/index.php/regulations/pravilnici), searched on February 2019, the "International Frascati Classification" from year 2010 (official gazette no.103, year 2010, annex 2) is missing. In the latest Law for high education in North Macedonia (official gazette no. 82, year 2018, http://www.slvesnik.com.mk/Issues/e70eb6afb4a04960b76db298d126db17.pdf), Frascati Classification is kept as basic document for two levels of classification, defined in article 2 point 16, while the third level should be defined as national standard (article 43, point 18). However, until today a new classification is still not defined, so unfortunately the older one from year 2010 with data from years 1993 and 2001 is still in official use. During the oral presentation within the upcoming ICA conference in Tokyo-Japan, many practical problems in cartography are coming from mentioned regulation and its misuse by the state educational inspectors in North Macedonia and the University of Tetova, authenticated with concrete official documents will be presented.

Cartography in the under-law regulation for classification of fields and sciences in North Macedonia (page 49-93, annex 2, official gazette no.103 year 2010, http://www.slvesnik.com.mk/Issues/3F71A9F8CEFC884D813AD80158E3FBAD.pdf) in the same time is listed under the natural and technical sciences with two separate codes, namely: 10502 under the group of geography fields and 20606 under geodesy fields (official gazette no.103 year 2010, annex 2, pages 51 and 57). Based on this classification, non-cartographers, even official officers of the governmental institutions, gets wrong indicator as if they were two different type of science fields. This was the legal base for deliberately abuse by the officials in the State Inspectorate of Education in North Macedonia (http://dpi.mon.gov.mk) and University of Tetova (www.unite.edu.mk), which began on January 2016. In the minutes and decision nr.09-38 from 18.01.2016, contrary to article 17 of the Law for educational inspection (http://mon.gov.mk/images/documents/zakoni/zakon_za_inspekcija_26-02-2016.pdf), the state educational inspector Gjorgji Ilievski, made artificial and crucial difference between cartography as science under technical sciences and cartography as other science under natural sciences, by deciding that those who has PhD on cartography in technical faculties such as geodesy are not eligible to be elected as cartography lecturer/professor in the faculties of natural sciences such as geography department. This is non-professional and non-real distinction, however in the law system of North Macedonia, the signed decision nr.09-38 has an inspectional executive legal status, which should be obligatory used by the others as a legal base for other decisions. This is very dangerous situation, because the official decision by the state institution (State Educational Inspectorate) have to be used by all other institutions as a legal base for other procedures/decisions, even though it contain totally incorrect and non-professional proof! Based on the decision nr.09-38 from 18.01.2016 of the State Educational Inspectorate, on 22.06.2016 Vullnet Ameti as Rector of the University of Tetova has signed a decision nr.02-2094/1 for revocation of academic degrees in cartography under the natural sciences, with the same justification that "a PhD title on cartography that has been acquired in technical sciences is not eligible for getting academic position of cartography professor in geography department". This is the second official document/decision which has direct negative impact to cartography and cartographers in North Macedonia. Main proof which proves that both decisions are deliberately abuse by the officials in the State Inspectorate of Education in North Macedonia and the University of Tetova is classical falsification on my professional identity. In both documents, signer's educational inspector Gjorgji Ilievski as well as rector Vullnet Ameti have used wrong profession for my education as civil engineer, even though I have never studied in my life the civil engineering. In both documents, the signers have written supposedly that my PhD diploma is on civil engineering with code 207 (based on official gazette nr.103, year 2010; page 57). Such kind of decisions in which the signers change your profession without any document, is a crime and violation of the human rights. For the crime, falsification, non-real difference of scientific fields and non-professional actions, with the deliberately abuse by the officials in the State Inspectorate of Education in North Macedonia and the University of Tetova, all relevant institutions of North Macedonia have been informed, such as: Ministry of Education and Science, Academy of sciences, Ombudsman, Public prosecution, the Office of Prime Minister, the commission for anticorruption, the council of inspections, the administrative inspection, the administrative court, and the commission for discrimination, as well as some international organizations accredited in North Macedonia. However, until today, the end of February 2019, any concrete decision which will punish the signers of decisions with wrong proofs doesn't reached to me! In order to proof the opposite of those used in both decisions/minutes of State Inspectorate of Education in North Macedonia and the University of Tetova, the clarification has been asked to be given by the Sector for high education in the Ministry of Education and Sciences of North Macedonia (www.mon.gov.mk), and by the International Cartographic Association (www.icaci.org). Two documents with answers have been delivered from both institutions. Answer of the sector for high education nr. 14-9498/2 of 17.08.2017 prove that my PhD thesis defended in year 2007 in geodesy department at the Faculty for civil engineering of the University of "St. Cyril and Methodius" in Skopje is in the field of cartography, as well as prove that doesn't exist any difference between cartography listed in the technical and natural sciences in the under-law regulation for classification of fields and sciences in North Macedonia (annex 2, official gazette no.103 year 2010). Non-existing difference between cartography listed under the technical (geodesy) and natural (geography) sciences is proved also in the "Letter of Clarification/Confirmation for Cartography as independent science and its relation to natural and technical sciences" issued by the International Cartographic Association on 02.10.2018. Both documents have been submitted by me to the State Inspectorate of Education in North Macedonia and the University of Tetova, as well to other relevant institutions in North Macedonia, however until today, this issue has not been solved by any institution in North Macedonia. Therefore, additional international input by the International Cartographic Association is needed, because the destiny of cartography, cartographers and the individuals who are dealing with cartography can-not be left in hands of irresponsible officers who misuse their official positions to sign such a kind of illegal decisions (nr.09-38 from 18.01.2016, and nr.02-2094/1 from 22.06.2016) in order to punish certain people, in this case punishing me! The used codes 10502 for cartography under the group of geography fields and 20606 under geodesy fields (official gazette no.103, year 2010, annex 2, pages 51 and 57) are part of the under-law regulation known in North Macedonia as "International Frascati Classification of scientific fields". However, this type of classification is not fully compatible with the Frascati classification, which means that usage of word "international" doesn't reflect the reality. The proofing of this statement is very easy. In any country worldwide can not be recognized the same classification with same codes 10502 and 20606 for cartography, even all codes used in this regulation. These proofs clearly indicate that the classification in North Macedonia called "International Frascati Classification of scientific fields" is not an international classification, so it is just a classification in national level, and it is not internationally used. The beginning of this kind of classification in North Macedonia was established in year 2001 within the Tempus project CME-03118-97 (http://ftu.uklo.edu.mk/FTU/html/soopstenija/naucni%20polinja.pdf), and is formalized in year 2010 as underlaw regulation for "International Frascati Classification" (official gazette no.103, year 2010, annex 2). The classification called "Класификација на Научни Полиња, Подрачја и Области (Дисциплини) на Истражување" is performed in year 2001 within the project "Developing a system for quality assessment of educational performance to be introduced in Macedonian universities" under the Tempus programme CME-03118-97, by defining 960 scientific fields in the third level of classification, based on CERIF 1998 (Common European Research Project Information Format), UNESCO 1998 and two levels of Frascati Manual 1993 by OECD (Organization for Economic Cooperation and Development , https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000101730). Nine year later, on year 2010, this project output (list of classification) has been used as a basic document for officialization of the classification of scientific fields in North Macedonia. Even though classification from year 2010 (official gazette no.103, year 2010, annex 2) is based on documents from year 1993 (by OECD) and 2001 (by TEMPUS project), it is still in official use in North Macedonia for all official procedures in the high education sector, although it is more than 2 decades old and doesn't fit the big technological changes happened in sciences during the last decades. Unfortunately, contrary to the reality, it is used as legal and professional base for illegal minutes and decision nr.09-38 signed by Gjorgji Ilievski on 18.01.2016 and decision nr.02- 2094/1 signed by Vullnet Ameti on 22.06.2016. Since the state educational inspectors in State Educational Inspectorate are officers with bachelor or master education in pedagogy, history, geography, physical education etc., the supervision of high educational process in public and private universities in North Macedonia is in very critical point, because the officers with bachelor or master degree on education have to supervise university professors in specific scientific areas, which is impossible mission! At the web site of the Ministry of education and sciences (http://www.mon.gov.mk/index.php/2014-07-24-06-34-40/pravilnici), in the page for regulations, as well as in the page regulation of the web site of the State Educational Inspectorate (http://dpi.mon.gov.mk/index.php/regulations/pravilnici), searched on February 2019, the "International Frascati Classification" from year 2010 (official gazette no.103, year 2010, annex 2) is missing. In the latest Law for high education in North Macedonia (official gazette no. 82, year 2018, http://www.slvesnik.com.mk/Issues/e70eb6afb4a04960b76db298d126db17.pdf), Frascati Classification is kept as basic document for two levels of classification, defined in article 2 point 16, while the third level should be defined as national standard (article 43, point 18). However, until today a new classification is still not defined, so unfortunately the older one from year 2010 with data from years 1993 and 2001 is still in official use. During the oral presentation within the upcoming ICA conference in Tokyo-Japan, many practical problems in cartography are coming from mentioned regulation and its misuse by the state educational inspectors in North Macedonia and the University of Tetova, authenticated with concrete official documents will be presented.

Relevance of the topic. Lithuania is not a large country and sports talents are not emerging very often. It does not depend on the social or economic situation of the country (Schnabel et al., 1994; Cedaro, 2000; Carling et al., 2009). When giving the opportunity for the talent to achieve positive results in sports, the talented personalities have to be selected, the purposeful training program has to be concluded as well as the monitoring of the practical implementation of the program has to be performed (Regnier et al., 1993; Durand-Bush, Salmela, 2001; Abernethy, 2008; Vaeyens et al., 2008; Bailey et al., 2010; Burgess, Naughton, 2010; Philips et al., 2010; Ford et al., 2011). Therefore it is very important that the training of the athletes has to be conceptualized, so a small quantity of the talented athletes is developed as optimally as possible. Inaccurate training system prevents the athletes from revealing their own potential. Thus, only the consistent sports training system shall stimulate a more rapid improvement of the sports results, as it is harder to identify a talent than to develop it (Balyi, Hamilton, 1999; Raslanas, 2001; Malina et al., 2004; Balyi, Williams, 2009; Stafford, 2010). It was considered for a long time that success in sports depends solely on the athletes, who are physically strong and developed tactically (Krasilshchikov, 2011), however, due to increase of the competition between athletes (De Bosscher et al., 2006) and major political and commercial influence of sports (Green, Oakley, 2001), there is a necessity to create long-term development programs with respect to different sports (Balyi, Hamilton, 2004; Balyi, Williams, 2009; Stafford, 2010). Long-term development of the young athletes taking place for a period between eight–to–twelve years before becoming elite athlete is a purposeful and integral didactic process (Ericsson, Charness, 1994; Salmela et al., 1998; Balyi, 2001; Balyi, Hamilton, 2004; Balyi, Williams, 2009; Stafford, 2010) which is significantly affected by the body composition of the athletes (genotypic and phenotypic factors) (Heyward, Stolarczyk, 1996; Jebb et al., 2000; Drinkwater et al., 2008; Ostojic et al., 2006; Abraham, 2010), training program (Trninic et al., 2001; Milanovič, 2002; Balčiūnas et al., 2006), exceptionally physical (Drinkwater et al., 2008; Delextrat, Cohen, 2009) and technical fitness (Apostolidis et al., 2004; Karpowicz, 2006), nature of sport performance (Hucinski, 2004; Dembinski, 2005). A reasonable long-term development system of young basketball players began to take shape in seventh decade of the 20th century. Different types of training were distinguished in such system: integral, physical, technical, tactical and theoretic (Stonkus, 1992; Butautas, 2002). The scientists have different opinions on the long-term development. Zeldovič and Keraminas (Зельдович, Кераминас, 1964) provide that 50 % of the total training time in the training cycle of the boys aged 11–14 years should be attributed to the physical and technical training. Dobry (1986) and Stonkus (1985) provide that physical training should prevail (at least 40 % of the total training time) in the training of boys aged 11–14 years. Other scientists (Mikulowsky, Oszast, 1976, Butautas, 2002; Milanovič et al., 2002; Cenic, 2004) state that the technical training is the most important type of training. Based on the opinion of the other group of scientists (Литвинов и др., 1996; Canadian Sports Centres, 2008), the time attributed to the physical training shall be reduced in parallel to the increase of age of an athlete, i.e. during the first year of training the largest part shall be attributed to physical training. One of the most important conditions of effective sports training is control and management of sports training in order to determine and assess physical development, physical fitness, change in the level of technical skills (Johnson, Nelson, 1986; Bouchard et al., 1997; Stonkus, 2002, 2003; Graham et al., 2004; Barfield et al., 2007; Mirkov et al., 2008; Balčiūnas et al., 2009; Robinson, 2010). According to some studies performed, age periods which are the most sensitive for the training of motor abilities (Komi, 1992; Shephard, Astrand, 1992; Kraemer, 1993; Pauletto, 1995; Alter, 1996; Donald, Chu, 1996; Dintiman et al., 1997; Donald, Chu, 1998; Viru et al., 1999; Baquet et al., 2003; Boisseau, Delamarche, 2000; Malina et al., 2004; Ford et al., 2011), technical skills (Schmidt, 1991; Latash, 1993; Burton, Miller, 1998; Schmidt, Lee, 1999; Cabodevilla, 2008; Kasa, 2006; Zambova, Tomanek, 2012) is childhood and adolescence. Scientists (Impellizzeri et al., 2005; Wolf, 2006; Ljach, 2007) provide that with respect to training of young basketball players fitness objectives shall be important next to the training objectives, as they influence achievement of the results of a young personality. Considering that the population of Lithuania is just below 3 million (2.96 million; http://www.stat.gov.lt, 2013), the results and achievement of Lithuanian basketball men national team (5th place in the world ranking, 406 points; http://www.fiba.com, 2013) and of national teams of younger age groups (3rd place in the world ranking, 261 points (http://www.fiba.com, 2013) in the Olympic Games, World and European championships should be treated as exceptional phenomena. A case study of an effective training institution could help to form an assumption on the peculiarities of the long-term development program successfully implemented by the Lithuanian coaches. The relevance of the problem is influenced by the following factors: • a special meaning for the development of a personality has genuine activity in childhood and adolescence (Jovaiša, 1993; 2001); • basketball is becoming a more important social phenomena as sports results represent the country (Wilson, Spink, 2006; Sakalauskas, 2010; Paulauskas, 2010); • in order to form a training concept of young basketball players, tendencies of the training of the training and fitness of the best athletes has to be analyzed (Leonardo et al., 2002; Stonkus, 2003); • train and manage the process of young basketball players so that the best results are achieved in the most important competitions (Balyi, Williams, 2009). It is especially important for Lithuania as it has limited resources of sports talent and finance; • only the scientifically-sound optimum training program of the young basketball players (aged 7–17 years) shall allow the athletes to realize their individual potential in order to achieve results in sports, as well as to realize sensitive opportunities for the development of personality (Aksen, Gunay, 2010). Research problem: due to different training of the young basketball players and different concept of the fitness influencing the training, it is important to determine, which peculiarities of the training programs applied effectively while aiming for the best results influence the fitness of the players during different age periods. Research hypothesis: a case study of coaching of young basketball players of Sabonis Basketball Center aged 7–17 years will reveal the structure of the long-term coaching of the players. Research object: coaching of young basketball players (aged 7–17 years). Research aim: conceptualization of the peculiarities of coaching of young basketball players (aged 7–17 years). Research objectives: 1. Determine the peculiarities of the content changes and amount of load of the training programs of basketball players aged 7–17 years. 2. Evaluate the body composition indicators, physical and technical fitness of basketball players aged 7–17 years by creating the rank scales of the indicators. 3. Determine the model values of the sport performance indicators of basketball players aged 12–17 years. 4. Reveal the selection and coaching model of Sabonis Basketball Center. Originality and theoretical significance of the research As basketball is becoming a more complex sport (faster, more athletic and more versatile), the results depend on many internal and external factors (Stonkus, 2003; Wissel, 2012). Training of young basketball players has become multidimensional, systemic process as multidisciplinary knowledge, methods and measures are used. A revealed phenomenological interaction between training and fitness of young basketball players aged 7–17 years is based on the following aspects: • a selection and training model of Sabonis Basketball Center has been revealed; • a training program of young basketball players aged 7–17 years applied in Sabonis Basketball Center has been revealed; • a rank scale of body composition indicators, physical and technical fitness of young basketball players aged 7–17 years has been formed; • the most sensitive age periods for the training of motor abilities and technical skills of young basketball players have been determined; • the characteristics of sport performance of basketball players aged 12–17 years have been formed. Practical application of the research Training programs and their peculiarities for different age periods provided in this dissertation shall help Lithuanian coaches to organize, plan and implement the long-term development of young basketball players more effectively. The rank scales of young basketball players' body composition indicators, physical and technical fitness and the model indicator values of sport performance, which have been formed for the purposes of this dissertation, shall help to select and train the players, prepare them for competitions and develop the highly skilled athletes. The established sensitive age periods for the training of motor abilities and technical skills shall assist the coaches in developing the abilities of young basketball players more effectively. Conclusions 1. It was determined that aiming to develop the basic skills of basketball technique and game awareness the specialized development prevail

Relevance of the topic. Lithuania is not a large country and sports talents are not emerging very often. It does not depend on the social or economic situation of the country (Schnabel et al., 1994; Cedaro, 2000; Carling et al., 2009). When giving the opportunity for the talent to achieve positive results in sports, the talented personalities have to be selected, the purposeful training program has to be concluded as well as the monitoring of the practical implementation of the program has to be performed (Regnier et al., 1993; Durand-Bush, Salmela, 2001; Abernethy, 2008; Vaeyens et al., 2008; Bailey et al., 2010; Burgess, Naughton, 2010; Philips et al., 2010; Ford et al., 2011). Therefore it is very important that the training of the athletes has to be conceptualized, so a small quantity of the talented athletes is developed as optimally as possible. Inaccurate training system prevents the athletes from revealing their own potential. Thus, only the consistent sports training system shall stimulate a more rapid improvement of the sports results, as it is harder to identify a talent than to develop it (Balyi, Hamilton, 1999; Raslanas, 2001; Malina et al., 2004; Balyi, Williams, 2009; Stafford, 2010). It was considered for a long time that success in sports depends solely on the athletes, who are physically strong and developed tactically (Krasilshchikov, 2011), however, due to increase of the competition between athletes (De Bosscher et al., 2006) and major political and commercial influence of sports (Green, Oakley, 2001), there is a necessity to create long-term development programs with respect to different sports (Balyi, Hamilton, 2004; Balyi, Williams, 2009; Stafford, 2010). Long-term development of the young athletes taking place for a period between eight–to–twelve years before becoming elite athlete is a purposeful and integral didactic process (Ericsson, Charness, 1994; Salmela et al., 1998; Balyi, 2001; Balyi, Hamilton, 2004; Balyi, Williams, 2009; Stafford, 2010) which is significantly affected by the body composition of the athletes (genotypic and phenotypic factors) (Heyward, Stolarczyk, 1996; Jebb et al., 2000; Drinkwater et al., 2008; Ostojic et al., 2006; Abraham, 2010), training program (Trninic et al., 2001; Milanovič, 2002; Balčiūnas et al., 2006), exceptionally physical (Drinkwater et al., 2008; Delextrat, Cohen, 2009) and technical fitness (Apostolidis et al., 2004; Karpowicz, 2006), nature of sport performance (Hucinski, 2004; Dembinski, 2005). A reasonable long-term development system of young basketball players began to take shape in seventh decade of the 20th century. Different types of training were distinguished in such system: integral, physical, technical, tactical and theoretic (Stonkus, 1992; Butautas, 2002). The scientists have different opinions on the long-term development. Zeldovič and Keraminas (Зельдович, Кераминас, 1964) provide that 50 % of the total training time in the training cycle of the boys aged 11–14 years should be attributed to the physical and technical training. Dobry (1986) and Stonkus (1985) provide that physical training should prevail (at least 40 % of the total training time) in the training of boys aged 11–14 years. Other scientists (Mikulowsky, Oszast, 1976, Butautas, 2002; Milanovič et al., 2002; Cenic, 2004) state that the technical training is the most important type of training. Based on the opinion of the other group of scientists (Литвинов и др., 1996; Canadian Sports Centres, 2008), the time attributed to the physical training shall be reduced in parallel to the increase of age of an athlete, i.e. during the first year of training the largest part shall be attributed to physical training. One of the most important conditions of effective sports training is control and management of sports training in order to determine and assess physical development, physical fitness, change in the level of technical skills (Johnson, Nelson, 1986; Bouchard et al., 1997; Stonkus, 2002, 2003; Graham et al., 2004; Barfield et al., 2007; Mirkov et al., 2008; Balčiūnas et al., 2009; Robinson, 2010). According to some studies performed, age periods which are the most sensitive for the training of motor abilities (Komi, 1992; Shephard, Astrand, 1992; Kraemer, 1993; Pauletto, 1995; Alter, 1996; Donald, Chu, 1996; Dintiman et al., 1997; Donald, Chu, 1998; Viru et al., 1999; Baquet et al., 2003; Boisseau, Delamarche, 2000; Malina et al., 2004; Ford et al., 2011), technical skills (Schmidt, 1991; Latash, 1993; Burton, Miller, 1998; Schmidt, Lee, 1999; Cabodevilla, 2008; Kasa, 2006; Zambova, Tomanek, 2012) is childhood and adolescence. Scientists (Impellizzeri et al., 2005; Wolf, 2006; Ljach, 2007) provide that with respect to training of young basketball players fitness objectives shall be important next to the training objectives, as they influence achievement of the results of a young personality. Considering that the population of Lithuania is just below 3 million (2.96 million; http://www.stat.gov.lt, 2013), the results and achievement of Lithuanian basketball men national team (5th place in the world ranking, 406 points; http://www.fiba.com, 2013) and of national teams of younger age groups (3rd place in the world ranking, 261 points (http://www.fiba.com, 2013) in the Olympic Games, World and European championships should be treated as exceptional phenomena. A case study of an effective training institution could help to form an assumption on the peculiarities of the long-term development program successfully implemented by the Lithuanian coaches. The relevance of the problem is influenced by the following factors: • a special meaning for the development of a personality has genuine activity in childhood and adolescence (Jovaiša, 1993; 2001); • basketball is becoming a more important social phenomena as sports results represent the country (Wilson, Spink, 2006; Sakalauskas, 2010; Paulauskas, 2010); • in order to form a training concept of young basketball players, tendencies of the training of the training and fitness of the best athletes has to be analyzed (Leonardo et al., 2002; Stonkus, 2003); • train and manage the process of young basketball players so that the best results are achieved in the most important competitions (Balyi, Williams, 2009). It is especially important for Lithuania as it has limited resources of sports talent and finance; • only the scientifically-sound optimum training program of the young basketball players (aged 7–17 years) shall allow the athletes to realize their individual potential in order to achieve results in sports, as well as to realize sensitive opportunities for the development of personality (Aksen, Gunay, 2010). Research problem: due to different training of the young basketball players and different concept of the fitness influencing the training, it is important to determine, which peculiarities of the training programs applied effectively while aiming for the best results influence the fitness of the players during different age periods. Research hypothesis: a case study of coaching of young basketball players of Sabonis Basketball Center aged 7–17 years will reveal the structure of the long-term coaching of the players. Research object: coaching of young basketball players (aged 7–17 years). Research aim: conceptualization of the peculiarities of coaching of young basketball players (aged 7–17 years). Research objectives: 1. Determine the peculiarities of the content changes and amount of load of the training programs of basketball players aged 7–17 years. 2. Evaluate the body composition indicators, physical and technical fitness of basketball players aged 7–17 years by creating the rank scales of the indicators. 3. Determine the model values of the sport performance indicators of basketball players aged 12–17 years. 4. Reveal the selection and coaching model of Sabonis Basketball Center. Originality and theoretical significance of the research As basketball is becoming a more complex sport (faster, more athletic and more versatile), the results depend on many internal and external factors (Stonkus, 2003; Wissel, 2012). Training of young basketball players has become multidimensional, systemic process as multidisciplinary knowledge, methods and measures are used. A revealed phenomenological interaction between training and fitness of young basketball players aged 7–17 years is based on the following aspects: • a selection and training model of Sabonis Basketball Center has been revealed; • a training program of young basketball players aged 7–17 years applied in Sabonis Basketball Center has been revealed; • a rank scale of body composition indicators, physical and technical fitness of young basketball players aged 7–17 years has been formed; • the most sensitive age periods for the training of motor abilities and technical skills of young basketball players have been determined; • the characteristics of sport performance of basketball players aged 12–17 years have been formed. Practical application of the research Training programs and their peculiarities for different age periods provided in this dissertation shall help Lithuanian coaches to organize, plan and implement the long-term development of young basketball players more effectively. The rank scales of young basketball players' body composition indicators, physical and technical fitness and the model indicator values of sport performance, which have been formed for the purposes of this dissertation, shall help to select and train the players, prepare them for competitions and develop the highly skilled athletes. The established sensitive age periods for the training of motor abilities and technical skills shall assist the coaches in developing the abilities of young basketball players more effectively. Conclusions 1. It was determined that aiming to develop the basic skills of basketball technique and game awareness the specialized development prevail

The exercise of intellectual property rights is the realization bythe subject of intellectual property rights of moral and / or economic intellectual propertyrights, the content of which in relation to certain objects of intellectual propertyrights is determined by the Civil Code of Ukraine and other laws. The exercise of intellectualproperty rights is also the realization of economic intellectual propertyrights by other persons on the basis of the permission of the person who has the rightto allow the use of such object of intellectual property rights.The Law «On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine ConcerningStrengthening the Protection and Protection of Rights to Trademarks and IndustrialDesigns and Counteraction to Patent Trolling» (which entered into force on August16, 2020) has аmended the Law of Ukraine «On Protection of Rights to Marks forGoods and Services» (hereinafter — the Law). The amendments have removed theprovision that a well-known trademark receives the same legal protection as thetrademark for which the certificate is issued. Such changes have created a gap in thelegislation in part of defining what does the exercising of intellectual property rightsto well-known trademarks include.In this connection the following questions arise: (1) can the right to use a wellknownmark (as well as the mark for which the certificate is issued) be the subject ofa license agreement, a commercial concession agreement; (2) whether it is possible tocontribute economic intellectual property rights to a well-known trademark to the authorizedcapital of a legal entity; (3) whether it is possible to transfer such rights onthe basis of an agreement on the transfer of economic intellectual property rights or to provide as collateral. We believe that these issues should be addressed through theadoption of appropriate amendments to Art. 25 of the Law.In our opinion, the right to use a well-known trademark may be the subject of licenseagreements and commercial concession agreements. According to the currentlegislation of Ukraine, it is impossible to transfer economic intellectual propertyrights to a well-known mark to another person.It is expedient to make changes to Art. 25 of the Law, which would provide necessityof creation and functioning of the State register of Ukraine of well-knowntrade marks.The introduction of the proposed amendments to the legislation of Ukraine in thefield of economic intellectual property will help to improve the relevant legal relationsrelated to the exercise of property rights to well-known trademarks.Key words: trademark, well-known trademark, economic intellectual propertyrights, exercise of economic intellectual property rights, assignment (transfer) of economicrights of intellectual property ; Ключові слова: торговельна марка, добре відома торговельна марка, майнові праваінтелектуальної власності, здійснення майнових прав інтелектуальної власності,передання (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності Стаття присвячена аналізу законодавчих актів України, згідно з якими регулю-ються відносини щодо здійснення майнових прав інтелектуальної власності на добревідомі торговельні марки. Підготовлено рекомендації з удосконалення законодавстваУкраїни, зокрема запропоновано внести уточнення до законів України у сфері інте-лектуальної власності, якими, у тому числі, відокремити захист майнових прав наоб'єкти права інтелектуальної власності від здійснення майнових прав інтелектуаль-ної власності. Запропоновано авторське визначення терміну «здійснення майновихправ інтелектуальної власності». Аргументовано доцільність створення Державногореєстру України добре відомих торговельних марок, а також визначення в законі чіт-кого переліку правомочностей осіб, торговельні марки яких визнані добре відомими. Посилання 1. База даних «Відомості про добре відомі знаки в Україні». URL: https://base.uipv.org/searchBul/search.php?dbname=certwkm. (дата звернення: 23.11.2020 р.). 2. Кот О. О. Здійснення та захист суб'єктивних цивільних прав: проблеми теорії та судової практики : монографія / О. О. Кот. Київ : Алерта. 2017. С. 492. 3. Гражданский кодекс Украины : комментарий. Т. 1. Издание второе. Харьков : ООО Одиссей. 2004. С. 832. 4. Гражданское право : в 4 т. Том І. Общая часть. Учебник / под ред. Е. А. Суханова. Москва : Волтерс Клувер. 2005. С. 720. 5. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_134#Text (дата звернення: 23.11.2020 р.). 6. Марченко В. Здійснення суб'єктивних цивільних прав: нотаріальний аспект. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 6. С. 44−49. 7. Осокина Г. Л. К вопросу о соотношении субъективного гражданского права и правомочия на его защиту (на примере субъективного права собственности). Вестник Том. гос. ун-та. 2012. № 360. 8. Про авторське право і суміжні права : Закон України від 23.12.1993 р. № 3792-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 13. Ст. 64. 9. Про авторське право і суміжні права : проєкт Закону України. URL: https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=cf7b9e32-1995-4b66-995a-4ab3dcac1a8f&title=ProktZakonuUkrainiproAvtorskePravoISumizhniPrava. (дата звернення: 23.11.2020 р.). 10. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями : Закон України від 21 липня 2020 року № 815-IX. Голос України. 2020. №№ 145−146. 11. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентним тролінгом : проєкт закону від 11.10.2019 № 2258. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67063. (дата звернення: 23.11.2020 р.). 12. Про затвердження Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг : наказ Міністерства освіти і науки України від 3 серпня 2001 № 576. Офіційний вісник України. 2001. № 34. Ст. 1615. 13. Про охорону прав на винаходи та корисні моделі : Закон України від 15 грудня 1993 року № 3687-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 7. Ст. 32. 14. Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів : Закон України від 5 листопада 1997 року № 621/97-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1998 р. № 8. Ст. 28. 15. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг : Закон України від 15.12.1993 р. № 3689-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 7. Ст. 36. 16. Про охорону прав на промислові зразки : Закон України від 15 грудня 1993 року № 3688-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 7. Ст. 34. 17. Про охорону прав на сорти рослин : Закон України від 21 квітня 1993 року № 3116-XII. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 21. Ст. 218. 18. Про правову охорону географічних зазначень: Закон України від 16 червня 1999 року № 752-XIV. Відомості Верховної Ради України. 1999. № 32. Ст. 267. 19. Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, прийнятий в Мадриді 28 червня 1989 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_583#o69 (дата звернення: 22.11.2020 р.). 20. Резніченко Л. В. Право на захист як складова суб'єктивного цивільного права споживача освітніх послуг. Форум права. 2016. № 2. С. 162–167. 21. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності від 15.04.1994. Офіційний вісник України. 2010. № 84. Ст. 2989. 22. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40. Ст. 356. ================================= 1. Baza danykh «Vidomosti pro dobre vidomi znaky v Ukraini». URL: https://base.uipv.org/searchBul/search.php?dbname=certwkm. (data zvernennia: 23.11.2020 r.). 2. Kot O. O. Zdiisnennia ta zakhyst sub'iektyvnykh tsyvilnykh prav: problemy teorii ta sudovoi praktyky : monohrafiia / O. O. Kot. Kyiv : Alerta. 2017. S. 492. 3. Hrazhdanskyi kodeks Ukraynы : kommentaryi. T. 1. Yzdanye vtoroe. Kharkov : OOO Odyssei. 2004. S. 832. 4. Hrazhdanskoe pravo : v 4 t. Tom I. Obshchaia chast. Uchebnyk / pod red. E. A. Sukhanova. Moskva : Volters Kluver. 2005. S. 720. 5. Madrydska uhoda pro mizhnarodnu reiestratsiiu znakiv vid 14 kvitnia 1891 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_134#Text (data zvernennia: 23.11.2020 r.). 6. Marchenko V. Zdiisnennia subiektyvnykh tsyvilnykh prav: notarialnyi aspekt. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo. 2020. № 6. S. 44−49. 7. Osokyna H. L. K voprosu o sootnoshenyy subъektyvnoho hrazhdanskoho prava y pravomochyia na eho zashchytu (na prymere subъektyvnoho prava sobstvennosty). Vestnyk Tom. hos. un-ta. 2012. № 360. 8. Pro avtorske pravo i sumizhni prava : Zakon Ukrainy vid 23.12.1993 r. № 3792-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1994. № 13. St. 64. 9. Pro avtorske pravo i sumizhni prava : proiekt Zakonu Ukrainy. URL: https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=cf7b9e32-1995-4b66-995a-4ab3dcac1a8f&title=ProktZakonuUkrainiproAvtorskePravoISumizhniPrava. (data zvernennia: 23.11.2020 r.). 10. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo posylennia okhorony i zakhystu prav na torhovelni marky i promyslovi zrazky ta borotby z patentnymy zlovzhyvanniamy : Zakon Ukrainy vid 21 lypnia 2020 roku № 815-IX. Holos Ukrainy. 2020. №№ 145−146. 11. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo posylennia okhorony i zakhystu prav na torhovelni marky i promyslovi zrazky ta borotby z patentnym trolinhom : proiekt zakonu vid 11.10.2019 № 2258. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67063. (data zvernennia: 23.11.2020 r.). 12. Pro zatverdzhennia Instruktsii pro podannia, rozghliad, publikatsiiu ta vnesennia do reiestriv vidomostei pro peredachu prava vlasnosti na znak dlia tovariv i posluh ta vydachu litsenzii na vykorystannia znaka (mizhnarodnoho znaka) dlia tovariv i posluh : nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 3 serpnia 2001 № 576. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2001. № 34. St. 1615. 13. Pro okhoronu prav na vynakhody ta korysni modeli : Zakon Ukrainy vid 15 hrudnia 1993 roku № 3687-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1994. № 7. St. 32. 14. Pro okhoronu prav na komponuvannia napivprovidnykovykh vyrobiv : Zakon Ukrainy vid 5 lystopada 1997 roku № 621/97-VR. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1998 r. № 8. St. 28. 15. Pro okhoronu prav na znaky dlia tovariv i posluh : Zakon Ukrainy vid 15.12.1993 r. № 3689-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1994. № 7. St. 36. 16. Pro okhoronu prav na promyslovi zrazky : Zakon Ukrainy vid 15 hrudnia 1993 roku № 3688-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1994. № 7. St. 34. 17. Pro okhoronu prav na sorty roslyn : Zakon Ukrainy vid 21 kvitnia 1993 roku № 3116-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1993. № 21. St. 218. 18. Pro pravovu okhoronu heohrafichnykh zaznachen: Zakon Ukrainy vid 16 chervnia 1999 roku № 752-XIV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1999. № 32. St. 267. 19. Protokol do Madrydskoi uhody pro mizhnarodnu reiestratsiiu znakiv, pryiniatyi v Madrydi 28 chervnia 1989 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_583#o69 (data zvernennia: 22.11.2020 r.). 20. Reznichenko L. V. Pravo na zakhyst yak skladova subiektyvnoho tsyvilnoho prava spozhyvacha osvitnikh posluh. Forum prava. 2016. № 2. S. 162–167. 21. Uhoda pro torhovelni aspekty prav intelektualnoi vlasnosti vid 15.04.1994. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2010. № 84. St. 2989. 22. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy vid 16 sichnia 2003 roku № 435-IV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2003. № 40. St. 356.

Keywords: artificial intelligence, economic impact, intellectual property, regulation,cybersecurity, risks, threats, national security Artificial intelligence (AI) technologies, the spread of which is based on thewidespread use of digital information and the rapid growth of computing power, areleaving the realm of purely theoretical research and becoming one of the segmentsof the world market that can have truly revolutionary consequences. The paper provideseconomic and legal analysis of the state and trends of AI, identifies its impacton the economy, the importance of the role of intellectual property (IP), assesses therisks, threats and dangers of criminal use of AI, developed mechanisms to counterthem. The development of AI technologies as an integral part of «Industry 4.0» isconsidered, the main provisions of the «White Paper on Artificial Intelligence» ofthe EU are studied.Over the next decade, the EU plans to spend $20 billion a year on AI development.At the same time, the protection of IP rights in the context of AI development and relatedtechnologies has been unconsidered by the Commission, despite the key importanceof these rights. In legal regulation, AI is seen as a new challenge for the economyand the legal system, a new phenomenon that has a multiplier effect, a legal phenomenonin the structure of legal relations, a new object for legal regulation. The introduction of AI in the field of IP creates new legal and economic problems.The creation of AI works is an integral area of activity in the modern digital economy.These circumstances bring to the fore the problem of recognition of authorship in thecreation of AI works, the possibility of authors to dispose of their rights and their useof mechanisms for legal protection of IP. The analysis of the cases considered bycourts connected with a problem of legal personality of AI is carried out, legislative activityon this question is studied. Possibilities and dangers of criminal use of AI areshown. They are ranked in order of their level of danger — depending on the harmthey may cause, the potential benefit or the benefit of crime. Prospects for the developmentof AI in Ukraine are shown, the Concept of development of artificial intelligencein Ukraine is analysed. It is concluded that AI should become one of the key driversof digital transformation and overall growth of Ukraine's economy. ; Ключові слова: штучний інтелект, економічний вплив, інтелектуальна власність,регулювання, кібербезпека, ризики, загрози, національна безпека У роботі подано економіко-правовий аналіз стану і тенденцій розвитку штучногоінтелекту (ШІ), визначено його вплив на економіку, роль інтелектуальної власності(ІВ), подано оцінку ризиків, загроз і небезпек кримінального застосування ШІ, вироб-лено механізми відповідної протидії. Розглянуто розвиток технологій ШІ як невід'єм-ної частини «Індустрія 4.0», досліджено основні положення «Білої книги зі штучногоінтелекту» ЄС. У правовому регулюванні ШІ розглядається як новий виклик для еко-номіки і правової системи, нове явище, що має мультиплікаційний ефект, правовийфеномен у структурі правовідносин, новий об'єкт для правового регулювання.Упровадження ШІ у сферу ІВ формує нові правові та економічні проблеми. Проведеноаналіз розглянутих судами справ, пов'язаних з проблемою правосуб'єктності ШІ, вив-чено законотворчу діяльність з цього питання. Вказано на можливості та небезпекикримінального застосування ШІ, які проранжовано в порядку рівня їх небезпеки.Окреслено перспективи розвитку ШІ в Україні, проаналізовано Концепцію розвиткуштучного інтелекту в Україні. Зроблено висновок про те, що ШІ має стати одним ізключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економікиУкраїни. Список використаних джерел: 1. Андрощук Г. Тенденції розвитку технологій штучного інтелекту: економіко-правовий аспект. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. № 3. С. 84−101. № 4. С. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (дата звернення: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (дата звернення: 13.02.2021). 4. Геннадій Андрощук. Єврокомісія опублікувала «Білу книгу з штучного інтелекту». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (дата звернення: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL:https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (дата звернення: 14.02.2021). 6. Андрощук Г. О. Винаходи штучного інтелекту. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 11. С. 67. 7. Глушков В. М. Кибернетика. Вопросы теории и практики. Москва : Наука, 1986. 488 с. 8. Морхат П. М. Правосубъектность искусственного интеллекта в сфере права интеллектуальной собственности: гражданско-правовые проблемы : дисс. … д-ра юрид. наук. РГАИС. Москва, 2018. С. 243. 9. Про авторське право, дизайн і патенти : Закон Великої Британії від 1988 року. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (дата звернення: 30.01.2021). 10. Абрамова Е. Н., Старикова Е. В. Искусственный интеллект как субъект авторского права. Гипотеза / Hypothesis. Право. Экономические науки. 2020. № 1 (10) март. С. 32−38. 11. Андрощук Г. О. Машина винахідник: що вирішило ЄПВ. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 2. С. 58−59. 12. Андрощук Г. О. Прецедент: твори, створені AI, мають право на захист авторських прав!? Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 1. С. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (датазвернення: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal. biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 15. Deepfakes' ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (дата звернення: 30.01.2021). 16. Баранов О. А. Інтернет речей і штучний інтелект: витоки проблеми правового регулювання (частина 1). ІТ Право: проблеми і перспективи розвитку в Україні (Друга міжнародна щорічна конференція).URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. У 2020-му Нацполіція викрила понад 5 000 кіберзлочинів. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (дата звернення: 01.02.2021). 18. НКЦК: у 2021 році в Україні зафіксовано вже майже 14 мільйонів інцидентів у сфері кібербезпеки. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (дата звернення: 01.02.2021). 19. Гайдай Юрій. Виклики близького майбутнього: як ЄС хоче регулювати штучний інтелект. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (дата звернення: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (дата звернення: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (дата звернення: 13.02.2021). 22. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (дата звернення: 03.02.2021). 23. Карцхия А. А. Искусственный интеллект как средство управления в условиях глобальных рисков. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (дата звернення: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (дата звернення: 04.02.2021). ===================================== 1. Androshchuk H. Tendentsii rozvytku tekhnolohii shtuchnoho intelektu: ekonomiko-pravovyi aspekt. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2019. № 3. S. 84−101. № 4. S. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (data zvernennia: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (data zvernennia: 13.02.2021). 4. Hennadii Androshchuk. Yevrokomisiia opublikuvala «Bilu knyhu z shtuchnoho intelektu». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (data zvernennia: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (data zvernennia: 14.02.2021). 6. Androshchuk H. O. Vynakhody shtuchnoho intelektu. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 11. S. 67. 7. Hlushkov V. M. Kybernetyka. Voprosы teoryy y praktyky. Moskva : Nauka, 1986. 488 s. 8. Morkhat P. M. Pravosubъektnost yskusstvennoho yntellekta v sfere prava yntellektualnoi sobstvennosty: hrazhdansko-pravovыe problemы : dyss. … d-ra yuryd. nauk. RHAYS. Moskva, 2018. S. 243. 9. Pro avtorske pravo, dyzain i patenty : Zakon Velykoi Brytanii vid 1988 roku. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (data zvernennia: 30.01.2021). 10. Abramova E. N., Starykova E. V. Yskusstvennыi yntellekt kak subъekt avtorskoho prava. Hypoteza / Hypothesis. Pravo. Эkonomycheskye nauky. 2020. № 1 (10) mart. S. 32−38. 11. Androshchuk H. O. Mashyna vynakhidnyk: shcho vyrishylo YePV. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 2. S. 58−59. 12. Androshchuk H. O. Pretsedent: tvory, stvoreni AI, maiut pravo na zakhyst avtorskykh prav!? Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 1. S. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (datazvernennia: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (data zvernennia: 30.01.2021). 15. 'Deepfakes ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (data zvernennia: 30.01.2021). 16. Baranov O. A. Internet rechei i shtuchnyi intelekt: vytoky problemy pravovoho rehuliuvannia (chastyna 1). IT Pravo: problemy i perspektyvy rozvytku v Ukraini (Druha mizhnarodna shchorichna konferentsiia). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. U 2020-mu Natspolitsiia vykryla ponad 5 000 kiberzlochyniv. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (data zvernennia: 01.02.2021). 18. NKTsK: u 2021 rotsi v Ukraini zafiksovano vzhe maizhe 14 milioniv intsydentiv u sferi kiberbezpeky. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (data zvernennia: 01.02.2021). 19. Haidai Yurii. Vyklyky blyzkoho maibutnoho: yak YeS khoche rehuliuvaty shtuchnyi intelekt. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (data zvernennia: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (data zvernennia: 13.02.2021). 21.Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (data zvernennia: 13.02.2021). 22. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini : Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 2 hrudnia 2020 r. № 1556-r URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (data zvernennia: 03.02.2021). 23. Kartskhyia A. A. Yskusstvennыi yntellekt kak sredstvo upravlenyia v uslovyiakh hlobalnыkh ryskov. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (data zvernennia: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (data zvernennia: 04.02.2021).

Keywords: artificial intelligence, economic impact, intellectual property, regulation,cybersecurity, risks, threats, national security Artificial intelligence (AI) technologies, the spread of which is based on thewidespread use of digital information and the rapid growth of computing power, areleaving the realm of purely theoretical research and becoming one of the segmentsof the world market that can have truly revolutionary consequences. The paper provideseconomic and legal analysis of the state and trends of AI, identifies its impacton the economy, the importance of the role of intellectual property (IP), assesses therisks, threats and dangers of criminal use of AI, developed mechanisms to counterthem. The development of AI technologies as an integral part of «Industry 4.0» isconsidered, the main provisions of the «White Paper on Artificial Intelligence» ofthe EU are studied.Over the next decade, the EU plans to spend $20 billion a year on AI development.At the same time, the protection of IP rights in the context of AI development and relatedtechnologies has been unconsidered by the Commission, despite the key importanceof these rights. In legal regulation, AI is seen as a new challenge for the economyand the legal system, a new phenomenon that has a multiplier effect, a legal phenomenonin the structure of legal relations, a new object for legal regulation. The introduction of AI in the field of IP creates new legal and economic problems.The creation of AI works is an integral area of activity in the modern digital economy.These circumstances bring to the fore the problem of recognition of authorship in thecreation of AI works, the possibility of authors to dispose of their rights and their useof mechanisms for legal protection of IP. The analysis of the cases considered bycourts connected with a problem of legal personality of AI is carried out, legislative activityon this question is studied. Possibilities and dangers of criminal use of AI areshown. They are ranked in order of their level of danger — depending on the harmthey may cause, the potential benefit or the benefit of crime. Prospects for the developmentof AI in Ukraine are shown, the Concept of development of artificial intelligencein Ukraine is analysed. It is concluded that AI should become one of the key driversof digital transformation and overall growth of Ukraine's economy. ; Ключові слова: штучний інтелект, економічний вплив, інтелектуальна власність,регулювання, кібербезпека, ризики, загрози, національна безпека У роботі подано економіко-правовий аналіз стану і тенденцій розвитку штучногоінтелекту (ШІ), визначено його вплив на економіку, роль інтелектуальної власності(ІВ), подано оцінку ризиків, загроз і небезпек кримінального застосування ШІ, вироб-лено механізми відповідної протидії. Розглянуто розвиток технологій ШІ як невід'єм-ної частини «Індустрія 4.0», досліджено основні положення «Білої книги зі штучногоінтелекту» ЄС. У правовому регулюванні ШІ розглядається як новий виклик для еко-номіки і правової системи, нове явище, що має мультиплікаційний ефект, правовийфеномен у структурі правовідносин, новий об'єкт для правового регулювання.Упровадження ШІ у сферу ІВ формує нові правові та економічні проблеми. Проведеноаналіз розглянутих судами справ, по''язаних з проблемою правосуб'єктності ШІ, вив-чено законотворчу діяльність з цього питання. Вказано на можливості та небезпекикримінального застосування ШІ, які проранжовано в порядку рівня їх небезпеки.Окреслено перспективи розвитку ШІ в Україні, проаналізовано Концепцію розвиткуштучного інтелекту в Україні. Зроблено висновок про те, що ШІ має стати одним ізключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економікиУкраїни. Список використаних джерел Андрощук Г. Тенденції розвитку технологій штучного інтелекту: економіко-правовий аспект. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. № 3. С. 84−101. № 4. С. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (дата звернення: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (дата звернення: 13.02.2021). 4. Геннадій Андрощук. Єврокомісія опублікувала «Білу книгу з штучного інтелекту». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (дата звернення: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (дата звернення: 14.02.2021). 6. Андрощук Г. О. Винаходи штучного інтелекту. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 11. С. 67. 7. Глушков В. М. Кибернетика. Вопросы теории и практики. Москва : Наука, 1986. 488 с. 8. Морхат П. М. Правосубъектность искусственного интеллекта в сфере права интеллектуальной собственности: гражданско-правовые проблемы : дисс. … д-ра юрид. наук. РГАИС. Москва, 2018. С. 243. 9. Про авторське право, дизайн і патенти : Закон Великої Британії від 1988 року. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (дата звернення: 30.01.2021). 10. Абрамова Е. Н., Старикова Е. В. Искусственный интеллект как субъект авторского права. Гипотеза / Hypothesis. Право. Экономические науки. 2020. № 1 (10) март. С. 32−38. 11. Андрощук Г. О. Машина винахідник: що вирішило ЄПВ. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 2. С. 58−59. 12. Андрощук Г. О. Прецедент: твори, створені AI, мають право на захист авторських прав!? Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 1. С. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal. biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 15. Deepfakes' ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (дата звернення: 30.01.2021). 16. Баранов О. А. Інтернет речей і штучний інтелект: витоки проблеми правового регулювання (частина 1). ІТ Право: проблеми і перспективи розвитку в Україні (Друга міжнародна щорічна конференція). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. У 2020-му Нацполіція викрила понад 5 000 кіберзлочинів. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (дата звернення: 01.02.2021). 18. НКЦК: у 2021 році в Україні зафіксовано вже майже 14 мільйонів інцидентів у сфері кібербезпеки. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (дата звернення: 01.02.2021). 19. Гайдай Юрій. Виклики близького майбутнього: як ЄС хоче регулювати штучний інтелект. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (дата звернення: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (дата звернення: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (дата звернення: 13.02.2021). 22. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (дата звернення: 03.02.2021). 23. Карцхия А. А. Искусственный интеллект как средство управления в условиях глобальных рисков. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (дата звернення: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (дата звернення: 04.02.2021). ========================= 1. Androshchuk H. Tendentsii rozvytku tekhnolohii shtuchnoho intelektu: ekonomiko-pravovyi aspekt. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2019. № 3. S. 84−101. № 4. S. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (data zvernennia: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (data zvernennia: 13.02.2021). 4. Hennadii Androshchuk. Yevrokomisiia opublikuvala «Bilu knyhu z shtuchnoho intelektu». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (data zvernennia: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (data zvernennia: 14.02.2021). 6. Androshchuk H. O. Vynakhody shtuchnoho intelektu. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 11. S. 67. 7. Hlushkov V. M. Kybernetyka. Voprosы teoryy y praktyky. Moskva : Nauka, 1986. 488 s. 8. Morkhat P. M. Pravosubъektnost yskusstvennoho yntellekta v sfere prava yntellektualnoi sobstvennosty: hrazhdansko-pravovыe problemы : dyss. … d-ra yuryd. nauk. RHAYS. Moskva, 2018. S. 243. 9. Pro avtorske pravo, dyzain i patenty : Zakon Velykoi Brytanii vid 1988 roku. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (data zvernennia: 30.01.2021). 10. Abramova E. N., Starykova E. V. Yskusstvennыi yntellekt kak subъekt avtorskoho prava. Hypoteza / Hypothesis. Pravo. Эkonomycheskye nauky. 2020. № 1 (10) mart. S. 32−38. 11. Androshchuk H. O. Mashyna vynakhidnyk: shcho vyrishylo YePV. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 2. S. 58−59. 12. Androshchuk H. O. Pretsedent: tvory, stvoreni AI, maiut pravo na zakhyst avtorskykh prav!? Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 1. S. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (datazvernennia: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (data zvernennia: 30.01.2021). 15. 'Deepfakes ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (data zvernennia: 30.01.2021). 16. Baranov O. A. Internet rechei i shtuchnyi intelekt: vytoky problemy pravovoho rehuliuvannia (chastyna 1). IT Pravo: problemy i perspektyvy rozvytku v Ukraini (Druha mizhnarodna shchorichna konferentsiia). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. U 2020-mu Natspolitsiia vykryla ponad 5 000 kiberzlochyniv. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (data zvernennia: 01.02.2021). 18. NKTsK: u 2021 rotsi v Ukraini zafiksovano vzhe maizhe 14 milioniv intsydentiv u sferi kiberbezpeky. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (data zvernennia: 01.02.2021). 19. Haidai Yurii. Vyklyky blyzkoho maibutnoho: yak YeS khoche rehuliuvaty shtuchnyi intelekt. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (data zvernennia: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (data zvernennia: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (data zvernennia: 13.02.2021). 22. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini : Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 2 hrudnia 2020 r. № 1556-r URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (data zvernennia: 03.02.2021). 23. Kartskhyia A. A. Yskusstvennыi yntellekt kak sredstvo upravlenyia v uslovyiakh hlobalnыkh ryskov. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (data zvernennia: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (data zvernennia: 04.02.2021).

Keywords: artificial intelligence, economic impact, intellectual property, regulation,cybersecurity, risks, threats, national security Artificial intelligence (AI) technologies, the spread of which is based on thewidespread use of digital information and the rapid growth of computing power, areleaving the realm of purely theoretical research and becoming one of the segmentsof the world market that can have truly revolutionary consequences. The paper provideseconomic and legal analysis of the state and trends of AI, identifies its impacton the economy, the importance of the role of intellectual property (IP), assesses therisks, threats and dangers of criminal use of AI, developed mechanisms to counterthem. The development of AI technologies as an integral part of «Industry 4.0» isconsidered, the main provisions of the «White Paper on Artificial Intelligence» ofthe EU are studied.Over the next decade, the EU plans to spend $20 billion a year on AI development.At the same time, the protection of IP rights in the context of AI development and relatedtechnologies has been unconsidered by the Commission, despite the key importanceof these rights. In legal regulation, AI is seen as a new challenge for the economyand the legal system, a new phenomenon that has a multiplier effect, a legal phenomenonin the structure of legal relations, a new object for legal regulation. The introduction of AI in the field of IP creates new legal and economic problems.The creation of AI works is an integral area of activity in the modern digital economy.These circumstances bring to the fore the problem of recognition of authorship in thecreation of AI works, the possibility of authors to dispose of their rights and their useof mechanisms for legal protection of IP. The analysis of the cases considered bycourts connected with a problem of legal personality of AI is carried out, legislative activityon this question is studied. Possibilities and dangers of criminal use of AI areshown. They are ranked in order of their level of danger — depending on the harmthey may cause, the potential benefit or the benefit of crime. Prospects for the developmentof AI in Ukraine are shown, the Concept of development of artificial intelligencein Ukraine is analysed. It is concluded that AI should become one of the key driversof digital transformation and overall growth of Ukraine's economy. ; Ключові слова: штучний інтелект, економічний вплив, інтелектуальна власність,регулювання, кібербезпека, ризики, загрози, національна безпека У роботі подано економіко-правовий аналіз стану і тенденцій розвитку штучногоінтелекту (ШІ), визначено його вплив на економіку, роль інтелектуальної власності(ІВ), подано оцінку ризиків, загроз і небезпек кримінального застосування ШІ, вироб-лено механізми відповідної протидії. Розглянуто розвиток технологій ШІ як невід'єм-ної частини «Індустрія 4.0», досліджено основні положення «Білої книги зі штучногоінтелекту» ЄС. У правовому регулюванні ШІ розглядається як новий виклик для еко-номіки і правової системи, нове явище, що має мультиплікаційний ефект, правовийфеномен у структурі правовідносин, новий об'єкт для правового регулювання.Упровадження ШІ у сферу ІВ формує нові правові та економічні проблеми. Проведеноаналіз розглянутих судами справ, по''язаних з проблемою правосуб'єктності ШІ, вив-чено законотворчу діяльність з цього питання. Вказано на можливості та небезпекикримінального застосування ШІ, які проранжовано в порядку рівня їх небезпеки.Окреслено перспективи розвитку ШІ в Україні, проаналізовано Концепцію розвиткуштучного інтелекту в Україні. Зроблено висновок про те, що ШІ має стати одним ізключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економікиУкраїни. Список використаних джерел Андрощук Г. Тенденції розвитку технологій штучного інтелекту: економіко-правовий аспект. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. № 3. С. 84−101. № 4. С. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (дата звернення: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (дата звернення: 13.02.2021). 4. Геннадій Андрощук. Єврокомісія опублікувала «Білу книгу з штучного інтелекту». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (дата звернення: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (дата звернення: 14.02.2021). 6. Андрощук Г. О. Винаходи штучного інтелекту. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 11. С. 67. 7. Глушков В. М. Кибернетика. Вопросы теории и практики. Москва : Наука, 1986. 488 с. 8. Морхат П. М. Правосубъектность искусственного интеллекта в сфере права интеллектуальной собственности: гражданско-правовые проблемы : дисс. … д-ра юрид. наук. РГАИС. Москва, 2018. С. 243. 9. Про авторське право, дизайн і патенти : Закон Великої Британії від 1988 року. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (дата звернення: 30.01.2021). 10. Абрамова Е. Н., Старикова Е. В. Искусственный интеллект как субъект авторского права. Гипотеза / Hypothesis. Право. Экономические науки. 2020. № 1 (10) март. С. 32−38. 11. Андрощук Г. О. Машина винахідник: що вирішило ЄПВ. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 2. С. 58−59. 12. Андрощук Г. О. Прецедент: твори, створені AI, мають право на захист авторських прав!? Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 1. С. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal. biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 15. Deepfakes' ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (дата звернення: 30.01.2021). 16. Баранов О. А. Інтернет речей і штучний інтелект: витоки проблеми правового регулювання (частина 1). ІТ Право: проблеми і перспективи розвитку в Україні (Друга міжнародна щорічна конференція). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. У 2020-му Нацполіція викрила понад 5 000 кіберзлочинів. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (дата звернення: 01.02.2021). 18. НКЦК: у 2021 році в Україні зафіксовано вже майже 14 мільйонів інцидентів у сфері кібербезпеки. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (дата звернення: 01.02.2021). 19. Гайдай Юрій. Виклики близького майбутнього: як ЄС хоче регулювати штучний інтелект. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (дата звернення: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (дата звернення: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (дата звернення: 13.02.2021). 22. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (дата звернення: 03.02.2021). 23. Карцхия А. А. Искусственный интеллект как средство управления в условиях глобальных рисков. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (дата звернення: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (дата звернення: 04.02.2021). ========================= 1. Androshchuk H. Tendentsii rozvytku tekhnolohii shtuchnoho intelektu: ekonomiko-pravovyi aspekt. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2019. № 3. S. 84−101. № 4. S. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (data zvernennia: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (data zvernennia: 13.02.2021). 4. Hennadii Androshchuk. Yevrokomisiia opublikuvala «Bilu knyhu z shtuchnoho intelektu». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (data zvernennia: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (data zvernennia: 14.02.2021). 6. Androshchuk H. O. Vynakhody shtuchnoho intelektu. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 11. S. 67. 7. Hlushkov V. M. Kybernetyka. Voprosы teoryy y praktyky. Moskva : Nauka, 1986. 488 s. 8. Morkhat P. M. Pravosubъektnost yskusstvennoho yntellekta v sfere prava yntellektualnoi sobstvennosty: hrazhdansko-pravovыe problemы : dyss. … d-ra yuryd. nauk. RHAYS. Moskva, 2018. S. 243. 9. Pro avtorske pravo, dyzain i patenty : Zakon Velykoi Brytanii vid 1988 roku. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (data zvernennia: 30.01.2021). 10. Abramova E. N., Starykova E. V. Yskusstvennыi yntellekt kak subъekt avtorskoho prava. Hypoteza / Hypothesis. Pravo. Эkonomycheskye nauky. 2020. № 1 (10) mart. S. 32−38. 11. Androshchuk H. O. Mashyna vynakhidnyk: shcho vyrishylo YePV. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 2. S. 58−59. 12. Androshchuk H. O. Pretsedent: tvory, stvoreni AI, maiut pravo na zakhyst avtorskykh prav!? Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 1. S. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (datazvernennia: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (data zvernennia: 30.01.2021). 15. 'Deepfakes ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (data zvernennia: 30.01.2021). 16. Baranov O. A. Internet rechei i shtuchnyi intelekt: vytoky problemy pravovoho rehuliuvannia (chastyna 1). IT Pravo: problemy i perspektyvy rozvytku v Ukraini (Druha mizhnarodna shchorichna konferentsiia). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. U 2020-mu Natspolitsiia vykryla ponad 5 000 kiberzlochyniv. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (data zvernennia: 01.02.2021). 18. NKTsK: u 2021 rotsi v Ukraini zafiksovano vzhe maizhe 14 milioniv intsydentiv u sferi kiberbezpeky. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (data zvernennia: 01.02.2021). 19. Haidai Yurii. Vyklyky blyzkoho maibutnoho: yak YeS khoche rehuliuvaty shtuchnyi intelekt. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (data zvernennia: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (data zvernennia: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (data zvernennia: 13.02.2021). 22. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini : Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 2 hrudnia 2020 r. № 1556-r URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (data zvernennia: 03.02.2021). 23. Kartskhyia A. A. Yskusstvennыi yntellekt kak sredstvo upravlenyia v uslovyiakh hlobalnыkh ryskov. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (data zvernennia: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (data zvernennia: 04.02.2021).

The exercise of intellectual property rights is the realization bythe subject of intellectual property rights of moral and / or economic intellectual propertyrights, the content of which in relation to certain objects of intellectual propertyrights is determined by the Civil Code of Ukraine and other laws. The exercise of intellectualproperty rights is also the realization of economic intellectual propertyrights by other persons on the basis of the permission of the person who has the rightto allow the use of such object of intellectual property rights.The Law «On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine ConcerningStrengthening the Protection and Protection of Rights to Trademarks and IndustrialDesigns and Counteraction to Patent Trolling» (which entered into force on August16, 2020) has аmended the Law of Ukraine «On Protection of Rights to Marks forGoods and Services» (hereinafter — the Law). The amendments have removed theprovision that a well-known trademark receives the same legal protection as thetrademark for which the certificate is issued. Such changes have created a gap in thelegislation in part of defining what does the exercising of intellectual property rightsto well-known trademarks include.In this connection the following questions arise: (1) can the right to use a wellknownmark (as well as the mark for which the certificate is issued) be the subject ofa license agreement, a commercial concession agreement; (2) whether it is possible tocontribute economic intellectual property rights to a well-known trademark to the authorizedcapital of a legal entity; (3) whether it is possible to transfer such rights onthe basis of an agreement on the transfer of economic intellectual property rights or to provide as collateral. We believe that these issues should be addressed through theadoption of appropriate amendments to Art. 25 of the Law.In our opinion, the right to use a well-known trademark may be the subject of licenseagreements and commercial concession agreements. According to the currentlegislation of Ukraine, it is impossible to transfer economic intellectual propertyrights to a well-known mark to another person.It is expedient to make changes to Art. 25 of the Law, which would provide necessityof creation and functioning of the State register of Ukraine of well-knowntrade marks.The introduction of the proposed amendments to the legislation of Ukraine in thefield of economic intellectual property will help to improve the relevant legal relationsrelated to the exercise of property rights to well-known trademarks.Key words: trademark, well-known trademark, economic intellectual propertyrights, exercise of economic intellectual property rights, assignment (transfer) of economicrights of intellectual property ; Ключові слова: торговельна марка, добре відома торговельна марка, майнові праваінтелектуальної власності, здійснення майнових прав інтелектуальної власності,передання (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності Стаття присвячена аналізу законодавчих актів України, згідно з якими регулю-ються відносини щодо здійснення майнових прав інтелектуальної власності на добревідомі торговельні марки. Підготовлено рекомендації з удосконалення законодавстваУкраїни, зокрема запропоновано внести уточнення до законів України у сфері інте-лектуальної власності, якими, у тому числі, відокремити захист майнових прав наоб'єкти права інтелектуальної власності від здійснення майнових прав інтелектуаль-ної власності. Запропоновано авторське визначення терміну «здійснення майновихправ інтелектуальної власності». Аргументовано доцільність створення Державногореєстру України добре відомих торговельних марок, а також визначення в законі чіт-кого переліку правомочностей осіб, торговельні марки яких визнані добре відомими. Посилання 1. База даних «Відомості про добре відомі знаки в Україні». URL: https://base.uipv.org/searchBul/search.php?dbname=certwkm. (дата звернення: 23.11.2020 р.). 2. Кот О. О. Здійснення та захист суб'єктивних цивільних прав: проблеми теорії та судової практики : монографія / О. О. Кот. Київ : Алерта. 2017. С. 492. 3. Гражданский кодекс Украины : комментарий. Т. 1. Издание второе. Харьков : ООО Одиссей. 2004. С. 832. 4. Гражданское право : в 4 т. Том І. Общая часть. Учебник / под ред. Е. А. Суханова. Москва : Волтерс Клувер. 2005. С. 720. 5. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_134#Text (дата звернення: 23.11.2020 р.). 6. Марченко В. Здійснення суб'єктивних цивільних прав: нотаріальний аспект. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 6. С. 44−49. 7. Осокина Г. Л. К вопросу о соотношении субъективного гражданского права и правомочия на его защиту (на примере субъективного права собственности). Вестник Том. гос. ун-та. 2012. № 360. 8. Про авторське право і суміжні права : Закон України від 23.12.1993 р. № 3792-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 13. Ст. 64. 9. Про авторське право і суміжні права : проєкт Закону України. URL: https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=cf7b9e32-1995-4b66-995a-4ab3dcac1a8f&title=ProktZakonuUkrainiproAvtorskePravoISumizhniPrava. (дата звернення: 23.11.2020 р.). 10. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями : Закон України від 21 липня 2020 року № 815-IX. Голос України. 2020. №№ 145−146. 11. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентним тролінгом : проєкт закону від 11.10.2019 № 2258. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67063. (дата звернення: 23.11.2020 р.). 12. Про затвердження Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг : наказ Міністерства освіти і науки України від 3 серпня 2001 № 576. Офіційний вісник України. 2001. № 34. Ст. 1615. 13. Про охорону прав на винаходи та корисні моделі : Закон України від 15 грудня 1993 року № 3687-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 7. Ст. 32. 14. Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів : Закон України від 5 листопада 1997 року № 621/97-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1998 р. № 8. Ст. 28. 15. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг : Закон України від 15.12.1993 р. № 3689-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 7. Ст. 36. 16. Про охорону прав на промислові зразки : Закон України від 15 грудня 1993 року № 3688-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 7. Ст. 34. 17. Про охорону прав на сорти рослин : Закон України від 21 квітня 1993 року № 3116-XII. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 21. Ст. 218. 18. Про правову охорону географічних зазначень: Закон України від 16 червня 1999 року № 752-XIV. Відомості Верховної Ради України. 1999. № 32. Ст. 267. 19. Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, прийнятий в Мадриді 28 червня 1989 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_583#o69 (дата звернення: 22.11.2020 р.). 20. Резніченко Л. В. Право на захист як складова суб'єктивного цивільного права споживача освітніх послуг. Форум права. 2016. № 2. С. 162–167. 21. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності від 15.04.1994. Офіційний вісник України. 2010. № 84. Ст. 2989. 22. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40. Ст. 356. ================================= 1. Baza danykh «Vidomosti pro dobre vidomi znaky v Ukraini». URL: https://base.uipv.org/searchBul/search.php?dbname=certwkm. (data zvernennia: 23.11.2020 r.). 2. Kot O. O. Zdiisnennia ta zakhyst sub'iektyvnykh tsyvilnykh prav: problemy teorii ta sudovoi praktyky : monohrafiia / O. O. Kot. Kyiv : Alerta. 2017. S. 492. 3. Hrazhdanskyi kodeks Ukraynы : kommentaryi. T. 1. Yzdanye vtoroe. Kharkov : OOO Odyssei. 2004. S. 832. 4. Hrazhdanskoe pravo : v 4 t. Tom I. Obshchaia chast. Uchebnyk / pod red. E. A. Sukhanova. Moskva : Volters Kluver. 2005. S. 720. 5. Madrydska uhoda pro mizhnarodnu reiestratsiiu znakiv vid 14 kvitnia 1891 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_134#Text (data zvernennia: 23.11.2020 r.). 6. Marchenko V. Zdiisnennia subiektyvnykh tsyvilnykh prav: notarialnyi aspekt. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo. 2020. № 6. S. 44−49. 7. Osokyna H. L. K voprosu o sootnoshenyy subъektyvnoho hrazhdanskoho prava y pravomochyia na eho zashchytu (na prymere subъektyvnoho prava sobstvennosty). Vestnyk Tom. hos. un-ta. 2012. № 360. 8. Pro avtorske pravo i sumizhni prava : Zakon Ukrainy vid 23.12.1993 r. № 3792-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1994. № 13. St. 64. 9. Pro avtorske pravo i sumizhni prava : proiekt Zakonu Ukrainy. URL: https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=cf7b9e32-1995-4b66-995a-4ab3dcac1a8f&title=ProktZakonuUkrainiproAvtorskePravoISumizhniPrava. (data zvernennia: 23.11.2020 r.). 10. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo posylennia okhorony i zakhystu prav na torhovelni marky i promyslovi zrazky ta borotby z patentnymy zlovzhyvanniamy : Zakon Ukrainy vid 21 lypnia 2020 roku № 815-IX. Holos Ukrainy. 2020. №№ 145−146. 11. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo posylennia okhorony i zakhystu prav na torhovelni marky i promyslovi zrazky ta borotby z patentnym trolinhom : proiekt zakonu vid 11.10.2019 № 2258. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67063. (data zvernennia: 23.11.2020 r.). 12. Pro zatverdzhennia Instruktsii pro podannia, rozghliad, publikatsiiu ta vnesennia do reiestriv vidomostei pro peredachu prava vlasnosti na znak dlia tovariv i posluh ta vydachu litsenzii na vykorystannia znaka (mizhnarodnoho znaka) dlia tovariv i posluh : nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 3 serpnia 2001 № 576. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2001. № 34. St. 1615. 13. Pro okhoronu prav na vynakhody ta korysni modeli : Zakon Ukrainy vid 15 hrudnia 1993 roku № 3687-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1994. № 7. St. 32. 14. Pro okhoronu prav na komponuvannia napivprovidnykovykh vyrobiv : Zakon Ukrainy vid 5 lystopada 1997 roku № 621/97-VR. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1998 r. № 8. St. 28. 15. Pro okhoronu prav na znaky dlia tovariv i posluh : Zakon Ukrainy vid 15.12.1993 r. № 3689-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1994. № 7. St. 36. 16. Pro okhoronu prav na promyslovi zrazky : Zakon Ukrainy vid 15 hrudnia 1993 roku № 3688-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1994. № 7. St. 34. 17. Pro okhoronu prav na sorty roslyn : Zakon Ukrainy vid 21 kvitnia 1993 roku № 3116-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1993. № 21. St. 218. 18. Pro pravovu okhoronu heohrafichnykh zaznachen: Zakon Ukrainy vid 16 chervnia 1999 roku № 752-XIV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1999. № 32. St. 267. 19. Protokol do Madrydskoi uhody pro mizhnarodnu reiestratsiiu znakiv, pryiniatyi v Madrydi 28 chervnia 1989 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_583#o69 (data zvernennia: 22.11.2020 r.). 20. Reznichenko L. V. Pravo na zakhyst yak skladova subiektyvnoho tsyvilnoho prava spozhyvacha osvitnikh posluh. Forum prava. 2016. № 2. S. 162–167. 21. Uhoda pro torhovelni aspekty prav intelektualnoi vlasnosti vid 15.04.1994. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2010. № 84. St. 2989. 22. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy vid 16 sichnia 2003 roku № 435-IV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2003. № 40. St. 356.

Keywords: artificial intelligence, economic impact, intellectual property, regulation,cybersecurity, risks, threats, national security Artificial intelligence (AI) technologies, the spread of which is based on thewidespread use of digital information and the rapid growth of computing power, areleaving the realm of purely theoretical research and becoming one of the segmentsof the world market that can have truly revolutionary consequences. The paper provideseconomic and legal analysis of the state and trends of AI, identifies its impacton the economy, the importance of the role of intellectual property (IP), assesses therisks, threats and dangers of criminal use of AI, developed mechanisms to counterthem. The development of AI technologies as an integral part of «Industry 4.0» isconsidered, the main provisions of the «White Paper on Artificial Intelligence» ofthe EU are studied.Over the next decade, the EU plans to spend $20 billion a year on AI development.At the same time, the protection of IP rights in the context of AI development and relatedtechnologies has been unconsidered by the Commission, despite the key importanceof these rights. In legal regulation, AI is seen as a new challenge for the economyand the legal system, a new phenomenon that has a multiplier effect, a legal phenomenonin the structure of legal relations, a new object for legal regulation. The introduction of AI in the field of IP creates new legal and economic problems.The creation of AI works is an integral area of activity in the modern digital economy.These circumstances bring to the fore the problem of recognition of authorship in thecreation of AI works, the possibility of authors to dispose of their rights and their useof mechanisms for legal protection of IP. The analysis of the cases considered bycourts connected with a problem of legal personality of AI is carried out, legislative activityon this question is studied. Possibilities and dangers of criminal use of AI areshown. They are ranked in order of their level of danger — depending on the harmthey may cause, the potential benefit or the benefit of crime. Prospects for the developmentof AI in Ukraine are shown, the Concept of development of artificial intelligencein Ukraine is analysed. It is concluded that AI should become one of the key driversof digital transformation and overall growth of Ukraine's economy. ; Ключові слова: штучний інтелект, економічний вплив, інтелектуальна власність,регулювання, кібербезпека, ризики, загрози, національна безпека У роботі подано економіко-правовий аналіз стану і тенденцій розвитку штучногоінтелекту (ШІ), визначено його вплив на економіку, роль інтелектуальної власності(ІВ), подано оцінку ризиків, загроз і небезпек кримінального застосування ШІ, вироб-лено механізми відповідної протидії. Розглянуто розвиток технологій ШІ як невід'єм-ної частини «Індустрія 4.0», досліджено основні положення «Білої книги зі штучногоінтелекту» ЄС. У правовому регулюванні ШІ розглядається як новий виклик для еко-номіки і правової системи, нове явище, що має мультиплікаційний ефект, правовийфеномен у структурі правовідносин, новий об'єкт для правового регулювання.Упровадження ШІ у сферу ІВ формує нові правові та економічні проблеми. Проведеноаналіз розглянутих судами справ, пов'язаних з проблемою правосуб'єктності ШІ, вив-чено законотворчу діяльність з цього питання. Вказано на можливості та небезпекикримінального застосування ШІ, які проранжовано в порядку рівня їх небезпеки.Окреслено перспективи розвитку ШІ в Україні, проаналізовано Концепцію розвиткуштучного інтелекту в Україні. Зроблено висновок про те, що ШІ має стати одним ізключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економікиУкраїни. Список використаних джерел: 1. Андрощук Г. Тенденції розвитку технологій штучного інтелекту: економіко-правовий аспект. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. № 3. С. 84−101. № 4. С. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (дата звернення: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (дата звернення: 13.02.2021). 4. Геннадій Андрощук. Єврокомісія опублікувала «Білу книгу з штучного інтелекту». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (дата звернення: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL:https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (дата звернення: 14.02.2021). 6. Андрощук Г. О. Винаходи штучного інтелекту. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 11. С. 67. 7. Глушков В. М. Кибернетика. Вопросы теории и практики. Москва : Наука, 1986. 488 с. 8. Морхат П. М. Правосубъектность искусственного интеллекта в сфере права интеллектуальной собственности: гражданско-правовые проблемы : дисс. … д-ра юрид. наук. РГАИС. Москва, 2018. С. 243. 9. Про авторське право, дизайн і патенти : Закон Великої Британії від 1988 року. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (дата звернення: 30.01.2021). 10. Абрамова Е. Н., Старикова Е. В. Искусственный интеллект как субъект авторского права. Гипотеза / Hypothesis. Право. Экономические науки. 2020. № 1 (10) март. С. 32−38. 11. Андрощук Г. О. Машина винахідник: що вирішило ЄПВ. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 2. С. 58−59. 12. Андрощук Г. О. Прецедент: твори, створені AI, мають право на захист авторських прав!? Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 1. С. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (датазвернення: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal. biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 15. Deepfakes' ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (дата звернення: 30.01.2021). 16. Баранов О. А. Інтернет речей і штучний інтелект: витоки проблеми правового регулювання (частина 1). ІТ Право: проблеми і перспективи розвитку в Україні (Друга міжнародна щорічна конференція).URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. У 2020-му Нацполіція викрила понад 5 000 кіберзлочинів. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (дата звернення: 01.02.2021). 18. НКЦК: у 2021 році в Україні зафіксовано вже майже 14 мільйонів інцидентів у сфері кібербезпеки. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (дата звернення: 01.02.2021). 19. Гайдай Юрій. Виклики близького майбутнього: як ЄС хоче регулювати штучний інтелект. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (дата звернення: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (дата звернення: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (дата звернення: 13.02.2021). 22. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (дата звернення: 03.02.2021). 23. Карцхия А. А. Искусственный интеллект как средство управления в условиях глобальных рисков. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (дата звернення: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (дата звернення: 04.02.2021). ===================================== 1. Androshchuk H. Tendentsii rozvytku tekhnolohii shtuchnoho intelektu: ekonomiko-pravovyi aspekt. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2019. № 3. S. 84−101. № 4. S. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (data zvernennia: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (data zvernennia: 13.02.2021). 4. Hennadii Androshchuk. Yevrokomisiia opublikuvala «Bilu knyhu z shtuchnoho intelektu». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (data zvernennia: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (data zvernennia: 14.02.2021). 6. Androshchuk H. O. Vynakhody shtuchnoho intelektu. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 11. S. 67. 7. Hlushkov V. M. Kybernetyka. Voprosы teoryy y praktyky. Moskva : Nauka, 1986. 488 s. 8. Morkhat P. M. Pravosubъektnost yskusstvennoho yntellekta v sfere prava yntellektualnoi sobstvennosty: hrazhdansko-pravovыe problemы : dyss. … d-ra yuryd. nauk. RHAYS. Moskva, 2018. S. 243. 9. Pro avtorske pravo, dyzain i patenty : Zakon Velykoi Brytanii vid 1988 roku. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (data zvernennia: 30.01.2021). 10. Abramova E. N., Starykova E. V. Yskusstvennыi yntellekt kak subъekt avtorskoho prava. Hypoteza / Hypothesis. Pravo. Эkonomycheskye nauky. 2020. № 1 (10) mart. S. 32−38. 11. Androshchuk H. O. Mashyna vynakhidnyk: shcho vyrishylo YePV. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 2. S. 58−59. 12. Androshchuk H. O. Pretsedent: tvory, stvoreni AI, maiut pravo na zakhyst avtorskykh prav!? Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 1. S. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (datazvernennia: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (data zvernennia: 30.01.2021). 15. 'Deepfakes ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (data zvernennia: 30.01.2021). 16. Baranov O. A. Internet rechei i shtuchnyi intelekt: vytoky problemy pravovoho rehuliuvannia (chastyna 1). IT Pravo: problemy i perspektyvy rozvytku v Ukraini (Druha mizhnarodna shchorichna konferentsiia). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. U 2020-mu Natspolitsiia vykryla ponad 5 000 kiberzlochyniv. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (data zvernennia: 01.02.2021). 18. NKTsK: u 2021 rotsi v Ukraini zafiksovano vzhe maizhe 14 milioniv intsydentiv u sferi kiberbezpeky. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (data zvernennia: 01.02.2021). 19. Haidai Yurii. Vyklyky blyzkoho maibutnoho: yak YeS khoche rehuliuvaty shtuchnyi intelekt. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (data zvernennia: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (data zvernennia: 13.02.2021). 21.Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (data zvernennia: 13.02.2021). 22. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini : Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 2 hrudnia 2020 r. № 1556-r URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (data zvernennia: 03.02.2021). 23. Kartskhyia A. A. Yskusstvennыi yntellekt kak sredstvo upravlenyia v uslovyiakh hlobalnыkh ryskov. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (data zvernennia: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (data zvernennia: 04.02.2021).

Кожне покоління дослідників прагне розширити обрії методологічного дискурсу тієї чи іншої галузі наукового знання. Науковці, які займаються проблемами музичного мистецтва, спрямовуються, як правило, на більш глибоке розуміння як класичної спадщини, так і процесів, що відбуваються у сучасній музичній творчості, намагаючись, по можливості, уникнути «уторованих шляхів» (особливо якщо це стосується вже опрацьованого в цілому матеріалу). Анастасія Кравченко успішно вписується в означену тенденцію, відкриваючи нове для об'єкта вивчення дослідницьке поле, що і стає у її монографії джерелом нових сенсів камерно-інструментальної музики вітчизняних композиторів постмодерної доби та площиною перехрещення наукових рефлексій щодо аналітичних підходів до явищ, які існують «тут і зараз». Представлений ракурс дослідження – семіологічний аналіз сучасного камерно-інструментального мистецтва України (у сферах композиторської та виконавської творчості) – безперечне надбання авторки, тож актуальність праці А. Кравченко базується на перетині матеріалу дослідження та обраного аналітичного підходу до нього.
Звернення до камерної інструментальної творчості вітчизняних митців видається цілком слушним, адже саме ця жанрова сфера ще на початку ХХ століття стала полем інтенсивних новаторських шукань європейських композиторів. У специфічний спосіб ця тенденція реалізується і в нашу «добу синтезів», позначену (подібно до перших десятиліть минулого століття) вищою мірою інтегративності – відтак, цілком логічно рух дослідницької думки спрямований у монографії в інтермедіальну площину.
Зауважимо принагідно, що праці з інтермедіальної проблематики складають сьогодні значний пласт досліджень у галузі гуманітаристики – не в останню чергу це пояснюється полівалентністю самого поняття «інтермедіальність», його співвіднесеністю з різними сферами гуманітарного знання (що, власне, й дало підстави Микиті Ісагулову охарактеризувати дефініцію інтермедіальність як «зонтичний термін» [2]).
Смисловим ядром дослідження Анастасії Кравченко є «прочитання» і спроба розгадки феномену інтермедіальності крізь призму семіологічного аналізу, головним методом і предметом якого Олександра Самойленко вважає діалог [4, 7]. Тож абсолютно логічно основна ідея дослідниці «розгортається» радіусами діалогічних смислів, простеженням крізь призму семіології діалогічних співвідношень таких понять, як інтертекстуальність – інтермедіальність, синтез мистецтв – інтермедіальність, інтермедіальність – медіальна синергія, – що і стає «визначальним фактором актуалізації макродіалогу семіотико-культурних шарів музичного тексту в горизонтальних і вертикальних проекціях інтертекстуальних та інтермедіальних зв'язків» [3, 7].
Поставивши за мету «семіологічне осмислення специфіки функціонування історико-культурних, інтертекстуальних, інтермедіальних вимірів камерно-інструментального мистецтва України в контексті універсалістичної парадигми постсучасної музичної культури кінця ХХ – початку ХХІ століть» [3, 6-7], Анастасія Кравченко прагне до максимального охоплення у проблемному полі свого дослідження матеріалу, пов'язаного з його темою. У тому чи іншому аспекті до аналітичних спостережень залучено близько двохсот творів понад п'ятдесяти українських композиторів – представників різних поколінь, шкіл, напрямів. Задіяний творчий доробок декількох десятків камерно-інструментальних колективів, розглянуті численні мистецькі форми побутування сучасної камерно-інструментальної музики.
Структура монографії концептуально спрямована й відображає динамічний рух авторки до реалізації поставленої мети: від обґрунтування своєї власної позиції щодо досліджуваної проблеми – через різнорівневу аналітику – до узагальнення основних ідей та висновків.
«Дослідницька тональність» книги задана вже у Передмові, де констатовано «фрагментарність у дослідженнях українського камерно-інструментального мистецтва в сучасний період його розвитку» [3, 5] та заявлено про намір «проведення комплексного аналізу камерно-інструментального мистецтва України межі ХХ–ХХІ століть із застосуванням інтегративних підходів семіології мистецтва та музичної культурології» [3, 6].
У кожному з чотирьох розділів монографії Анастасія Кравченко демонструє широкий діапазон задіяної спеціальної літератури, постійно перебуваючи в діалозі зі своїми попередниками – авторами наукових праць з питань, дотичних до основної проблематики дослідження. Численні доцільні посилання на фундаментальні філософські, культурологічні, літературознавчі, мистецтвознавчі, музикознавчі праці (список літератури налічує 365 позицій, включаючи близько 40 іноземними мовами) надають теоретичним положенням і висновкам монографії ґрунтовності та достатньої переконливості.
Перший розділ «Теоретико-методологічні основи дослідження камерно-інструментальної музики України в контексті семіології мистецтва та музичної культурології» традиційно присвячений аналітичному «огляду літератури» та висвітленню термінологічних аспектів проблеми.
У другому розділі («Феномен камерно-інструментального мистецтва на зламі тисячоліть: семіологічні виміри») починають звучати «живі голоси» творців феномена, що вивчається – «дійових осіб» сучасного музичного процесу. Звернення до матеріалів з мистецьких веб-порталів та авторських інтернет-блогів, цитати з діалогів М. Нестьєвої з В. Сильвестровим, А. Луніної з Г. Гаврилець, Л. Грабовським, В. Степурком, З. Алмаші, О. Найдюк з Н. Сікорською, Ю. Погорецьким та ін., фрагменти власних бесід А. Кравченко з композиторами та виконавцями (Ю. Гомельська, К. Цепколенко, С. Азарова, В. Ларчіков, О. Веселіна) – створюють «ефект присутності», причетності до сучасного музичного процесу, який демонструє, за словами Ніни Герасимової-Персидської, «надзвичайне розширення самого поняття музика» [1, 5]1.
Як результат, через узагальнення солідного масиву наукової інформації, доповненої власними умовиводами на основі емпіричних спостережень та теоретичних міркувань Анастасія Кравченко обґрунтовує авторський підхід до розробки типології інтермедіальності в музиці2, виявляючи «три базових рівня медіальної взаємодії за принципами: медіального синтезу, медіальної транспозиції та медіальної синергії» [3, 90]. Презентована типологічна класифікація інтермедіальних зв'язків музики включає взаємодію кодів і текстів культури, належних до мистецької та позамистецької концептуальних сфер.
Фактично кожне теоретичне положення роботи підтверджується у третьому («Сучасна українська камерно-інструментальна музика: жанрово-стильові та міжвидові інтерференції») та четвертому («Естетика ансамблевого виконавства в культурному контексті України на порубіжжі ХХ–ХХІ століть») розділах монографії посиланнями на конкретні артефакти композиторської та виконавської творчості, події концертного життя тощо (при такій насиченості тексту іменами, назвами – творів, фестивалів, ансамблів – значною підмогою для читача міг би стати довідковий «навігатор» у вигляді іменного та інших покажчиків).
Цінною рисою є залучення різних контекстних аспектів досліджуваної проблематики. Насамперед, це історична палітра європейської та традиції вітчизняної камерно-інструментальної творчості, панорама розвитку українського камерно-інструментального ансамблю (включаючи композиторів та виконавців діаспори) у суто мистецькому та в соціокультурному вимірах, з акцентом на динаміці тематичної, образно-смислової, жанрово-стильової сфер камерної інструментальної музики «від класики до авангарду» [3, 55], з виходом в інтертекст сучасної української та ширше, європейської художньої культури. Предмет дослідження набуває, таким чином, стереоскопічного виміру. В результаті камерно-інструментальне мистецтво України постмодерної доби постає як певна цілісність, всередині якої відбуваються різновекторні процеси оновлення у композиторській (жанри, стиль, форми, специфіка музичної мови і засобів виразності, семіотика сучасної нотної графіки) та у виконавській (інтерпретаційна багатоликість, режисерські ініціативи, введення поліхудожніх ефектів тощо) творчості.
На прикладах творчої співпраці композиторів (Є. Станкович, В. Сильвестров, В. Рунчак, А. Загайкевич, Л. Юріна, А. Томльонова, А. Шмурак та ін.) і виконавців (дуети «Kiev Рiano Duo», «Duo Violoncellissimo», «Senza Sforzando», ансамблі «Київські солісти», «Нова музика в Україні», «MusClub», «Artehatta», «Ensemble Nostri Temporis», «Electroacoustic's ensemble», Ансамбль нової музики «Рикошет» та ін.) дослідниця доводить, що смислове призначення (семантична наповненість) камерно-інструментальної творчості урізноманітнюється впливом нових музичних технологій, оновленням музичної програмності за рахунок зростання виконавсько-театральних ефектів, ігровою організацією концертного простору та ін. – саме так репрезентовано у книзі новий «образ» вітчизняного камерно-інструментального мистецтва.
Важливими є й ретельно розглянуті на сторінках монографії (розділ 4) деталі сучасного музичного життя (зокрема, не відомі широкому загалу подробиці організації мистецьких фестивалів, реалізації поліхудожніх проєктів, факти креативного використання концертних майданчиків, створення «синестетичного» діалогічно-комунікативного простору, ігрові стратегії тощо), урахування яких дає можливість презентації «цілісних семіотичних комплексів у сумісній дії музики, живопису, відео-арту, балет-пластики, різноманітних відео-проекцій <…>, веде до створення нових культурних контекстів та активізує міжвидовий діалог у інтеракціональному, інтермедіальному просторі нової музики» [3, 259. Курсив автора. – В. Р.]. Користуючись словами Юрія Чекана, йдеться про «ознаки нової парадигми історичного музикознавства, що відходить від "опусоцентризму" та наївної описової емпірики та орієнтується на гуманітаристику й концептуальність» [5, 283].
Підсумовуючи проведене дослідження, Анастасія Кравченко доводить на прикладі камерно-інструментального мистецтва важливість інтермедіальних стратегій композиторського і виконавського мислення як провідних у художній творчості кінця ХХ – початку ХХІ століть, і, відповідно, – значення «культурсеміологічної концептосфери сучасного музикознавства» [3, 260], що «окреслює нові семіологічні напрями і критерії дослідження музичних артефактів <…> й висвітлює медіальні перспективи мовно-знакової еволюції музики в цілому» [3, 262].
Актуальність появи дослідження, наукове значення якого полягає у розширенні концептуального діапазону семіотичних підходів у вивченні музики як специфічної моделі світу, як «філософії, що звучить» (О. Клюєв), не викликає сумніву. Запропоновані Анастасією Кравченко параметри аналізу явищ музичного мистецтва можуть розглядатися як нові дискурси сучасного мистецтвознавчого та культурологічного пізнання.
Природно, що складність поставлених у монографії завдань провокує певні дискусійні моменти. Так, викликає подив «відмова» сучасним мистецтвознавцям (в тому числі музикознавцям) у причетності до розробки інтермедіальної проблематики. В той же час, на сторінках книги відчутно бракує, на нашу думку, присутності імені Світлани Маценки – літературознавиці й філологині, яка протягом останніх років активно займається проблемами інтермедіальності, концентруючи увагу саме на інтегративному потенціалі музичного мистецтва3. У списку використаних джерел відсутні, на жаль, праці Олександри Самойленко, у яких викладені основоположні методологічні орієнтири сучасного музикознавства: монографія «Музыковедение и методология гуманитарного знания. Проблема диалога» (Одеса, 2002) та «Лекции по музыкальной семиологии» [4].
Прикрасою бібліографії рецензованого дослідження могли б стати і статті музикознавців Олени Зінькевич, Марини Черкашиної-Губаренко, Лариси Неболюбової, Юрія Чекана та ін.4, у яких автори безпосередньо торкаються проблем інтермедіальних зв'язків музики, по суті, інтегруючи парадигму синтезу мистецтв до більш широкої концепції інтермедіальності. Важко погодитись із тим, що для вітчизняного музикознавства проблема інтермедіальності поки що ледь не terra incognita (саме так сприймаються твердження на сторінках 65, 67, 68-69 і далі, аж до Післямови – с. 261). Розуміючи неможливість «осягнути неосяжне», вважаю все ж таки, що праці названих авторів потребують обов'язкового осмислення і ніяк не можуть ігноруватися дослідником, який займається проблемою інтермедіальних зв'язків музичного мистецтва.
Книга Анастасії Кравченко написана «дисертаційним» стилем: текст наповнений (а місцями переобтяжений) складною науковою термінологією – час від часу доводиться повертатися до окремих речень і абзаців, щоб осягнути («розкодувати») сенс прочитаного (адресація «широкому колу читачів», як зазначено в анотації, безумовно, є перебільшенням).
Прикро, що до тексту книги вкралися окремі вади термінологічного та стилістичного характеру. Зокрема, маємо на увазі «неологізми» на кшталт неотрадиція (с. 133), недоречне використання терміну камералістика (с. 17), а також некоректність визначень біобібліографічний (біобібліографічний рівень вивчення – с. 14; біобібліографічне дослідження – с. 17, 23, 25; біобібліографічна розвідка – с. 16; біобібліографічна праця – с. 20 тощо) та органологічний (нормативні органологічні параметри жанру – с. 30; органологія кількісних і якісних параметрів жанрів камерно-інструментальної музики – с. 93; органологія жанрових моделей – с. 139; органологія камерного жанру – с. 147 тощо). Збивають з толку, порушуючи логіку викладення, безособові речення, які починаються словами «Тобто…», «Адже…», «Оскільки…», «А саме…» і мали б бути підрядними синтаксичними конструкціями. Наявна в тексті й традиційна калька з російської: майже на кожній сторінці зустрічаємо «даний твір», «дана монографія», «дані тенденції» і т.д. Подібні недоліки, звичайно, не рідкість на сторінках сучасних наукових видань, але звикнути до них або їх «не помітити» – неможливо…
У цілому вважаємо рецензоване дослідження достойним синтезуючим результатом наукової та творчої діяльності його авторки. Монографія Анастасії Кравченко – серйозна, інформативно насичена інтердисциплінарна праця, яка має безперечну наукову цінність, оскільки виводить проблему аналізу музики на новий культурологічно-філософський рівень, що цілком резонує з актуальними запитами сучасності. Семіологічний аналіз камерно-інструментального мистецтва України на межі ХХ–ХХІ століть переконливо демонструє безмежність горизонтів, що їх відкриває досліднику музика – мистецтво глибинних смислів, закодованих у звуках-знаках.

Now before Ukraine on the way to the formation of a stable civil society, along with the problem of national consolidation, is also a problem of adjustment of the normal interethnic relations, protection rights of ethnic and national minorities. In the conditions of the political system's development in Ukrainian society ethnic and national minorities began to engage in the sphere of political activity, seeking to take a rightful place in the process of public and cultural construction.In the multinational composition of Ukraine from time to time the problems of settlement the relations with separate ethnic or national groups, including Russian, Tatar, Romanian and others, are updated and exacerbated. The Polish minority is one of the most numerous national minorities living on the territory of our state. It is marked out by movement strengthening to the self-organization and national identification, and also formation as a subject of policy. There is so important, from our point of view, to research, on the one hand, a role and place of Ukraine in the realization of rights and satisfaction of needs of Poles in Ukraine, and with another – the participations of this minority in social and political processes of the state.Considering the relevance and insufficient studying of this problem, the author set to himself the purpose: 1) to analyze the main features and trends of development of the Polish minority in Ukraine; 2) to identify the key aspects of the participation of the Polish community in the Ukrainian social and political processes.The object of study is the Polish minority in Ukraine as an important part of the civil society and its political system, and the subject is the process of formation, functioning and development of the Polish minority as a subject of modern social and political life of Ukraine.There are 144 130 Poles in Ukraine today, according to the last population census in 2001. It makes 0,3 % from the total number of the population of the state. The Polish take the eighth place in terms of population among the ethnic minorities in Ukraine (after Russians, Belarusians, Moldovans, Crimean Tatars, Bulgarians, Hungarians and Romanians).The resettlement of Poles in Ukraine historically was connected primarily with the Right Bank and Eastern Galicia. The most numerous Polish ethnographic communities formed here. The most part of Polish lived in 2001 in Zhytomyr (49 046 persons; 3,5 % of the population), Khmelnytsky (23 005 persons; 1,6 % of the population) and Lvov (18 948 persons; 0,7 % of the population) regions.In general, the present social, political and religious situation in the environment of the Polish minority is stable and loyal to the Ukrainian government. Social and political moods of Ukrainian Poles naturally determine by both positive and negative sentiments.In January 1992, in Lvov at the Congress of Ukrainian Poles the Federation of the Polish Organizations in Ukraine (FPOU) was founded. It is led now by E. Khmelyova. This organization and the Union of Poles in Ukraine are today the most influential organizational structures of the Polish minority in Ukraine.In November 1994, in Kyiv the societies «Consent», «Solidarity», Cultural and Educational Association of Adam Mickiewicz, Kyiv branch of «The Union of Poles» decided to create «The Coordinating Council of Polish Organizations in Kyiv». Before all Polish non-governmental organizations in this country is to not only revive the local Polish national identity, but also comprehensively facilitate to the productive cultural relations between the two countries.In January 2000, the Polish Institute in Kyiv was established with the support of the Polish Ministry of Foreign Affairs. It was led by P. Kozakiewicz. Its tasks include: development and promotion of the image of Poland as a modern and democratic state, supporting the exchange of views, the elimination of negative stereotypes in the Ukrainian-Polish relations.The Polish NGOs practiced such forms of activity: teaching the Polish language; establishment and functioning of libraries and publishing activities; research activities; organizing places and cultural sites associated with the history of Poland; organization of cultural and educational activities; assistance in the process of developing national performances etc.There are five schools with education in Polish in Ukraine. These schools, which have about two thousand pupils, function with the support of Polish NGOs. There are four Polish schools in the Lvov region. Two of these schools are located in Lvov, and another two are in the area of Mostynsk. Another school with education in Polish functions in Ivano-Frankivsk. The curriculum at schools with education in Polish introduced the subjects of «History of Poland» and «Geography of Poland».As a subject Polish is studied in Ukraine by more than 4 thousand students, and more than 3 thousand students study Polish facultatively or in circles. Polish is also studied in numerous Ukrainian universities. At the end of 2012 the Polish organizations in Ukraine initiated to provide Polish the status of regional language in the area of Mostynsk. There are about four villages, which population is made by Poles.The western regions, where the most part of the Poles is living, are characterized by vigorous activity of the Polish community in the media sector. Thus, «The Polish word» (25 min.) in the broadcasting of TV «Zhytomyr» is weekly published. And «TRK Union TV» broadcasts daily for the Polish community on the proposal TV «Polonia».Lvov is the capital of the Polish Radio in Ukraine: «Radio Lwow» tells at a frequency of the radio station «The Independence» in different days. There is a program «Program katolicki». The Lvov city NGO «Polskie Towarzystwo Radiowe» works here. An important role in cross-cultural communication is played by Polish Radio for the abroad. There are news, press reviews, comments and reports of correspondents all over the world, interviews and debates, literary and music plots in the broadcasting.Periodicals of the Polish national minority are represented by the following groups of editions:- informational: «Głos Podola» (Kamenetz-Podolsk), «The Monitor of Volyn» (Lutsk), «Kurier Stanisławowski» and «Kurier Galicyjski» (Ivano-Frankivsk), «The Polish Newspaper» (Zhytomyr), «Dzyennik Kiyovski» (Kyiv);- public: «Lwowskie Spotkania» (Lvov), «Harcerz Kresow» (Lvov), «Wspolne Dzedzictwo» (Ternopol), «KOTWICA» (Mykolaiv);- cultural and educational: «The Mosaic of Berdichev» (Berdichev), «The Voice of Teacher» (Drogobych), «Krynica» (Kyiv);- religious: «The Shouts from Volyn» (Ostrog), «The Joy of Belief» (Lvov).Recently the joint Ukrainian-Polish projects in the media sphere, for example, the international interdisciplinary magazine «Ucrainica Polonica» and «The Ukrainian Polonistic» gain the increasing popularity.The status of the Polish national minority in Ukraine is qualitatively different from the status of other minorities, such as Roma or Crimean Tatars. After all, the Poles have their historical homeland, the neighboring of Ukrainian state – the Republic of Poland, from which a financial and institutional support comes. Therefore the self-determination process in Polish minority is quite successful and quick.The negative phenomenon for the image of Ukraine is the fact that it works and develops mainly by financing from the government of Poland. At the current time, for example, all meetings of the Polish community in Lvov Church and departures of children on rehabilitation and training to the Republic of Poland are financed also by Poland.Thus, according to the Association of Polish culture in Lvov, the local administration level of care to ensure the interests of the Polish community in Lvov region, compared with a sponsorship of the Republic of Poland, is zero. Over the last few years the Association of Polish culture received for its needs from Lvov regional state administration only about 2 thousand UAN. It forces the Ukrainian Poles to address on the constant help to the bureaucracy of Poland. In this aspect the chairman of the society E. Legovich opposed a situation with ensuring of requirements of the Ukrainian diaspora in the territory of the Republic of Poland. There are considerable budgetary funds for the satisfaction of its interests, which in accordance with the established procedure are transmitted through the Sejm to the communities of national minorities. So, 2 million zloty (about 5 million UAN) are annually allocated for the needs of the Ukrainian diaspora in Poland. Thus, E. Lehovych notes that the Polish community would be sufficient amount of 100 thousand UAN.However, speaking about the presence of members of the Polish community in the Ukrainian elected authorities and government agencies, we have to note a negative trend associated with the low levels of its representation. Thus, Ukraine has not any political party of the Polish national minority (for example, Hungarian and Russian communities have its own political parties, such as «The Democratic Party of Hungarians of Ukraine», «KMKS» Party of Hungarians of Ukraine, «The Russian block» and others. And these parties of the national minorities stood on elections to the Verkhovna Rada of Ukraine). The Polish community is not represented in the Ukrainian parliament. There are two Poles among the 66 members of the regional council of Mostynsk (Lvov region). Poles make 20 % of the number of the residents of Mostynsk and 8 % of Poles are living in the area).Thus, we can conclude, that the Polish minority is one of the largest minorities in Ukraine, and it is on its way of the identification and a political subjektivation. Poles in Ukraine experienced the process of assimilation due to an extended stay in limited contacts with their historical homeland, as indicated the data from recent Ukrainian population census. However, a positive is the fact that today the Polish community in Ukraine will intensify its activities, key points of which are:1) preservation of cultural originality and development of cultural creativity;2) functioning of national and cultural, public organizations;3) contacts with the historical homeland and participation in interstate processes.The negative sides of the position of Polish national minority in Ukraine are:1) absence of political communities (political parties) for the representation the minority at official level;2) low level of participation in formation of power structures and representation at all levels of the power (from local to governmental and parliamentary).Also, despite the existence of numerous guarantees of the rights and protection of the freedoms of national minorities in Ukraine, approved at legislative level, the real practice shows an insufficient attention from the Ukrainian government to these questions. The existence and development of the Polish national minority in Ukraine is provided by the contacts with the historical homeland. It practically finances the diaspora. Therefore Ukraine have to accept a number of scientifically reasonable measures in order to the reforming, carried out in education, sciences, public administration and local government, don't entail to the restriction of the right of the minorities, including Polish, to get an education in a state language, to develop and protect own cultural and a creative heritage, to participate in formation of authorities and to have own representation in electoral bodies. ; Статья посвящена выявлению основных черт и тенденций развития польского национального меньшинства в Украине, а также определению ключевых аспектов участия поляков в украинских общественно-политических процессах. Сделана попытка показать уровень гражданской зрелости, политической культуры польской общины в Украине на современном этапе. Особое внимание уделено роли национальной политики украинского государства в процессе политической субъективации польского национального меньшинства. ; Статтю присвячено виявленню основних рис і тенденцій розвитку польської національної меншини в Україні, а також визначенню ключових аспектів участі поляків в українських суспільно-політичних процесах. Зроблено спробу показати рівень громадянської зрілості, політичної культури польської громади в Україні на сучасному етапі. Окрему увагу приділено ролі національної політики Української держави в процесі політичної суб'єктивації польської національної меншини.

The article analyses the attempt of socio-political rethinking of global climate change within Ulrich Beck's theory of the metamorphosis. Socio-political analysis of climate change requires clarification of its methodological foundations. This article states that at the beginning of the new millennium, the social sciences have come to a point of a deep methodology crisis. Without a new methodology, the social sciences would have to declare bankruptcy in the face of the tumult of the environment which surrounds us, where what was unthinkable yesterday is real and possible today. In this critical situation, Beck sets himself the ambitious task of developing a fundamentally new methodological basis for the analysis of the modern world - the theory of the metamorphosis of the world.It is emphasized that the concept of the metamorphosis is a landmark change in the focus of our attention and our worldview. It destabilizes all the definitions of modernity. Beck calls our attention to unintentional events and processes that go largely unnoticed, mostly outside the domains of politics and democracy, as side effects of radical technical and economic modernization. They are triggers for a fundamental shock that undermines the anthropological constants of our existence in the world and our understanding of the world. The distinction between nature and society has ceased to exist.The article notes that Beck explained the significant difference between the theoretical foundations of the theory of world risk society and the new theory of the metamorphosis of the world. Where the theory of world risk society had analysed the negative side effects of the good, the new theory focuses on the positive side effects of the bad, which do not, however, automatically create a better world. Beck is constantly focusing his attention on the lack of predetermined course of events: the metamorphosis is a process that has no end. It is an open, irreversible and highly ambivalent process.Stubbornly refusing the temptation to create a new horrific scenario of climate apocalypse, Beck proposes his own analytical approach of seeking to answer the question of how climate change affects society and politics. It is necessary to set free our political and social imagination, which now faces the daunting task of encompassing the interaction and interdependence of the human, society and nature in the conditions of globalization, and the corresponding changes in the political sphere.In terms of socio-political analysis, we are faced with situations of lack of understanding, because climate change can have different and possibly opposing impacts on people's lives even within a single region, let alone between geographically remote ones. Someone wins and someone loses in different ways (including ways as yet unknown today). Accordingly, a complex multilevel model of the metamorphosis of the world emerges, which takes into account the interaction of local, regional, national and global conditions which create specific structures as a consequence of social inequalities and power relations. In order to face the challenges and risks of climate change, global society needs a large-scale, cosmopolitan, planetary-level POLITICS in the face of powerlessness of the national-international politics.The open nature of the future gives reason to speak of the particular importance of political decisions taken in response to climate threats. Choosing cooperation between countries with different levels of development, we must distinguish between the theory of dependency and the theory of cosmopolitanisation in the context of socio-political rethinking of climate change. Indeed, both theories describe global forms of historical transcontinental inequalities and asymmetric power relations. However, cosmopolitanisation forms the normative horizon of equality and justice, including climate justice. Obviously, the new horizon does not automatically reduce the asymmetry in relations between countries (Beck emphasizes that global inequality may even increase), but it would lead to the implementation of global norms of equality. It is when we consider climate catastrophes in the context of justice that the question arises of whether existing patterns of inequality and vulnerability are fair and we leave the discourse of "how to manage our risks" behind. It is when we focus on the mechanisms of creation and dissemination of the negative effects that we will see the movements which are typically invisible to everyday perception. Our scientific perspective will combine what is nationally and geographically divided, becoming "the cosmopolitan perspective".Moving from theoretical to practical, Beck acknowledges that in the (in)human conditions of existence in the early 21st century, the imperialist interconnectedness of radically unequal worlds still dominates. The reality and prospects of the metamorphosis make possible the emergence of a new imperialist order and 'climate colonialism' against the background of the continued existence of colonial patterns. There is a fundamental distinction between decision makers and risk generators, and those who suffer from these decisions and risks. However, according to Beck, we can only see this imperialist structure if we change the optics of the nation-state to a cosmopolitan perspective in the socio-political rethinking of climate change in relation to the climate justice horizon for those already living in the global world and for those who are yet to be born into it. The main change Beck proposes is to see in people and communities not the victims of the effects of climate change, but citizens whose rights must be protected.We conclude that Beck's theoretical explorations and conclusions on socio-political understanding of climate change are of utmost importance for Ukraine, where rethinking climate change has not yet become a first-order issue on the socio-political agenda. Any country's lack of attention to the major issue of climate change can be abused. Global climate risks threaten, according to Beck, both the lives of individual citizens and the sovereignty of nation states.Key words: Beck U., climate justice, climate colonialism, socio-political rethinking of climate change, the theory of the metamorphosis. ; Стаття присвячена аналізу спроби соціально-політичного переосмислення глобальних кліматичних змін у теорії метаморфозісу У. Бека. Доводиться значення теорії метаморфозісу щодо з'ясування взаємозалежності людини, суспільства, природи в умовах глобалізації і відповідним змінам у сфері політики. Наголошується, що тільки з позиції соціально-політичного аналізу кліматичних змін можна визначити нормативний горизонт кліматичної справедливості для глобального світу, побачити загрози кліматичного колоніалізму.Ключові слова: Бек У., кліматична справедливість, кліматичний колоніалізм, соціально-політичне переосмислення кліматичних змін, теорія метаморфозісу. Статья посвящена анализу попытки социально-политического переосмысления климатических изменений в теории метаморфозиса У. Бека. Доказывается значение теории метаморфозиса для выяснения взаимозависимости человека, общества, природы в условиях глобализации и соответствующим изменениям в сфере политики. Подчеркивается, что только с позиции социально-политического анализа климатических изменений можно определить нормативный горизонт климатической справедливости для глобального мира, увидеть угрозы климатического колониализма.Ключевые слова: Бек У., климатическая справедливость, климатический колониализм, социально-политическое переосмысление климатических изменений, теория метаморфозиса. The article analyses the attempt of socio-political rethinking of global climate change within Ulrich Beck's theory of the metamorphosis. Socio-political analysis of climate change requires clarification of its methodological foundations. This article states that at the beginning of the new millennium, the social sciences have come to a point of a deep methodology crisis. Without a new methodology, the social sciences would have to declare bankruptcy in the face of the tumult of the environment which surrounds us, where what was unthinkable yesterday is real and possible today. In this critical situation, Beck sets himself the ambitious task of developing a fundamentally new methodological basis for the analysis of the modern world - the theory of the metamorphosis of the world.It is emphasized that the concept of the metamorphosis is a landmark change in the focus of our attention and our worldview. It destabilizes all the definitions of modernity. Beck calls our attention to unintentional events and processes that go largely unnoticed, mostly outside the domains of politics and democracy, as side effects of radical technical and economic modernization. They are triggers for a fundamental shock that undermines the anthropological constants of our existence in the world and our understanding of the world. The distinction between nature and society has ceased to exist.The article notes that Beck explained the significant difference between the theoretical foundations of the theory of world risk society and the new theory of the metamorphosis of the world. Where the theory of world risk society had analysed the negative side effects of the good, the new theory focuses on the positive side effects of the bad, which do not, however, automatically create a better world. Beck is constantly focusing his attention on the lack of predetermined course of events: the metamorphosis is a process that has no end. It is an open, irreversible and highly ambivalent process.Stubbornly refusing the temptation to create a new horrific scenario of climate apocalypse, Beck proposes his own analytical approach of seeking to answer the question of how climate change affects society and politics. It is necessary to set free our political and social imagination, which now faces the daunting task of encompassing the interaction and interdependence of the human, society and nature in the conditions of globalization, and the corresponding changes in the political sphere.In terms of socio-political analysis, we are faced with situations of lack of understanding, because climate change can have different and possibly opposing impacts on people's lives even within a single region, let alone between geographically remote ones. Someone wins and someone loses in different ways (including ways as yet unknown today). Accordingly, a complex multilevel model of the metamorphosis of the world emerges, which takes into account the interaction of local, regional, national and global conditions which create specific structures as a consequence of social inequalities and power relations. In order to face the challenges and risks of climate change, global society needs a large-scale, cosmopolitan, planetary-level POLITICS in the face of powerlessness of the national-international politics.The open nature of the future gives reason to speak of the particular importance of political decisions taken in response to climate threats. Choosing cooperation between countries with different levels of development, we must distinguish between the theory of dependency and the theory of cosmopolitanisation in the context of socio-political rethinking of climate change. Indeed, both theories describe global forms of historical transcontinental inequalities and asymmetric power relations. However, cosmopolitanisation forms the normative horizon of equality and justice, including climate justice. Obviously, the new horizon does not automatically reduce the asymmetry in relations between countries (Beck emphasizes that global inequality may even increase), but it would lead to the implementation of global norms of equality. It is when we consider climate catastrophes in the context of justice that the question arises of whether existing patterns of inequality and vulnerability are fair and we leave the discourse of "how to manage our risks" behind. It is when we focus on the mechanisms of creation and dissemination of the negative effects that we will see the movements which are typically invisible to everyday perception. Our scientific perspective will combine what is nationally and geographically divided, becoming "the cosmopolitan perspective".Moving from theoretical to practical, Beck acknowledges that in the (in)human conditions of existence in the early 21st century, the imperialist interconnectedness of radically unequal worlds still dominates. The reality and prospects of the metamorphosis make possible the emergence of a new imperialist order and 'climate colonialism' against the background of the continued existence of colonial patterns. There is a fundamental distinction between decision makers and risk generators, and those who suffer from these decisions and risks. However, according to Beck, we can only see this imperialist structure if we change the optics of the nation-state to a cosmopolitan perspective in the socio-political rethinking of climate change in relation to the climate justice horizon for those already living in the global world and for those who are yet to be born into it. The main change Beck proposes is to see in people and communities not the victims of the effects of climate change, but citizens whose rights must be protected.We conclude that Beck's theoretical explorations and conclusions on socio-political understanding of climate change are of utmost importance for Ukraine, where rethinking climate change has not yet become a first-order issue on the socio-political agenda. Any country's lack of attention to the major issue of climate change can be abused. Global climate risks threaten, according to Beck, both the lives of individual citizens and the sovereignty of nation states.Key words: Beck U., climate justice, climate colonialism, socio-political rethinking of climate change, the theory of the metamorphosis.

Book co-funded by the Minister of Science and Higher Education (No 713/P-DUN/2014) ; Karol Łopatecki: k.lopatecki@uwb.edu.pl ; Uniwersytet w Białymstoku ; Akta unii Polski z Litwą 1385–1791, eds S. Kutrzeba, W. Semkowicz, Kraków 1932. ; Auteroche J.Ch., Memoire du passage de Venus sur le soleil, Petersburg 1762. ; Auteroche J.Ch., Voyage en Sibérie: fait par ordre du roi en 1761, t. I, Paris 1768. ; Białystok oczami kartografa, ed. by A. Gawroński, Białystok 2011. ; Biłgorajski F., Pamiętnik szlachcica podlaskiego, "Czas" 1876, no. 275. ; Biłgorajski F., Pamiętnik szlachcica podlaskiego, "Czas" 1876, no. 279. ; Biłgorajski F., Pamiętnik szlachcica podlaskiego, "Czas" 1876, no. 269. ; Biłgorajski F., Pamiętnik szlachcica podlaskiego, "Czas" 1877, no. 19. ; Bogusławski W., Dzieje Teatru Narodowego na trzy części podzielone, Warszawa 1965. ; Büsching A.F., Geografia Krolestwa Polskiego y Wielkiego Xięstwa Litewskiego tudzież innych Prowincyi do nich należących, Warszawa 1768. ; Bykowski P.J., Dwór królewski w Grodnie. Epizod biograficzny (1795–1797), Warszawa 1884. ; Kopczyński M., Studia nad rodziną chłopską w Koronie w XVII–XVIII wieku, Warszawa 1998. ; Kosztyła Z., Bitwa pod Białymstokiem w dniu 13 lipca 1769 r., "Rocznik Białostocki" 2 (1961). ; Kosztyła Z., Dzieje wojskowe Białegostoku w XVIII wieku, [in:] Z dziejów wojskowych ziem północno-wschodnich Polski, part I, ed. Z. Kosztyła, Białystok 1986. ; Kosztyła Z., Wojskowa szkoła budownictwa i inżynierii w Białymstoku, "Wojsko Ludowe" 1960, no. 3. ; Kościelniak K., Źródła dochodów oficerów jazdy polskiej w pierwszej połowie XVII wieku, [in:] Organizacja armii w nowożytnej Europie: struktura – urzędy – prawo – finanse, ed. K. Łopatecki, Białystok 2011. ; Kotula F., Warownie chłopskie XVII w. w ziemi przemyskiej i sanockiej, "Studia i Materiały do Historii Wojskowości" 8 (1962), 1. ; Kowalczyk J., Nurt klasyczny w polskiej sztuce późnobarokowej, [in:] Klasycyzm i klasycyzmy. Materiały Sesji Stowarzyszenia Historyków Sztuki, Warszawa 1994. ; Kowalski M., Księstwa Rzeczypospolitej. Państwo magnackie jako region polityczny, Warszawa 2013. ; Kowecka E., Dwór "Najrządniejszego w Polszcze magnata", Warszawa 1991. ; Haura J.K., Skład albo skarbiec znakomitych sekretów oekonomiey ziemiańskiey, Kraków 1693. ; Choińska M., Powinności mieszczan w mieście królewskim a w mieście prywatnym: przykład Tykocina w XVI–XVIII wieku, "Studia Podlaskie" 18 (2009–2010). ; Koziarski S., Sieć kolejowa Polski w latach 1842–1918, Opole 1993. ; Kozica K., Pezda J., Imago Poloniae, t. II: Dawna Rzeczpospolita na mapach, dokumentach i starodrukach w zbiorach Tomasza Niewodniczańskiego, ed. T. Niewodniczański, Warszawa 2002. ; Kozłowska-Świątkowska E., Maroszek J., Hasbachowie. Z rodzinnego sztambucha, Białystok 2011. ; Krahel T., Od parafii do stolicy metropolii. Z kościelnych dziejów Białegostoku, "Białostocczyzna" 14 (1999), 1. ; Krahel T., Zarys dziejów parafii Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny w Białymstoku, s.l. 2009, http://digital.fides.org.pl/dlibra/docmetadata?id=575&from=pubstats. ; Krassowski B., Polska na mapach wydawców norymberskich i augsburskich z XVIII wieku, "Studia i Materiały z Historii Kartografii", Warszawa 1985. ; Krug L., Betrachtungen über den Nationalreichtum des preußischen Staats und über den Wohlstand seiner Bewohner, Bd. I, Berlin 1805. ; Kryński I., Obiekty osadnicze kultury ceramiki kreskowanej z dziedzińca wstępnego pałacu Branickich w Białymstoku, "Biuletyn Konserwatorski Województwa Podlaskiego" 11 (2006). ; Kryński I., Osada ludności kultury ceramiki kreskowanej w Białymstoku, "Biuletyn Konserwatorski Województwa Podlaskiego" 12 (2006). ; Kryński I., Sprawozdanie z badań wykopaliskowych na dziedzińcu wstępnym pałacu Branickich w Białymstoku, "Podlaskie Zeszyty Archeologiczne" 1 (2005). ; Chorobińska-Misztal A., Z dziejów Siemiatycz drugiej połowy XVIII wieku. Działalność reformatorska Anny Jabłonowskiej, Białystok 1978. ; Holsche A.K., Geographie und Statistik von West- Süd- und Neu- Ostpreußen: nebst einer kurzen Geschichte des Königreichs Polen bis zu dessen Zertheilung, Bd. 1, Berlin 1800. ; Kryński I., Stankiewicz U., Początki osadnictwa, [in:] Historia Białegostoku, ed. A.Cz. Dobroński, Białystok 2012. ; Krzymkowiak-Kostrowiecka A., Środowisko geograficzne Białegostoku i okolicy oraz jego przemiany, [in:] Studia i materiały do dziejów miasta Białegostoku, t. I, eds J. Antoniewicz, J. Joka, Białystok 1968. ; Kublin L., "Regni Poloniae (.) Jakuba Kantera z 1770 r., "Zabytki Polskiej Kartografii" 2 (1980). ; Kuklo C., Demografia Rzeczypospolitej przedrozbiorowej, Warszawa 2009. ; Kuklo C. (ed.), Izabela z Poniatowskich Branicka. Życie i działalność publiczna, Białystok 2014. ; Kulesza-Woroniecka I., Cudzoziemcy w Białymstoku w osiemnastym wieku, "Studia Podlaskie" 19 (2011). ; Kulesza-Woroniecka I., Dwór Izabeli Branickiej w Białymstoku 1771–1808, [in:] Izabela z Poniatowskich Branicka. Życie i działalność publiczna, ed. C. Kuklo, Białystok 2014. ; Kulesza-Woroniecka I., Współpracownicy Izabeli Branickiej w latach 1771–1808, "Studia Podlaskie" 20 (2012). ; Kusiński W., Przemiany funkcji Białegostoku w przeszłości, "Rocznik Białostocki" 6 (1966). ; Chyczewska A., Marceli Bacciarelli: życie, twórczość. Dzieła, t. II, Poznań 1970. ; Lankamer T., Mapa J. C. Textora pod tytułem "Nowe Prusy Wschodnie" z lat 1795– 1800, "Rocznik Białostocki" 7 (1967). ; Inwentarz b. Wileńskiego Archiwum Centralnego, ed. by I. Sprogis, Wilno 1929. ; Laszuk A., Duża i średnia własność ziemska na Podlasiu w II poł. XVII w., "Zeszyt Naukowy Muzeum Wojska" 9 (1995). ; Laszuk A., Ludność województwa podlaskiego w drugiej połowie XVII wieku, Warszawa 1999. ; Laszuk D, Teatr hetmana Branickiego w Białymstoku, [in:] Z badań Katedry Historii Architektury, z. 3, Białystok 2001. ; Lech M., Białystok – miasto i jego mieszkańcy w XVIII w., "Rocznik Białostocki" 6 (1965). ; Lechowski A., Zeller-Narolewska E., Ratusz w Białymstoku, Białystok 2003. ; Leszczyński A., Żydzi ziemi bielskiej od połowy XVII w. do 1795 r., Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk 1980. ; Lindner L., Bogutsky A., Gozhik P. et al., Correlation of main climatic glacial-interglacial and loess-palaeosol cycles in the Pleistocene of Poland and Ukraine, "Acta Geologica Polonica" 52 (2002), 4. ; Łopatecki K., Białostockie władze miejskie w okresie staropolskim, "Miscellanea Historico-Iuridica" (in press). ; Chyczewska A., Marcello Bacciarelli 1731–1818, Wrocław–Warszawa–Kraków 1973. ; Łopatecki K., Blaski i cienie funkcjonowania rodzin w nowożytnych wojskach Europy Zachodniej, "Białostockie Teki Historyczne" 5 (2007). ; Łopatecki K., Cywilna jurysdykcja wobec wojskowych w Koronie na przełomie XVI i XVII stulecia, [in:] "Miscellanea Historico-Iuridica" 5 (2007). ; Inwentarz majętności Białegostoku z należącymi folwarkami. Słów kilka o dworze i folwarkach białostockich w 1645 roku, ed. by M. Sokół, "Biuletyn Konserwatorski Województwa Podlaskiego" 15–16 (2012). ; Łopatecki K., Ideowa wymowa ozdób armatnich z przełomu XVI i XVII wieku, [in:] Nad społeczeństwem staropolskim, t. I: Kultura–instytucje–gospodarka w XVI–XVIII stuleciu, eds K. Łopatecki, W. Walczak, Białystok 2007. ; Łopatecki K., Muzycy wojskowi w Rzeczypospolitej – zarys problematyki, [in:] Nad społeczeństwem staropolskim, t. II: Polityka i ekonomia – społeczeństwo i wojsko – religia i kultura w XVI–XVIII wieku, ed. D. Wereda, Siedlce 2009. ; Łopatecki K., Nabożeństwa wojskowe w Rzeczypospolitej szlacheckiej: zarys organizacyjno-prawny, [in:] Rzeczpospolita państwem wielu narodowości i wyznań. XVI–XVIII wiek, eds T. Ciesielski, A. Filipczak-Kocur, Warszawa–Opole 2008. ; Łopatecki K., Organizacja, prawo i dyscyplina w polskim i litewskim pospolitym ruszeniu (do połowy XVII wieku), Białystok 2013. ; Łopatecki K., Plan przebudowy twierdzy w Tykocinie z 1708 roku, "Zapiski Historyczne" 74 (2009), 2. ; Łopatecki K., Specyfika fundacji szpitali wojskowych w Rzeczypospolitej szlacheckiej na tle europejskim, [in:] Fundator i mecenas. Magnateria Rzeczypospolitej w XVI–XVIII wieku, eds E. Dubas-Urwanowicz, J. Urwanowicz, Białystok 2011. ; Łopatecki K., Sprzedaż dóbr białostockich przez spadkobierców Jana Klemensa Branickiego. Z badań nad prawem dziedziczenia na przełomie XVIII i XIX w., "Studia Podlaskie" 22 (2015), (in press). ; Ciesielski T., Armia koronna w czasach Augusta III, Warszawa 2009. ; Łopatecki K., Walczak W., Wstęp, [in:] Pałac Branickich w Białymstoku, vol. 1: Inwentarze z wieku XVII–XVIII, cz. 1, ed. by K. Łopatecki, W. Walczak, Białystok 2012. ; Łopatecki K., Wojna o szkoły wojskowe – czyli rzecz o kształceniu żołnierzy w Rzeczypospolitej szlacheckiej do połowy XVIII wieku, "Gryfita. Białostocki Magazyn Historyczny" 28 (2008). ; Łopatecki K., Zalewska E., Najazd na dobra białostockie w 1598 roku. Z badań nad najstarszymi dziejami Białegostoku, "Studia Podlaskie" 19 (2011). ; Jabłonowska A., Porządek robót miesięcznych ogrodnika na cały rok wypisany i na miesiące podzielony, Siemiatycze 1786. ; Łukasiewicz J., Białystok w XIX wieku, [in:] Studia i materiały do dziejów miasta Białegostoku, t. III, ed. J. Joka, Białystok 1972. ; M. Lech, Dzieje i obraz Białegostoku w XVIII wieku, [in:] Studia i materiały do dziejów miasta Białegostoku, t. I, ed. J. Antoniewicz, J. Joka, Białystok 1968. ; Maisel W., Sądownictwo miasta Poznania do końca XVI wieku, Poznań 1961. ; Makiłła D., Artykuły henrykowskie (1573–1576). Studium historyczno-prawne, Warszawa 2012. ; Makowiecki T., Archiwum planów Tylmana z Gameren, architekta epoki Sobieskiego, Warszawa 1938. ; Małek A., Białystok pod zaborem pruskim 1795–1807, "Białostocczyzna" 14 (1999), 4. ; Ciesielski T., Armia koronna w czasach Augusta III, Warszawa 2009. ; Małek A., Kamera Wojny i Domen Departamentu Białostockiego Nowych Prus Wschodnich 1796–1807. Monografia zespołu archiwalnego, Warszawa 2007. ; Małek A., Mieszkańcy Białegostoku pod zaborem pruskim, "Zeszyt Naukowy Muzeum Wojska" 10 (1996). ; Marchesano L., Michel Ch., Printing the Grand Manner: Charles Le Brun and Monumental Prints in the Age of Louis XIV, Los Angeles 2010. ; Maroszek J., Białystok i Knychówek – dwie realizacje tego samego projektu kościoła parafialnego w pierwszej połowie XVII wieku, "Białostocczyzna" 7 (1992), 4. ; Jabłonowska A., Ustawy powszechne dla dóbr moich rządców, t. I–VII, Siemiatycze 1783–1785 (pierwsze wydanie) oraz t. I–VIII, Warszawa 1786. ; Maroszek J., Dzieje Białegostoku w latach 1547–1692, [in:] Historia Białegostoku, ed. A.Cz. Dobroński, Białystok 2012. ; Maroszek J., Dzieje województwa podlaskiego do 1795 roku, Białystok 2013. ; Maroszek J., Najstarszy dokument uposażeniowy kościoła farnego w Białymstoku z 4 grudnia 1581 r., "Białostocczyzna" 11 (1996), 2. ; Maroszek J., Pogranicze Litwy i Korony w planach króla Zygmunta Augusta. Z historii realizacji myśli monarszej między Niemnem a Narwią, Białystok 2000. ; Maroszek J., Ponowienie praw miejskich Białegostoku, "Białostocczyzna" 13 (1998), 3. ; Ciesielski T., Garnizony państwowe w miastach koronnych w latach 1717–1763, [in:] Studia historyczno-wojskowe, t. III: Armia i społeczeństwo, ed. T. Ciesielski, Zabrze 2009. ; Maroszek J., Pożary w miastach podlaskich do końca XVIII wieku, [in:] Ars historiae – historia artis, eds E. Dubas-Urwanowicz, J. Maroszek, Białystok 2012. ; Maroszek J., Prawo polskie na Podlasiu do 1569 roku, [in:] O prawie i jego dziejach księgi dwie. Studia ofiarowane Profesorowi Adamowi Lityńskiemu w czterdziestopięciolecie pracy naukowej i siedemdziesięciolecie urodzin, vol. I, eds M. Mikołajczyk, J. Ciągwa, P. Fiedorczyk, A. Stawarska-Rippel, T. Adamczyk, A. Drogoń, W. Organiściak, K. Kuźmicz, Białystok–Katowice 2010. ; Maroszek J., Przykahałek żydowski w Białymstoku 1658–1795, [in:] Białystok Mayn Heym, ed. D. Boćkowski, Białystok 2013. ; Maroszek J., Rewelacyjne odkrycie nieznanych najstarszych dokumentów dla Białegostoku, "Białostocczyzna" 14 (1999), 1. ; Maroszek J., Rzemiosło w miastach podlaskich w XVI–XVIII w., [in:] Studia nad produkcją rzemieślniczą w Polsce (XIV–XVIII w.), eds M. Kwapień, J. Maroszek, A. Wyrobisz, Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk 1976. ; Kalendarz półstuletni 1750–1800, ed. by B. Baczko, H. Hinz, Warszawa 1975. ; Maroszek J., Siemiatycze jako ośrodek dóbr ziemskich w XV–XVIII w. (do 1801 r.), [in:] Studia i materiały do dziejów Siemiatycz, ed. H. Majecki, Warszawa 1989. ; Maroszek J., Tajemnice białostockiego pałacu, "Medyk Białostocki" 78–80 (2009). ; Maroszek J., Targowiska miejskie w Koronie Polskiej w drugiej połowie XVIII i XVIII wieku, Białystok 1990. ; Maroszek J., Własność cerkiewna na terenie Białegostoku, "Białostocczyzna" 7 (1992), 3. ; Ciesielski T., Problematyka badań nad skarbowością polską i litewską czasów saskich (lata 1717–1764), "Miscellanea Historico-Archivistica" 12 (2000). ; Maśliński A., Architektura antyku w interpretacji baroku, Lublin 1962. ; Mączak A., Nierówna przyjaźń. Układy klientalne w perspektywie historycznej, Wrocław 2003. ; Michaluk D., Granice województwa podlaskiego i postrzeganie obszaru Podlasia w latach 1513–2013, [in:] Podlasie nadbużańskie. 500-lecie województwa podlaskiego, ed. O. Łatyszonek, Ciechanowiec 2013 ; Michałowska A., Gminy żydowskie w dawnej Rzeczypospolitej. Wybór tekstów źródłowych, Warszawa 2003 ; Mikołajczyk M., Proces kryminalny w miastach Małopolski XVV–XVIII wieku, Katowice 2013. ; Mikuła M., Zakres przedmiotowy spadkobrania testamentowego w statutach litewskich, "Krakowskie Studia z historii państwa i prawa" 3 (2010). ; Kitowicz J., Opis obyczajów za panowania Augusta III, introduction by M. Dernałowicz, Warszawa 1999. ; Miłobędzki A.J., Tradycja średniowieczna w polskiej rezydencji nowożytnej, "Kwartalnik Architektury i Urbanistyki" 24 (1979), 4. ; Mironowicz A., Nieznane dokumenty do dziejów cerkwi Białostockich z początku XIX wieku, "Białostocczyzna" 14 (1999), 4. ; Mossakowski S., Tylman z Gameren. Architekt polskiego baroku, Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk 1973. ; Czaplińska M., Orzelska Anna Katarzyna, [in:] Polski słownik biograficzny, t. XXIV, Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk 1979. ; Moszyński J.A., Podróż do Prus, Saksonii i Czech odbyta w roku 1838–1839, t. I, Wilno 1844. ; Mościcki H., Białystok – zarys historyczny, Białystok 1933. ; Mościcki H., Branicka Aleksandra, [in:] Polski Słownik Biograficzny, t. II, Kraków 1936. ; Muszyńska-Hoffmannowa H., W Wersalu Podlaskim, Białystok 1978. ; Neale R.S., Bath 1680–1850: a social history, or, a valley of pleasure, yet a sink of Iniquity, London 1991. ; Nieciecki J., "Polski Wersal" – Białystok Jana Klemensa Branickiego, "Biuletyn Historii Sztuki" 63 (2001). ; Nieciecki J., Apoteoza Augusta III w białostockim pałacu Jana Klemensa Branickiego, "Roczniki Humanistyczne" 47 (1999), 4. ; Kościoł katolicki na Podlasiu. Zbior dokumentow erekcyjnych i funduszowych, v. 3: Białystok, introduction and edition J. Maroszek, Białystok 1999. ; Nieciecki J., Avant-cour białostockiej rezydencji, [in:] Rola oświaty i szkolnictwa w procesie kształtowania się świadomości narodowej na pograniczu polsko-litewsko-białoruskim, ed. W. Śleszyński, Białystok 2007. ; Nieciecki J., Białostockie założenie przestrzenne w XVIII wieku, [in:] Ogród Branickich w Białymstoku. Badania – Projekty – Realizacja, Warszawa 1998. ; Czapska A., Zasady sytuowania założeń barokowych w miasteczkach podlaskich od połowy XVII po wiek XVIII, "Rocznik Białostocki" 9 (1970). ; Nieciecki J., Ceremoniał powitania królewicza Karola na białostockim dworze Jana Klemensa Branickiego w 1758 roku, "Acta Academiae Atrium Vilnensis" 54 (2009). ; Nieciecki J., Dwór Jana Klemensa Branickiego w Białymstoku, [in:] Ogród Branickich w Białymstoku. Badania – Projekty – Realizacja, Warszawa 2000. ; Nieciecki J., Kalendarium prac Antoniego Herliczki, "Białostocczyzna" 6 (1991), 2. ; Nieciecki J., Kim był Antoni Herliczka?, "Białostocczyzna" 6 (1991), 3. ; Nieciecki J., Monument serc Stefana Mikołaja i Katarzyny Aleksandry Branickich w Białymstoku, "Biuletyn Konserwatorski Województwa Podlaskiego" 3 (1997). ; Nieciecki J., Opowieści o "Podlaskim Wersalu". O tym jak zwiedzano piękności parków i okolic Białegostoku, "Biuletyn Konserwatorskich Województwa Białostockiego" 4 (1998). ; Nieciecki J., Opowieści o "Polskim Wersalu", "Biuletyn Konserwatorski Województwa Białostockiego" 2 (1996). ; Nieciecki J., Opowieści o "Polskim Wersalu". O tym jak ogród przenikał do pałacu, "Biuletyn Konserwatorski Województwa Podlaskiego" 5 (1999). ; Krótka nauka budownicza dworów, pałaców, zamków podług nieba i zwyczaju polskiego, ed. by A. Miłobędzki, Wrocław 1957. ; Nieciecki J., Opowieści o "Polskim Wersalu". O tym, jak król August III na niedźwiedzia polował, "Biuletyn Konserwatorski Województwa Białostockiego" 4 (1998). ; Cellarius A., Regni Poloniae, regionumque omnium ad id Pertinentium Novißima descriptio, Amsterdam 1659. ; Nieciecki J., Pałacyk Gościnny w Białymstoku – propozycja wystroju wnętrz i zagospodarowania otoczenia, "Biuletyn Konserwatorski Województwa Podlaskiego" 6 (2000). ; Nieciecki J., Pałacyk Gościnny w Białymstoku, Białystok 2006. ; Nieciecki J., Plan rezydencji białostockiej w czasach Jana Klemensa Branickiego, "Biuletyn Konserwatorski Województwa Podlaskiego" 7 (2001). ; Nieciecki J., Pomnik na serca matki i syna, "Białostocczyzna" 6 (1991), 4. ; Nieciecki J., Testament Jana Klemensa Branickiego, [in:] Studia i materiały do dziejów miasta Białegostoku, t. V, ed. H. Majecki, Białystok 2001. ; Nieciecki J., Wystrój snycerski z XVIII w. kościoła pw. Wniebowzięcia Najświętszej Marii Panny w Białymstoku, [in:] Studia nad sztuką renesansu i baroku, ed. A. Maśliński, t. I, Lublin 1989. ; Nowak J., Zając M., Optyka elementarna, Wrocław 1998. ; Ochmański J., Biskupstwo wileńskie w średniowieczu, Poznań 1972. ; Oleksicki A., Socjotopografia Białegostoku w XVIII w. w świetle inwentarza miasta z 1771/1772 r. i planu Beckera z 1799 r., [in:] Studia i materiały z dziejów miasta Białegostoku, t. IV, ed. H. Majecki, Białystok 1985. ; Kuczyński W., Pamiętnik 1668–1737, compilation under the supervision of J. Maroszek. ; Czyżewski P., Najstarsza białostocka księga miejska, "Białostocczyzna" 10 (1995), 4. ; Oleksicki J., Spław zboża rzeką Narwią w XVI wieku, [in:] Studia nad społeczeństwem i gospodarką Podlasia, ed. A. Wyrobisz, Warszawa 1981. ; Oleńska A., "Sekretne treści" pałacu w Białymstoku. O Figurze Rotatora na klatce schodowej, [in:] Artyści włoscy w Polsce. XV–XVIII wiek, Warszawa 2004. ; Oleńska A., Analiza kompozycji i dekoracji ogrodu przy pałacu Jana Klemensa Branickiego w Białymstoku, [in:] Ogród Branickich w Białymstoku. Badania–projekty–realizacja 1998. Studia i materiały, Ogrody 4 (10), Warszawa 1998. ; Oleńska A., Jan Klemens Branicki. Sarmata nowoczesny. Kreowanie wizerunku poprzez sztukę, Warszawa 2011. ; Oleńska A., Tykocin – pomnik chwały rodu Jana Klemensa Branickiego, [in:] Fundator i mecenas. Magnateria Rzeczypospolitej w XVI–XVIII wieku, eds E. Dubas-Urwanowicz, J. Urwanowicz, Białystok 2011. ; Oleńska A., Wątki heroiczne w programie dekoracji białostockiej rezydencji Jana Klemensa Branickiego, [in:] Dwory magnackie w XVIII wieku. Rola i znaczenie kulturowe, eds T. Kostkiewiczowa, A. Roćko, Warszawa 2005. ; Olszewicz B., Kartografia polska XVIII wieku. Przegląd chronologiczno-bibliograficzny (dokończenie), "Polski Przegląd Kartograficzny" 10 (1932). ; Opas T., Własność w miastach szlacheckich województwa lubelskiego w XVIII w., "Czasopismo Prawno-Historyczne: 22 (1970), 1. ; Pałucki W., Nazwy miejscowe typu Białystok, Górnystok, Ponikłystok, "Onomastica" 7 (1961) ; Paszkowski W., Wątki gotyckie pałacu Branickich w Białymstoku, "Ochrona Zabytków" 5 (1952), 4. ; Czyżewski P., Wasilków – przykład renesansowego rozplanowania miasta i starostwa, [in:] Małe miasta. Przestrzenie, Supraśl 2004. ; Lietuvos Metrika, Knyga Nr. 523 (1528), Viešujų reikalų knyga 1, parengė A. Baliulis, A. Dubonis, Vilnius 2006. ; Pawlata L., Problematyka i stan badań archeologicznych na obszarze miasta Białystok, "Podlaskie Zeszyty Archeologiczne" 3 (2007). ; Pelc J., Ceny w Gdańsku w XVI i XVII wieku, Lwów 1937. ; Piwarski K., Stefan Mikołaj Branicki, [in:] Polski Słownik Biograficzny, t. II, Warszawa–Kraków–Łódź–Poznań–Wilno–Zakopane 1937. ; Płosiński J., Potop szwedzki na Podlasiu 1655–1657, Zabrze 2006. ; Popławski T., Droga Chodkiewiczowska i Bazyliańska – najstarsze trakty Białegostoku, "Białostocczyzna" 10 (1995), 4. ; Popławski T., Errata do "Moskiewskiego planu Białegostoku" [in:] "Białostocczyzna" 8 (1993), 2. ; Popławski T., Przestrzeń współczesnego miasta Białegostoku na tle historycznych podziałów, "Białostocczyzna" 11 (1996), 2. ; Prayetfuss (Breitfus, Bretfus, Prefusz) Hiob, [in:] Polski Słownik Biograficzny, vol. XXVIII, 2, Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk–Łódź 1985. ; Prószyńska Z., Zegary Stanisława Augusta , Warszawa 1994. ; Ćwiek Z., Z dziejów wsi koronnej w XVII wieku, Warszawa 1966. ; Putkowska J., Wpływ sztuki Andre Le Notre'a na kształtowanie otoczenia rezydencji w Polsce w końcu XVII i 1. połowie XVIII wieku, [in:] "Biuletyn Historii Sztuki" 63 (2001), 1–4. ; Łubieński W.A., Swiat we wszystkich swoich częsciach większych y mnieyszych, to iest: w Europie, Azyi, Affryce y Ameryce, w monarchiach, krolestwach, xięstwach, prowincyach, wyspach y miastach, geograficznie, chronologicznie y historycznie okryslony, t. I, Wrocław 1740. ; Rachuba A., Konfederacje wojska litewskiego 1655–1663, Zabrze 2010. ; Reychman J., Orient w kulturze polskiego oświecenia, Wrocław 1964. ; Rolnik D., Kasztelan krakowski Antoni Jabłonowski i inni "możnowładcy". O roli politycznej magnaterii w czasach panowania Stanisława Augusta, [in:] Wobec króla i Rzeczypospolitej. Magnateria w XVI–XVIII wieku, Kraków 2012. ; Rolnik D., Szlachta koronna wobec konfederacji targowickiej (maj 1792 – styczeń 1793), Katowice 2000. ; Romaniuk Z., Drukarstwo w Białymstoku do 1915 r., "Białostocczyzna" 14 (1999), 4. ; Romaniuk Z., Dubno – zapomniana rezydencja Sapiehów, [in:] Rezydencje Sapiehów w Dubnie, eds A. Andrzejewski, H. Karwowska, Białystok 2007. ; Romaniuk Z., Kilka uwag o początkach osady i miasta Białystok, [in:] Szkice do dziejów Białegostoku, eds M. Kietliński, W. Śleszyński, Białystok 2003. ; Romaniuk Z., Straty na Podlasiu w czasie "potopu" na przykładzie starostwa brańskiego, "Białostocczyzna" 12 (1997), 1. ; D. Korolczuk, J. Maroszek, T. Popławski, Wartość przestrzeni i środowiska kulturowego dzielnicy Bojary, "Białostocczyzna" 9 (1994), 3. ; Romaniuk Z., Źródła do początków obwodu białostockiego w zbiorach Biblioteki Narodowej PAU i PAN w Krakowie, "Białostocczyzna" 16 (2001), 1–2. ; Romaniuk Z., Żydzi białostoccy do 1915 roku, [in:] Studia i materiały do dziejów miasta Białegostoku, t. V, Białystok 2001. ; Mapa Polski z podziałem na województwa z 1770 r. oraz kilku ważniejszych okresów, ed. by J.M. Bazewicz, Kraków 1895. ; Rostworowski E, Poniatowski Andrzej, [in:] Polski Słownik Biograficzny, t. XXVII, Wrocław 1983. ; Rutkowski H., Okres Stanisława Augusta w badaniach Karola Buczka nad kartografią dawnej Rzeczypospolitej, [in:] Karol Buczek (1902–1983), człowiek i uczony, ed. D. Karczewski i in., Kraków–Bydgoszcz 2004. ; Rutkowski M., Przywilej cechowy Jana Klemensa i Izabeli z Poniatowskich Branickich z 1769 r., "Rocznik Białostocki" 17 (1991). ; Rutkowski M., Uwarunkowania oraz bilans handlu zagranicznego Królestwa Polskiego wczesnej epoki paskiewiczowskiej, "Wschodni Rocznik Humanistyczny" 5 (2008). ; Rychlikowa I., Bojarzy pancerni na pograniczu moskiewskim XVI–XIX wieku, "Przegląd Wschodni" 3 (1994). ; Ryżewski G., Stara Kamienna – opis rezydencji Wiesiołowskich z 1712 r., "Biuletyn Konserwatorski Województwa Podlaskiego" 8–9 (2003). ; Ciara S., Senatorowie i dygnitarze koronni w drugiej połowie XVII wieku, Wrocław–Warszawa–Kraków 1990. ; Danieluk J., 500 lat województwa podlaskiego. Historia w dokumentach, Białystok 2013. Allgemeine Deutsche Biographie, Bd. XXXII, Leipzig 1891. ; Samusik K., Samusik J., Pałace i dwory Białostocczyzny, Białystok 1998. ; Sekunda W., Płyty kominkowe z pałacu w Choroszczy pozyskane do zbiorów Muzeum Okręgowego w Białymstoku, "Rocznik Białostocki" 15 (1981). ; Semkowicz W., Wywody szlachectwa w Polsce w XIV–XVII w., "Rocznik Towarzystwa Heraldycznego" 3 (1913). ; Materiały do architektury polskiej, t. I: Wieś i miasteczko, z. 3, Warszawa 1916. ; Sikora D., Ogród Branickich w Białymstoku i jego rewaloryzacja, "Ochrona Zabytków" 2006, nr 1. ; Skrodzki E., Partia wolanta z dyplomatą, "Tygodnik Ilustrowany" 11 (1881), 263. ; Skrok Z., Kościoł parafialny pod wezwaniem Wniebowstąpienia [!] NMP w Białymstoku. ; Słownik terminologiczny sztuk pięknych, ed. K. Kubalska-Sulkiewicz, Warszawa 2002. ; Sobczak J., Sejmiki województwa podlaskiego po reformie w r. 1791, "Studia Historyczne" 29 (1986), 4. ; Sokół M., Krzyże i kapliczki przydrożne w krajobrazie miejskim Białegostoku – wczoraj i dziś, [in:] Zeszyty dziedzictwa kulturowego, eds K. Łopatecki, W. Walczak, Białystok 2007. ; Dąbkowski P., Prawo prywatne polskie, t. II, Lwów 1911. ; Sosna G., Doroteusz F., Orla na Podlasiu. Dzieje Cerkwi, miasta i okolic, Bielsk Podlaski–Ryboły–Białystok 1997. ; Sprawozdanie z badań archeologicznych, Białystok 1983, (the typescript kept at the Białystok Branch of National Heritage Board of Poland). ; Srogosz T., Żołnierz swawolny. Z dziejów obyczajów armii koronnej w XVII wieku, Warszawa 2010. ; Stankiewicz U., Pałac Branickich w Białymstoku – źródła archeologiczne z lat 2001–2002, "Podlaskie Zeszyty Archeologiczne" 3 (2007). ; More Precious Than Gold. Treasures of the Polish National Library, ed. H. Tchórzewska-Kabata, Warszawa 2003. ; Straubel R., Biographisches Handbuch Der Preubischen Verwaltungs- und Justizbeamten 1740–1806/15, München 2009. ; Strzelecki S., Czy Białystok pamięta o Izabeli Branickiej?, "Bibliotekarz Podlaski" 15–16 (2007–2008). ; Szczuka N., Białostocka rezydencja Jana Klemensa Branickiego (1689–1771) jako jeden z ośrodków kultury muzycznej Rzeczypospolitej XVIII wieku, "Białostocczyzna" 10 (1995), 4. ; Sztachelska A., Białostocki ośrodek miejski w okresie działalności Jana Klemensa Branickiego. Zagadnienia prawno-ustrojowe, sądownictwa i zabudowa miasta, [in:] Studia i materiały do dziejów miasta Białegostoku, t. IV, ed. H. Majecki, Białystok 1985. ; Sztachelska A., Białystok w korespondencji Branickich, [in:] Studia i materiały do dziejów miasta Białegostoku, t. III, ed. J. Joka, Białystok 1972. ; Dąbrowska M., Kafle i piece kaflowe w Polsce do końca XVIII wieku, Wrocław 1987. ; Sztachelska A., Białystok w okresie działalności Jana Klemensa Branickiego. Zagadnienia prawno-ustrojowe, sądownictwo i zabudowa miasta, [in:] Studia i materiały do dziejów miasta Białegostoku, t. IV, ed. H. Majecki, Białystok 1985. ; Sztachelska A., Trzy księgi miejskie białostockie, "Archeion" 50 (1968). ; Sztachelska A., Źródła do dziejów miasta Białegostoku w XVII i XVIII w. (do 1795 r.), "Rocznik Białostocki" 11 (1972). ; Sztachelska-Kokoczka A., "Kwadrat Rynku" jako centrum handlowe Białegostoku, "Białostocczyzna" 5 (1990), 3. ; Sztachelska-Kokoczka A., Antoni Wroczyński – landwójt Białegostoku, "Echa Bojar" (2001), 4. ; Neue Erdbeschreibung, T. 1, Bd. 2: A.F. Büsching, Welcher das ganze russische Reich, Preußen, Polen, Hungarn, und die europäische Türkey, mit den dazu gehörigen und einverleibten Ländern, enthält, Bohn 1760. ; Sztachelska-Kokoczka A., Białystok w czasach Branickich (lata 1708–95), [in:] Historia Białegostoku, ed. A.Cz. Dobroński, Białystok 2012. ; Sztachelska-Kokoczka A., Białystok za pałacową bramą, Białystok 2009. ; Sztachelska-Kokoczka A., Jan Klemens Branicki (1689–1771), "Białostocczyzna" 4 (1989), 4. ; Sztachelska-Kokoczka A., Kartki z życia Elżbiety (Izabeli) z Poniatowskich Branickiej (1730–1808), [in:] Izabela z Poniatowskich Branicka. Życie i działalność publiczna, ed. C. Kuklo, Białystok 2014. ; Dąbrowski S., Teatr hetmański w Białymstoku w XVIII w., Białystok 1938. ; Sztachelska-Kokoczka A., Magnackie dobra Jana Klemensa Branickiego, Białystok 2006. ; Sztachelska-Kokoczka A., Nieznany fragment lustracji mostu pod Ploskami, "Białostocczyzna" 1 (1986), 2. ; Sztachelska-Kokoczka A., Prawa miejskie Białegostoku, "Białostocczyzna" 4 (1989), 4. ; Sztachelska-Kokoczka A., Stefan Mikołaj Branicki, [in:] Słownik biograficzny białostocko-łomżyńsko-suwalski, z. 3, Białystok 2005. ; Szyburska T., Białystok. Zespół pałacowy d. Branickich. Dokumentacja historyczno-architektoniczna, Warszawa 1972 (typescript). ; Szymańska I., Średzińska A., Pałac Branickich. Historia i wnętrza, Białystok 2011. ; Neu-Ostpreussisches Intelligenz-Blatt of 5 VII 1799. ; Śmiałowski J., Zarobkowanie pozarolnicze ludności rolniczej w Królestwie Polskim w latach przeduwłaszczeniowych (1815–1864), Łódź 1973. ; Tazbir J., Arianie w Białymstoku i okolicach, [in:] Studia i materiały do dziejów miasta Białegostoku, t. I, eds J. Antoniewicz, J. Joka, Białystok 1968. ; Teodorczyk J., Żygulski Z., Dwugłos o bitwie pod Kircholmem. Historia i ikonografia, "Rocznik Historii Sztuki" 24 (1999). ; Dmowska-Grabiasowa H., Działalność kulturalna Izabeli Branickiej w świetle korespondencji, [in:] Studia i materiały do dziejów miasta Białegostoku, t. IV, ed. H. Majecki, Białystok 1985. ; Tęgowski J., Wróbel W., Dzieje Białegostoku w okresie średniowiecza i wczesnej nowożytności, [in:] Historia Białegostoku, ed. A.Cz. Dobroński, Białystok 2012. ; Tomalska J., Artyści na dworze hetmana Branickiego, "Białostocczyzna" 4 (1989), 1. ; Trzebiński W., Działalność urbanistyczna magnatów i szlachty w Polsce XVIII wieku, Warszawa 1962. ; Trzoska J., Gdańskie młynarstwo i piekarnictwo w II połowie XVII i w XVIII wieku, Gdańsk 1973. ; Turecki A., Plan du chateau et de la ville de Białystok avec ses environs, [in:] Ochrona reliktów urbanistycznych Białegostoku, eds J. A. Włodarczyk, G. Dąbrowska-Milewska, A. Turecki Białystok 1996. ; Tykiel B., Kilka uwag historyczno-statystycznych o guberni augustowskiej, "Biblioteka Warszawska" 4 (1857). ; Uruszczak W., Ustawodawstwo sejmowe w sprawach Żydów z lat 1496–1572, [in:] Rzeczypospolita państwem wielu narodowości i wyznań XVI–XVIII wiek, eds T. Ciesielski, A. Filipczak-Kocur, Warszawa–Opole 2008. ; Niemcewicz J.U., Pamiętniki czasów moich, t. I, ed. by J. Dihm, Warszawa 1957. ; Urwanowicz J. (ed.), Władza i prestiż. Magnateria Rzeczypospolitej w XVI–XVIII wieku, Białystok 2003. ; Urwanowicz J., Stefan Mikołaj Branicki – szkic do portretu (z kłopotami z urzędem wojewody podlaskiego w tle), [in:] O prawie i jego dziejach księgi dwie. Studia ofiarowane Profesorowi Adamowi Lityńskiemu w czterdziestopięciolecie pracy naukowej i siedemdziesięciolecie urodzin, t. I, eds M. Mikołajczyk, J. Ciągwa, P. Fiedorczyk, A. Stawarska-Rippel, T. Adamczyk, A. Drogoń, W. Organiściak, K. Kuźmicz, Białystok–Katowice 2010. ; Dobroński A.Cz., Białystok Izabeli Branickiej, pruski i rosyjski, [in:] Izabela z Poniatowskich Branicka. Życie i działalność publiczna, ed. C. Kuklo, Białystok 2014. ; Walicki M., Rembrandt e Polsce, "Biuletyn Historii Sztuki" 18 (1956), 3. ; Wasilewski T., Białystok w XVI–XVII wieku, [in:] Studia i materiały do dziejów miasta Białegostoku, t. I, eds J. Antoniewicz, J. Joka, Białystok 1968. ; Wasilewski T., Kształtowanie się białostockiego ośrodka miejskiego w XVII i XVIII w., [in:] Studia i materiały do dziejów miasta Białegostoku, t. IV, ed. H. Majecki, Białystok 1985. ; Wasilewski T., Powstanie miasta Białegostoku, [in:] Studia nad społeczeństwem i gospodarką Podlasia w XVI–XVIII w., ed. A. Wyrobisz, Warszawa 1981. ; Wątroba P., Trzy ogrody Podlasia w świetle rysunków Pierre'a Ricaud de Tirregaille'a odnalezionych w Bibliotheque Nationale de France, "Biuletyn Historii Sztuki" 63 (2001), 1–4. ; Wernerowa W., Ocena "ankiet parafialnych" jako źródła wiedzy Karola Perthéesa o fizjografii Rzeczypospolitej przedrozbiorowej, [in:] Karol Perthées (1739–1815), fizjograf Pierwszej Rzeczypospolitej. Życie oraz działalność kartograficzna i entomologiczna, ed. J. Pawłowski, Warszawa 2003. ; Wilkiewicz-Wawrzyńczykowa A., Spory graniczne polsko-litewskie w XV–XVII w., Wilno 1938. ; Wiśniewski J., Początki Białegostoku i okolicznego osadnictwa, [in:] Studia i materiały do dziejów miasta Białegostoku, t. IV, ed. H. Majecki, Białystok 1985. ; Niemcewicz J.U., Pamiętniki czasów moich. Dzieło pośmiertne, Lipsk 1868. ; Wójciuk M., Urzędnicy ziemscy województwa brzesko-litewskiego w czasach saskich, "Wschodni Rocznik Humanistyczny" 2 (2005). ; Centralny Katalog Zbiorów Kartograficznych w Polsce, z. 5: Wieloarkuszowe mapy topograficzne ziem polskich 1576–1870, cz. 2, ed. by T. Paćko, W. Trzebiński, Wrocław 1982. ; Wójtowicz G., Wójtowicz A., Historia monetarna Polski, Warszawa 2003. ; Wróbel W., Działalność Stefana Mikołaja Branickiego herbu Gryf w Białymstoku w latach 1689–1709, "Biuletyn Konserwatorski Województwa Podlaskiego" 14 (2008). ; Wróbel W., Działalność Stefana Mikołaja Branickiego herbu Gryf w Białymstoku w latach 1689–1709, "Biuletyn Konserwatorski Województwa Podlaskiego" 14 (2008). ; Wróbel W., Klasztor brygidek w Grodnie – największa fundacja sakralna rodu Wiesiołowskich, "Zeszyty Naukowe Studenckiego Koła Naukowego Historyków Uniwersytetu w Białymstoku" 2 (2009). ; Wróblewska G., Rozplanowanie nowożytnych miast w Wielkopolsce od XVI do końca XVIII wieku, Warszawa–Poznań 1977. ; Wyczański A., Historyk wobec liczby, [in:] Metody i wyniki. Z warsztatu historyka dziejów społeczeństwa polskiego, ed. S. Kalabiński, in cooperation with J. Hensel, I. Rychlikowa, Warszawa 1980. ; Wyczański A., Wieś polskiego odrodzenia, Warszawa 1969. ; Wyrobisz A., Spław na Bugu w XVI i pierwszej połowie XVII wieku, "Kwartalnik Historii Kultury Materialnej" 32 (1984), 4. ; Zasławska D.N., Chinoiserie w Wilanowie. Studium z dziejów nowożytnej recepcji mody chińskiej w Polsce, Warszawa 2008. ; Opisy parafii dekanatu knyszyńskiego z roku 1784, ed. by W. Wernerowa, "Studia Podlaskie" 1 (1990). ; Dobroński A.Cz. (ed.), Historia Białegostoku, A. Cz., Białystok 2012. ; Zdrójkowski Z., Teodor Ostrowski (1750–1802). Pisarz dawnego polskiego prawa sądowego, Warszawa 1956. ; Zeller E., Ratusz w Białymstoku, "Białostocczyzna" 4 (1989), 2. ; Zeller-Narolewska, Pałac Branickich w Białymstoku w XIX i XX w. Przemiany i problemy konserwatorskie, "Biuletyn Konserwatorski Województwa Podlaskiego" 7 (2001). ; Zielińska T., Klientela w otoczeniu Jana Klemensa Branickiego kasztelana krakowskiego i hetmana wielkiego koronnego około połowy XVIII wieku, [in:] Patron i dwór. Magnateria Rzeczypospolitej w XVI–XVIII wieku, eds E. Dubas-Urwanowicz, J. Urwanowicz, Warszawa 2006. ; Zielińska T., Magnateria polska epoki saskiej: funkcje urzędów i królewszczyzn w procesie przeobrażeń warstwy społecznej, Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk 1977. ; Żórawska-Witkowska A., Muzyka na dworze Jana Klemensa Branickiego, [in:] Dwory magnackie w XVIII wieku. Rola i znaczenie kulturowe, eds T. Kostkiewicz, A. Roćko, Warszawa 2005. ; Żurkowa R., Z dziejów organizacji Departamentu Białostockiego w 1807 r., "Rocznik Białostocki" 2 (1961). ; Żyłko E., Mecenat artystyczny hetmana Jana Klemensa Branickiego i Elżbiety z Poniatowskich Branickiej (1709–1809), Warszawa 1963, Biblioteka Jagiellońska, Przyb. 565/06. ; Высоцкая Н.Ф., Жывапіс Беларусі XII–XVIII стагоддзяў, Мінск 1980. ; http://bn.org.pl/download/document/1236004326.pdf http://www.rcin.org.pl/igipz/dlibra/docmetadata?id=282 ; Dobroński A.Cz., Białystok garnizonowy, "Medyk Białostocki" 2012, no. 107. ; Ostrowski T., Prawo cywilne albo szczególne narodu polskiego, t. I, Warszawa 1784. ; https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Izabela_Branicka.JPG ; https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/docmetadata?id=229083&from=pubstats ; http://leb.nlr.ru/ ; https://pl.wikipedia.org/wiki/Kuriany ; https://pl.wikipedia.org/wiki/Nadania_praw_miejskich_w_Polsce_po_1900 ; https://rcin.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/460?id=460&from=FBC ; http://rcin.org.pl/dlibra/docmetadata?id=289&from=&dirids=1&ver_id=&lp=51&QI=1839E235687D009648366B54E33F0E6D-33 ; http://rcin.org.pl/dlibra/docmetadata?id=408&from=&dirids=1&ver_id=&lp=1&QI=255C6F045CD617D330752E0301CE29BF-5 ; https://pl.pinterest.com/pin/256001560040580731/ ; Dobroński A.Cz., Białystok w latach 1795–1864, [in:] ed. A.Cz. Dobroński, Białystok 2012. ; https://poranny.pl/apps/pbcs.dll/article?AID=/20131124/ALBU-MB/131129821 ; Pałac Branickich w Białymstoku, vol. I: Inwentarze z XVII i XVIII stulecia, parts 1–2, ed. by K. Łopatecki, W. Walczak, Białystok 2012. ; https://www.wrotapodlasia.pl/pl/region/historia/rezydencja.htm ; https://www.facebook.com/Wschodzacy.Bialystok/posts/491680020901665 ; Pinkas kahal Tiktin 381–566. Haskamot, hachlatot we-takanot kefi szehetikan min ha-pinkas ha-mekori sze-awad be-Szoa Israel Halperin, t. I, ed. by M. Naday [M. Kacykowicz], Jeruszalajim 1996. ; Polska stanisławowska w oczach cudzoziemców, vol. I–II, ed. by W. Zawadzki, Warszawa 1963. ; Potocka A., Pamiętniki, t. I, Warszawa 1898. ; Potocka-Wąsowiczowa A., Wspomnienia naocznego świadka, ed. by B. Grochulska, Warszawa 1965. ; Prawa i przywileje miasta i dóbr ziemskich Zabłudów XV–XVIII w., ed. J. Maroszek, Białystok 1994. ; Projekt konstytucji dla Galicji z 1790 r. ("Charta Leopoldina"), ed. and translated S. Grodziski, A. S. Gerhardt, Warszawa–Kraków 1981. ; Dobroński A.Cz., Lechowski A., Izabela Branicka w 200-lecie śmierci, Białystok 2008. ; Projekt prawa prowincjonalnego Obwodu Białostockiego z 1811 roku, ed. by K. Łopatecki, M. Piłaszewicz-Łopatecka, Białystok–Oświęcim 2015. ; Pruskie opisy miast polskich z końca XVIII wieku. Departament białostocki, ed. by J. Wąsicki, Poznań 1964. ; Radziwiłł A.S., Pamiętnik, t. II: 1637–1646, trans. and ed. by A. Przyboś, R. Żelewski, Warszawa 1980. ; Regestra thelonei aquatici Vladislaviensis saeculi XVI, published by S. Kutrzeba, F. Duda, Kraków 1915. ; Rulhiere C., Histoire de l'Anarchie de Pologne, "Edinburgh Review" 14 (1809). ; Sapiehowie. Materiały historyczno-genealogiczne i majątkowe, t. II, Petersburg 1892. ; Schulz F., Podróże Inflantczyka z Rygi do Warszawy i po Polsce w latach 1791–1793, transl. by J.I. Kraszewski, ed. by W. Zawadzki, Warszawa 1956. ; Starowolski Sz., Polska albo opisanie położenia Królestwa Polskiego, ed. by A. Piskadło, Kraków 1976. ; Starzeński M., Na schyłku dni Rzeczypospolitej. Kartki z pamiętnika Michała Starzeńskiego (1757–1795), ed. by H. Mościcki, Warszawa 1914. ; Statut krakowskiej gminy żydowskiej z roku 1595 i jego uzupełnienia, ed. by A. Jakimi, Kraków 2005. ; Dubas-Urwanowicz E., Koronne zjazdy szlacheckie w dwóch pierwszych bezkrólewiach po śmierci Zygmunta Augusta, Białystok 1998. ; Sysang J.Ch., Le Comte Branizki Petit General de la Couronne, [Paris after 1727]. ; Święcki T., Opis starożytney Polski, t. I, Warszawa 1816. ; Urzędnicy centralni i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV–XVIII wieku. Spisy, ed. by H. Lulewicz, A. Rachuba, Kórnik 1994. ; Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV–XVIII wieku. Spisy, ed. by K. Chłapowski, S. Ciara, Ł. Kądziela, T. Nowakowski, E. Opaliński, G. Rutkowska, T. Zielińska, Kórnik 1992. ; Urzędnicy podlascy XIV–XVIII wieku. Spisy, ed. by E. Dubas-Urwanowicz, W. Jarmolik, M. Kulecki, J. Urwanowicz, Kórnik 1994. ; Volumina Constitutionum, part II, vol. 1: 1550–1585, ed. by S. Grodziski, I. Dwornicka, W. Uruszczak, Warszawa 2005. ; Volumina Constitutionum, part II, vol. 2: 1587–1609, ed. by S. Grodziski, Warszawa 2008. ; Volumina Legum, t. II, issued by J. Ohryzko, Petersburg 1859. ; Volumina Legum, t. III, issued by J. Ohryzko, Petersburg 1860. ; Volumina Legum, t. IV, issued by J. Ohryzko, Petersburg 1860. ; Dubas-Urwanowicz E., Urwanowicz J. (ed.), Fundator i mecenas. Magnateria Rzeczypospolitej w XVI–XVIII wieku, Białystok 2011. ; Volumina Legum, t. V, issued by J. Ohryzko, Petersburg 1860. ; Volumina Legum, t. VII, issued by J. Ohryzko, Petersburg 1860. ; Volumina Legum, t. VIII, issued by J. Ohryzko, Petersburg 1860 ; Volumina Legum, t. IX, Kraków 1889. ; Wyrwicz K., Geografia powszechna czasów teraźniejszych, Warszawa 1770. ; Zabawy przyjemne i pożyteczne, vol. V, no. 1, Warszawa 1772. ; Zawisza K., Pamiętniki, ed. by J. Bartoszewicz, Warszawa 1862. ; Описане рукописнаго отделения Виленской Публичной Библютеки, вып. IV, Вильнo 1903. ; Полное собраніе законов Россійской Имперіи, Т. XLIV: Книга штатов, Ч. 2: Штаты по духовной и по гражданской части. Штаты по гражданской части (1809–1811), Санкт-Петербург 1830. ; Aftanazy R., Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej, vol. V, Wrocław 1994. ; Dubas-Urwanowicz E., Urwanowicz J. (ed.), Patron i dwór. Magnateria Rzeczypospolitej w XVI–XVIII wieku, Warszawa 2006. ; Alexandrowicz A., "Mappa szczegulna województwa podlaskiego" Karola de Perthées z 1795 r. Uwagi wstępne, "Studia Podlaskie" 1 (1990). ; Alexandrowicz S., Powstanie i rozwój miast województwa podlaskiego (XV – 1 poł. XVII w.), "Acta Baltico-Slavica" 1 (1964). ; Andrzejewski A., Karwowska H., Kamienica wielka rezydencji Sapiehów w Dubnie, gm. Boćki, woj. podlaskie, "Biuletyn Konserwatorski Województwa Podlaskiego" 14 (2008). ; Baczkowski M., Garnizon Krakowa w latach 1796–1815. Struktura, finansowanie, stosunki z mieszkańcami, [in:] Zamki, twierdze i garnizony Opola, Śląska i dawnej Rzeczypospolitej, ed. T. Ciesielski, Zabrze 2010. ; Bałaban M., Ustrój gminy żydowskiej w XVI–XX w. (nowe badania naukowe), "Głos Gminy Żydowskiej" 1 (1937). ; Banach J., Herkules Polonus: studium z ikonografii sztuki nowożytnej, Warszawa 1984. ; Bandtkie J.W., Prawo prywatne polskie, Warszawa 1851. ; Bania Z., Pałac w Podhorcach, "Rocznik Historii Sztuki" 13 (1981). ; Bartczakowa A., Jakub Fontana, architekt warszawski XVIII wieku, Warszawa 1970. ; Baszanowski J., Przemiany demograficzne w Gdańsku w latach 1601–1846, Gdańsk 1995. ; Dubas-Urwanowicz E., Urwanowicz J. (ed.), Wobec króla i Rzeczypospolitej. Magnateria w XVI–XVIII wieku, Kraków 2012. ; Bąkowski J., Kronika kościoła parafialnego w m. Białymstoku położonego w diecezji wileńskiej, guberni grodzieńskie, powiecie i dekanacie białostockim. 1849, ed. by J. Maroszek, "Białostocczyzna" 8 (1993), 2. ; Bentkowski F., Spis medalów polskich lub z dziejami krainy polskiej stycznych, Warszawa 1830. ; Bernatowicz T., Alba. Od renesansowej willi do kompozycji krajobrazowej. Z badań źródłowych nad architekturą ogrodów na Kresach, Warszawa 2009. ; Bieńkowska K., Wyniki nadzoru archeologicznego prowadzonego w zachodniej części Rynku Kościuszki w Białymstoku, "Podlaskie Zeszyty Archeologiczne" 3 (2007). ; Bończak-Kucharczyk E., Maroszek J., "Pawilon Pod Orłem" w Parku Branickich w Białymstoku, "Białostocczyzna" 7 (1992), 4. ; Bończak-Kucharczyk E., Maroszek J., Kucharczyk K., Katalog parków i ogrodów zabytkowych dawnego województwa białostockiego. Część ogólna, Warszawa 2000. ; Bończak-Kucharczyk E., Maroszek J., Kucharczyk K., Katalog parków i ogrodów zabytkowych dawnego województwa białostockiego. Część szczegółowa, Białystok 2000. ; Bremer-David C. et. al., Masterpieces of the J. Paul Getty Museum. Decorative Arts, London 1997. ; Buczek K., Kartograf króla Stanisława Augusta. Życie i dzieła, [in:] Karol Perthées (1739–1815), fizjograf Pierwszej Rzeczypospolitej. Życie oraz działalność kartograficzna i entomologiczna, ed. J. Pawłowski, Warszawa 2003. ; Buczek K., Kartograf króla Stanisława Augusta. Życie i dzieła, ed. by H. Rutkowski, [in:] Karol Perthées (1739–1815), fizjograf Pierwszej Rzeczypospolitej. Życie oraz działalność kartograficzna i entomologiczna, ed. J. Pawłowski, Warszawa 2003. ; Dunin-Borkowski J.S., Polacy, dygnitarzami Austrii, t. I: Podkomorzowie i paziowie (1750–1890), Lwów 1890. ; Buczek K., O kilku mapach Polski z czasów Stanisława Augusta, "Kwartalnik Historii Nauki i Techniki" 18 (1973), 1. ; Bukowska K., Tomasz Drezner polski romanista XVII wieku i jego znaczenie dla nauki prawa w Polsce, Warszawa 1960. ; Dunin-Kozicki Z., Białystok w XVIII wieku, "Kwartalnik Litewski" 3 (1910). ; Centralny katalog zbiorów kartograficznych w Polsce, z. VI: Mapy ziem polskich przeglądowe i jednoarkuszowe topograficzne wydane w latach 1764–1814 i wybór map z lat 1815–1870 z uwzględnieniem zbiorów Biblioteki Polskiej w Paryżu, ed. by T. Paćko, W. Trzebiński, Warszawa 2000. ; Dziubecki T., Programy symboliczne i funkcje ceremonialne rezydencji magnackich. Puławy – Białystok – Radzyń Podlaski – Lubartów w latach 1730–1760, Warszawa 2010. ; Encyklopedyja powszechna, t. VII, Warszawa 1861. ; Ertman A., Rękopiśmienna mapa woj. podlaskiego K. Pertheesa z r. 1795. Jej źródła, metoda opracowania, znaczenie dla badań historycznych, "Analecta" 16 (2007), 1–2. ; Fiedorowicz T., Kietliński M., Maciejczuk J., Białostockie ulice i ich patroni, Białystok 2012. ; Filipczak-Kocur A., Skarbowość Rzeczypospolitej 1587–1648, Warszawa 2006. ; Filipow K., Herby białostockie, "Białostocczyzna" 4 (1989), 1. ; Gembarzewski B., Rodowody pułków polskich i oddziałów równorzędnych od r. 1717 do r. 1831, Warszawa 1925. ; Gieysztorowa I., Wstęp do demografii staropolskiej, Warszawa 1976. ; Glinka J., Herb miejski Białegostoku, "Miesięcznik Heraldyczny" 17 (1938), 2. ; Glinka J., Kaplica i cmentarz pod wezwaniem św. Marii Magdaleny w Białymstoku, "Rubieże" 1 (1992). ; Coxe W., Travels In Poland Russia and Denmark, Londyn 1802. ; Glinka J., Prace Jana Zygmunta Deybla w ramach mecenatu Jana Klemensa Branickiego, "Biuletyn Historii Sztuki" 23 (1961), 4. ; Glinka J., Ród Klasucia w wiekach XIII–XVI. Ze studiów nad kształtowaniem się i różnicowaniem społecznym bojarstwa litewskiego, cz. 1, "Studia Źródłoznawcze" 4 (1959). ; Glinka J., Ród Klausucia w wiekach XIII–XVI. Ze studiów nad kształtowaniem się i różnicowaniem społecznym bojarstwa litewskiego, cz. 2, "Studia Źródłoznawcze" 5(1960). ; Glinka J., Zamek obronny w Białymstoku na przełomie XVI i XVII wieku, "Rocznik Białostocki" 2 (1961). ; Gloger Z., Encyklopedia staropolska, t. II, Warszawa 1901. ; Gmiterek H., Komisja graniczna z 1623 roku. Przyczynek do dziejów sporów granicznych polsko-litewskich w XVII wieku, "Rocznik Bialskopodlaski" 11 (2003). ; Gołaszewski Ł., Zakrzewski A.B., Ustrój województwa podlaskiego XVI–XVIII wiek. Wybrane problemy, [in:] Podlasie nadbużańskie. 500-lecie województwa podlaskiego, ed. O. Łatyszonek, Ciechanowiec 2013. ; Gołębiowski, Gabinet medalów polskich oraz tych, które się dziejów Polski tyczą, ed. by E. Raczyński, Wrocław 1843. ; Górski K., Historia piechoty polskiej, Kraków 1896. ; Grassmann M., Wróbel W., Pierwszy raport z badań piwnic pałacu Branickich, "Medyk Białostocki" 2012, no. 109. ; Coxe W., Travels into Poland, Russia, Sweden, and Denmark: Interspersed with Historical Relations and Politucal Inquires, vol. 1, Dublin 1784. ; Grycel J., Współczesna architektura mieszkaniowa polsko-białoruskiego pogranicza na przykładzie Białegostoku i Grodna, http://suw.biblos.pk.edu.pl/resources/i3/i4/i2/i4/r3424/GrycelJ_WspolczesnaArchitektura.pdf. ; Guldon Z., Zaludnienie Polski w 1629 r., "Zapiski Historyczne" 33 (1968), 4. ; Guldon Z., Zniszczenia gospodarcze w królewszczyznach sandomierskich w dobie rokoszu Zebrzydowskiego /1606 – 1609/, "Kwartalnik Historii Kultury Materialnej" 30 (1982), 3–4. ; Guzowski P., Chłopi i pieniądze na przełomie średniowiecza i czasów nowożytnych, Kraków 2008. ; Helmut G., The history of photography from the earliest use of camera obscura in the XI c up to 1914, London 1974. ; Herbst S., Potrzeba historii, czyli o polskim stylu życia: wybór pism, t. II, Warszawa 1978. ; Herszberg A.S., Pinkas Bialistok, vol. 1–2, New York 1950. ; Jabłonowski A., Podlasie, cz. 1, [in:] Źródła dziejowe, vol. XVII, part I, Warszawa 1908. ; Jabłonowski A., Podlasie, cz. 2, [in:] Źródła dziejowe, t. XVII, cz. II, Warszawa 1909. ; Jabłonowski A., Podlasie, cz. 3, [in:] Źródła dziejowe, t. XVII, cz. 3, Warszawa 1910. ; Der königlichen Republik Polen Woiwodschaft Podlachien mit dem obern Theile der Woiwodschaft Lublin oder Klein Polens nördlicher Theil. Nro. 43, hrsg. F. J. J. von Reilly, Wiedeń 1789. ; Jakimowicz T., Dwór murowany w Polsce w wieku XVI. Wieża – kamienica – kasztel, Warszawa–Poznań 1979. ; Jarmolik W., Gryzelda Wodyńska – przybrana córka Wiesiołowskich, "Białostocczyzna" 7 (1992) 4. ; Jarmolik W., Pierwsza lokacja miejska na Podlasiu (Sokołów Podlaski – 1424 r.), "Studia Podlaskie" 1 (1990). ; Jaroszewicz-Pieresławcew Z., Ideał biblioteki ziemiańskiej w siedemnastowiecznym dziele Jakuba Kazimierza Haura a rzeczywistość, [in:] Między barokiem a oświeceniem. Edukacja, wykształcenie, wiedza, ed. S. Achremczyk, Olsztyn 2005. ; Jučas M., Unia polsko-litewska, tłum. A. Firewicz, Toruń 2004. ; Kacperczyk M., Założenie pałacowo-ogrodowe Branickich w Białymstoku w XIX i XX w. – przemiany, zniszczenia, praktyka konserwatorska, [in:] Zeszyty dziedzictwa kulturowego, eds K. Łopatecki, W. Walczak, Białystok 2007. ; Kalyada V., Mobilizacja służby ziemskiej w Wielkim Księstwie Litewskim w XVI stuleciu, [in:] Organizacja armii w nowożytnej Europie: struktura–urzędy–prawo–finanse, ed. K. Łopatecki, Zabrze 2011. ; Kałamajska-Saeed M., Dom Sapieżyński, cz. II: Ikonografia, Warszawa 2008. ; Kamiński Cz., Żukowski J., Katalog monet polskich, 1697–1763: epoka saska, Warszawa 1980. ; Karpińska M., Badania dziejów kobiet w Polsce w epoce nowożytnej (wiek XVI–XVIII), [in:] Dzieje kobiet w Polsce. Dyskusje wokół przyszłej syntezy, ed. K.A. Makowski, Poznań 2014. ; Faden W., A map of the Kingdom of Poland and Grand Dutchy of Lithuania with their dismembered provinces and the Kingdom of Prussia, London 1793. ; Karpowicz M. Sztuka polska XVIII wieku, Warszawa 1985. ; Kasprzak A.J., O szkle na pańskim stole. Przyczynek do rozwoju szklanej zastawy stołowej w czasach saskich, [in:] Zastawy stołowe XVI–XX w. Materiały z sesji towarzyszącej wystawie "Splendor stołu" w Muzeum Sztuki Złotniczej Kazimierz Dolny 26–27 października 2006 [http://www.mnkd.pl/files/userfiles/files/Zastawy.pdf]. ; Kaźmierczak R., Kola A., Archeologiczne badania wykopaliskowe na terenie ogrodu Branickich w Białymstoku w 2000 roku, "Biuletyn Konserwatorski Województwa Podlaskiego" 7 (2001). ; Kaźmierczyk A., Żydzi w dobrach prywatnych: w świetle sądowniczej i administracyjnej praktyki dóbr magnackich w wiekach XVI–XVIII, Kraków 2002. ; Kirchner T., Le héros épique: peinture d'histoire et politique artistique dans la France du XVIIe siècle, Paris 2008. ; Kocójowa M., "Pamiątkom ojczystym ocalonym z burzy dziejowej". Muzeum Emeryka Hutten Czapskiego (Stańków–Kraków), Kraków 1978. ; Kola A., Archeologiczne badania wykopaliskowe na terenie ogrodu Branickich w Białymstoku w 1998 roku, "Biuletyn Konserwatorski Województwa Podlaskiego" 5 (1999). ; Kola A., Archeologiczne badania wykopaliskowe na terenie zabytkowego ogrodu Branickich w Białymstoku w 2001 roku, "Biuletyn Konserwatorski Województwa Podlaskiego" 8–9 (2003). ; Kołodziejczyk R., Kształtowanie się burżuazji w Królestwie Polskim (1815–1850), Warszawa 1957. ; Kondratiuk M., Nazwy miejscowe południowo-wschodniej Białostocczyzny, Wrocław 1974. ; Głuchowski J., Ikones książąt i królów polskich, Kraków 1605. ; Konopczyński W., Jan Klemens Branicki, [in:] Polski Słownik Biograficzny, t. II, Warszawa–Kraków–Łódź–Poznań–Wilno–Zakopane 1937.