Suchergebnisse

At the article were being considers the main definitions (concepts) and essence of counteraction to "hybrid" aggression on the part of the Russian Federation (RF) against Ukraine both in the general plan, and by military means, its basic lessons. It is shown that measures to counter "hybrid" aggression in Ukraine have undergone a rather difficult and ambiguous path in their development, from their absolute rejection not only by the state leadership but also by the vast majority of Ukrainian society due to blind faith in the political decency of Kremlin politicians to their commitment to international commitments to guarantee Ukraine's independence, sovereignty and territorial integrity in exchange for the almost free transfer of Russia's third-largest nuclear capability to Russia, and up to uncompromising armed confrontation with Russian mercenaries and their allies in eastern Ukraine. The article reveals the main stages of countering Russian "hybrid" aggression in all its main areas, provides their content, shows the evolution of increasing countermeasures, but, at the same time, special attention is paid to countering military means, that is mainly in the process of training and participation of military formations of the defense and defense sector of Ukraine, first in the anti-terrorist operation and later in the Joint Force Operation. Given the wide range of tasks to counter Russian "hybrid" aggression by military means, the main possible forms of use of defense forces in different operational conditions during hostilities are given. ; У статті розглянуто основні визначення (поняття) і сутність протидії "гібридній" агресії з боку Російської Федерації (РФ) проти України як в загальному плані, так і військовими засобами, її основні уроки. Показано, що заходи протидії "гібридній2 агресії в Україні у своєму розвитку пройшли досить складний і неоднозначний шлях від абсолютного їх несприйняття не лише керівництвом держави, але і переважною більшістю українського суспільства у зв'язку зі сліпою вірою у політичну порядність кремлівських політиків, вірність їх взятим на себе міжнародним зобов'язанням стосовно гарантування Україні незалежності, суверенітету та територіальної цілісності в обмін на майже безкоштовну передачу Росії третього у світі за розміром ядерного потенціалу, і аж до безкомпромісного збройного протистояння із російськими найманцями та їх посібниками на Сході України. У статті розкриваються основні етапи протидії російській "гібридній" агресії у всіх її основних сферах, надається їх змістовне наповнення, показана еволюція нарощування заходів протидії, але водночас особлива увага приділена протидії військовими засобами, тобто головним чином у процесі підготовки та участі військових формувань сил оборони сектору безпеки й оборони України спочатку в антитерористичній операції, а згодом – і в операції Об'єднаних сил. Зважаючи на значний діапазон завдань протидії російській "гібридній" агресії військовими засобами, наведено й основні можливі форми застосування сил оборони в різних умовах оперативної обстановки в процесі бойових дій.

У статті розглянуто питання формування державної політики у гуманітарній сфері у період військового конфлікту в Україні. Реагуючи на російську військову агресію, Україна вимушена реалізовувати масштабні гуманітарні дії, спрямовані на захист громадян, гарантування безпеки життя та здоров'я, надання невідкладної допомоги та соціальної підтримки. Військова російська агресія спричинила суттєві економічні та гуманітарні збитки, що посилило фінансове навантаження, часткове припинення торговельної діяльності, переміщення людей та пошкодження інфраструктури з потенційно довготривалими наслідками. Війна призвела до багатьох задокументованих порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права, які викликають серйозне занепокоєння. Визначено гуманітарні наслідки конфлікту: зменшення доходу, роз'єднання сім'ї, втрата роботи, втрата життя та здоров'я, руйнування будинку чи майна та інші негативні проблеми. З'ясовано, що гуманітарна політика спрямована на забезпечення оптимального стану гуманітарної сфери держави, соціального життя та відносин на основі встановлених цілей, механізмів та заходів, які створюють умови для гуманітарного суспільного розвитку, соціальної та інтелектуальної безпеки суспільства та особистості, розвитку освіти, науки, культури. Встановлено, що в якості пріоритетних заходів щодо політики подолання гуманітарної кризи мають стати: регулярний моніторинг гуманітарного реагування; звітування щодо отриманих результатів; інформування. Визначено основні напрями формування державної гуманітарної політики: забезпечення освітнього процесу; гарантування продовольчої безпеки та засобів для життя; забезпечення житлом постраждалих та ресурсів для проходження опалювального періоду; забезпечення доступу людей до основних послуг; надання екстреної медичної допомоги.

The article analyzes the dynamics, interests of the parties, priority areas of cooperation and contradictions of Ukrainian-American relations in the post-Maid period, reveals the reasons for supporting Ukraine in resisting Russian aggression from the United States. The influence of the Revolution of Dignity on the geopolitical interests of the United States in Eastern Europe and the post-Soviet space is determined. It was determined that in 2014-2016. bilateral relations between Ukraine and the United States in terms of summit meetings and diplomatic support have reached their highest development in the 30th anniversary of Ukraine's independence. At the same time, they lacked practical content - specific projects and common interests. The American strategy for Ukraine provided for limited military assistance and diplomatic containment of the Russian Federation in order to maintain the balance of power in the region. Six areas were identified that formed the bilateral agenda - military-technical cooperation, political dialogue, support for reforms, the fight against corruption, energy, support for democratic institutions. The main directions of cooperation, projects and problems within each of these areas are disclosed in detail. In the context of the formation of "strategic friendship" after 2014, the parties demonstrated different diplomatic rhetoric. Ukrainian politicians emphasized the importance of strategic partnership between countries, military assistance, and American representatives put the need for economic reforms and the fight against corruption in the first place, pushing Ukrainian leaders to take appropriate action. It was concluded that US-Ukrainian relations at this stage were more reminiscent not of a strategic partnership, but of patronage, where Kiev, as a clientele, sought protection from Russian aggression, and the United States saw the support of the pro-Western regime in Kiev as an opportunity to strengthen its positions in Eastern Europe and the post-Soviet space. ; В статье проанализирована динамика, интересы сторон, приоритетные направления сотрудничества и противоречия украинского-американских отношений в постмайданный период, раскрыты причины поддержки Украины в противостоянии российской агрессии со стороны Соединенных Штатов. Определено влияние Революции Достоинства на геополитические интересы США в Восточной Европе и на постсоветском пространстве. Определено, что в 2014-2016 гг. двусторонние отношения Украины и США с точки зрения встреч на высшем уровне и дипломатической поддержки достигли наивысшего развития за 30-летие независимости Украины. В то же время им не хватало практического наполнения – конкретных проектов и общих интересов. Американская стратегия относительно Украины предусматривала ограниченную военную помощь и дипломатическое сдерживания РФ с целью сохранения баланса сил в регионе. Определены шесть сфер, которые формировали двустороннюю повестку дня – ВТС, политический диалог, поддержка реформ, борьба с коррупцией, энергетика, поддержка демократических институтов. Подробно раскрываются основные направления сотрудничества, проекты и проблемы в рамках каждой из этих сфер. В условиях формирования после 2014 «стратегической дружбы» стороны демонстрировали разную дипломатическую риторику. Украинские политики акцентировали важность стратегического партнерства между странами, военной помощи, а американские представители ставили на первое место необходимость проведения экономических реформ, борьбы с коррупцией, подталкивая украинских лидеров к соответствующим действиям. Сделан вывод, что американо-украинские отношения на этом этапе скорее напоминали не стратегическое партнерство, а патронаж, где Киев как клиентела искал защиту от российской агрессии, а США видели в поддержке прозападного режима в Киеве возможность укрепить свои позиции в Восточной Европе и на постсоветском пространстве. ; У статті проаналізована динаміка, інтереси сторін, пріоритетні напрямки співпраці та протиріччя українсько-американських відносин у постмайданний період, розкриті причини підтримки України у протистоянні російській агресії з боку Сполучених Штатів. З'ясований вплив Революції Гідності на геополітичні інтереси США у Східній Європі та на пострадянському просторі. Визначено, що у 2014-2016 рр. двосторонні відносини України та США з точки зору зустрічей на вищому рівні та дипломатичної підтримки досягли найвищого розвитку за 30-річчя незалежності України. Водночас їм бракувало практичного наповнення – конкретних проєктів і спільних інтересів. Американська стратегія щодо України у цей період передбачала обмежену військову допомогу та дипломатичне стримування РФ з метою збереження балансу сил у регіоні. Визначені шість сфер, які формували двосторонній порядок денний – ВТС, політичний діалог, підтримка реформ, боротьба з корупцією, енергетика, підтримка демократичних інститутів. Детально розкриваються основні напрямки співробітництва, проекти та проблеми в рамках кожної з цих сфер. В умовах формування після 2014 р. «стратегічної дружби» сторони демонстрували різну дипломатичну риторику. Українські політики акцентували важливість стратегічного партнерства між країнами, військової допомоги США, а американські представники ставили на першу місце необхідність проведення економічних реформ, боротьби з корупцією, підштовхуючи українських лідерів до відповідних дій. Зроблений висновок, що американо-українські відносини на цьому етапі швидше нагадували не стратегічне партнерство, а патронаж, де Київ як клієнтела шукав захист від російської агресії, а США бачили у підтримці прозахідного режиму у Києві можливість зміцнити свої позиції у Східній Європі та на пострадянському просторі.

The proposed study draw attention to the peculiarities of the reception of the Russian Empire in the novel «Hetman Ivan Vyhov-sky» by Ivan Nechui-Levytsky. The aim of the studies is caused by the need of postcolonial understanding of binomial «empire – col-ony» in the projection of a literary text because, on the one hand, Russian textuality shaped basic modes of Ukraine, on the other hand, Ukrainian writers presented the image of the Russian Empire.Analysis of the novel is performed in the context of postcolonial theory. This approach seems relevant. It enables a new way to interpret national figures and texts, input in the literary canon.The study leads to the following conclusions.Transformation of the Ukrainian political and socio-cultural experience in recent decades determines Ukrainian literature stud-ies, defining its postcolonial orientation. Russian literature as imperial project, Ukrainian-Russian literary relations in recent years have been interpreted in the light of postcolonial theory in the dimensions of different aspects such as comparative-typological, phil-osophical, narrative. Literary understanding of the historical novel by Ivan Nechui-Levytsky in the context of interpretation of na-tional history issues, implicit and explicit influences on its formation of the imperial factor was in several studies (E. Baran, N. Bernadska, N. Boyko, A. Huliak, S. Efremov, M. Ilnytskyy, L. Novychenko, A. Pogrebny, I. Prykhodko, A. Chyk and others).In the novel «Hetman Ivan Vyhovsky» historical events, which the author appeals to, are not accidental. Reconstructing the his-tory Ivan Nechuy-Levytsky implicitly indicates the reasons of colonization to the Ukrainian recipient, such as signing of the Pereyaslav Agreement by Hetman Bohdan Khmelnytsky at that time. This view was opposite to the official ideological version.The novel depicts three national types: Ukrainian, Polish, Russian. Russian world is reconstructed as lower and opposite to higher – Ukrainian and Polish. Ivan Nechuy-Levytsky distinctly forms icky Russian national «I». Moscow political and religious establishment, such as the clergy, nobles, is given such attributes as «darkness», ignorance, aggression, treachery, meanness. In-stead, Ukrainians are distinguished by Europeanness, education, democracy and humanism ; Российско-украинские литературные взаимоотношения неоднократно становились объектом интеллектуального осмысления в трудах украинских литературоведов. Достаточно широкий литературоведческий резонанс этой проблемы обусловлен значимостью понимания бинома «империя – колония» в проекции текстуальности, ведь с одной стороны, в российской имперской литературе формировались основные модусы об Украине, которые были частично унаследованы украинской элитой, с другой – украинские писатели кодифицировали образ российской империи. Если речь идет о XIX веке, а особенно о развитии исторического романа в реализме, то эта кодификация отчетливо национально ориентированная, демонстрирует бескомпромиссность суждений относительно российского имперского влияния. Значительная составляю-щая очерченного дискурса принадлежит творчеству Ивана Нечуй-Левицкого (его романы «Гетман Иван Выговский», «Князь Иеремия Вишневецкий»). В условиях постколониальной деконструкции, в широких смыслах этого понятия, соб-ственной культуры предлагаемое исследование отличается особой актуальностью. ; Українсько-російські літературні взаємини неодноразово ставали об'єктом інтелек-туального осмислення у працях українських літературознавців. Досить широкий літе-ратурознавчий резонанс цієї проблеми обумовлений вагомістю розуміння біному «імпе-рія – колонія» в проекції текстуальності, адже з одного боку, в російській імперській лі-тературі формувалися засадничі модуси щодо України, які були частково успадковані українською елітою, з іншого – українські письменники кодифікували образ російської ім-перії. Якщо йде мова про ХІХ століття, а особливо про розвиток історичного роману в межах реалізму, то ця кодифікація виразно національно орієнтована, демонструє без-компромісність суджень щодо російського імперського впливу. Вагома складова окрес-леного дискурсу належить творчості Івана Нечуя-Левицького (його романи «Гетьман Іван Виговський», «Князь Єремія Вишневецький»). В умовах постколоніального деконс-труювання, у найширших сеансах цього поняття, власної культури пропоноване дослі-дження вирізняється особливою актуальністю.

У статті здійснено аналіз ролі українців у системі кадрового забезпечення сухопутних військ збройних сил Російської імперії. Розкрито особливості підготовки офіцерів у провідних спеціальних військових навчальних закладах імперії (за основними родами військ). Розглянуто їх професійні якості і талант, організаторські здібності до військового будівництва, які згодом були реалізовані в роки Першої світової війни та у процесі становлення українського національного військового руху. ; The article analyzes the role of Ukrainiansin the system of staffing of the Army of the Russian Empire. We have shown the particuliarities of officers training in the guiding special military educational institutions of the Empire (by the main armed services). We have considered their professional skills and talent, organizational skills to military constructionwhich were subsequently implemented during the First World War and in the process of Ukrainian national military movement.

У статті здійснено аналіз ролі українців у системі кадрового забезпечення сухопутних військ збройних сил Російської імперії. Розкрито особливості підготовки офіцерів у провідних спеціальних військових навчальних закладах імперії (за основними родами військ). Розглянуто їх професійні якості і талант, організаторські здібності до військового будівництва, які згодом були реалізовані в роки Першої світової війни та у процесі становлення українського національного військового руху. ; The article analyzes the role of Ukrainiansin the system of staffing of the Army of the Russian Empire. We have shown the particuliarities of officers training in the guiding special military educational institutions of the Empire (by the main armed services). We have considered their professional skills and talent, organizational skills to military constructionwhich were subsequently implemented during the First World War and in the process of Ukrainian national military movement.

У статті розглядається діяльність Української військово-санітарної місії для справ полонених у Німеччині у 1918-1920 рр. Окрім основного завдання — репатріації полонених українців на батьківщину та надан­ня їм медичної та матеріальної допомоги місія займалася національ­ною просвітницькою діяльністю серед вояків-українців колишньої цар­ської російської армії. ; The article deals with the activities of the Ukrainian Military Sanitary Mission on matters of prisoners of war in Germany in 1918-1920. In addition to the main task of repatriating Ukrainian prisoners of war to their homeland and providing them with medical and material assistance, the mission was engaged in the national education of the Ukrainian soldiers of the former tsarist Russian army.

У статті розглядається діяльність Української військово-санітарної місії для справ полонених у Німеччині у 1918-1920 рр. Окрім основного завдання — репатріації полонених українців на батьківщину та надан­ня їм медичної та матеріальної допомоги місія займалася національ­ною просвітницькою діяльністю серед вояків-українців колишньої цар­ської російської армії. ; The article deals with the activities of the Ukrainian Military Sanitary Mission on matters of prisoners of war in Germany in 1918-1920. In addition to the main task of repatriating Ukrainian prisoners of war to their homeland and providing them with medical and material assistance, the mission was engaged in the national education of the Ukrainian soldiers of the former tsarist Russian army.

The article deals with a number of issues related to the circumstances, conditions and peculiarities of the stay of the 8th Army of the Russian Empire in the South-Western Front in Volyn region (hubernia) during the First World War. The participation of units of the 8th Army in the combat actions that took place on the territory of Volyn region during the military confrontation of the European militant blocs is outlined. The author investigated and analyzed the facts of combat clashes of the army's units with the units of German and Austro-Hungarian armies which have occurred in the conditions of active fighting (Lutsk (Brusylovskyi) breakthrough, Kovel offensive operations) and permanent war. Non-combat peculiarities of life of the personnel of the army's units (loss of discipline, decrease of fighting capacity, desertion, etc.) in the investigated period are shown fragmentary. The author found that the presence of the 8th Army of the Southwestern Front had a certain impact on the socio-economic and, in the spring of 1917, on the socio-political development of Volyn region.After working on research materials, the author established that there has been no comprehensive study of the selected problem by scholars. When describing a general picture of the combat actions during the First World War at the theater of the South-Western Front, domestic scientists studied some aspects of the course of hostilities, military-political events and the situation in the front-line districts (povity). These and other factors determine the expediency of scientific discourse about the location of units of the 8th Army on the territory of Volyn.The reviewed sources prove that the 8th Army was on the territory of Volyn from July 1915 to August 1917. During this period, army personnel participated in military operations carried out within the South-Western Front. ; У статті з'ясовано коло питань, пов'язаних із обставинами, умовами та особливостями перебування 8-ї армії Російської імперії в складі Південно-Західного фронту на території Волинської губернії під час Першої світової війни. Окреслено участь підрозділів 8-ї армії в бойових діях, які відбувалися на терені Волинського краю впродовж військового протистояння європейських мілітарних блоків. Досліджено та проаналізовано факти бойових зіткнень підрозділів армії з частинами німецької та австро-угорської армій в умовах активних бойових дій (Луцький (Брусиловський) прорив, ковельські наступальні операції) та перманентної війни. Фрагментарно подано не бойові особливості побуту особового складу підрозділів армії (втрата дисципліни, зниження боє­здатності, дезертирство тощо) у досліджуваний період.

The article deals with a number of issues related to the circumstances, conditions and peculiarities of the stay of the 8th Army of the Russian Empire in the South-Western Front in Volyn region (hubernia) during the First World War. The participation of units of the 8th Army in the combat actions that took place on the territory of Volyn region during the military confrontation of the European militant blocs is outlined. The author investigated and analyzed the facts of combat clashes of the army's units with the units of German and Austro-Hungarian armies which have occurred in the conditions of active fighting (Lutsk (Brusylovskyi) breakthrough, Kovel offensive operations) and permanent war. Non-combat peculiarities of life of the personnel of the army's units (loss of discipline, decrease of fighting capacity, desertion, etc.) in the investigated period are shown fragmentary. The author found that the presence of the 8th Army of the Southwestern Front had a certain impact on the socio-economic and, in the spring of 1917, on the socio-political development of Volyn region.After working on research materials, the author established that there has been no comprehensive study of the selected problem by scholars. When describing a general picture of the combat actions during the First World War at the theater of the South-Western Front, domestic scientists studied some aspects of the course of hostilities, military-political events and the situation in the front-line districts (povity). These and other factors determine the expediency of scientific discourse about the location of units of the 8th Army on the territory of Volyn.The reviewed sources prove that the 8th Army was on the territory of Volyn from July 1915 to August 1917. During this period, army personnel participated in military operations carried out within the South-Western Front. ; У статті з'ясовано коло питань, пов'язаних із обставинами, умовами та особливостями перебування 8-ї армії Російської імперії в складі Південно-Західного фронту на території Волинської губернії під час Першої світової війни. Окреслено участь підрозділів 8-ї армії в бойових діях, які відбувалися на терені Волинського краю впродовж військового протистояння європейських мілітарних блоків. Досліджено та проаналізовано факти бойових зіткнень підрозділів армії з частинами німецької та австро-угорської армій в умовах активних бойових дій (Луцький (Брусиловський) прорив, ковельські наступальні операції) та перманентної війни. Фрагментарно подано не бойові особливості побуту особового складу підрозділів армії (втрата дисципліни, зниження боє­здатності, дезертирство тощо) у досліджуваний період.

Стаття присвячена проблемам фінансової політики російського уряду в Україні в роки Першої світової війни. На прикладі повітового міста Єлисаветграда Херсонської губернії (нині м. Кіровоград) досліджено окремі аспекти життєдіяльності міста та його мешканців, які виникли в роки Першої світової війни. Досліджено динаміку цін на такі продукти та предмети першої необхідності, як борошно, сіль, цукор, крупу/пшоно, олію/рослинну, картоплю, капусту, випечений хліб та м'ясні продукти, керосин, вугілля, дрова, сірники за 1914–1917 рр. Проаналізовано причини, які в умовах війни впливали на ріст цін. Розглянуто заходи, що вживалися органами місцевого самоврядування міста в складних умовах воєнного часу для утримання цін на товари та продукти першої необхідності. This article puts the light on some problems of the financial policy of the Russian government in Ukraine during the World War I. On example of the county town of Elisavetgrad in Kherson province (nowadays the city of Kirovograd) studied some aspects of the life of the city and it's inhabitants which have arisen during the World War I. The dynamics of price changes for such of the products and basic necessities as: flour, salt, sugar, barley, wheat, oil, potatoes, cabbage, baked bread, meat products, kerosene, coal, wood and matches during the 1914–1917 years are investigated. The influencing reasons of the price growth in the time of the war are also analyzed. The steps taken by the local authorities to keep the prices of goods and basic products in the difficult wartime conditions are considered.

Розкривається значущість галицьких революційних змагань та їх впливу на обґрунтування месіанської візії міжвоєнного часу. Встановлено, що напередодні вищезазначених подій політичне становище галицьких українців значно погіршилося внаслідок протидії польського політикуму, що у подальшому призвело до активізації міжетнічної ворожнечі. Аналі­зується роль австрійського чинника у державотворчих процесах галиць­ких українців. З'ясовано, що революційні події справили позитивний вплив на оформлення месіанської сентенції міжвоєнного часу. Констату­ється, що найзначнішими подіями стали українсько-польська війна 1918-1919 рр. (хоча галичани й зазнали поразки через об'єктивні при­чини, ця війна стала каталізатором активізації визвольної боротьби в роки інкорпорації краю Другою Річчю Посполитою) та возз'єднання укра­їнських земель 1919 р., яке довершило модерну галицьку візію «україн­ського П'ємонту» та стало одним зі свідчень реальності існування об'єд­наної української держави. Констатується, що революційні події значно вплинули на подальший розвиток месіанської сентенції та зумовили трансформацію Галичини у центр збереження українськості та націо­нальної ідеї. ; Significance of Galician revolutionary movement and its impact on justification of the messianic vision of the interwar period is revealed, It is established that on the eve of the above-mentioned events political condition of the Galician Ukrainians has deteriorated considerably as a result of the opposition of Polish politicians, which led to further intensification of the interethnic confrontation, Role of the Austrian factor in the state-building processes of Galician Ukrainians is analyzed, It is ascertained that revolutionary events had a positive effect on the design of the interwar messianic maxim, It is stated that Ukrainian-Polish war of 1918-1919 was of the greatest significance: though Galician people suffered defeat due to objective reasons, yet this war led to intensification of liberation struggle during the years of the region's incorporation by the Second Rzeczpospolita, Another event of not less importance was the unification of Ukrainian lands which took place in 1919, and which completed the modern Galician vision of the «Ukrainian Piedmont» as well as became one of the reasons that clearly proved the realness of a united Ukrainian state, It is stated that the impact of revolutionary events significantly influenced further development of the messianic maxim and led to Galicia's transformation into the center of preservation of Ukrainian spirit and national idea

Розкривається значущість галицьких революційних змагань та їх впливу на обґрунтування месіанської візії міжвоєнного часу. Встановлено, що напередодні вищезазначених подій політичне становище галицьких українців значно погіршилося внаслідок протидії польського політикуму, що у подальшому призвело до активізації міжетнічної ворожнечі. Аналі­зується роль австрійського чинника у державотворчих процесах галиць­ких українців. З'ясовано, що революційні події справили позитивний вплив на оформлення месіанської сентенції міжвоєнного часу. Констату­ється, що найзначнішими подіями стали українсько-польська війна 1918-1919 рр. (хоча галичани й зазнали поразки через об'єктивні при­чини, ця війна стала каталізатором активізації визвольної боротьби в роки інкорпорації краю Другою Річчю Посполитою) та возз'єднання укра­їнських земель 1919 р., яке довершило модерну галицьку візію «україн­ського П'ємонту» та стало одним зі свідчень реальності існування об'єд­наної української держави. Констатується, що революційні події значно вплинули на подальший розвиток месіанської сентенції та зумовили трансформацію Галичини у центр збереження українськості та націо­нальної ідеї. ; Significance of Galician revolutionary movement and its impact on justification of the messianic vision of the interwar period is revealed, It is established that on the eve of the above-mentioned events political condition of the Galician Ukrainians has deteriorated considerably as a result of the opposition of Polish politicians, which led to further intensification of the interethnic confrontation, Role of the Austrian factor in the state-building processes of Galician Ukrainians is analyzed, It is ascertained that revolutionary events had a positive effect on the design of the interwar messianic maxim, It is stated that Ukrainian-Polish war of 1918-1919 was of the greatest significance: though Galician people suffered defeat due to objective reasons, yet this war led to intensification of liberation struggle during the years of the region's incorporation by the Second Rzeczpospolita, Another event of not less importance was the unification of Ukrainian lands which took place in 1919, and which completed the modern Galician vision of the «Ukrainian Piedmont» as well as became one of the reasons that clearly proved the realness of a united Ukrainian state, It is stated that the impact of revolutionary events significantly influenced further development of the messianic maxim and led to Galicia's transformation into the center of preservation of Ukrainian spirit and national idea

У статті розглядаються дії російських військ Південно-Західного фронту у ході відступу після прориву німецьких та австро-угорських військ під Тернополем у липні 1917 року на західноукраїнських землях під час Першої світової війни. Простежено участь військ у бойових діях, наводяться приклади звитяжної бойової діяльності окремих військових частин та її вплив на результати боїв. Приділено увагу діям дивізій і корпусів. Наведено приклади застосування авіації та кінноти. ; The article contains the information about the actions of the Russian troops of the South-west front line during the stepback after the breakthrough operation of German and Austro-Hungarian troops near Ternopil in July 1917 in Western Ukraine during the First World War. The participation of troops is analyzed in battles; there are examples of victorious combat activity of individual military units and their influence on the results of battles. Also the attention is paid to the actions of divisions and corps. The examples of aviation and cavalry are provided.

У статті розглядаються дії російських військ Південно-Західного фронту у ході відступу після прориву німецьких та австро-угорських військ під Тернополем у липні 1917 року на західноукраїнських землях під час Першої світової війни. Простежено участь військ у бойових діях, наводяться приклади звитяжної бойової діяльності окремих військових частин та її вплив на результати боїв. Приділено увагу діям дивізій і корпусів. Наведено приклади застосування авіації та кінноти. ; The article contains the information about the actions of the Russian troops of the South-west front line during the stepback after the breakthrough operation of German and Austro-Hungarian troops near Ternopil in July 1917 in Western Ukraine during the First World War. The participation of troops is analyzed in battles; there are examples of victorious combat activity of individual military units and their influence on the results of battles. Also the attention is paid to the actions of divisions and corps. The examples of aviation and cavalry are provided.