Статья посвящена вопросам, связанным с рассмотрением критериев криминализации преступлений против конституционных прав и свобод человека и гражданина по УК РФ и уголовному законодательству Германии ; Article is devoted to the questions connected with consideration of criteria of criminalization of crimes against constitutional laws and freedoms of the person and the citizen on the criminal codes of Russian Federation and the criminal legislation of Germany.
Статья посвящена проблемам квалификации убийства, сопряженного с преступлениями против личности, и вопросам совершенствования уголовного законодательства. ; The article is devoted to the problems of qualification of the murder integrated to crimes against the person, and questions of development of the penal legislation.
В статье анализируется научная концепция «безопасность – состояние защищенности». Отмечается, что категория «безопасность» является предметом исследования различных отраслей права, а также политологии, социологии, экономической теории и других наук. Констатируется, что общепризнанное понятие этого явления в настоящее время отсутствует, что объясняется чрезвычайной сложностью и внутренними противоречиями указанного феномена. Обращается внимание на то, что попытки дать определение категории «безопасность» на общем уровне (а не в отношении конкретного предметного исследования) носят декларативный характер или представляют собой не более, чем толкование слова без раскрытия реального содержания понятия, которое этим словом обозначаются. В советский период господствующим был подход к пониманию безопасности как состояния защищенности. После распада СССР многие исследователи начали не только искать новые подходы, но и критически осмысливать господствующую ранее концепцию. На основании проведенного анализа в статье обосновывается, что ни один из приведенных в научной литературе аргументов не убеждает в том, что концепция понимания безопасности как состояния защищенности является устаревшей и несоответствующей сегодняшним реалиям. Поэтому отказываться от ее авторы статьи считают неуместным. В ст. 3 Конституции Украины провозглашено, что человек, его жизнь и здоровье, честь и достоинство, неприкосновенность и безопасность признаются в Украине наивысшей социальной ценностью. В иерархии указанных существенных благ Конституция Украины прежде всего выделяет жизнь и здоровье, которые являются неотъемлемыми свойствами любого человека. О приоритетности защиты жизни и здоровья человека можно судить по тому, что соответствующий раздел находится почти в самом начале Особенной части Уголовного кодекса Украины, сразу после «Преступлений против основ национальной безопасности Украины». Вместе с тем следует отметить, что вред жизни и здоровью человека может быть причинен не только вследствие совершения преступлений, ответственность за которые предусмотрена в разделе II Особенной части УК. Система построения последнего, прежде всего по признаку объектов уголовно-правовой охраны, позволяет выявить, что как дополнительный объект жизнь и здоровье охраняются непосредственно (вместе с основным) или опосредованно нормами почти всех разделов Особенной части. Кроме того, в отдельных случаях, которые корреспондируют соответствующим сферам, создается определенная защитная оболочка, в построении которой задействуются и нормы УК, которая призвана нивелировать (или хотя бы минимизировать, то есть свести вероятность опасности близкой к нулю) возможность причинения вреда жизни и здоровью человека. Речь, в первую очередь, идет об уголовно-правовом обеспечении с помощью уголовно-правовых норм охраны общественной (общественной) безопасности, безопасности производства и безопасности движения и эксплуатации транспорта. Кроме того, на уровне видового объекта отношения безопасности охраняются и в других главах УК. Это касается, в частности, экологической безопасности, которая охраняется нормами раздела VIII Особенной части УК. Доказывается, что функциональная несхожесть между собой уголовно-правовых норм, содержащихся в раздел VIII Особенной части УК, дает основания для выделения в нем менее двух видовых объектов: отношений по сохранности природных объектов и экологической безопасности. ; The article analyzes the scientific concept of «security – a state of safety». It is noted that the category «security» is the subject of research in various branches of law, as well as political science, sociology, economic theory and other sciences. It is stated that there is currently no universally accepted concept of this phenomenon, which is due to the extreme complexity and internal contradictions of this phenomenon. Attention is drawn to the fact that attempts to define the category «security» at the general level (and not regarding a specific case study) are declarative in nature or no more than an interpretation of the word without revealing the real content of the concept that the word denotes. In the Soviet period, the dominant approach was to understanding security as a state of safety. After the collapse of the USSR, a lot of researchers began not only to look for new approaches, but also to critically understand the previously prevailing concept. Based on the analysis, the article justifies that none of the arguments given in the scientific literature convinces that the concept of understanding safety as a state of security is outdated and inconsistent with today's realities. Therefore, the authors of the article consider it inappropriate to refuse. Art. 3 of the Constitution of Ukraine proclaims the human being, his or her life and health, honour and dignity, inviolability and security are recognised in Ukraine as the highest social value. In the hierarchy of these essential benefits, the Constitution of Ukraine first identifies life and health, which are essential properties of any person. The priority of protecting human life and health can be concluded on the basis that the corresponding chapter is located almost at the very beginning of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine, immediately after «Crimes against the foundations of national security of Ukraine honour». However, it should be noted that harm to human life and health can be caused not only by the commission of crimes for which responsibility is provided for in chapter II of the Special Part of the Criminal Code. The system of building of this legal act, primarily on the basis of the objects of criminal legal protection, allows us to identify that life and health are directly protected as an additional object (together with the main) or indirectly protected by the norms of almost all sections of the Special Part. In addition, in certain cases that correspond to the relevant areas, a certain protective shell is created, in the construction of which the Criminal Code norms are also used, which is called up to level (or at least minimize, that is, reduce the probability of danger close to zero) the possibility of causing harm to human life and health. First of all, we are talking about criminal law provision through criminal law norms for the protection of public (common) security, occupational safety, traffic safety and safety of transport operations. In addition, at the level of a species object, security relations are protected in other chapters of the Criminal Code. This applies, in particular, to environmental safety, which is protected by the norms of section VIII of the Special Part of the Criminal Code. It is proved that the functional inconsistency of the criminal law norms contained in chapter VIII of the Special Part of the Criminal Code gives grounds for the allocation at least two species objects in it: relations on the preservation of natural objects and environmental safety. ; У статті аналізується наукова концепція «безпека – стан захищеності». Зазначається, що категорія «безпека» є предметом дослідження різних галузей права, а також політології, соціології, економічної теорії й інших наук. Констатується, що загальновизнане поняття цього явища нині відсутнє, що пояснюється надзвичайною складністю і внутрішніми суперечностями зазначеного феномену. Звертається увага на те, що спроби надати визначення категорії «безпека» на загальному рівні (а не щодо конкретного предметного дослідження) мають декларативний характер або являють собою не більше, ніж тлумачення слова без розкриття реального змісту поняття, яке цим словом позначаються. В радянський період панівним був підхід до розуміння безпеки як стану захищеності. Після розпаду СРСР багато дослідників почали не лише шукати нові підходи, а й критично осмислювати панівну раніше концепцію. На підставі проведеного аналізу в статті обґрунтовується, що жоден із наведених у науковій літературі аргументів не переконує у тому, що концепція розуміння безпеки як стану захищеності є застарілою і такою, що не відповідає реаліям сьогодення. Тому відмовлятися він неї автори статті вважають недоречним. У ст. 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. В ієрархії зазначених найсуттєвіших благ Конституція України насамперед виділяє життя і здоров'я, які є невід'ємними властивостями будь-якої людини. Про пріоритетність захисту життя і здоров'я людини можна судити з того, що відповідний розділ знаходиться майже на самому початку Особливої частини Кримінального кодексу України, одразу після «Злочинів проти основ національної безпеки України». Водночас слід відзначити, що шкода життю і здоров'ю людини може бути спричинена не лише внаслідок учинення злочинів, відповідальність за які передбачено в розділі ІІ Особливої частини КК. Система побудови останнього, передусім за ознакою об'єктів кримінально-правової охорони, дозволяє виявити, що як додатковий об'єкт життя та здоров'я охороняються безпосередньо (разом з основним) або опосередковано нормами майже усіх розділів Особливої частини. Крім того, в окремих випадках, що кореспондують відповідним сферам, створюється певна захисна оболонка, в побудові якої задіюються й норми КК, яка покликана нівелювати (чи хоча б мінімізувати, тобто звести ймовірність небезпеки близькою до нуля) можливість спричинення шкоди життю і здоров'ю людини. Мова, у першу чергу, йде про кримінально-правове забезпечення за допомогою кримінально-правових норм охорони громадської (суспільної) безпеки, безпеки виробництва та безпеки руху та експлуатації транспорту. Крім того, на рівні видового об'єкта відносини безпеки охороняються і в інших розділах КК. Це стосується, зокрема, екологічної безпеки, що охороняється нормами розділу VIII Особливої частини КК. Доводиться, що функціональна несхожість між собою кримінально-правових норм, що містяться у розділі VIII Особливої частини КК, дає підстави для виділення в ньому принаймні двох видових об'єктів: відносин щодо збереження природних об'єктів та екологічної безпеки.
В статье анализируется научная концепция «безопасность – состояние защищенности». Отмечается, что категория «безопасность» является предметом исследования различных отраслей права, а также политологии, социологии, экономической теории и других наук. Констатируется, что общепризнанное понятие этого явления в настоящее время отсутствует, что объясняется чрезвычайной сложностью и внутренними противоречиями указанного феномена. Обращается внимание на то, что попытки дать определение категории «безопасность» на общем уровне (а не в отношении конкретного предметного исследования) носят декларативный характер или представляют собой не более, чем толкование слова без раскрытия реального содержания понятия, которое этим словом обозначаются. В советский период господствующим был подход к пониманию безопасности как состояния защищенности. После распада СССР многие исследователи начали не только искать новые подходы, но и критически осмысливать господствующую ранее концепцию. На основании проведенного анализа в статье обосновывается, что ни один из приведенных в научной литературе аргументов не убеждает в том, что концепция понимания безопасности как состояния защищенности является устаревшей и несоответствующей сегодняшним реалиям. Поэтому отказываться от ее авторы статьи считают неуместным. В ст. 3 Конституции Украины провозглашено, что человек, его жизнь и здоровье, честь и достоинство, неприкосновенность и безопасность признаются в Украине наивысшей социальной ценностью. В иерархии указанных существенных благ Конституция Украины прежде всего выделяет жизнь и здоровье, которые являются неотъемлемыми свойствами любого человека. О приоритетности защиты жизни и здоровья человека можно судить по тому, что соответствующий раздел находится почти в самом начале Особенной части Уголовного кодекса Украины, сразу после «Преступлений против основ национальной безопасности Украины». Вместе с тем следует отметить, что вред жизни и здоровью человека может быть причинен не только вследствие совершения преступлений, ответственность за которые предусмотрена в разделе II Особенной части УК. Система построения последнего, прежде всего по признаку объектов уголовно-правовой охраны, позволяет выявить, что как дополнительный объект жизнь и здоровье охраняются непосредственно (вместе с основным) или опосредованно нормами почти всех разделов Особенной части. Кроме того, в отдельных случаях, которые корреспондируют соответствующим сферам, создается определенная защитная оболочка, в построении которой задействуются и нормы УК, которая призвана нивелировать (или хотя бы минимизировать, то есть свести вероятность опасности близкой к нулю) возможность причинения вреда жизни и здоровью человека. Речь, в первую очередь, идет об уголовно-правовом обеспечении с помощью уголовно-правовых норм охраны общественной (общественной) безопасности, безопасности производства и безопасности движения и эксплуатации транспорта. Кроме того, на уровне видового объекта отношения безопасности охраняются и в других главах УК. Это касается, в частности, экологической безопасности, которая охраняется нормами раздела VIII Особенной части УК. Доказывается, что функциональная несхожесть между собой уголовно-правовых норм, содержащихся в раздел VIII Особенной части УК, дает основания для выделения в нем менее двух видовых объектов: отношений по сохранности природных объектов и экологической безопасности. ; The article analyzes the scientific concept of «security – a state of safety». It is noted that the category «security» is the subject of research in various branches of law, as well as political science, sociology, economic theory and other sciences. It is stated that there is currently no universally accepted concept of this phenomenon, which is due to the extreme complexity and internal contradictions of this phenomenon. Attention is drawn to the fact that attempts to define the category «security» at the general level (and not regarding a specific case study) are declarative in nature or no more than an interpretation of the word without revealing the real content of the concept that the word denotes. In the Soviet period, the dominant approach was to understanding security as a state of safety. After the collapse of the USSR, a lot of researchers began not only to look for new approaches, but also to critically understand the previously prevailing concept. Based on the analysis, the article justifies that none of the arguments given in the scientific literature convinces that the concept of understanding safety as a state of security is outdated and inconsistent with today's realities. Therefore, the authors of the article consider it inappropriate to refuse. Art. 3 of the Constitution of Ukraine proclaims the human being, his or her life and health, honour and dignity, inviolability and security are recognised in Ukraine as the highest social value. In the hierarchy of these essential benefits, the Constitution of Ukraine first identifies life and health, which are essential properties of any person. The priority of protecting human life and health can be concluded on the basis that the corresponding chapter is located almost at the very beginning of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine, immediately after «Crimes against the foundations of national security of Ukraine honour». However, it should be noted that harm to human life and health can be caused not only by the commission of crimes for which responsibility is provided for in chapter II of the Special Part of the Criminal Code. The system of building of this legal act, primarily on the basis of the objects of criminal legal protection, allows us to identify that life and health are directly protected as an additional object (together with the main) or indirectly protected by the norms of almost all sections of the Special Part. In addition, in certain cases that correspond to the relevant areas, a certain protective shell is created, in the construction of which the Criminal Code norms are also used, which is called up to level (or at least minimize, that is, reduce the probability of danger close to zero) the possibility of causing harm to human life and health. First of all, we are talking about criminal law provision through criminal law norms for the protection of public (common) security, occupational safety, traffic safety and safety of transport operations. In addition, at the level of a species object, security relations are protected in other chapters of the Criminal Code. This applies, in particular, to environmental safety, which is protected by the norms of section VIII of the Special Part of the Criminal Code. It is proved that the functional inconsistency of the criminal law norms contained in chapter VIII of the Special Part of the Criminal Code gives grounds for the allocation at least two species objects in it: relations on the preservation of natural objects and environmental safety. ; У статті аналізується наукова концепція «безпека – стан захищеності». Зазначається, що категорія «безпека» є предметом дослідження різних галузей права, а також політології, соціології, економічної теорії й інших наук. Констатується, що загальновизнане поняття цього явища нині відсутнє, що пояснюється надзвичайною складністю і внутрішніми суперечностями зазначеного феномену. Звертається увага на те, що спроби надати визначення категорії «безпека» на загальному рівні (а не щодо конкретного предметного дослідження) мають декларативний характер або являють собою не більше, ніж тлумачення слова без розкриття реального змісту поняття, яке цим словом позначаються. В радянський період панівним був підхід до розуміння безпеки як стану захищеності. Після розпаду СРСР багато дослідників почали не лише шукати нові підходи, а й критично осмислювати панівну раніше концепцію. На підставі проведеного аналізу в статті обґрунтовується, що жоден із наведених у науковій літературі аргументів не переконує у тому, що концепція розуміння безпеки як стану захищеності є застарілою і такою, що не відповідає реаліям сьогодення. Тому відмовлятися він неї автори статті вважають недоречним. У ст. 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. В ієрархії зазначених найсуттєвіших благ Конституція України насамперед виділяє життя і здоров'я, які є невід'ємними властивостями будь-якої людини. Про пріоритетність захисту життя і здоров'я людини можна судити з того, що відповідний розділ знаходиться майже на самому початку Особливої частини Кримінального кодексу України, одразу після «Злочинів проти основ національної безпеки України». Водночас слід відзначити, що шкода життю і здоров'ю людини може бути спричинена не лише внаслідок учинення злочинів, відповідальність за які передбачено в розділі ІІ Особливої частини КК. Система побудови останнього, передусім за ознакою об'єктів кримінально-правової охорони, дозволяє виявити, що як додатковий об'єкт життя та здоров'я охороняються безпосередньо (разом з основним) або опосередковано нормами майже усіх розділів Особливої частини. Крім того, в окремих випадках, що кореспондують відповідним сферам, створюється певна захисна оболонка, в побудові якої задіюються й норми КК, яка покликана нівелювати (чи хоча б мінімізувати, тобто звести ймовірність небезпеки близькою до нуля) можливість спричинення шкоди життю і здоров'ю людини. Мова, у першу чергу, йде про кримінально-правове забезпечення за допомогою кримінально-правових норм охорони громадської (суспільної) безпеки, безпеки виробництва та безпеки руху та експлуатації транспорту. Крім того, на рівні видового об'єкта відносини безпеки охороняються і в інших розділах КК. Це стосується, зокрема, екологічної безпеки, що охороняється нормами розділу VIII Особливої частини КК. Доводиться, що функціональна несхожість між собою кримінально-правових норм, що містяться у розділі VIII Особливої частини КК, дає підстави для виділення в ньому принаймні двох видових об'єктів: відносин щодо збереження природних об'єктів та екологічної безпеки.
В статье рассматривается субъект преступлений против военной службы с точки зрения учения о специальном субъекте преступления, анализируются его основные признаки. Особое внимание уделено вопросу о том, можно ли признавать субъектом преступлений против порядка сбережения военного имущества граждан, пребывающих в мобилизационном людском резерве. ; In that clause the subject of crime against the military service is investigated from the point of view of learning about the special subject of the crime with analysis of it's essential features. The special focus is on the question about the ability to admit the subject of the crime against the order of military property caretaking thе native to be in mobilization human reserve.
В статье проводится анализ развития уголовно-правовых норм о преступлениях, совершенных в состоянии аффекта в различные исторические периоды в отечественном законодательстве. Рассматривается последовательность изменения теоретического основания смягчения ответственности. Выявляется тенденция возрастания влияния психологии на формирование уголовного законодательства России об ответственности за указанные преступления. ; In clause the analysis of development criminally-rules of law about the crimes accomplished in a condition of affect during the various historical periods in the domestic legislation is spent. The sequence of change of the theoretical basis of mitigation of the responsibility is considered. The tendency of increase of influence of psychology on formation of the criminal legislation of Russia about the responsibility for the specified crimes comes to light.
В данной статье автор показывает, как в теории уголовного права неоднократно предпринимались попытки систематизировать законодательство о преступлениях против правосудия, в связи с этим учеными были высказаны полярные точки зрения. Одни авторы отстаивают необходимость построения классификации преступлений против правосудия по объекту, что находится в соответствии с общим принципом построения системы Особенной части УК РФ. Другие ученые предлагают группировать преступления против правосудия по субъекту, так как, по их мнению, этот критерий позволяет более четко выделить особенности отдельных видов рассматриваемых преступлений и лучше уяснить степень их общественной опасности, а также проводить классификацию преступлений против правосудия по объективной стороне. ; In this article the author shows how in the theory of criminal law attempts to systematize the legislation on crimes against justice were repeatedly made, in this regard scientists stated the polar points of view. One authors defend need of creation of classification of crimes against justice on object that is according to the general principle of creation of system of Special part of the Criminal Code of the Russian Federation. Other scientists suggest to group crimes against justice in the subject as, in their opinion, this criterion allows to mark out more accurately features of separate types of considered crimes and it is better to understand degree of their public danger, and also to carry out classification of crimes against justice on the objective party.
Необходимость внесения изменений в законодательство Российской Федерации стоит особо остро, и принятие законопроекта о химической кастрации педофилов должно стать стартовой позицией на пути борьбы с данной категорией преступников и защитой населения. При этом целесообразно наладить взаимодействие с зарубежными странами более опытными в разработке мер по защите детей от насилия и применяющими химическую кастрацию как меру наказания, поскольку рассматриваемая проблема является международной. ; The need for changes in the legislation of the Russian Federation is particularly acute and the adoption of the draft law on chemical castration of pedophiles should be a starting position on the ways of struggle with the given category of criminals and protection of the population. Thus it is expedient to establish cooperation with foreign countries is more experienced in the elaboration of the measures on the protection of children from violence and applying chemical castration as a punitive measure, since the problem is international.
In: Экология и безопасность в техносфере: современные проблемы и пути решения : сборник трудов Всероссийской научно-практической конференции молодых ученых, аспирантов и студентов, г. Юрга, 23-25 ноября 2017 г. — Томск, 2017.
В данное время, когда фактически нет города, где бы не работали предприятия, особый смысл имеет промышленная безопасность. С каждым годом увеличивается количество опасных объектов. Исходя из этого, проблема с безопасностью возведена в ранг основных ценностей на государственном уровне. Часто в промышленно развитых странах установлен жесткий контроль лицензирования ОПО, строительства, эксплуатации и т.д. Безопасность сооружений в этих странах контролируется государственными органами. Промышленная безопасность опасных объектов - это определенная защита общества и страны от различных техногенных катастроф и аварий. Для того, чтобы обеспечить безопасность, проводится комплекс мероприятий, которые ориентированы, прежде всего, на обеспечение безопасности технических объектов. Все организации, которые эксплуатируют опасный производственный объект, должны временами производить вышесказанные мероприятия. Это указано в Федеральном законе «О промышленной безопасности опасных производственных объектов» Цель работы: проверка соответствия установленным требованиям ПБ, подготовка рекомендаций по устранению выявленных нарушений в УНДиПР МЧС России по Томской области. ; At the moment, when there is virtually no city, where enterprises would not work, industrial safety has a special meaning. Every year the number of dangerous objects increases. Proceeding from this, the security problem is elevated to the rank of basic values at the state level. Often in industrialized countries, strict control of GCO licensing, construction, operation, etc. is established. The safety of facilities in these countries is controlled by government agencies.Industrial safety of hazardous facilities is a certain protection of society and the country from various man-made disasters and accidents. In order to ensure safety, a set of measures is carried out, which are focused, first of all, on ensuring the safety of technical facilities. All organizations that operate a hazardous production facility must at times produce the aforesaid activities. This is indicated in the Federal Law "On Industrial Safety of Hazardous Production Facilities" The purpose of the work: verification of compliance with the established requirements of the PB, the preparation of recommendations for the elimination of identified violations in the UNDiPR of EMERCOM of Russia for the Tomsk region.
In this article analyzed on the basis of current legislation the mechanism of traffic accidents, which are a consequence of crimes against traffic safety and operation of transport. Proposed to use the system «driver - vehicle - road – environment» is based as the foundation of the structure forensic characteristics of crimes in this category. It stresses the importance of its structural elements to determine the tactical tasks of the investigation. ; В статье на основе действующего законодательства анализируется механизм дорожно-транспортных происшествий, которые являются следствием преступлений против безопасности дорожного движения и эксплуатации транспорта. Предлагается использовать систему «водитель – транспортное средство – дорога – окружающая среда», как основу структурирования криминалистической характеристики преступлений данной категории. Подчеркивается значимость ее структурных элементов для определения тактических задач расследования. ; У статті на основі чинного законодавства аналізується механізм дорожньо-транспортних пригод, які є наслідком злочинів проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту. Пропонується використовувати систему «водій – транспортний засіб – дорога – навколишнє середовище», як основу структурування криміналістичної характеристики злочинів даної категорії. Підкреслюється значимість її структурних елементів для визначення тактичних завдань розслідування.
Исследовано содержание и цели международных актов и актов Европейского союза по вопросам борьбы с экологическими преступлениями. Охарактеризован опыт научного обоснования принимаемых европейскими странами законотворческих решений в сфере уголовно-экологического права. Приведены данные о соответствующих разработках, осуществляемых в последние годы в России. Выявлены общие задачи и способы решения проблемы преодоления экологической преступности в Европе и Российской Федерации. Рассмотрены преступления, совершаемые как на территории Российской Федерации, так и за ее пределами, с нарушением норм национального и международного законодательства. Проанализирована эколого-криминологическая ситуация в различных сферах охраны экологически значимых объектов, наиболее очевидные последствия экологической преступности. Приведены последствия демографического, экологического, социального характера от преступных посягательств на экологию. К числу наиболее существенных отнесены следующие: образование зон экологического неблагополучия; ухудшение качества среды обитания, ведущее к росту числа генетических отклонений, ухудшение условий жизни и здоровья людей, сокращение продолжительности жизни; истощение природных ресурсов. Сделан вывод о главном средстве международно-правовой борьбы с экологическими преступлениями. Проанализированы нормативные правовые акты, принятые международными организациями в целях противодействия экологическим преступлениям. ; The content and aims of international acts and acts of European Union concerning the questions of ecological crimes strife are studied. The experience of scientific substantiation of legal decisions made by European countries in the sphere of criminal-ecological right is characterized. The data on appropriate developments made in the last years in Russia are given. The general tasks and ways of problem decision of ecological crimes in Europe and Russian Federation are revealed. The crimes, committed on the territory of Russian Federation and over its territory with breaking the norms of national and international legislation are considered. Ecological and criminological situation in different spheres of ecology protection of significant facility the most evident consequences of ecological crimes is analyzed. The consequences of demographic, ecological, social nature depending on penal incursion on ecology are given. The most significant are the following: formation of zones of ecological problems; the worse of the environment quality, leading to the growth of genetic malformations, the worse of life conditions and people's health, decrease of life continuity, depletion of natural resources. Conclusion is made about the main mean of international and legal counteraction to ecological crimes. Normative legal acts approved by international organizations with the aims of ecological crimes counteraction are analyzed.
Анализируется уголовное законодательство об ответственности за преступления против правосудия. Выделены объект, субъект, объективная и субъективная стороны преступлений, совершаемых в отношении лиц, участвующих в судебном разбирательстве. ; In this article we research some problems of the criminal legislation on crimes against justice. The object, the subject, the objective and subjective parties of the crimes committed concerning persons, participating in judicial proceedings are allocated.
Статья посвящена установлению объема и содержания понятия «право на имущество» как предмета преступлений против собственности, предусмотренных разделом VI Особенной части Уголовного кодекса Украины. С учетом существующих в науке уголовного права точек зрения относительно понятия «право на имущество» как предмета указанных преступлений и анализа положений гражданского законодательства Украины дано определение этого понятия. Предложено внесение изменений в действующее уголовное законодательство в порядке de lege ferenda. ; Article is devoted to establishing the scope and content of the concept of "right to property" as the subject of crimes against property under Section VI of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine. Given the existing criminal law in science perspectives on the concept of the "right to property" as the subject of these crimes and the analysis of the provisions of the civil legislation of Ukraine provides a definition of the concept. Proposed amendments to existing criminal laws in order of de lege ferenda.
Статья посвящена исследованию видов преступлений против собственности в XVIII веке. На основе Артикулов воинских 1715 года автор анализирует эволюцию конкретных видов преступлений против собственности, отмечает появление новых составов. ; The article is devoted to the investigation of crimes against property in the XVIII century. On the basis of military Articles 1715, the author analyzes the evolution of specific crimes against property, marks the advent of new compositions.