Suchergebnisse

The article summarizes the scientific interpretations of the essence and analytical support of investment security concept. It is determined that it is a component of the country national security. Trends in stimulating of investment activity growth are determined by the systematization methods based on materials from foreign experience (favorable tax regimes, tax holidays, government participation in providing innovative scientific developments, grants, subsidies, etc.). It was revealed that the limited financial resources encourages to a balanced approach in terms of financing innovative projects and requires the validity of the vector of their involvement in the territories of Ukraine. The regional structure of investments in fixed assets in Ukraine for the period 2014–2018 is analyzed for studying the processes of their concentration. The conclusion is made about the sustainability of innovation activity processes in the context of the territorial direction and, accordingly, the provision of security levers in this area. Investment activity calculations by regions of Ukraine made it possible to distinguish three regions by the value of the correlation coefficient – with the highest, medium and low levels of investment. Based on the interval distribution of the average share of investments (selected according to the State Statistics Service of Ukraine), a grouping of regions by the investment activity level is carried out. This allowed us to conclude about the uneven distribution of investment resources and, simultaneously, about a high level of investments concentration in fixed assets in certain regions. It is proposed to distinguish investment security criteria by the levels of the national economy (macro indicators) and by individual segments of the economy (industry-specific indicators). This will provide an information base for analytical assessments of long-term strategies building in the field of investment activity regulation in Ukraine. ; В статье обобщены научные трактовки сущности и аналитического обеспечения понятия инвестиционной безопасности. Определено, что она является составляющей национальной безопасности страны. Методами систематизации определены тренды стимулирования роста инвестиционной деятельности по материалам зарубежного опыта (благоприятные налоговые режимы, налоговые каникулы, участие государства в обеспечении инновационных научных разработок, грантов, субсидий и т.д.). Выявлено, что ограниченность финансовых ресурсов побуждает к взвешенному подходу в части финансирования инновационных проектов и требует обоснованности векторности их привлечения по территориям Украины. Проанализирована региональная структура инвестиций в основной капитал в Украине за период 2014–2018 гг. для изучения процессов их концентрации. Сделан вывод об устойчивости процессов инновационной деятельности в разрезе территориального направления и, соответственно, обеспечения рычагов безопасности в этой сфере. Расчеты инвестиционной активности по регионам Украины позволили выделить по величине коэффициента корреляции три региона – с наибольшим, средним и низким уровнями инвестиций. На основе интервального распределения средней доли инвестиций (выбрано по данным Государственной службы статистики Украины) проведена группировка областей по уровню инвестиционной активности. Это позволило сделать вывод о неравномерном распределении инвестиционных ресурсов и, одновременно, о высоком уровне концентрации инвестиций в основной капитал в отдельных областях. Предложено разграничить критерии инвестиционной безопасности по уровням национальной экономики (макропоказатели) и по отдельным сегментам экономики (показатели отраслевой специфики). Это обеспечит информационную базу для аналитических оценок построения долгосрочных стратегий в сфере регулирования инвестиционной деятельности в Украине ; У статті узагальнено наукові трактування сутності та аналітичного забезпечення поняття інвестиційної безпеки. Встановлено, що вона є складовою національної безпеки країни. Методами систематизації виявлено тренди стимулювання зростання інвестиційної діяльності за матеріалами зарубіжного досвіду (сприятливі податкові режими, податкові канікули, участь держави у гарантуванні інноваційних наукових розробок, грантів, субсидій тощо). Виявлено, що обмеженість фінансових ресурсів спонукає до зваженого підходу в частині фінансування інноваційних проєктів та потребує обґрунтованості векторності їх залучення за територіями України. Проаналізовано регіональну структуру інвестицій в основний капітал в Україні за період 2014–2018 рр. для вивчення процесів їх концентрації. Зроблено висновок щодо усталеності процесів інноваційної діяльності в розрізі територіального спрямування і, відповідно, забезпечення безпекових важелів у цій сфері. Розрахунки інвестиційної активності за регіонами України дозволили виокремити за величиною коефіцієнта кореляції три регіони – з найбільшим, середнім та низьким рівнями інвестицій. На основі інтервального розподілу середньої частки інвестицій (обрано за даними Державної служби статистики України) проведено групування областей за рівнем інвестиційної активності. Це дозволило зробити висновок про нерівномірний розподіл інвестиційних ресурсів і, одночасно, про високий рівень концентрації інвестицій в основний капітал в окремих областях. Запропоновано розмежувати інвестиційні безпекові критерії за рівнями національної економіки (макропоказники) та за окремими сегментами економіки (показники галузевої специфіки). Це забезпечить інформаційну базу для аналітичних оцінок побудови довгострокових стратегій у сфері регулювання інвестиційної діяльності в Україні.

The article deals with the problem of regulatory policy of innovative development of the country's economy. The content and features of state regulation of innovation sustainability of the national economy are substantiated. The reasons for the ineffectiveness of the functioning of the modern mechanism of state regulation of the national economy and possible directions of its innovation development are determined. mentioned, with the aim of intensifying the process of ensuring the innovation sustainability of the national economy, measures of state support and regulation should include the development of an innovation strategy taking into account the current state and prospects of the development of world and domestic science and technologies, as well as preferential self-provision for the rational use of domestic financial resources, personnel and the scientific and technical potential and politically motivated assistance of foreign investors and business partners. Systematized reasons for the low efficiency of the financing system of the process of ensuring innovation sustainability in Ukraine. Alternative ways of improving the functioning of the mechanism of state regulation of the national economy in the context of ensuring its innovation sustainability are proposed. ; У статті досліджено проблему регуляторної політики інноваційного розвитку економіки країни. Обґрунтовано зміст та особливості державного регулювання інноваційної стійкості національної економіки. Визначені причини неефективності функціонування сучасного механізму державного регулювання національної економіки та можливі напрями його інноваційного розвитку. зазначено, зо з метою інтенсифікації процесу забезпечення інноваційної стійкості національної економіки заходи державної підтримки й регулювання повинні включати розробку стратегії інноваційного поступу з урахуванням сучасного стану та перспектив розвитку світової і вітчизняної науки та технологій, а також переважне самозабезпечення за раціонального використання вітчизняних фінансових ресурсів, кадрового й науково-технічного потенціалу й політично обґрунтованої допомоги зарубіжних інвесторів і бізнес-партнерів. Систематизовані причини низької ефективності системи фінансування процесу забезпечення інноваційної стійкості в Україні. Запропоновані альтернативні напрями удосконалення функціонування механізму державного регулювання національної економіки у контексті забезпечення її інноваційної стійкості.

The article determines that the key task of reforming the budget system is to stimulate the socio-economic development of territories, to expand their resource base and to increase the economic potential.The need for transformation of the budget system is caused by the high level of social tension in the state, which is connected, first of all, with the ineffective separation of administrative, organizational, financial and managerial powers, unproductive provision of services and redistribution of income between the state and the population.It is proved that in the context of the reform of the budgetary system in Ukraine, the mechanism of local budget management becomes an important direction of ensuring the sustainable development of the national economy. The article covers socio-economic problems at the national and local levels, as well as directions for their solution.It is determined, that the current problem for Ukraine is the lack of labor force caused by the demographic crisis and migration of the population, which is the main component of depopulation and deformation of the gender-age structure of population. High migration mobility is observed in almost all regions of Ukraine at almost the same size.The mechanism of local budget management by decentralization is improved, which is based on the identification of internal and external problem areas and strengths, and on the definition of so-called «points» of regional growth, that is, the possibilities for its qualitative improvement, the transition to a new level through appropriate socio-economic changes in the context of national interests. The article proves that the success of the reformation of the budget system will create the networks of real self-government of territorial communities, expand their capabilities and stimulate the development of the national economy.On the basis of theoretical and practical research, the authors concluded that the development of the state regional policy stems from European experience, where the provision of significant powers to territorial communities allowed the most effective use of the potential of territorial communities, increase the financial autonomy and fill up the local budgets, which positively influences the regulation of the national economy development as a whole. ; Визначено, що ключовим завданням реформування бюджетної системи є стимулювання соціально-економічного розвитку територій, розширення їх ресурсної бази та підвищення економічного потенціалу. Необхідність трансформації бюджетної системи викликана високим рівнем соціальної напруженості в державі, що пов'язано, в першу чергу, з неефективним розмежуванням адміністративних, організаційних, фінансових та управлінських повноважень, непродуктивним наданням послуг і перерозподілом доходів між державою і населенням.Доведено, що в контексті проведення реформи бюджетної системи в Україні механізм управління місцевими бюджетами стає важливим напрямом забезпечення стабільного розвитку національної економіки. В статті висвітлено соціально-економічні проблеми на національному та місцевому рівнях, а також запропоновано напрями їх вирішення.Визначено, що характерною проблемою для України на сьогодні є нестача робочої сили, яка викликана демографічною кризою і міграцією населення.Удосконалено механізм управління місцевими бюджетами в умовах децентралізації, що ґрунтується на виявлені внутрішніх та зовнішніх проблемних місць і сильних сторін та визначення на цій основі так званих «точок» регіонального зростання.

Мета роботи – дослідити сутність понять «цифрова еконо- міка», «кіберпростір» та «кібербезпека» у контексті національної безпеки, виділити сучасні тренди економічних кіберзагроз та напрями удоскона- лення державного управління у сфері економічної кібербезпеки. Методологія. Безпека цифрової економіки у державній політиці потре- бує виокремлення проблемного поля у розрізі врахування загроз національ- ній безпеці та побудови відповідних механізмів їх протидії. Хоча державна політика у галузі кібербезпеки і має еволюційні тенденції, темпи її розвитку не відповідають сучасним вимогам. Отже, існує нагальна потреба в дослі- дженні напрямів покращення ситуації щодо питань кіберзахисту. У роботі визначені поняття «кіберпростір» та «кібербезпека» в економічній площині. Їх взаємозв'язок та роль у цифровізації економіки дали змогу відобразити модель системи національної безпеки у кіберекономічному розрізі. Високий рівень розвитку кіберпростору і організації кіберзагроз вка- зує на необхідність зміни парадигми стратегії кібербезпеки: вона повинна базуватися не на реагуванні за фактом, а бути побудованою за принципом прогнозування і планування захисту від майбутніх дій кіберзлочинців. Для цього потрібно постійно аналізувати сучасні тренди економічних кіберза- гроз. У роботі виділені найбільш актуальні з них на даний час. Наукова новизна. Акцентовано, що для успішного протистояння розгля- нутим викликам Україні потрібна нова кіберстратегія. Важливо, щоб шлях, яким рухається Україна у розбудові власної кібербезпеки, набув відповідних і невідкладних змін, а сам цей рух був доволі швидким. Виділено заходи, що мають знайти першочергове втілення у цьому напрямі. Висновки. Результати дослідження показують важливість усвідомлення серйозних проблем щодо забезпечення кібербезпеки, що вимагають роз- робки і впровадження більш ефективних механізмів функціонування і забез- печення роботи кіберпростору, підвищення надійності основних механізмів і компонентів глобальної інтернет-мережі та інших пристроїв ІКТ, враху- вання людського фактору, комплексного і системного підходу у визначенні методичних засад та інструментів формування державної політики з забез- печення кібербезпеки.

У статті подані основні теоретичні аспекти становлення національної ідентичності з різних наукових підходів.Проблема національної ідентичності є досить популярною серед української наукової спільноти. Це обумовлено, з одного боку, тим, що визначення української ідентичності може бути певним теоретичним засобом створення національної держави, ще одним ідеологічним кліше, за допомогою якого ті чи інші політичні сили вибудовують нові аргументи у боротьбі за владу. Проте, з іншого боку, теоретичне вирішення цієї проблеми допомагає висвітлити справжній національний інтерес, усвідомлення якого є необхідним компонентом розвитку українського суспільства, спроможного обумовити його життєздатність. Сама ця проблема не є специфічною для України. Проблема національного взагалі й національної ідентичності зокрема була досить сталою у ХХ столітті, а в нинішні часи вона тільки загострилася.В статье поданы основные теоретические аспекты становления национальной идентичности с разных научных подходов.Проблема национальной идентичности есть популярной среди украинских научных сообществ. Это обусловлено, с одной стороны, тем, что определение украинской идентичности может быть некоторым средством создания национального государства, другое идеологическое клише, которым те, или другие политические силы выстраивают новые аргументы в борьбе за власть. Однако, с другой стороны, теоретическое решение этой проблемы помогает освещать реальный национальный интерес, осознание, которого, есть необходимым компонентом развития украинского общества, способным обусловить его жизнеспособность. Эта проблема не специфическая для Украины. Проблема национального и национальная идентичность в частности была постоянной в ХХ веке, а в наше время она только обострилась.In the articleit is given basic theoretical aspects of becoming the national identity of the different scientific approaches.Problem of national identity is enough popular among the Ukrainian scientific associations. It is conditioned, from one side, that determination of the Ukrainian identity can be the certain theoretical mean of creation of the national state, another ideological cliche by which those or other political forces line up new arguments in a race for power. However, from other side, the theoretical decision of this problem helps to light up the real national interest, an awareness of which is necessary komponentoy development of Ukrainian society, able to stipulate his viability. This problem is not specific for Ukraine. Problem national in general and national identity in particular was permanent enough in ХХ age, and it was only sharpened in present times.

У статті подані основні теоретичні аспекти становлення національної ідентичності з різних наукових підходів.Проблема національної ідентичності є досить популярною серед української наукової спільноти. Це обумовлено, з одного боку, тим, що визначення української ідентичності може бути певним теоретичним засобом створення національної держави, ще одним ідеологічним кліше, за допомогою якого ті чи інші політичні сили вибудовують нові аргументи у боротьбі за владу. Проте, з іншого боку, теоретичне вирішення цієї проблеми допомагає висвітлити справжній національний інтерес, усвідомлення якого є необхідним компонентом розвитку українського суспільства, спроможного обумовити його життєздатність. Сама ця проблема не є специфічною для України. Проблема національного взагалі й національної ідентичності зокрема була досить сталою у ХХ столітті, а в нинішні часи вона тільки загострилася.В статье поданы основные теоретические аспекты становления национальной идентичности с разных научных подходов.Проблема национальной идентичности есть популярной среди украинских научных сообществ. Это обусловлено, с одной стороны, тем, что определение украинской идентичности может быть некоторым средством создания национального государства, другое идеологическое клише, которым те, или другие политические силы выстраивают новые аргументы в борьбе за власть. Однако, с другой стороны, теоретическое решение этой проблемы помогает освещать реальный национальный интерес, осознание, которого, есть необходимым компонентом развития украинского общества, способным обусловить его жизнеспособность. Эта проблема не специфическая для Украины. Проблема национального и национальная идентичность в частности была постоянной в ХХ веке, а в наше время она только обострилась.In the articleit is given basic theoretical aspects of becoming the national identity of the different scientific approaches.Problem of national identity is enough popular among the Ukrainian scientific associations. It is conditioned, from one side, that determination of the Ukrainian identity can be the certain theoretical mean of creation of the national state, another ideological cliche by which those or other political forces line up new arguments in a race for power. However, from other side, the theoretical decision of this problem helps to light up the real national interest, an awareness of which is necessary komponentoy development of Ukrainian society, able to stipulate his viability. This problem is not specific for Ukraine. Problem national in general and national identity in particular was permanent enough in ХХ age, and it was only sharpened in present times.

Investment attractiveness is a collection of objective and subjective conditions that contribute or hinder the process of investment in the economy of the country at the micro, meso and macro levels. There are different approaches and methods for assessing investment attractiveness, but they can be divided into three main groups: 1. Statistical approach. It is based on the analysis of statistical data concerning the inflow of investments into the national economy. This approach is based on the assumption that high statistical indicators are the basis for the high investment attractiveness of the economy. 2. Expert evaluation method. When using this method, the expert provides his own assessment of the significance of the indicators, ie chooses the most important indicators, after which the analysis of these indicators in the dynamics is conducted and conclusions are drawn regarding the investment attractiveness of the region. 3. Rating approach. In assessing the investment attractiveness of the national economy, two varieties of this approach can be distinguished: a rating-analytical and rating approach based on surveys. To evaluate the investment attractiveness of the economy can be used indicators characterizing investment activity. Analysis of these indicators allowed to divide them into three groups: general, macroeconomic indicators and indicators of investment market valuation. The traditional assessment of investment attractiveness is related to the calculation of the integral indicator and the corresponding rating of the countries by establishing their investment rating based on an analysis of the factors of the political, economic, socio-cultural, institutional environment, resources and infrastructure. The main factors on the basis of which one can assess the investment attractiveness of the country's economy: socio-political stability; level of capacity and solvency of the domestic market; the level of stability and operation of the credit and financial banking system; the level of inflation in the country; the level of corruption in economic spheres; degree of legal support of investment activity; the level of stability of the regulatory framework for entrepreneurial and investment activity; stock market development; tax policy; level of technology development; level of development of innovation activity. ; У статті розглянуто основні підходи до визначення поняття «інвестиційна привабливість». Визначено, що «інвестиційна привабливість» – це сукупність об'єктивних і суб'єктивних умов, які сприяють або перешкоджають процесу надходження інвестицій в економіку країни на мікро-, мезо- й макрорівнях. Сформовано послідовність оцінки інвестиційної привабливості об'єктів господарювання. Виділено основні підходи для визначення інвестиційної привабливості національної економіки та розглянуто переваги й недоліки їх використання. Досліджено методи оцінки інвестиційної привабливості економіки країни. Узагальнено основні фактори, за допомогою яких можливо оцінити інвестиційну привабливість національної економіки.

Реформи впливають на ефективність економіки через механізми мобільності ресурсів, очікувань, довіри, динаміки тіньового сектору, корупції та економічної свободи, загальної інноваційної спроможності економіки. Характер і зміст цих впливів є суперечливими та іноді невизначеними. Тому, плануючи «чергову хвилю» реформ, є сенс враховувати специфічні особливості зв'язку змін в інституційному середовищі з процесами функціонування та розвитку економіки.Реформам передує критичне зростання невизначеності, проявом якої є масові інституційні, ринкові та технологічні деструкції. Такі розриви, деструкції та проблеми не піддаються подоланню в межах старої системи правил, фактичного розподілу повноважень та відповідальності учасників господарської системи, оскільки жоден суб'єкт не вважає деструкції такими, що належать до сфери його відповідальності та повноважень. Зміст реформ – це усвідомлена зміна розподілу економічної влади в суспільстві. Найбільш узгодженими з ідентичністю суспільства і держави є еволюційні зміни або ендогенні реформи, які відображають внутрішній перерозподіл економічної влади, ринкові та технологічні зрушення в національній економіці.Інституційні реформи завжди містять істотний елемент невизначеності, який проявляється в коротко- або середньострокових ризиках падіння ефективності та довгострокової стагнації системи. Найбільшим ризиком інституційних змін слід визнати руйнування ідентичності й повну втрату суб'єктності.Урахування національного історичного контексту – важлива передумовою розуміння впливу реформ на економічну систему. Якщо реформи узгоджуються з історично сформованою ціннісною ідентичністю населення, фіксують або продовжують еволюційні зміни у ціннісно-подібних інституційних структурах суспільства, то ймовірність їх успіху буде відносно вищою, і вони зможуть забезпечити відчутне зростання суспільного багатства, посилення національної конкурентоспроможності, розвиток технологій та подальшу соціалізацію економіки.

Explores the place and role of symbolic formation in the state-building practice of the Renaissance. Is exposed its specificity in the context of modern tendencies of the dominance of the techniques of information influence on the development of society. It is shown that today the information confrontation is manifested in two spatial dimensions: the war in cyberspace and the war in the space of meanings. The first one is the result of technological progress; the second is defined as the content war and the struggle for control over the channels of its dissemination. One of the powerful means of distributing content in politics is the symbolization of umeanings, which is comprehend as a transformation into a symbol of any action that is consciously committed by the subject. This phenomenon is studied on the example of the political and cultural practices of the Italian Renaissance. It is argued that the cosmopolitanism of the humanistic worldview, the rejection of the national element in shaping a new world picture, focusing on antiquity as a key source of the symbolic renewal of the spiritual and socio-political spaces that took pseudomorphosis character, has greatly hampered national state-building processes in the Mediterranean region of Europe. ; Досліджується місце та роль символічного виробництва у державотворчій практиці доби Відродження. Розкривається його специфіка у контексті сучасних тенденцій домінування технік інформаційного впливу на розвиток суспільства. Показано, що сьогодні інформаційне протистояння проявляється у двох просторових вимірах: як війна у кіберпросторі і війна у просторі смислів. Перша є наслідком технологічного прогресу, друга визначається як війна контенту та боротьба за контроль над каналами його розповсюдження. Одним з потужних засобів розповсюдження контен-ту у політиці є символізація смислів як перетворення на символ будь-якої дії, що свідомо здійснюється суб'єктом. Даний феномен досліджується на прикладі політико-культурних практик італійського Відродження. Аргументовано, що космополітизм гуманістичного світогляду, відмова від національного елементу у формуванні нової картини світу, фокусування на античності як ключовому джерелі символічного оновлення духовного та соціально-політичного просторів, що набуло характеру псевдоморфозу, значно загальмували націє державотворчі процеси у Середземноморському регіоні Європи. ; Досліджується місце та роль символічного виробництва у державотворчій практиці доби Відродження. Розкривається його специфіка у контексті сучасних тенденцій домінування технік інформаційного впливу на розвиток суспільства. Показано, що сьогодні інформаційне протистояння проявляється у двох просторових вимірах: як війна у кіберпросторі і війна у просторі смислів. Перша є наслідком технологічного прогресу, друга визначається як війна контенту та боротьба за контроль над каналами його розповсюдження. Одним з потужних засобів розповсюдження контен-ту у політиці є символізація смислів як перетворення на символ будь-якої дії, що свідомо здійснюється суб'єктом. Даний феномен досліджується на прикладі політико-культурних практик італійського Відродження. Аргументовано, що космополітизм гуманістичного світогляду, відмова від національного елементу у формуванні нової картини світу, фокусування на античності як ключовому джерелі символічного оновлення духовного та соціально-політичного просторів, що набуло характеру псевдоморфозу, значно загальмували націє державотворчі процеси у Середземноморському регіоні Європи.

The strategic goal of Ukraine's integration into the EU and increasing the global competitiveness of the domestic economy necessitate the overcoming of the structural disadvantages inherent in the domestic model of the economy. It has been stated that the formation of a qualitative structure of the national economy is now crucial for developed countries of the world. They compete in approaches and related tools for building a future economy in the midst of the dramatic technological changes caused by the fourth industrial revolution. It has been noted that the economic system formed at the national level in Ukraine is characterized by weak participation of the state in the world economy. And to find out the level and quality of this participation, we should consider the international ratings in which Ukraine is represented. Among the significant number of them, three global indexes have been considered, which also reflect the structural tendencies in the economic system. It is noted that the rating of the state's competitiveness is based on the Global Competitiveness Index, which determines the appropriate level of welfare of the population, returns on investments and characterizes the potential for economic growth in the long run. For the analysis of the state of regulatory regulation, the conditions of operation of enterprises throughout the cycle of their life, including their creation, conduct of business, foreign trade activity, taxation, etc. are investigated. The Economic Freedom Index is also defined, which is an instrument for in-depth analysis of economies around the world. The article states that during the years of Ukraine's independence, at the state level, the goals of the need to implement technological, structural and institutional reforms in the national economy have been repeatedly declared at the national level in order to increase productivity, increase the proportion of high-tech industries in the structure of GDP, quality of life of the population and, ultimately, competitiveness the state and its regions in the global economy. It is noted that according to international ratings and comparisons, Ukraine is in a low position in the world economy. This suggests that economic reforms that were declared at different times in the state were ineffective. This also applies to the experience of conducting structural economic policy, which dates back to the first years of Ukraine's independence. It is emphasized that the range of government measures for economic development is rather broad, but their analysis allows us to conclude that the state's influence on the economy is insufficient to qualitatively change its structure. Although the general mechanisms of the government are clearly defined, there is a lack of specificity regarding the priorities of sectoral development, taking into account the current economic situation. ; Стратегическая цель интеграции Украины в ЕС и повышение глобальной конкурентоспособности отечественной экономики обусловливают необходимость преодоления структурных недостатков, присущих отечественной модели экономики. В статье указано, что в настоящее время формирование качественной структуры национальной экономики имеет решающее значение для развитых государств мира. Они соревнуются в подходах и соответствующих инструментах по развитию экономики будущего в условиях кардинальных технологических изменений, обусловленных четвертой промышленной революцией. Отмечено, что сложившаяся на национальном уровне в Украине экономическая система характеризуется слабой участием государства в мировом хозяйстве. А для выяснения уровня и качества этого участия следует рассмотреть международные рейтинги, в которых представлена Украина. С между значительного их количества, рассмотрены три глобальные индексы, в том числе отражают структурные тенденции в экономической системе. Отмечено, что рейтинг конкурентоспособности государства строится на основе Индекса глобальной конкурентоспособности, который определяет соответствующий уровень благосостояния населения, доходов от инвестиций и характеризует потенциал роста экономики в долгосрочной перспективе. Для проведения анализа состояния нормативно-правового регулирования исследуются условия функционирования предприятий в течение всего цикла их жизнедеятельности, включая их создание, ведение бизнеса, осуществление внешнеэкономической торговой деятельности, налогообложения и тому подобное. Определяется также Индекс экономической свободы, что есть инструментом для углубленного анализа экономик во всем мире. В статье указано, что за годы независимости Украины на государственном уровне неоднократно декларировались цели о необходимости воплощения технологических, структурных и институциональных преобразований в национальной экономике с целью роста производительности труда, повышения удельного веса высокотехнологичных производств в структуре ВВП, качества жизни населения и в конечном итоге конкурентоспособности государства и его регионов в глобальной экономике. Отмечено, что по международным рейтингам и сравнениями, Украина занимает низкие позиции в мировой экономике. Это свидетельствует о том, что экономические реформы, которые декларировались в разное время в государстве были малоэффективны. Также это касается в том числе опыта проведения структурной экономической политики, которая берет свое начало с первых лет независимости Украины. Отмечено, что спектр правительственных мер по экономическому развитию является достаточно широким, однако их анализ позволяет сделать вывод о недостаточности государственного влияния на экономику, чтобы качественно изменить ее структуру. Хотя общие механизмы правительства выписано четко, однако не хватает конкретики относительно приоритетов отраслевого развития, учитывая текущую экономическую ситуацию. ; Стратегічна мета інтеграції України у ЄС та підвищення глобальної конкурентоспроможності вітчизняної економіки зумовлюють необхідність подолання структурних недоліків, які притаманні вітчизняній моделі економіки. У статті зазначено, що нині формування якісної структури національної економіки має вирішальне значення для розвинених держав світу. Вони змагаються у підходах та відповідних інструментах щодо розбудови економіки майбутнього в умовах кардинальних технологічних змін, зумовлених четвертою промисловою революцією. Зазначено, що сформована на національному рівні в Україні економічна система характеризується слабкою участю держави в світовому господарстві. А для з'ясування рівня та якості цієї участі слід розглянути міжнародні рейтинги, в яких представлена Україна. З поміж значної їх кількості, розглянуто три глобальні індекси, які в тому числі відображають структурні тенденції в економічній системі. Відмічено, що рейтинг конкурентоспроможності держави будується на основі Індексу глобальної конкурентоспроможності, який визначає відповідний рівень добробуту населення, прибутків від інвестицій та характеризує потенціал зростання економіки у довгостроковій перспективі. Для проведення аналізу стану нормативно-правового регулювання досліджуються умови функціонування підприємств протягом усього циклу їх життєдіяльності, включаючи їх створення, ведення бізнесу, здійснення зовнішньо-торговельної діяльності, оподаткування тощо. Визначається також Індекс економічної свободи , шо є інструментом для поглибленого аналізу економік у всьому світі. У статті зазначено, що за роки незалежності України на державному рівні неодноразово декларувалися цілі щодо необхідності втілення технологічних, структурних та інституційних перетворень у національній економіці з метою зростання продуктивності праці, підвищення питомої ваги високотехнологічних виробництв в структурі ВВП, якості життя населення і в кінцевому підсумку конкурентоспроможності держави та її регіонів у глобальній економіці. Відмічено, що за міжнародними рейтингами та порівняннями, Україна посідає низькі позиції в світовій економіці. Це свідчить про те, що економічні реформи, які декларувалися в різні часи в державі були малоефективні. Також це стосується у тому числі досвіду проведення структурної економічної політики, яка бере свій початок з перших років незалежності України. Наголошено, що спектр урядових заходів щодо економічного розвитку є досить широким, однак їх аналіз дозволяє зробити висновок про недостатність державного впливу на економіку, щоб якісно змінити її структуру. Хоча загальні механізми уряду виписано чітко, однак не вистачає конкретики щодо пріоритетів галузевого розвитку, враховуючи поточну економічну ситуацію.

The strategic goal of Ukraine's integration into the EU and increasing the global competitiveness of the domestic economy necessitate the overcoming of the structural disadvantages inherent in the domestic model of the economy. It has been stated that the formation of a qualitative structure of the national economy is now crucial for developed countries of the world. They compete in approaches and related tools for building a future economy in the midst of the dramatic technological changes caused by the fourth industrial revolution. It has been noted that the economic system formed at the national level in Ukraine is characterized by weak participation of the state in the world economy. And to find out the level and quality of this participation, we should consider the international ratings in which Ukraine is represented. Among the significant number of them, three global indexes have been considered, which also reflect the structural tendencies in the economic system. It is noted that the rating of the state's competitiveness is based on the Global Competitiveness Index, which determines the appropriate level of welfare of the population, returns on investments and characterizes the potential for economic growth in the long run. For the analysis of the state of regulatory regulation, the conditions of operation of enterprises throughout the cycle of their life, including their creation, conduct of business, foreign trade activity, taxation, etc. are investigated. The Economic Freedom Index is also defined, which is an instrument for in-depth analysis of economies around the world. The article states that during the years of Ukraine's independence, at the state level, the goals of the need to implement technological, structural and institutional reforms in the national economy have been repeatedly declared at the national level in order to increase productivity, increase the proportion of high-tech industries in the structure of GDP, quality of life of the population and, ultimately, competitiveness the state and its regions in the global economy. It is noted that according to international ratings and comparisons, Ukraine is in a low position in the world economy. This suggests that economic reforms that were declared at different times in the state were ineffective. This also applies to the experience of conducting structural economic policy, which dates back to the first years of Ukraine's independence. It is emphasized that the range of government measures for economic development is rather broad, but their analysis allows us to conclude that the state's influence on the economy is insufficient to qualitatively change its structure. Although the general mechanisms of the government are clearly defined, there is a lack of specificity regarding the priorities of sectoral development, taking into account the current economic situation. ; Стратегическая цель интеграции Украины в ЕС и повышение глобальной конкурентоспособности отечественной экономики обусловливают необходимость преодоления структурных недостатков, присущих отечественной модели экономики. В статье указано, что в настоящее время формирование качественной структуры национальной экономики имеет решающее значение для развитых государств мира. Они соревнуются в подходах и соответствующих инструментах по развитию экономики будущего в условиях кардинальных технологических изменений, обусловленных четвертой промышленной революцией. Отмечено, что сложившаяся на национальном уровне в Украине экономическая система характеризуется слабой участием государства в мировом хозяйстве. А для выяснения уровня и качества этого участия следует рассмотреть международные рейтинги, в которых представлена Украина. С между значительного их количества, рассмотрены три глобальные индексы, в том числе отражают структурные тенденции в экономической системе. Отмечено, что рейтинг конкурентоспособности государства строится на основе Индекса глобальной конкурентоспособности, который определяет соответствующий уровень благосостояния населения, доходов от инвестиций и характеризует потенциал роста экономики в долгосрочной перспективе. Для проведения анализа состояния нормативно-правового регулирования исследуются условия функционирования предприятий в течение всего цикла их жизнедеятельности, включая их создание, ведение бизнеса, осуществление внешнеэкономической торговой деятельности, налогообложения и тому подобное. Определяется также Индекс экономической свободы, что есть инструментом для углубленного анализа экономик во всем мире. В статье указано, что за годы независимости Украины на государственном уровне неоднократно декларировались цели о необходимости воплощения технологических, структурных и институциональных преобразований в национальной экономике с целью роста производительности труда, повышения удельного веса высокотехнологичных производств в структуре ВВП, качества жизни населения и в конечном итоге конкурентоспособности государства и его регионов в глобальной экономике. Отмечено, что по международным рейтингам и сравнениями, Украина занимает низкие позиции в мировой экономике. Это свидетельствует о том, что экономические реформы, которые декларировались в разное время в государстве были малоэффективны. Также это касается в том числе опыта проведения структурной экономической политики, которая берет свое начало с первых лет независимости Украины. Отмечено, что спектр правительственных мер по экономическому развитию является достаточно широким, однако их анализ позволяет сделать вывод о недостаточности государственного влияния на экономику, чтобы качественно изменить ее структуру. Хотя общие механизмы правительства выписано четко, однако не хватает конкретики относительно приоритетов отраслевого развития, учитывая текущую экономическую ситуацию. ; Стратегічна мета інтеграції України у ЄС та підвищення глобальної конкурентоспроможності вітчизняної економіки зумовлюють необхідність подолання структурних недоліків, які притаманні вітчизняній моделі економіки. У статті зазначено, що нині формування якісної структури національної економіки має вирішальне значення для розвинених держав світу. Вони змагаються у підходах та відповідних інструментах щодо розбудови економіки майбутнього в умовах кардинальних технологічних змін, зумовлених четвертою промисловою революцією. Зазначено, що сформована на національному рівні в Україні економічна система характеризується слабкою участю держави в світовому господарстві. А для з'ясування рівня та якості цієї участі слід розглянути міжнародні рейтинги, в яких представлена Україна. З поміж значної їх кількості, розглянуто три глобальні індекси, які в тому числі відображають структурні тенденції в економічній системі. Відмічено, що рейтинг конкурентоспроможності держави будується на основі Індексу глобальної конкурентоспроможності, який визначає відповідний рівень добробуту населення, прибутків від інвестицій та характеризує потенціал зростання економіки у довгостроковій перспективі. Для проведення аналізу стану нормативно-правового регулювання досліджуються умови функціонування підприємств протягом усього циклу їх життєдіяльності, включаючи їх створення, ведення бізнесу, здійснення зовнішньо-торговельної діяльності, оподаткування тощо. Визначається також Індекс економічної свободи , шо є інструментом для поглибленого аналізу економік у всьому світі. У статті зазначено, що за роки незалежності України на державному рівні неодноразово декларувалися цілі щодо необхідності втілення технологічних, структурних та інституційних перетворень у національній економіці з метою зростання продуктивності праці, підвищення питомої ваги високотехнологічних виробництв в структурі ВВП, якості життя населення і в кінцевому підсумку конкурентоспроможності держави та її регіонів у глобальній економіці. Відмічено, що за міжнародними рейтингами та порівняннями, Україна посідає низькі позиції в світовій економіці. Це свідчить про те, що економічні реформи, які декларувалися в різні часи в державі були малоефективні. Також це стосується у тому числі досвіду проведення структурної економічної політики, яка бере свій початок з перших років незалежності України. Наголошено, що спектр урядових заходів щодо економічного розвитку є досить широким, однак їх аналіз дозволяє зробити висновок про недостатність державного впливу на економіку, щоб якісно змінити її структуру. Хоча загальні механізми уряду виписано чітко, однак не вистачає конкретики щодо пріоритетів галузевого розвитку, враховуючи поточну економічну ситуацію.

Babiuk М., Geletska I. Legislative technique and its use in civil and legal norms The article deals with the consideration of the concept of legislative technique and its methods such as presumption and fiction. The problems of legal and technical perfection of normative legal acts and the importance of developing the conceptual and categorical apparatus of legal science during the creation, design and systematization of laws are pointed out. The paper focuses on the fact that the key impetus for the creation of legal norms is a certain social problem, which through the use of certain legal techniques is reflected in legislation. Particular emphasis is placed on the correctness of the construction of civil and legal norm and the need to use in its formation of the so-called conceptual series, as a set of several definitions of a particular concept. Special attention is paid to the consideration of such methods of legislative technique as presumption and fiction as well as to the analysis of their features in the context of civil legislature. From the standpoint of intersectoral approach, the presumption of guilt is analyzed and the need to align the conceptual apparatus of this category with the requirements of the provisions of Binding Law, including tort obligations. Based on the analysis of civil and legal norms, the peculiarities of such an indirect civil and legal presumption as the presumption of justice, good faith and reasonableness are given. The problem of its application due to the lack of normative consolidation is emphasized. The expediency of using fictions as a tool to enshrine figment in the norms of law is affirmed. The preconditions for the emergence and use of legal fictions in the legislation as well as similar to fictions means of regulating social relations are pointed out. The need to distinguish between the categories of presumption and fiction is emphasized, as quite often these concepts are used in the same sense. It is stated that both presumptions and fictions are necessary means of formalizing the law and allow the latter to be more fully and effectively objectified, and therefore they need further study of the relationship between these legal phenomena and their application in civil legislature. ; Стаття присвячена розгляду поняття законодавчої техніки та таким її прийомам як презумпція і фікція. Вказано на проблематику юридично-технічної досконалості нормативно-правових актів та важливості розробки понятійно-категоріального апарату правової науки під час створення, оформлення та систематизації законів. Акцентовано увагу, що ключовим поштовхом для творення правових норм є певна суспільна проблема, яка з допомогою використання певних юридичних прийомів знаходить своє відображення у законодавчих актах. Особливо наголошується на правильності побудови цивільно-правової норми та необхідності використання під час її формування так званого понятійного ряду як сукупності декількох визначень певного поняття. Окремо зосереджено увагу на розгляді таких прийомів законодав-чої техніки як презумпція і фікція, проаналізовано їх особливості в контексті цивільного законодавства. З позиції міжгалузевості проаналізовано презумцію вини та наведено необхідність приведення понятійного апарату цієї категорії у відповідність з вимогами положень зобов'язального права, зокрема деліктних зобов'язань. На підставі аналізу цивільно-правових норм наведено особливості такої непрямої цивільно-правової презумпції, як презумпція справедливості, добросовісності та розумності. Наголошено на проблематиці її застосування через відсутність нормативного закріплення. Стверджується доцільність використання фікцій в якості інструменту закріплення вимислу у нормах права. Наведено передумови виникнення та використання правових фікцій у законодавстві. Вказано і на аналогічні фікціямзасоби регулювання суспільних відносин. Наголошується на необхідності розмежування категорій презумпція та фікція, оскільки досить часто ці поняття застосовуються в одному значенні. Констатується, що і презумпції, і фікції є необхідними засобами формалізації права та дають можливість останньому більш повно та ефективно об'єктивуватися, а отже, потребують подальшого дослідження питання співвідношення цих правових явищ, і їх застосування у нормах цивільного законодавства.

Досліджено різні аспекти державного регулювання креативного розвиту національної економіки, проаналізовано процеси економіко-політичних взаємодій на різних рівнях державного управління щодо координації та розвитку науково-технічного потенціалу для розробки та впровадження креативних проектів. Для з'ясування реального стану регуляторної політики та її потенційних можливостей для покращення креативного розвитку проаналізовано рейтингові позиції вітчизняної економіки за рейтингами прозорості регуляторної політики Global Indicators of Regulatory Governance, урегульованості ведення бізнесу FDI Regulatory Restrictiveness Index, легкості ведення бізнесу Doing Business, Всесвітньому рейтингу конкурентоспроможності Global Competitiveness Index. Надано узгоджені з принципами ОЕСР рекомендації щодо інституційного врегулювання питань посилення креативізації економіки.Ключові слова: регуляторна політика, креативізація економіки, глобалізація, міждержавна підприємницька взаємодія, наукоємне виробництво. I. Svidruk, PhD in Economic, Institutional aspects of regulation of creative development of the national economy / Lviv Trade and Economic University, Ukraine, Lviv.Different aspects of state regulation of the creative development of the national economy are investigated, processes of economic and political interactions at different levels of public administration concerning the coordination and development of scientific and technical potential for the development and implementation of creative projects are analyzed. In order to find out the real state of regulatory policy and its potential for improving the creative development, the rating of the domestic economy has been analyzed according to the transparency indicators of the regulatory policy, the Global Indicators of Regulatory Governance, the business regulation of the FDI Regulatory Restrictiveness Index, the ease of Doing Business, the Global Competitiveness Index Global Competitiveness Index. The recommendations on the institutional settlement of issues of strengthening the creation of the economy have been agreed upon with OECD principles.Key words: regulatory policy, creation of the economy, globalization, intergovernmental entrepreneurial interaction, science-intensive production.

The enhancing competitiveness as a strategic goal ofdeveloped countries and of Ukraine is established. One of theways of this goal achieving in the knowledge-based economies isanalyzed: improving of national enterprises competitiveness,namely by investing in the intellectual development of workers. Itis revealed that European enterprises invest on average 0.9% ofthe total labor costs in vocational training for the gaining ofcompetitive advantage, and European governments use a varietyof economic mechanisms to stimulate the intellectual developmentof enterprise workers.However, after using of correlation and statistical analysismethods, it is proved that such investments in Ukraine not only donot increase, but also reduce the competitiveness of Ukrainianenterprises.In particular, the module of the obtained correlationcoefficients between profitability of operating activity or laborproductivity and expenses for employees vocational training ofenterprises in Ukraine for 2010-2018 (official statistics) does notexceed 0.564, and for most years has a negative mark in bothannual and lag models. The determined contingency coefficientsfor the sociological survey data of the owners and employees ofthe enterprises from Rivne in 2018 are also approached zero.However, the determined odds ratios mean if at least shortterm employee training programs are funded the chances ofearning a profit of 3.32 times and of achieving a productivityincrease of 1.26 times are greater than in the case of quitting suchinvestment.The reasons for the negative impact of vocational training costs in Ukraine on the competitiveness of Ukrainian enterpriseshave been identified.In particular, these are small expenditures compared toEuropean ones: only 0.1% of labor costs, which is 20 times lessthan the average European level in monetary units. Secondly,significant impact of fixed assets investments on the profitabilityof Ukrainian enterprises and the productivity of workers(correlation coefficient approaches 1) is revealed.Thus, the study concludes that the state, which cares for theknowledge economy development and national competitivenessenhance, should introduce mechanisms to encourage nationalenterprises for spending on vocational training of workers and atthe same time develop mechanisms to stimulate the improvementof jobs technological equipment. ; Установлено, что повышение конкурентоспособностипризнается стратегической целью как развитых стран, так иУкраины. Проанализированы условия достижения этой цели вэкономиках, основанных на знаниях – повышениеконкурентоспособности национальных предприятий, а именноинвестирование в интеллектуальное развитие работников.Определено, что для получения конкурентных преимуществ,европейские предприятия инвестируют в среднем 0,9% общейсуммы затрат на рабочую силу в профессиональное обучениеработников, а европейские правительства применяютразличные экономические механизмы для стимулированияинтеллектуального развития работников предприятий.Однако, в результате использования методовкорреляционного и статистического анализа в работе доказано,что такие инвестиции в Украине не только не повышают, но иснижают конкурентоспособность украинских предприятий. В частности, модуль полученных коэффициентов корреляциимежду рентабельностью операционной деятельности илипроизводительностью труда и затратами на профессиональноеобучение работников предприятий в Украине за 2010-2018 г.г.(официальные статистические данные) не превышает 0,564, аза большинство лет имеет отрицательный знак как вежегодных, так и лаговых моделях. Коэффициентыконтингенции и сопряженности, которые определены дляданных проведенного социологического опроса владельцев инаемных работников предприятий г. Ровно в 2018 году, такжеприближаются к нулю.Вместе с тем, рассчитанные коэффициенты отношениешансов означают, что при условии финансирования, по крайнеймере, краткосрочных программ обучения работников, шансыполучить прибыль в 3,32 раза, а добиться повышенияпроизводительности труда – в 1,26 раза, больше, чем в случаеотказа от такого инвестирования.Установлены причины негативного влияния расходов напрофессиональное обучение работников в Украине наконкурентоспособность украинских предприятий. В частности,это малые объемы расходов по сравнению с европейскими:только 0,1% расходов на рабочую силу, что в денежныхединицах в 20 раз меньше среднеевропейского уровня. Вовторых, это обнаруженное значительное влияние инвестиций восновные средства на рентабельность деятельности украинскихпредприятий и производительность труда работников(коэффициент корреляции приближается к 1).Поэтому, в результате исследования сделан вывод, чтогосударство, которое заботится о развитии экономики знаний иповышении национальной конкурентоспособности, должновводить механизмы стимулирования национальныхпредприятий к осуществлению расходов на профессиональноеобучение и одновременно развивать механизмыстимулирования улучшения технологической оснащенностирабочих мест. ; Встановлено, що підвищення конкурентоспроможності визнається стратегічною ціллю як розвинених країн, так і України. Проаналізовано досвід економік, заснованих на знаннях, де ця ціль досягається внаслідок підвищення конкурентоспроможності національних підприємств, зокрема шляхом інвестування в інтелектуальний розвиток працівників. Внаслідок використання методів кореляційного та статистичного аналізу офіційних статистичних даних та даних проведеного соціологічного опитування в роботі доведено, що інвестиції українських підприємств на професійне навчання працівників не лише не підвищують, а й знижують їх конкурентоспроможність. Разом з тим встановлено, що при фінансуванні підприємствами хоча б короткострокових програм навчання працівників, шанси отримати прибуток зростають в рази. Встановлено причини негативного впливу витрат з метою професійного навчання в Україні на конкурентоспроможність українських підприємств: малі порівняно з європейськими обсяги витрат та недостатні інвестиції в основні засоби. Отож, в результаті дослідження зроблено висновок, що держава, яка дбає про розвиток економіки знань і підвищення національної конкурентоспроможності, разом із запровадженням механізмів стимулювання національних підприємств до здійснення витрат на професійне навчання одночасно має розвивати механізми стимулювання підприємств покращувати технологічну оснащеність робочих місць.

The article is devoted to the study of new question in the legal theory – enforcement technology. Enforcement technology covers two components of law enforcement: enforcement process and its result – enforcement actions. It is focused on identifying the basic components of enforcement technology concerning acts of law application. It was found that law enforcement includes the system of requirements, rules and tools, needed to create individually-legal acts. The requirements are delineated on general (value, rule of law, justice, reasonableness, appropriateness) and logical (compliance (consistency), the sequence of the text statement, coherence, and identity). To our opinion, the main emphasis should be on social direction of the acts of law application, which lies in their value for providing the rights of specific personalized entities in specific relationships and common and logical requirements should assist the specializations of such acts. It is also found that among the means of enforcement technology we should focus on those relating to the content of individually-legal act (legal structures, legal definition, legal presumptions, fictions and axioms) and its form (legal language, rules structuring, essential rules).Content tools facilitate meaningful fullness and completeness of law acts (they also provide its social orientation). Formal instead serve as an important prerequisite for the proper legal registration of the legal document. A brief description of each of signed tools is offered and the main areas of their studies exactly in the prism of properties of individually-legal acts are circumscribed. It is noted that the implementation of signed requirements and means of enforcement acts should be done according to the system of individualized for these rules. For example, today rules of structuring of enforcement decisions recognized by scholars and practitioners gained axiomatically character.Comparative analysis illustrates that lists of components of law enforcement equipment, at least formally obtained, largely correspond to elements of law-making technology. Analysing the practice of legal regulation, we can find many examples of foreign identity between them, for example, among the decrees of the President of Ukraine normative and non-normative (individually-legal) character, that obviously convince about systematical legal regulation of social relations in the modern state.The list of requirements to individually-legal acts, tools and rules of their use during the process of the creation of such acts, should be established in legislation about the normative-legal acts, today just in the sixth section «Implementation of the normative-legal acts» the draft of the Law of Ukraine «About the normative-legal acts». ; Статтю присвячено вивченню дещо нового у теорії права питання, зокрема правозастосовної техніки. Увагу зосереджено на визначенні основних компонентів право­застосовної техніки стосовно індивідуально-правових актів. З'ясовано, що правозастосовна техніка охоплює систему вимог, засобів та правил. Вимоги розмежовано на загальні (цінність, верховенство права, справедливість, обґрунтованість, доцільність) та логічні (відповідність (несуперечність), послідовність викладу тексту, узгодженість, тотожність). Встановлено, що серед засобів правозастосовної техніки необхідно акцентувати на тих, які стосуються змісту індивідуально-правового акта (юридичні конструкції, правові дефініції, правові презумпції, фікції та аксіоми) та його форми (правнича мова, правила структу­ризації, реквізитні правила). Констатовано, що ефективне використання інструментарію правозастосовної техніки можливе лише за умови наявності системи правил його використання. Такі правила повинні бути закріплені у законодавстві про правові акти, сьогодні поки що у проекті Закону України «Про нормативно-правові акти».