Suchergebnisse

Colorectal cancer (CRC) is an actual medical problem of the Russian Health Care system due to high morbidity and mortality rates. Despite the arrival of newer anti-cancer agents in the second-line setting for CRC treatment during the last years, no Health Technology Assessments (HTA) were preformed for modern agents. Aim: HTA of second line chemotherapy for metastatic CRC (mCRC) with a new anti-cancer agent afl ibercept in combination with chemotherapy regimen FOLFIRI during the short- and long-term perspectives for the Government Health Care System. Methods. Markov's modelling has been performed based on published data of VELOUR study with 30-months horizon for two strategies of treatment: afl ibercept+FOLFIRI and FOLFIRI only for prognosis of effi cacy establishing. Overall survival (OS), time to progression (TTP) and QALY were used for effi cacy criteria defi nition. Cost-eff ectiveness analysis, including incremental, has been performed and results were compared with willingness to pay (WTP) parameter. Cost of chemotherapy, side eff ects correction, as well as expenditures for treatment in case of second line failure, have been calculated for both technologies. Costs were allowed by Governmental Health Care System expenditures. Results. It was concluded that afl ibercept+FOLFIRI is more eff ective vs FOLFIRI on all parameters of effi cacy (for OS — by 12%, for TTP — by 16%, for QALY — by 26%). CER`s for OS parameter were RUR 322 348 for afl ibercept+FOLFIRI and RUR 253 685 for FOLFIRI only (NS). For TTP parameter based on 30-months horizon ICER for afl ibercept+FOLFIRI was RUR 994 039, it was 1,35 times less than WTP. ICER for QALY was diff erent from such kind for OS and TTP. Total expenditures for 30-months modelling horizon for FOLFIRI were less by 42% due to add of afl ibercept cost in the calculation. Cost of treatment in case of second line failure was 78% of the total structure of expenditures for FOLFIRI and only 56% for afl ibercept+FOLFIRI. Probabilistic sensitivity analysis has been performed by multiplex changes of effi cacy parameters and costs of afl ibercept+FOLFIRI and FOLFIRI only and has confi rmed that afl ibercept+FOLFIRI is more eff ective and more expensive scheme. Conclusion. Second line strategy of mCRC chemotherapy with afl ibercept+FOLFIRI is more cost-eff ective vs FOLFIRI for OS and TTP criteria. When compared with afl ibercept+FOLFIRI, with FOLFIRI use, the treatment costs rise as a result of decreased effi cacy. Afl ibercept+FOLFIRI meets the criteria of WTP and is reasonable for reimbursement on Governmental level. ; Актуальность. Колоректальный рак (КРР) является актуальной медицинской проблемой отечественного здравоохранения вследствие высоких показателей заболеваемости и смертности. В течение ряда последних лет в практику внедряются новые методы химиотерапии (ХТ) этого заболевания, в том числе и во 2-ой линии. Вместе с тем, оценка медицинских технологий (ОМТ) с применением современных лекарственных препаратов не проводилась. Целью работы была ОМТ 2-ой линии ХТ метастатического КРР (МКРР) с применением нового противоопухолевого препарата афлиберцепта в комбинации с традиционной схемой иринотекан+кальция фолинат+фторурацил (FOLFIRI) с позиции государственной системы здравоохранения в условиях РФ на кратко- и долгосрочную перспективу. Методы. На основании опубликованных данных исследования VELOUR проведено марковское моделирование с горизонтом 30 мес. для 2-х схем: афлиберцепт+FOLFIRI и FOLFIRI с целью прогноза эффективности. Под эффективностью понимали общую выживаемость (ОВ), время до прогрессирования (ВДП) и QALY. Далее проведён анализ эффективности затрат, в том числе, инкрементальный, проведено сопоставление полученных результатов с «порогом готовности общества платить». Подсчитывали стоимость ХТ, затраты на коррекцию нежелательных явлений ХТ и в случае прогрессирования опухолевого процесса после завершения курсов ХТ сравниваемых режимов. Стоимостные параметры учтены по расходам государственной системы здравоохранения. Результаты. Определено, что стратегия афлиберцепт+FOLFIRI более эффективна в сравнении с FOLFIRI по всем параметрам эффективности (по ОВ — на 12%, по ВДП — на 16%, по QALY — на 26%). При оценке эффективности по критерию ОВ показатели CER для стратегий афлиберцепт+FOLFIRI и FOLFIRI составили 322 348 руб. и 253 685 руб., соответственно (статистически несущественны). При горизонте моделирования 30 мес. для параметра ВДП ICER для схемы афлиберцепт+FOLFIRI составил 994 039 руб., что в 1,35 раза ниже «порога готовности общества платить». При расчёте ICER для QALY экономического эффекта, подобного для ОВ и ВДП не получено. При горизонте моделирования 30 мес. суммарные затраты при использовании режима FOLFIRI были на 42% меньше в расчёте на одного пациента. При этом разница возникала вследствие того, что в сравниваемую схему был включён афлиберцепт. Вместе с тем, в связи с меньшей эффективностью FOLFIRI в общей структуре затрат этой технологии доля расходов на лечение вследствие её неэффективности была значительно больше (78% от всех затрат), чем при использовании афлиберцепт+FOLFIRI (56%). Вероятностный анализ чувствительности, выполненный путём многократного одновременного изменения показателей эффективности и стоимости афлиберцепта+FOLFIRI и FOLFIRI, подтвердил, что комбинация афлиберцепт+FOLFIRI более эффективна, но при этом более затратна. Заключение. Применение для ХТ 2-ой линии МКРР стратегии афлиберцепт+FOLFIRI по критериям ОВ и ВДП является более экономически эффективным в сравнении со стратегией FOLFIRI. При применении схемы FOLFIRI потенциальные расходы на лечение вследствие её неэффективности больше, чем в таком же случае после неудачи использования схемы афлиберцепт+FOLFIRI. Стратегия афлиберцепт+FOLFIRI соответствует критерию «готовности общества платить», и поэтому целесообразна для возмещения государственных расходов.

Agri-Food is the largest manufacturing sector in the UK. It supports a food chain that generates over £108bn p.a., with 3.9m employees in a truly international industry and exports £20bn of UK manufactured goods. However, the global food chain is under pressure from population growth, climate change, political pressures affecting migration, population drift from rural to urban regions and the demographics of an aging global population. These challenges are recognised in the UK Industrial Strategy white paper and backed by significant investment via a Wave 2 Industrial Challenge Fund Investment ("Transforming Food Production: from Farm to Fork"). Robotics and Autonomous Systems (RAS) and associated digital technologies are now seen as enablers of this critical food chain transformation. To meet these challenges, this white paper reviews the state of the art in the application of RAS in Agri-Food production and explores research and innovation needs to ensure these technologies reach their full potential and deliver the necessary impacts in the Agri-Food sector. The opportunities for RAS range include; the development of field robots that can assist workers by carrying payloads and conduct agricultural operations such as crop and animal sensing, weeding and drilling; integration of autonomous systems technologies into existing farm operational equipment such as tractors; robotic systems to harvest crops and conduct complex dextrous operations; the use of collaborative and "human in the loop" robotic applications to augment worker productivity; advanced robotic applications, including the use of soft robotics, to drive productivity beyond the farm gate into the factory and retail environment; and increasing the levels of automation and reducing the reliance on human labour and skill sets, for example, in farming management, planning and decision making. RAS technology has the potential to transform food production and the UK has an opportunity to establish global leadership within the domain. However, there are particular barriers to overcome to secure this vision: 1. The UK RAS community with an interest in Agri-Food is small and highly dispersed. There is an urgent need to defragment and then expand the community. 2. The UK RAS community has no specific training paths or Centres for Doctoral Training to provide trained human resource capacity within Agri-Food. 3. While there has been substantial government investment in translational activities at high Technology Readiness Levels (TRLs), there is insufficient ongoing basic research in Agri-Food RAS at low TRLs to underpin onward innovation delivery for industry. 4. There is a concern that RAS for Agri-Food is not realising its full potential, as the projects being commissioned currently are too few and too small-scale. RAS challenges often involve the complex integration of multiple discrete technologies (e.g. navigation, safe operation, grasping and manipulation, perception). There is a need to further develop these discrete technologies but also to deliver large-scale industrial applications that resolve integration and interoperability issues. The UK community needs to undertake a few well-chosen large-scale and collaborative "moon shot" projects. 5. The successful delivery of RAS projects within Agri-Food requires close collaboration between the RAS community and with academic and industry practitioners. For example, the breeding of crops with novel phenotypes, such as fruits which are easy to see and pick by robots, may simplify and accelerate the application of RAS technologies. Therefore, there is an urgent need to seek new ways to create RAS and Agri-Food domain networks that can work collaboratively to address key challenges. This is especially important for Agri-Food since success in the sector requires highly complex cross-disciplinary activity. Furthermore, within UKRI many of the Research Councils and Innovate UK directly fund different aspects of Agri-Food, but as yet there is no coordinated and integrated Agri-Food research policy per se. Our vision is a new generation of smart, flexible, robust, compliant, interconnected robotic and autonomous systems working seamlessly alongside their human co-workers in farms and food factories. Teams of multi-modal, interoperable robotic systems will self-organise and coordinate their activities with the "human in the loop". Electric farm and factory robots with interchangeable tools, including low-tillage solutions, soft robotic grasping technologies and sensors, will support the sustainable intensification of agriculture, drive manufacturing productivity and underpin future food security. To deliver this vision the research and innovation needs include the development of robust robotic platforms, suited to agricultural environments, and improved capabilities for sensing and perception, planning and coordination, manipulation and grasping, learning and adaptation, interoperability between robots and existing machinery, and human-robot collaboration, including the key issues of safety and user acceptance. Technology adoption is likely to occur in measured steps. Most farmers and food producers will need technologies that can be introduced gradually, alongside and within their existing production systems. Thus, for the foreseeable future, humans and robots will frequently operate collaboratively to perform tasks, and that collaboration must be safe. There will be a transition period in which humans and robots work together as first simple and then more complex parts of work are conducted by robots, driving productivity and enabling human jobs to move up the value chain.

The object of this research is the commercial banks of Cyprus. The paper examines the impact of macroeconomic changes, in particular inflation, on the level of non-performing loans in commercial banks. The macroeconomic indicators studied include inflation rates. The research methodology is based on theoretical and methodological analysis of the scientific literature, statistical and econometric methods, as well as observation, comparative method, description, measurement, analysis and modeling. To develop a statistical model that represents the relationship between inflation rates and non-performing loans in Cyprus, the author uses simple linear correlation and data analysis methods such as the correlation coefficient and the determination coefficient.The research results show that the resulting econometric model is acceptable, since the determination coefficient is equal to 0.504, and inflation indicators are decisive for the level of non-performing loans. This is due to the fact that the correlation coefficient between these variables is –0.710, and according to the Chaddock scale the coupling magnitude is high. In addition, the correlation coefficient of inflation and non-performing loans in Cyprus is statistically significant, since the value of the correlation coefficient is beyond the limits of critical values of |0.468|. Also from the research results it is found that in the case of Cyprus, inflation rates are negatively associated with non-performing loans, since the resulting correlation coefficient is a negative number. The resulting model is not used to compile a short-term forecast, due to the insufficient value of the determination coefficient (50.4 %). In general, it is proposed that policy makers devote considerable attention to the determinants of non-performing loans, as the deteriorating conditions of non-performing loans will affect not only banking institutions, but also the general state of the financial system of Cyprus. The practical significance of the research cited in the work lies in the fact that the research results can be used as reference material for business, government and education. ; Объектом данного исследования являются коммерческие банки Кипра. В работе рассматривалось влияние макроэкономических изменений, в частности инфляции, на уровень неработающих кредитов в коммерческих банках. Исследуемые макроэкономические показатели включают показатели инфляции. Методология исследования опирается на теоретический и методологический анализ научной литературы, статистический и эконометрический методы, а также наблюдение, сравнительный метод, описание, измерение, анализ и моделирование. Для разработки статистической модели, представляющей взаимосвязь показателей инфляции и невозвратных кредитов на Кипре автор использует простую линейную корреляцию и такие методы анализа данных, как коэффициент корреляции и коэффициент детерминации.Результаты данного исследования показывают, что полученная эконометрическая модель является приемлемой, так как коэффициент детерминации равен 0,504, а показатели инфляции являются определяющими для уровня неработающих кредитов. Это связано с тем, что коэффициент корреляции между данными переменными равен –0,7, и по Шкале Чеддока магнитуда связи является высокой. Кроме того, коэффициент корреляции показателей инфляции и невозвратных кредитов на Кипре является статистически значимым, так как значение коэффициента корреляции находится за пределами показателей критических значений, равных |0,468|. Также из результатов исследования было установлено, что в случае Кипра показатели инфляции отрицательно связаны с невозвратными кредитами, так как полученный коэффициент корреляции – отрицательное число. Полученная модель не используется для составления краткосрочного прогноза, в силу недостаточного значения коэффициента детерминации (50,4 %). В целом предлагается, чтобы лица, определяющие политику, уделяли значительное внимание детерминантам неработающих кредитов, так как ухудшающиеся условия неработающих кредитов будут влиять не только на банковские учреждения, но и на общее состояние финансовой системы Кипра. Практическая значимость исследований, приведенных в работе, заключается в том, что результаты исследований могут быть использованы в качестве справочного материала для бизнеса, правительства и образования. ; Об'єктом даного дослідження є комерційні банки Кіпру. В роботі розглядався вплив макроекономічних змін, зокрема інфляції, на рівень непрацюючих кредитів в комерційних банках. Досліджувані макроекономічні показники включають показники інфляції. Методологія дослідження спирається на теоретичний і методологічний аналіз наукової літератури, статистичний і економетричний методи, а також спостереження, порівняльний метод, опис, вимірювання, аналіз і моделювання. Для розробки статистичної моделі, що представляє взаємозв'язок показників інфляції та неповернутих кредитів на Кіпрі автор використовує просту лінійну кореляцію і такі методи аналізу даних, як коефіцієнт кореляції і коефіцієнт детермінації.Результати даного дослідження показують, що отримана економетрична модель є прийнятною, так як коефіцієнт детермінації дорівнює 0,504, а показники інфляції є визначальними для рівня непрацюючих кредитів. Це пов'язано з тим, що коефіцієнт кореляції між даними змінними дорівнює –0,7, і за шкалою Чеддока магнітуда зв'язку є високою. Крім того, коефіцієнт кореляції показників інфляції та неповернутих кредитів на Кіпрі є статистично значущим, так як значення коефіцієнта кореляції знаходиться за межами показників критичних значень, рівних |0,468|. Також з результатів дослідження було встановлено, що в разі Кіпру показники інфляції негативно пов'язані з безповоротними кредитами, так як отриманий коефіцієнт кореляції – негативне число. Отримана модель не використовується для складання короткострокового прогнозу, в силу недостатнього значення коефіцієнта детермінації (50,4 %). В цілому пропонується, щоб особи, що визначають політику, приділяли значну увагу детерминантам непрацюючих кредитів, так як умови непрацюючих кредитів, що погіршуються, будуть впливати не тільки на банківські установи, а й на загальний стан фінансової системи Кіпру. Практична значимість досліджень, наведених в роботі, полягає в тому, що результати досліджень можуть бути використані в якості довідкового матеріалу для бізнесу, уряду та освіти.

The article proves that poverty in today's conditions is not only a difficult, but still not overcome, satellite ofeconomic development, but also a phenomenon that is becoming more diverse. Poverty reduction is one ofthenecessary conditions for the transition to sustainable development and the improvement of the quality of life. A conclusion is made that poverty is a multidimensional category, for measuring which requires an integrated approach, assessing poverty from different points of view. Based on the analysis of modern conceptual approaches totheassessment of well-being, a system of various aspects of poverty is proposed, which includes not only insufficient income or consumption, but also poor health, nutrition and education, lack of social connections, insecurity and helplessness. The economic, social, demographic, educational, qualification, institutional, regional-geographical causes of poverty are systematized. The specificity of gender inequality is considered, and the influence of gender inequality on the socio-economic and demographic development of society is confirmed. New aspects of poverty are considered: gender, age, children. А «poverty trap» is studied as an economic phenomenon, which becomes significant and relevant due to its social acuity and possible negative and, under certain conditions, uncontrollable consequences. The sources of «poverty trap» formation, its stages and possible ways of overcoming «poverty trap» with the help of effective institutes and civil society are considered. The division of poverty into an economic and social one is considered, and their interdependence is proved. The specifics of inclusive and extractive institutes are analyzed and it is proved that the model of development with domination of inclusive institutions is an effective method of struggle against poverty. Proposals for reducing therates of falling of living standards through the improvement of institutional mechanisms have been developed. The problem of poverty in Ukraine is investigated and it is proved that in our country it has catastrophic scales and consequences. A number of changes in the economic, political, social and cultural spheres are proposed to reduce thelevel of poverty in Ukraine. ; В статье доказывается, что бедность в современных условиях не только является тяжелым, до сих пор непреодоленным спутником экономического развития, но и явлением, которое становится все более разнообразным. Именно снижение уровня бедности является одним из необходимых условий перехода кэкономике устойчивого развития и повышению качества жизни. Сформулирован вывод о том, что бедность является многомерной категорией, для измерения которой необходимо использовать комплексный подход, оценивая бедность с разных точек зрения. На основе анализа современных концептуальных подходов к оценке благосостояния предложена система различных аспектов бедности, в которую входят не только недостаточный доход или потребление, но и недостаточный уровень здоровья, питания и образования, недостаток социальных связей, незащищенность и беспомощность. Систематизированы экономические, социальные, демографические, образовательно-квалификационные, институциональные, регионально-географические причины бедности. Рассмотрены новые аспекты бедности: гендерная, возрастная, детская. Рассмотрена специфика гендерного неравенства, а также подтверждается влияние гендерного неравенства на социально-экономическое и демографическое развитие общества. Исследуется такое экономическое явление как «ловушка бедности», которое приобретает значимость и актуальность в силу своей социальной остроты и возможных негативных и, при определенных условиях, неконтролируемых последствий. Рассматриваются источники формирования «ловушки бедности», ее этапы и обозначены возможные пути преодоления «ловушек бедности» с помощью эффективных институтов и гражданского общества. Рассмотрено разделение бедности на экономическую и социальную, а также доказана их взаимообусловленность. Проанализировано специфику инклюзивных и экстрактивных институтов и доказано, что модель развития с доминированием инклюзивных институтов – эффективный метод борьбы с бедностью. Разработаны предложения по снижению темпов падения жизненного уровня через совершенствование институциональных механизмов. Исследована проблема бедности в Украине и доказано, что в нашей стране она имеет катастрофические масштабы и последствия. Предложен ряд изменений в экономической, политической, социальной и культурной сферах, чтобы снизить уровень бедности в Украине. ; У статті доводиться, що бідність у сучасних умовах не тільки є тяжким, до сих пір не подоланим супутником економічного розвитку, але й явищем, яке стає все більш різноманітним. Саме зниження рівня бідності є однією з необхідних умов переходу до економіки сталого розвитку і підвищення якості життя. Сформульовано висновок про те, що бідність є багатовимірною категорією, для оцінювання якої необхідно використовувати комплексний підхід, аналізуючи бідність з різних точок зору. На основі аналізу сучасних концептуальних підходів до оцінки добробуту запропонована система різних аспектів бідності, в яку входять не тільки недостатній дохід або споживання, але і недостатній рівень здоров'я, харчування та освіти, брак соціальних зв'язків, незахищеність і безпорадність. Систематизовано економічні, соціальні, демографічні, освітньо-кваліфікаційні, інституціональні, регіонально-географічні причини бідності. Розглянуто нові аспекти бідності: гендерна, вікова, дитяча. Розглянуто специфіку гендерної нерівності, атакож підтверджується вплив гендерної нерівності на соціально-економічний і демографічний розвиток суспільства. Досліджується таке економічне явище як «пастка бідності», яка набуває значимість і актуальність в силу своєї соціальної гостроти і можливих негативних і, при певних умовах, неконтрольованих наслідків. Розглядаються джерела формування «пастки бідності», її етапи та позначені можливі шляхи подолання «пасток бідності» за допомогою ефективних інститутів і громадянського суспільства. Розглянуто поділ бідності на економічну та соціальну, а також доведена їх взаємообумовленість. Проаналізовано специфіку інклюзивних та екстрактивних інститутів і доведено, що модель розвитку здомінуванням інклюзивних інститутів – ефективний метод боротьби з бідністю. Розроблено пропозиції щодо зниження темпів падіння життєвого рівня через удосконалення інституційних механізмів. Досліджена проблема бідності в Україні і доведено, що в нашій країні вона має катастрофічні масштаби і наслідки. Запропоновано ряд змін в економічній, політичній, соціальній та культурній сферах, щоб знизити рівень бідності в Україні.

The article provides an analysis of the gradual transformation of the Lacandon food economy, on the basis of its historical, political, and cultural context. This has been a basically subsistence economy, characterized by its forms of appropriation and use of the natural resources of the Lacandon jungle.In order to understand these forms, we carried out participatory and micro-sociological research processes, in order to identify each of the food supply sources and production and preparation systems. Though these forms of life can be considered sustainable, they have tended to change and undergo transformations in their organization, due to their food economy.Vertically constructed colonization and social policy exclude the local realities that could generate conditions of wellbeing and health in the context of their food and subsistence scheme. In this sense, the article reviews the objectives and approach of both social programs and the national program "México Sin Hambre" in the Lacandon community. This analysis reveals the flaws of these types of government programs that not only ignore local realities, but also legitimize a series of elements of power that entail transformations which could jeopardize cultural heritage. The Mexican federal government's development policies, which are disseminated vertically to all levels, feature a marked focus on strategies that alter the forms of life of indigenous communities and their relations to ecosystems, since they take for granted a context of local issues conceived from the standpoint of what ought to be. In this manner, policies destabilize the structure and organization of populations, since they imply adjustments in social synergies that are put into motion through the networks of constructed and deconstructed relations grounded in a set of local meanings. ; En este artículo se presenta un análisis de la transformación paulatina de la economía alimentaria lacandona, a partir de su contexto histórico, político y cultural. Esta economía ha sido particularmente de subsistencia, con patrones caracterizados por sus formas de apropiación y uso de los recursos naturales de la selva lacandona. Para comprender dichas formas se realizaron procesos de investigación participativa y microsociológica con el propósito de identificar cada una de las fuentes de abastecimiento de alimentos y los sistemas de producción y preparación. Si bien estas formas de vida pueden considerarse sustentables y saludables, dada su economía alimentaria han tendido a ser transformadas y a cambiar su organización. La colonización y la política social construidas verticalmente no han dado cabida a las realidades locales que podrían redituar, bajo su esquema alimentario y de subsistencia, condiciones de bienestar y salud. En este sentido, se revisan los objetivos y el enfoque de los programas de orden social y el Programa Nacional México Sin Hambre en la comunidad lacandona. Este análisis refleja el vacío de estos planes de Gobierno, que no solo desconocen las realidades locales, sino que además legitiman una serie de elementos de poder que implican una transformación que puede atentar contra el patrimonio cultural.Las políticas de desarrollo del Gobierno federal mexicano son asumidas en línea vertical hacia todos los niveles, con una orientación incisiva en estrategias que alteran las formas de vida de las comunidades indígenas y en su relación con los ecosistemas, al dar por hecho un contexto de problemas locales concebido desde un deber ser. De esa manera, las políticas remueven la estructura y organización de las poblaciones, pues generan ajustes en las sinergias sociales, dinamizadas a través de las redes de relaciones, construidas y deconstruidas que se sustentan en un conjunto de significaciones locales. ; Neste artigo, apresenta-se uma análise da transformação paulatina da economia alimentar lacandona, a partir de seu contexto histórico, político e cultural. Essa economia tem sido particularmente de subsistência, com padrões caracterizados por suas formas de apropriação e uso dos recursos naturais da selva lacandona.Para compreender essas formas, realizaram-se processos de pesquisa participativa e microssociológica com o propósito de identificar cada uma das fontes de abastecimento de alimentos e os sistemas de produção e preparação. Embora essas formas de vida possam ser consideradas sustentáveis e saudáveis, dada sua economia alimentar, tendem a transformar sua organização.A colonização e a política social construídas verticalmente não têm dado espaço às realidades locais que poderiam gerar, sob seu esquema alimentar e de subsistência, condições de bem-estar e saúde. Nesse sentido, são revisados os objetivos e o enfoque dos programas de ordem social e do Programa Nacional México Sin Hambre (sem fome) na comunidade em questão. Esta análise reflete o vazio dos planos de governo, que não somente desconhecem as realidades locais, mas também legitimam uma série de elementos de poder que implicam uma transformação que pode atentar contra o patrimônio cultural.As políticas de desenvolvimento do governo federal mexicano são assumidas em linha vertical a todos os níveis, com uma orientação incisiva em estratégias que alternam as formas de vida das comunidades indígenas e em sua relação com os ecossistemas, ao tomar por garantido um contexto de problemas locais concebido a partir de um dever ser. Dessa maneira, as políticas removem a estrutura e organização das populações, pois geram ajustes nas sinergias sociais, dinamizadas por meio das redes de relações, construídas e desconstruídas que se apoiam num conjunto de significações locais.

The article deals with the directions of the state national cultural policy in the Donbas in the 1920–30s. The author tries to give a detailed description of the activities of national publishing houses, theaters, theater studios. By the example of the creative intelligentsia, the representatives of ethnic communities, we try to understand the essence of changes in the formation and development of spiritual culture, their positive features and disadvantages, the attitude of the population to such cultural phenomena as national dramaturgy, poetry, theater. However, precisely because cultural phenomena were extremely multifaceted, it is not necessary to talk about exhaustive answers to all questions raised during the course of coronation. That is why the article aims to highlight the cultural processes in the multi-ethnic environment of Donbas in the 20's and 30's of the 20th century, as well as the impact of these phenomena on the development of the national consciousness of ethnic groups in the region.In the course of the study, it was discovered that state structures paid a lot of attention to periodicals of national minorities - newspapers and magazines. As a rule, they played the role of agitation and propaganda among the various ethnic groups of the Soviet way of life in their nature. Therefore, these periodicals were not very popular among different nationalities.Significant place in the cultural life of different nationalities took theatrical art. In particular, in the early 1920s, theatrical groups of ethnic minorities were created and intensively developed. But the state supported only those theaters that were staged or revolutionary with propaganda or demonstrated on the stage of the achievements of Soviet construction and national politics.Despite the total control by the Bolshevik Party and state institutions, the active work of the creative centers has led to a significant revival of cultural life, pushing for the revival of manifestations of national culture, the revival of which was interrupted by political repressions and the killing of prominent representatives of the creative elite ; В статье говорится о направлениях государственной национальной культурной политики на Донбассе в 1920–30-е годы. Автор пытается дать развернутую характеристику деятельности национальных издательств, театров, театральных студий. На примере творческой интеллигенции – представителей этнических сообществ мы делаем попытку понять сущность изменений в формировании и развитии духовной культуры, их положительные черты и недостатки, отношение населения к таким культурным явлениям как национальная драматургия, поэзия, театр. Однако именно потому, что культурные явления были чрезвычайно многогранными, говорить о исчерпывающих ответах на все вопросы, поставленные в ходе проведения коренизации, не приходится. Именно поэтому целью статьи является освещение культурных процессов в полиэтнической среде Донбасса в 20–30-е гг. ХХ в., а также влияние этих явлений на развитие на- ционального сознания этнических групп населения региона.В процессе исследования выявлено, что государственные структуры уделяли большое внимание периодическим изданиям национальных меньшинств – газетам, журналам. Как правило, по своему характеру они выполняли роль агитации и пропаганды среди различных этносов именно советского образа жизни. Поэтому периодические издания были не слишком популярны среди различных национальностей.Значительное место в культурной жизни этносов заняло театральное искусство. В частности, в начале 1920-х годов создавались и активно развивались театральные коллективы этнических меньшинств. Но государство оказывало свою поддержку только тем театрам, которые осуществляли постановки или революционного характера с агитационно-пропагандистским наполнением, или показывали на сцене достижения советского образа жизни и национальной политики.Несмотря на тотальный контроль со стороны большевистской партии и государственных учреждений, активная деятельность творческих организаций привела к значительному оживлению культурной жизни, подтолкнула к активизации проявлений национальной культуры, возрождение которой было прервано политическими репрессиями и убийствами выдающихся представителей творческой элиты. ; У статті йдеться про напрями державної національної культурної політики на Донбасі у 1920–30-ті роки. Автор намагається дати розгорнуту характеристику діяльності національних видавництв, театрів, театральних студій. На прикладі діяльності творчої інтелігенції – представників етнічних спільнот ми робимо спробу зрозуміти сутність змін у формуванні і розвитку духовної культури, їх позитивні риси і недоліки, ставлення населення до таких культурних явищ як національна драматургія, поезія, театр. Однак саме через те, що культурні явища були надзвичайно багатогранними, говорити про вичерпні відповіді на усі питання, поставлені в ході проведення коренізації, не доводиться. Саме тому метою статті є висвітлення культурних процесів e багатоетнічному середовищі Донбасу в 20–30-ті рр. ХХ ст., а також впливу цих явищ на розвиток національної свідомості етнічних груп населення регіону.У процесі дослідження виявлено, що державні структури приділяли велику увагу періодичним виданням національних меншин – газетам, журналам. Як правило, за своїм характером вони виконували роль агітації і пропаганди серед різних етносів радянського способу життя. Тому ці періодичні видання були не надто популярними серед різних національностей.Значне місце у культурному житті різних національностей зайняло театральне мистецтво. Зокрема, на початку 1920-х років створювались і активно розвивались театральні колективи етнічних меншин. Але держава надавала свою підтримку тільки тим театрам, які здійснювали постановки або революційного характеру з агітаційно-пропагандистським наповненням, або показували на сцені досягнення радянського будівництва та національної політики.Незважаючи на тотальний контроль із боку більшовицької партії та державних установ, активна діяльність творчих осередків привела до значного пожвавлення культурного життя, підштовхнуло до активізації проявів національної культури, відродження якої було перервано політичними репресіями і вбивствами визначних представників творчої еліти.

Throughout all different socio-historical tensions undergone by the Latin American modernit(ies), the literary-historical production as well as the reflection on the topic - regional, national, supranational and/or continental – have been part of the critical and intellectual itinerary of very significant political and cultural projects, whose particular development allows the analysis of the socio-discursive dynamics fulfilled by the literary historiography in the search of a historical conscience and representation of the esthetic-literary processes. In present literary and cultural Central American literary studies, the academic thought on the development of the literary historiography has given place to some works whose main objects of study involve a significant corpus of national literature histories published mainly in the 20th century, between the forties and the eighties. Although these studies differ greatly from the vast academic production undertaken by the literary critics in the last two decades, the field of research of the literary historiography in Central America has made a theoretical-methodological effort, as of the eighties and until now, to analyze the local literary-historical productions. However, this effort was carried out more systematically in the last five years of the 20th century, within the Central American democratic transition and post-war context, when a national, supra national and transnational model of literary history was boosted. This gave place to the creation and launching of the project Hacia una Historia de las Literaturas Centroamericanas (HILCAS) at the beginning of the new millennium. Given the ideological relevance which the literary historiography has played in the process of the historical formation of the Hispano-American States, and whose philological tradition has also had an impact in the various Central American nation states, the emergence of this historiographic project marks an important rupture in relation with the national paradigms, and it is also manifested in a movement of transition and tension with regard to the new cultural, comparative and transareal dynamics, which seek to understand the geographical, transnational, medial and transdisciplinary movements within which the esthetic narrative processes and the idea and formation of a critical Central American subject gain shape. Taking this aspect into account, our study puts forward as its main hypothesis that the historiographic thought developed as a consequence of the project Hacia una Historia de las Literaturas Centroamericanas (HILCAS) constitutes a socio-discursive practice, which reflects the formation of a historic-literary conscience and of a critical intellectual subject, an emergence that takes place between the mid-nineties and the first decade of the 21st century. In this respect, and taking as a basis the general purpose of this investigation indicated before, the main justification for our object of study consists of making the Central American historiographic reflection visible as a part of the epistemological and cultural changes shown by the Latin American historiographic thought, and from which a new way of conceptualization of the space, the coexistence and the historic conscience emerge with regard to the esthetic-literary practices and processes. Based on the field and hypothesis stated before, the general purpose of this research is framed by the socio-discursive dimension fulfilled by the Latin American literary historiography, and it aims to analyze the Central American historical-literary thought developed between the second half of the nineties and the beginning of the first decade of the 21st century. ; Während der unterschiedlichen soziohistorischen Spannungen, die die lateinamerikanische(n) Moderne(n) durchquerten, waren sowohl die historisch-literarische Produktion als auch die Reflexion, seien sie regionaler, nationaler, supranationaler und/oder kontinentaler Art, ein Teil des kritischen und intellektuellen Weges bedeutender politischer und kultureller Projekte, deren besondere Entwicklung es gestattet, die sozio-diskursive Dynamik zu analysieren, die die literarische Historiographie bei der Suche eines historischen Bewusstseins und einer Repräsentation ästhetischliterarischer Prozesse erfüllt. In zeitgenössischen literaturgeschichtlichen und kulturwissenschaftlichen Forschungen in Zentralamerika führte das akademische Nachdenken über die Entwicklung der literarischen Historiographie zu einigen Forschungsprojekten, deren wichtigste Studienobjekte aus einem signifikanten Korpus nationaler Literaturgeschichten bestehen, die hauptsächlich zwischen den vierziger und achtziger Jahren publiziert wurden. Wenngleich die erwähnten Forschungsarbeiten in vielbedeutendem Kontrast zu der umfassenden akademischen Produktion stehen, die in die literarische Kritik während der letzten zwei Jahrzehnte eingedrungen ist, wurde im Forschungsbereich der literarischen Historiografie in Zentralamerika seit den achtziger Jahren bis zur Gegenwart ein theoretisch-methodischer Aufwand betrieben um die historisch-literarischen Produktionen lokaler Art zu analysieren. Trotzdem wurde erst ab Mitte der neunziger Jahre des 20. Jahrhunderts im Kontext des demokratischen Übergangs und der zentralamerikanischen Nachkriegszeit mit größerer Systematisierung der Entwurf eines historisch literarischen Modells supra- und transnationaler Art vorangetrieben, der dazu führte, dass gegen Anfang des neuen Jahrtausends das Projekt Hacia una Historia de las Literaturas Centroamericanas (HILCAS) erschaffen und initiiert wurde. Aufgrund der ideologischen Relevanz, die die literarische Historiographie im Prozess der hispanoamerikanischen Nationalstaatenbildung besaß und deren philologische Tradition der Entwicklung der unterschiedlichen zentralamerikanischen Nationalstaaten nicht fern stand, erscheint die Entstehung dieses historiographischen Projektes als wichtiges Zeichen für einen Bruch gegenüber den nationalen Paradigmen, wobei es sich gleichzeitig in einer Dynamik des Übergangs und der Spannung zeigt in Bezug auf die neuen kulturellen, komparativen und trans-arealen Dynamiken, die versuchen, die geographischen, transnationalen, medialen und transdisziplinären Verschiebungen zu verstehen, in denen sich die ästhetisch-narrativen Prozesse und die Bildung eines kritischen zentralamerikanischen Subjekts dynamisieren. In Anbetracht dieses letzten Aspektes behauptet die zentrale Hypothese der vorliegenden Forschungsarbeit, dass das historiographische Denken, das von dem Projekt Hacia una Historia de las Literaturas Centroamericanas (HILCAS) aus entwickelt wurde, eine soziodiskursive Praktik begründet, von der aus die Bildung eines historisch literarischen Bewusstseins und eines kritisch intellektuellen Subjekts bewiesen wird, das zwischen der Mitte der neunziger Jahre und den ersten Jahrzehnten des 21. Jahrhunderts eingeschrieben ist. In diesem Sinn und auf Grundlage des übergreifenden Vorhabens, das in dieser Forschungsarbeit geäußert wurde, besteht der wichtigste Nachweis, auf den unser Studienobjekt hinweist, in der Sichtbarmachung des Nachdenkens über die zentralamerikanische Historiografie als Teil der epistemologischen und kulturellen Veränderungen, die das lateinamerikanische historiografische Denken während der letzten zwei Jahrzehnte erfuhr und von dem aus eine neue Form der Konzeptualisierung des Raums, der Konvivenz und des historischen Bewusstseins in Bezug auf ästhetisch-literarische Praktiken und Prozesse errichtet wird. Auf Grundlage der vorher formulierten Bereiche und Hypothesen umfasst das allgemeine Ziel dieser Forschungsarbeit die sozio-diskursive Dimension, die die literarische Historiographie in Lateinamerika erfüllte mit der Absicht, das historische literarische Denken in Zentralamerika zu analysieren, das zwischen Mitte der neunziger Jahre und den Anfängen der ersten Jahrzehnte des 21. Jahrhunderts entwickelt wurde.

The article deals with the analysis of existing intelligence and signaling devices (ISD) using principles based on the use of modern seismic acoustic sensors to detect the coordinates of moving and immobile objects. The advantages and disadvantages of the seismic and acoustic detection principle, as separate and independent methods, as well as the advantages of using the combined detection method, are revealed. Complex combined use of acoustic, seismic or seismic acoustic sensors instead of just one typical element significantly extends the areas of use of complex groups of these devices, which accordingly reduces the influence of natural properties on processes for qualitative and accurate measurement results. The results of automatic processing of real seismic acoustic records from the «Little Girls» site were obtained using the method of mathematical processing of a seismic, acoustic, or seismic acoustic signal based on the well-known method for allocating primary wave inputs based on the use of the LTA/STA method (Long Time Amplitude/Short Time Amplitude method). According to the results of these studies, it has been shown that this automated approach to data flow processing using the LTA/STA method allows accurately determining the time of the arrival of waves of a seismic acoustic signal of different origins. The preliminary statistical estimation of the difference between the values of the calculated coordinates of the source of the seismic acoustic signal and its real coordinates has been carried out. This basic part of the research shows that there is a possible choice of optimal value of the rate of propagation of the seismic acoustic signal, the value of which can be used in conducting further research at landfills, quarries or mines. Preliminary conclusions from the conducted research, which show that the simultaneous use of general principles for seismic and acoustic signals to detect the origin of these signals greatly improves the efficiency of these methods and tools for detecting the coordinates of moving objects or man-caused phenomena, and also improves the accuracy of the determination of dynamics changes in the values of the coordinates of military objects and other dangerous processes that they generate. ; Дан анализ существующих разведывательно-сигнализационных приборов, построенные на принципах, в основе которых лежит использование современных сейсмоакустических датчиков обнаружения координат подвижных и неподвижных объектов. Раскрыты преимущества и недостатки сейсмического и акустического принципов обнаружения как отдельных и независимых методов, а также преимущества при применении комбинированного способа обнаружения. Комплексное использование акустических, сейсмических или сейсмоакустических датчиков вместо только одного типового элемента позволяет существенно расширять области применения комплексных групп этих устройств, соответственно уменьшает влияние природных свойств на процессы для качественных и точных результатов измерения. Приведены результаты автоматической обработки реальных сейсмоакустических записей на полигоне «Дивички», полученные с помощью метода математической обработки сейсмического, акустического или сейсмоакустического сигнала. Этот метод базируется на широко известном методе выделения первичных вступлений волн на основе использования LTA/STA метода (Long Time Amplitude/Short Time Amplitude method). Согласно результатам исследований автоматизированный подход обработки потока данных на основе использования LTA/STA метода позволяет достаточно точно определять время вступления волн сейсмоакустического сигнала различного происхождения. Проведена предварительная статистическая оценка разности значений рассчитанных координат источника сейсмоакустического сигнала и его реальных координат. Показано, что существует возможный выбор оптимального значения скорости распространения сейсмоакустического сигнала, значение которого может быть использовано при проведении последующих исследований на полигонах, карьерах или в шахтах. Представлены предварительные выводы, согласно которым одновременное использование общих принципов для сейсмического и акустического сигналов при выявлении их происхождения значительно повышает эффективность работы этих методов и средств для обнаружения координат подвижных объектов или техногенных явлений, а также увеличивает точность определения динамики значений координат военных объектов и других опасных процессов, которые они генерируют. ; Дано аналіз існуючих розвідувально-сигналізаційних приладів, побудовані на принципах, в основі яких лежить використання сучасних сейсмоакустических датчиків виявлення координат рухомих і нерухомих об'єктів. Розкрито переваги та недоліки сейсмічного та акустичного принципів виявлення як окремих і незалежних методів, а також переваги при застосуванні комбінованого способу виявлення. Комплексне використання акустичних, сейсмічних або сейсмоакустических датчиків замість тільки одного типового елемента дозволяє істотно розширювати сфери застосування комплексних груп цих пристроїв, відповідно зменшує вплив природних властивостей на процеси для якісних і точних результатів вимірювання. Наведено результати автоматичної обробки реальних сейсмоакустических записів на полігоні «Дівички», отримані за допомогою методу математичної обробки сейсмічного, акустичного або сейсмоакустического сигналу. Цей метод базується на широко відомому методі виділення первинних вступів хвиль на основі використання LTA / STA методу (Long Time Amplitude / Short Time Amplitude method). Згідно з результатами досліджень автоматизований підхід обробки потоку даних на основі використання LTA / STA методу дозволяє досить точно визначати час вступу хвиль сейсмоакустического сигналу різного походження. Проведена попередня статистична оцінка різниці значень розрахованих координат джерела сейсмоакустического сигналу і його реальних координат. Показано, що існує можливий вибір оптимального значення швидкості поширення сейсмоакустического сигналу, значення якого може бути використано при проведенні подальших досліджень на полігонах, кар'єрах або в шахтах. Представлені попередні висновки, згідно з якими одночасне використання загальних принципів для сейсмічного та акустичного сигналів при виявленні їх походження значно підвищує ефективність роботи цих методів і засобів для виявлення координат рухомих об'єктів або техногенних явищ, а також збільшує точність визначення динаміки значень координат військових об'єктів та інших небезпечних процесів , які вони генерують.

The object of this research is the commercial banks of Cyprus. The paper examines the impact of macroeconomic changes, in particular inflation, on the level of non-performing loans in commercial banks. The macroeconomic indicators studied include inflation rates. The research methodology is based on theoretical and methodological analysis of the scientific literature, statistical and econometric methods, as well as observation, comparative method, description, measurement, analysis and modeling. To develop a statistical model that represents the relationship between inflation rates and non-performing loans in Cyprus, the author uses simple linear correlation and data analysis methods such as the correlation coefficient and the determination coefficient.The research results show that the resulting econometric model is acceptable, since the determination coefficient is equal to 0.504, and inflation indicators are decisive for the level of non-performing loans. This is due to the fact that the correlation coefficient between these variables is –0.710, and according to the Chaddock scale the coupling magnitude is high. In addition, the correlation coefficient of inflation and non-performing loans in Cyprus is statistically significant, since the value of the correlation coefficient is beyond the limits of critical values of |0.468|. Also from the research results it is found that in the case of Cyprus, inflation rates are negatively associated with non-performing loans, since the resulting correlation coefficient is a negative number. The resulting model is not used to compile a short-term forecast, due to the insufficient value of the determination coefficient (50.4 %). In general, it is proposed that policy makers devote considerable attention to the determinants of non-performing loans, as the deteriorating conditions of non-performing loans will affect not only banking institutions, but also the general state of the financial system of Cyprus. The practical significance of the research cited in the work lies in the fact that the research results can be used as reference material for business, government and education. ; Объектом данного исследования являются коммерческие банки Кипра. В работе рассматривалось влияние макроэкономических изменений, в частности инфляции, на уровень неработающих кредитов в коммерческих банках. Исследуемые макроэкономические показатели включают показатели инфляции. Методология исследования опирается на теоретический и методологический анализ научной литературы, статистический и эконометрический методы, а также наблюдение, сравнительный метод, описание, измерение, анализ и моделирование. Для разработки статистической модели, представляющей взаимосвязь показателей инфляции и невозвратных кредитов на Кипре автор использует простую линейную корреляцию и такие методы анализа данных, как коэффициент корреляции и коэффициент детерминации.Результаты данного исследования показывают, что полученная эконометрическая модель является приемлемой, так как коэффициент детерминации равен 0,504, а показатели инфляции являются определяющими для уровня неработающих кредитов. Это связано с тем, что коэффициент корреляции между данными переменными равен –0,7, и по Шкале Чеддока магнитуда связи является высокой. Кроме того, коэффициент корреляции показателей инфляции и невозвратных кредитов на Кипре является статистически значимым, так как значение коэффициента корреляции находится за пределами показателей критических значений, равных |0,468|. Также из результатов исследования было установлено, что в случае Кипра показатели инфляции отрицательно связаны с невозвратными кредитами, так как полученный коэффициент корреляции – отрицательное число. Полученная модель не используется для составления краткосрочного прогноза, в силу недостаточного значения коэффициента детерминации (50,4 %). В целом предлагается, чтобы лица, определяющие политику, уделяли значительное внимание детерминантам неработающих кредитов, так как ухудшающиеся условия неработающих кредитов будут влиять не только на банковские учреждения, но и на общее состояние финансовой системы Кипра. Практическая значимость исследований, приведенных в работе, заключается в том, что результаты исследований могут быть использованы в качестве справочного материала для бизнеса, правительства и образования. ; Об'єктом даного дослідження є комерційні банки Кіпру. В роботі розглядався вплив макроекономічних змін, зокрема інфляції, на рівень непрацюючих кредитів в комерційних банках. Досліджувані макроекономічні показники включають показники інфляції. Методологія дослідження спирається на теоретичний і методологічний аналіз наукової літератури, статистичний і економетричний методи, а також спостереження, порівняльний метод, опис, вимірювання, аналіз і моделювання. Для розробки статистичної моделі, що представляє взаємозв'язок показників інфляції та неповернутих кредитів на Кіпрі автор використовує просту лінійну кореляцію і такі методи аналізу даних, як коефіцієнт кореляції і коефіцієнт детермінації.Результати даного дослідження показують, що отримана економетрична модель є прийнятною, так як коефіцієнт детермінації дорівнює 0,504, а показники інфляції є визначальними для рівня непрацюючих кредитів. Це пов'язано з тим, що коефіцієнт кореляції між даними змінними дорівнює –0,7, і за шкалою Чеддока магнітуда зв'язку є високою. Крім того, коефіцієнт кореляції показників інфляції та неповернутих кредитів на Кіпрі є статистично значущим, так як значення коефіцієнта кореляції знаходиться за межами показників критичних значень, рівних |0,468|. Також з результатів дослідження було встановлено, що в разі Кіпру показники інфляції негативно пов'язані з безповоротними кредитами, так як отриманий коефіцієнт кореляції – негативне число. Отримана модель не використовується для складання короткострокового прогнозу, в силу недостатнього значення коефіцієнта детермінації (50,4 %). В цілому пропонується, щоб особи, що визначають політику, приділяли значну увагу детерминантам непрацюючих кредитів, так як умови непрацюючих кредитів, що погіршуються, будуть впливати не тільки на банківські установи, а й на загальний стан фінансової системи Кіпру. Практична значимість досліджень, наведених в роботі, полягає в тому, що результати досліджень можуть бути використані в якості довідкового матеріалу для бізнесу, уряду та освіти.

Розкрито роль громадського контролю в запобіганні та виявленні корупції у сфері публічних закупівель, доведено наявність законодавчого підґрунтя та баз даних для виявлення, оцінки та усунення корупційних ризиків та фактів корупції в діяльності розпорядників публічних коштів, наведено приклади нормативних документів, які регламентують діяльність громадських рад, впровадження громадського контролю в публічних закупівлях, обов'язковість оприлюднення інформації про публічні фінанси, зазначені причини гальмування розвитку громадського контролю в Україні, зокрема в сфері публічних закупівель, та запропоновано шляхи активізації громадського контролю. Акцентовано на ролі держави при налагодженні ефективної взаємодії влади з інститутами громадянського суспільства, на прикладі двох міністерств доведено недієвість громадських рад як безпосередніх органів громадського контролю при центральних органах виконавчої влади. ; Problem setting. One of the main prerequisites for the detection of corruption offenses and the effectiveness of anti-corruption measures is active citizens who are interested in overcoming this phenomenon. An active, influential and developed civil society is an important element of any democratic state. Such civil society plays a key role in implementation of urgent social changes, development and realization of effective public policies in various spheres, solving political, socio-economic and humanitarian problems.Recent research and publications analysis. A. Mykhnenko, Yu. Surmin, E. Nevmerzhytskyi, M. Mesiuk and other scientists investigated the issues of civil society development and, accordingly, the introduction of effective public control, including in the public procurement sphere. Scientists consider the influence of civil society on various spheres of state activity, reveal the problems of interaction between government authorities and civil society institutions as well as study the foreign experience of civil society activities and public control. The study of the reasons for the low interaction of government authorities with the public in our country and ways of improving the state-management mechanisms of such interaction are urgent.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. In order to reveal the role, possibilities and influence of public control on socio-economic, political and other processes and transformations in the state, including public procurement, it is necessary to clarify and realize the meaning of this concept.The purpose of the research paper is to reveal the role of public control in the fight against corruption, to prove the necessity of creating the proper normative basis for the development of civil society institutions, reporting and accountability to the society for the fulfillment of public duties.Paper main body. It was established that the definition of the term "public control" in the Ukrainian legislation is currently absent. However, the following interpretation can be considered as accurate: public control is one of the types of social control exercised by associations of citizens as well as by citizens themselves. At the same time, it is indisputable from the practice of developed civilized countries that the level of public control is a reflection of democracy in the state, an indicator of the influence of citizens on the management of society and state.The role of public control in preventing and detecting of corruption in the public procurement sphere was disclosed as well as the existence of legislative bases and databases in order to identify, assess and eliminate corruption risks and corruption cases in the activities of public funds managers was proved. Examples of normative documents regulating the activities of public councils, introduction of public control in public procurement, mandatory publication of information on public finances and the reasons for the inhibition of the development of public control in Ukraine, in particular in the public procurement sphere, were provided.It was proved that the work of the public councils needs the assessment and changing of the approaches to the functioning. In order to extend the legitimate rights of civil society institutions to access to public finances, unimpeded attendance at commissions, committees, working groups, etc., it is proposed to supplement the Provision on the Public Council with the following paragraph 6: "Have the right to unimpeded presence (without the right to vote) in the amount not more than two representatives from a public association at meetings of commissions, committees, working groups, etc., whose purpose is the formation, use or distribution of public resources, with the possibility of photo, video or audio fixation of the meeting". The attention is focused on the role of the state in establishing effective cooperation between government authorities and civil society institutes; on the example of the two ministries the ineffectiveness of public councils as direct bodies of public control at the central executive authorities is proved.Conclusions of the research and prospects for further studies. A consistent, powerful and independent cell of adequate interaction, and in some cases, the struggle for democracy, freedom of speech and human rights has not yet been created in Ukraine due to insufficient activity, consciousness, lack of motivation of civil society and despite open access to information sources, the opportunity to influence on socio-economic and political processes in the state. Only by creating favorable conditions for the development of civil society institutions, by establishing effective safeguards for possible abuse by representatives of public entities and by establishing the interaction between government authorities and the public, it is possible to achieve the desired goal: to build a conscious, active and modern civil society, which will ensure the implementation of one of the key functions of a democratic state – public control over socioeconomic processes, including public procurements.

A finales de los noventa,, los estados occidentales acordaron la necesidad de invocar e implementar las normas relacionadas con la intervención humanitaria. La intervención de la OTAN en Kosovo fue el ejemplo más típico. La oposición a la Operación Fuerza Aliada se limitó principalmente a un grupo de países en desarrollo. A pesar de una base jurídica poco clara y varias dudas sobre la viabilidad del uso de la fuerza para fines humanitarios, en 1998-9 los países de la OTAN consideraron que la comunidad internacional tenía que recurrir al instrumento militar para detener las violaciones de los derechos humanos perpetradas por la República Federal de Yugoslavia contra la población civil de Kosovo, incluso en ausencia de una autorización legal del Consejo de Seguridad. Las cosas han empezado a cambiar desde el 11 de septiembre y la decisión de los Estados Unidos y el Reino Unido (Reino Unido) de invadir Iraq en 2003. A pesar de varios documentos de las Naciones Unidas y del desarrollo positivo del World Summit Outcomel en 2005, la guerra en Iraq contribuyó a empeorar la reputación de la norma de intervención humanitaria, especialmente debido a la justificación cuestionable proporcionada por la administración de George W. Bush y el gobierno de Tony Blair. 14 años después de Kosovo, las sociedades occidentales parecen haberse vuelto cada vez más desconfiadas sobre la posibilidad de invocar e implementar este tipo de normas. Este artículo se centra en el debate doméstico británico de 2013-15 sobre la posibilidad de usar la fuerza contra el gobierno sirio de Bashar Al Assad. El objetivo es analizar cómo los actores nacionales relevantes, es decir, el gobierno de David Cameron y los partidos políticos representados en la Cámara de los Comunes, debatieron los conceptos de intervención humanitaria y responsabilidad de proteger y participaron en varias estrategias discursivas con el objetivo de influir en la decisión de intervenir o no. El resultado fue un debate bastante confuso. Ell gobierno se enfrentó a varias dificultades para convencer a los actores políticos sobre la legitimidad y la viabilidad de intervenir en el Medio Oriente. La percepción del fracaso de anteriores gobiernos británicos de diferentes afiliaciones ideológicas para llevar a cabo intervenciones exitosas y útiles, especialmente en Irak y Libia, favoreció el desarrollo de un "entendimiento intersubjetivo" que refleja un consenso mucho más precario sobre la R2P. El artículo explica cómo el recuerdo de las operaciones Libertad iraquí contra Saddam Hussein y Protector unificado contra Muammar Gaddafi influyeron en el debate sobre si usar la fuerza en Siria y moldearon las percepciones de los partidos políticos, creando incentivos para que reclamen una mayor participación en las disputas relacionadas con el legitimidad y viabilidad de estas operaciones. ; At the end of the 1990s, Western states agreed on the necessity to invoke and implement the norms related to HI, with NATO intervention in Kosovo as the most ideal-typical example. Opposition to Operation Allied Force was mostly limited to a group of developing countries. Despite an unclear legal basis and several doubts on the feasibility of using force for humanitarian purposes , in 1998-9 NATO countries considered that the international community had to resort to the military instrument in order to stop the violations of human rights perpetrated by the Federal Republic of Yugoslavia against the civilian population of Kosovo, even in the absence of a legal authorization by the Security Council. Things have started to change since 9/11 and the decision of the United States (U.S) and the United Kingdom (UK) to invade Iraq in 2003. Despite several United Nations (UN) documents and the positive development of the World Summit Outcome in 2005 , the Iraqi war arguably contributed to give HI a bad name, especially due to the questionable justification provided by the George W. Bush Administration and the Tony Blair s government. 14 years after Kosovo, domestic Western societies seem to have become more distrustful of the possibility of invoking and implementing these types of norms. This article focuses on the 2013-15 British domestic debate on the possibility of using force against the Syrian government of Bashar Al Assad. The goal is to analyze how relevant domestic actors, namely the David Cameron s government and the political parties represented in the House of Commons, debated the concepts of R2P and engaged in several discursive strategies with the goal of influencing the decision on whether or not to intervene. The result was a rather confused debate, with the government facing several difficulties in convincing political actors about the legitimacy and viability of intervening in the Middle East. The perception of the failure of previous British governments of different ideological affiliations to carry out successful and useful interventions, especially in Iraq and Libya, favored the development of an intersubjective understanding that reflects a much more precarious consensus on R2P. The article explains how the memory of operations Iraqi Freedom against Saddam Hussein and Unified Protector against Muammar Gaddafi influenced the debate on whether to use force in Syria and shaped the perceptions of political parties by pushing them to claim a larger say in the disputes related to the legitimacy and feasibility of these operations. ; info:eu-repo/semantics/draft

Esta tesis estudia las condiciones de producción del "Plan Rothe" en tanto discurso pedagógico para el nivel medio que resulta en la implementación, entre 1942 y 1946 y por primera vez en la Argentina, de un ciclo básico común a los estudios de bachillerato y magisterio. Esta estructura tuvo una vigencia de cincuenta y dos años y más allá de posteriores modificaciones, sus rasgos lograron instalarse como parte de los sentidos hacia los que se habían orientado las decisiones políticas y pedagógicas en las primeras décadas del siglo XX. En tanto discurso pedagógico, el Plan Rothe se inserta en una matriz reguladora de corte normalizador que subsume tendencias pedagógicas espiritualistas o escolanovistas que de manera ecléctica se incorporan en las propuestas de los planes de estudio para el ciclo básico. Eso contribuye a la consolidación de una matriz de crecimiento de la matrícula con desgranamiento como característica del proceso de expansión del nivel. El análisis se desarrolla en tres dimensiones: la primera describe los cambios propuestos por el Plan Rothe en el contexto epocal del debate pedagógico, como estructura que contendrá los límites para la futura expansión del nivel; en segundo lugar se analiza la estructura burocrática vigente, en tanto contexto de formulación e implementación, cuya nota característica es la centralización creciente de las funciones pedagógicas y administrativas de la Inspección General de Enseñanza. Por último, se propone la reconstrucción de las historias profesionales de los agentes intervinientes en la formulación del discurso del Plan Rothe. A fin de comprender a nivel disciplinar la redefinición de una asignatura instalada en la matriz curricular desde los inicios del nivel medio, se analiza el contexto de producción del plan de estudios de la materia Historia para el Plan, atendiendo a las tres dimensiones descriptas. ; This thesis studies the conditions of production of the "Plan Rothe" as a pedagogical discourse for the secondary school that results in the implementation, between 1942 and 1946 and for the first time in Argentina, of a basic cycle common to the baccalaureate and teaching studies. This structure had a validity of fifty-two years and beyond later modifications, its features managed to be installed as part of the senses towards which political and pedagogical decisions had been oriented in the first decade of the twentieth century. As a pedagogical discourse, the Rothe Plan is inserted in a regulatory matrix of normalizing style that subsumes pedagogical tendencies "spiritualists" or "escolanovistas" that in an eclectic way are incorporated in the proposals of the curricula for the basic cycle. This contributes to the consolidation of a matriculation growth matrix with unfolding as a characteristic of the level expansion process. The analysis is developed in three dimensions: the first describes the changes proposed by the Rothe Plan in the epochal context of the pedagogical debate, as a structure that will contain the limits for the future expansion of the level; secondly, the current bureaucratic structure is analyzed, as a formulation and implementation context, whose characteristic note is the increasing centralization of the pedagogical and administrative functions of the General Supervision of Teaching. Finally, it is proposed the reconstruction of the professional histories of the intervening agents in the formulation of the Rothe Plan discourse. In order to understand, at a disciplinary level, the redefinition of a subject installed in the curricular matrix from the beginning of the secondary level, we analyze the context of production of the curriculum of History for the Plan, taking into account the three dimensions described. ; Esta tese estuda as condiçoes de produçao do "Plano Rothe" como discurso pedagógico para o ensino médio que resulta na implementaçao, entre 1942 e 1946 e pela primeira vez na Argentina, de um ciclo básico comum aos estudos do Ensino Médio e magistério. Esta estrutura teve uma vigência de cinquenta e dois anos e além das posteriores modificaçoes, seus traços conseguiram-se instalar como parte dos sentidos aos que se haviam orientado as decisoes políticas e pedagógicas na primeira metade do século XX. Em quanto recurso pedagógico, o Plano Rothe, se insere numa matriz reguladora de corte normalizador onde subjazem tendências pedagógicas espiritualistas ou escolanovistas que de maneira eclética se incorporam nas propostas dos planos de estudo para o ciclo básico. Isso contribui à consolidaçao de uma matriz de crescimento da matrícula com evasao como característica do processo de expansao do nível. A análise se desenvolve em três dimensoes: a primeira descreve as mudanças pelo Plano Rothe no contexto da época do debate pedagógico, como estrutura que conterá os limites para a futura expansao do nível; em segundo lugar se analisa a estrutura burocrática em vigor, como contexto de formulaçao e implementaçao cuja nota característica é a centralizaçao crescente das funçoes pedagógicas e administrativas da Inspeçao Geral de Ensino. Por último, se propoe a construçao das histórias profissionais dos agentes que intervêm na formulaçao do discurso do Plano Rothe. A fim de compreender em nível disciplinar a redefiniçao de uma disciplina instalada na matriz curricular desde os anos inicias do ensino médio, se analisa o contexto do plano de estudos da matéria História para o Plano, atendendo as três dimensoes descritas ; Fil: Iglesias, María Asunción. Universidad Nacional de La Plata. Facultad de Humanidades y Ciencias de la Educación; Argentina.

Esta tesis estudia las condiciones de producción del "Plan Rothe" en tanto discurso pedagógico para el nivel medio que resulta en la implementación, entre 1942 y 1946 y por primera vez en la Argentina, de un ciclo básico común a los estudios de bachillerato y magisterio. Esta estructura tuvo una vigencia de cincuenta y dos años y más allá de posteriores modificaciones, sus rasgos lograron instalarse como parte de los sentidos hacia los que se habían orientado las decisiones políticas y pedagógicas en las primeras décadas del siglo XX. En tanto discurso pedagógico, el Plan Rothe se inserta en una matriz reguladora de corte normalizador que subsume tendencias pedagógicas espiritualistas o escolanovistas que de manera ecléctica se incorporan en las propuestas de los planes de estudio para el ciclo básico. Eso contribuye a la consolidación de una matriz de crecimiento de la matrícula con desgranamiento como característica del proceso de expansión del nivel. El análisis se desarrolla en tres dimensiones: la primera describe los cambios propuestos por el Plan Rothe en el contexto epocal del debate pedagógico, como estructura que contendrá los límites para la futura expansión del nivel; en segundo lugar se analiza la estructura burocrática vigente, en tanto contexto de formulación e implementación, cuya nota característica es la centralización creciente de las funciones pedagógicas y administrativas de la Inspección General de Enseñanza. Por último, se propone la reconstrucción de las historias profesionales de los agentes intervinientes en la formulación del discurso del Plan Rothe. A fin de comprender a nivel disciplinar la redefinición de una asignatura instalada en la matriz curricular desde los inicios del nivel medio, se analiza el contexto de producción del plan de estudios de la materia Historia para el Plan, atendiendo a las tres dimensiones descriptas. ; This thesis studies the conditions of production of the "Plan Rothe" as a pedagogical discourse for the secondary school that results in the implementation, between 1942 and 1946 and for the first time in Argentina, of a basic cycle common to the baccalaureate and teaching studies. This structure had a validity of fifty-two years and beyond later modifications, its features managed to be installed as part of the senses towards which political and pedagogical decisions had been oriented in the first decade of the twentieth century. As a pedagogical discourse, the Rothe Plan is inserted in a regulatory matrix of normalizing style that subsumes pedagogical tendencies "spiritualists" or "escolanovistas" that in an eclectic way are incorporated in the proposals of the curricula for the basic cycle. This contributes to the consolidation of a matriculation growth matrix with unfolding as a characteristic of the level expansion process. The analysis is developed in three dimensions: the first describes the changes proposed by the Rothe Plan in the epochal context of the pedagogical debate, as a structure that will contain the limits for the future expansion of the level; secondly, the current bureaucratic structure is analyzed, as a formulation and implementation context, whose characteristic note is the increasing centralization of the pedagogical and administrative functions of the General Supervision of Teaching. Finally, it is proposed the reconstruction of the professional histories of the intervening agents in the formulation of the Rothe Plan discourse. In order to understand, at a disciplinary level, the redefinition of a subject installed in the curricular matrix from the beginning of the secondary level, we analyze the context of production of the curriculum of History for the Plan, taking into account the three dimensions described. ; Esta tese estuda as condiçoes de produçao do "Plano Rothe" como discurso pedagógico para o ensino médio que resulta na implementaçao, entre 1942 e 1946 e pela primeira vez na Argentina, de um ciclo básico comum aos estudos do Ensino Médio e magistério. Esta estrutura teve uma vigência de cinquenta e dois anos e além das posteriores modificaçoes, seus traços conseguiram-se instalar como parte dos sentidos aos que se haviam orientado as decisoes políticas e pedagógicas na primeira metade do século XX. Em quanto recurso pedagógico, o Plano Rothe, se insere numa matriz reguladora de corte normalizador onde subjazem tendências pedagógicas espiritualistas ou escolanovistas que de maneira eclética se incorporam nas propostas dos planos de estudo para o ciclo básico. Isso contribui à consolidaçao de uma matriz de crescimento da matrícula com evasao como característica do processo de expansao do nível. A análise se desenvolve em três dimensoes: a primeira descreve as mudanças pelo Plano Rothe no contexto da época do debate pedagógico, como estrutura que conterá os limites para a futura expansao do nível; em segundo lugar se analisa a estrutura burocrática em vigor, como contexto de formulaçao e implementaçao cuja nota característica é a centralizaçao crescente das funçoes pedagógicas e administrativas da Inspeçao Geral de Ensino. Por último, se propoe a construçao das histórias profissionais dos agentes que intervêm na formulaçao do discurso do Plano Rothe. A fim de compreender em nível disciplinar a redefiniçao de uma disciplina instalada na matriz curricular desde os anos inicias do ensino médio, se analisa o contexto do plano de estudos da matéria História para o Plano, atendendo as três dimensoes descritas ; Fil: Iglesias, María Asunción. Universidad Nacional de La Plata. Facultad de Humanidades y Ciencias de la Educación; Argentina.

Esta tesis estudia las condiciones de producción del "Plan Rothe" en tanto discurso pedagógico para el nivel medio que resulta en la implementación, entre 1942 y 1946 y por primera vez en la Argentina, de un ciclo básico común a los estudios de bachillerato y magisterio. Esta estructura tuvo una vigencia de cincuenta y dos años y más allá de posteriores modificaciones, sus rasgos lograron instalarse como parte de los sentidos hacia los que se habían orientado las decisiones políticas y pedagógicas en las primeras décadas del siglo XX. En tanto discurso pedagógico, el Plan Rothe se inserta en una matriz reguladora de corte normalizador que subsume tendencias pedagógicas espiritualistas o escolanovistas que de manera ecléctica se incorporan en las propuestas de los planes de estudio para el ciclo básico. Eso contribuye a la consolidación de una matriz de crecimiento de la matrícula con desgranamiento como característica del proceso de expansión del nivel. El análisis se desarrolla en tres dimensiones: la primera describe los cambios propuestos por el Plan Rothe en el contexto epocal del debate pedagógico, como estructura que contendrá los límites para la futura expansión del nivel; en segundo lugar se analiza la estructura burocrática vigente, en tanto contexto de formulación e implementación, cuya nota característica es la centralización creciente de las funciones pedagógicas y administrativas de la Inspección General de Enseñanza. Por último, se propone la reconstrucción de las historias profesionales de los agentes intervinientes en la formulación del discurso del Plan Rothe. A fin de comprender a nivel disciplinar la redefinición de una asignatura instalada en la matriz curricular desde los inicios del nivel medio, se analiza el contexto de producción del plan de estudios de la materia Historia para el Plan, atendiendo a las tres dimensiones descriptas. ; This thesis studies the conditions of production of the "Plan Rothe" as a pedagogical discourse for the secondary school that results in the implementation, between 1942 and 1946 and for the first time in Argentina, of a basic cycle common to the baccalaureate and teaching studies. This structure had a validity of fifty-two years and beyond later modifications, its features managed to be installed as part of the senses towards which political and pedagogical decisions had been oriented in the first decade of the twentieth century. As a pedagogical discourse, the Rothe Plan is inserted in a regulatory matrix of normalizing style that subsumes pedagogical tendencies "spiritualists" or "escolanovistas" that in an eclectic way are incorporated in the proposals of the curricula for the basic cycle. This contributes to the consolidation of a matriculation growth matrix with unfolding as a characteristic of the level expansion process. The analysis is developed in three dimensions: the first describes the changes proposed by the Rothe Plan in the epochal context of the pedagogical debate, as a structure that will contain the limits for the future expansion of the level; secondly, the current bureaucratic structure is analyzed, as a formulation and implementation context, whose characteristic note is the increasing centralization of the pedagogical and administrative functions of the General Supervision of Teaching. Finally, it is proposed the reconstruction of the professional histories of the intervening agents in the formulation of the Rothe Plan discourse. In order to understand, at a disciplinary level, the redefinition of a subject installed in the curricular matrix from the beginning of the secondary level, we analyze the context of production of the curriculum of History for the Plan, taking into account the three dimensions described. ; Esta tese estuda as condiçoes de produçao do "Plano Rothe" como discurso pedagógico para o ensino médio que resulta na implementaçao, entre 1942 e 1946 e pela primeira vez na Argentina, de um ciclo básico comum aos estudos do Ensino Médio e magistério. Esta estrutura teve uma vigência de cinquenta e dois anos e além das posteriores modificaçoes, seus traços conseguiram-se instalar como parte dos sentidos aos que se haviam orientado as decisoes políticas e pedagógicas na primeira metade do século XX. Em quanto recurso pedagógico, o Plano Rothe, se insere numa matriz reguladora de corte normalizador onde subjazem tendências pedagógicas espiritualistas ou escolanovistas que de maneira eclética se incorporam nas propostas dos planos de estudo para o ciclo básico. Isso contribui à consolidaçao de uma matriz de crescimento da matrícula com evasao como característica do processo de expansao do nível. A análise se desenvolve em três dimensoes: a primeira descreve as mudanças pelo Plano Rothe no contexto da época do debate pedagógico, como estrutura que conterá os limites para a futura expansao do nível; em segundo lugar se analisa a estrutura burocrática em vigor, como contexto de formulaçao e implementaçao cuja nota característica é a centralizaçao crescente das funçoes pedagógicas e administrativas da Inspeçao Geral de Ensino. Por último, se propoe a construçao das histórias profissionais dos agentes que intervêm na formulaçao do discurso do Plano Rothe. A fim de compreender em nível disciplinar a redefiniçao de uma disciplina instalada na matriz curricular desde os anos inicias do ensino médio, se analisa o contexto do plano de estudos da matéria História para o Plano, atendendo as três dimensoes descritas ; Fil: Iglesias, María Asunción. Universidad Nacional de La Plata. Facultad de Humanidades y Ciencias de la Educación; Argentina.

It is noted that aggression from the Russian Federation has become a significant surprise for Ukrainian society. The current Russian-Ukrainian conflict has the official status of the ATO, but unfortunately, this is the only opportunity to characterize the modernized armed confrontation «hybrid war» at the legal level. Analyzing the degree of scientific development of research problems, the author states that in general in political science there is not enough understanding of the concept of «hybrid war». Applying systemic and historical approaches to the analysis of the concept of «hybrid war», the author emphasizes the need for an integrated approach to the study of this phenomenon. The author notes that to resolve conflict issues or to meet geopolitical interests, to speak openly to the state (especially the aggressor) has become quite economically unprofitable and politically dangerous. Therefore, it is not surprising that at the end of the XX century humanity faced with a new way of conducting armed conflicts, which was unofficially called «hybrid». This term explains a new military strategy that combines «ordinary war», «small war» and «cyber war», and serves to combine actions with the involvement of nuclear, biological, chemical weapons of improvised explosive devices and means of information war. Unfortunately, the lack of secure and a clear definition of this concept at the international level complicates the problem of counteracting such a phenomenon as a «hybrid war». Using modern approaches to the study of the phenomenon of «hybrid war», the author interprets this phenomenon as a set of actions prepared in advance and operatively implementing the state's military, diplomatic and information activities aimed at achieving strategic goals. At the same time, the absence of the need to develop new systems of weapons and military equipment is very important. Hybrid war includes the implementation of a complex of hybrid threats of various types, namely: traditional, non-standard, large-scale terrorism, and subversive actions during which innovative technologies are used to counter the enemy's military strength, such as massive cyber-attacks, subversive actions in the energy and economic spheres and so far. The author notes that the difference between classical wars and hybrid ones is not only in the way it is conducted, but also in the means and purposes pursued by the aggressor, since the purpose of the «hybrid war» is not so much the control of the territory, as the economic and political destabilization of the state in general, living outside the immediate conflict. The destabilization of the country in all the above-mentioned aspects is possible due to terrorist and sabotage acts, active propaganda among the local population, full-scale military operations in a certain territory of the country, and the final goal is to induce the legal government of the country in favor of the aggressor, or at all to change it. All the above-mentioned stages of preparation and implementation of military operations are impossible without the participation of mass media, it is directly a technological tool for organizing and conducting «hybrid wars». ; Відзначається, що агресія з боку Російської Федерації стала суттєвою несподіванкою для українського суспільства, а сучасний російсько-український конфлікт має офіційний статус АТО, але, на жаль, це єдина можливість охарактеризувати «гібридну війну» на правовому рівні. Аналізуючи ступінь наукової розробки дослідження проблеми, констатуємо, що загалом у політичній науці обмаль наукових розвідок щодо поняття «гібридна війна». Застосовуючи системний та історичний підходи до аналізу поняття «гібридна війна», наголошено на необхідності комплексного підходу до вивчення зазначеного явища. Указано, що для вирішення конфліктних питань або задоволення геополітичних інтересів виступати відкрито для держави-агресора стало досить невигідним в економічному та небезпечним у політичному плані, тому наприкінці XX ст. людство зіткнулося з новим способом ведення збройних конфліктів, що отримало неофіційну назву «гібридною». Цей термін пояснює нову військову стратегію, яка поєднує в собі «звичайну війну», «малу війну» та «кібервійну» і служить для поєднання дій із залученням ядерної, біологічної, хімічної зброї та засобів інформаційної війни. Застосовуючи сучасні підходи до вивчення феномену «гібридної війни», інтерпретуємо це явище як сукупність заздалегідь підготовлених та оперативно реалізованих державою дій військового, дипломатичного та інформаційного характеру, спрямованих на досягнення стратегічних цілей. При цьому важливе значення має відсутність необхідності в розробці нових систем зброї й військової техніки. Гібридна війна включає реалізацію комплексу гібридних загроз різного виду, а саме: традиційні, нестандартні, масштабний тероризм, а також підривні дії, у ході яких використовують інноваційні технології для протидії військовій силі супротивника, такі як масовані кібератаки, підривні дії в енергетичній, економічній сферах тощо. Зазначено, що відмінність між класичними війнами та гібридними полягає не лише в способі їх ведення, а й у засобах та цілях, які переслідує агресор, оскільки метою «гібридної війни» є не контроль території, а економічна та політична дестабілізація держави, тримання в страху населення в цілому, яке проживає за межами безпосереднього конфлікту. Дестабілізація країни в усіх цих аспектах удається завдяки терористичним і диверсійним актам, активній пропаганді серед місцевого населення, ведення повномасштабних бойових дій на певній території країни, а кінцевою метою є схилення легального уряду країни до вигідних для агресора дій або його зміни. Усі вищевказані етапи підготовки та реалізації військових дій неможливі без участі засобів масової комунікації, які безпосередньо є технологічним інструментом організації та проведення «гібридних війн».