Suchergebnisse

Introduction. Сontemporary informational society requires from a person, and especially a specialist, whose activity runs in the chain of interaction "person-person", ability of comprehension, process and transfer of the large volumes of information, skills of effective communication, to express his or her thoughts, to bring them to the audience, to convince one, dozens or hundreds of interlocutors, skills of speaking on the public. A teacher during a class not only represents the contents of the manuals to the listeners, but creates interesting and breathtaking voyage to the ocean of knowledge, discloses them new horizons, leads them to the world of the professional development and self-improvement. Military head, officer, which speaks to the personnel at the meeting, reads out an order, transfers information, tasks, gives interview – performs on public. I.e., public speeches follow a lecturer, military head, officer on the daily basis. Do they need preliminary training? Training is a guarantee of the effectiveness of a public speech.Purpose – to ground and disclose the content of the methods of preparation of a public speech.Methods: analysis, synthesis, comparison and systematization of the academic sources, projecting.Results. It was grounded and disclosed the content of the methods of preparation of a public speech. There were outlined the main aspects of preparation of a speech in the works of the local and foreign researchers. The public speech was represented as an opportunity of self-representation, transferring to the wide audience of ideas, thoughts, views and intentions. Were defined and characterized thirteen stages of preparation of a public speech: determining of a theme of a speech, characterization of an audience ("sketching" its portrait), formulating the aim of a speech, gathering the analytical data, preparation of a text of a speech, visualization of a speech, preparation Q&A, training of a public speech, preparation of an appearance and a "magic suitcase of an orator", psychological self-adjusting, self-checking – checklist "Phoenix", self-analysis of a public speech, self-praising.Originality. It was grounded and disclosed authoring methods of preparation of a public speech which contains thirteen stages – steps which have to be done by an orator before successful public presentation.Conclusion. A lecturer, a military head is a person capable to change life of a listeners, who is an example for imitation, leader for an audience, example of morality, success and personal effectiveness. Making a presentation orator has an opportunity to represent his- or herself, to change mind of other person, to defend honor of his or her regiment, to shine out the way for a listener, to motivate him or her for changes and new victories in life and professional activity. Preparation of a public speech is the guarantee of its effectiveness. Orator independently chooses the way to a successful speech or to a failure. The proposed methods of a public speech, which will bring a positive result both to orator and audience, contains thirteen stages, aimed to achieving the successful result. ; В статье обосновано и раскрыто содержание методики подготовки публичного выступления. Определены основные аспекты подготовки речи в трудах отечественных и зарубежных исследователей. Публичное выступление представлено как возможность самопрезентации, донесения до широкой общественности идей, мыслей, взглядов и интенционных намерений. Определены и охарактеризованы тринадцать этапов подготовки публичного выступления: определение темы выступления, характеристика аудитории («рисование» ее портрета), формулировка цели выступления, подбор аналитического материала, подготовка текста речи, визуализация речи, подготовка вопросов-ответов, тренировка публичного выступления, подготовка внешнего вида и «волшебного чемодана оратора», психологическая самонастройка, проверка себя – контрольный список «Феникс», самоанализ публичной речи, самопохвала. ; У статті обґрунтовано й розкрито зміст методики підготовки публічного виступу. Окреслено основні аспекти підготовки промови у працях вітчизняних і зарубіжних дослідників. Публічний виступ представлено як можливість самопрезентації, донесення до широкого загалу ідей, думок, поглядів та інтенційних намірів. Визначено й охарактеризовано тринадцять етапів підготовки публічного виступу: визначення теми виступу, характеристика аудиторії («малювання» її портрету), формулювання мети виступу, підбір аналітичного матеріалу, підготовка тексту промови, візуалізація промови, підготовка запитань-відповідей, тренування публічного виступу, підготовка зовнішнього вигляду й «чарівної валізи оратора», психологічне самоналаштування, перевірка себе – контрольний список «Фенікс», самоаналіз публічної промови, самопохвала.

Introduction. Сontemporary informational society requires from a person, and especially a specialist, whose activity runs in the chain of interaction "person-person", ability of comprehension, process and transfer of the large volumes of information, skills of effective communication, to express his or her thoughts, to bring them to the audience, to convince one, dozens or hundreds of interlocutors, skills of speaking on the public. A teacher during a class not only represents the contents of the manuals to the listeners, but creates interesting and breathtaking voyage to the ocean of knowledge, discloses them new horizons, leads them to the world of the professional development and self-improvement. Military head, officer, which speaks to the personnel at the meeting, reads out an order, transfers information, tasks, gives interview – performs on public. I.e., public speeches follow a lecturer, military head, officer on the daily basis. Do they need preliminary training? Training is a guarantee of the effectiveness of a public speech.Purpose – to ground and disclose the content of the methods of preparation of a public speech.Methods: analysis, synthesis, comparison and systematization of the academic sources, projecting.Results. It was grounded and disclosed the content of the methods of preparation of a public speech. There were outlined the main aspects of preparation of a speech in the works of the local and foreign researchers. The public speech was represented as an opportunity of self-representation, transferring to the wide audience of ideas, thoughts, views and intentions. Were defined and characterized thirteen stages of preparation of a public speech: determining of a theme of a speech, characterization of an audience ("sketching" its portrait), formulating the aim of a speech, gathering the analytical data, preparation of a text of a speech, visualization of a speech, preparation Q&A, training of a public speech, preparation of an appearance and a "magic suitcase of an orator", psychological self-adjusting, self-checking – checklist "Phoenix", self-analysis of a public speech, self-praising.Originality. It was grounded and disclosed authoring methods of preparation of a public speech which contains thirteen stages – steps which have to be done by an orator before successful public presentation.Conclusion. A lecturer, a military head is a person capable to change life of a listeners, who is an example for imitation, leader for an audience, example of morality, success and personal effectiveness. Making a presentation orator has an opportunity to represent his- or herself, to change mind of other person, to defend honor of his or her regiment, to shine out the way for a listener, to motivate him or her for changes and new victories in life and professional activity. Preparation of a public speech is the guarantee of its effectiveness. Orator independently chooses the way to a successful speech or to a failure. The proposed methods of a public speech, which will bring a positive result both to orator and audience, contains thirteen stages, aimed to achieving the successful result. ; В статье обосновано и раскрыто содержание методики подготовки публичного выступления. Определены основные аспекты подготовки речи в трудах отечественных и зарубежных исследователей. Публичное выступление представлено как возможность самопрезентации, донесения до широкой общественности идей, мыслей, взглядов и интенционных намерений. Определены и охарактеризованы тринадцать этапов подготовки публичного выступления: определение темы выступления, характеристика аудитории («рисование» ее портрета), формулировка цели выступления, подбор аналитического материала, подготовка текста речи, визуализация речи, подготовка вопросов-ответов, тренировка публичного выступления, подготовка внешнего вида и «волшебного чемодана оратора», психологическая самонастройка, проверка себя – контрольный список «Феникс», самоанализ публичной речи, самопохвала. ; У статті обґрунтовано й розкрито зміст методики підготовки публічного виступу. Окреслено основні аспекти підготовки промови у працях вітчизняних і зарубіжних дослідників. Публічний виступ представлено як можливість самопрезентації, донесення до широкого загалу ідей, думок, поглядів та інтенційних намірів. Визначено й охарактеризовано тринадцять етапів підготовки публічного виступу: визначення теми виступу, характеристика аудиторії («малювання» її портрету), формулювання мети виступу, підбір аналітичного матеріалу, підготовка тексту промови, візуалізація промови, підготовка запитань-відповідей, тренування публічного виступу, підготовка зовнішнього вигляду й «чарівної валізи оратора», психологічне самоналаштування, перевірка себе – контрольний список «Фенікс», самоаналіз публічної промови, самопохвала.

When carrying out measures to popularize and support the population of Ukraine's acquisition of full membership in the EU and NATO, first of all, it is necessary to make sure that, as a result of the implementation of these measures, the system for the development of public opinion of the population will remain in a constant process of desired changes without uncontrollable disturbances. The main objective of the study is to test the stability and sustainability of the development of civic thought in the right direction, to identify and anticipate unwanted disturbances in the relations of citizens of different political orientations. The article discusses the scientific substantiation of the features of the application of the fractal analysis method in determining the sustainability of the development of public opinion of the state in the implementation of a strategic narrative when carrying out appropriate measures to popularize and support by the population the acquisition of full membership of Ukraine in the EU. By calculating the fractality index, it has been proved that the process of development of public opinion of the population of Ukraine regarding accession to the EU, which is represented by a time series based on the results of generalized statistical data from a survey of the population of Ukraine in the period from 2002 to 2019, is constant. The results of the study show that the implementation of the control actions of the staff structures and subdivisions of the strategic communications system of the Ministry of Defense and the Armed Forces of Ukraine, calculated taking into account the forecast data for 2020-2021, will not cause significant uncontrollable disturbances, and the process of changes in public opinion of the population of Ukraine will take place in constant movement of the desired changes in accordance with the strategic narrative of the state. This will make it possible to carry out a scientifically grounded distribution of the predicted total volume of tasks between various structural divisions of the strategic communications system of the Ministry of Defense and the Armed Forces of Ukraine, with the obligatory consideration of the characteristics of various target audiences. ; При выполнении мероприятий по популяризации и поддержки населением обретение полноправного членства Украины в ЕС и НАТО в первую очередь надо убедиться, что по результатам реализации этих мер система развития общественного мнения населения останется в постоянном процессе желаемых изменений без неконтролируемых возмущений. Основная задача исследования заключается в проверке стабильности, устойчивости процесса развития гражданской мысли в нужном направлении, в выявлении и предвидении нежелательных возмущений в отношениях граждан различной политической ориентации. В статье рассматривается научное обоснование особенностей применения метода фрактального анализа при определении устойчивости процесса развития общественного мнения государства при реализации стратегического нарратива при проведении соответствующих мероприятий по популяризации и поддержки населением обретение полноправного членства Украины в ЕС. Путем расчета индекса фрактальности доказано, что процесс развития общественного мнения населения Украины относительно вступления в ЕС, который представлен временным рядом по результатам обобщенных статистических данных опроса населения Украины в период с 2002 по 2019 годы, является постоянным. Результаты исследования показывают, что внедрение управляющих воздействий штатных структур и подразделений системы стратегических коммуникаций Министерства обороны и Вооруженных Сил Украины, рассчитанных с учетом данных прогноза на 2020-2021 годы, не вызовет существенных неконтролируемых возмущений, а процесс изменений общественного мнения населения Украины будет происходить в постоянном движении желаемых изменений в соответствии с стратегического нарратива государства. Это позволит осуществлять научно-обоснованное распределение прогнозируемого общего объема задач между различными структурными подразделениями системы стратегических коммуникаций Министерства обороны и Вооруженных Сил Украины с обязательным учетом особенностей различных целевых аудиторий. ; При виконанні заходів щодо популяризації та підтримки населенням набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО в першу чергу треба переконатися, що за результатами реалізації цих заходів система розвитку громадської думки населення залишиться у сталому процесі бажаних змін без неконтрольованих збурень. Основне завдання дослідження полягає в перевірці стабільності, сталості процесу розвитку громадянської думки в бажаному напрямку, у виявленні і передбаченні небажаних збурень у стосунках громадян різної політичної орієнтації. В статті розглядається наукове обґрунтування особливостей застосування методу фрактального аналізу при визначенні сталості процесу розвитку громадської думки держави за умови реалізації стратегічного наративу при проведенні відповідних заходів щодо популяризації та підтримки населенням набуття повноправного членства України в ЄС. Шляхом розрахунку індексу фрактальності доведено, що процес розвитку громадської думки населення України щодо вступу до ЄС , який поданий часовим рядом за результатами узагальнених статистичних даних опитування населення України у період з 2002 по 2019 роки, є сталим. Результати дослідження свідчать, що впровадження управляючих впливів штатних структур і підрозділів системи стратегічних комунікацій Міністерства оборони та Збройних Сил України, розрахованих з урахуванням даних прогнозу на 2020-2021 роки, не викличе суттєвих неконтрольованих збурень, а процес змін громадської думки населення України буде відбуватися у сталому русі бажаних змін у відповідності до стратегічного наративу держави. Це надасть можливість здійснювати науково-обґрунтований розподіл прогнозованого загального об'єму завдань між різними структурними підрозділами системи стратегічних комунікацій Міністерства оборони та Збройних Сил України з обов'язковим врахуванням особливостей різних цільових аудиторій.

When carrying out measures to popularize and support the population of Ukraine's acquisition of full membership in the EU and NATO, first of all, it is necessary to make sure that, as a result of the implementation of these measures, the system for the development of public opinion of the population will remain in a constant process of desired changes without uncontrollable disturbances. The main objective of the study is to test the stability and sustainability of the development of civic thought in the right direction, to identify and anticipate unwanted disturbances in the relations of citizens of different political orientations. The article discusses the scientific substantiation of the features of the application of the fractal analysis method in determining the sustainability of the development of public opinion of the state in the implementation of a strategic narrative when carrying out appropriate measures to popularize and support by the population the acquisition of full membership of Ukraine in the EU. By calculating the fractality index, it has been proved that the process of development of public opinion of the population of Ukraine regarding accession to the EU, which is represented by a time series based on the results of generalized statistical data from a survey of the population of Ukraine in the period from 2002 to 2019, is constant. The results of the study show that the implementation of the control actions of the staff structures and subdivisions of the strategic communications system of the Ministry of Defense and the Armed Forces of Ukraine, calculated taking into account the forecast data for 2020-2021, will not cause significant uncontrollable disturbances, and the process of changes in public opinion of the population of Ukraine will take place in constant movement of the desired changes in accordance with the strategic narrative of the state. This will make it possible to carry out a scientifically grounded distribution of the predicted total volume of tasks between various structural divisions of the strategic communications system of the Ministry of Defense and the Armed Forces of Ukraine, with the obligatory consideration of the characteristics of various target audiences. ; При выполнении мероприятий по популяризации и поддержки населением обретение полноправного членства Украины в ЕС и НАТО в первую очередь надо убедиться, что по результатам реализации этих мер система развития общественного мнения населения останется в постоянном процессе желаемых изменений без неконтролируемых возмущений. Основная задача исследования заключается в проверке стабильности, устойчивости процесса развития гражданской мысли в нужном направлении, в выявлении и предвидении нежелательных возмущений в отношениях граждан различной политической ориентации. В статье рассматривается научное обоснование особенностей применения метода фрактального анализа при определении устойчивости процесса развития общественного мнения государства при реализации стратегического нарратива при проведении соответствующих мероприятий по популяризации и поддержки населением обретение полноправного членства Украины в ЕС. Путем расчета индекса фрактальности доказано, что процесс развития общественного мнения населения Украины относительно вступления в ЕС, который представлен временным рядом по результатам обобщенных статистических данных опроса населения Украины в период с 2002 по 2019 годы, является постоянным. Результаты исследования показывают, что внедрение управляющих воздействий штатных структур и подразделений системы стратегических коммуникаций Министерства обороны и Вооруженных Сил Украины, рассчитанных с учетом данных прогноза на 2020-2021 годы, не вызовет существенных неконтролируемых возмущений, а процесс изменений общественного мнения населения Украины будет происходить в постоянном движении желаемых изменений в соответствии с стратегического нарратива государства. Это позволит осуществлять научно-обоснованное распределение прогнозируемого общего объема задач между различными структурными подразделениями системы стратегических коммуникаций Министерства обороны и Вооруженных Сил Украины с обязательным учетом особенностей различных целевых аудиторий. ; При виконанні заходів щодо популяризації та підтримки населенням набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО в першу чергу треба переконатися, що за результатами реалізації цих заходів система розвитку громадської думки населення залишиться у сталому процесі бажаних змін без неконтрольованих збурень. Основне завдання дослідження полягає в перевірці стабільності, сталості процесу розвитку громадянської думки в бажаному напрямку, у виявленні і передбаченні небажаних збурень у стосунках громадян різної політичної орієнтації. В статті розглядається наукове обґрунтування особливостей застосування методу фрактального аналізу при визначенні сталості процесу розвитку громадської думки держави за умови реалізації стратегічного наративу при проведенні відповідних заходів щодо популяризації та підтримки населенням набуття повноправного членства України в ЄС. Шляхом розрахунку індексу фрактальності доведено, що процес розвитку громадської думки населення України щодо вступу до ЄС , який поданий часовим рядом за результатами узагальнених статистичних даних опитування населення України у період з 2002 по 2019 роки, є сталим. Результати дослідження свідчать, що впровадження управляючих впливів штатних структур і підрозділів системи стратегічних комунікацій Міністерства оборони та Збройних Сил України, розрахованих з урахуванням даних прогнозу на 2020-2021 роки, не викличе суттєвих неконтрольованих збурень, а процес змін громадської думки населення України буде відбуватися у сталому русі бажаних змін у відповідності до стратегічного наративу держави. Це надасть можливість здійснювати науково-обґрунтований розподіл прогнозованого загального об'єму завдань між різними структурними підрозділами системи стратегічних комунікацій Міністерства оборони та Збройних Сил України з обов'язковим врахуванням особливостей різних цільових аудиторій.

The article presents the nature and legitimacy of translation studies; it examines the function of a translator, its role during the translation process and the generated linguistic product from the point of view of cognitive pragmatics. In the present study we are looking for the answer to what factors influence the translator in his/her activity, what aspects he/she keeps in mind, how relevance theory prevails in translation, what role the current context, target audience and readers' prior knowledge have in interpreting the translated text. In order to answer the questions, in the first part we summarize the opinions published in the literature, then we examine our hypothesis with the method of structural discourse analysis in relation to three languages (English, German, Hungarian) in EU texts, according to which, despite the European Union's language policy aspirations, similarities and differences can be noticed depending on what the translator considered relevant to highlight. In the examined texts we can find formal, semantic and pragmatic differences according to the levels of identity. In the course of the analysis, we have made an attempt to highlight the semantic and pragmatic similarities and the differences between the versions, the factors which may cause them, and also their connection with the cognitive context, relevance and the general context. As a first step, we identified the different parts of the texts, and then the reason for the differences was revealed during the analysis. The aim is therefore to support our hypothesis and to illustrate with linguistic examples that context and relevance are central to translation. ; У статті представлено діяльність перекладача з погляду когнітивної прагматики, досліджено його роль у процесі перекладу, з'ясовано відповідність створеного мовного продукту з погляду релевантності. Описано фактори, що впливають на діяльність перекладача; указано на аспекти, які перекладач уважає пріоритетними; продемонстровано, як реалізовується теорія релевантності в процесі перекладу, яку роль відіграє контекст, цільова аудиторія та попередні знання читачів при інтерпретації перекладеного тексту. У першій частині статті узагальнено результати попередніх досліджень; проаналізовано тексти про Європейський Союз методом структурного аналізу дискурсу, перекладені трьома мовами (англійською, німецькою та угорською); доведено, що в тексті перекладу спостерігаються деякі відмінності з погляду релевантності у зв'язку з наміром перекладача передати найважливіший зміст тексту-оригіналу. У досліджених текстах відповідно до рівнів ідентичності виявлено формальні, семантичні та прагматичні відмінності. У другій частині статті зосереджено увагу насамперед на аналізі семантичних і прагматичних спільних і відмінних рис текстів; встановлено, які фактори лежать в основі подібностей і відмінностей, як вони пов'язані з поняттями когнітивна сфера перекладача і цільової аудиторії, релевантність і контекст. Визначено відмінності при перекладі, а відтак указано на можливі причини їх виникнення. На конкретних прикладах підтверджено, що контекст і релевантність є основними чинниками у процесі перекладу.

The article presents the nature and legitimacy of translation studies; it examines the function of a translator, its role during the translation process and the generated linguistic product from the point of view of cognitive pragmatics. In the present study we are looking for the answer to what factors influence the translator in his/her activity, what aspects he/she keeps in mind, how relevance theory prevails in translation, what role the current context, target audience and readers' prior knowledge have in interpreting the translated text. In order to answer the questions, in the first part we summarize the opinions published in the literature, then we examine our hypothesis with the method of structural discourse analysis in relation to three languages (English, German, Hungarian) in EU texts, according to which, despite the European Union's language policy aspirations, similarities and differences can be noticed depending on what the translator considered relevant to highlight. In the examined texts we can find formal, semantic and pragmatic differences according to the levels of identity. In the course of the analysis, we have made an attempt to highlight the semantic and pragmatic similarities and the differences between the versions, the factors which may cause them, and also their connection with the cognitive context, relevance and the general context. As a first step, we identified the different parts of the texts, and then the reason for the differences was revealed during the analysis. The aim is therefore to support our hypothesis and to illustrate with linguistic examples that context and relevance are central to translation. ; У статті представлено діяльність перекладача з погляду когнітивної прагматики, досліджено його роль у процесі перекладу, з'ясовано відповідність створеного мовного продукту з погляду релевантності. Описано фактори, що впливають на діяльність перекладача; указано на аспекти, які перекладач уважає пріоритетними; продемонстровано, як реалізовується теорія релевантності в процесі перекладу, яку роль відіграє контекст, цільова аудиторія та попередні знання читачів при інтерпретації перекладеного тексту. У першій частині статті узагальнено результати попередніх досліджень; проаналізовано тексти про Європейський Союз методом структурного аналізу дискурсу, перекладені трьома мовами (англійською, німецькою та угорською); доведено, що в тексті перекладу спостерігаються деякі відмінності з погляду релевантності у зв'язку з наміром перекладача передати найважливіший зміст тексту-оригіналу. У досліджених текстах відповідно до рівнів ідентичності виявлено формальні, семантичні та прагматичні відмінності. У другій частині статті зосереджено увагу насамперед на аналізі семантичних і прагматичних спільних і відмінних рис текстів; встановлено, які фактори лежать в основі подібностей і відмінностей, як вони пов'язані з поняттями когнітивна сфера перекладача і цільової аудиторії, релевантність і контекст. Визначено відмінності при перекладі, а відтак указано на можливі причини їх виникнення. На конкретних прикладах підтверджено, що контекст і релевантність є основними чинниками у процесі перекладу.

The OSCE Special Monitoring Mission to Ukraine (SMM) was deployed in 2014, following a request to the OSCE by Ukrainian government and the decision of Permanent Council. Since then, the OSCE remains the only organization that provides an international presence exactly in the conflict zone in the east of Ukraine. Unarmed civilian observers that represent OSCE participating states provide ongoing monitoring of the events and the security situation on the contact line and all over Ukraine. They monitor and control the implementation of the Minsk agreements, namely, observe the withdrawal of the heavy weapons from the demarcation line, monitor the facts of ceasefire violations, observe the humanitarian and security situation in the conflict zone. They also serve as a communication bridge between different parties of the conflict. By facilitating on-site dialogue, they are trying to reduce tensions and help to normalize the situation in the conflict zone. Information and communication activities are the core activities of the mission, defined by the objectives of its mandate. Communication and information exchange is carried out both by the direct leadership of the Mission, the Chief Monitor, the Deputy Chief Monitor and the observation teams on the ground near the contact line, and in ten regions all over Ukraine. The main target audience of SMM is OSCE's 57 participating States, however in order to implement the mandate, Mission communicates with various target audiences from civil society representatives to the governmental officials and journalists. In its activities, Mission uses a broad communication toolkit that allows it to perform information interaction with various target audiences, which in turn, contributes significantly to the effective implementation of the objectives defined in its mandate.Key words: OSCE; OSCE Special Monitoring Mission to Ukraine (SMM); communication; mediation; conflicts. ; Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ відгукнулася на запрошення Уряду України та залишається єдиною організацією, що забезпечує міжнародну присутність безпосередньо в зоні конфлікту на Сході України, відповідно до рішення Постійної ради ОБСЄ 2014 року. Неозброєні цивільні спостерігачі, представники держав-учасниць ОБСЄ, забезпечують постійний моніторинг подій на лінії розмежування та по всій території України, здійснюють контроль за виконанням Мінських домовленостей, а також сприяють фасилітації діалогу між усіма сторонами конфлікту. Інформаційно-комунікаційна діяльність є основою діяльності Місії, що визначено цілями її мандату. Комунікація та інформаційний обмін здійснюють безпосередньо як керівництво Місії, голова та заступник, так і команди спостерігачів на місцях поблизу лінії розмежування та у десяти областях по всій території України. Основна цільова аудиторія СММ – 57 країн-учасниць ОБСЄ, проте у своїй діяльності місія застосовує широкий комунікаційний інструментарій. Це дає їй змогу здійснювати інформаційну взаємодію із різноманітними цільовими аудиторіями, що, своєю чергою, значною мірою сприяє ефективному виконанню цілей, визначених мандатом Місії.Ключові слова: ОБСЄ; Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні (СММ); комунікація; медіація; конфлікти.

Abstract. In the article the tool of manipulating the influence on the audience and explores the speeches of the political leader V. Putin as a means of manipulating the formation of the opinion of the mass audience are analyzed. The manipulation is a prevalent form of interpersonal communication, which understands the influence on the communication partner, with the goal of achieving its hidden motives has been established. The tools of manipulation can be distinguished as follows: language, emotions, repetitions, changes in tempo, fragmentation, one-way decision-making, reduction of contact. The result of the study analysis of the use of manipulative technologies as an influence on the mass audience, allows to distinguish the tasks of each specific language technology in the formation of mass media in political relations. It is also worth noting that language manipulative technologies are part of a large process of coordinating the consciousness of people and directing their decision in the direction desired by the speaker. That is why, in most cases, these manipulative strategies are difficult to distinguish. The question of how to avoid manipulation remains open. In terms of language, it is not possible to withstand this. But much depends on the recipient who perceives the text. In the article Putin's political speeches and demonstrates that political leaders use a variety of manipulative tools, especially focusing on linguistic manipulation, thus using all manipulative technologies so that the audience does not deliberately adjust to the speaker's decision are analyzed. ; У статті проаналізовано інструмент маніпулювання впливом на аудиторію та досліджено промови політичного лідера В. Путіна як засіб маніпулятивного впливу на формування думки масової аудиторії. Установлено, що маніпулювання є розповсюдженою формою міжособистісного спілкування, яка розкриває вплив на партнера зі спілкування задля досягнення своїх прихованих мотивів. До інструментів маніпулювання можна віднести мову, емоції, повтори, зміни темпу, дроблення, однонаправлене прийняття рішення, скорочення контакту. Результат аналізу дослідження використання маніпулятивних технологій як вплив на масову аудиторію дають підставу виокремити завдання кожної визначеної мовної технології у формуванні масової опінії в політичних відносинах. Варто враховувати також і те, що мовні маніпулятивні технології є частиною великого процесу координування свідомості людей і спрямовування їхнього рішення в потрібному для оратора напрямі. Саме тому в більшості випадків ці маніпулятивні стратегії важко відрізнити. Питання щодо того, як уникнути маніпулювання, залишається відкритим. Із погляду мови, протистояти цьому не можливо. Але багато що залежить від адресата, який сприймає текст. У цій статті проаналізовано політичні промови В. Путіна та доведено, що політичні лідери використовують різноманітні засоби маніпулювання, приділяючи особливу увагу мовному. Таким чином уживаючи всі маніпулятивні технології, щоб аудиторія неусвідомлено підлаштовувалися під рішення оратора.

The article highlights the approaches of modern scholars to theinterpretation of the concept of "distance education". The conditional division ofdistance education into five generations is considered: traditional forms of education(full-time, part-time, extramural form of study, correspondence with the use ofdistance technologies); introduction of the Internet into educational institutions,distance learning; development of e-learning; development of mobile learning;development of pervasive learning. Distinctive features between distance andextramural form of study are identified. In contrast to current extramural form ofstudy, where all students study according to the same program, distance education isindividual, due to the fact the curriculum is designed for each student individually - itis a consequential set of modules that meets the needs of each student. It has beennoted that the pioneer of introduction of distance technologies in education andtraining was the Ukrainian Institute of Information Technologies in Education ofNTUU "Kyiv Polytechnic Institute named after I.K. Igor Sikorsky". Its main task is theimplementation of distance technologies in the educative process of full-time andpart-time students and conducting advanced training courses. Distinctive features ofdistance education in Ukraine have been presented: flexibility, modularity,concurrency, large audience, economy, adaptability. The principles of distance education have been formed: continuity, democratization, integration, andglobalization. The platforms of distance education (place of creation) have beenhighlighted: Learning Space, Top Class, WebCT (versions 3-6), Black Board, Moodle,Learn eXact, Moodle, Prometheus; their basic advantages have been specified. Theproblems of the distance education system have been identified. Measures concerningimprovement of the effectiveness of distance education implementation in Ukrainehave been developed. ; У статті висвітлено підходи сучасних науковців до трактування поняття «дистанційна освіта». Розглянуто умовний поділ дистанційної освіти на п'ять поколінь: традиційні форми навчання (очна, очно-заочна, заочна, заочна із застосуванням дистанційних технологій); впровадження Інтернету в заклади освіти, дистанційне навчання; розвиток електронного навчання; розвиток мобільного навчання; розвиток всепроникаючого навчання. Визначено відмінні особливості між дистанційною та заочною формами навчання. На відміну від поточного заочного навчання, коли всі студенти навчаються за однією і тією ж програмою, дистанційна освіта – індивідуальна, так як навчальна програма складається для будь-якого студента окремо і являє собою послідовний набір курсів-модулів, що відповідає потребам кожного слухача. Зазначено, що одним з перших, хто почав впровадження дистанційних технологій у навчанні являється Український інститут інформаційних технологій в освіті НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського». Його основним завданням є впровадження дистанційних технологій у процес навчання студентів денної та заочної форм та проведення курсів підвищення кваліфікації. Наведено характерні риси дистанційної освіти в Україні: гнучкість, модульність, паралельність, велика аудиторія, економічність, технологічність. Сформовано принципи дистанційної освіти: безперервність, демократизація, інтеграція, глобалізація. Виокремлено платформи дистанційної освіти (місце створення) – Learning Space, Top Class, WebCT (версії 3-6), BlackBoard, Moodle, LearneXact, Moodle, Прометей та вказано їх основні переваги. Визначено проблеми системи дистанційної освіти. Розроблено заходи щодо підвищення ефективності впровадження дистанційної освіти в Україні.

The article highlights the approaches of modern scholars to theinterpretation of the concept of "distance education". The conditional division ofdistance education into five generations is considered: traditional forms of education(full-time, part-time, extramural form of study, correspondence with the use ofdistance technologies); introduction of the Internet into educational institutions,distance learning; development of e-learning; development of mobile learning;development of pervasive learning. Distinctive features between distance andextramural form of study are identified. In contrast to current extramural form ofstudy, where all students study according to the same program, distance education isindividual, due to the fact the curriculum is designed for each student individually - itis a consequential set of modules that meets the needs of each student. It has beennoted that the pioneer of introduction of distance technologies in education andtraining was the Ukrainian Institute of Information Technologies in Education ofNTUU "Kyiv Polytechnic Institute named after I.K. Igor Sikorsky". Its main task is theimplementation of distance technologies in the educative process of full-time andpart-time students and conducting advanced training courses. Distinctive features ofdistance education in Ukraine have been presented: flexibility, modularity,concurrency, large audience, economy, adaptability. The principles of distance education have been formed: continuity, democratization, integration, andglobalization. The platforms of distance education (place of creation) have beenhighlighted: Learning Space, Top Class, WebCT (versions 3-6), Black Board, Moodle,Learn eXact, Moodle, Prometheus; their basic advantages have been specified. Theproblems of the distance education system have been identified. Measures concerningimprovement of the effectiveness of distance education implementation in Ukrainehave been developed. ; У статті висвітлено підходи сучасних науковців до трактування поняття «дистанційна освіта». Розглянуто умовний поділ дистанційної освіти на п'ять поколінь: традиційні форми навчання (очна, очно-заочна, заочна, заочна із застосуванням дистанційних технологій); впровадження Інтернету в заклади освіти, дистанційне навчання; розвиток електронного навчання; розвиток мобільного навчання; розвиток всепроникаючого навчання. Визначено відмінні особливості між дистанційною та заочною формами навчання. На відміну від поточного заочного навчання, коли всі студенти навчаються за однією і тією ж програмою, дистанційна освіта – індивідуальна, так як навчальна програма складається для будь-якого студента окремо і являє собою послідовний набір курсів-модулів, що відповідає потребам кожного слухача. Зазначено, що одним з перших, хто почав впровадження дистанційних технологій у навчанні являється Український інститут інформаційних технологій в освіті НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського». Його основним завданням є впровадження дистанційних технологій у процес навчання студентів денної та заочної форм та проведення курсів підвищення кваліфікації. Наведено характерні риси дистанційної освіти в Україні: гнучкість, модульність, паралельність, велика аудиторія, економічність, технологічність. Сформовано принципи дистанційної освіти: безперервність, демократизація, інтеграція, глобалізація. Виокремлено платформи дистанційної освіти (місце створення) – Learning Space, Top Class, WebCT (версії 3-6), BlackBoard, Moodle, LearneXact, Moodle, Прометей та вказано їх основні переваги. Визначено проблеми системи дистанційної освіти. Розроблено заходи щодо підвищення ефективності впровадження дистанційної освіти в Україні.

In this article on the example of the historical process of formation and modern functioning of the press in the USA an attempt to differentiate between the notions of «elite press» and «high-quality press» have been made, the essence of each of these concepts was clarified, features of «high-quality» and «elite» press were distinguished, as well as the objectives in the use of these concepts, the parameters of the delineation of high-quality and elite press are elaborated and the definitions of each of them are proposed. To this aim, basing on the works of USA scholars the origin of the elite press in the USA was analyzed and it was found that the magazine occupies prominent place in it, basing on the reader's criteria classification of high-quality and elite press is proposed and their common features were revealed.It was ascertained that the auditory of elite press consists of two parts: first includes highest ranks of the public – ones who try to fulfill their life with elite, status attributes, the second consist of those society members who make efforts to succed the lifestyle of wealthy ones although they do not pertain to the rich. It has been proved that the term «elite», mentioned toward press implies the characteristics of the subject, who sets high demands to the press they read as well as to their activity, rest, etc. In the same time the term «quality press» regards to the object as quality is the key demand to journalistic activity. Quality press is red by politicians and other ones who influence political and business life, as well as by those who has not such a direct influence, but who are interested in this category of topic. All mentioned in the article let us make a conclusion that quality press primarily consists of dailies and weeklies, their typical theme is general political, this category of press is appointed to politicians and intellectuals. Elite press put high demands to its quality, therefore it will not be a mistake to name the elite press as the quality press.The main parameters for elite and quality press delineation is periodicity, issues that are elucidated on its pages, auditory and aim.Key words: elite press, quality press, elite, quality, auditory, magazine. ; У статті на прикладі історичного процесу становлення та сучасного функціонування преси у США зроблено спробу розмежувати поняття «елітарна преса» та «якісна преса», з'ясовано сутність кожного з цих понять, виокремлено ознаки «якісної» та «елітарної» преси, виявлено закономірності в уживанні цих понять, напрацьовано параметри розмежування якісної та елітарної преси та запропоновано визначення кожної з них. З цією метою на основі праць учених США проаналізовано генезу елітарної преси у США, виявлено, що чільне місце у ній посідає журнал, запропоновано класифікацію елітарної і якісної преси на основі читацького критерію.Ключові слова: елітарна преса, якісна преса, еліта, якісність, аудиторія, журнал.

The article reviews the trends in the development of digital network communications and converged media during the Covid-19 pandemic aiming at determining their impact on the legitimization of political institutions and the formation of a new world order. The conclusions are based on the analysis of the new forms and channels of communication in digital networks, including messengers and Tik Tok. The author assumes that the further digitalization of communication networks is accompanied by a simultaneous decrease in public confidence in the communicative action due to infodemic and intentional exclusion of certain groups of people. The article reviews the "swipe culture" of information consumption and its influence on the formation of discourses. There is a trend of restricting freedom of communication through artificial intelligence and social network algorithms. As a result, users seek more privacy and switch to secure channels of communication, which does not promote search for public consensus and legitimization of political institutions. The concept of "digital anomie" is proposed, which is a prerequisite for the intensification of protest movements around the world. The peculiarities of the use of digital networks during such protests in 2020-2021 and the attempts of national governments to control digital communication are analyzed. The author concludes that no subject, including national governments, digital technology giants, individual actors or audiences are able to control relations of power in digital networks. This reduces the strategic potential of political institutions as major players in the world order, further weakening their influence on key issues of world politics to the point of losing the subjectivity of politics as such. The search for the legitimization ways of political institutions within the above trends is the subject of the further scientific research of the author. ; У статті розглянуті тренди розвитку мережевих цифрових комунікацій та конвергентних медіа у період пандемії Covid-19 для визначення їх впливу на легітимність політичних інститутів та формування нового світопорядку. Висновки базуються на проведеному аналізі нових форм та каналів комунікації у цифрових мережах, в тому числі у месенджерах та Tik Tok. Автор припускає, що подальша цифровізація комунікаційних мереж супроводжується одночасним зниженням довіри громадян до самої комунікативної дії через інфодемію та цілеспрямоване виключення з комунікації окремих груп. У статті розглянута «свайпова культура» споживання інформації та її влив на формування дискурсів. Відзначено тренд до обмеження свободи комунікації через штучний інтелект та алгоритми соціальних мереж. Як результат, користувачі прагнуть більшої приватності та переходять до спілкування у закритих каналах, що в меншій мірі сприяє пошуку суспільного консенсусу та легітимації політичних інститутів. Запропоноване поняття «цифрова аномія», що є передумовою інтенсифікації протестних рухів в усьому світі. Проаналізовані особливості використання цифрових мереж під час таких протестів протягом 2020-2021 рр. та спроби національних урядів контролювати цифрову комунікацію. Автор доходить висновку, що жоден суб'єкт, в т.ч. національні уряди, цифрові технологічні гіганти, окремі актори чи аудиторія, не здатен контролювати владні відносини у цифрових мережах. Це знижує стратегічний потенціал політичних інститутів як основних акторів світопорядку, сприяючи подальшому послабленню їх впливу на ключові питання світової політики до втрати суб'єктності політики як такоі. Пошук шляхів легітимації політичних інститутів в межах означених вище трендів є предметом подальшого наукового пошуку автора.

The article reviews the trends in the development of digital network communications and converged media during the Covid-19 pandemic aiming at determining their impact on the legitimization of political institutions and the formation of a new world order. The conclusions are based on the analysis of the new forms and channels of communication in digital networks, including messengers and Tik Tok. The author assumes that the further digitalization of communication networks is accompanied by a simultaneous decrease in public confidence in the communicative action due to infodemic and intentional exclusion of certain groups of people. The article reviews the "swipe culture" of information consumption and its influence on the formation of discourses. There is a trend of restricting freedom of communication through artificial intelligence and social network algorithms. As a result, users seek more privacy and switch to secure channels of communication, which does not promote search for public consensus and legitimization of political institutions. The concept of "digital anomie" is proposed, which is a prerequisite for the intensification of protest movements around the world. The peculiarities of the use of digital networks during such protests in 2020-2021 and the attempts of national governments to control digital communication are analyzed. The author concludes that no subject, including national governments, digital technology giants, individual actors or audiences are able to control relations of power in digital networks. This reduces the strategic potential of political institutions as major players in the world order, further weakening their influence on key issues of world politics to the point of losing the subjectivity of politics as such. The search for the legitimization ways of political institutions within the above trends is the subject of the further scientific research of the author. ; У статті розглянуті тренди розвитку мережевих цифрових комунікацій та конвергентних медіа у період пандемії Covid-19 для визначення їх впливу на легітимність політичних інститутів та формування нового світопорядку. Висновки базуються на проведеному аналізі нових форм та каналів комунікації у цифрових мережах, в тому числі у месенджерах та Tik Tok. Автор припускає, що подальша цифровізація комунікаційних мереж супроводжується одночасним зниженням довіри громадян до самої комунікативної дії через інфодемію та цілеспрямоване виключення з комунікації окремих груп. У статті розглянута «свайпова культура» споживання інформації та її влив на формування дискурсів. Відзначено тренд до обмеження свободи комунікації через штучний інтелект та алгоритми соціальних мереж. Як результат, користувачі прагнуть більшої приватності та переходять до спілкування у закритих каналах, що в меншій мірі сприяє пошуку суспільного консенсусу та легітимації політичних інститутів. Запропоноване поняття «цифрова аномія», що є передумовою інтенсифікації протестних рухів в усьому світі. Проаналізовані особливості використання цифрових мереж під час таких протестів протягом 2020-2021 рр. та спроби національних урядів контролювати цифрову комунікацію. Автор доходить висновку, що жоден суб'єкт, в т.ч. національні уряди, цифрові технологічні гіганти, окремі актори чи аудиторія, не здатен контролювати владні відносини у цифрових мережах. Це знижує стратегічний потенціал політичних інститутів як основних акторів світопорядку, сприяючи подальшому послабленню їх впливу на ключові питання світової політики до втрати суб'єктності політики як такоі. Пошук шляхів легітимації політичних інститутів в межах означених вище трендів є предметом подальшого наукового пошуку автора.

Urgency of the research. Information is an important resource in any field of human activity. In recent years, an increasingly popular source of information is the World Wide Web which holds significant amounts of information of different nature. Target setting. Study of informational preferences of society, as an indicator of its formation, becomes especialy relevant. Actual scientific researches and issues analysis. Currently, much attention is given to study the place and role of the Internet in life. Such studies conducted mainly by specialized sociological centers. Among the studied questions is the distribution of Internet audience of Ukraine by demographics and age, by type and size of settlement of the respondent. Uninvestigated parts of general matters defining. Without belittling the significance of the results, should be noted that conducted studies are describing the general trends of the Internet in Ukraine without taking into account the user preferences of information in the Internet. The research objective. Goal of this article is to study the informational preferences of Internet audience in the period of rapid economical and political changes. The statement of basic materials. As of 04/15/2016 there are more than 1,630 Ukrainian sites covering events in the form of news. During the study it is found that more than 51 million is interested in Ukrainian and world news in an average. They read 8 news on average, and the duration of this review is about 6 minutes. 70% of online news readers is men and 30% is woman. Internet audience views mainly political news (42.2%) and least viewed category is health (0.7%). Conclusions. Role of the alternative sources for information such as the Internet is increased in the conditions of socio-economic changes and rapid technological progress which is due: convenience of obtaining of information, development of technology and telecommunications and price factor. ; Актуальність теми дослідження. Інформація є важливим ресурсом у будь-якій сфері життєдіяльності людини. Останнім часом, все більш популярним джерелом інформації стає Всесвітня мережа Інтернет, яка зосереджує значні об'єми інформації різноманітного характеру. Постановка проблеми. Особливої актуальності набуває дослідження інформаційних вподобань суспільства, як індикатора його формування. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наразі чимало уваги приділяється дослідженням місця та ролі Інтернету у житті людини. Такі дослідження проводять,здебільшого, спеціалізовані соціологічні центри. Серед вивчаємих питань є розподіл Інтернет-аудиторії України за демографічними та віковими показниками, типом та розміром населеного пункту респондента. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Не применшуючи значення отриманих результатів слід відмітити, що проведені дослідження описують загальні тенденції розвитку Інтернету в Україні без врахування інформаційних вподобання користувачів всесвітньої мережі Інтернет. Постановка завдання. Метою статті є дослідження інформаційних вподобань Інтернет аудиторії в умовах стрімких економіко-політичних змін. Виклад основного матеріалу. Станом на 15.04.2016 р. налічується 1630 сайтів, які висвітлюють події у формі новин. У ході проведеного дослідження встановлено, що українськими та світовими новинами в середньому за добу цікавляться більше 51 млн. осіб, які в середньому переглядають до 8 новин, а тривалість такого перегляду становить близько 6 хв. Більше новин у мережі Інтернет переглядають чоловіки (70%) ніж жінки (30%). Інтернет-аудиторія більше стежить за новинами політичного характеру (42,2%), менше - з категорії здоров'я (0,7%). Висновки. В умовах соціально-економічних змін та швидкого технічного прогресу значно зростає роль альтернативних джерел для отримання інформації, таких як всесвітня мережа Інтернет, що обумовлюється: зручністю отримання інформації, розвитком техніки та телекомунікацій, а також ціновим чинником.

Promoting equal access to quality education is an international agenda. In Ukraine, many changes have been made along the way, both at the level of legislation and at the level of practice: changes have been made to the basic Laws of Ukraine on the development and implementation of inclusive education; created conditions for teaching children and youth with special educational needs on the basis of many preschool, secondary and higher education institutions, training teachers to work in an inclusive educational environment, etc. At the same time, there are still many challenges along the way: lack of resources, experience, understanding of the main advantages of this new philosophy of education. The modern paradigm of education is based on the idea of creating adequate conditions for individuals with different learning needs (including for people with various mental and physical disabilities and gifted people). Modern educational practices and pedagogical systems of developed and developing countries are undergoing the necessary changes in society, making the transition to new educational concepts and technologies. International organizations recommend inclusive education as a priority for the development of the education system, aimed at realizing the rights of citizens to receive quality education and social integration. The underpinning principal is that all children have the right to be educated regardless of their special needs, disabilities and abilities with appropriate support provided. In order to make the education system inclusive and provide education for all citizens, the Ministry of Education and Science of Ukraine together with other stakeholders developed strategies which support the education of children with special educational needs and initiated the creation of the inclusive resource center (IRC). The aim of this study is to highlight new approach on theoretical justifications and applied calculations necessary to ensure the implementation of inclusive resource centers. This article focuses on implementation of inclusive resource centers in Ukraine. The article also presents target audience, characterizes the profiles of children with special educational needs, their parents and teachers. Competitiveness of substitute institutions is analyzed using parametric method and the method with the weighted indicators. To evaluate the project alternatives, the «SPACE» method is applied. The article demonstrates the international experience of two models of іnclusive resource centers. ; Забезпечення рівноправного доступу до якісної освіти є міжнародною програмою. В Україні на цьому шляху здійснено чимало змін як на рівні законодавства, так і на рівні практики: внесені зміни в основні Закони України про розвиток і впровадження інклюзивної освіти; створені умови для навчання дітей і молоді з особливими освітніми потребами на базі багатьох дошкільних, загальноосвітніх і вищих навчальних закладів, здійснюється підготовка педагогів до роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища тощо. Водночас ще й досі багато викликів постає на цьому шляху: це брак ресурсів, досвіду, розуміння основних переваг цієї нової філософії освіти. Сучасна парадигма освіти виходить з ідеї створення адекватних умов для індивідуумів з різними потребами в навчанні (в тому числі для осіб з різними психофізичними вадами та обдарованих людей). Сучасні освітні практики та педагогічні системи розвинених країн та країн що розвиваються зазнають необхідні соціуму зміни, здійснюючи перехід на нові освітні концепції та технології. Міжнародні організації в якості пріоритетного розвитку системи освіти рекомендують інклюзивну освіту, спрямовану на реалізацію прав громадян на здобуття якісної освіти та соціальну інтеграцію. Основним принципом є те, що всі діти мають право на освіту незалежно від особливих потреб, обмежених можливостей та здібностей за умови надання відповідної підтримки. Для того, щоб зробити систему освіти інклюзивною та забезпечити освіту для всіх громадян, Міністерство освіти і науки України спільно з іншими зацікавленими сторонами розробило стратегії, що підтримують навчання дітей з особливими освітніми потребами, та ініціювало створення інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ). Метою цього дослідження є висвітлення нового підходу щодо теоретичних обґрунтувань та прикладних розрахунків, необхідних для забезпечення реалізації інклюзивних ресурсних центрів. Також стаття присвячена впровадженню інклюзивно-ресурсних центрів в Україні. У статті також представлена цільова аудиторія, охарактеризовані профілі дітей з особливими освітніми потребами, їх батьків та вчителів. Проаналізовано конкурентоспроможність закладів-субститутів за допомогою параметричного методу та методу з урахуванням зважених показників. Для оцінки альтернатив проекту застосовувся метод «SPACE». Стаття демонструє міжнародний досвід двох моделей інклюзивно-ресурсних центрів.