Suchergebnisse

The article presents the quality assurance of higher education in France and reveals the system structure peculiar features. The authors characterize the activity of national agencies for external and internal quality assessment. We show that the formation of French quality assurance in higher education has lasted for three decades. The periodization of the quality assurance shaping in higher education is determined based on reforming the principal national agency for quality. The article illustrates the national legislative documents that regulate external and internal French quality assurance. We believe that a specific feature of the French system of quality assurance in higher education is its subordination to agencies (ENQA and EQAR) at the EU level. The article reveals that the French system of quality assurance in higher education is regulated by legal documents («Standards and recommendations for quality assurance in the EHEA»(ESG)) at the European level; a number of national laws, including the Law on Finance (2001), the Law on Freedom and Responsibility of Universities (2007), the Law on Higher Education and Research (2013); national recommendations and handbooks that form the norms and procedures for assessing the quality of universities. Higher education quality assurance is provided through external assessment and internal self-assessment by universities at the national level. The specificity of the French external quality assessment system's structure lies in the variety of external agencies and their powers. The High Council for Evaluation in Research and Higher Education (Hcéres) is an independent body. The others external agencies are the Inspectorate General for Public Administration of Education and Training (IGAENR), the Commission of Chartered Engineers (CTI), the Commission for the Evaluation of Management Training and Diplomas (CEFDG) and the Advisory National Commission of University Institutes of Technology (CCN-IUT). National external assessment agencies have a sectoral focus and work in a specific segment, relying on internal quality control procedures. Internal self-assessment is mandatory for all French universities that issue state-recognized diplomas. ; У статті наведено систему забезпечення якості вищої освіти Французької Республіки, розкрито особливості структури її системи; охарактеризовано діяльність національних агентств зовнішнього та внутрішнього оцінювання якості. Показано, що становлення французької системи оцінювання якості вищої освіти триває три десятиліття. Визначено періодизацію (чотири етапи) становлення системи забезпечення якості вищої освіти на основі реформування головного національного агентства з оцінювання якості. Охарактеризовано національні нормативно-правові документи регулювання забезпечення якості. Показано, що характерною рисою французької системи забезпечення якості вищої освіти є її підпорядкованість агентствам (ENQA та EQAR) на європейському рівні. Вона регулюється нормативно-правовими документами («Стандартами та рекомендаціями забезпечення якості в ЄПВО») на європейському рівні; низкою національних законів, зокрема Законом «Про фінанси» (2001 р.), Законом «Про свободу та відповідальність університетів» (2007 р.), Законом «Про вищу освіту та дослідження» (2013 р.); національними рекомендаціями та довідниками, які формують норми та процедури проведення оцінювання якості університетів. На національному рівні якість вищої освіти забезпечується шляхом зовнішнього оцінювання та внутрішнього самооцінювання закладів вищої освіти. Специфіка структури французької системи зовнішнього оцінювання якості полягає в різноманітності зовнішніх агентств та їхніх повноважень. Зовнішніми незалежним органами є Вища рада з оцінювання досліджень та вищої освіти (Hcéres), Генеральна інспекція державного управління освітою та навчанням (IGAENR), Комісія дипломованих інженерів (CTI), Комісія з оцінювання підготовки та дипломів у сфері менеджменту (CEFDG) та Консультативна національна комісія університетських технологічних інститутів (CCN-IUT). Національні агентства із зовнішнього оцінювання мають галузеву спрямованість та працюють у певному сегменті, спираючись на процедури внутрішнього контролю якості. Внутрішнє самооцінювання є обов'язковою процедурою для закладів вищої освіти, які видають дипломи, визнані державою.

The article presents the quality assurance of higher education in France and reveals the system structure peculiar features. The authors characterize the activity of national agencies for external and internal quality assessment. We show that the formation of French quality assurance in higher education has lasted for three decades. The periodization of the quality assurance shaping in higher education is determined based on reforming the principal national agency for quality. The article illustrates the national legislative documents that regulate external and internal French quality assurance. We believe that a specific feature of the French system of quality assurance in higher education is its subordination to agencies (ENQA and EQAR) at the EU level. The article reveals that the French system of quality assurance in higher education is regulated by legal documents («Standards and recommendations for quality assurance in the EHEA»(ESG)) at the European level; a number of national laws, including the Law on Finance (2001), the Law on Freedom and Responsibility of Universities (2007), the Law on Higher Education and Research (2013); national recommendations and handbooks that form the norms and procedures for assessing the quality of universities. Higher education quality assurance is provided through external assessment and internal self-assessment by universities at the national level. The specificity of the French external quality assessment system's structure lies in the variety of external agencies and their powers. The High Council for Evaluation in Research and Higher Education (Hcéres) is an independent body. The others external agencies are the Inspectorate General for Public Administration of Education and Training (IGAENR), the Commission of Chartered Engineers (CTI), the Commission for the Evaluation of Management Training and Diplomas (CEFDG) and the Advisory National Commission of University Institutes of Technology (CCN-IUT). National external assessment agencies have a sectoral focus and work in a specific segment, relying on internal quality control procedures. Internal self-assessment is mandatory for all French universities that issue state-recognized diplomas. ; У статті наведено систему забезпечення якості вищої освіти Французької Республіки, розкрито особливості структури її системи; охарактеризовано діяльність національних агентств зовнішнього та внутрішнього оцінювання якості. Показано, що становлення французької системи оцінювання якості вищої освіти триває три десятиліття. Визначено періодизацію (чотири етапи) становлення системи забезпечення якості вищої освіти на основі реформування головного національного агентства з оцінювання якості. Охарактеризовано національні нормативно-правові документи регулювання забезпечення якості. Показано, що характерною рисою французької системи забезпечення якості вищої освіти є її підпорядкованість агентствам (ENQA та EQAR) на європейському рівні. Вона регулюється нормативно-правовими документами («Стандартами та рекомендаціями забезпечення якості в ЄПВО») на європейському рівні; низкою національних законів, зокрема Законом «Про фінанси» (2001 р.), Законом «Про свободу та відповідальність університетів» (2007 р.), Законом «Про вищу освіту та дослідження» (2013 р.); національними рекомендаціями та довідниками, які формують норми та процедури проведення оцінювання якості університетів. На національному рівні якість вищої освіти забезпечується шляхом зовнішнього оцінювання та внутрішнього самооцінювання закладів вищої освіти. Специфіка структури французької системи зовнішнього оцінювання якості полягає в різноманітності зовнішніх агентств та їхніх повноважень. Зовнішніми незалежним органами є Вища рада з оцінювання досліджень та вищої освіти (Hcéres), Генеральна інспекція державного управління освітою та навчанням (IGAENR), Комісія дипломованих інженерів (CTI), Комісія з оцінювання підготовки та дипломів у сфері менеджменту (CEFDG) та Консультативна національна комісія університетських технологічних інститутів (CCN-IUT). Національні агентства із зовнішнього оцінювання мають галузеву спрямованість та працюють у певному сегменті, спираючись на процедури внутрішнього контролю якості. Внутрішнє самооцінювання є обов'язковою процедурою для закладів вищої освіти, які видають дипломи, визнані державою.

Abstract. The concept of financial monitoring as a set of measures carried out by the entities of primary and state financial monitoring in the field of prevention and counteraction to separatist funding (article 110-2 of the Criminal Code of Ukraine), legalization (laundering) of criminally obtained property (article 209 of the Criminal Code of Ukraine), and terrorism funding (article 258-5 of the Criminal Code of Ukraine) is developed and proved. The relationship between the categories of «terrorism» and «finance» is determined in the following areas: money paid to terrorists for refusing to commit violence acts; covert funding of terrorist organizations by certain states, non-governmental organizations, and criminal groups; «money laundering» and its introduction into legal circulation; creation of own groups in commercial, credit and financial institutions by terrorist organizations; 'launderingof money' obtained as a result of criminal activity. The risks in the system of prevention of terrorism and counteraction to legalization of criminally obtained proceedsare outlined. They were defined as the following: non-transparent funding of political parties; the share of cash resources addressed to the mentioned criminal activity; «outflow» of capital; absence of a clearly defined sectoral risk assessment of the entities of primary financial monitoring in the field of prevention and counteraction to legalization (laundering) of criminally obtained proceeds. It is offered to include the risk of terrorism and separatism funding through deposit-taking corporations tobanking risks. An attempt has been made to accumulate the majority of the latest achievements (as legislative, theoretical and research aswell as applied ones) on the issues of legal regulation of the studied procedural, financial and legal relations, on the basis of which scientific views are proved and proposals for improving regulations in this area are worked out. Keywords: monitoring, banks, covert investigative actions, bank accounts monitoring, terrorism funding, banking risks, financial and legal relations. JEL Classification E42, E52, G28, K13, K14 Formulas: 0; fig.: 1; tabl.: 0; bibl.: 16. ; Анотація. Розроблено та обґрунтовано концепцію фінансового моніторингу як сукупності заходів, що здійснюються суб'єктами первинного і державного фінансового моніторингу у сфері превенції та протидії фінансуванню сепаратизму (стаття 110-2 КК України), легалізації (відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом (стаття 209 КК України), та фінансуванню тероризму (стаття 258-5 КК України). Визначено дотичність категорій «тероризм» і «фінанси» у таких площинах: грошові кошти, що виплачуються терористам за відмову від намірів учинення насильницьких дій; негласне фінансування терористичних організацій окремими державами, недержавними структурами, злочинними угрупованнями; «відмивання грошей» та їх введення в легальний обіг; створення терористичними організаціями власних структур у комерційних, кредитно-фінансових установах; «відмивання доходів», отриманих унаслідок злочинної діяльності. Окреслено ризики в системі запобігання проявам тероризму та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Такими платформами, зокрема, визначено: непрозоре фінансування політичних партій; питома вага готівкових ресурсів, адресованих для згаданої злочинної діяльності; «відплив» капіталів; відсутність чітко визначеної секторальної оцінки ризиків суб'єктів первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Запропоновано віднести до банківських ризиків ризик фінансування тероризму і сепаратизму опосередком депозитних корпорацій. Зроблено спробу акумулювати більшість новітніх здобутків (як законодавчих, теоретико-дослідних, так і прикладних) щодо прοблематики правового регулювання досліджуваних процесуальних, фінансово-правових відносин, на основі чого обґрунтовані наукові бачення та розроблено пропозиції щодо вдосконалення регламентації в цій сфері. Ключові слова: моніторинг, банки, негласні слідчі розшукові дії, моніторинг банківських рахунків, фінансування тероризму, банківські ризики, фінансово-правові відносини. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 16.

The relevance of the research topic is related to the growth of publishing activity in the field of foreign trade policy and is based on the analysis of such publications in the world's largest abstract database Scopus. The aim is to characterize the areas of research in the field of public administration of foreign trade, which is implemented on the basis of the method of bibliometric analysis of research in the international scientometric database Scopus. The analysis allowed to outline the subject-object sphere of foreign trade policy in different periods during 1974–2020. The positive trend of increasing the number of publications in the Scopus database on the subject is confirmed by the fact that research in public administration intensified in the 80s of the twentieth century. In general, during the study period, most articles were published in such fields as economics, econometrics, finance, social sciences, which accounts for almost half of research in the field of foreign trade policy. Research in 1974–1979 is devoted to the disclosure of the problems of foreign trade and the formation of foreign policy of the world in the field of environmental sciences and earth and planetary sciences. Instead, modern scientific research (2016–2020) deals with such issues as: supply chain management, participation of countries in global value chains, digitalization of trade, trade wars, accompanied by risks of foreign trade. The connections between the main key terms encountered in the research topic are analyzed and 6 clusters are formed (world trade policy; foreign trade of the EU and the USA; consequences of foreign trade on the socio-ecological and economic world system; strategic directions of foreign trade development; WTO principles and the policy of the participating countries; the policy of protectionism (tariff and non-tariff methods). It is determined that the task of the public sector is to form effective mechanisms of state management of foreign trade activities on the basis of identifying problematic issues in the field of foreign trade and applying the results of foreign policy. ; Актуальність теми дослідження пов'язана зі зростанням публікаційної активності в сфері зовнішньоторговельної політики та ґрунтується на здійсненні аналізу таких публікацій у найбільшій у світі реферативній базі даних Scopus. Метою є характеристика напрямів дослідження в сфері державного управління зовнішньоторговельною діяльністю, що реалізується на основі використання методу бібліометричного аналізу наукових досліджень у міжнародній наукометричній базі Scopus. Здійснення аналізу дозволило окреслити предметно-об'єктну сферу зовнішньоторговельної політики в різні періоди протягом 1974–2020 рр. Позитивна тенденція зростання кількості публікацій у базі Scopus за досліджуваною тематикою підтверджується тим фактом, що дослідження в сфері публічного управління активізувалися в 80-х роках ХХ ст. Вцілому за досліджуваний період найбільше статей опубліковано за такими галузями, як: економіка, економетрика, фінанси, соціальні науки, що становить майже половину наукових досліджень у сфері зовнішньоторговельної політики. Дослідження в 1974–1979 рр. присвячені розкриттю проблем зовнішньої торгівлі та формуванню напрямів зовнішньої політики країн світу в сфері наук про навколишнє середовище та наук про землю і планети. Натомість сучасні наукові пошуки (2016–2020 рр.) стосуються таких проблем, як: управління ланцюгами поставок, участь країн в глобальних ланцюгах створення вартості, діджиталізація торгівлі, торговельні війни, що супроводжується ризиками зовнішньоторговельної діяльності. Проаналізовано зв'язки між основними ключовими термінами, що зустрічаються в досліджуваній тематиці, та сформовано 6 кластерів (світова торговельна політика; зовнішня торгівля ЄС та США; наслідки зовнішньої торгівлі на соціо-еколого-економічну світову систему; стратегічні напрями розвитку зовнішньої торгівлі; принципи СОТ та політика країн-учасниць; політика протекціонізму (тарифні та нетарифні методи). Визначено, що завданням публічного сектору є формування ефективних механізмів державного управління зовнішньоторговельною діяльністю на підставі виявлення проблемних питань у сфері зовнішньої торгівлі та застосування результатів зовнішньої політики країни.

The relevance of the research topic is related to the growth of publishing activity in the field of foreign trade policy and is based on the analysis of such publications in the world's largest abstract database Scopus. The aim is to characterize the areas of research in the field of public administration of foreign trade, which is implemented on the basis of the method of bibliometric analysis of research in the international scientometric database Scopus. The analysis allowed to outline the subject-object sphere of foreign trade policy in different periods during 1974–2020. The positive trend of increasing the number of publications in the Scopus database on the subject is confirmed by the fact that research in public administration intensified in the 80s of the twentieth century. In general, during the study period, most articles were published in such fields as economics, econometrics, finance, social sciences, which accounts for almost half of research in the field of foreign trade policy. Research in 1974–1979 is devoted to the disclosure of the problems of foreign trade and the formation of foreign policy of the world in the field of environmental sciences and earth and planetary sciences. Instead, modern scientific research (2016–2020) deals with such issues as: supply chain management, participation of countries in global value chains, digitalization of trade, trade wars, accompanied by risks of foreign trade. The connections between the main key terms encountered in the research topic are analyzed and 6 clusters are formed (world trade policy; foreign trade of the EU and the USA; consequences of foreign trade on the socio-ecological and economic world system; strategic directions of foreign trade development; WTO principles and the policy of the participating countries; the policy of protectionism (tariff and non-tariff methods). It is determined that the task of the public sector is to form effective mechanisms of state management of foreign trade activities on the basis of identifying problematic issues in the field of foreign trade and applying the results of foreign policy. ; Актуальність теми дослідження пов'язана зі зростанням публікаційної активності в сфері зовнішньоторговельної політики та ґрунтується на здійсненні аналізу таких публікацій у найбільшій у світі реферативній базі даних Scopus. Метою є характеристика напрямів дослідження в сфері державного управління зовнішньоторговельною діяльністю, що реалізується на основі використання методу бібліометричного аналізу наукових досліджень у міжнародній наукометричній базі Scopus. Здійснення аналізу дозволило окреслити предметно-об'єктну сферу зовнішньоторговельної політики в різні періоди протягом 1974–2020 рр. Позитивна тенденція зростання кількості публікацій у базі Scopus за досліджуваною тематикою підтверджується тим фактом, що дослідження в сфері публічного управління активізувалися в 80-х роках ХХ ст. Вцілому за досліджуваний період найбільше статей опубліковано за такими галузями, як: економіка, економетрика, фінанси, соціальні науки, що становить майже половину наукових досліджень у сфері зовнішньоторговельної політики. Дослідження в 1974–1979 рр. присвячені розкриттю проблем зовнішньої торгівлі та формуванню напрямів зовнішньої політики країн світу в сфері наук про навколишнє середовище та наук про землю і планети. Натомість сучасні наукові пошуки (2016–2020 рр.) стосуються таких проблем, як: управління ланцюгами поставок, участь країн в глобальних ланцюгах створення вартості, діджиталізація торгівлі, торговельні війни, що супроводжується ризиками зовнішньоторговельної діяльності. Проаналізовано зв'язки між основними ключовими термінами, що зустрічаються в досліджуваній тематиці, та сформовано 6 кластерів (світова торговельна політика; зовнішня торгівля ЄС та США; наслідки зовнішньої торгівлі на соціо-еколого-економічну світову систему; стратегічні напрями розвитку зовнішньої торгівлі; принципи СОТ та політика країн-учасниць; політика протекціонізму (тарифні та нетарифні методи). Визначено, що завданням публічного сектору є формування ефективних механізмів державного управління зовнішньоторговельною діяльністю на підставі виявлення проблемних питань у сфері зовнішньої торгівлі та застосування результатів зовнішньої політики країни.

The relevance of the research topic is related to the growth of publishing activity in the field of foreign trade policy and is based on the analysis of such publications in the world's largest abstract database Scopus. The aim is to characterize the areas of research in the field of public administration of foreign trade, which is implemented on the basis of the method of bibliometric analysis of research in the international scientometric database Scopus. The analysis allowed to outline the subject-object sphere of foreign trade policy in different periods during 1974–2020. The positive trend of increasing the number of publications in the Scopus database on the subject is confirmed by the fact that research in public administration intensified in the 80s of the twentieth century. In general, during the study period, most articles were published in such fields as economics, econometrics, finance, social sciences, which accounts for almost half of research in the field of foreign trade policy. Research in 1974–1979 is devoted to the disclosure of the problems of foreign trade and the formation of foreign policy of the world in the field of environmental sciences and earth and planetary sciences. Instead, modern scientific research (2016–2020) deals with such issues as: supply chain management, participation of countries in global value chains, digitalization of trade, trade wars, accompanied by risks of foreign trade. The connections between the main key terms encountered in the research topic are analyzed and 6 clusters are formed (world trade policy; foreign trade of the EU and the USA; consequences of foreign trade on the socio-ecological and economic world system; strategic directions of foreign trade development; WTO principles and the policy of the participating countries; the policy of protectionism (tariff and non-tariff methods). It is determined that the task of the public sector is to form effective mechanisms of state management of foreign trade activities on the basis of identifying problematic issues in the field of foreign trade and applying the results of foreign policy. ; Актуальність теми дослідження пов'язана зі зростанням публікаційної активності в сфері зовнішньоторговельної політики та ґрунтується на здійсненні аналізу таких публікацій у найбільшій у світі реферативній базі даних Scopus. Метою є характеристика напрямів дослідження в сфері державного управління зовнішньоторговельною діяльністю, що реалізується на основі використання методу бібліометричного аналізу наукових досліджень у міжнародній наукометричній базі Scopus. Здійснення аналізу дозволило окреслити предметно-об'єктну сферу зовнішньоторговельної політики в різні періоди протягом 1974–2020 рр. Позитивна тенденція зростання кількості публікацій у базі Scopus за досліджуваною тематикою підтверджується тим фактом, що дослідження в сфері публічного управління активізувалися в 80-х роках ХХ ст. Вцілому за досліджуваний період найбільше статей опубліковано за такими галузями, як: економіка, економетрика, фінанси, соціальні науки, що становить майже половину наукових досліджень у сфері зовнішньоторговельної політики. Дослідження в 1974–1979 рр. присвячені розкриттю проблем зовнішньої торгівлі та формуванню напрямів зовнішньої політики країн світу в сфері наук про навколишнє середовище та наук про землю і планети. Натомість сучасні наукові пошуки (2016–2020 рр.) стосуються таких проблем, як: управління ланцюгами поставок, участь країн в глобальних ланцюгах створення вартості, діджиталізація торгівлі, торговельні війни, що супроводжується ризиками зовнішньоторговельної діяльності. Проаналізовано зв'язки між основними ключовими термінами, що зустрічаються в досліджуваній тематиці, та сформовано 6 кластерів (світова торговельна політика; зовнішня торгівля ЄС та США; наслідки зовнішньої торгівлі на соціо-еколого-економічну світову систему; стратегічні напрями розвитку зовнішньої торгівлі; принципи СОТ та політика країн-учасниць; політика протекціонізму (тарифні та нетарифні методи). Визначено, що завданням публічного сектору є формування ефективних механізмів державного управління зовнішньоторговельною діяльністю на підставі виявлення проблемних питань у сфері зовнішньої торгівлі та застосування результатів зовнішньої політики країни.

The relevance of the research topic is related to the growth of publishing activity in the field of foreign trade policy and is based on the analysis of such publications in the world's largest abstract database Scopus. The aim is to characterize the areas of research in the field of public administration of foreign trade, which is implemented on the basis of the method of bibliometric analysis of research in the international scientometric database Scopus. The analysis allowed to outline the subject-object sphere of foreign trade policy in different periods during 1974–2020. The positive trend of increasing the number of publications in the Scopus database on the subject is confirmed by the fact that research in public administration intensified in the 80s of the twentieth century. In general, during the study period, most articles were published in such fields as economics, econometrics, finance, social sciences, which accounts for almost half of research in the field of foreign trade policy. Research in 1974–1979 is devoted to the disclosure of the problems of foreign trade and the formation of foreign policy of the world in the field of environmental sciences and earth and planetary sciences. Instead, modern scientific research (2016–2020) deals with such issues as: supply chain management, participation of countries in global value chains, digitalization of trade, trade wars, accompanied by risks of foreign trade. The connections between the main key terms encountered in the research topic are analyzed and 6 clusters are formed (world trade policy; foreign trade of the EU and the USA; consequences of foreign trade on the socio-ecological and economic world system; strategic directions of foreign trade development; WTO principles and the policy of the participating countries; the policy of protectionism (tariff and non-tariff methods). It is determined that the task of the public sector is to form effective mechanisms of state management of foreign trade activities on the basis of identifying problematic issues in the field of foreign trade and applying the results of foreign policy. ; Актуальність теми дослідження пов'язана зі зростанням публікаційної активності в сфері зовнішньоторговельної політики та ґрунтується на здійсненні аналізу таких публікацій у найбільшій у світі реферативній базі даних Scopus. Метою є характеристика напрямів дослідження в сфері державного управління зовнішньоторговельною діяльністю, що реалізується на основі використання методу бібліометричного аналізу наукових досліджень у міжнародній наукометричній базі Scopus. Здійснення аналізу дозволило окреслити предметно-об'єктну сферу зовнішньоторговельної політики в різні періоди протягом 1974–2020 рр. Позитивна тенденція зростання кількості публікацій у базі Scopus за досліджуваною тематикою підтверджується тим фактом, що дослідження в сфері публічного управління активізувалися в 80-х роках ХХ ст. Вцілому за досліджуваний період найбільше статей опубліковано за такими галузями, як: економіка, економетрика, фінанси, соціальні науки, що становить майже половину наукових досліджень у сфері зовнішньоторговельної політики. Дослідження в 1974–1979 рр. присвячені розкриттю проблем зовнішньої торгівлі та формуванню напрямів зовнішньої політики країн світу в сфері наук про навколишнє середовище та наук про землю і планети. Натомість сучасні наукові пошуки (2016–2020 рр.) стосуються таких проблем, як: управління ланцюгами поставок, участь країн в глобальних ланцюгах створення вартості, діджиталізація торгівлі, торговельні війни, що супроводжується ризиками зовнішньоторговельної діяльності. Проаналізовано зв'язки між основними ключовими термінами, що зустрічаються в досліджуваній тематиці, та сформовано 6 кластерів (світова торговельна політика; зовнішня торгівля ЄС та США; наслідки зовнішньої торгівлі на соціо-еколого-економічну світову систему; стратегічні напрями розвитку зовнішньої торгівлі; принципи СОТ та політика країн-учасниць; політика протекціонізму (тарифні та нетарифні методи). Визначено, що завданням публічного сектору є формування ефективних механізмів державного управління зовнішньоторговельною діяльністю на підставі виявлення проблемних питань у сфері зовнішньої торгівлі та застосування результатів зовнішньої політики країни.

The activity of the French National Gendarmerie in the law enforcement sphere was analyzed in the article. In France, law enforcement bodies operate in the system of executive authorities, covering such spheres of public relations as internal affairs, finance, economics, defense, etc. Analyzing the structure and organization of law enforcement agencies in France, it should be noted that, unlike the UnitedKing dom, this state has two types of national police forces: 1) National Police and 2) National Gendarmerie.The main functions performed by the National Guard of Ukraine are: protection of public order, protection and protection of life, health, rights, freedoms and legitimate interests of citizens. The development and reformation of the National Guard of Ukraine, due to the need to develop new approaches, makes use of the best foreign practices to ensure the protection of citizens and ensure public order. An important role in this task is given to the units of the mobile gendarmerie. Mobile Gendarmerie is one of the units of the National Gendarmerie of France, which performs tasks of maintaining public order, namely security during mass events, detention of offenders, their convoy, escort, defense of diplomatic missions of France in other countries.Now, the problem of effective organization of public order protection by theun its of the National Guard of Ukraine remains unresolved, as there is an urgent need for a radical reorganization of the patrol service. ¬e French model of law enforcement has both its own special features and the general characteristics that are inherent in law enforcement systems in many European countries. The specificity of the gendarmerie, as a special military formation, is confirmed by the fact that Austria, Spain, Italy, France, which reduce the number of their armed forces, thenumber of ge ndarmes, on the contrary, increases. ¬erefore, in France, the construction of public safety services is characterize by the presence of units designed to strengthen the police functions of public order.ьRecommendations are made to use the experience of organizing a service for the protection of public order of the National Gendarmerie of France by units of the National Guard of Ukraine. ; У статті проведений аналіз діяльності Національної жандармерії Франції у правоохоронній сфері. У Франції правоохоронні органи функціонують у системі органів виконавчої влади, охоплюючи такі сфери суспільних відносин, як внутрішні справи, фінанси, економіка, оборона тощо. Аналізуючи структуру та організацію правоохоронних органів Франції, слід відмітити, що ця держава, на відміну від Великої Британії, має аж два види національних поліцейських сил: Національну поліцію та Національну жандармерію.До основних функцій, які виконує Національна гвардія України, належать: охорона громадського порядку, забезпечення захисту та охорони жит-тя, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів громадян. Розвиток та реформація Національної гвардії України у зв'язку з необхідністю розробки нових підходів зумовлює використання кращих іноземних практик щодо забезпечення захищеності громадян та забезпечення публічного порядку. Важлива роль у виконанні цього завдання відводиться підрозділам мобільної жандармерії. Мобільна жандармерія – один із підрозділів Національної жандармерії Франції, який виконує завдання по підтриманню громадського порядку, а саме забезпечення безпеки під час проведення масових заходів, затримання порушників, їх конвоювання, супроводження, захист дипломатичних представництв Франції у інших країнах.На сьогодні проблема ефективної організації охорони громадського порядку підрозділами Національної гвардії України залишається невирішеною, адже існує актуальна необхідність кардинальної перебудови патрульної служби. Французька модель правоохоронних органів має як свої особливі риси, так і загальні характеристики, які притаманні правоохоронним системам багатьох країн Європи. Специфіку жандармерії як особливого військового формування підтверджує те, що Австрія, Іспанія, Італія, Франція, які знижують чисельність своїх збройних сил, чисельність жандармерії навпаки збільшують. Так у Франції побудова служб громадської безпеки характеризується наявністю підрозділів, покликаних посилювати поліцейські функції забезпечення громадського порядку. Запропоновані рекомендації використання досвіду організації служби з охорони громадського порядку Національної жандармерії Франції підрозділами Національної гвардії України.

The article examines the subject of legislative regulation and its limits in the context of regulatory regulation of prices (tariffs). The French experience of constitutional regulation and the practice of the Constitutional Council on the subject of legislative regulation are analyzed. Proposals have been made for a narrow interpretation of the parliament's right to determine the principles of domestic and foreign policy by adopting a separate law on such principles. It is assumed that the definition of the principles of domestic and foreign policy is implemented through the adoption of a special Law of Ukraine of July 1,2010 Verkhovna Rada of Ukraine "On Principles of Domestic and Foreign Policy" № 2411-VI, other laws adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine laws (paragraph 1 of part 1 of Article 85). The conclusion on inexhaustibility of a subject of legislative regulation by article 92 of the Constitution of Ukraine is made. It is concluded that the Government has the right to exercise individual legal regulation in the field of tariffs, the relevant term is actively used in legal theory in the context of legal regulation or legal regulation mechanism and means the implementation of law enforcement. Naming of four spheres in item 3 of Article 106 of the Constitution of Ukraine (prices, finances, investments and taxes) means a single approach to them. It is hardly logical to see the price sphere in this list as a special one that has a special status from the point of view of its normative regulation, one that should be based on by-laws, while other spheres should be based on legislative regulations. In addition, the Practice of the CCU of 2004 refutes the idea of exclusively "principles" (principles, principles) in the regulation of prices and tariffs (the decision of the CCU of March 16,2004 № 6-rp/2004) (the case of printed periodicals) and the decision of 15 April 2004 № 10-rp/2004 (case on determining the minimum price for sugar). ; У статті досліджено предмет законодавчого регулювання і його межі в контексті нормативного регулювання цін (тарифи). Проаналізовано французький досвід конституційного регулювання і практику Конституційної Ради щодо предмета законодавчого регулювання. Висловлені пропозиції щодо вузької інтерпретації права парламенту стосовного визначення засад внутрішньої і зовнішньої політикишляхом ухвалення окремого закону про такі засади. Припускається, що визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики реалізоване шляхом ухвалення Верховною Радою України спеціального Закону від 1 липня 2010 року № 2411-УІ «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», інші ж закони, ухвалені Верховною Радою України, охоплюються компетенцією парламенту щодо ухвалення законів (пункт 1 частини 1 статті 85). Зроблено висновок щодо невичерпності предмета законодавчого регулювання статтею 92 Конституції України. Зроблено висновок про те, що Уряд має право здійснювати саме індивідуальне правове регулювання у сфері тарифів, відповідний термін активно використовується в теорії права в контексті теорії правового регулювання або механізму правового регулювання й означає здійснення правозастосуван-ня. Поіменування чотирьох сфер у пункті 3 статті 106 Конституції України (ціни, фінанси, інвестиції і податки) означає єдиний підхід щодо них. Навряд чи логічно вбачати цінову сферу в цьому переліку як якусь особливу, що має особливий статус з погляду її нормативного регулювання, таку, що має базуватися на підзаконній реґламентації, водночас інші сфери мають базуватися на реґламентації законодавчій. Крім того, практика Конституційного Суду України 2004 року спростовує ідею виключно «засад» (принципи, начала) у регулюванні цін і тарифів (рішення Конституційного Суду України від 16 березня 2004 року № 6-рп/2004 (справа про друковані періодичні видання), а також рішення від 15 квітня 2004 року № 10-рп/2004 (справа про визначення мінімальної ціни на цукор).

The relevance of the research topic is related to the growth of publishing activity in the field of foreign trade policy and is based on the analysis of such publications in the world's largest abstract database Scopus. The aim is to characterize the areas of research in the field of public administration of foreign trade, which is implemented on the basis of the method of bibliometric analysis of research in the international scientometric database Scopus. The analysis allowed to outline the subject-object sphere of foreign trade policy in different periods during 1974–2020. The positive trend of increasing the number of publications in the Scopus database on the subject is confirmed by the fact that research in public administration intensified in the 80s of the twentieth century. In general, during the study period, most articles were published in such fields as economics, econometrics, finance, social sciences, which accounts for almost half of research in the field of foreign trade policy. Research in 1974–1979 is devoted to the disclosure of the problems of foreign trade and the formation of foreign policy of the world in the field of environmental sciences and earth and planetary sciences. Instead, modern scientific research (2016–2020) deals with such issues as: supply chain management, participation of countries in global value chains, digitalization of trade, trade wars, accompanied by risks of foreign trade. The connections between the main key terms encountered in the research topic are analyzed and 6 clusters are formed (world trade policy; foreign trade of the EU and the USA; consequences of foreign trade on the socio-ecological and economic world system; strategic directions of foreign trade development; WTO principles and the policy of the participating countries; the policy of protectionism (tariff and non-tariff methods). It is determined that the task of the public sector is to form effective mechanisms of state management of foreign trade activities on the basis of identifying problematic issues in the field of foreign trade and applying the results of foreign policy. ; Актуальність теми дослідження пов'язана зі зростанням публікаційної активності в сфері зовнішньоторговельної політики та ґрунтується на здійсненні аналізу таких публікацій у найбільшій у світі реферативній базі даних Scopus. Метою є характеристика напрямів дослідження в сфері державного управління зовнішньоторговельною діяльністю, що реалізується на основі використання методу бібліометричного аналізу наукових досліджень у міжнародній наукометричній базі Scopus. Здійснення аналізу дозволило окреслити предметно-об'єктну сферу зовнішньоторговельної політики в різні періоди протягом 1974–2020 рр. Позитивна тенденція зростання кількості публікацій у базі Scopus за досліджуваною тематикою підтверджується тим фактом, що дослідження в сфері публічного управління активізувалися в 80-х роках ХХ ст. Вцілому за досліджуваний період найбільше статей опубліковано за такими галузями, як: економіка, економетрика, фінанси, соціальні науки, що становить майже половину наукових досліджень у сфері зовнішньоторговельної політики. Дослідження в 1974–1979 рр. присвячені розкриттю проблем зовнішньої торгівлі та формуванню напрямів зовнішньої політики країн світу в сфері наук про навколишнє середовище та наук про землю і планети. Натомість сучасні наукові пошуки (2016–2020 рр.) стосуються таких проблем, як: управління ланцюгами поставок, участь країн в глобальних ланцюгах створення вартості, діджиталізація торгівлі, торговельні війни, що супроводжується ризиками зовнішньоторговельної діяльності. Проаналізовано зв'язки між основними ключовими термінами, що зустрічаються в досліджуваній тематиці, та сформовано 6 кластерів (світова торговельна політика; зовнішня торгівля ЄС та США; наслідки зовнішньої торгівлі на соціо-еколого-економічну світову систему; стратегічні напрями розвитку зовнішньої торгівлі; принципи СОТ та політика країн-учасниць; політика протекціонізму (тарифні та нетарифні методи). Визначено, що завданням публічного сектору є формування ефективних механізмів державного управління зовнішньоторговельною діяльністю на підставі виявлення проблемних питань у сфері зовнішньої торгівлі та застосування результатів зовнішньої політики країни.

This article deals with the functioning and development of the financial market of Ukraine in the conditions of global competitiveness. Analyzed on the basis of statistical data, in particular World economic forum, level of globalization of Ukraine in comparison with leading countries of the European Union, investigated the main parameters of activity of the financial market of Ukraine in the international economic space. On the basis of the conducted research the factors that influence its effective functioning and development were found out. The key directions of improvement of activity of the financial market of Ukraine ; В статье рассмотрены функционирование и развитие финансового рынка Украины в условиях глобальной конкурентоспособности.Проанализированы на основе статистических данных, в частности World Economic Forum, уровень глобализации Украины в сравнении с ведущими странами Европейского Союза, исследованы основные параметры деятельности финансового рынка Украины в международном экономическом пространстве. На основе проведенного исследования определены факторы, которые вливают на его эффективное функционирование и развитие, а также были разработаны ключевые направления по улучшению деятельности финансового рынка Украины и увеличению уровня его конкурентоспособности. ; У статті розглянуто функціонування та розвиток фінансового ринку України в умовах глобальної конкурентоспроможності. Проаналізовано на основі статистичних даних, зокрема World Economic Forum, рівень глобалізованості України в порівнянні із провідними країнами Європейського Союзу, досліджено основні параметри діяльності фінансового ринку Україні в міжнародному економічному просторі. На основі проведеного дослідження виявлено фактори, які вливають на його ефективне функціонування і розвиток, а також було розроблено ключові напрями щодо поліпшення діяльності фінансового ринку України і сприяння збільшення рівня його конкурентоспроможності.

The article reveals the economic essence of the concept of «social economy». The place and role of the social economy in the development of the social sphere in European countries are substantiated. Emphasis is placed on strengthening the issue of development of social enterprises as the main subjects of the social economy at the level of the European Union and other supranational formations, international organizations and states. Characteristic features and spheres of functioning of social enterprises in European countries are determined. It is shown that the composition of social enterprises in Europe includes: enterprises for which the provision of social services and the achievement of the common good is the goal of commercial activity, often in the form of social innovation; enterprises that reinvest profits in order to achieve social goals; enterprises, the system of ownership or management of which is formed on the basis of democratic participatory principles. The list of subjects of social economy is given; identified the main areas of their operation: industry, agriculture, energy, housing, construction, digital economy, innovative development, education, health, culture, sports, social security, banking, insurance. Typification of social enterprises is substantiated. Problematic aspects in the field of state support and support of social enterprises, which negatively affect the distribution of entities and hinder their development, have been identified. The sources of financial support for the development of social enterprises in European countries are studied, among which the role of the state as the main consumer of goods and services produced by social enterprises is highlighted. The classification of sources of financing of social enterprises into public and private finances is substantiated. The directions of stimulating the development and spread of social enterprises in Ukraine and the main advantages of implementing the concept of social economy and social enterprises in ensuring socio-economic development and development of the social sphere in the country are substantiated. It is proved that for Ukraine the issue of social economy development is an effective basis for diversification and improving the quality of social services to the population. ; Розкрито економічну сутність поняття «соціальна економіка». Обґрунтовано місце і роль соціальної економіки в розвитку соціальної сфери у країнах Європи. Акцентовано на посиленні уваги до питання розвитку соціальних підприємств як основних суб'єктів соціальної економіки на рівні Європейського Союзу та інших наднаціональних формувань, міжнародних організацій і держав. Визначено характерні особливості та сфери функціонування соціальних підприємств у країнах Європи. Виявлено проблемні аспекти у сфері державного забезпечення і підтримки функціонування соціальних підприємств, які негативно впливають на поширення суб'єктів і стримують їхній розвиток. Досліджено джерела фінансового забезпечення розвитку соціальних підприємств у країнах Європи, серед яких виділено роль держави як основного споживача товарів і послуг, вироблених соціальними підприємствами. Обґрунтовано напрями стимулювання розвитку і поширення соціальних підприємств в Україні. Аргументовано основні переваги впровадження концепції соціальної економіки і соціальних підприємств у забезпеченні соціально-економічного розвитку та розвитку соціальної сфери в державі. Доведено, що для України питання розвитку соціальної економіки є ефективною основою диверсифікації та підвищення якості надання соціальних послуг населенню.

The article reveals the economic essence of the concept of «social economy». The place and role of the social economy in the development of the social sphere in European countries are substantiated. Emphasis is placed on strengthening the issue of development of social enterprises as the main subjects of the social economy at the level of the European Union and other supranational formations, international organizations and states. Characteristic features and spheres of functioning of social enterprises in European countries are determined. It is shown that the composition of social enterprises in Europe includes: enterprises for which the provision of social services and the achievement of the common good is the goal of commercial activity, often in the form of social innovation; enterprises that reinvest profits in order to achieve social goals; enterprises, the system of ownership or management of which is formed on the basis of democratic participatory principles. The list of subjects of social economy is given; identified the main areas of their operation: industry, agriculture, energy, housing, construction, digital economy, innovative development, education, health, culture, sports, social security, banking, insurance. Typification of social enterprises is substantiated. Problematic aspects in the field of state support and support of social enterprises, which negatively affect the distribution of entities and hinder their development, have been identified. The sources of financial support for the development of social enterprises in European countries are studied, among which the role of the state as the main consumer of goods and services produced by social enterprises is highlighted. The classification of sources of financing of social enterprises into public and private finances is substantiated. The directions of stimulating the development and spread of social enterprises in Ukraine and the main advantages of implementing the concept of social economy and social enterprises in ensuring socio-economic development and development of the social sphere in the country are substantiated. It is proved that for Ukraine the issue of social economy development is an effective basis for diversification and improving the quality of social services to the population. ; Розкрито економічну сутність поняття «соціальна економіка». Обґрунтовано місце і роль соціальної економіки в розвитку соціальної сфери у країнах Європи. Акцентовано на посиленні уваги до питання розвитку соціальних підприємств як основних суб'єктів соціальної економіки на рівні Європейського Союзу та інших наднаціональних формувань, міжнародних організацій і держав. Визначено характерні особливості та сфери функціонування соціальних підприємств у країнах Європи. Виявлено проблемні аспекти у сфері державного забезпечення і підтримки функціонування соціальних підприємств, які негативно впливають на поширення суб'єктів і стримують їхній розвиток. Досліджено джерела фінансового забезпечення розвитку соціальних підприємств у країнах Європи, серед яких виділено роль держави як основного споживача товарів і послуг, вироблених соціальними підприємствами. Обґрунтовано напрями стимулювання розвитку і поширення соціальних підприємств в Україні. Аргументовано основні переваги впровадження концепції соціальної економіки і соціальних підприємств у забезпеченні соціально-економічного розвитку та розвитку соціальної сфери в державі. Доведено, що для України питання розвитку соціальної економіки є ефективною основою диверсифікації та підвищення якості надання соціальних послуг населенню.

The article was developed and proved the concept of financial monitoring as a set of actions taken by entities of initial and state financial monitoring in prevention and counteraction to legalization of proceeds from crime, financing of terrorism, separatism and the proliferation of weapons of mass destruction.The appropriateness of the categories "terrorism" and "finances" in the following areas are determined: money paid to terrorists for refusing to commit violent actions; unwritten funding terrorist organizations, individual states, non-state funds, criminal groups and entities; "Money laundering" and their introduction into legal turnover; creation of terrorist organizations of their own structures in the commercial and credit and financial spheres; cash received as a result of active criminal operations.The risks in the system of prevention of the manifestations of terrorism and counteraction to the legalization of proceeds from crime are outlined. These platforms, including defined: non-transparent financing of political parties; low financial and legal literacy; a significant proportion of the specific weight of cash circulation; outflow of capital; increase in organized crime; the lack of a sectorial risk assessment of entities of initial financial monitoring in the area of prevention and counteraction to the legalization (laundering) of proceeds from crime.The priority areas of financial investigations are as follows: financing of terrorism and separatism; laundering of proceeds from corruption; use of cash in schemes for the legalization of proceeds from crime.The risk of financing terrorism and separatism by depository corporations is proposed to be related to bank risks.It is proposed to supplement the "Regulation on the organization of internal control in banks of Ukraine", in terms of determining the categories of risk, the definition of "compliance risk of financial monitoring". ; Разработано и обосновано концепцию финансового мониторинга как совокупности мероприятий, осуществляемых субъектами первичного и государственного финансового мониторинга в сфере предотвращения и противодействия легализации доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма, сепаратизма и распространению оружия массового уничтожения.Определены риски в системе проявлений терроризма и противодействия легализации доходов, полученных преступным путем: непрозрачное финансирование политических партий; низкий уровень финансовой и правовой грамотности; значительная часть удельного веса оборота наличных; отток капиталов; рост организованной преступности; отсутствие секторальной оценки рисков субъектов первичного финансового мониторинга в сфере предотвращения и противодействия легализации (отмывания) доходов, полученных преступным путем.Приоритетными направлениями финансовых расследований определено: финансирование терроризма и сепаратизма; отмывания доходов, полученных от коррупционных деяний; использование наличных в схемах легализации доходов, полученных преступным путем.Риск финансирования терроризма и сепаратизма посредством банковских учреждений предложено отнести к банковским рискам.Предложено дополнить Положение об организации внутреннего контроля в банках Украины, в части определения категорий риска, дефиницией «комплаенс-риска финансового мониторинга». ; Розроблено та обґрунтовано концепцію фінансового моніторингу як сукупності заходів, які здійснюються суб'єктами первинного і державного фінансового моніторингу у сфері превенції та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, сепаратизму та розповсюдженню зброї масового знищення.Визначено дотичність категорій «тероризм» і «фінанси» у таких площинах: грошові коштів, що виплачуються терористам за відмову від намірів вчинення насильницьких дій; негласне фінансування терористичних організацій окремими державами, недержавними фондами, злочинними угрупованнями та юридичними особами; «відмивання грошей» та їх введення в легальний обіг; створення терористичними організаціями власних структур у комерційній та кредитно-фінансовій сферах; готівки, отриманої внаслідок активних злочинних операцій.Окреслено ризики в системі запобігання проявам тероризму та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Такими платформами, зокрема, визначено: непрозоре фінансування політичних партій; низький рівень фінансової й правової грамотності; значна частка питомої ваги обігу готівки; відплив капіталів; зростання організованої злочинності; відсутність секторальної оцінки ризиків суб'єктів первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.Пріоритетними напрямами фінансових розслідувань визначено: фінансування тероризму та сепаратизму; відмивання доходів, отриманих від корупційних діянь; використання готівки у схемах легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.Ризик фінансування тероризму та сепаратизму опосередком депозитних корпорацій запропоновано віднести до банківських ризиків.Запропоновано доповнити Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України, в частині визначення категорій ризику, дефініцією «комплаєнс-ризику фінансового моніторингу» — ризику притягнення до юридичної відповідальності, виникнення фінансових збитків і репутаційних втрат, що може зазнати депозитна корпорація у зв'язку з недотриманням норм чинного законодавства і правил корпоративної етики в частині виконання нею обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу.

The article was developed and proved the concept of financial monitoring as a set of actions taken by entities of initial and state financial monitoring in prevention and counteraction to legalization of proceeds from crime, financing of terrorism, separatism and the proliferation of weapons of mass destruction.The appropriateness of the categories "terrorism" and "finances" in the following areas are determined: money paid to terrorists for refusing to commit violent actions; unwritten funding terrorist organizations, individual states, non-state funds, criminal groups and entities; "Money laundering" and their introduction into legal turnover; creation of terrorist organizations of their own structures in the commercial and credit and financial spheres; cash received as a result of active criminal operations.The risks in the system of prevention of the manifestations of terrorism and counteraction to the legalization of proceeds from crime are outlined. These platforms, including defined: non-transparent financing of political parties; low financial and legal literacy; a significant proportion of the specific weight of cash circulation; outflow of capital; increase in organized crime; the lack of a sectorial risk assessment of entities of initial financial monitoring in the area of prevention and counteraction to the legalization (laundering) of proceeds from crime.The priority areas of financial investigations are as follows: financing of terrorism and separatism; laundering of proceeds from corruption; use of cash in schemes for the legalization of proceeds from crime.The risk of financing terrorism and separatism by depository corporations is proposed to be related to bank risks.It is proposed to supplement the "Regulation on the organization of internal control in banks of Ukraine", in terms of determining the categories of risk, the definition of "compliance risk of financial monitoring". ; Разработано и обосновано концепцию финансового мониторинга как совокупности мероприятий, осуществляемых субъектами первичного и государственного финансового мониторинга в сфере предотвращения и противодействия легализации доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма, сепаратизма и распространению оружия массового уничтожения.Определены риски в системе проявлений терроризма и противодействия легализации доходов, полученных преступным путем: непрозрачное финансирование политических партий; низкий уровень финансовой и правовой грамотности; значительная часть удельного веса оборота наличных; отток капиталов; рост организованной преступности; отсутствие секторальной оценки рисков субъектов первичного финансового мониторинга в сфере предотвращения и противодействия легализации (отмывания) доходов, полученных преступным путем.Приоритетными направлениями финансовых расследований определено: финансирование терроризма и сепаратизма; отмывания доходов, полученных от коррупционных деяний; использование наличных в схемах легализации доходов, полученных преступным путем.Риск финансирования терроризма и сепаратизма посредством банковских учреждений предложено отнести к банковским рискам.Предложено дополнить Положение об организации внутреннего контроля в банках Украины, в части определения категорий риска, дефиницией «комплаенс-риска финансового мониторинга». ; Розроблено та обґрунтовано концепцію фінансового моніторингу як сукупності заходів, які здійснюються суб'єктами первинного і державного фінансового моніторингу у сфері превенції та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, сепаратизму та розповсюдженню зброї масового знищення.Визначено дотичність категорій «тероризм» і «фінанси» у таких площинах: грошові коштів, що виплачуються терористам за відмову від намірів вчинення насильницьких дій; негласне фінансування терористичних організацій окремими державами, недержавними фондами, злочинними угрупованнями та юридичними особами; «відмивання грошей» та їх введення в легальний обіг; створення терористичними організаціями власних структур у комерційній та кредитно-фінансовій сферах; готівки, отриманої внаслідок активних злочинних операцій.Окреслено ризики в системі запобігання проявам тероризму та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Такими платформами, зокрема, визначено: непрозоре фінансування політичних партій; низький рівень фінансової й правової грамотності; значна частка питомої ваги обігу готівки; відплив капіталів; зростання організованої злочинності; відсутність секторальної оцінки ризиків суб'єктів первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.Пріоритетними напрямами фінансових розслідувань визначено: фінансування тероризму та сепаратизму; відмивання доходів, отриманих від корупційних діянь; використання готівки у схемах легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.Ризик фінансування тероризму та сепаратизму опосередком депозитних корпорацій запропоновано віднести до банківських ризиків.Запропоновано доповнити Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України, в частині визначення категорій ризику, дефініцією «комплаєнс-ризику фінансового моніторингу» — ризику притягнення до юридичної відповідальності, виникнення фінансових збитків і репутаційних втрат, що може зазнати депозитна корпорація у зв'язку з недотриманням норм чинного законодавства і правил корпоративної етики в частині виконання нею обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу.