Політична безпека пов'язана з відсутністю зовнішніх і внутрішніх загроз або зменшенням їх гостроти. Забезпечення внутрішньої громадської безпеки має починатися з пояснення характеру взаємовідносин між політико-інституційними структурами і найбільш активними соціальними групами. Автор пропонує використовувати ментальний конструкт, як індикатор конфлікту/гармонії в цих відносинах, і реалізувати цю ідею, порівнюючи ментальні конструкти політичних інститутів і суспільного середовища. У cтатті розкривається один з методів щодо реалізації цієї ідеї. Цей метод ґрунтується на пошуку провідних цінностей, котрі властиві базовим політико-інституційним структурам і суспільному середовищу. У ментальному конструкті виділено раціональну та ірраціональну складову. Встановлено формулу, яка дає можливість порівняти й оцінити конгруентність ментальних конструктів політико-інституційних структур і оточуючого середовища на основі виявлених цінностей. Як приклад використання цієї формули була проведена оцінка рівня політичної стабільності і безпеки в Україні. Емпіричною базою дослідження є результати опитувань громадської думки, які виконує фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Звернення Президента України Петра Порошенка до українського парламенту 04.06.2015р. та інші документи.
Political security is connected with the lack of external and internal threats, or the reduction of their severity. The maintenance of the internal public security should start from the explanation of the nature of the relationship between the political and institutional structures and most active social groups. The author suggests using a mental construct as an indicator of conflict/harmony in this sphere. It has been proposed to implement this idea by comparing the mental constructs of political institutions and social environment. One of the methods to implement this idea has been revealed in the article. This method is based on the search of leading values which are characterizing basic political and institutional structures and social environment. Two components have been described in the mental constructor: rational and irrational. Moreover, the formula, that makes it possible to compare and evaluate the congruence of mental constructs of political and institutional structures and the environment on the basis of the detected values, has been suggested. The advantage of this formula is its flexibility. Consequently, it can describe the features of social and political interaction in all political systems. The regularity has four components. The first component describes the level of implementation of the social environment's values being a result of certain internal and external policies. It contains a self-assessment of individuals - representatives of the social environment level of its own value system's implementation. Moreover, the author takes into account the assessment of the political and institutional structures that is given by these individuals. Individuals assess these structures in connection to the actions and decisions aimed at the implementation of public interests and values. The second component of the formula describes the level of implementation and the congruence of values of basic political and institutional structures in relation to the social environment. Suggested measurement procedure is identical to the measurement of the first component. The third element of the formula is the emotional component of the interaction. The fourth component of the formula is the level of compensation resources, which are necessary in order to correct the imbalance of mental constructs of political and institutional structures and social environment. The level of political stability and security in Ukraine has been estimated as an example of this formula's use. The empirical base of research are the results of opinion polls performed by Ilko Kucheriv «Democratic initiatives» Fund, speech of the President of Ukraine Petro Poroshenko to the Ukrainian Parliament from 06.04.2015, and other documents. ; Политическая безопасность связана с отсутствием внешних и внутренних угроз или уменьшением их остроты. Обеспечение внутренней общественной безопасности должно начинаться с объяснения характера взаимоотношений между политико-институциональными структурами и наиболее активными социальными группами. Автор предлагает использовать ментальный конструкт, как индикатор конфликта / гармонии в этих отношениях, и реализовать эту идею, сравнивая ментальные конструкты политических институтов и общественной среды. В статье раскрывается один из методов по реализации этой идеи. Этот метод основывается на поиске ведущих ценностей, которые свойственны базовым политико-институциональным структурам и общественной среде. В ментальном конструкте выделено рацио-нальную и иррациональную составляющую. Установлена формула, которая дает возможность сравнить и оценить конгруэнтность ментальных конструктов политико-институциональных структур и окружающей среды на основе выявленных ценностей. В качестве примера использования этой формулы была проведена оценка уровня политической стабильности и безопасности в Украине. Эмпирической базой исследования являются результаты опросов общественного мнения, которые выполняет фонд «Демократические инициативы» имени Илька Кучерива, Обращение Президента Украины Петра Порошенко к украинскому парламенту 04.06.2015г. и другие документы. ; Політична безпека пов'язана з відсутністю зовнішніх і внутрішніх загроз або зменшенням їх гостроти. Забезпечення внутрішньої громадської безпеки має починатися з пояснення характеру взаємовідносин між політико-інституційними структурами і найбільш активними соціальними групами. Автор пропонує використовувати ментальний конструкт, як індикатор конфлікту/гармонії в цих відносинах, і реалізувати цю ідею, порівнюючи ментальні конструкти політичних інститутів і суспільного середовища. У cтатті розкривається один з методів щодо реалізації цієї ідеї. Цей метод ґрунтується на пошуку провідних цінностей, котрі властиві базовим політико-інституційним структурам і суспільному середовищу. У ментальному конструкті виділено раціональну та ірраціональну складову. Встановлено формулу, яка дає можливість порівняти й оцінити конгруентність ментальних конструктів політико-інституційних структур і оточуючого середовища на основі виявлених цінностей. Як приклад використання цієї формули була проведена оцінка рівня політичної стабільності і безпеки в Україні. Емпіричною базою дослідження є результати опитувань громадської думки, які виконує фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Звернення Президента України Петра Порошенка до українського парламенту 04.06.2015р. та інші документи.
Political leaders solve a number of nontrivial task in conditions of instability. Moreover, they are responsible for making decisions. This explains why this topic is important. The purpose of the work is to study the essence of the impact of the subject of the policy on adaptation to the functioning of political institutions in the conditions of an unstable environment. Political actors act in a certain functional algorithm.This algorithm means the choice, formation and absorption of certain absorption of certain behaviors. Moreover, this algorithm would be dysfunctional if not found invariatyvnist involvement of transparency to the public attractive complex ideas and symbols designed to motivate specific behavior. Adaptation of the political institutions to changing conditions is successful, when politicians contribute to the promoting of interiorization society of certain values. Values are relatively stable mental formation. Values are generated in the system. This system includes the needs, interests and emotional distress. Therefore, during the instability subjects authorities should refocus the value orientations of the conflicting parties, affecting their constituents. Responsibility of a leader in high destructive entropy society is implemented in different ways. It depends on the constellation of potential resources, the type of political regime and dynamics of the situation. The article is devoted to the problem of the influence of subjective factor on the adaptation to the conditions of full democracy, unconsolidated democracy and authoritarian rule. The leader may direct the process of adaptation through the conflict, or performing a function remove excess conflict entropy. ; В умовах нестабільності політичні лідери вирішують ряд нетривіальних завдань. Крім того, вони несуть відповідальність за прийняття рішень. Ця обставина пояснює, чому дана тема актуальна Метою роботи є дослідження сутності впливу суб'єкта політики на адаптацію політичних інститутів до функціонування в умовах нестабільного середовища. Політичний суб'єкт діє за певним функціональним алгоритмом. Цей алгоритм означає вибір, формування і засвоєння певних стереотипів поведінки. Причому цей алгоритм виявиться дисфункціональним, якщо не буде знайдена інваріативність задіяння системи транспарентності до населення комплексу привабливих ідей та символів, спрямованих на мотивацію певної поведінки. Успішна адаптація політичних інститутів до нестабільних умов, якою керують політики, змістовно складається з комплексу заходів, що сприяють інтеріоризації суспільством певних цінностей. Цінності являють собою відносно стійке психічне утворення, що формується в системі, до якої входять потреби, інтереси й емоційні переживання. Тому під час нестабільності суб'єкти влади повинні перенацілити ціннісні орієнтації конфліктуючих сторін, впливаючи на їх складові. Відповідальність лідера в умовах підвищеної руйнівної ентропії суспільства реалізується різними шляхами, в залежності від констеляції потенціалу ресурсів, типу політичного режиму і динаміки ситуації. В роботі аналізується особливість адаптації до нестабільності в демократичних країнах, в умовах неконсолідованої демократії і авторитарного режиму. Лідер може спрямувати процес адаптації через конфлікт або виконувати функцію відведення надлишкової конфліктної ентропії. ; В умовах нестабільності політичні лідери вирішують ряд нетривіальних завдань. Крім того, вони несуть відповідальність за прийняття рішень. Ця обставина пояснює, чому дана тема актуальна Метою роботи є дослідження сутності впливу суб'єкта політики на адаптацію політичних інститутів до функціонування в умовах нестабільного середовища. Політичний суб'єкт діє за певним функціональним алгоритмом. Цей алгоритм означає вибір, формування і засвоєння певних стереотипів поведінки. Причому цей алгоритм виявиться дисфункціональним, якщо не буде знайдена інваріативність задіяння системи транспарентності до населення комплексу привабливих ідей та символів, спрямованих на мотивацію певної поведінки. Успішна адаптація політичних інститутів до нестабільних умов, якою керують політики, змістовно складається з комплексу заходів, що сприяють інтеріоризації суспільством певних цінностей. Цінності являють собою відносно стійке психічне утворення, що формується в системі, до якої входять потреби, інтереси й емоційні переживання. Тому під час нестабільності суб'єкти влади повинні перенацілити ціннісні орієнтації конфліктуючих сторін, впливаючи на їх складові. Відповідальність лідера в умовах підвищеної руйнівної ентропії суспільства реалізується різними шляхами, в залежності від констеляції потенціалу ресурсів, типу політичного режиму і динаміки ситуації. В роботі аналізується особливість адаптації до нестабільності в демократичних країнах, в умовах неконсолідованої демократії і авторитарного режиму. Лідер може спрямувати процес адаптації через конфлікт або виконувати функцію відведення надлишкової конфліктної ентропії.
In the field of scientific research is the selection and use of approaches for analyzing the state of the political system of society. The collapse of the colonial system, the socialist camp led to the formation of a significant number of states by transitional political regimes. Intensive globalization processes accelerated the already contradictory socio-political processes in transitional and quasi-democratic states. Despite the lack of experience of statehood in some countries, or the lack of democratic political traditions and practices, led to the formation of contradictions between formal and informal rules by the institutions of transitional societies. In the context of the study of the interaction of formal and informal institutions, the question of the use of situational analysis and the synergetic approach, in the process of studying the causes, consequences and the essence of political stability of the instability, is actualized. In cases of situational analysis, it is especially important to note that the essence of the method consists in studying both formal institutions (organizational forms) and informal (practices, models and rules of the game) - as the main subjects and objects of the political process. At the same time, if the situational analysis simply states the presence of certain formal or informal designs, the synergetic approach allows us to trace the dynamics and development of political processes. Considering the political system in which energy acts as the information produced by such formal institutions as political parties and organizations, the synergetic method allows us to consider the system as a self-regulating organization capable of arming the manifestations of political instability. Or vice versa - as a system artificially restraining social entropy, and therefore doomed to destruction, as a result of the action of attractors: economic, political, social, environmental, in the cases of our research.With the help of general scientific (historical, systematic, functional, sociological), general logical methods (analysis, synthesis, induction, deduction, analogy, abstraction) and the methods of politological theoretical and applied learning (institutional, structural comparative, comparative, axiological, behavioral), the analysis of the influence of non-institutional factors on the procedural, organizational and structural aspects of the political system is performed. Research allows us to reveal the essence, structure and consequence of existing processes in the political system. The synergistic method and situational approach details the existing processes, enabling to conduct a correct analysis of the relevant processes. Thus, it can be concluded that these two methods make it possible to qualitatively evaluate and demand. This allows us to correct the actual political practice, towards stabilizing the political environment.
In the field of scientific research is the selection and use of approaches for analyzing the state of the political system of society. The collapse of the colonial system, the socialist camp led to the formation of a significant number of states by transitional political regimes. Intensive globalization processes accelerated the already contradictory socio-political processes in transitional and quasi-democratic states. Despite the lack of experience of statehood in some countries, or the lack of democratic political traditions and practices, led to the formation of contradictions between formal and informal rules by the institutions of transitional societies. In the context of the study of the interaction of formal and informal institutions, the question of the use of situational analysis and the synergetic approach, in the process of studying the causes, consequences and the essence of political stability of the instability, is actualized. In cases of situational analysis, it is especially important to note that the essence of the method consists in studying both formal institutions (organizational forms) and informal (practices, models and rules of the game) - as the main subjects and objects of the political process. At the same time, if the situational analysis simply states the presence of certain formal or informal designs, the synergetic approach allows us to trace the dynamics and development of political processes. Considering the political system in which energy acts as the information produced by such formal institutions as political parties and organizations, the synergetic method allows us to consider the system as a self-regulating organization capable of arming the manifestations of political instability. Or vice versa - as a system artificially restraining social entropy, and therefore doomed to destruction, as a result of the action of attractors: economic, political, social, environmental, in the cases of our research.With the help of general scientific (historical, systematic, functional, sociological), general logical methods (analysis, synthesis, induction, deduction, analogy, abstraction) and the methods of politological theoretical and applied learning (institutional, structural comparative, comparative, axiological, behavioral), the analysis of the influence of non-institutional factors on the procedural, organizational and structural aspects of the political system is performed. Research allows us to reveal the essence, structure and consequence of existing processes in the political system. The synergistic method and situational approach details the existing processes, enabling to conduct a correct analysis of the relevant processes. Thus, it can be concluded that these two methods make it possible to qualitatively evaluate and demand. This allows us to correct the actual political practice, towards stabilizing the political environment. ; В статье рассматриваются особенности исследования политической нестабильности на уровне государства в условиях глобализации. Рассмотрены сущность ситуационного анализа, а также его особенности для исследования политической нестабильности в государстве и международных отношениях. Авторы выявили общие черты теорий «старого институционализма» и вертикального анализа политической ситуации, а «новый институционализм» связывают с горизонтальным ситуационным анализом. Отмечено, что центром исследовательских усилий является поиск главных факторов, способствующих политической нестабильности. Основные исследовательские задачи сводятся к установлению особенностей принятия политических решений. Поэтому стоит обратить внимание на: ключевых акторов процесса, суть и структуру процесса, механизм реализации и на последствия для функционирования политической системы. Выявлена недостаточность аналитических процедур в смысле описания динамики политического процесса. Авторы констатируют, что поиск информации о явлениях и процессах, которые происходят в государстве и межгосударственных отношениях с использованием традиционных и новых методов не дают готовых ответов на прогноз развития политического процесса. Нелинейность политической системы, которая находится в окружении других систем, дает основание для использования синергетической теории. Исследователи предлагают свою собственную синергетическую модель политической системы. Основой модели является диссипативная структура политической системы. Авторами продемонстрирован ее функциональный механизм. В модели присутствует условная совокупность взаимодействующих между собой и со средой политических институтов. В модель включена система аттракторов, которые влияют на диссипативную структуру. Все аттракторы объеденены в четыре группы: политические аттракторы, экономические аттракторы, социальные аттракторы и экологические аттракторы. Учтена динамика изменений политической системы под влиянием простых и странных аттракторов. Рассмотрены две ситуации. Первая – когда политический институт находится на периферии диссипативной структуры, вторая – когда он в центре. Главной задачей является также выяснение конкретных аттракторов, активно влияющих на политическую систему. На этом основании анализируются варианты развития политических ситуаций.В выводах отмечается, что ситуационный анализ в системе с синергетическим подходом может выступать основой информационного обеспечения для понимания политических процессов и прогнозирования их развития. ; У статті досліджуються особливості дослідження політичної нестабільності на рівні держави в умовах глобалізації. Розглянуто сутність ситуаційного аналізу. Враховані його особливості для дослідження політичної нестабільності у державі і міжнародних відносинах. Автори встановили тяжіння «старого інституціоналізму» до вертикального аналізу політичної ситуації, а «новий інституціоналізм» пов'язують з горизонтальним ситуаційним аналізом. Зазначено, що пошук головних чинників, які сприяють політичній нестабільності є центром дослідницьких зусиль. Основні дослідницькі завдання зводяться до встановлення особливостей прийняття політичних рішень. За цього варто звернути увагу на: ключових акторів процесу, суть та структуру процесу, механізми реалізації, і на наслідки для функціонування політичного середовища. Виявлено недостатність аналітичних процедур у сенсі опису динаміки політичного процесу. Автори констатують, що пошук інформації про явища і процеси, які відбуваються у державі і міждержавних стосунках із використанням традиційних і нових методів не дають готових відповідей на прогноз розвитку політичного процесу. Нелінійність політичної системи, яка знаходиться в оточенні інших систем, дає підставу для використання синергетичної теорії. Дослідники пропонують свою власну синергетичну модель політичної системи. В основі моделі є дисипативна структура політичної системи. Авторами продемонстровано її функціональний механізм. Основу моделі складають умовна сукупність взаємодіючих між собою і з середовищем політичних інститутів. У моделі присутня система атракторів, які впливають на дисипативну структуру. Всі атрактори узагальнено в чотири групи: політичні атрактори, економічні атрактори, соціальні атрактори і екологічні атрактори. Врахована динаміка змін політичної системи під впливом простих і дивних атракторів. Розглянуто дві ситуації. Перша – коли політичний інститут знаходиться на периферії дисипативної структури, друга – коли він у центрі. Головним завданням є також з'ясування, які саме атрактори найбільше впливають на політичні систему. На цій підставі аналізуються варіанти розвитку політичних ситуацій. У висновках зазначається, що ситуаційний аналіз у системі з синергетичним підходом може виступати основою інформаційного забезпечення для розуміння, прогнозування розвитку політичних процесів.
