У статті представлено варіант організації підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії поза ад'юнктурою у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) та наукових установах (НУ) Збройних Сил України, а саме:визначено вимоги яким мають відповідати кандидати на здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії поза ад'юнктурою; розроблено правила та процедури їх прикріплення до ВВНЗ (НУ); представлено можливий порядок виконання освітньо-наукової програми та навчального плану ВВНЗ (НУ). ; Introduction. Today, in the normative legal acts, scientific and methodological developments, scientific sources, there is no description of the mechanisms for organizing the preparation of applicants for higher education for the degree of a doctor of philosophy outside the post-graduate school, which does not allow organizing the training of this category of applicants in the Armed Forces of Ukraine.Purpose. To formulate algorithms for the implementation of key mechanisms for organizing the training of Ph.D. students outside the postgraduate study.Methods. The method of idealization, modeling and the method of expert evaluations are used.Results. According to the results of modeling and expert evaluation of the created models:Requirements for the candidates for the degree of the doctor of philosophy outside the postgraduate course are specified;Rules and procedures for attaching a person to a higher military educational institution (scientific institution) for obtaining the degree of a doctor of philosophy outside the post-graduate position are proposed;A variant of the organization of the implementation of applicants for the degree of doctor of philosophy outside the field of study program and curriculum has been developed.Originality. For the first time, an approach has been proposed on organizing the training of Ph.D. students outside the postgraduate study of higher military educational institutions and scientific institutions of the Armed Forces of Ukraine.Conclusion. The presented experience and the conclusions presented in the article should be considered as trends and prospects for the development of the system for organizing the training of this category of persons in the Armed Forces of Ukraine. ; В статье представлен вариант организации подготовки соискателей высшего образования степени доктора философии вне адъюнктуры высших военных учебных заведениях (ВВУЗ) и научных учреждениях (НУ) Вооруженных Сил Украины, а именно: определены требования которым должны соответствовать кандидаты на получение высшего образования степени доктора философии вне адъюнктуры; разработаны правила и процедуры их прикрепления к ВВНУ (НУ); представлены возможный порядок выполнения образовательно-научной программы и учебного плана ВВУЗ (НУ).
Introduction. Today, in the normative legal acts, scientific and methodological developments, scientific sources, there is no description of the mechanisms for organizing the preparation of applicants for higher education for the degree of a doctor of philosophy outside the post-graduate school, which does not allow organizing the training of this category of applicants in the Armed Forces of Ukraine.Purpose. To formulate algorithms for the implementation of key mechanisms for organizing the training of Ph.D. students outside the postgraduate study.Methods. The method of idealization, modeling and the method of expert evaluations are used.Results. According to the results of modeling and expert evaluation of the created models:Requirements for the candidates for the degree of the doctor of philosophy outside the postgraduate course are specified;Rules and procedures for attaching a person to a higher military educational institution (scientific institution) for obtaining the degree of a doctor of philosophy outside the post-graduate position are proposed;A variant of the organization of the implementation of applicants for the degree of doctor of philosophy outside the field of study program and curriculum has been developed.Originality. For the first time, an approach has been proposed on organizing the training of Ph.D. students outside the postgraduate study of higher military educational institutions and scientific institutions of the Armed Forces of Ukraine.Conclusion. The presented experience and the conclusions presented in the article should be considered as trends and prospects for the development of the system for organizing the training of this category of persons in the Armed Forces of Ukraine. ; В статье представлен вариант организации подготовки соискателей высшего образования степени доктора философии вне адъюнктуры высших военных учебных заведениях (ВВУЗ) и научных учреждениях (НУ) Вооруженных Сил Украины, а именно: определены требования которым должны соответствовать кандидаты на получение высшего образования степени доктора философии вне адъюнктуры; разработаны правила и процедуры их прикрепления к ВВНУ (НУ); представлены возможный порядок выполнения образовательно-научной программы и учебного плана ВВУЗ (НУ). ; У статті представлено варіант організації підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії поза ад'юнктурою у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) та наукових установах (НУ) Збройних Сил України, а саме:визначено вимоги яким мають відповідати кандидати на здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії поза ад'юнктурою; розроблено правила та процедури їх прикріплення до ВВНЗ (НУ); представлено можливий порядок виконання освітньо-наукової програми та навчального плану ВВНЗ (НУ).
Situational control of the operation (battle) is used both in the course of preparation for combat operations and during their conduct. Principles of situational management are based on the use of intelligence of the commander, his experience, as well as the a priori assessment of the feasibility of the decision-making. For the implementation of situational management of the operation (battle), the military authorities (MA) must have appropriate information and analytical support, the basis of which are techniques to support decision-making that are made during the preparation and conduct of hostilities.In accordance with the provisions of the concept of situational management, for each situation, a well-grounded decision on the management of troops (forces) should be defined, which includes the choice of the mode of action of their troops (forces), adequate actions of the enemy, the choice of the method of their interaction, as well as comprehensive support in the course performing combat missions.To accomplish this task, it is envisaged to create an appropriate knowledge base on the principles and purposes of the use of troops (forces), the tactics of the parties, and the effectiveness of the use of troops (forces). The rational strategies of action of the enemy and their troops are sought by the MA from the many situations that are elaborated at the stage of preparation for hostilities. The whole list of variants of actions of the parties (situations) should be stored in the knowledge base for their further use during direct control of the operation (battle).A set of techniques that are appropriate to support decision making during situational management of the operation (battle) are proposed. Their essence and procedure of use are considered.Application for solving problems of decision support of methods of analysis of hierarchies, taxonomy, planning of experiment, modeling of fighting of groups of troops (forces), game theory, fuzzy sets is shown.The main provisions of the techniques can be applied in the creation of information and analytical support for the processes of situational management of the operation (battle) in the course of its preparation and conduct. ; Ситуационное управление операцией (боем) применяется как в ходе подготовки к боевым действиям, так и в ходе их ведения. Принципы ситуационного управления основываются на использовании интеллекта командира (командующего), его опыта, а также на априорной оценке целесообразности принимаемых решений. Для реализации ситуационного управления операцией (боем) органы военного управления (ОВУ) должны иметь соответствующее информационно-аналитическое обеспечение, основу которого составляют методики для поддержки принятия решений, вырабатываемых в ходе подготовки и ведения боевых действий.В соответствии с положениями концепции ситуационного управления для каждой складывающейся ситуации необходимо обосновать решение по управлению войсками (силами), которое включает выбор способа действий своих войск (сил), адекватных действиям противника, выбор способа их взаимодействия, а также всестороннее обеспечение в ходе выполнения боевых задач. Для выполнения этой задачи предусматривается создание соответствующей базы знаний о принципах и целях применения группировки войск (сил), о тактике действий сторон, об эффективности применения войск (сил). Рациональные стратегии действий противника и своих войск ищутся ОВУ из множества ситуаций, которые обрабатываются на этапе подготовки к боевым действиям. Весь перечень вариантов действий сторон (ситуации) должен храниться в базе знаний с целью их дальнейшего использования во время непосредственного управления операцией (боем).Предложена совокупность методик, которые целесообразно применять для поддержки выработки решений при ситуационном управлении операцией (боем). Рассмотрены их сущность и порядок использования.Для решения задач поддержки выработки решений показано применение методов анализа иерархий и таксономии; технологий планирования эксперимента и моделирования боевых действий группировок войск (сил); теорий игр и нечетких множеств.Приведенные основные положения методик могут применяться при создании информационно-аналитического обеспечения процессов ситуационного управления операцией (боем) в ходе ее подготовки и ведения. ; Ситуаційне управління операцією (боєм) застосовується як у ході підготовки до бойових дій, так і у ході їх ведення. Принципи ситуаційного управління засновуються на використанні інтелекту командира (командуючого), його досвіду, а також на апріорній оцінці доцільності рішень, що приймаються. Для реалізації ситуаційного управління операцією (боєм) органи військового управління (ОВУ) повинні мати відповідне інформаційно-аналітичне забезпечення, основу якого складають методики для підтримки прийняття рішень, що виробляються в ході підготовки і ведення бойових дій.Відповідно до положень концепції ситуаційного управління для кожної ситуації, що складається, повинне визначитися обґрунтоване рішення з управління військами (силами), яке включає вибір способу дій своїх військ (сил), адекватних діям противника, вибір способу їх взаємодії, а також всебічне забезпечення в ході виконання бойових завдань. Для виконання цього завдання передбачається створення відповідної бази знань про принципи і цілі застосування угруповання військ (сил), про тактику дій сторін, про ефективність застосування військ (сил). Раціональні стратегії дій противника і своїх військ шукаються ОВУ з множини ситуацій, які опрацьовуються на етапі підготовки до бойових дій. Весь перелік варіантів дій сторін (ситуацій) повинен зберігатися у базі знань з метою їх подальшого використання під час безпосереднього управління операцією (боєм).Запропоновано сукупність методик, які доцільно застосовувати для підтримки вироблення рішень при ситуаційному управлінні операцією (боєм). Розглянуто їх сутність і порядок використання.Показано застосування для розв'язання задач підтримки вироблення рішень методів аналізу ієрархій, таксономії, планування експерименту, моделювання бойових дій угруповань військ (сил), теорії ігор, нечітких множин.Наведені основні положення методик можуть застосовуватися при створенні інформаційно-аналітичного забезпечення процесів ситуаційного управління операцією (боєм) у ході її підготовки і ведення.
Situational control of the operation (battle) is used both in the course of preparation for combat operations and during their conduct. Principles of situational management are based on the use of intelligence of the commander, his experience, as well as the a priori assessment of the feasibility of the decision-making. For the implementation of situational management of the operation (battle), the military authorities (MA) must have appropriate information and analytical support, the basis of which are techniques to support decision-making that are made during the preparation and conduct of hostilities.In accordance with the provisions of the concept of situational management, for each situation, a well-grounded decision on the management of troops (forces) should be defined, which includes the choice of the mode of action of their troops (forces), adequate actions of the enemy, the choice of the method of their interaction, as well as comprehensive support in the course performing combat missions.To accomplish this task, it is envisaged to create an appropriate knowledge base on the principles and purposes of the use of troops (forces), the tactics of the parties, and the effectiveness of the use of troops (forces). The rational strategies of action of the enemy and their troops are sought by the MA from the many situations that are elaborated at the stage of preparation for hostilities. The whole list of variants of actions of the parties (situations) should be stored in the knowledge base for their further use during direct control of the operation (battle).A set of techniques that are appropriate to support decision making during situational management of the operation (battle) are proposed. Their essence and procedure of use are considered.Application for solving problems of decision support of methods of analysis of hierarchies, taxonomy, planning of experiment, modeling of fighting of groups of troops (forces), game theory, fuzzy sets is shown.The main provisions of the techniques can be applied in the creation of information and analytical support for the processes of situational management of the operation (battle) in the course of its preparation and conduct. ; Ситуационное управление операцией (боем) применяется как в ходе подготовки к боевым действиям, так и в ходе их ведения. Принципы ситуационного управления основываются на использовании интеллекта командира (командующего), его опыта, а также на априорной оценке целесообразности принимаемых решений. Для реализации ситуационного управления операцией (боем) органы военного управления (ОВУ) должны иметь соответствующее информационно-аналитическое обеспечение, основу которого составляют методики для поддержки принятия решений, вырабатываемых в ходе подготовки и ведения боевых действий.В соответствии с положениями концепции ситуационного управления для каждой складывающейся ситуации необходимо обосновать решение по управлению войсками (силами), которое включает выбор способа действий своих войск (сил), адекватных действиям противника, выбор способа их взаимодействия, а также всестороннее обеспечение в ходе выполнения боевых задач. Для выполнения этой задачи предусматривается создание соответствующей базы знаний о принципах и целях применения группировки войск (сил), о тактике действий сторон, об эффективности применения войск (сил). Рациональные стратегии действий противника и своих войск ищутся ОВУ из множества ситуаций, которые обрабатываются на этапе подготовки к боевым действиям. Весь перечень вариантов действий сторон (ситуации) должен храниться в базе знаний с целью их дальнейшего использования во время непосредственного управления операцией (боем).Предложена совокупность методик, которые целесообразно применять для поддержки выработки решений при ситуационном управлении операцией (боем). Рассмотрены их сущность и порядок использования.Для решения задач поддержки выработки решений показано применение методов анализа иерархий и таксономии; технологий планирования эксперимента и моделирования боевых действий группировок войск (сил); теорий игр и нечетких множеств.Приведенные основные положения методик могут применяться при создании информационно-аналитического обеспечения процессов ситуационного управления операцией (боем) в ходе ее подготовки и ведения. ; Ситуаційне управління операцією (боєм) застосовується як у ході підготовки до бойових дій, так і у ході їх ведення. Принципи ситуаційного управління засновуються на використанні інтелекту командира (командуючого), його досвіду, а також на апріорній оцінці доцільності рішень, що приймаються. Для реалізації ситуаційного управління операцією (боєм) органи військового управління (ОВУ) повинні мати відповідне інформаційно-аналітичне забезпечення, основу якого складають методики для підтримки прийняття рішень, що виробляються в ході підготовки і ведення бойових дій.Відповідно до положень концепції ситуаційного управління для кожної ситуації, що складається, повинне визначитися обґрунтоване рішення з управління військами (силами), яке включає вибір способу дій своїх військ (сил), адекватних діям противника, вибір способу їх взаємодії, а також всебічне забезпечення в ході виконання бойових завдань. Для виконання цього завдання передбачається створення відповідної бази знань про принципи і цілі застосування угруповання військ (сил), про тактику дій сторін, про ефективність застосування військ (сил). Раціональні стратегії дій противника і своїх військ шукаються ОВУ з множини ситуацій, які опрацьовуються на етапі підготовки до бойових дій. Весь перелік варіантів дій сторін (ситуацій) повинен зберігатися у базі знань з метою їх подальшого використання під час безпосереднього управління операцією (боєм).Запропоновано сукупність методик, які доцільно застосовувати для підтримки вироблення рішень при ситуаційному управлінні операцією (боєм). Розглянуто їх сутність і порядок використання.Показано застосування для розв'язання задач підтримки вироблення рішень методів аналізу ієрархій, таксономії, планування експерименту, моделювання бойових дій угруповань військ (сил), теорії ігор, нечітких множин.Наведені основні положення методик можуть застосовуватися при створенні інформаційно-аналітичного забезпечення процесів ситуаційного управління операцією (боєм) у ході її підготовки і ведення.
Прагнення України інтегруватися у європейський простір вищої освіти, увійти до Євроатлантичного союзу (НАТО) формують нові вимоги до компетентності науково-педагогічних працівників (НПП), а також вимагають зміни стандартів підготовки фахівців вищої кваліфікації – докторів філософії.Мета статті. Проаналізувати стан, визначити тенденції та перспективи розвитку організації підготовки здобувачів ступеня доктора філософії в країнах Європейського союзу та Україні.У політичних і громадських колах ЄС існує думка: оскільки людські ресурси є найважливішим багатством, політика у сфері освіти має бути спрямована на реалізацію трьох стратегічних цілей – підвищення якості європейської освіти, її доступності, а також відкритості для всього світу.Діюча, на цей час в Україні, система атестації наукових кадрів передбачає триступеневий процес експертизи дисертацій. Визначення особистого внеску здобувача в науку здійснюється на першому етапі під час попереднього захисту в науковому колективі, де безпосередньо виконувалась робота. Другий і основний етап – захист дисертації на засіданні спеціалізованої вченої ради. Тут дається аргументований висновок фахівців щодо новизни, достовірності, наукової та практичної значущості результатів дисертації. На третьому етапі експертна рада Міністерства освіти і науки України контролює відповідність вимог до наукової та практичної цінності, які висуваються до дисертацій спеціалізованими радами.Головна проблема існуючої системи атестації – багаторівнева відповідальність, яка побудована нераціонально як з організаційної (розподіл відповідальності між установами та організаціями (радами) ‑ не виправдано підвищує формальні вимоги до дисертаційної роботи та створює коло "пов'язаних" осіб), так і з економічної ‑ веде до невиправданого дублювання експертних робіт. На нашу думку, необхідно прибрати дублювання функцій контролю змісту дисертацій, і в цій частині, уточнити функції експертної ради, одночасно розширивши повноваження та відповідальність проектних груп та їх керівників (гарантів спеціальності).Очевидно, що адекватне реагування на виклики, які постають перед системою підготовки докторів філософії є перспективами її розвитку. У цих умовах визначені тенденції об'єднання зусиль європейських країн задля створення загальноєвропейського науково-освітнього простору і прагнення ввести певні рамки стандартизації у підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в межах Болонського процесу мають сприяти реагуванню на зазначені виклики. ; Стремление Украины интегрироваться в европейское пространство высшего образования, войти в Евроатлантический союз (НАТО) формируют новые требования к компетентности научно-педагогических работников (НПП), а также требуют изменения стандартов подготовки специалистов высшей квалификации ‑ докторов философии.Цель статьи. Проанализировать состояние, определить тенденции и перспективы развития организации подготовки соискателей степени доктора философии в странах Европейского союза и Украины.В политических и общественных кругах ЕС бытует мнение: поскольку человеческие ресурсы являются важнейшим богатством, политика в области образования должна быть направлена на реализацию трех стратегических целей ‑ повышение качества европейского образования, его доступности, а также открытости для всего мира.Действующая, в настоящее время в Украине, система аттестации научных кадров предусматривает трехступенчатый процесс экспертизы диссертаций. Определение личного вклада соискателя в науку осуществляется на первом этапе во время предварительной защиты в научном коллективе, где непосредственно выполнялась работа. Второй и основной этап ‑ защита диссертации на заседании ученого совета. Здесь дается аргументированный вывод специалистов по новизне, достоверности, научной и практической значимости результатов диссертации. На третьем этапе экспертный совет Министерства образования и науки Украины контролирует соответствие требований к научной и практической ценности, предъявляемые к диссертациям специализированными советами.Главная проблема существующей системы аттестации ‑ многоуровневая ответственность, которая построена нерационально как с организационной (распределение ответственности между учреждениями и организациями (советами) ‑ не оправдано повышает формальные требования к диссертационной работы и создает круг "связанных" лиц), так и с экономической ‑ ведет к неоправданному дублированию экспертной деятельности. По нашему мнению, необходимо устранить дублирование функций контроля содержания диссертаций, и в этой части, уточнить функции экспертного совета, одновременно расширив полномочия и ответственность проектных групп и их руководителей (гарантов специальности). ; The desire ofUkraineto integrate into the European higher education area, to enter the Euro-Atlantic Union (NATO) form new requirements for the competence of scientific and pedagogical workers (NPP), and also requires changes in the standards for training highly qualified doctors of philosophy.The purpose of the article. Analyze the state, identify trends and prospects for the development of the organization of the preparation of candidates for the degree of PhD in the European Union andUkraine.There is an opinion in the political and public circles of the EU: since human resources are the most important wealth, educational policies should be aimed at implementing the three strategic goals to improve the quality of European education, its accessibility, and openness to the whole world.The current, inUkraine, system of certification of scientific personnel provides for a three-stage process of examination of dissertations. The determination of the personal contribution of the applicant to science is carried out at the first stage during the preliminary defense in the research team where the work was directly performed. The second and main stage is the defense of a thesis at a meeting of the academic council. It gives a reasoned conclusion of experts on the novelty, credibility, scientific and practical significance of the results of the thesis. At the third stage, the expert council of the Ministry of Education and Science of Ukraine controls the compliance with the requirements for scientific and practical value imposed on dissertations by specialized councils.The main problem of the existing certification system is multilevel responsibility, which is built irrationally both from organizational (distribution of responsibility between institutions and organizations (councils) is not justified, increases the formal requirements for the dissertation work and creates a circle of "connected" persons), and from economic leads to unjustified duplication of expert activities. In our opinion, it is necessary to eliminate duplication of control functions for the content of dissertations, and in this part, clarify the functions of the expert council, at the same time expanding the powers and responsibilities of project teams and their leaders (specialty guarantors).
An important task solved by the theory of construction of the Armed Forces (AF) is the justification of the parameters of the outline of the AF for the projected period.The outline of the AF is a set of parameters (indicators) that characterize: the quantitative and qualitative composition, the structure of the AF in general, the types of the AF and branches, the Logistics of the AF, the troops which are not included in the AF, the types and branches of the AF, management system, manning system; the organizational structure of associations, unions and units, the equipment of the AF with armament and military equipment, infrastructures, training and accumulation of mobilization resources, organization of military service and training of personnel.The Armed Forces are considered as a complex organizational and technical system, the central component of which is the grouping of troops (forces), which should be created to reflect aggression. Other components of the AF should ensure the effective use of the grouping of troops (forces).In order to substantiate the parameters of the outline of the AF in the article, a set of indicators describing the functioning of the components of the AF is presented.According to the proposed methodological approach, when substantiating the parameters of the outline of AF, the following are determined:- threatening directions on which war conflicts can be solved;- the purpose of the military conflict, the composition, forms and methods of using the forces of a possible enemy;- the form of the use of own troops to counter the forces of the enemy;- measures to develop the components of the AF;- projected assignation of construction of the AF and allocation of resources for the implementation of the development of the components of the AF;- rational way of conducting military operations grouping of troops (forces) which is assumed to be in a dangerous direction;- the required combat composition of the grouping of troops (forces) in a dangerous direction;- options for building other components of the AF;- combat composition of the AF taking into account other directions and reserves;- military composition of the AF of peacetime;- the integral indicator of the outline of the AF, which allows to assess the changes in the outline of the AF in the course of changing the measures to develop the components of the AF.Parameters of the outline of the AF are determined on the basis of the obtained data on the condition of each component of the AF.The justification of the parameters of the outline of the AF ends with the assessment of the person making the decision on their admissibility. If the parameters of the AF do not meet the requirements, adjustments are made for the development of the components of the AF and the calculations are repeated.The proposed methodological approach to the justification of the parameters of the outline of the AF can be used during program-goal planning of their construction. ; Важной задачей, решаемой теорией строительства Вооруженных Сил (ВС) является обоснование параметров очертания ВС на прогнозируемый период.Под очертанием ВС понимается совокупность параметров (показателей), которые характеризуют: структуру ВС в целом, видов ВС и родов войск, Тыла ВС, войск, не входящих в состав видов ВС и родов войск; систему управления; систему комплектования; организационную структуру объединений, соединений и частей; оснащенность ВС вооружением и военной техникой; инфраструктуру, подготовку и накопления мобилизационных ресурсов; организацию военной службы и подготовку кадров.Вооруженные Силы рассматриваются как сложная организационно-техническая система, центральной составляющей которой является группировка войск (сил), которая должна создаваться для отражения агрессии. Другие составляющие ВС должны обеспечить эффективное применение группировки войск (сил).Для обоснования параметров очертания ВС в статье приведены совокупность показателей, характеризующих функционирование составляющих ВС.Согласно предложенному методическому подходу при обосновании параметров очертания ВС определяются:- угрожаемые направления, на которых могут возникнуть военные конфликты;- цель военного конфликта, состав, формы и способы применения войск возможного противника;- форма применения своих войск для противодействия войскам противника;- мероприятия по развитию составляющих ВС;- прогнозируемые ассигнования на строительство ВС и распределение ресурсов на реализацию мероприятий по развитию составляющих ВС;- рациональный способ ведения боевых действий группировки войск (сил), который предполагается на опасном направлении;- необходимый боевой состав группировки войск (сил) на опасном направлении;- варианты построения составляющих ВС;- боевой состав ВС с учетом других угрожаемых направлений и резерва;- боевой состав ВС мирного времени;- интегральный показатель очертания ВС, который позволяет оценивать изменения очертания ВС при изменении мер по развитию составляющих ВС.Параметры очертания ВС определяются исходя из полученных данных о состоянии каждой составляющей ВС.Обоснование параметров очертания ВС завершается оценкой лица, принимающего решение их приемлемости. Если параметры ВС не удовлетворяют требованиям, осуществляется корректировка мероприятий по развитию составляющих ВС и расчеты повторяются.Предложенный методический подход к обоснованию параметров очертания ВС может быть использован во время программно-целевого планирования их строительства. ; Викладено порядок визначення параметрів обрису Збройних Сил на прогнозований період в умовах ресурсних обмежень.