EXPEDITIONS AND LOGISTICS: TERMINOLOGICAL ANTICIPATES, CONSEQUENCES, AND THEIR DISTRIBUTION ; ЭКСПЕДИРОВАНИЕ И ЛОГИСТИКА: ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОТИВОРЕЧИЯ, ПОДМЕНА ПОНЯТИЙ И ИХ РАЗГРАНИЧЕНИЯ ; ЕКСПЕДИРУВАННЯ І ЛОГІСТИКА: ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ПРОТИРІЧЧЯ, ПІДМІНА ПОНЯТЬ І ЇХ РОЗМЕЖУВАННЯ
Purpose. The aim of the work is to study the differences between the concepts of «forwarding» and «logistics», «forwarder» and «logistician». The technique. In the process of research, general theoretical methods and methods of abstraction and comparison, analysis and synthesis, induction and deduction, the main principles of the general theory of systems and system analysis were used. Results. The article formulates and discusses a terminological contradiction in the understanding by some representatives of the transport services market of the concepts of «forwarding» and «logistics», «forwarder» and «logistician», which leads to their not always correct application. It is established that logistician (logistics department or logistics company) is traditionally an employee of a production (trading) company (an element of its organizational structure or an independent legal entity), which is delegated powers to manage the entire logistics of the enterprise, or most of its elements, ranging from searching and purchases of raw materials for the production of finished products and ending with the production, sale and delivery of finished products to the consumer. When the foreign trade contract with the buyer is concluded and the question is in bringing the finished product (goods) to the consumer, the logistician, as a rule, addresses the services of a freight forwarder, who, in turn, deals with the organization of an appropriate delivery system. A logistician and a freight forwarder are subjects of different markets: the first represents the commodity market, the second – the market of transport services and becomes the agent of the cargo owner after the conclusion of the relevant contract on freight forwarding activities. If a company provides freight forwarding services in accordance with an agreement on freight forwarding and operates within the legal field that is regulated by relevant legislation, then for all formal reasons such a company is engaged in transport and freight forwarding, rather than logistics. It has been established that today it is possible to speak about the logistic approach to the organization of the transport process only in a situation where a production (trading) company represented by its logistician (logistics department or a logistics company) delegates authority for the organization of this process to a multimodal transport operator (MTO). The MTO is a representative of the transport services market (TSM). Scientific novelty. The results obtained in the work allow to bring scientific and theoretical foundations for further analytical differentiation of the concepts of «forwarding» and «logistics», «forwarder» and «logistician». Practical significance. The results of the research will allow representatives of the national transport education, science and practice to more intelligently and consciously approach the professional use of professional terminology in their scientific-theoretical, educational and production activities, without trying to give it a new-fashioned logistic-oriented sense against logic and common sense. ; Цель. Целью работы является исследование различий между понятиями «экспедирование» и «логистика», «экспедитор» и «логист». Методика. В процессе исследования использованы общетеоретические методы и приемы абстрагирования и сравнения, анализа и синтеза, индукции и дедукции, основные положения общей теории систем и системного анализа. Результаты. В статье сформулировано терминологическое противоречие в понимании некоторыми представителями рынка транспортных услуг содержания понятий «экспедирование» и «логистика», «экспедитор» и «логист», что приводит к их не всегда корректному применению. Установлено, что логист (логистический отдел или логистическая компания) – это традиционно сотрудник производственной (торговой) компании (элемент ее организационной структуры или самостоятельное юридическое лицо), которому делегируются полномочия по управлению всей логистикой данного предприятия, или большинством ее элементов, начиная от поиска и закупки сырья для производства готовой продукции и заканчивая производством, реализацией и доведением готовой продукции до потребителя. Когда внешнеторговый контракт с покупателем заключен и вопрос стоит в доведении готовой продукции (товара) до потребителя, логист, как правило, обращается к услугам экспедитора, который, в свою очередь, и занимается вопросами организации соответствующей системы доставки. Логист и экспедитор – это субъекты различных рынков: первый - представляет товарный рынок, второй – рынок транспортных услуг и становится агентом грузовладельца после заключения соответствующего договора о транспортно-экспедиторской деятельности. Если компания предоставляет транспортно-экспедиторские услуги согласно заключенному договору о транспортной экспедиции и действует в рамках правового поля, которое регулируется соответствующим законодательством, то такая компания по всем формальным признакам занимается транспортно-экспедиторской, а не логистической деятельностью. Установлено, что о логистическом подходе к организации транспортного процесса сегодня можно с полным правом говорить только в ситуации, когда производственная (торговая) компания в лице своего представителя – логиста (логистического отдела или логистической компании) делегирует полномочия по организации данного процесса оператору смешанной перевозки (ОМП). ОМП при этом является представителем рынка транспортных услуг (РТП). Научная новизна. Результаты, которые получены в работе, позволяют подвести научно-теоретические основы для дальнейшего аналитического разграничения понятий «экспедирование» и «логистика», «экспедитор» и «логист». Практическая значимость. Результаты выполненных исследований позволят представителям отечественного транспортного образования, науки и практики более осмысленно и осознанно подходить к корректному применению в своей образовательной, научно-теоретической и производственной деятельности профессиональной терминологии, не пытаясь придать ей новомодного логистически-ориентированного смысла вопреки логике и здравому смыслу. ; Мета. Метою роботи є дослідження відмінностей між поняттями «експедирування» і «логістика», «експедитор» і «логіст». Методика. В процесі дослідження використані загальнотеоретичні методи і прийоми абстрагування та порівняння, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, основні положення загальної теорії систем і системного аналізу. Результати. У статті сформульовано і розглянуто термінологічне протиріччя у розумінні деякими представниками ринку транспортних послуг змісту понять «експедирування» і «логістика», «експедитор» і «логіст», що призводе до їх не завжди коректного застосування. Встановлено, що логіст (логістичний відділ або логістична компанія) – це традиційно співробітник виробничої (торгової) компанії (елемент її організаційної структури або самостійна юридична особа), якому делегуються повноваження з управління всією логістикою даного підприємства, або більшістю її елементів, починаючи від пошуку і закупівлі сировини для виробництва готової продукції та закінчуючи виробництвом, реалізацією та доведенням готової продукції до споживача. Коли зовнішньоторговельний контракт з покупцем укладено і питання стоїть в доведенні готової продукції (товару) до споживача, логіст, як правило, звертається до послуг експедитора, який, у свою чергу, і займається питаннями організації відповідної системи доставки. Логіст і експедитор це суб'єкти різних ринків: перший - представляє товарний ринок, другий – ринок транспортних послуг і стає агентом вантажовласника після укладення відповідного договору про транспортно-експедиторську діяльність. Якщо компанія надає транспортно-експедиторські послуги згідно з укладеним договором про транспортну експедицію та діє в рамках правового поля, яке регулюється відповідним законодавством, то така компанія за всіма формальними ознаками займається транспортно-експедиторською, а не логістичною діяльністю. Встановлено, що про логістичний підхід до організації транспортного процесу сьогодні можна з повним правом говорити тільки в ситуації, коли виробнича (торгова) компанія в особі свого представника – логіста (логістичного відділу або логістичної компанії) делегує повноваження з організації даного процесу оператору мультимодального перевезення (ОМП). ОМП при цьому є представником ринку транспортних послуг (РТП). Наукова новизна. Результати, які одержано в роботі, дозволяють підвести науково-теоретичне підґрунтя для подальшого аналітичного розмежування понять «експедирування» і «логістика», «експедитор» і «логіст». Практична значимість. Результати виконаних досліджень дозволять представникам вітчизняної транспортної освіти, науки та практики більш осмислено та усвідомлено підходити до коректного застосування у своїй освітній, науково-теоретичній та виробничій діяльності професійної термінології, не намагаючись надати їй новомодного логістично-орієнтованого сенсу всупереч логіці і здоровому глузду.