Search results

The whole period of the Soviet Union's existence and the first years of independence of Ukraine didnot write and talked about the military conflict in the winter of 1939–1940. The reason for the strategicdefeat of the huge Soviet Union in the war with a small Finland. In the Soviet Union, they tried to createsuch a notion as the «Soviet people,» the relocation and mixing of a large number of people throughout thespace of the USSR. Therefore, no one has ever defined participants in events by nationality or territoriallocation. Ukrainians also did not stand out. It was only when Ukraine became independent that therewas a need to determine the participation of Ukrainians in the Soviet-Finnish war and their role. Duringthe Soviet-Finnish war, the North-West front was commanded by the future Marshal and Hero of theSoviet Union, Ukrainian Timoshenko Semyon Konstantinovich. Future Marshal and Hero of the SovietUnion, Ukrainian Kulik Grigory Ivanovich, as Deputy People's Commissar for Defense of the USSR,participated in the preparation of Army and Artillery Parts for the Soviet-Finnish War. The commanderof the 70th division was Ukrainian Kirponos Mikhail Petrovich. Participated in the combat operations ofthe pilot-as and Hero of the Soviet Union, Ukrainian Kravchenko Grigory Panteleevich. Future Marshaland Hero of the Soviet Union, Ukrainian, Moskalenko Kirill Semenovich, during the Soviet-FinnishWar, was the head of the artillery 51st Perekopskaya Rifle Division of the Odessa Military District. Thefuture Colonel-General of the Tank Army and Hero of the Soviet Union, Ukrainian Kravchenko AndriyGrigorievich, during the war, was Chief of Staff of the 173th Motorized Infantry Division. In the threemonth conflict, nearly 40,000 Ukrainians died. Among those who fought in this war and received thehighest award – the Order of Lenin – Vasyl Petrenko from Poltava region. On the side of the USSR twodivisions participated in the war, which were completed in Ukraine. These are the 44th and 70th InfantryDivisions. The first of them fell into the environment and almost all died, trying to break away from theFinnish ring. Those who escaped were subjected to a martial law court. Division commander, chief ofstaff, chief of the police department and commissar were shot. In general, several thousand participantsin this war suffered repressions. Instructive that the Finnish side arranged the graves of the dead Sovietsoldiers. The city of Suomussalmi has a monument to the soldiers of the 44th Division, at the time whenthe names of the heroes were for gotten in the homeland. ; Весь период существования Советского Союза и первые годы независимости Украины никтоне писал и не говорил о военном конфликте зимой 1939–1940 гг. Причина в стратегическом пора-жении огромного СССР в войне с маленькой Финляндией. В Советском Союзе пытались создатьтакое понятие, как «советский народ», происходило переселение и смешение большого количествалюдей на всем пространстве СССР. Поэтому никто никогда не определял участников событий понациональности или территориальному расположению. Не выделялись и украинцы. Только когдаУкраина стала независимой, возникла необходимость выяснить участие украинцев в советско-фин-ской войне и их роль. Во время советско-финской войны Северо-Западным фронтом командовалбудущий Маршал и Герой Советского Союза, украинец Семён Константинович Тимошенко. Бу-дущий Маршал и Герой Советского Союза, украинец Григорий Иванович Кулик, как заместительнаркома обороны СССР, участвовал в подготовке армейских и артиллерийских частей к совет-ско-финской войне. Командиром 70-й дивизии был украинец Кирпонос. Принимал участие в бое-вых действиях летчик-ас и Герой Советского Союза, украинец Григорий Пантелеевич Кравченко.Будущий Маршал и Герой Советского Союза, украинец Москаленко, во время советско-финскойвойны был начальником артиллерии 51-й Перекопской стрелковой дивизии Одесского военногоокруга. Будущий генерал-полковник танковых войск и Герой Советского Союза, украинец АндрейГригорьевич Кравченко, во время войны был начальником штаба 173-й мотострелковой дивизии.В трехмесячном конфликте погибло почти 40 000 украинских. Среди тех, кто воевал в этой войнеи получил высшую награду – орден Ленина – Василий Петренко с Полтавщины. На стороне СССРв войне участвовали две дивизии, которые комплектовались в Украине. Это 44-и 70-я стрелковыедивизии. Первая из них попала в окружение и почти вся погибла, пытаясь вырваться из финскогокольца. Те, кто вырвался, были подвергнуты военно-полевому суду. Командир дивизии, начальникштаба, начальник политотдела и комиссар были расстреляны. В общем репрессиям подверглисьнесколько тысяч участников этой войны. Поучительно, что финская сторона упорядочила могилыпогибших советских бойцов. В городе Суомуссалми установлен монумент воинам 44-й дивизии, вто время, когда на родине были забыты имена г ероев. ; Увесь період існування Радянського Союзу та перші роки незалежності України ніхто не писаві не говорив про військовий конфлікт взимку 1939–1940 рр. Причина у стратегічній поразці вели-чезного СРСР у війні з маленькою Фінляндією. У Радянському Союзі намагалися створити такепоняття, як «радянський народ», відбувалося переселення і змішання великої кількості людейна всьому просторі СРСР. Тому ніхто ніколи не визначав учасників подій за національністю аботериторіальним розташуванням. Не виділялися й українці. Лише коли Україна стала незалежною,виникла потреба з'ясувати участь українців у радянсько-фінській війні та їх роль. Під час радянсь-ко-фінської війни Північно-Західним фронтом командував майбутній Маршал і Герой РадянськогоСоюзу, українець Тимошенко Семен Костянтинович. Майбутній Маршал і Герой Радянського Со-юзу, українець Кулик Григорій Іванович, як заступник наркома оборони СРСР, брав участь у під-готовці армійських і артилерійських частин до радянсько-фінської війни. Командиром 70-ї дивізіїбув українець Кирпонос Михайло Петрович. Приймав участь у бойових діях льотчик-ас і ГеройРадянського Союзу, українець Кравченко Григорій Пантелійович. Майбутній Маршал і Герой Ра-дянського Союзу, українець Москаленко Кирило Семенович, під час радянсько-фінської війнибув начальником артилерії 51-ї Перекопської стрілецької дивізії Одеського військового округу.Майбутній генерал-полковник танкових військ і Герой Радянського Союзу, українець КравченкоАндрій Григорович, під час війни був начальником штабу 173-ї мотострілецької дивізії. У трьох-місячному конфлікті загинуло майже 40 тисяч українців. Серед тих, хто воював у цій війні та от-римав найвищу нагороду – орден Леніна – Василь Петренко з Полтавщини. На боці СРСР у війнібрали участь дві дивізії, які комплектувались в Україні. Це 44-та та 70-та стрілецькі дивізії. Першаз них потрапила в оточення і майже вся загинула, намагаючись вирватись з фінського кільця. Ті,хто вирвався, були піддані військово-польовому суду. Командир дивізії, начальник штабу, началь-ник політвідділу та комісар були розстріляні. Загалом репресій зазнали кілька тисяч учасників цієївійни. Повчально, що фінська сторона впорядкувала могили загиблих радянських бійців. У містіСуомуссалмі встановлено монумент воїнам 44-ї дивізії, в той час, коли на Батьківщині були забутіімена героїв.

У повоєнний період в радянській історіографії з ідеологічних причин постійно приховувались дійсні масштаби людських втрат Радянського Союзу у Другій світовій війні. В той же час, необхідно віддати належ- не, офіційна статистика підкреслювала приблизну рівність представни- цтва всіх національностей у складі Червоної Армії періоду 1941–1945 ро- ків у відсотковому співвідношенні до загальної чисельності населення республік. Цей принцип дотримувався з тих же ідеологічних причин. У статті доводиться, що з розпадом Радянського Союзу та спрощен- ням доступу до архівів, об'єктивності та історичної справедливості в нових дослідженнях майже не добавилось. Навпаки, на догоду настро- ям відтворювачів імперії, в сучасній Російській Федерації запанувала кон- цепція про те, що «головну ношу війни виніс на собі російський народ».
Ключові слова: Друга світова війна, німецько-радянська війна, безпо- воротні втрати, статистичні дані, мобілізація, Червона Армія (РСЧА), СРСР, Україна, Міністерство оборони Російської Федерації.

Мета статті — cхарактеризувати діяльність івент-агенцій під час збройної російської агресії, розкрити їхню переорієнтацію з культурно-мистецьких заходів на соціально-культурні та громадські проєкти. Проаналізувати вплив подієвих заходів на підтримку інформаційного та культурного простору України та її популяризацію у світі. Результати дослідження. У статті досліджено діяльність та призначення івент- агенцій під час збройної російської агресії та в умовах воєнного стану, класифікувавши їх за такими напрямами, як: докорінне перепрофілювання роботи івент-агенцій або їх припинення, переорієнтація діяльності завдяки новим форматам роботи у зв'язку з війною, перетворення на івент-агенції закладів культури. Розкрито основні напрями діяльності івент-агенцій та їхній вплив на популяризацію української культури і мистецтва. Проаналізовано соціальні і культурні проєкти в контексті волонтерської допомоги. Наукова новизна роботи полягає в комплексному аналізі діяльності івент- індустрії в сучасних умовах війни. Виокремлено та систематизовано переорієнтацію івент-агенцій на соціальні та волонтерські проєкти, окреслено специфічні умови, які впливають на їхню діяльність. Висновки. З огляду на повномасштабне вторгнення та воєнний стан з'ясовано роль івент-агенцій у переорієнтації на соціально-політичні громадські проєкти, зокрема в питаннях підтримки війська, патріотичного виховання, громадського єднання та соціальної активності. Підкреслено активізацію на освітні, соціальні та благодійні івенти, що впливає на розвиток національної культури. Розкрито активну участь івент-агенцій у волонтерських і доброчинних акціях. Це дає змогу стверджувати, що івенти є важливими регуляторами соціального та політичного життя під час війни.

У статті проаналізовано стан боєготовності військових частин Київського особливого військового округу в 1939–1940 рр. у контексті боєготовності та боєздатності військ Червоної армії. The article considers the fighting readiness of military units of the Kiev Special Military District in 1939−1940 in the context of combat readiness and combat capability of the Red Army.

The article explores historically rooted and ideologically destructive ten-dencies in the existence of official and oppositional publicism of writers in theclosed totalitarian state within the context of the potential deepening of its democratic freedoms and relation to global human problems. Keywords: publicism, totalitarianism, «thaw», democratization, globalization. ; У статті досліджено історично закономірні та ідеологічно деструктивні тенденції існування офіційної й опозиційної публіцистики в замкнутій тота-літарній державі 1939–1942 років у контексті потенційного поглиблення в ній демократичних свобод, виходу на глобальні загальнолюдські проблеми. Ключові слова: публіцистика, тоталітаризм, «відлига», демократи-зація, глобалізація.

У статті проаналізовано діяльність Українського педагогічного товариства "Рідна школа" впродовж 1881–1939 рр. спрямовану на створення мережі україномовних початкових шкіл, класичних та реальних гімназій, учительських семінарій та інших фахових шкіл. З'ясовано суспільно-політичні фактори, що впливали на результати його праці наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., у період Першої світової війни та Західно-Української Народної Республіки, у складі Польської держави у 20-х – 30-х рр. ХХ ст. Встановлено, що "Рідна школа" зуміла консолідувати національносвідоме українство на захист української школи, яку польська влада в Галичині поступово намагалася ліквідувати, та створити наймасовішу національну педагогічну організацію в краї.

Стаття присвячена діяльності Харківського авіаційного заводу з організації серійного і дослідного виробництва літаків у 1926-1939 рр. Розглянуто процес провадження у серійне виробництво пасажирських літаків К-4, К-5, а також військових И-Z, ИП-1, Р-10. ; The article is devoted of the activity of Kharkov aviation plant on the organization of series and research production of aircraft in 1926-1939. The process of introducing in series production such aircraft, as civil K-4, K-5, and military И-Z, ИP-1, Р-10, is described.

The commanding features of everyday life in 1939 - the blackout, gas-masks, air-raid shelters, evacuees, rationing and the profusion of often contradictory rules and regulations - seem bizarre almost to the point of farce. But they were real enough to those who had to live the experience. A compensating factor was the ability of the country to laugh at the absurdities of life under the shadow of the swastika