Search results

В работе рассматриваются вопросы исследования нового направления языкознания – лингвистики 2.0, одним из областей исследования которого является анализ цифровых жанров – жанров 2.0. Основываясь на основных параметрах структурирования жанрового пространства политического дискурса, представлен анализ жанра Инстаграм в сфере политической коммуникации. Структурное оформление аккаунта в исследуемом жанре содержит как элементы, которые автоматически вводятся программным обеспечением, так и элементы, являющиеся результатом деятельности автора – фото- и видеоматериалы, комментарии к ним. Основной целью Инстаграма в сфере политической коммуникации является возможность индивидуальной самопрезентации и возможность обратиться к большой аудитории, что делает Инстаграм эффективным инструментом в процессе формирования политического имиджа и позволяет выделить следующие функции коммуникации: функцию оздействия, апеллятивную, информативную, коммуникативную функции, личностный брендинг кандидата и др. В жанре Инстаграма в сфере политической коммуникации представлена эксплицированная форма представления авторства. Отличительной чертой Инстаграма является массовый адресат. Сообщения адресата представляют собой главным образом его комментарии на фото- и видеоматериалы, опубликованные автором. Этому жанру присуща монотематичность, на что указывает использование тематических слов, основными характеристиками которых являются краткость и репрезентативность. Отличительной особенностью Инстаграма является одновременно синхронный и асинхронный характер коммуникации. Параметр места связан с понятием сферы использования жанра. Так, жанр Инстаграма, использующийся в сфере политической коммуникации, относится, главным образом, к институциональному дискурсу, который используется в политической сфере, и – в меньшей степени – в сфере бытовой межличностной коммуникации. Набор жанров, реализующийся в социальных медиа, предписывает коммуникантам определенные нормы коммуникативного поведения и одновременно испытывает влияние личности, продуцирующей дискурс. Результатом подобного взаимодействия является уникальный выбор речевых средств реализации жанровой формы, который продиктован стратегиями и тактиками речевого поведения, что характерно как бумажным жанрам, так и интернет-жанрам, включая жанры 2.0. ; The paper focuses on the research issues of a new field of linguistics – linguistics 2.0, one of the areas of study of which is the analysis of social media genres – genres 2.0. Taking into account basic parameters of structuring the genre space of political discourse, the analysis of the genre Instagram in the field of political communication is presented. The structural design of the account in the genre contains both the elements that are automatically entered by the software, and the elements that are the result of the author's activity – photos and video materials, comments to them. The main purpose of Instagram in political communication provides the possibility of realizing individual self-presentation and the ability to appeal to a large audience, which makes Instagram an effective means of cultivating a political image and makes it possible to distinguish the following communication functions: persuasive, appellative, informative, communicative functions, personal branding and others. In Instagram in the field of political communication, an explicit form of presenting authorship is revealed. The mass addressee presents one of main Instagram particularities. The messages of the addressee are mainly his/her comments on the photos and videos published by the author. The genre is characterized by monothematic nature which is proved by the use of thematic words, the main characteristics of which are brevity and representativeness. A distinctive feature of Instagram is both synchronous and asynchronous mode of communication. Such parameter as place is associated with the field of the genre use. Instagram used in the field of political communication relates mainly to institutional discourse, which is used in the political sphere, and – to a lesser extent – in the sphere of everyday interpersonal communication. A set of genres realized in social media dictates certain norms of communicative behavior and, at the same time, is influenced by the personality producing the discourse. The result of this interaction is a unique selection of linguistic means allowing the implementation of the genre form, which comes from the strategies and tactics of speech behavior and which is typical of both paper and digital genres, including genres 2.0.

Встатье раскрывается понятие физической культуры какособого вида культуры, представляющего собой, содной стороны, специфический процесс, направлен-ный наформирование физической готовности человека кжизни, сдругой стороны,— ре-зультат человеческой деятельности, средство испособ физического совершенствования лю-дей. Физическая культура какважная часть культуры общества вцелом нетолько получает отэтой культуры необходимую идейно-теоретическую инаучно-философскую информацию, ноисама обогащает культуру, наполняя ее новым смыслом, видением, специальными ценно-стями вобласти научных знаний, теории иметодики физического воспитания, развития, об-разования испортивной тренировки. Встатье рассматриваются значение исоциокультурные функции физической культуры. Приведены результаты теоретического анализа исторических условий возникновения физической культуры вантичной Греции, содержания материальных идуховных ценностей, составляющих физическую культуру, раскрыто значение специаль-ных иобщекультурных функций физической культуры, ее роль какэффективного средства формирования целостной многогранной личности, нравственного ифизического здоровья нации. Проведено эмпирическое исследование статуса физической культуры каксоциокуль-турного феномена. Длявоспитания человека принципиально важно, чтобы хотябы водной изсфер социальной жизни были созданы идеальные образцы ценностей. Такие образцы вза-имного уважения, отказа отнасилия, демократических норм поведения идругих ценностей мира культуры демонстрирует спорт. Внастоящее время сформировалась ситуация уникаль-ного взаимовлияния культуры спорта иинформационной культуры напримере деятельно-сти знаменитых спортсменов, споявлением социальных сетей имедиакоммуникаций полу-чивших возможность прямого контакта смногочисленной аудиторией. Входе проведенного исследования было выявлено, вчемсточки зрения молодого поколения заключается основ-ная роль физической культуры вразвитии общества, накаком уровне физическая культура испорт входят вкультуру современного общества, вчемзаключается значимость физической культуры испорта всовременном социуме. Проведен педагогический анализ исследования ; Ee article reveals the concept of physical culture as one of the types of culture of society and of the person as a whole, the ǁeld of activity of which, on the one hand, is a speciǁc process aimed at forming a person's physical readiness for life, on the other hand, is the result of human activity, a means and a way of physical improvement of people. Physical culture, as an important part of the culture of society as a whole, is not only a consumer of this culture, but, receiving and processing ideological-theoretical and scientiǁc-philosophical information, it enriches the culture, ǁlling it with new meaning, vision, special values in the ǁeld of scientiǁc knowledge, Eeories and methods of physical education, development, education and sports training. Ee article discusses the signiǁcance and sociocultural functions of physical culture. Ee results of a theoretical analysis of the historical conditions of the emergence of physical culture in ancient Greece, the content of material and spiritual values that make up physical culture are presented, the signiǁcance of special and general cultural functions of physical culture, its role as an eȻective means of forming a holistic multi-faceted personality, moral and physical health of a nation are revealed. An empirical study of the status of physical culture as a sociocultural phenomenon has been carried out. To educate a person, it is crucial that at least in one of the spheres of social life ideal samples of values be created. Such examples of mutual respect, non-violence, democratic norms of behavior and other values of the world of culture are demonstrated by sports. At present, we have the opportunity to observe the situation of the unique mutual inЗuence of sports culture and world universal culture on the example of the activities of famous athletes, with the advent of social networks and media communications that have gained the opportunity of direct contact with a large audience. Ee study revealed what, from the point of view of the young generation, is the main role of physical culture in the development of society, at what level physical culture and sport are included in the culture of modern society, what is the signiǁcance of physical culture and sport in modern society.

The speech of sixteen-year-old Swedish environmental activist Greta Thunberg to the UN on September 23,2019, caused a wave of discussion among Ukrainian social networks users. This triggered a variety of messages, in particular it has updated ecology issues that are weakly discussed in the domestic information space. This case gave us an opportunity to identify differences in the attitude of different categories of Facebook users to environmental issues. Using content analysis and discourse analysis of posts on Facebook, we have identified the following patterns. This topic outlined the gender difference in reactions and pervasive messages much more than the political issues. Women mostly tended to be positive about both Greta Tunberg's personality and environmental issues in general (48% and 83% respectively for women versus 34% and 70% for men respectively). In addition, typical «masculine» and «feminine» messages were noticed, for example, men were more likely to use scientific or pseudoscientific theorizings about ecology, to allow themselves jokes about the appearance of Greta than women did. In addition, users who talk about market reforms, the land market, the digitization of public services, etc., are more likely to support climate change activism than people who are concerned about prices, tariffs, pensions and so on. Active supporters of the patriotic agenda on Facebook are much more positive about ecology activism than the average network user. ; Речь шестнадцатилетней шведской экоактивистки Греты Тунберг в ООН 23сентября2019года вызвала в украинских социальных сетях волну обсуждения, которая сформировала различные месседжи, в частности актуализировала проблему экологии, достаточно мало обсуждаемую в отечественном информационном пространстве. Этот кейс дал нам возможность установить различия в отношении различных категорий Facebook-пользователей к экологической проблематике. С помощью контент-анализа и дискурс-анализа постов в Facebook мы обнаружили следующие закономерности. Эта тема гораздо мощнее, чем политическая, очертила гендерную разницу в реакциях и распространяемых месседжах. Женщины в целом были чаще настроены положительно как к личности Греты Тунберг, так и к экологическим проблемам в целом (48% и 83% соответственно для женщин против 34% и 70% соответственно для мужчин). Кроме того, были заметны типичные «мужские» и «женские» месседжи, скажем, мужчины гораздо чаще женщин прибегали к научным или псевдонаучным высказываниям об экологии, позволяли себе шутки о внешней привлекательности Греты. Кроме того, пользователи, которые говорят о рыночных реформах, рынке земли, диджитализации государственных услуг и т.п., чаще поддерживают борьбу с изменениями климата, чем люди, обращающие внимание на цены, тарифы и тому подобное. Активные сторонники патриотической повестки дня в Facebook заметно позитивнее относятся к экоактивизму, чем среднестатистический пользователь сети. ; Промова шістнадцятирічної шведської екоактивістки Ґрети Тунберґ в ООН 23вересня 2019року спричинила в українських соціальних мережах хвилю обговорення, яка сформувала різноманітні меседжі, зокрема актуалізувала проблему екології, достатньо мало обговорювану у вітчизняному інформаційному просторі. Цей кейс дав нам можливість встановити відмінності у ставленні різних категорій Facebook-юзерів до екологічної проблематики. За допомогою контент-аналізу та дискурс-аналізу постів у Facebook ми виявили наступні закономірності. Ця тема набагато потужніше, ніж політична, окреслила ґендерну різницю в реакціях та поширюваних меседжах. Жінки в цілому були частіше налаштованими позитивно як до особистості Ґрети Тунберґ, так і до екологічних проблем у цілому (48% і 83% відповідно для жінок проти 34% і 70% відповідно для чоловіків). Окрім того, були помітними типові «чоловічі» та «жіночі» меседжі, скажімо, чоловіки набагато частіше за жінок вдавалися до наукових або псевдонаукових викладок про екологію, дозволяли собі жарти про зовнішню привабливість Ґрети. Окрім того, користувачі, які говорять про ринкові реформи, ринок землі, діджиталізацію державних послуг тощо, частіше підтримують боротьбу зі змінами клімату, ніж люди, що переймаються цінами, тарифами тощо. Активні прихильники патріотичного порядку денного у Facebook помітно позитивніше ставляться до екоактивізму, аніж середньостатистичний користувач мережі.

The aim. Analysis of the socio-psychological rehabilitation of participants in the operation of the combined forces. Materials and methods. 1043 OUF participants were examined for the diagnosis of stress disorder in the Mississippi questionnaire. Statistical data was used to summarize the data. Results. The article considers psychological aid, which includes psychological support and psychological rehabilitation. Psychological aid is necessary for all military servicemen involved in military actions. The types of psychological states are considered. We have proved the approximate topics of conversations with military servicemen in the context of psychological education: stages of experiencing a traumatic event, circumstances influencing the experience of the traumatic event, the harmfulness of alcohol consumption in a stressful situation, ways to improve physical and mental health of the military, prevention of post-stress disorder, the specific features of adaptation to conditions of stay in a combat zone, etc. We analyzed the development of a normal person's reaction to a dangerous event. The diagnostic criteria of personality disadaptation are considered. We analyzed the teamwork of specialists, which includes highly qualified psychologists, certified in different modalities of psychotherapy: gestalt therapy, guided affective imagery, psychodrama, psychosomatics, family system psychotherapy, which together compiled a scenario of daily work with anti-terrorist operation participants according to their inquiries. Such diversity in approaches to psychotherapy has made it possible to approach more systematically the solution of specific psychological problems of the military who have different severity levels of trauma and personal disintegration. Attention is paid to psychological rehabilitation, aimed at compensating for lost professional and social-adaptive qualitiesThe types of physical rehabilitation are considered. The physical rehabilitation includes: exercise therapy, therapeutic massage, physiotherapy, mechanotherapy, occupational therapy, kinesitherapy, ergotherapy, counseling, manual therapy, reflexotherapy, phytotherapy, homeopathic therapy, aromatherapy, natural physical factors, tempering. We gave the definition of social rehabilitation, which means a system of measures aimed at creating and providing the conditions for returning a person to active engagement in life. Conclusions. After going through the above-described measures, demobilized veterans felt better, when respondents indicated that their psychological state had improved. ; Мета. Аналіз соціально-психологічної реабілітації учасників операції об'єднаних сил. Матеріали і методи дослідження. Обстежено 1043 учасники ООС для визначення стресового розладу за Місісіпським опитувальником. Для узагальнення даних використовувався статистичний метод. Результати. Стаття присвячена психологічній допомозі, що включає в себе психологічну підтримку і психологічну реабілітацію. Психологічна допомога необхідна всім військовослужбовцям, котрі беруть участь у військових діях. Розглядаються види психологічних станів. Доведена орієнтовна тематика бесід із військовослужбовцями в контексті психологічної просвіти: етапи переживання травмуючої події, обставини, що впливають на переживання психотравмівної події, шкідливість вживання алкоголю у стресовій ситуації, способи покращення фізичного та психічного здоров'я військових, профілактика постстресових розладів, особливості адаптації до умов перебування в зоні бойових дій, та ін. Проаналізований розвиток реакції нормальної людини на небезпечну подію. Розглянуті діагностичні критерії дезадаптації особистості. Проаналізована командна робота фахівців, що включає висококваліфікованих психологів, що сертифіковані у різних модальностях психотерапії: гештальттерапія, символдрама, психодрама, психосоматика, сімейна системна психотерапія, які спільно складали сценарій щоденної роботи з учасниками АТО, відповідно до їх запитів. Така різноманітність у підходах до психотерапії дала змогу більш системно підійти до вирішення конкретних психологічних проблем військових, які мають різний ступінь травматизації та особистісної дезінтеграції. Приділена увага психологічній реабілітації, спрямованій на компенсацію втрачених професійних і соціально-адаптивних якостей. Розглянуті види фізичної реабілітації. Фізична реабілітація включає: лікувальну фізичну культуру, лікувальний масаж, фізіотерапію, механотерапію, працетерапію, кінезотерапію, егротерапію, консультування, мануальну терапію, рефлексотерапію, фітотерапію, гомеопатичну терапію, ароматерапію, природні фізичні чинники, загартування. Дано визначення соціальній реабілітації, що означає систему заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для повернення особи до активної участі у житті. Висновки. Після проходження вищеописаних заходів демобілізовані ветерани почували себе краще, при опитуванні, як зазначають респонденти, їх психологічний стан покращився.

The article analyzes the basic concepts of Christology in modern Catholic theology, which determine the Church's desire to protect the biblical teaching of the doctrine of the person of Jesus Christ by modernizing religious doctrines on the basis of modern terminology.This approach has led to the emergence of contemporary models of Christological doctrine, which have demonstrated the development and need of the Roman Catholic Church not to be aloof from contemporary political and social processes.Recent trends in Christological topics have their own peculiarities, reflecting the millennial existence of the Church. Religious analysis of the key problems of theological discourse in the Christological teachings of the representatives of Catholic theology led to the transformation of ideological orientations: from enlightenment, which justified belief in the human mind and scientific and technological progress, to the existential, defining a human as the personality-dialogical phenomenon;revealing the deep connection of Christology and soteriology as interdependent aspects of one phenomenon of salvation in the context of understanding the earthly existence of Jesus, the historical recollection of the Passions, the Death and Resurrection of Christ, and the psychological and ontological content of Jesus' consciousness through the prism of the ecology of Christ through the lens of Christ. It is established that a large number of theologians belonging to different Christian denominations are refining already existing or generating new concepts in understanding Christ as Savior of the world or historical Person, opening the boundary between the nature of Christ and His ministry.This contributed to the formation of Christological models that meet the urgent needs of the development of modern theology: evolutionary, existential-transcendental, monistic, liberation, eschatological, personal and spiritual.This approach promotes the search for common moments of Christological doctrines, which gives reason to speak as a perspective for the future, about the Christological basis of modern dialogue.However, the traditional doctrinal differences between Christian denominations are moving away from unity on a Christian basis. ; Проаналізовано основні концепти христології у новітній католицькій теології, які визначають прагнення Церкви захистити біблійні положення вчення про особу Ісуса Христа за рахунок модернізації релігійних доктрин на основі сучасної термінології. Такий підхід призвів до появи сучасних моделей христологічної доктрини, які засвідчили розвиток і потребу Римо-Католицької Церкви не бути осторонь сучасних політичних та соціальних процесів. Новітні тенденції у христологічній тематиці мають своєї особливості, відображаючи тисячолітнє буття Церкви. Релігієзнавчий аналіз ключових проблем теологічного дискурсу в христологічних вченнях представників католицької теології зумовив трансформацію світоглядних орієнтирів: від просвітницького, який обґрунтовував віру в людський розум та науково-технічний прогрес, до екзистенціального – визначаючи людину як особистісно-діалогічний феномен; виявлення глибинного зв'язку христології та сотеріології як взаємозумовлених аспектів одного явища спасіння у контексті осмислення земного існування Ісуса, історичного спогадування Страстей, Смерті і Воскресіння Христа та психологічного й онтологічного змісту самосвідомості Ісуса крізь призму христологічної еклезіології. Встановлено, що значна частина богословів, які належать до різних християнських конфесій, удосконалюють уже існуючі або породжують нові концепції в осмисленні Христа як Спасителя світу або історичної Особи, розкритті межі між природою Христа та Його служінням. Це сприяло становленню христологічних моделей, які відповідають актуальним потребам розвитку сучасної теології: еволюційна, екзистенційно-трансцендентна, моністична, теологія визволення, есхатологічна, персоналістична та духовна. Такий підхід сприяє пошуку спільних моментів христологічних доктрин, що дає підстави говорити про перспективу на майбутнє, христологічне підґрунтя сучасного діалогу. Однак традиційні доктринальні розходження між християнськими конфесіями віддаляють від єдності на христологічних основах.

У статті окреслено теоретичні основи моделювання професійної діяльності здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та можливі шляхи їх впровадження при організації підготовки ад'юнктури у вищих військових закладах вищої освіти (наукових установах). ; Introduction: Modern trends in the development of the Armed Forces of Ukraine (hereinafter - AF of Ukraine), set new requirements for the training of applicants for higher education in the degree of doctor of philosophy, i.e. Ph.D. It means that simple accumulation of knowledge and skills is no longer satisfactory, but the training of a highly qualified military specialist of the corresponding of level and profile, competitive, competent, completely mastered a military profession and oriented in related fields of activity, ready for permanent professional growth, social and professional mobility is required.According to the normative and legacy basis of Ukraine, the training of applicants for higher education in Ph.D. degree involves gaining the theoretical knowledge, skills and other competencies sufficient for the production of new ideas, solving complex problems in the field of professional and/or research and innovation activity. It requires mastering the methodology of scientific and pedagogical activity, as well as conducting own scientific research, the results of which have a scientific novelty, theoretical and practical value. Purpose: is to explain the theoretical bases of modeling the professional activity of higher education Ph.D. graduates in the postgraduate study program; develop methodological and practical recommendations for the training of military personnel of higher qualification. Methods of research: the method of analysis and synthesis and the method of expert evaluations are used. Results: The ultimate goal of training doctors of philosophy graduates in the postgraduate study program in military institutions of higher education, based on the principles of humanism and humanization, should be education not only of a military professional, but also primarily of a socially active conscious personality. Proceeding from the foregoing, the main ways of its achievement are introduction of modern technologies and scientific achievements, elimination of unification of education and authoritarian pedagogy, preparation of a new generation of personnel.Originality: Modeling the professional activity of higher education graduates of the Ph.D. degree in postgraduate programs gives an opportunity to look more broadly at the tasks of preparation and use of scientists and researchers. It important to assess the quality of work of different parts of an educational institution to determine the main competences of military-professional activity, based on which one can to organize and plan the process of preparation at the departments to achieve the optimal result in the form of a competent doctor of philosophy.Conclusion: The modeling of the degree of Ph.D. in the postgraduate study program in military institutions of higher education in the context of strengthening the professionalization of military service will be one of the effective means of improving the training of officers for future military-professional activities. In pedagogy, more than in other fields of science, a dialectical approach is needed: the search for new things, the renewal of the old, the use of best practices, and the rejection of what was not justified. ; В статье отображены теоретические основы моделирования профессиональной деятельности соискателей высшего образования степени доктора философии в адъюнктуре военного заведения высшего образования и возможные пути их решения при организации подготовки в военных заведениях высшего образования (научных учреждениях). Моделирование профессиональной деятельности соискателей высшего образования степени доктора философии в адъюнктуре военного заведения высшего образования дает возможность шире взглянуть на задачи подготовки и использования научных и научно педагогических работников, оценивая качество роботы различных подразделений учебного заведения, определить основные компетенции профессиональной деятельности для достижения оптимального результата.

El artículo trata sobre las Cartas inéditas enviadas por la escritora chilena Flora Abasolo al filósofo vasco Miguel de Unamuno. Se da cuenta, primero, de la producción literaria de la escritora dado el evidente desconocimiento que de ella existe dentro del ámbito intelectual nacional. Luego se hace referencia a las Cartas en tanto forman parte de la iniciativa comunicacional y editorial emprendida por Flora en pro del reconocimiento del nombre de su padre, el filósofo Jenaro Abasolo, y de su obra póstuma, La personalidad política y la América del porvenir (1907). Conforme a esto, se explicita el contexto de las Cartas, sus fechas, número y finalidad, y se lleva a cabo una hermenéutica crítica de parte de su contenido con el objetivo de incorporar nuevos antecedentes biográficos y literarios de la escritora y de su progenitor. Se indaga, a su vez, en las razones que pudo tener Unamuno para dejar incumplido el compromiso de reseñar la obra de Abasolo, atendiendo a las circunstancias, a las estrategias seguidas por Flora y a su talante, diferente al de su padre en la búsqueda de reconocimiento. Este trabajo es parte de una investigación mayor que venimos desarrollando desde el año 2008 sobre Abasolo. Sumamos las Cartas a esta labor como un nuevo documento que sobrepasa las expectativas respecto del valor que tienen para la reconstrucción de la vida y obra del filósofo santiaguino, y para la evaluación que de la misma escritora chilena se pueda hacer. Destacamos por tanto la conveniencia de incorporar a las investigaciones de la filosofía en Chile esta clase de documentos que evitan, más allá de su inicial apariencia intrascendente, recorrer caminos que hay que desandar cuando el peso de la evidencia documental vuelve erróneo parte de lo que la especulación sin antecedentes había establecido. ; The article addresses the unpublished letters sent by the Chilean writer Flora Abasolo to the Basque philosopher Miguel de Unamuno. First, it accounts for the literary production of the writer, given the evident ignorance that exists of her within the national intellectual scope. Then, it makes reference to the letters as they are part of the communication and editorial initiative undertaken by Flora in favor of the recognition of her father's name, the philosopher Jenaro Abasolo, and of his posthumous work, The Political Personality and the America of the Future (1907). Accordingly, the context of the letters is made explicit: their dates, number and purpose; and a critical hermeneutics of part of their content is carried out with the aim of incorporating new biographical and literary backgrounds of the writer and her progenitor. It inquires, in turn, the reasons that Unamuno could have had to leave unfulfilled the commitment to review Abasolo's work, heeding the circumstances, the strategies followed by Flora and her frame of mind, different from her father's in the search for recognition. This work is part of a larger research that we have been developing since 2008 on Abasolo. We add the letters to this task as a new document that surpasses the expectations regarding the value that they have for the reconstruction of the life and work of the philosopher from Santiago, and for the evaluation that can be done of the Chilean writer herself. We emphasize, therefore, the convenience of incorporating to the investigations of the philosophy in Chile this class of documents that avoid, beyond its initial inconsequential appearance, to travel paths that must be retraced when the weight of the documentary evidence turns erroneous a part of what speculation had established without background.

The article is devoted to improvement of methodical training of future officers and their capacities for individual activities in the context of activation of the subject area of pedagogy. According to the concept of I. E. Akulov, V. I. Baydakov, A. G. Vasilyev, methodical training is seen as a set of training activities aimed at improving the skills of officers, warrant officers (midshipmen), sergeants (foremen) in the training of subordinates. Methodical training is an integral part of the commander's training. The article deals with the functional and personal approaches to rendering the term "methodical preparation" in modern science, as well as the concept of methodical preparation of future officers to arrangement of individual education of soldiers in the unit. Methodical readiness of the cadet to the organization of self-education of the military personnel is a component of structure of professional training of the future officer to service and fighting activity. Advantages and efficiency of methodical readiness of the future officer to the organization of self-education of the military personnel as quality of the personality are analyzed. The urgency of self-educational activity and its priority in development of the serviceman as the subject of professional self-realization is revealed. The purpose of methodical preparation of the future officer to the organization of self-education of the military personnel consists in activation of the psychological and pedagogical knowledge, abilities and skills allowing to use effectively modern technologies of self-educational activity of cadets providing the dominating orientation and motivation in realization of the purposes and tasks of pedagogical maintenance of individual education of the military personnel in military professional activity. The article highlights a model of methodical preparation of future officers of the national guard to individual education of soldiers, reflecting the internal prerequisites that determine the possibility of a deeply conscious, thoughtful, creative nature of work on yourself. The final result of individual education depends to great extent on the level of their development. That is why it is important to focus on formation and development of these internal prerequisites. in individual education of military staff ; Статья посвящена повышению качества методической подготовки будущих офицеров к организации самообразования военнослужащих в контексте активизации предметной области педагогики. Согласно концепту И.Е. Акулова, В. И. Байдакова, А.Г. Васильева, «методическая подготовка – комплекс учебных мероприятий, направленных на повышение мастерства офицеров, прапорщиков (мичманов), сержантов (старшин) в обучении и воспитании подчиненных. Методическая подготовка является составной частью командирской подготовки» [1, с. 28]. В статье рассмотрены функциональный и личностный подходы к пониманию термина «методическая готовность» в современной науке, а также сформулировано понятие методической готовности будущих офицеров к организации самообразования военнослужащих в подразделении. Методическая готовность курсанта к организации самообразования военнослужащих является компонентом структуры профессиональной подготовки будущего офицера к служебно-боевой деятельности. Проанализированы преимущества и эффективность методической готовности будущего офицера к организации самообразования военнослужащих как качества личности. Выявлена актуальность самообразовательной деятельности и ее приоритет в развитии военнослужащего как субъекта профессиональной самореализации. Методическая готовность будущего офицера к организации самообразования военнослужащих заключается в активизации психолого-педагогических знаний, умений и навыков, позволяющих эффективно использовать современные технологии самообразовательной деятельности, обеспечивающих доминирующую направленность и мотивацию в реализации целей и задач методического сопровождения самовоспитания военнослужащих в военно-профессиональной деятельности. В статье представлена модель методической готовности будущего офицера к самообразованию военнослужащих, отражающая внутренние предпосылки, которые определяют возможность глубоко осознанного, продуманного, творческого характера работы над собой. От уровня их развитости в значительной мере зависит конечный результат самообразования. Вот почему в процессе организации самообразования военнослужащих важно особое внимание обращать на формирование и развитие внутренних предпосылок.

Purpose. To determine the nature of impact of personal features on social-psychological adaptation of servicemen called to military service. Methods. The research uses the following diagnostic methods: the questionnaire by "A personal scale of anxiety symptoms"; Rosenzweig's picture test; the methods for diagnosing value orientations (М. Rokeach); J. Moreno's sociometric test (A. A. Rean); the methods for determining adequacy of realizing one's status in a group's status hierarchy (a modified variant of A. S. Sylakov's methods). Results. The study determines the factors, contributing to the formation of soldiers' subjectivity under variative service conditions and under conditions which support this process for servicemen practically: the formation of an "attractive" image of a subunit, membership of a platoon, a company, raising personal authority in a military staff, ideally – the creation of a military socio-cultural space with optimal combination of mental and social aspects, the availability of a wide range of activities, the involvement of soldiers in a wide scope of activities, which go beyond the limits of a subunit. Conclusions. The paper presents the research on social-psychological features of servicemen's adaptation to military service. It offers a number of practical recommendations for educational structures of the Armed forces about the development of pedagogical technologies, aimed at personal adaptation of servicemen called to military service to different qualitatively new activities for them. It stresses that adaptation to military service should be changed from the level of a spontaneous and chaotic approach to education to the level of professional pedagogy, to the level of psychological-pedagogical technologies. The study substantiates that the development of psychological-pedagogical technologies considering the adaptation features of servicemen called to military service causes a purposeful changes in the characteristics of personality, in particular, it allows reducing the level of anxiety, changing the mechanism of interaction with a frustrator. It establishes that when developing the procedures associated with servicemen's adaptation, it is necessary to take into consideration, that commanders' psychological-pedagogical impact should be developed according to the changes of servicemen's personal features. ; Мета. Визначити характер впливу особистісних особливостей на соціально-психологічну адаптацію військовослужбовців за призовом. Методи. У дослідженні застосовано діагностичні методики: опитування за «Особистісною шкалою прояви тривоги»; рисунковий тест Розенцвейга; методика діагностики ціннісних орієнтацій (М. Рокіч); соціометричний тест Дж. Морено (А. А. Реан); методика визначення адекватності усвідомлення свого статусу в статусній ієрархії групи (модифікований варіант методики А. С. Силакова). Результати. Визначено чинники, що сприяють формуванню суб'єктності солдатів за варіативного проходження служби і умовах, які практично забезпечують цей процес для військовослужбовців: формування «привабливого» образу підрозділу, членства взводу, роти, підвищення авторитету особистості у військовому колективі, в ідеалі – створення військового соціокультурного простору з оптимальним поєднанням психічного і соціального, наявності широкого спектру діяльності, залучення солдатів у діяльність в широкому плані, що не обмежуються рамками підрозділу. Висновки. Проведено дослідження соціально-психологічних особливостей адаптації військовослужбовців до військової служби. Зроблено низку практичних рекомендацій виховним структурам Збройних сил про організацію розробки педагогічних технологій, спрямованих на адаптацію особистості військовослужбовців за призовом до різних якісно нових для них видів діяльності. Зазначено, що адаптацію до військової служби, необхідно перевести з рівня стихійного хаотичного способу виховання на рівень професійної педагогіки, на рівень психолого-педагогічних технологій. Обгрунтованого, що розробка психолого-педагогічних технологій з урахуванням особливостей адаптації призовників до армійської служби слід врахувати, викликає спрямовану зміну характеристик особистості людини, зокрема зниження рівня тривожності, зміну механізму взаємодії з фрустратором. Встановлено, що при розробці процедур, пов'язаних з адаптацією військовослужбовців, необхідно враховувати, що психолого-педагогічний вплив командирів повинен будуватися відповідно до зміни особистісних властивостей військовослужбовців.

Submitted on 05 May, 2019. Accepted on 21 August, 2019. ; Поступила в редакцию 05.05.2019. Принята к печати 21.08.2019. ; В статье описывается система номинаций в текстах советских конституций, отражающая переосмысление положений внутренней политики на протяжении шестидесяти лет существования СССР. Анализируются конституции 1918, 1924, 1936 и 1977 гг. Рассматриваются несколько тематических групп лексики: 1) система номинаций субъектов права, выраженных существительными: государство, гражданин, личность, народ, общество, совет, трудящийся, человек, член; 2) представление о структуре общества в номинациях социальных групп и страт: трудящийся, рабочий класс, крестьянство; 3) номинации инструментов управления и экономические термины: власть, выборы, партия, собственность; 4) словосочетание иметь право; 5) употребление прилагательного свободный и существительного свобода; 6) специфика средств характеризации: государственный, народный, общественный, советский и др. Авторы конституций предпочитают номинацию гражданин, которая вытесняет субстантивированное причастие трудящийся. В конституции 1918 г. социальная структура не представлена исчерпывающе полно. В конституциях 1924 г., 1936 г., 1977 г. не встречаются термины, которыми оперируют авторы первой конституции: паразитические слои и беднота. Анализ словоупотребления позволил выявить три механизма идеологического камуфлирования: а) замену идеологизированной номинации, при которой выбирается новое нейтральное название при тождественном денотате: словосочетание советская власть заменяется конструкцией государственная власть; б) включение единицы в официальное название страны, института или органа власти — Совет министров, в) аббревиацию Союз ССР, СССР (включение в оним и аббревиатуру сопровождается десемантизацией слова). ; This article describes the system of nominations in the texts of the Soviet constitutions reflecting the reconsideration of the provisions of internal policy over the course of sixty years of the existence of the USSR. The author analyses the constitutions of 1918, 1924, 1936, and 1977 considering several thematic groups of vocabulary: 1) a system of nominations of subjects of law expressed by nouns: государство, гражданин, личность, народ, общество, совет, трудящийся, человек, член (Eng. state, citizen, personality, people, society, union, worker, person, member); 2) the idea of the structure of society in the nominations of social groups and strata: трудящийся, рабочий класс, крестьянство (Eng. worker, working class, peasantry); 3) nominations of management tools and economic terms: власть, выборы, партия, собственность (Eng. power, election, party, property); 4) the phrase иметь право (Eng. have a right to); 5) the use of the adjective свободный (Eng. free) and noun свобода (Eng. freedom); 6) the peculiarities of characterisation means: государственный, народный, общественный, советский (Eng. state, people, public, Soviet, etc.). The authors of the constitutions prefer the nomination гражданин (Eng. citizen), which supersedes the substantivised participle трудящийся (Eng. working [person]). In the constitution of 1918, the social structure is not exhaustively represented. In the constitutions of 1924, 1936, 1977, there are no terms used by the authors of the first constitution: паразитические слои (Eng. parasitic strata) and беднота (Eng. the poor). An analysis of the word usage makes it possible to identify three mechanisms of ideological camouflage: a) the replacement of an ideological nomination in which a new neutral name is chosen with the same denotation: the phrase советская власть (Eng. Soviet power) is replaced by the construction государственная власть (Eng. state power); b) the inclusion of the unit in the official name of the country, institution or authority Совет министров (Eng. Council of Ministers); c) abbreviation of the Советский союз to Союз ССР, СССР (Eng. USSR) (the inclusion into the onym and abbreviation is accompanied by a desemantisation of the word). ; This work is supported by the Grant of Russian Foundation for Basic Research 17-29-09158 "Creation of a Corpus of Official Business Texts of the Russian Language (ODKRYA)". ; Работа выполнена при поддержке РФФИ, проект 17-29-09158 «Создание корпуса официально-деловых текстов русского языка (ОДКРЯ)».

Представлено результати діагностування вихідного стану сформованості соціальної активності молоді відповідно до розроблених критеріїв та показників. Якісний та кількісний аналіз рівнів сформованості соціальної активності молоді за мотиваційно-ціннісним компонентом показав низький рівень показників зацікавленості громадським, соціальним життям, самоактуалізації особистості, ціннісних орієнтацій, прагнення самореалізації в громадській діяльності. Характеристика вихідного стану змістовно-когнітивного компонента соціальної активності молоді за рівнем вияву критерію «громадсько-політична обізнаність» показала низький рівень громадсько-політичної грамотності, обізнаності щодо структури та діяльності громадських об'єднань, використання можливостей громадської діяльності як інструменти саморозвитку. Аналіз результатів діагностики вихідного стану соціально-діяльнісного компонента соціальної активності молоді за рівнем прояву критерію соціальної компетентності дав можливість констатувати дуже низькі дані за показниками: сформованість умінь будувати міжособистісні відносини, здатність планувати та організовувати соціально-громадську діяльність, готовність досягати результатів дій, рівень сформованості самоорганізації. Характеризуючи рівень вихідного стану наступного компонента соціальної активності молоді – рефлексно-оціночного – за критерієм самооцінки, можна констатувати переважно низький та середній рівень його сформованості в молоді за показниками: здатність аналізувати, оцінювати процес і результат громадської діяльності, здатність до самооцінки, ступінь задоволення самореалізації в громадській діяльності. ; The issue of civil society development with the participation of various institutes has always interested scientists in political, philosophical and public administration, with the pedagogical aspect in the vast majority of scientific research concerned with a particular institute: either public organizations, youth movement, or volunteer organizations. However, the problem of the youth social activity formation in civil society institutes has not been the subject of research into leading pedagogical intelligence, which has made the relevance and novelty of our research. The purpose of the article is to present the results of diagnosis of the initial state of formation of the youth social activity in accordance with the developed criteria and indicators. In the context of our study, youth social activity is defined as an integrated personal activity of a young person to initiate and realize a socially useful function in the social environment, taking into account the requirements of society and personal values. Qualitative and quantitative analysis of the levels of social activity of young people in the motivational-value component showed a low level of interest in social and social life; self-actualization of personality; value orientations; aspiration of self-realization in public activity. Characterization of the initial status of the content-cognitive component of the youth social activity by the level of expression of the criterion «socio-political awareness» showed a low level of socio-political literacy; awareness of the structure and activities of public associations; use of social activity opportunities as tools of self-development. The analysis of the results of diagnostics of the initial state of the social-activity component of social activity of young people by the level of manifestation of the criterion of social competence gave an opportunity to state rather low data on the indicators: the ability to build interpersonal relationships; ability to plan and organize social and social activities; willingness to achieve results of actions; the level of self-organization formation. Describing the level of initial status of the next component of youth social activity – reflexive-evaluation – by the criterion of self-esteem, it is possible to state mainly low and average level of its formation in youth by the indicators: ability to analyze, evaluate the process and result of social activity, ability to self-esteem, degree of satisfaction community activities.

Анотація. У статті розкривається сутність поняття «освітнє середовище», що є складною системою інтелектуальних, культурних, методичних, організаційних, технічних ресурсів. Доведено, що освітнє середовище впливає на особистісний розвиток учня та результати його навчальної діяльності. Автор акцентує увагу на тому, що у Новій українській школі освітнє середовище повинно стати таким, що належить учням, де кожна дитина незалежно від її фізичних та психологічних особливостей почуватиметься комфортно. Тому в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа» важливого значення надається створенню інклюзивного освітнього середовища, характеристикою ефективного функціонування якого є забезпечення сукупності педагогічних, психологічних та соціологічних умов. У статті розкриваються сутнісні ознаки фізичного та психологічно безпечного освітнього середовища, організація якого передбачає реагування на нові виклики та вимоги, реалізацію системи принципів. Психологічно безпечне середовище сприяє задоволенню потреб у особистісно-довірчому спілкуванні, створює референтну значущість середовища та забезпечує психічне здоров'я учасників освітнього процесу. Автор зазначає, що створення ефективного фізичного середовища досягається через організацію навчальних осередків, які передбачають забезпечення умов для навчально-дослідної діяльності школярів, для індивідуальної та групової роботи. Окреслено роль учителя початкової школи в організації фізичного та психологічно безпечного освітнього середовища. Доведено необхідність застосування педагогами різноманітних інноваційних методів, прийомів, форм роботи у освітньому процесі Нової української школи. ; Abstract. The article reveals the essence of the notion of "educational environment" as a subject of the educational space, which is a complex system of intellectual, cultural, methodological, organizational, technical resources. It is proved that the educational environment influences the student's personal development and the results of his educational activities. The author emphasizes that in the New Ukrainian School the educational environment should become an environment belonging to the students, where the tasks of development of the personality of the child, their abilities and desires, the formation of competencies that will ensure the readiness of students to live in a society where every child independently from its physical and psychological peculiarities will feel comfortable. The author observes that modern approaches to the organization of the educational environment are based on the principles of humanism, democracy, respect for the rights and freedoms of each individual, including children with special educational needs. Therefore, in the context of the implementation of the "New Ukrainian School" Concept, the creation of an inclusive educational environment, the effective functioning of which is characterized by a set of pedagogical, psychological and sociological conditions, is of great importance. The article reveals the essential features of a physical and psychologically safe educational environment, the organization of which involves responding to new challenges and requirements, the implementation of a system of principles. Psychologically safe environment helps to meet the needs of person-trust communication, creates a reference value of the environment and ensures the mental health of the participants in the educational process. The author notes that the creation of an effective physical environment is achieved through the organization of educational centres, which provide for the provision of conditions for educational activities of schoolchildren, for individual and group work. The role of the elementary school teacher in the organization of physical and psychologically safe educational environment is outlined. The necessity of implementing modern approaches to the organization of the educational environment and the use of various innovative methods, devices, tools and forms of work in the educational process of the New Ukrainian School have been proved. An important direction for further research is the study of theoretical and methodological principles of teacher training for the organization of a safe and productive educational environment of primary school.

The paper advances typical prosodic models of the accentuated personalities' English public speeches. The inaugural and convention speeches delivered by the American presidents and British prime ministers within the second half of the 20th century served as the material of the study. It was found out that the effective realization of any public speech is determined by the rational choice of linguistic as well as the adequate use of prosodic means for its organization. The authors regard the accentuated language personality as a speaker with enhanced traits of his/her character or temperament which are revealed in the process of his/her communicative activity within the range of acceptable psychological norm and beyond it. It is outlined that in order to conduct the study of prosodic features of the English accentuated personalities' public speaking the authors created the program and methodology of a complex experimental phonetic research which was carried out in four stages. It is singled out that the politicians, whose inaugural and convention speeches were analyzed, belong to four types of accentuation of their character: demonstrative, impulsive, obsessive-compulsive, and paranoid. The determined prosodic peculiarities of the accentuated politicians' public speaking which were gained by means of the auditory analysis are presented. Besides, the results of the acoustic analysis of the experimental material, linguistic interpretation and generalization of the obtained data enabled the authors to figure out the invariant and variant prosodic models of the accentuated politicians' public speaking. ; Работа посвящена установлению просодических моделей публичных речей акцентуированных личностей – американских президентов и британских премьер-министров второй половины ХХ века. Материалом исследования служили инаугурационные ипрограммные речи указанных политиков. Определено, что на фоне рационального выбора языковых средств политическими деятелями решающим для эффективного оформления публичной речи становится адекватное использование ими просодических средств языка. При этом, под акцентуированной языковой личностью в работе понимается говорящий с усиленной чертой характера или темперамента, которые демонстрируются им в его коммуникативной деятельности как в диапазоне допустимой психологической нормы, так и за ее пределами. С целью изучения просодических особенностей публичной речи англоговорящих акцентуированных личностей были разработаны программа и методика комплексного экспериментально-фонетического исследования, которые предполагали его проведение в четыре этапа. Выявлено, что политическим деятелям, инаугурационные и программные речи которых анализировались, присущи четыре типа акцентуаций характера: демонстративная, возбудимая, педантичная и застревающая. В работе представлены просодические характеристики публичной речи акцентуированных личностей, которые были получены в результате проведения аудитивного анализа. Кроме этого, результаты акустического анализа экспериментального материала, лингвистическая интерпретация и обобщение полученных данных позволили описать инвариантные и вариантные модели просодические публичной речи акцентуированных политиков. ; Роботу присвячено встановленню просодичних моделей публічних промов акцентуйованих особистостей – американських президентів і британських прем'єр-міністрів другої половини ХХ століття. Матеріалом дослідження слугували інавгураційні і програмні промови зазначених політиків. Установлено, що на тлі раціонального вибору мовних засобів політичними діячами вирішальним щодо ефективного оформлення публічного мовлення стає адекватне використання ними просодичних засобів мови. При цьому, під акцентуйованою мовною особистістю у роботі розуміється мовець з підсиленою рисою характеру чи темпераменту, які виявляються ним уйого комунікативній діяльності як у діапазоні припустимої психологічної норми, так і за її межами. Зметою дослідження просодичних особливостей публічного мовлення англомовних акцентуйованих особистостей були розроблені програма та методика комплексного експериментально-фонетичного дослідження, що передбачали його проведення у чотири етапи. З'ясовано, що політичним діячам, інавгураційні і програмні промови яких аналізувалися, притаманні чотири типи акцентуацій характеру: демонстративна, збудлива, педантична і застрягаюча. У роботі представлені просодичні характеристики публічного мовлення акцентуйованих особистостей, встановлені за допомогою аудитивного аналізу. Окрім того, результати акустичного аналізу експериментального матеріалу, лінгвістична інтерпретація та узагальнення отриманих даних дозволили описати інваріантні та варіантні просодичні моделі публічного мовлення акцентуйованих політиків.

Introduction: Modern trends in the development of the Armed Forces of Ukraine (hereinafter - AF of Ukraine), set new requirements for the training of applicants for higher education in the degree of doctor of philosophy, i.e. Ph.D. It means that simple accumulation of knowledge and skills is no longer satisfactory, but the training of a highly qualified military specialist of the corresponding of level and profile, competitive, competent, completely mastered a military profession and oriented in related fields of activity, ready for permanent professional growth, social and professional mobility is required.According to the normative and legacy basis of Ukraine, the training of applicants for higher education in Ph.D. degree involves gaining the theoretical knowledge, skills and other competencies sufficient for the production of new ideas, solving complex problems in the field of professional and/or research and innovation activity. It requires mastering the methodology of scientific and pedagogical activity, as well as conducting own scientific research, the results of which have a scientific novelty, theoretical and practical value. Purpose: is to explain the theoretical bases of modeling the professional activity of higher education Ph.D. graduates in the postgraduate study program; develop methodological and practical recommendations for the training of military personnel of higher qualification. Methods of research: the method of analysis and synthesis and the method of expert evaluations are used. Results: The ultimate goal of training doctors of philosophy graduates in the postgraduate study program in military institutions of higher education, based on the principles of humanism and humanization, should be education not only of a military professional, but also primarily of a socially active conscious personality. Proceeding from the foregoing, the main ways of its achievement are introduction of modern technologies and scientific achievements, elimination of unification of education and authoritarian pedagogy, preparation of a new generation of personnel.Originality: Modeling the professional activity of higher education graduates of the Ph.D. degree in postgraduate programs gives an opportunity to look more broadly at the tasks of preparation and use of scientists and researchers. It important to assess the quality of work of different parts of an educational institution to determine the main competences of military-professional activity, based on which one can to organize and plan the process of preparation at the departments to achieve the optimal result in the form of a competent doctor of philosophy.Conclusion: The modeling of the degree of Ph.D. in the postgraduate study program in military institutions of higher education in the context of strengthening the professionalization of military service will be one of the effective means of improving the training of officers for future military-professional activities. In pedagogy, more than in other fields of science, a dialectical approach is needed: the search for new things, the renewal of the old, the use of best practices, and the rejection of what was not justified. ; В статье отображены теоретические основы моделирования профессиональной деятельности соискателей высшего образования степени доктора философии в адъюнктуре военного заведения высшего образования и возможные пути их решения при организации подготовки в военных заведениях высшего образования (научных учреждениях). Моделирование профессиональной деятельности соискателей высшего образования степени доктора философии в адъюнктуре военного заведения высшего образования дает возможность шире взглянуть на задачи подготовки и использования научных и научно педагогических работников, оценивая качество роботы различных подразделений учебного заведения, определить основные компетенции профессиональной деятельности для достижения оптимального результата. ; У статті окреслено теоретичні основи моделювання професійної діяльності здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та можливі шляхи їх впровадження при організації підготовки ад'юнктури у вищих військових закладах вищої освіти (наукових установах).

Problem Statement. The teaching staff of the departments of the Cinema and Television Art Faculty has the opportunity to introduce new courses within the curriculum, provide academic mobility to the students of the faculty and the possibility of individualizing their own education plans. All of this provides the formation of a specialist capable of creating innovative audiovisual works, working in difficult dynamic changes. Students of various educational and professional programs learn to work as a team and individually, creating audiovisual works in various types and genres. The educational process also involves testing the creative potential of students in experimental artistic forms: video art and media art. Gradually revealing the creative abilities of each student, attentive teachers are trying to identify their individual tendencies in the audiovisual field. In the concept of the educational process a multi-level education system is implemented that allows adapting the national scope of audiovisual art and production to the requirements of modern European educational standards.The aim of the paper is to reveal the ways to fulfil the creative potential of the individual in the process of audiovisual education by means of an example of the Faculty of Cinema and Television Art of the Kharkiv State Academy of Culture.Research Methodology is a logical interpretation of the basic principles of educational reform in Ukraine on the basis of the legislative acts and other normative documents of the contemporary period of the history of the country.Results. The author considers the ways of fulfilment of the creative potential of the individual in the process of audiovisual education by means of an example of the Faculty of Cinema and Television Art of the Kharkiv State Academy of Culture. The basic principles of formation of professional competences of a specialist of audiovisual sphere at the present stage are revealed. By analyzing the decade of activities of the teaching staff the author highlights the content and forms of fulfilment of creative abilities of future filmmakers and film directors, operators and television reporters. The main models of contemporary artistic education are outlined. The author analyzes the artistic projects that are implemented at the Faculty of Cinema and Television Art and defines the main creative achievements of the students of the faculty, the modern labour market of audiovisual professionals and a list of those competencies that will enable a future specialist to be increasingly in demand.Novelty. The newest tendencies of the labour market in the audiovisual sphere and requirements to the competences of the future specialist of this field have been specified.The practical significance. The experience of combining the curriculum and the implementation of the art projects of the faculty enables to assert that the faculty has found the ways of fulfilment of creative potential of the individual, both the student and the teacher.Keywords: higher education, audiovisual art and production, creative potential, personality, Faculty of Cinema and TV Art of KhSAC. ; Розглянуто способи реалізації творчого потенціалу особистості в процесі аудіовізуальної освіти на прикладі діяльності факультету кіно-, телемистецтва Харківської державної академії культури. Означено базові принципи формування фахових компетентностей фахівця аудіовізуальної сфери на сучасному етапі. На основі аналізу десятирічної діяльності професорсько-викладацького складу факультету виявлено зміст і форми розкриття творчих здібностей майбутніх режисерів кіно та телебачення, операторів і телерепортерів. Окреслені основні моделі сучасної мистецької освіти. Проаналізовані мистецькі проекти, реалізовані на факультеті кіно-, телемистецтва, охарактеризовані основні творчі досягнення студентів факультету, сучасний ринок праці фахівців аудіовізуальної сфери та перелічено ті компетентності, які зумовлять затребуваність майбутнього фахівця.Ключові слова: вища мистецька освіта, аудіовізуальне мистецтво та виробництво, творчий потенціал, особистість, факультет кіно-, телемистецтва ХДАК.