THE JUSTIFICATION OF THE EFFICIENCY OF FINANCIAL SUPPORT OF EDUCATION IN THE CONTEXT OF THE NATIONAL ECONOMY DEVELOPMENT ; ОБҐРУНТУВАННЯ ДІЄВОСТІ ІНСТРУМЕНТІВ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Abstract

In the conditions of formation of post-industrial social relations, there is a qualitative transformation of basic principles of functioning of both leading national economies and the world economy as a whole. In particular, under intensive scientific and technical progress, as well as the growth of labour productivity, knowledge, technologies and innovations became the basis for building a competitive national economy. Education, as one of the leading industries that produce these factors, becomes one of the highest priorities of state regulation.In this regard, this article is devoted to the justification of effectiveness of financial support of education in the context of development and transformation of the national economy. To fulfil this task, at the first stage the authors formed a set of statistical data covering 14 countries of Central and Eastern Europe for the period 2006—2016, calculations were performed using the STATA 11 complex, a regression analysis with fixed effects and a distribution-lag modelling were selected as the study methods. Government expenditures on education were dependent variables and the leading indicators of the national economy (e.g., GDP, GNI, industry, production, services and agriculture as value added, imports and exports of goods and services, FDI, etc.) were as independent variables. In the second stage, a correlation analysis was performed to justify the need for the use of lag and determine its value. As a result of the study, the authors of the work revealed the current and long-term relationship between macroeconomic parameters that characterize sectoral and technological changes in the structure of the national economy and state financing of education. At the same time, a direct relationship was found for the main macroeconomic indicators (GDP, GNI, the participation of industry, production, services and agriculture in value added, exports and imports of goods and services), and long-term relationship (with a lag of 3—7 years) was found for FDI, current and financial balance of payments (direct dependence), exports of high-tech ICT goods and services, as well as tax revenues (inverse dependence). ; В умовах становлення постіндустріальних суспільних відносин відбувається якісна трансформація базових принципів функціонування як провідних національних економік, так і світового господарства в цілому. Зокрема, в умовах інтенсивного науково-технічного прогресу, а також зростання продуктивності праці основою побудови конкурентоспроможного національного господарства стали знання, технології та інновації. Освіта як одна із основних галузей, що продукує ці фактори, стає одним із найпріоритетніших завдань державного регулювання.Присвячено обґрунтуванню дієвості фінансового забезпечення освіти в контексті розвитку і трансформації структури національної економіки. Для виконання поставленого завдання на першому етапі сформовано масив статистичних даних, що охоплював 14 країн Центральної та Східної Європи за часовий проміжок 2006—2016 рр., розрахунки здійснювалися за допомогою комплексу STATA 11, методом дослідження обрано регресійний аналіз із фіксованими ефектами і дистрибутивно-лагове моделювання. Залежними змінними виступали державні витрати на фінансування освіти як незалежні — основні показники стану розвитку національної економіки (наприклад, ВВП, ВНД, промисловість, виробництво, послуги і сільське господарство як додана вартість, імпорт та експорт товарів і послуг, ПІІ тощо). На другому етап було проведено кореляційний аналіз для обґрунтування необхідності застосування лагу і визначення його величини. У результаті проведеного аналізу авторами роботи виявлено поточний і довгостроковий зв'язок між макроекономічними параметрами, які характеризують галузеві й технологічні зміни у структурі національної економіки, і державними витратами на фінансування освіти. При цьому для основних макроекономічних показників (ВВП, ВНД, участь промисловості, виробництва, послуг і сільського господарства у створенні доданої вартості, експорт та імпорт товарів і послуг) виявлено прямий зв'язок, а для ПІІ, стану поточного та фінансового рахунків балансу платежів (пряма залежність), експорту високотехнологічних товарів і послуг ІКТ, а також податкових надходжень (обернена залежність) — довгостроковий (з лагом 3—7 років).