The article is an attempt to comprehend the changes in the Russian approach to the post-Soviet space. The analysis, based on the official government documents and speeches of Russian officials, reveals the stages of foreign policy in accordance with the current situation unfolding in the international arena. The Russian policy towards the nearest international environment shows changes in tactics, semantics and its focus on certain spheres of cooperation for the realization of its own interests. At the same time, the goal of foreign policy and the importance of "post-soviet space" remained the same. Although the postsoviet space in not a geographical region, Russian foreign policy refers to it as a whole. Russian leaders looked at the CIS as for it to become the "new confederation", with time, it turned out to be a platform to share common interests. The CIS has become a Forum for the elaboration of improvised automatisms and solutions among the interested countries. The CIS is not only a direction of foreign policy, but also the key element of success in Russia's policy towards international major powers. Over time, Russian foreign policy became more influenced by the external environment than the internal political and economic situation. The post-Soviet space in Russian foreign policy has evolved from the space of problems and threats into the arena of potential cooperation and integration processes.
The article presents the main issues of international relations in the post-soviet area since the collapse of the Soviet Union, perceived by Polish political scientists as critical to the modern structure of relations in the region. Russia's foreign policy towards the CIS countries is the main aspects of discussion. The following issues relate to the bilateral relations with Russia, and domestic situation of former Soviet countries, as well as the institutionalization of cooperation within the CIS.
Intro -- Preface -- Acknowledgments -- Contents -- Notes on Contributors -- List of Figures -- List of Tables -- Chapter 1: Post-industrial Modernization: Problems and Prospects -- References -- Chapter 2: Development Institutions and Sovereign Wealth Fund as a Tool for Implementing Transformation Processes in the Economy -- Introduction -- Methodology -- Results -- Conclusions/Recommendations -- References -- Chapter 3: Managing for the Future: Crisis Management Under Post-industrial Modernization -- Introduction -- Methodology -- Results -- Systematization of Basic Development Concepts Available at the Current Stage of Social Development -- Identifying Future Factors Affecting the Adoption of Basic Concepts (as Well as Determining the Potential Negative Effects) -- Comparative Analysis of the Toolkit and Assessment of Its Application to Various Stages of an Organization's Development Cycle -- Including Tools and Strategies into a Crisis Management Portfolio and Implementing the Toolkit into Organizations' Current Management Structures -- Conclusions/Recommendations -- References -- Chapter 4: High Technologies for Smart City Development -- Introduction -- Methodology -- Results -- Energy Supply -- Urban Lighting -- Transportation -- Information Systems -- Internet of Things (IoT) -- Conclusions -- References -- Chapter 5: Digital State: Creation Through Project-Functional Structure of Public Administration -- Introduction -- Methodology -- Result -- Conclusion -- References -- Chapter 6: Innovative Ecosystems for Attracting Investment in a Post-industrial Society -- Introduction -- Methodology -- Results -- Conclusions/Recommendations -- References -- Chapter 7: Transformation of a Traditional Financial Conglomerate into a Financial Ecosystem -- Introduction -- Data and Methodology -- Results and Discussion.
Zugriffsoptionen:
Die folgenden Links führen aus den jeweiligen lokalen Bibliotheken zum Volltext:
The problem of protection of personal rights and human freedoms during armed conflicts is raised. Particular attention is paid to ensuring Protocol I to the Geneva Convention, which states that the parties to any armed conflict must distinguish between civilians and the military and direct their actions only against military objectives. Civilians should be provided with living conditions, as far as possible, and should be protected from murder, violence, stress, repression, destruction of their property and hostage-taking. Their personal rights, honor, dignity and personal integrity must be respected and guaranteed. The aggressor state does not comply with international law, and the Ukrainian security system, in turn, has identified gaps in the organization of rapid evacuation of civilians. As a result, a significant number of citizens remained on the territory of hostilities and were forced to provide themselves with at least a minimum of personal security. Accordingly, it is necessary to study the experience of other countries of the world that have suffered armed aggression in their territories in the context of positive practices of protection of the population, forced to find themselves in the territory of hostilities. The article draws conclusions about the formation of a new security policy and the development of preventive measures to protect the personal rights and freedoms of citizens during armed conflicts
The article is devoted to the study of the historical experience of the organization and operation of regional courts in Halychyna in the composition of Austria and Austria-Hungary (1855–1918), as well as the characteristics of their structure and competence. It is noted that as a result of the reform of Austrian justice in the middle of the nineteenth century, a tripartite court system was created, where the courts of first instance were regional courts (acting as courts of first instance in separate civil and complex criminal cases). In Halychyna, as part of the Austrian Empire, the regional courts began their activities in 1855. The status of the regional districts was given by three courts: in Lviv, Krakow and Chernivtsi, while the rest were called district (initially also regional), and their number varied at different times from the 9- you are up to 15It was shown that the regional courts as courts of first instance had the right to consider: 1) civil cases - marital disputes, guardianship cases, cases of recognition of the deceased, repayment and destruction of debt documents, the establishment of rights, adoption and inheritance by will. Trade and bill disputes, as well as mining industry cases when there were no special merchant mountain courts, were considered in special senates; 2) criminal cases. They were considered with the participation of jurors, who issued a verdict of guilty, and the judge determined the extent of punishment. The jury trial was subject, in particular, to cases of violations of governmental orders concerning the freedom of the press (for the violation of these orders were tried as criminal offenses). In the appeal, the district courts decided all civil and criminal cases, which were considered in county and collegiate district courts.It is specified that in 1853 all regional courts, except Lviv and Krakow, became known as district courts, although their competence in civil matters remained the same as before, changes were made only in criminal proceedings, and at the beginning of 1852 they were called with the abolition of the jury. It was a period of open reaction after the defeat of the Revolution of 1848. Judges began to make not only a decision on the form of punishment, but a verdict of guilty. Cases on the most important revolutionary performances were subject to the jurisdiction of the regional court only, which mainly differed from the district courts. In 1873, the jury trial in the criminal proceedings was partially restored.After the reorganization of the Austrian judicial system in 1867, the district and district courts acted as an appellate court for county courts. The local courts headed the presidents and were structurally divided into civilian and criminal divisions (senates). In addition, they comprised a regional tabulature, a court chancellery, a division of civil-court deposits, a prison, a department in commercial affairs. ; Статтю присвячено вивченню історичного досвіду організації і діяльності крайових судів у Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини (1855–1918 років), а також характеристиці їхньої структури та компетенції. Зазначено, що унаслідок реформування австрійського судочинства у середині ХІХ століття було створено триступеневу судову систему, де судами першої інстанції були крайові суди (виступали як суди першої інстанції в окремих цивільних і складних кримінальних справах). У Галичині, як складовій Австрійської імперії, крайові суди розпочали свою діяльність 1855 року. Статус крайових отримали три суди: у Львові, Кракові і Чернівцях, тоді як решта називалися окружними (спершу теж крайовими) і їхня кількість у різний час коливалася від 9-ти до 15-ти. Після реорганізації судової системи у 1867 році крайові та окружні суди виступали апеляційною інстанцією для повітових судів. Крайові суди очолювали президенти і структурно поділялися на цивільний та кримінальний відділи (сенати). Крім того, у їх складі функціонували крайова табуля, судова канцелярія, відділ цивільно-судових депозитів, в'язниці, відділ у торговельних справах.
The article deals with the experience of the Austrian regional courts in Galicia, which was applied to form the district courts of the Western Ukrainian People's Republic. It is noted that as a result of the reform of Austrian justice in the middle of the 19th century a tripartite court system was created, where the regional courts were the courts of first instance (acting as courts of first instance in separate civil and complex criminal cases). In Galicia, as part of the Austrian Empire, the regional courts began their activities in 1855, in particular in L'viv, Krakow and Chernivtsi, while the rest were called district (first, also the border), and their number varied from 9 to 15 years at different times. The regional courts in Galicia were headed by the presidents and structurally each regional court was divided into civil and criminal departments (senates). In addition, they comprised a court chancellery, a division of civil-court deposits, a prison, a department in commercial affairs. It was shown that the regional court served as a court of first and second instance. He decided on complaints about the decisions of district courts, complaints about the image of a person in the state of the defendant, appeal to the sentences. In addition, he supervised theactivities of the county courts, was a disciplinary court for court officials in his judicial district, who decided to admit to the lawyer's oath. The district courts had the right of judicial review of administrative orders. At the same time, the right of judicial review was extended to all types of norms, which were called orders: from ministries to local self-government bodies. The judge had the right to declare invalid an order that contravened one of the laws or did not have a proper form of disclosure (for example, a police order). It was noted that the organization of the ZUNR judicial system, in particular of the district courts, was based on the experience of the former Austrian system in Galicia. An important factor in the implementation of Austrian law and the organization of the judiciary of the ZUNR was that the national political leadership was presented, first of all, by lawyers (K. Levytskyi, S. Dnistryanskyi, E. Petrushevych, etc.), who owned not only theoretical knowledge in a particular field, but as well had the experience of practical application of specific legal requirements. Keywords: district court, regional court, judicial system, judiciary, ZUNR. ; Проаналізовано досвід діяльності австрійських крайових судів у Галичині, який було використано для утворення окружних судів Західноукраїнської Народної Республіки. Розглянуто організацію і діяльність крайових судів у Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини (1855–1918 рр.). Показано, що крайовий суд виконував функції як суду першої, так і другої інстанції. Він приймав рішення про скарги на рішення повітових судів, скарги про образу особи у стані підсудного, апеляція на вироки. Крім того, він наглядав за діяль-ністю повітових судів, був дисциплінарним судом для судових службовців свого судового округу, вирішував питання про допуск до адвокатської клятви. І крайовий суд, і повітові суди володіли правом судової перевірки адміністративних розпоряджень. При цьому право перевірки судді поширювалося на всі види норм, які називалися розпорядженнями: від міністерств до місцевих органів самоврядування. Суддя мав право оголосити недійсним розпорядження, що суперечило одному зі законів, або не мало належної форми обнаро-дування (наприклад, поліцейське розпорядження). Ключові слова: окружний суд, районний суд, судова система, судова влада, ЗУНР
У статті, на прикладі дослідження наукової тематики кафедри, висвітлюється можливі механізми оцінки інноваційного потенціалу наукової установ та її складових частин. Підкреслюється необхідність розвитку науки, як життєво необхідного фактору для нормальної роботи всіх сфер держави, а також створення найбільш комфортних соціально-побутових умов для населення, відповідно до європейського рівня розвитку суспільства. Метою дослідження є розробка методичних положень щодо оцінки інноваційного потенціалу наукової діяльності наукових установ, як фактора збільшення інвестиційної вартості науки на ринку наукових послуг України (на прикладі результатів дослідження наукової теми кафедри). Завданнями є: узагальнення особливостей інноваційного потенціалу наукових установ (особливо соціо-гуманітарних); формулювання теоретичних визначень інноваційного потенціалу, інноваційної діяльності; обґрунтування необхідності моделювання процесів оцінювання інноваційного потенціалу наукової діяльності тощо. Виходячи з актуальності обраної теми ставиться мета, формулюються завдання. Методологічну основу дослідження складає сукупність загальновизнаних принципів та методів наукового пізнання. Для отримання наукових результатів застосовувалися загальнонаукові принципи та підходи, які забезпечили єдність аналізу, історизм, об'єктивність дослідження тощо. Робиться висновок про те, що надійне та ефективне застосування наукових розробок у багатьох сферах є основою поступального розвитку економіки країни та представляє невід'ємну складову забезпечення цивілізованих умов життя всіх її громадян. Пропонується ряд змін до чинного законодавства, а саме до Закону України «Про наукову та науково-технічну експертизу», «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій». Зауважується на тому, що на тлі змін ролі науки і техніки та високих технологій в житті людства питання вивчення інноваційного потенціалу науки набувають особливої актуальності. Та незважаючи на великий інтерес до усебічного вивчення напрямів розвитку науки, до сих пір не врегульовано єдиних загальних підходів до його оцінювання ; The article covers possible mechanisms for assessing the innovative potential of scientific institutions and their constituent parts. It emphasizes the need for the development of science as a vital factor for the normal work of all spheres of the state, as well as the creation of the most comfortable social and living conditions for the population, in accordance with the European level of the society development. Proceeding from the relevance of the chosen topic, the goal is set, the objectives are formulated. Aim and tasks. The purpose of the research is to develop guidelines for evaluating the innovative potential of scientific activity of scientific institutions as a factor for increasing the investment value of science in the market of scientific services of Ukraine (on the example of research results of the research topic of the department). The tasks are: generalization of features of innovative potential of scientific institutions (especially socio-humanitarian); formulation of theoretical definitions of innovation potential, innovation activity; substantiation of the necessity of modeling the processes of evaluation of the innovative potential of scientific activity, etc. The methodological basis of the study is a set of generally recognized principles and methods of scientific knowledge. For scientific results, general scientific principles and approaches that ensured the unity of analysis, historicity, objectivity of research, etc. were used. It is concluded that the reliable and effective application of scientific developments in many spheres is the basis of steady development of the country's economy and is an integral part of ensuring the civilized living conditions of all its citizens. A number of changes to the current legislation are proposed, namely, the Law of Ukraine "On Scientific and Technical and Technical Expertise", "On State Regulation of Activities in the Field of Technology Transfer". It is noted that on the background of changes in the role of science and technology and high technologies in human life, the study of the innovative potential of science becomes of particular relevance. But despite the great interest in a comprehensive study of the development of science, so far, the common approaches to its evaluation are not yet settled ; В статье освещается возможные механизмы оценки инновационного потенциала научных учреждений и их составляющих частей. Подчеркивается необходимость развития науки, как жизненно необходимого фактора для нормальной работы всех сфер государства, а также создание наиболее комфортных социально-бытовых условий для населения, приближенного европейскому уровню развития общества. Целью исследования есть разработка методических положений относительно оценки инновационного потенциала научной деятельности научных учреждений, как фактора увеличения инвестиционной стоимости науки на рынке научных услуг Украины ( на примере результатов исследования научной темы кафедры). Задачами исследования есть: обобщение особенностей инновационного потенциала научных учреждений (особенно социально-гуманитарных; формулирование теоретических определений инновационного потенциала, инновационной деятельности; обоснование необходимости моделирования процессов оценивания инновационного потенциала деятельности и т. п. Исходя из актуальности выбранной темы ставится цель, формулируются задачи. Методологическую основу исследования составляет совокупность общепризнанных принципов и методов научного познания. Для получения научных результатов применялись общенаучные принципы и подходы, которые обеспечили единство анализа, историзм, объективность исследования и тому подобное. Делается вывод о том, что надежное и эффективное применение научных разработок во многих сферах является основой развития экономики страны и представляет неотъемлемую составляющую обеспечения цивилизованных условий жизни всех ее граждан. Предлагается ряд изменений в действующее законодательство, а именно в Закон Украины «О научной и научно-технической экспертизе», «О государственном регулировании деятельности в сфере трансфера технологий». Отмечается то, что на фоне изменений роли науки и техники и высоких технологий в жизни человечества вопросы изучения инновационного потенциала науки приобретают особую актуальность. Но, несмотря на большой интерес к всестороннего изучения направлений развития науки, до сих пор не урегулирован единых общих подходов к его оценке