PREVENTION AND COMBAT STRESS CONTROL IN MILITARY PERSONNEL: SYSTEMATISATION OF RESEARCH ; ПРОФІЛАКТИКА ТА КОНТРОЛЬ БОЙОВОГО СТРЕСУ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ: СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Relevance of research. The article examines the problem of stress, which is a major factor influencing people's lives and is closely related to their mental health, physical and social well-being. This becomes extremely relevant when almost all servicemen experience combat stress during hostilities. Its consequences can be manifested not only in the acute period in the form of combat stress reactions, behavioral disorders, but also in the more distant period in the form of post-traumatic stress disorders, family, domestic and professional problems, antisocial behavior, and mental disorders.Aim: to systematize research on the stress problem, to analyze the current system of mental health of military personnel in leading NATO countries and to outline the main directions of improving the Ukrainian system of prevention and combat stress control in servicemen.Methodology. Analysis, comparison, generalization, systematization and interpretation of the obtained data allowed to analyze the scientific literature and legal documents on stress, combat stress, current system of mental health of military personnel in leading NATO countries, to suggest ways to improve the Ukrainian system of prevention and combat stress control in servicemen.Results. Combat and operational stress control (COSC) programs are being developed to prevent, identify and manage dangerous behaviors and combat stress reactions that may occur in military personnel during combat operations. COSC programs are aimed at improving the performance of combat missions, maintaining the combat readiness and combat capability of servicemen and units, preventing or minimizing the negative impact of combat stress on the physical, mental and social health of servicemen, and returning personnel to combat missions as soon as possible. COSC programs operate throughout the process of combat missions by servicemen (training, participation in hostilities, and return with subsequent readaptation to a peaceful life).Conclusions. S. Hobfall's theory of conservation resources most fully and reasonably explains the genesis of combat stress that occurs in servicemen during activities in extreme conditions. According to this theory, stress occurs when key human resources (health, well-being, family, self-esteem, purpose and meaning of life) are at risk of loss, lost or unable to recover after significant efforts. It is determined that combat stress is a process of influencing the combat situation on the psyche of a serviceman, accompanied by a decrease in the level of personality psychological safety and the appearance of nonspecific preclinical psychological manifestations, which are together are the concept of "combat psychological trauma of personality" or reach specific signs of mental disorders, grouped in the category of "combat mental trauma". To prevent the occurrence and development of combat stress, it is necessary to develop and implement a system of prevention and combat stress control in servicemen, which should consist of psychological measures carried out in three stages: preparatory (before combat missions), direct implementation of tasks in the combat zone, the final stage (after completing the tasks after returning to the places of permanent deployment).Keywords: stress, resource conservation theory, combat stress, servicemen, extreme activity. ; Актуальність дослідження. Статтю присвячено вивченню проблеми стресу, який є основним чинником, що впливає на життя людей, та тісно пов'язаний з їх психічним здоров'ям, фізичним та соціальним благополуччям. Це стає вкрай актуальним, коли під час бойових дій практично всі військовослужбовці переживають бойовий стрес. Його наслідки можуть проявлятися не тільки у гострому періоді у вигляді бойових стресових реакцій, поведінкових порушень, але й у більш віддаленому періоді у вигляді посттравматичних стресових розладів, сімейних, побутових та професійних проблем, асоціальної поведінки, розвитку психічних розладів. Мета дослідження: здійснити систематизацію наукових досліджень проблеми стресу, проаналізувати сучасну систему охорони психічного здоров'я військовослужбовців у провідних країнах-партнерах НАТО та окреслити основні напрями вдосконалення української системи профілактики та контрою бойового стресу у військовослужбовців.Методи дослідження. Аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація та інтерпретація отриманих даних дозволили проаналізувати наукову літературу та нормативно-правові документи щодо стресу, бойового стресу, сучасну систему охорони психічного здоров'я військовослужбовцівСША та провідних країн-партнерів НАТО, запропонувати шляхи вдосконалення української системи профілактики та контролю бойового стресу у військовослужбовців.Результати. Для запобігання, ідентифікації та управління небезпечною поведінкою та бойовими стресовими реакціями, які можуть виникати у військовослужбовців під час участі в бойових діях, розробляються програми контролю бойового та оперативного стресу (COSC). Програми СOSC направлені на покращення виконання бойових завдань, збереження боєготовності та боєздатності військовослужбовців та підрозділів, запобігання або мінімізацію негативного впливу бойового стресу на соматичне, психічне та соціальне здоров'я військовослужбовців, найшвидше повернення особового складу до виконання бойових завдань. Програми СOSC діють протягом всього процесу виконання бойових завдань військовослужбовцями (підготовка, участь у бойових діях, повернення з подальшою реадаптацією до мирного життя).Висновки. Теорія збереження ресурсів С. Хобфолла найбільш повно та обґрунтовано пояснює генезис бойового стресу, що виникає у військовослужбовців під час діяльності в екстремальних умовах. Згідно з цією теорією стрес виникає, коли ключові ресурси людини (здоров'я, благополуччя, родина, почуття власного достоїнства, мети та сенсу життя) перебувають під загрозою втрати, загублені або не вдається їх відновити після значних зусиль. Визначено, що бойовий стрес є процесом впливу факторів бойової обстановки на психіку військовослужбовця, що супроводжується зниженням рівня психологічної безпеки особистості та появою неспецифічних доклінічних психологічних проявів, які у сукупності уявляються поняттям «бойова психологічна травма особистості» або сягають специфічних нозологічних ознак психічних розладів, об'єднаних у категорію «бойова психічна травма». Для запобігання виникнення та розвитку бойового стресу необхідно розробляти та впроваджувати систему профілактики та контролю бойового стресу у військовослужбовців, яка повинна складається з заходів психологічної роботи, що проводяться на трьох етапах: підготовчому (перед виконанням бойових завдань), етапі безпосереднього виконання завдань у зоні бойових дій, завершальному етапі (після виконання завдань після повернення в пункт постійної дислокації).Ключові слова: стрес, теорія збереження ресурсів, бойовий стрес, військовослужбовці, екстремальна діяльність.
