Suchergebnisse

Розглянуто концептуальні положення права загального природокористування та надано рекомендації щодо його модернізації з урахуванням розвитку системи еколого-правових відносин і реформаційних процесів у суспільстві та законодавстві, принципів сталого еколого-економічного розвитку держави й міжнародного досвіду екологоохоронної діяльності. Зроблено спробу дослідити вплив природно-правової доктрини на формування загальнотеоретичних положень права загального природокористування, визначити напрями вдосконалення державної екологічної політики й законодавства у даній сфері. ; Рассмотрены концептуальные положения права общего природопользования, даны рекомендации по его модернизации с учетом развития системы эколого-правовых отношений и реформационных процессов в обществе и законодательстве, принципов устойчивого эколого-экономического развития государства и международного опыта экологоохранительной деятельности. Предпринята попытка исследовать влияние естественно-правовой доктрины на формирование общетеоретических положений права общего природопользования, определить направления совершенствования государственной экологической политики и законодательства. ; The article considers the conceptual of the right of common nature use and provides recommendations for the modernization of this institution of environmental law, taking into account the development of the system of environmental and legal relations and the processes of reform in society and legislation, the principles of sustainable environmental and economic development of the state and international experience in environmental protection. An attempt has been made to investigate the influence of the natural-legal doctrine on the formation of general theoretical provisions of the right of common nature use, to determine the directions for improving state environmental policy and legislation in the outlined area.In modern conditions the right of common nature use has the following characteristics: it is based on the concept of natural-legal doctrine; is analyzed as an inter-industry legal category; is considered as a legal institution, that is at the stage of its formation; dynamism, which confirms that it as a phenomenon is formed under the influence of social, political, economic, environmental and other factors; it can be studied as a certain process (dynamics) and a certain state (statics), which significantly affects its characteristics in modern realities; rationality, ecological balance (contributes to the fact that it fulfills its main task – to meet public and private interests and ideology for sustainable development, but it is important that there should not be competition of private and public interests); its contents are certain environmental rights and duties, including natural ones; its implementation takes place on the basis of the laws of nature and its boundaries are due to a scientifically grounded complex impact on the environment (by the way, this is possible only through compliance with environmental requirements, regulations, imperatives, bans, etc.); is a kind of ecological legal relationship, which should become the object of independent scientific research; its existence and realization is impossible without protection, reproduction, conservation of natural resources, that is, they are interrelated legal phenomena; is based on the principles of the rule of law and legal certainty; its purpose recognizes not the use of the entire natural environment, but of natural resources, as its constituent components etc.

Розглянуто концептуальні положення права загального природокористування та надано рекомендації щодо його модернізації з урахуванням розвитку системи еколого-правових відносин і реформаційних процесів у суспільстві та законодавстві, принципів сталого еколого-економічного розвитку держави й міжнародного досвіду екологоохоронної діяльності. Зроблено спробу дослідити вплив природно-правової доктрини на формування загальнотеоретичних положень права загального природокористування, визначити напрями вдосконалення державної екологічної політики й законодавства у даній сфері. ; Рассмотрены концептуальные положения права общего природопользования, даны рекомендации по его модернизации с учетом развития системы эколого-правовых отношений и реформационных процессов в обществе и законодательстве, принципов устойчивого эколого-экономического развития государства и международного опыта экологоохранительной деятельности. Предпринята попытка исследовать влияние естественно-правовой доктрины на формирование общетеоретических положений права общего природопользования, определить направления совершенствования государственной экологической политики и законодательства. ; The article considers the conceptual of the right of common nature use and provides recommendations for the modernization of this institution of environmental law, taking into account the development of the system of environmental and legal relations and the processes of reform in society and legislation, the principles of sustainable environmental and economic development of the state and international experience in environmental protection. An attempt has been made to investigate the influence of the natural-legal doctrine on the formation of general theoretical provisions of the right of common nature use, to determine the directions for improving state environmental policy and legislation in the outlined area.In modern conditions the right of common nature use has the following characteristics: it is based on the concept of natural-legal doctrine; is analyzed as an inter-industry legal category; is considered as a legal institution, that is at the stage of its formation; dynamism, which confirms that it as a phenomenon is formed under the influence of social, political, economic, environmental and other factors; it can be studied as a certain process (dynamics) and a certain state (statics), which significantly affects its characteristics in modern realities; rationality, ecological balance (contributes to the fact that it fulfills its main task – to meet public and private interests and ideology for sustainable development, but it is important that there should not be competition of private and public interests); its contents are certain environmental rights and duties, including natural ones; its implementation takes place on the basis of the laws of nature and its boundaries are due to a scientifically grounded complex impact on the environment (by the way, this is possible only through compliance with environmental requirements, regulations, imperatives, bans, etc.); is a kind of ecological legal relationship, which should become the object of independent scientific research; its existence and realization is impossible without protection, reproduction, conservation of natural resources, that is, they are interrelated legal phenomena; is based on the principles of the rule of law and legal certainty; its purpose recognizes not the use of the entire natural environment, but of natural resources, as its constituent components etc.

Розглянуто концептуальні положення права загального природокористування та надано рекомендації щодо його модернізації з урахуванням розвитку системи еколого-правових відносин і реформаційних процесів у суспільстві та законодавстві, принципів сталого еколого-економічного розвитку держави й міжнародного досвіду екологоохоронної діяльності. Зроблено спробу дослідити вплив природно-правової доктрини на формування загальнотеоретичних положень права загального природокористування, визначити напрями вдосконалення державної екологічної політики й законодавства у даній сфері. ; Рассмотрены концептуальные положения права общего природопользования, даны рекомендации по его модернизации с учетом развития системы эколого-правовых отношений и реформационных процессов в обществе и законодательстве, принципов устойчивого эколого-экономического развития государства и международного опыта экологоохранительной деятельности. Предпринята попытка исследовать влияние естественно-правовой доктрины на формирование общетеоретических положений права общего природопользования, определить направления совершенствования государственной экологической политики и законодательства. ; The article considers the conceptual of the right of common nature use and provides recommendations for the modernization of this institution of environmental law, taking into account the development of the system of environmental and legal relations and the processes of reform in society and legislation, the principles of sustainable environmental and economic development of the state and international experience in environmental protection. An attempt has been made to investigate the influence of the natural-legal doctrine on the formation of general theoretical provisions of the right of common nature use, to determine the directions for improving state environmental policy and legislation in the outlined area.In modern conditions the right of common nature use has the following characteristics: it is based on the concept of natural-legal doctrine; is analyzed as an inter-industry legal category; is considered as a legal institution, that is at the stage of its formation; dynamism, which confirms that it as a phenomenon is formed under the influence of social, political, economic, environmental and other factors; it can be studied as a certain process (dynamics) and a certain state (statics), which significantly affects its characteristics in modern realities; rationality, ecological balance (contributes to the fact that it fulfills its main task – to meet public and private interests and ideology for sustainable development, but it is important that there should not be competition of private and public interests); its contents are certain environmental rights and duties, including natural ones; its implementation takes place on the basis of the laws of nature and its boundaries are due to a scientifically grounded complex impact on the environment (by the way, this is possible only through compliance with environmental requirements, regulations, imperatives, bans, etc.); is a kind of ecological legal relationship, which should become the object of independent scientific research; its existence and realization is impossible without protection, reproduction, conservation of natural resources, that is, they are interrelated legal phenomena; is based on the principles of the rule of law and legal certainty; its purpose recognizes not the use of the entire natural environment, but of natural resources, as its constituent components etc.

The article considers environmental law policy as a component, an independent type of national legal policy, as well as state and sectoral environmental policy. The existence of correlative, mutual influence of ecological and legal doctrine on formation of the corresponding policy is proved. It is substantiated that the ecological and legal legal doctrine significantly influences the current state of the state ecological policy (and this influence is mutual), formation of the ecological legislation and integration of Ukraine into the European legal space. It was stated that Ukraine first of all needs to intensify law-making, modernize the provisions of the environmental and legal doctrine, based on the concepts of which will be revised, updated provisions of public policy, legal understanding, and hence law enforcement. Further institutionalization of the basic provisions of the ecological and legal doctrine in the legislation becomes a necessary condition for the further development of law-making and statehood. It is emphasized that the use of environmental and legal doctrine will speed up the law-making process, in particular due to the adaptation of regulations to European standards; formulate legislative definitions that will gradually become an important part of environmental regulations; develop a "road map" for the development of environmental policy and legislation, etc. It is emphasized that the current state of the legal system requires a fuller use of the law-making potential of environmental law doctrine and the implementation of its main functions - stabilizing, guiding, heuristic, rule-making, evaluative and prognostic. Therefore, it is expedient to apply the ecological and legal doctrine as a methodological platform of the ecological and legal policy. The necessity of developing concepts of systematization of the ecological legislation, and also legal policy is proved. ; В статье эколого-правовая политика рассматривается как составляющая, самостоятельный вид национальной правовой политики, а также государственной и отраслевой экологической политики. Доказано существование коррелятивного, взаимного влияния эколого-правовой доктрины на формирование соответствующей политики. Обосновано, что эколого-правовая правовая доктрина существенно влияет на современное состояние государственной экологической политики (при этом данное влияние является взаимным), формирование экологического законодательства и интеграции Украины в европейское правовое пространство. Констатировано, что Украине прежде всего нужно активизировать правотворчество, модернизировать положения эколого-правовой доктрины, опираясь на концепты которой будут пересмотрены и обновлены положения государственной политики, правопонимания, следовательно и правоприменения. Дальнейшая институционализация основных положений эколого-правовой доктрины в законодательстве становится необходимым условием дальнейшего развития правотворчества и государственности. ; У статті еколого-правову політику розглянуто як складову, самостійний вид національної правової політики, а також державної й галузевої екологічної політики. Доведено існування корелятивного, взаємного впливу еколого-правової доктрини на формування відповідної політики. Обґрунтовано, що еколого-правова правова доктрина істотно впливає на сучасний стан державної екологічної політики (при цьому цей вплив є взаємним), формування екологічного законодавства та інтеграцію України до європейського правового простору. Констатовано, що Україні передусім потрібно активізувати правотворення, модернізувати положення еколого-правової доктрини, спираючись на концепти якої будуть переглянуті й оновлені положення державної політики, праворозуміння, а відтак і правозастосування. Подальша інституціоналізація засадничих положень еколого-правової доктрини в законодавстві стає необхідною умовою подальшого розвитку правотворення й державності.

The article considers environmental law policy as a component, an independent type of national legal policy, as well as state and sectoral environmental policy. The existence of correlative, mutual influence of ecological and legal doctrine on formation of the corresponding policy is proved. It is substantiated that the ecological and legal legal doctrine significantly influences the current state of the state ecological policy (and this influence is mutual), formation of the ecological legislation and integration of Ukraine into the European legal space. It was stated that Ukraine first of all needs to intensify law-making, modernize the provisions of the environmental and legal doctrine, based on the concepts of which will be revised, updated provisions of public policy, legal understanding, and hence law enforcement. Further institutionalization of the basic provisions of the ecological and legal doctrine in the legislation becomes a necessary condition for the further development of law-making and statehood. It is emphasized that the use of environmental and legal doctrine will speed up the law-making process, in particular due to the adaptation of regulations to European standards; formulate legislative definitions that will gradually become an important part of environmental regulations; develop a "road map" for the development of environmental policy and legislation, etc. It is emphasized that the current state of the legal system requires a fuller use of the law-making potential of environmental law doctrine and the implementation of its main functions - stabilizing, guiding, heuristic, rule-making, evaluative and prognostic. Therefore, it is expedient to apply the ecological and legal doctrine as a methodological platform of the ecological and legal policy. The necessity of developing concepts of systematization of the ecological legislation, and also legal policy is proved. ; В статье эколого-правовая политика рассматривается как составляющая, самостоятельный вид национальной правовой политики, а также государственной и отраслевой экологической политики. Доказано существование коррелятивного, взаимного влияния эколого-правовой доктрины на формирование соответствующей политики. Обосновано, что эколого-правовая правовая доктрина существенно влияет на современное состояние государственной экологической политики (при этом данное влияние является взаимным), формирование экологического законодательства и интеграции Украины в европейское правовое пространство. Констатировано, что Украине прежде всего нужно активизировать правотворчество, модернизировать положения эколого-правовой доктрины, опираясь на концепты которой будут пересмотрены и обновлены положения государственной политики, правопонимания, следовательно и правоприменения. Дальнейшая институционализация основных положений эколого-правовой доктрины в законодательстве становится необходимым условием дальнейшего развития правотворчества и государственности. ; У статті еколого-правову політику розглянуто як складову, самостійний вид національної правової політики, а також державної й галузевої екологічної політики. Доведено існування корелятивного, взаємного впливу еколого-правової доктрини на формування відповідної політики. Обґрунтовано, що еколого-правова правова доктрина істотно впливає на сучасний стан державної екологічної політики (при цьому цей вплив є взаємним), формування екологічного законодавства та інтеграцію України до європейського правового простору. Констатовано, що Україні передусім потрібно активізувати правотворення, модернізувати положення еколого-правової доктрини, спираючись на концепти якої будуть переглянуті й оновлені положення державної політики, праворозуміння, а відтак і правозастосування. Подальша інституціоналізація засадничих положень еколого-правової доктрини в законодавстві стає необхідною умовою подальшого розвитку правотворення й державності.