Suchergebnisse

During last years the degradation of Ukrainian villages has occurred, and they disappear every ten years from the map of Ukraine. The current state of rural areas is characterized by a decrease in the number of social infrastructure facilities, an increase in unemployment, which leads to the outflow of young people to industrial centers, and the greater part of rural population is the older generation and pensioners. Therefore, the study of problems in rural areas of Ukraine is relevant and special attention is drawn to theissue of the revival of Ukrainian villages. The aim of this article is to study socioeconomic priorities for the development of an important part of national economy of the country – rural areas in the conditions of a modern highly competitive external environment. Underdevelopment and the lack of socio-cultural infrastructure in most villages are causes for the decline of the village. This is due to the fact that the state did not create the proper conditions for permanent development of rural settlements, eliminating Soviet collective-farm system, where rural population was a single collective that had its own way of life, culture, traditions, motivation for work and achievements of certain results. In rural areas, a poor stratum of the population of the country is formed beforehand, and therefore urban population's negative attitude towards rural population is often observed. Thus, the process of the disappearance of villages continues, which is due to the lack of motivation for rural population to work, the decline of social infrastructure of the village, unemployment, poverty, labor migration, deepening of demographic crisis. Today, there are a number of normative and legislative acts that are aimed at the development of rural areas through the development of agricultural sector, but non-agricultural activities remain undeveloped. Based on the results of implementation of state programs for the development of Ukrainian villages it is established that expected results have not provided a comprehensive approach to the problems of agricultural sector. The preservation of rural areas and the provision of social infrastructure according to social standards and norms have not been achieved. Within the framework of decentralization, the development of all aspects of the life of Ukrainian village should become a priority for the development of the state. ; В статті проаналізовано сучасний стан сільських територій. Досліджено економічні і соціальні особливості та проблеми розвитку сільських територій. З'ясовано, що процес зникнення сіл продовжується, що пов'язано з відсутністю у сільського населення мотивації до праці, занепадом соціальної інфраструктури села, безробіттям, бідністю, трудовою міграцією, поглибленням демографічної кризи. Визначено основні причини деградації сільських територій. З'ясовано, що на сьогодні існує низка нормативно-законодавчих актів, які направлені на розвиток сільських територій шляхом розвитку аграрної сфери, але при цьому нерозвиненими залишаються несільськогосподарські види діяльності. За результатами реалізації державних програм розвитку українського села встановлено, що очікувані результати не забезпечили комплексного підходу до проблем аграрного сектору. Не досягнуто збереження сільських населених пунктів і забезпечення їх об'єктами соціальної інфраструктури відповідно до соціальних стандартів та нормативів. Встановлено, що важливим аспектом, який впливає на сталий соціально-економічний розвиток сільських територій, є соціальна інфраструктура українського села і вирішення соціальних проблем сільського населення. Враховуючи зарубіжний досвід, запропоновано розробку стратегії сталого розвитку сільських територій в залежності від регіональних особливостей, наявних ресурсів сільських територій, розвитку додаткових потенціальних несільськогосподарських видів діяльності.

В статті проаналізовано сучасний стан сільських територій. Досліджено економічні і соціальні особливості та проблеми розвитку сільських територій. З'ясовано, що процес зникнення сіл продовжується, що пов'язано з відсутністю у сільського населення мотивації до праці, занепадом соціальної інфраструктури села, безробіттям, бідністю, трудовою міграцією, поглибленням демографічної кризи. Визначено основні причини деградації сільських територій. З'ясовано, що на сьогодні існує низка нормативно-законодавчих актів, які направлені на розвиток сільських територій шляхом розвитку аграрної сфери, але при цьому нерозвиненими залишаються несільськогосподарські види діяльності. За результатами реалізації державних програм розвитку українського села встановлено, що очікувані результати не забезпечили комплексного підходу до проблем аграрного сектору. Не досягнуто збереження сільських населених пунктів і забезпечення їх об'єктами соціальної інфраструктури відповідно до соціальних стандартів та нормативів. Встановлено, що важливим аспектом, який впливає на сталий соціально-економічний розвиток сільських територій, є соціальна інфраструктура українського села і вирішення соціальних проблем сільського населення. Враховуючи зарубіжний досвід, запропоновано розробку стратегії сталого розвитку сільських територій в залежності від регіональних особливостей, наявних ресурсів сільських територій, розвитку додаткових потенціальних несільськогосподарських видів діяльності. ; During last years the degradation of Ukrainian villages has occurred, and they disappear every ten years from the map of Ukraine. The current state of rural areas is characterized by a decrease in the number of social infrastructure facilities, an increase in unemployment, which leads to the outflow of young people to industrial centers, and the greater part of rural population is the older generation and pensioners. Therefore, the study of problems in rural areas of Ukraine is relevant and special attention is drawn to theissue of the revival of Ukrainian villages. The aim of this article is to study socioeconomic priorities for the development of an important part of national economy of the country – rural areas in the conditions of a modern highly competitive external environment. Underdevelopment and the lack of socio-cultural infrastructure in most villages are causes for the decline of the village. This is due to the fact that the state did not create the proper conditions for permanent development of rural settlements, eliminating Soviet collective-farm system, where rural population was a single collective that had its own way of life, culture, traditions, motivation for work and achievements of certain results. In rural areas, a poor stratum of the population of the country is formed beforehand, and therefore urban population's negative attitude towards rural population is often observed. Thus, the process of the disappearance of villages continues, which is due to the lack of motivation for rural population to work, the decline of social infrastructure of the village, unemployment, poverty, labor migration, deepening of demographic crisis. Today, there are a number of normative and legislative acts that are aimed at the development of rural areas through the development of agricultural sector, but non-agricultural activities remain undeveloped. Based on the results of implementation of state programs for the development of Ukrainian villages it is established that expected results have not provided a comprehensive approach to the problems of agricultural sector. The preservation of rural areas and the provision of social infrastructure according to social standards and norms have not been achieved. Within the framework of decentralization, the development of all aspects of the life of Ukrainian village should become a priority for the development of the state.

В статті проаналізовано сучасний стан сільських територій. Досліджено економічні і соціальні особливості та проблеми розвитку сільських територій. З'ясовано, що процес зникнення сіл продовжується, що пов'язано з відсутністю у сільського населення мотивації до праці, занепадом соціальної інфраструктури села, безробіттям, бідністю, трудовою міграцією, поглибленням демографічної кризи. Визначено основні причини деградації сільських територій. З'ясовано, що на сьогодні існує низка нормативно-законодавчих актів, які направлені на розвиток сільських територій шляхом розвитку аграрної сфери, але при цьому нерозвиненими залишаються несільськогосподарські види діяльності. За результатами реалізації державних програм розвитку українського села встановлено, що очікувані результати не забезпечили комплексного підходу до проблем аграрного сектору. Не досягнуто збереження сільських населених пунктів і забезпечення їх об'єктами соціальної інфраструктури відповідно до соціальних стандартів та нормативів. Встановлено, що важливим аспектом, який впливає на сталий соціально-економічний розвиток сільських територій, є соціальна інфраструктура українського села і вирішення соціальних проблем сільського населення. Враховуючи зарубіжний досвід, запропоновано розробку стратегії сталого розвитку сільських територій в залежності від регіональних особливостей, наявних ресурсів сільських територій, розвитку додаткових потенціальних несільськогосподарських видів діяльності. ; During last years the degradation of Ukrainian villages has occurred, and they disappear every ten years from the map of Ukraine. The current state of rural areas is characterized by a decrease in the number of social infrastructure facilities, an increase in unemployment, which leads to the outflow of young people to industrial centers, and the greater part of rural population is the older generation and pensioners. Therefore, the study of problems in rural areas of Ukraine is relevant and special attention is drawn to theissue of the revival of Ukrainian villages. The aim of this article is to study socioeconomic priorities for the development of an important part of national economy of the country – rural areas in the conditions of a modern highly competitive external environment. Underdevelopment and the lack of socio-cultural infrastructure in most villages are causes for the decline of the village. This is due to the fact that the state did not create the proper conditions for permanent development of rural settlements, eliminating Soviet collective-farm system, where rural population was a single collective that had its own way of life, culture, traditions, motivation for work and achievements of certain results. In rural areas, a poor stratum of the population of the country is formed beforehand, and therefore urban population's negative attitude towards rural population is often observed. Thus, the process of the disappearance of villages continues, which is due to the lack of motivation for rural population to work, the decline of social infrastructure of the village, unemployment, poverty, labor migration, deepening of demographic crisis. Today, there are a number of normative and legislative acts that are aimed at the development of rural areas through the development of agricultural sector, but non-agricultural activities remain undeveloped. Based on the results of implementation of state programs for the development of Ukrainian villages it is established that expected results have not provided a comprehensive approach to the problems of agricultural sector. The preservation of rural areas and the provision of social infrastructure according to social standards and norms have not been achieved. Within the framework of decentralization, the development of all aspects of the life of Ukrainian village should become a priority for the development of the state.

Проаналізовано тенденції зрушень у зайнятості та безробітті сільського населення, починаю- чи з 2000-х років. Виявлено нові тенденції зайнятості у неформальному секторі економіки та прове- дено їх оцінювання. Обґрунтовано нові підходи та інструменти подолання тенденцій посилення без- робіття у сільській місцевості на основі залучення ресурсів агрохолдингів, підвищення кваліфікації працівників сільськогосподарських і переробно-харчових підприємств на основі освоєння та дотри- мання вимог Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР) чи програм-передумов з метою підвищення конкурентоспроможності продукції та прибутковості підприємницьких струк- тур, закріплення персоналу в аграрному секторі. Систематизовано специфічні види і форми діяльності сільського населення з підтримання сталого функціонування позаміських територій для розширення формальної зайнятості сільського населення. ; The tendencies of changes in employment and unemployment of rural population, beginning from 2000-s, are analyzed. New tendencies of the employment in non-formal sector of economy are determined and their estimation is conducted. New approaches and instruments for overcoming of unemployment strengthening tendencies in rural locality on the basis of attraction of agrarian holding resources, re-skilling of workers of agricultural and processing-food enterprises on the basis of mastering and observance of requirements of NACCP or programs-preconditions with the aim to increase products competitiveness and enterprise structures profitability, to fix personnel in agrarian sector are substantiated. Specific kinds and forms of rural population activities on the maintenance of permanent functioning of out-of-town territories for expansion of formal employment of rural population are systematized. Author draw attention to such problems as legislative provisions normalization on payments by the business entities that included in its land bank land agricultural villages, rural communities on account of the profits to further their focus on expanding the scope of employment. It was defined that positive role can play also training enterprises of the agricultural sector with the requirements of safety and quality, expansion of employment through the implementation of the functions of surveillance of non-urban areas, identify and support those settlements, which specialized in the development of rural crafts and the production of products with specific and scalene characteristics (properties, qualities, reputation) and others.

The tendencies of changes in employment and unemployment of rural population, beginning from 2000-s, are analyzed. New tendencies of the employment in non-formal sector of economy are determined and their estimation is conducted. New approaches and instruments for overcoming of unemployment strengthening tendencies in rural locality on the basis of attraction of agrarian holding resources, re-skilling of workers of agricultural and processing-food enterprises on the basis of mastering and observance of requirements of NACCP or programs-preconditions with the aim to increase products competitiveness and enterprise structures profitability, to fix personnel in agrarian sector are substantiated. Specific kinds and forms of rural population activities on the maintenance of permanent functioning of out-of-town territories for expansion of formal employment of rural population are systematized. Author draw attention to such problems as legislative provisions normalization on payments by the business entities that included in its land bank land agricultural villages, rural communities on account of the profits to further their focus on expanding the scope of employment. It was defined that positive role can play also training enterprises of the agricultural sector with the requirements of safety and quality, expansion of employment through the implementation of the functions of surveillance of non-urban areas, identify and support those settlements, which specialized in the development of rural crafts and the production of products with specific and scalene characteristics (properties, qualities, reputation) and others. ; Проаналізовано тенденції зрушень у зайнятості та безробітті сільського населення, починаю- чи з 2000-х років. Виявлено нові тенденції зайнятості у неформальному секторі економіки та прове- дено їх оцінювання. Обґрунтовано нові підходи та інструменти подолання тенденцій посилення без- робіття у сільській місцевості на основі залучення ресурсів агрохолдингів, підвищення кваліфікації працівників сільськогосподарських і переробно-харчових підприємств на основі освоєння та дотри- мання вимог Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР) чи програм-передумов з метою підвищення конкурентоспроможності продукції та прибутковості підприємницьких струк- тур, закріплення персоналу в аграрному секторі. Систематизовано специфічні види і форми діяльності сільського населення з підтримання сталого функціонування позаміських територій для розширення формальної зайнятості сільського населення.

The role of the population ethnical representatives in the history of the South of Ukraine inshown in the article and the study problem of national structure in country region is considered.The question of the place of national minorities in the social-economical and political processesin South Ukraine region in the end XIX – beginning XX c. is ascertained. ; Показано роль этнического представительства населения в истории Юга Украиныи рассмотрено проблему изучения национальной структуры сельских регионов. Освещенвопрос о месте национальных меньшинств в социально-экономических и политическихпроцессах Юга Украины в конце ХІХ – начале ХХ в. ; Показано роль етнічного представництва населення в історії Півдня України тарозглянуто проблему вивчення національної структури сільських регіонів. Висвітленопитання щодо місця національних меншин у соціально-економічних та політичнихпроцесах Півдня України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Наголошено на відсутності в законодавстві України юридичних норм щодо методологічно-правових критеріїв ідентифікації сільських територій на окремих ієрархічних рівнях адміністративно-територіального устрою України, конкретності, послідовності, передбачуваності та дієвості державної політики розвитку сільських територій. З позиції імплементації в Україні сучасного європейського інструментарію виокремлення сільських територій запропоновано варіант правової дефініції терміна «сільська територія», яким конкретизовано критерії ідентифікації сільської території, зокрема:• на рівні місцевої адміністративної одиниці (LAU): густота населення, як правило, є меншою за 300 осіб на 1 км2; частка міського населення місцевої адміністративної одиниці не перевищує 50% (сільське населення становить понад 50%), за винятком місцевої адміністративної одиниці, що є зоною сполучення (впливу) міста з населенням не менш як 50 тис. осіб, в якому працевлаштовано щонайменше 15% жителів місцевої адміністративної одиниці;• на субрегіональному (районному) рівні (NUTS-3): густота населення, як правило, є меншою за 300 жителів на 1 км2; частка міського населення району є меншою від 50% (щонайменше 50% сільського населення), якщо до складу району не входить місто з понад 200 тис. жителями, або щонайменше 25% від загальної чисельності населення району.З урахуванням наявних істотних перешкод методологічного впровадження європейського інструментарію ідентифікації сільських територій обґрунтовано й апробовано класифікацію територій адміністративних районів України як малих регіонів рівня NUTS-3 та аналогів місцевих адміністративних одиниць LAU за наявними статистичними даними, з виокремленням переважно міських, проміжних і переважно сільських територій, зокрема, останніх за проєвропейськими критеріями.

Existing today demographic situation, rural employment, labor productivity and wages in the agricultural sector of Ukraine.It was established that the population of Ukraine, including rural population, is characterized by a tendency to decrease, which is due to negative population growth and migration and negatively affects the reproduction of labor potential of agricultural enterprises; continues the process of dying villages, progressing decay of social infrastructure in rural areas. Decreased number of employees of the agricultural sector, primarily because of a lack of motivation to work in the countryside. Wages of workers of the agricultural sector is the lowest among all types of economic activity remains relatively high unemployment rate, which, moreover, continues to increase, the level of productivity increases due to extensive factors, that is not conducive to the efficiency of agricultural production.Proposed to develop a unified concept of balanced development of rural areas of Ukraine, which would be based on "Strategies intelligent and balanced development, promoting social activity", launched by the European Union, and included: supporting employment in rural areas and the preservation of social structures in rural areas; improve the rural economy and support diversification; consideration of the structural diversity of agricultural systems, improving conditions for small enterprises and the development of local markets; introduction to rural areas of urban standards of quality of life. ; В статье проанализирована существующая на сегодня демографическая ситуация, занятость сельского населения, уровень производительности труда и заработной платы в аграрном секторе экономики Украины. Установлено, что численность населения Украины, в том числе численность сельского населения, характеризуется тенденцией к уменьшению, что происходит за счет отрицательного прироста населения, а также миграционных процессов и негативно влияет на воспроизводство трудового потенциала аграрных предприятий; продолжается процесс отмирания сел, прогрессирует упадок социальной инфраструктуры на селе. Уменьшилась численность работников аграрного сектора, прежде всего из-за отсутствия мотивации к труду на селе. Заработная плата работников аграрного сектора является самой низкой среди всех видов экономической деятельности, достаточно высоким остается уровень безработицы, который, кроме того, продолжает расти, уровень производительности труда растет за счет экстенсивных факторов, то есть не способствует повышению эффективности аграрного производства.Предложено разработать единую концепцию уравновешенного развития сельских территорий Украины, которая основывалась бы на "Стратегии интеллигентного и уравновешенного развития, способствующего общественной активности", используемой странами ЕС, и включала поддержание занятости на сельских территориях и помощь в сохранении социальных структур на селе; улучшение сельской экономики и поддержку диверсификации; учет структурного разнообразия сельскохозяйственных систем, улучшение кондиции малых предприятий и развитие местных рынков; введение для сельских населенных пунктов городских стандартов качества жизни. ; У статті проаналізована існуюча на сьогодні демографічна ситуація, зайнятість сільського населення, рівень продуктивності праці та заробітної плати в аграрному секторі економіки України.Запропоновано розробити єдину концепцію зрівноваженого розвитку сільських територій України, яка б ґрунтувалася на "Стратегії інтелігентного і зрівноваженого розвитку, який сприяє суспільній активності", що використовується країнами ЄС, та включала підтримку зайнятості на сільських територіях і допомогу в збереженні соціальних структур на селі; покращення сільської економіки й підтримку диверсифікації; урахування структурної різноманітності сільськогосподарських систем, покращення кондиції малих підприємств та розвиток місцевих ринків; запровадження для сільських населених пунктів міських стандартів рівня якості життя.

Existing today demographic situation, rural employment, labor productivity and wages in the agricultural sector of Ukraine.It was established that the population of Ukraine, including rural population, is characterized by a tendency to decrease, which is due to negative population growth and migration and negatively affects the reproduction of labor potential of agricultural enterprises; continues the process of dying villages, progressing decay of social infrastructure in rural areas. Decreased number of employees of the agricultural sector, primarily because of a lack of motivation to work in the countryside. Wages of workers of the agricultural sector is the lowest among all types of economic activity remains relatively high unemployment rate, which, moreover, continues to increase, the level of productivity increases due to extensive factors, that is not conducive to the efficiency of agricultural production.Proposed to develop a unified concept of balanced development of rural areas of Ukraine, which would be based on "Strategies intelligent and balanced development, promoting social activity", launched by the European Union, and included: supporting employment in rural areas and the preservation of social structures in rural areas; improve the rural economy and support diversification; consideration of the structural diversity of agricultural systems, improving conditions for small enterprises and the development of local markets; introduction to rural areas of urban standards of quality of life. ; В статье проанализирована существующая на сегодня демографическая ситуация, занятость сельского населения, уровень производительности труда и заработной платы в аграрном секторе экономики Украины. Установлено, что численность населения Украины, в том числе численность сельского населения, характеризуется тенденцией к уменьшению, что происходит за счет отрицательного прироста населения, а также миграционных процессов и негативно влияет на воспроизводство трудового потенциала аграрных предприятий; продолжается процесс отмирания сел, прогрессирует упадок социальной инфраструктуры на селе. Уменьшилась численность работников аграрного сектора, прежде всего из-за отсутствия мотивации к труду на селе. Заработная плата работников аграрного сектора является самой низкой среди всех видов экономической деятельности, достаточно высоким остается уровень безработицы, который, кроме того, продолжает расти, уровень производительности труда растет за счет экстенсивных факторов, то есть не способствует повышению эффективности аграрного производства.Предложено разработать единую концепцию уравновешенного развития сельских территорий Украины, которая основывалась бы на "Стратегии интеллигентного и уравновешенного развития, способствующего общественной активности", используемой странами ЕС, и включала поддержание занятости на сельских территориях и помощь в сохранении социальных структур на селе; улучшение сельской экономики и поддержку диверсификации; учет структурного разнообразия сельскохозяйственных систем, улучшение кондиции малых предприятий и развитие местных рынков; введение для сельских населенных пунктов городских стандартов качества жизни. ; У статті проаналізована існуюча на сьогодні демографічна ситуація, зайнятість сільського населення, рівень продуктивності праці та заробітної плати в аграрному секторі економіки України.Запропоновано розробити єдину концепцію зрівноваженого розвитку сільських територій України, яка б ґрунтувалася на "Стратегії інтелігентного і зрівноваженого розвитку, який сприяє суспільній активності", що використовується країнами ЄС, та включала підтримку зайнятості на сільських територіях і допомогу в збереженні соціальних структур на селі; покращення сільської економіки й підтримку диверсифікації; урахування структурної різноманітності сільськогосподарських систем, покращення кондиції малих підприємств та розвиток місцевих ринків; запровадження для сільських населених пунктів міських стандартів рівня якості життя.

В статті автор аналізує вплив економічної діяльності мешканців міст Катеринославської губернії, та дій Російського уряду на зміни в організації міста цього регіону. ; In the article the author traces the influence of the economic activity urban inhabitants Katerynoslav region, and actions of the Russian government to change organization structure of a city and its character.

Summary.The scientific and theoretical analysis of the legal basis of rural hospitality in Ukraine in terms of inclusive rural development is provided in this article. Particular attention is paid to justifying the necessity of developing and adopting a special law that would define the general legal, organizational and socio-economic principles of regulating the activities of citizens in this sphere. It is noted that the draft of Law of Ukraine «On Stimulating the Development of Rural Hospitality in Ukraine» is characterized by a number of positive features. There are: rural hospitality is defined as a diversified activity that can be carried out by each house hold located in the rural areas; the provision of rural hospitality services is not a business activity (Article 3 of theDraft).Thus, today a process of formation of the legislation in the sphere of rural hospitality takes place. Such legislation is aimed at creating the foundations for the broad involvement of the rural population in the provision of tourist services, improving its economic situation. This contributes to improving the level and quality of life in the rural areas, and ensuring inclusive rural development.Keywords: inclusive rural development, rural green tourism, rural hospitality, rural area, rural population, private peasant farm ; У статті проведено науково-теоретичний аналіз правових засад сільської гостинності в Україні в умовах інклюзивного сільського розвитку.Окрема увага приділяється обґрунтуванню доцільності розробки і прийняття спеціального закону, який би визначив загальні правові, організаційні й соціально-економічні засади регулювання діяльності громадян у вказаній сфері. Зазначається, що проект Закону України «Про стимулювання розвитку сільської гостинності в Україні» характеризується рядом позитивних ознак. До них можна віднести наступні: сільська гостинність визначається як диверсифікована діяльність, яка може здійснюватися будь-яким домогосподарством, розташованим у сільській місцевості; надання послуг сільської гостинностіне є підприємницькою діяльністю (ст. 3 проекту ).Таким чином, на сьогоднішній день відбувається процес становлення законодавства у сфері сільської гостинності. Воно спрямоване на створення підвалин для широкого залучення сільського населення до сфери надання туристичних послуг, покращення його економічного становища. Вказане сприяє підвищенню рівня і якості життя у сільській місцевості, а отже і забезпеченню інклюзивного сільського розвитку.Ключові слова:інклюзивний сільський розвиток, сільський зелений туризм, сільська гостинність, сільська територія, сільське населення, особисте селянське господарство

Agriculture of each country operates in conditions of both internal competition and external challenges. It is also true for the agricultural sector of Ukraine. In conditions of global challenges agricultural enterprises strive to achieve the highest possible results. The needs of internal stakeholders are not always taken into account, while the pursuit of profit reduces the level of food security of the country. Agriculture and the processes of globalization are strongly interconnected, as evidenced by the activities of the WTO on the quotation of the deliveries of agricultural products to the market of the member-countries of the organization. Special attention is given to transnational corporations, whose activities are supported by the governments of their countries of origin, which does not always bring positive results to the recipient countries. Strengthening of integration processes in the domestic economy in the conditions of globalization processes are considered in the works of V. Tanzi, G. Aloyan, O. Bilorus, K. Gudyma, etc. It is therefore important to explore the development of agriculture The food interests of the population of Ukraine are considered in the study of many scientists. Under such conditions, it is important to study and to substantiate the impact of the domestic (agricultural holdings) and foreign (TNCs) large corporate agricultural groups on the development of domestic agricultural sector. The contradictory nature of development processes of globalization and national interests in the sphere of agriculture is accompanied by a decrease in taking into account the food interests of the population of Ukraine, and requires further study. The purpose of the study is to determine the influence of processes of integration and globalization on the development of the domestic agricultural sector and to take into account food interests of the population of Ukraine. The article reveals the definition of "globalization" from an economic point of view. The negative impact of large domestic and foreign agricultural holdings on the domestic food market and the state of land resources in Ukraine is proved. These companies are engaged into the cultivation of monocultures, thus, not taking into account the needs of the population of the country. So, domestic and foreign agricultural holdings can cause damage to the food interests of the citizens of the countries by: 1) excessive food exports; 2) excessive food imports; 3) uncontrolled use of agrochemicals; 4) pressure on public administration to promote the domestic market of the so-called "grey import"; 5) pressure on public administration to promote the domestic market of GMO products; 6) creation of cartels in the domestic food market. ; Сельское хозяйство каждой страны функционирует в условиях как внутренней конкуренции, так и внешних вызовов. Этот тезис в полной мере касается и аграрного сектора Украины. В условиях глобализационных вызовов предприятия сельского хозяйства стремятся обеспечить как можно более высокие результаты функционирования. При этом не всегда учитываются потребности внутренних стейкхолдеров, а погоня за прибылью — снижает уровень продовольственной безопасности страны. Сельское хозяйство и процессы глобализации тесно коррелируют между собой, свидетельством чего является деятельность ВТО относительно квотирования объемов поставок продукции сельского хозяйства на рынок стран — членов организации. Отдельного внимания заслуживают транснациональные корпорации, деятельность которых поддерживается правительствами стран их происхождения, не всегда приносит положительные результаты странам-реципиентам. Доказано негативное влияние крупных отечественных и зарубежных аграрных холдингов на отечественный рынок продовольствия и состояние земельных ресурсов в Украине. Указанные компании занимаются выращиванием монокультур, не учитывая потребности населения страны, где сосредоточенa их деятельность. ; Сільське господарство кожної країни функціонує в умовах як внутрішньої конкуренції, так і зовнішніх викликів. Ця теза повною мірою стосується й аграрного сектору України. В умовах глобалізаційних викликів підприємства сільського господарства прагнуть забезпечити якомога вищі результати функціонування. При цьому не завжди враховуються потреби внутрішніх стейкхолдерів, а гонитва за прибутками — знижує рівень продовольчої безпеки країни. Сільське господарство й процеси глобалізації тісно корелюють між собою, свідченням чого є діяльність СОТ щодо квотування обсягів поставок продукції сільського господарства на ринок країн — членів організації. Окремої уваги заслуговують транснаціональні корпорації, діяльність яких підтримуються уряди країн їхнього походження, що не завжди приносить позитивні результати країнам-реципієнтам. Тому важливо дослідити розвиток сільського господарства України в умовах глобалізації та визначити вплив на внутрішніх стейкхолдерів. Продовольчі інтереси населення України враховуються при дослідженні багатьма вченими. Посилення інтеграційних процесів у вітчизняній економіці в умовах глобалізаційних процесів опрацьовані в роботах V. Tanzi, Г. Алояна, О. Білоруса, К. Гудими та ін. За таких умов важливим є дослідження та обґрунтування впливу функціонування вітчизняних (агрохолдингів) та іноземних (ТНК) великих корпоративних аграрних формувань на розвиток вітчизняного сільського господарства. Суперечливість розвитку процесів глобалізації з національними інтересами у сфері сільського господарства супроводжується зниженням урахування продовольчих інтересів населення України, що й потребує додаткового дослідження. Мета дослідження полягає у визначеності впливу процесів інтеграції та глобалізації на розвиток вітчизняного аграрного сектору та врахування продовольчих інтересів населення України. Розкрито зміст дефініції «глобалізація» з економічного погляду. Доведено негативний вплив великих вітчизняних та зарубіжних аграрних холдингів на вітчизняний ринок продовольства та стан земельних ресурсів в Україні. Вказані компанії займаються вирощуванням монокультур, не враховуючи потреби населення країни, де зосереджена їхня діяльність. Отже, вітчизняні та іноземні агрохолдинги можуть завдавати збитків продовольчим інтересам громадян країн шляхом: 1) надмірного продовольчого експорту; 2) надмірного продовольчого імпорту; 3) неконтрольованого використання агрохімічних засобів; 4) тиску на державну адміністрацію з метою просування на внутрішній ринок так званого «сірого імпорту»; 5) тиску на державну адміністрацію з метою просування на внутрішній ринок ГМО-продукції; 6) картельних змов на внутрішньому продовольчому ринку.

The purpose of the article is to study the impact of structural changes in the economy on employment as a basic factor of the region's social development. Methodology. The general scientific methods are used in the research, in particular: theoretical generalization – to study the impact of structural changes in the region's economy; statistical analysis – to analyze the characteristics of the current, employed population and the average monthly salary; methods of positive and normative analysis – to substantiate the impact of structural changes in the economy on employment as a basic factor of the region's social development. Results. It is noted that providing a sufficient employment rate and decent working conditions is one of the important indicators and, at the same time, factors of socio-economic development of the region. In order to determine the dependence of employment in Dnipropetrovsk region on the influence of the structural, regional and national factors, a shift-share analysis was conducted. The results of the analysis showed that the greatest influence on providing the employment rate in the Dnipropetrovsk region is exerted by the factors of the regional economy, namely the competitiveness of the sectors, including primarily industry, wholesale and retail trade, transport. Almost all types of economic activity are internally competitive, which in 2018 provided the current employment rate by 89%, i. e. 1245.4 thousand employees. Given the preservation of national dynamics in the region, the number of employees in the region as a whole would be lower by 9% or 133 thousand people. The largest reductions would be in industry, trade and education. The graphic analysis of employment in terms of economic activities in Dnipropetrovsk region revealed the most promising economy sectors in the region in terms of job creation and providing a sufficient employment rate. Each type of economic activity is represented by a point with corresponding coordinates, which shows the growth of employment in the sector at the national (X) and regional level (Y) and the share of economic activity in the region's economy. Practical meaning. The graphic analysis shows that the most productive sectors of the region's economy in terms of job growth are wholesale and retail trade, agriculture and forestry. Prospects for further research. The research shows that the main problem of managing the region's strategic development at the current stage is primarily the lack of a comprehensive conceptual strategic vision of the region's model, which will provide a balance of interests between government, business, the public, unite the efforts of all actors in the regional system to achieve common and mutually beneficial goals aimed at sustainable economic growth, providing the welfare of citizens and the most optimal use of resources. Such goals, in our opinion, should be the imperatives of strategic development of the region, which will act as a cross-cutting regulator of socioeconomic processes and decision-making at all levels. ; Метою статті є дослідження впливу структурних зрушень в економіці на рівень зайнятості населення як базового чинника соціального розвитку регіону. Методологія. У досліджені застосовані загальнонаукові методи, зокрема: теоретичне узагальнення – для впливу структурних зрушень в економіці регіону; статистичного аналізу – для аналізу характеристики наявного, зайнятого населення та середньомісячної заробітної плати; методи позитивного і нормативного аналізу – для обґрунтування впливу структурних зрушень в економіці на рівень зайнятості населення як базового чинника соціального розвитку регіону. Результати. Зазначено, що одним з важливих показників і, водночас, факторів соціально-економічного розвитку регіону є забезпечення достатнього рівня зайнятості населення та гідних умов праці. З метою визначення залежності рівня зайнятості у Дніпропетровській області від впливу структурних, регіональних та національних чинників проведено "Shift–share" аналіз. Результати аналізу показали, що найбільший вплив на забезпечення рівня зайнятості у Дніпропетровській області здійснюються фактори регіональної економіки, а саме конкурентоспроможність більшості секторів, серед яких насамперед промисловість, оптова і роздрібна торгівля, транспорт. Майже всі види економічної діяльності є внутрішньо конкурентоспроможними, що забезпечило у 2018 році поточний рівень зайнятості на 89%, тобто 1245,4 тис. працюючих. За умови збереження загальнонаціональної динаміки в області чисельність занятих в цілому по регіону була б нижчою на 9% або на 133 тис. чол. Найбільшого скорочення зазнали б сектори: промисловість, торгівля та освіта. Здійснено графічний аналіз зайнятості у розрізі видів економічної діяльності в Дніпропетровській області, що дозволив виявити найбільш перспективні з точки зору створення робочих місць та забезпечення достатнього рівня зайнятості населення в регіоні сектори економіки. Кожний вид економічної діяльності представлений точкою з відповідними координатами, що показує зростання зайнятості населення в цьому секторі на національному (Х) та регіональному рівні (У), а також питому вагу виду економічної діяльності в економіці регіону. Практичне значення. Графічний аналіз показав, що найбільш продуктивними секторами господарства регіону з точки зору забезпечення зростання кількості робочих місць є оптова та роздрібна торгівля та сільське та лісове господарство. Перспективи подальших досліджень. Проведені дослідження показали, що основною проблемою управління стратегічним розвитком регіону на сучасному етапі є насамперед відсутність комплексного концептуального бачення моделі функціонування регіону у стратегічній перспективі, що забезпечуватиме баланс інтересів між владою, бізнесом, громадськістю, об'єднуватиме зусилля всіх суб'єктів регіональної системи на досягнення спі-льних і взаємовигідних цілей орієнтованих на стале економічне зростання, забезпечення добробуту громадян та найбільш оптимальне використання ресурсів.

The purpose of the article is to study the impact of structural changes in the economy on employment as a basic factor of the region's social development. Methodology. The general scientific methods are used in the research, in particular: theoretical generalization – to study the impact of structural changes in the region's economy; statistical analysis – to analyze the characteristics of the current, employed population and the average monthly salary; methods of positive and normative analysis – to substantiate the impact of structural changes in the economy on employment as a basic factor of the region's social development. Results. It is noted that providing a sufficient employment rate and decent working conditions is one of the important indicators and, at the same time, factors of socio-economic development of the region. In order to determine the dependence of employment in Dnipropetrovsk region on the influence of the structural, regional and national factors, a shift-share analysis was conducted. The results of the analysis showed that the greatest influence on providing the employment rate in the Dnipropetrovsk region is exerted by the factors of the regional economy, namely the competitiveness of the sectors, including primarily industry, wholesale and retail trade, transport. Almost all types of economic activity are internally competitive, which in 2018 provided the current employment rate by 89%, i. e. 1245.4 thousand employees. Given the preservation of national dynamics in the region, the number of employees in the region as a whole would be lower by 9% or 133 thousand people. The largest reductions would be in industry, trade and education. The graphic analysis of employment in terms of economic activities in Dnipropetrovsk region revealed the most promising economy sectors in the region in terms of job creation and providing a sufficient employment rate. Each type of economic activity is represented by a point with corresponding coordinates, which shows the growth of employment in the sector at the national (X) and regional level (Y) and the share of economic activity in the region's economy. Practical meaning. The graphic analysis shows that the most productive sectors of the region's economy in terms of job growth are wholesale and retail trade, agriculture and forestry. Prospects for further research. The research shows that the main problem of managing the region's strategic development at the current stage is primarily the lack of a comprehensive conceptual strategic vision of the region's model, which will provide a balance of interests between government, business, the public, unite the efforts of all actors in the regional system to achieve common and mutually beneficial goals aimed at sustainable economic growth, providing the welfare of citizens and the most optimal use of resources. Such goals, in our opinion, should be the imperatives of strategic development of the region, which will act as a cross-cutting regulator of socioeconomic processes and decision-making at all levels. ; Метою статті є дослідження впливу структурних зрушень в економіці на рівень зайнятості населення як базового чинника соціального розвитку регіону. Методологія. У досліджені застосовані загальнонаукові методи, зокрема: теоретичне узагальнення – для впливу структурних зрушень в економіці регіону; статистичного аналізу – для аналізу характеристики наявного, зайнятого населення та середньомісячної заробітної плати; методи позитивного і нормативного аналізу – для обґрунтування впливу структурних зрушень в економіці на рівень зайнятості населення як базового чинника соціального розвитку регіону. Результати. Зазначено, що одним з важливих показників і, водночас, факторів соціально-економічного розвитку регіону є забезпечення достатнього рівня зайнятості населення та гідних умов праці. З метою визначення залежності рівня зайнятості у Дніпропетровській області від впливу структурних, регіональних та національних чинників проведено "Shift–share" аналіз. Результати аналізу показали, що найбільший вплив на забезпечення рівня зайнятості у Дніпропетровській області здійснюються фактори регіональної економіки, а саме конкурентоспроможність більшості секторів, серед яких насамперед промисловість, оптова і роздрібна торгівля, транспорт. Майже всі види економічної діяльності є внутрішньо конкурентоспроможними, що забезпечило у 2018 році поточний рівень зайнятості на 89%, тобто 1245,4 тис. працюючих. За умови збереження загальнонаціональної динаміки в області чисельність занятих в цілому по регіону була б нижчою на 9% або на 133 тис. чол. Найбільшого скорочення зазнали б сектори: промисловість, торгівля та освіта. Здійснено графічний аналіз зайнятості у розрізі видів економічної діяльності в Дніпропетровській області, що дозволив виявити найбільш перспективні з точки зору створення робочих місць та забезпечення достатнього рівня зайнятості населення в регіоні сектори економіки. Кожний вид економічної діяльності представлений точкою з відповідними координатами, що показує зростання зайнятості населення в цьому секторі на національному (Х) та регіональному рівні (У), а також питому вагу виду економічної діяльності в економіці регіону. Практичне значення. Графічний аналіз показав, що найбільш продуктивними секторами господарства регіону з точки зору забезпечення зростання кількості робочих місць є оптова та роздрібна торгівля та сільське та лісове господарство. Перспективи подальших досліджень. Проведені дослідження показали, що основною проблемою управління стратегічним розвитком регіону на сучасному етапі є насамперед відсутність комплексного концептуального бачення моделі функціонування регіону у стратегічній перспективі, що забезпечуватиме баланс інтересів між владою, бізнесом, громадськістю, об'єднуватиме зусилля всіх суб'єктів регіональної системи на досягнення спі-льних і взаємовигідних цілей орієнтованих на стале економічне зростання, забезпечення добробуту громадян та найбільш оптимальне використання ресурсів.

У статті розглянуто основні демографічні показники, які впливають на відтворення населення Сумської області: чисельність населення, народжуваність, смертність, природний приріст (скорочення) населення. Встановлено місце Сумської області у загальнонаціональному вимірі за окремими демографічними показниками. Депопуляція стала характерною особливістю демографічної ситуації в Сумській області, у якій спостерігається низький рівень народжуваності, високий рівень смертності, природне скорочення, що і викликають загальне скорочення чисельності населення. Чисельність населення за період 2000-2020 років скоротилася на 9,3%, у т.ч. міське – на 6,3%, а сільське – на 15,4%. У розрізі адміністративно-територіальних одиниць найбільше населення проживає у м. Суми та Сумському районі, а найменша чисельність реєструється у Роменському районі. В області найменший коефіцієнт народжуваності фіксувався на за підсумками 2020 р. – 5,7 на 1000 осіб. За 1995-2020 роки рівень фертильності знизився на 31,3%. Рівень смертності населення за останні 20 років знизився на 1,1%. Основними причинами смертності населення у 2020 році були хвороби системи кровообігу, новоутворення та COVID-19. Природний приріст в області є від'ємним. Найвище природне скорочення населення характерно для жителів сільської місцевості. ; The main demographic indicators affecting the reproduction of the population of Sumy region: the number of population, fertility rate, mortality, natural increase (decrease) of the population. The aim of the article is to study the demographic situation in the Sumy region before the military invasion of the Russian Federation into Ukraine on February 24, 2022. The observation covers the period from 2000 to 2021. This study analyzed the data of annual statistical reports of the Department of Statistics of the Sumy region. In the article a systems approach, comparative geographic, mathematical and statistics and other methods of scientific research were applied. All calculations and graphic images were obtained using Microsoft Excel ...