Suchergebnisse

Food security for the world's growing population is one of the biggest challenges of the future due to resource constraints and global climate change. Fish and other aquatic foods can play a prominent role in the food supply, especially as the ecological footprint of aquaculture is smaller than that of other food production systems. Although the production of marine aquaculture shows an increasing trend, freshwater aquaculture remains dominant in world aquaculture production, especially in developing countries. The resilience of developing countries to the future challenges in food production is very low, so many international projects are trying to improve the situation. Laos is one of the least developed countries of the world, where aquaculture plays an important role in fish supply and employment. In Laos, several international projects are addressed to develop the agricultural economy and food supply, but Hungary is one of the largest donors in this field, given the traditional agricultural relations and strategic cooperation between the two countries. Although the abundance of aquatic resources provides a good opportunity for the development of fisheries and aquaculture in Laos, the growth of the fishery sector is hampered by several factors. These include the lack of good quality stocking material and fish feed, the underdeveloped infrastructure and institutional system, funding problems and weak human resources. The main purpose of the tied aid loans provided by the Hungarian government to Laos is to improve food safety and food security. The development of the fish value chain plays an important role in these programs, which can be considered as a good example even on international level. Hungarian projects also help Hungarian institutions and small and medium-sized enterprises to strengthen their presence in Southeast Asia, that is a region of the world where economy is developing in a dynamic way. ; A világ növekvő népességének élelmiszerellátása a jövő egyik nagy kihívása tekintettel az erőforrások szűkösségére és a globális klímaváltozásra. A hal és más vízi élelmiszerek kiemelkedő szerepet játszhatnak az élelmiszerellátásban különös tekintettel arra, hogy az akvakultúra ökológiai lábnyoma lényegesen kisebb, mint más élelmiszertermelő rendszereké. Bár a tengeri akvakultúra termelése növekvő tendenciát mutat, a világ akvakultúra termelésében meghatározó marad az édesvízi élőlények termelése, különösen a fejlődő országokban. A világ szegényebb országai élelmiszertermelésének a jövőbeni kihívásokkal szembeni ellenállóképessége igen gyenge, ezért számos nemzetközi projekt próbál a helyzeten javítani. A világ legfejletlenebb országai közé tartozik Laosz, ahol az akvakultúrának fontos szerepe van a halellátásban és a foglalkoztatásban. Laoszban több nemzetközi projekt segíti az agrárgazdaság és az élelmiszerellátás fejlesztését, azonban Magyarország az egyik legnagyobb donor e területen, tekintettel a két ország közötti hagyományos agrár kapcsolatokra és a stratégiai együttműködésre. Laoszban a gazdag vízi erőforrások jó lehetőséget biztosítanak a halászat és az akvakultúra fejlesztésére, azonban a lehetőségek kihasználását számos tényező nehezíti. Olyanok, mint például a minőségi ivadék- és takarmányellátás hiánya, a fejletlen infrastruktúra és intézményrendszer, a finanszírozási problémák, illetve a képzett munkaerő hiánya. A magyar kormány által Laosz számára biztosított kötött segélyhitelek kiemelt célja az élelmiszerbiztonság és az élelmiszerellátás biztonságának javítása. E programokban a hal értéklánc fejlesztésének fontos szerepe van, amely nemzetközileg is példaértékű. A magyar projektek segítik azt is, hogy magyar intézmények, illetve kis- és közepes vállalkozások erősíthetik jelenlétüket Délkelet Ázsiában, amelyik a világ egy gazdaságilag dinamikusan fejlődő régiója.

For the effective implementation of European integration policy it is necessary to combine political, legal, institutional-organizational, economic, information mechanisms, which highlights the need to develop a comprehensive mechanism, the use of which will enable organizing, regulatory, coordinating and practical influence of the state on society to achieve goals., ensuring the development of the state in the direction of European integration in compliance with a number of defining principles, values and standards. In order for the mechanisms of implementation of European integration policy to work in Ukraine, the priority is to solve the following tasks: development of coordinated political decisions and implementation of a consistent European integrationcourse, which depends primarily on the political will of government institutions and their willingness to compromise; creation of the National Agency for European Integration, the purpose of which is to optimize the current system of public administration in the implementation of European integration policy, address its main organizational problems, including: shortcomings of overall coordination, analysis and reporting, lack of long-term planning in this area, etc. that will allow Ukraine to reach a better level of relations with the EU; adoption of relevant regulations: Concepts for the implementation of Ukraine's European integration policy, the National Program for the Implementation of the Association Agreement, the new Strategy for Ukraine's integration into the EU, which should be the basis for implementing European integration policy and designed to implement a set of European integration objectives; ensuring continued funding by raising funds from state and local budgets, as well as other sources not prohibited by law, including assistance from the EU and other donors; creation of a separate department of information and analytical support in the structure of the National Agency for European Integration, which would perform information and analytical support, would systematically cooperate with civil society institutions to ensure their direct participation in European integration processes and inform the public about Ukraine's European integration policy.Keywords: European Union, European integration policy, foreign experience, Eastern Partnership, public administration. ; Для ефективної реалізації євроінтеграційної політики необхідним виступає поєднання політичного, правового, інституційно-організаційного, економічного, інформаційного механізмів, що актуалізує необхідність розробки комплексного механізму, задіяння якого надасть можливість здійснювати організуючий, регулюючий, координуючий та практичний вплив держави на життєдіяльність суспільства для досягнення поставлених цілей, забезпечуючи розвиток держави в євроінтеграційному напрямі з додержанням низки визначальних принципів, цінностей та стандартів. Для того, щоб механізми реалізації євроінтеграційної політики запрацювали в Україні, першочерговим постає вирішення таких завдань: вироблення узгоджених політичних рішень і реалізація послідовного євроінтеграційного курсу, що залежить насамперед від політичної волі владних інститутів та їх готовності до компромісів; створення Національного агентства з питань європейської інтеграції, метою функціонування якого є оптимізація нинішньої системи державного управління у сфері реалізації євроінтеграційної політики, розв'язання її основних організаційних проблем; забезпечення постійного фінансування шляхом залучення коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі допомоги ЄС та інших донорів; створення окремого департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення в структурі Національного агентства з питань європейської інтеграції, який виконував би інформаційно-аналітичне забезпечення, систематично співпрацював би з інститутами громадянського суспільства, з метою забезпечення їх безпосередньої участі в євроінтеграційних процесах та інформуванні населення щодо реалізації євроінтеграційної політики України.Ключові слова: Європейський Союз, євроінтеграційна політика, зарубіжний досвід, Східне партнерство, державне управління.

The article examines the problem of finding ways out of European countries from the migration crisis, which is relevant and important for Ukraine as one of the main donors of migrant workers to the EU. The existing experience of integration of migrants into the socio-economic system of European countries, which simultaneously alleviates social tensions in the communities of host countries on the emergence of "foreigners" and also allows effective use of the positive aspects of immigration, in two forms: multiculturalism and assimilation. Based on the studied experience, empirical analysis of the Europeanization process and hypothetical-deductive method, a model of Europeanization of migrants into European society was developed as a way to overcome the migration crisis, which involves the simultaneous application of polar forms of migration policy: liberalization and protectionism. This is due to the need for the EU in the process of overcoming the migration crisis to be able to simultaneously reap the benefits that may occur in the current situation, as well as ensure supranational and economic security of the Union, due to the real threat of uncontrolled increase in migration flows to the EU. The grounds for introducing a model of Europeanization of migrants in the current context of the Crown virus pandemic are identified, and it is argued that the model of Europeanization of migrants will help the EU not only overcome the migration crisis and strengthen by overcoming a number of domestic socio-economic problems through migrants, but also extend European values based on democracy and respect for human rights and freedoms to other peoples, which will ensure the mental convergence of different peoples of the world and thus reduce the authority destabilizing forces in the region, will accelerate the integration of new members into the EU, and Ukraine in particular. ; В статті досліджено проблему пошуку шляхів виходу європейських країн з міграційної кризи, що є актуальним і важливим для України, як одного з основних донорів трудових мігрантів до ЄС. Вивчено існуючий досвід інтеграції мігрантів у соціально-економічну систему країн Європи, яка одночасно згладжує соціальну напругу у громадах приймаючих країн щодо появи «чужих» і також дозволяє ефективно використовувати позитивні сторони припливу іммігрантів, у двох формах: мультикультуралізм та асиміляція. На основі вивченого досвіду, емпіричного аналізу процесу європеїзації та гіпотетично-дедуктивного методу розробено модель європеїзації мігрантів у європейське суспільство, як спосіб подолання міграційної кризи, що передбачає одночасне застосування полюсних форм міграційної політики: політики лібералізації та протекціонізму. Це пояснюється необхідністю для ЄС в процесі виходу з міграційної кризи зуміти одночасно скористатися вигодами, які можуть мати місце в ситуації, що склалася, а також забезпечити наднаціональну та економічну безпеку Союзу, в силу існування реальної загрози від неконтрольованого збільшення міграційних потоків до ЄС. Визначено підстави запровадження моделі європеїзації мігрантів в актуальних умовах пандемії корона вірусу, а також аргументовано, що модель європеїзації мігрантів допоможе ЄС не лише подолати міграційну кризу і зміцнитися за рахунок подолання ряду внутрішніх соціально-економічних проблем завдяки мігрантам, але й поширить загальноєвропейські цінності, що базуються на демократії та повазі до прав і свобод людини, на представників інших народів, що забезпечить ментальну конвергенцію різних народів світу і тим самим дозволить знизити авторитет дестабілізуючих сил в регіоні, пришвидшить інтеграцію нових членів до ЄС, і України зокрема.

For the effective implementation of European integration policy it is necessary to combine political, legal, institutional-organizational, economic, information mechanisms, which highlights the need to develop a comprehensive mechanism, the use of which will enable organizing, regulatory, coordinating and practical influence of the state on society to achieve goals., ensuring the development of the state in the direction of European integration in compliance with a number of defining principles, values and standards. In order for the mechanisms of implementation of European integration policy to work in Ukraine, the priority is to solve the following tasks: development of coordinated political decisions and implementation of a consistent European integrationcourse, which depends primarily on the political will of government institutions and their willingness to compromise; creation of the National Agency for European Integration, the purpose of which is to optimize the current system of public administration in the implementation of European integration policy, address its main organizational problems, including: shortcomings of overall coordination, analysis and reporting, lack of long-term planning in this area, etc. that will allow Ukraine to reach a better level of relations with the EU; adoption of relevant regulations: Concepts for the implementation of Ukraine's European integration policy, the National Program for the Implementation of the Association Agreement, the new Strategy for Ukraine's integration into the EU, which should be the basis for implementing European integration policy and designed to implement a set of European integration objectives; ensuring continued funding by raising funds from state and local budgets, as well as other sources not prohibited by law, including assistance from the EU and other donors; creation of a separate department of information and analytical support in the structure of the National Agency for European Integration, which would perform information and analytical support, would systematically cooperate with civil society institutions to ensure their direct participation in European integration processes and inform the public about Ukraine's European integration policy.Keywords: European Union, European integration policy, foreign experience, Eastern Partnership, public administration. ; Для ефективної реалізації євроінтеграційної політики необхідним виступає поєднання політичного, правового, інституційно-організаційного, економічного, інформаційного механізмів, що актуалізує необхідність розробки комплексного механізму, задіяння якого надасть можливість здійснювати організуючий, регулюючий, координуючий та практичний вплив держави на життєдіяльність суспільства для досягнення поставлених цілей, забезпечуючи розвиток держави в євроінтеграційному напрямі з додержанням низки визначальних принципів, цінностей та стандартів. Для того, щоб механізми реалізації євроінтеграційної політики запрацювали в Україні, першочерговим постає вирішення таких завдань: вироблення узгоджених політичних рішень і реалізація послідовного євроінтеграційного курсу, що залежить насамперед від політичної волі владних інститутів та їх готовності до компромісів; створення Національного агентства з питань європейської інтеграції, метою функціонування якого є оптимізація нинішньої системи державного управління у сфері реалізації євроінтеграційної політики, розв'язання її основних організаційних проблем; забезпечення постійного фінансування шляхом залучення коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі допомоги ЄС та інших донорів; створення окремого департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення в структурі Національного агентства з питань європейської інтеграції, який виконував би інформаційно-аналітичне забезпечення, систематично співпрацював би з інститутами громадянського суспільства, з метою забезпечення їх безпосередньої участі в євроінтеграційних процесах та інформуванні населення щодо реалізації євроінтеграційної політики України.Ключові слова: Європейський Союз, євроінтеграційна політика, зарубіжний досвід, Східне партнерство, державне управління.

Abstract Problems : Increasing the credibility of ACT Banten, Lack of trust from the public and donors to ACT Banten, Donor data is still in a static state and there is no progress. Purpose : To find out how Aksi Cepat Tanggap (ACT) Banten chose communicators, communicants, composes messages chose the media or communication channel used to socialize in socializing the Waqf Well program in Banten. Methodology : The research uses qualitative research methods and uses case study methods from Yin R.K with the focus of the research being on contemporary (present) phenomena in the context of real life. Researchers use this method because the case study is a method used to study or explain a natural case without any intervention from the outsiders and can add value to our knowledge of individual, organizational, social and political phenomena.Results/Finding : The study found that there was a communication strategy carried out by ACT Banten. With interviews and documentation results at ACT Banten which shows the existence of a communication strategy. the strategy of selecting and assigning communicators is seen from the credibility and attractiveness of the communicators; Strategies to identify communication targets based on demographics and physical conditions; The strategy for assessing the message conveyed is an educational message with two forms of message delivery, for the target of youth communication the form of delivering the message in a relaxed manner and interspersed with invitations, while for the target of adult communication or the general public accompanied by special appeals for adult category participants, in the media selection strategy carried out in the marketing socialization of the waqf well program, namely through online and offline media. Paper type : field research Keywords : Strategy; Communication; Socialization; programme; Waqf ; Abstrak Masalah: Meningkatkan kredibilitas ACT Banten, Kurangnya kepercayaan masyarakat dan donatur terhadap ACT Banten, Data donatur masih dalam keadaan statis dan belum ada perkembangan. Tujuan: Untuk mengetahui bagaimana Aksi Cepat Tanggap (ACT) Banten memilih komunikator, komunikan, menyusun pesan memilih media atau saluran komunikasi yang digunakan dalam mensosialisasikan program Sumur Wakaf di Banten. Metodologi: penelitian menggunakan metode penelitian kualitatif dan menggunakan metode studi kasus dari Yin R.K dengan fokus penelitiannya terletak pada fenomena kontemporer (masa kini) berada dalam konteks kehidupan nyata. Peneliti menggunakan metode ini karena studi kasus merupakan metode yang digunakan untuk mempelajari atau menerangkan suatu kasus yang alamiah tanpa adanya intervensi dari pihak luar dan dapat memberi nilai tambah pada pengetahuan kita tentang fenomena individual, organisasi, sosial dan politik. Temuan/Hasil Penelitian: Penelitian menemukan adanya strategi komunikasi yang dilakukan oleh ACT Banten. Dengan wawancara dan hasil dokumentasi di ACT Banten yang menunjukkan adanya strategi komunikasi. strategi memilih dan menetapkan komunikator dilihat dari kredibilitas dan daya tarik yang dimiliki oleh komunikator; Strategi mengenali sasaran komunikasi berdasarkan demografi dan kondisi fisik; Strategi pengkajian pesan yang disampaikan yaitu pesan edukasi dengan dua bentuk penyampaian pesan, untuk sasaran komunikasi remaja bentuk penyampaian pesannya secara santai dan diselingi ajakan, sementara untuk sasaran komunikasi dewasa atau masyarakat umum disertai dengan himbauan khusus untuk peserta kategori dewasa, dalam strategi pemilihan media yang dilakukan dalam kegiatan sosialisasi marketing program sumur wakaf yaitu melalui media online dan offline. Jenis Penelitian : Penelitian Lapangan Kata kunci: Strategi; Komunikasi; Sosialisasi; Program; Wakaf

Protracted crises and frequent natural disasters have generated an unprecedented number of people in need of humanitarian assistance. The international community faces a great challenge in supporting these populations, as the gap between needs and available funding is growing. To close this resource gap, the European Union (EU) aims to step up its engagement with emerging donors, particularly China, to increase their level of funding. Although China has previously been reluctant to engage in the international humanitarian system, its response to the COVID-19 pandemic indicates a change in attitude. Over the past year, China has delivered hundreds of tonnes of personal protective equipment (PPE) to over 150 countries and dispatched medical teams abroad. It has also donated $100 million to the World Health Organization (WHO) and the United Nations (UN) and pledged to establish a global humanitarian response depot and hub in China in cooperation with the UN.Amidst increasing geopolitical tensions between China and the EU, China's growing humanitarian engagement opens an opportunity for the EU to engage with China in the humanitarian sector. However, rather than framing China's increased engagement in solely financial terms, the EU should develop a long-term strategy as to how to engage with China on humanitarian matters. A dialogue that takes both parties' different approaches towards humanitarian aid into account and searches for common ground could open the door towards possible cooperation. This would not only help in narrowing the funding gap but carry the potential for greater coordination and consequently more effective assistance provision.China conceptualises humanitarian aid as a subcategory of development aid and provides the majority of its assistance bilaterally. Beijing's state-centric approach to humanitarian assistance means in practice that it engages mostly in the aftermath of natural disasters rather than conflict settings. The EU, on the other hand, has a separate humanitarian aid policy that guides the allocation of funds and provides its humanitarian assistance through non-governmental organisations (NGOs), UN agencies and the International Committee of the Red Cross (ICRC).This Briefing Paper maps out the characteristics of Chinese humanitarian aid and outlines two areas on which the EU's tentative steps towards a dialogue with China could focus.• Food security sector: Food insecurity is a key component in existing humanitarian needs, only exacerbated by the COVID-19 pandemic. Food assistance and nutrition are already a key area of engagement for the EU and China. The EU should advocate for China to scale up its contributions to global food security through the World Food Programme (WFP), with whom China has a good working relationship. This could be combined with a political dialogue on how to foster cooperation on food security assistance.• Anticipatory humanitarian aid: Disaster risk reduction, preparedness and response play an increasingly important role in global humanitarian aid. China has built up its most significant expertise in response to natural disasters. Enhancement of disaster risk reduction is one of the strategic priorities of the Directorate-General for European Civil Protection and Humanitarian Aid Operations (DG ECHO) for 2020–2024. In light of both parties' interest in anticipatory humanitarian aid, knowledge exchange in this area has the potential to open the door for future cooperation.

Protracted crises and frequent natural disasters have generated an unprecedented number of people in need of humanitarian assistance. The international community faces a great challenge in supporting these populations, as the gap between needs and available funding is growing. To close this resource gap, the European Union (EU) aims to step up its engagement with emerging donors, particularly China, to increase their level of funding. Although China has previously been reluctant to engage in the international humanitarian system, its response to the COVID-19 pandemic indicates a change in attitude. Over the past year, China has delivered hundreds of tonnes of personal protective equipment (PPE) to over 150 countries and dispatched medical teams abroad. It has also donated $100 million to the World Health Organization (WHO) and the United Nations (UN) and pledged to establish a global humanitarian response depot and hub in China in cooperation with the UN. Amidst increasing geopolitical tensions between China and the EU, China's growing humanitarian engagement opens an opportunity for the EU to engage with China in the humanitarian sector. However, rather than framing China's increased engagement in solely financial terms, the EU should develop a long-term strategy as to how to engage with China on humanitarian matters. A dialogue that takes both parties' different approaches towards humanitarian aid into account and searches for common ground could open the door towards possible cooperation. This would not only help in narrowing the funding gap but carry the potential for greater coordination and consequently more effective assistance provision. China conceptualises humanitarian aid as a subcategory of development aid and provides the majority of its assistance bilaterally. Beijing's state-centric approach to humanitarian assistance means in practice that it engages mostly in the aftermath of natural disasters rather than conflict settings. The EU, on the other hand, has a separate humanitarian aid policy that guides the allocation of funds and provides its humanitarian assistance through non-governmental organisations (NGOs), UN agencies and the International Committee of the Red Cross (ICRC). This Briefing Paper maps out the characteristics of Chinese humanitarian aid and outlines two areas on which the EU's tentative steps towards a dialogue with China could focus. Food security sector: Food insecurity is a key component in existing humanitarian needs, only exacerbated by the COVID-19 pandemic. Food assistance and nutrition are already a key area of engagement for the EU and China. The EU should advocate for China to scale up its contributions to global food security through the World Food Programme (WFP), with whom China has a good working relationship. This could be combined with a political dialogue on how to foster cooperation on food security assistance. Anticipatory humanitarian aid: Disaster risk reduction, preparedness and response play an increasingly important role in global humanitarian aid. China has built up its most significant expertise in response to natural disasters. Enhancement of disaster risk reduction is one of the strategic priorities of the Directorate-General for European Civil Protection and Humanitarian Aid Operations (DG ECHO) for 2020-2024. In light of both parties' interest in anticipatory humanitarian aid, knowledge exchange in this area has the potential to open the door for future cooperation.

This article is devoted to the study of external factors of Ukrainian labor migration to the countries of the European Union. For many decades, Ukraine has been one of the leaders among laborresources donors in the world, where migration tothe EU member states plays a significant role. The numerous internal factors that encourage Ukrainians to seek work abroad are exacerbated by external factors that are beginning to play a greater role, as globalization and the transformation of world economic processes change the nature and causes of migration. The publication explores the basic prerequisites for Ukrainian migration, namely geographical proximity, similarity of cultures, mentality and high professionalism, and their compliance with the basic laws of international migration.The main legal acts that regulate migration processes in the EU have also been analyzed. In order to characterize the current state and volume of legal migrantion in the EU, an analysis of Eurostat data was carried out, in particular the dynamics of the first residence permits and citizenships granted to third-country nationals by which we can see that Ukrainians are leaders among recipients, and the main purpose of the permits obtained is related to employment, education and family reunification. Poland, Germany and the United Kingdom remain unchanged leaders of migrant recipients, due to the population aging, demographic crisis, and internal economic causes. Lack of workforcein the labor markets can create significant economic losses for them: slowing GDP growth, reducing investment inflows, and reducing the competitiveness of countries on the world stage. The governments of these countries are very aware of the seriousness and importance of the problem, which is why the article focuses specifically on theEU migration legislation andmigration policies of Poland and Germany – the main recipient countries of migrant workers from Ukraine. The measures taken by Poland at the national level are a comprehensive, logical and consistent policy of filling the labor markets with workers which have already achieved results – 2 million Ukrainians are already working and living in Poland. Additional 1.4 million migrants are needed to ensure a stable economic growth in the future. Germany has long ago opened the door for migrant workers from all over the world, especially for the highly skilled ones, and with the adoption of the new migration law, which greatly facilitates workers' access to the German labor market, the flow of migrants will only increase. The German economy requires 400,000 migrants annually for its sustainable development, so simplified requirements are an appropriate step towards achieving this goal. Eastern Europe, and Ukraine in particular, remains and will remain the largest donor of human resources for them in the near future. ; Статтю присвячено дослідженню зовнішніх факторів української трудової міграції до країн Європейського Союзу, адже Україна тривалий час є основним донором робочої сили для європейських економік. Для того, щоб охарактеризувати сучасний стан та обсяги легальних мігрантів в ЄС, проаналізовано дані Євростату, зокрема динаміку виданих перших дозволів на перебування та громадянств країнами-членами громадянам третіх країн. Польща та Німеччина залишаються незмінними лідерами-реципієнтами трудових мігрантів, що обумовлено старінням населення, демографічною кризою та внутрішніми економічними причинами цих країн. Увагу приділено саме аналізу міграційної політики і міграційного законодавства Польщі та Німеччини – основних країн-реципієнтів трудових мігрантів з України.

The major issues faced by experts during the monitoring and analysis of Ukrainian political parties' public financial statements during 2016 – the first half of 2019, and which prevented the transparency of funding for a large number of parties are considered. These problems include: gaps in legislation (which allowed party members not to declare sponsorship and the operation cost of centers that were not registered as legal entities), lack of reports from the parties from the National Agency for the Prevention of Corruption (due to which part of the reports remained unpublished), inefficiency of the system of penalties for violation of financial reporting requirements (which can cause even more violations of requirements for financial statements in the future), ineffectiveness of the NAPC (due to which a large number of potential violations identified by experts remained unattended by the authorities), ability for parties to use public organizations to campaign and conceal contributions (since NGOs are not required to submit public reports on their activities), the use of third parties' personal data by party officials to conceal information about genuine party donors (which is not only criminally punishable, but also completely contradicts the idea of the existence of public financial reports of political parties). It is stated that the problem of the optionality of declaring sponsorship contributions has already been solved through an approved methodology for evaluating them, and the inefficiency of the NAPC can be eliminated by the recently signed President's Law. However, it will be possible to see the results of implementation of this law only after it becomes valid and monitors the activities of the renewed NAPC. It was concluded that resolving these problems requires a quality restart of the NAPC and changes to the legislation. ; Окреслюються основні проблеми, з якими зіштовхнулися експерти під час моніторингу та аналітики публічних фінансових звітів українських політичних партій протягом 2016 р. – першої половини 2019 рр., та які унеможливили прозорість фінансування значної частини партій. До таких проблем можна віднести: прогалини у законодавстві (завдяки яким партійці могли не декларувати спонсорські внески на їхню користь та витрати на функціонування осередків, не зареєстрованих як юридичні особи),відсутність звітів частини партій у Національного агентства з питань запобігання корупції (через що частина звітів партій залишилися непублічними), неефективність системи покарань за порушення вимог фінансової звітності (що може стати причиною ще більшої кількості порушень вимог фінансової звітності у майбутньому), неефективність роботи НАЗК (через що значна кількість потенційних порушень, виявлених експертами, залишалася поза увагою контролюючих та правоохоронних органів), можливість використання партійцями громадських організацій для ведення агітації та приховування внесків (адже громадські організації не зобов'язані подавати публічні звіти про свою діяльність), використання партійними функціонерами персональних даних сторонніх осіб для приховування інформації про справжніх донорів партій (що не тільки є кримінальною справою, але й повністю суперечить ідеї існування публічних фінансових звітів політичних партій). Стверджується, що проблема необов'язковості декларування спонсорських внесків вже вирішена завдяки затвердженій методології їх оцінки, а ефективність роботи НАЗК може бути підвищена нещодавно підписаним Президентом Законом. Однак побачити результати імплементації цього Закону можна буде лише після набрання ним чинності та моніторингу діяльності оновленого НАЗК. Робиться висновок, що для розв'язання зазначених у роботі проблем необхідні якісний перезапуск НАЗК та ряд змін до законодавства.

Social cohesion is an important precondition for peaceful and economically successful societies. The question of how societies hold together and which policies enhance social cohesion has become a relevant topic on both national and international agendas. This Briefing Paper stresses the contribution of revenue collection and social policies, and in particular the interlinkages between the two. It is evident that revenue mobilisation and social policies are intrinsically intertwined. It is impossible to think carefully about either independently of the other. In particular, revenue is needed to finance more ambitious social policies and allow countries to reach goals, such as those included in the 2030 Agenda for Sustainable Development. Similarly, better social policies can increase the acceptance of higher taxes and fees. Furthermore, and often underestimated, a better understanding of the interlinkages between revenue generation and social policies can provide a significant contribution to strengthening social cohesion - in particular, concerning state-citizen relationships. In order to shed light on these interlinkages, it is useful to have a closer look at the concept of the "fiscal contract", which is based on the core idea that governments exchange public services for revenue. Fiscal contracts can be characterised along two dimensions: (i) level of endorsement, that is, the number of actors and groups that at least accept, and ideally proactively support, the fiscal contract, and (ii) level of involvement, that is, the share of the population that is involved as taxpayer, as beneficiary of social policies or both. In many developing countries, either because of incapacity or biased state action towards elite groups, the level of involvement is rather low. Given the common perception that policies are unjust and inefficient, in many developing countries the level of endorsement is also low. It is precisely in these contexts that interventions on either side of the public budget are crucial and can have a significant societal effect beyond the fiscal realm. We argue that development programmes need to be especially aware of the potential impacts (negative and positive) that work on revenue collection and social policies can have on the fiscal contract and beyond, and we call on donors and policy-makers alike to recognise these areas as relevant for social cohesion. We specifically identify three key mechanisms connecting social policies and revenue collection through which policy-makers could strengthen the fiscal contract and, thereby, enhance social cohesion: Increasing the effectiveness and/or coverage of public social policies. These interventions could improve the perceptions that people - and not only the direct beneficiaries - have of the state, raising their willingness to pay taxes and, with that, improving revenues. Broadening the tax base. This is likely to generate new revenue that can finance new policies, but more importantly it will increase the level of involvement, which will have other effects, such as increasing government responsiveness and accountability in the use of public resources. Enhancing transparency. This can stimulate public debate and affect people's perceptions of the fiscal system. In order to obtain this result, government campaigns aimed at diffusing information about the main features of policies realised are particularly useful, as are interventions to improve the monitoring and evaluation system.

This article is devoted to the study of external factors of Ukrainian labor migration to the countries of the European Union. For many decades, Ukraine has been one of the leaders among laborresources donors in the world, where migration tothe EU member states plays a significant role. The numerous internal factors that encourage Ukrainians to seek work abroad are exacerbated by external factors that are beginning to play a greater role, as globalization and the transformation of world economic processes change the nature and causes of migration. The publication explores the basic prerequisites for Ukrainian migration, namely geographical proximity, similarity of cultures, mentality and high professionalism, and their compliance with the basic laws of international migration.The main legal acts that regulate migration processes in the EU have also been analyzed. In order to characterize the current state and volume of legal migrantion in the EU, an analysis of Eurostat data was carried out, in particular the dynamics of the first residence permits and citizenships granted to third-country nationals by which we can see that Ukrainians are leaders among recipients, and the main purpose of the permits obtained is related to employment, education and family reunification. Poland, Germany and the United Kingdom remain unchanged leaders of migrant recipients, due to the population aging, demographic crisis, and internal economic causes. Lack of workforcein the labor markets can create significant economic losses for them: slowing GDP growth, reducing investment inflows, and reducing the competitiveness of countries on the world stage. The governments of these countries are very aware of the seriousness and importance of the problem, which is why the article focuses specifically on theEU migration legislation andmigration policies of Poland and Germany – the main recipient countries of migrant workers from Ukraine. The measures taken by Poland at the national level are a comprehensive, logical and consistent policy of filling the labor markets with workers which have already achieved results – 2 million Ukrainians are already working and living in Poland. Additional 1.4 million migrants are needed to ensure a stable economic growth in the future. Germany has long ago opened the door for migrant workers from all over the world, especially for the highly skilled ones, and with the adoption of the new migration law, which greatly facilitates workers' access to the German labor market, the flow of migrants will only increase. The German economy requires 400,000 migrants annually for its sustainable development, so simplified requirements are an appropriate step towards achieving this goal. Eastern Europe, and Ukraine in particular, remains and will remain the largest donor of human resources for them in the near future. ; Статтю присвячено дослідженню зовнішніх факторів української трудової міграції до країн Європейського Союзу, адже Україна тривалий час є основним донором робочої сили для європейських економік. Для того, щоб охарактеризувати сучасний стан та обсяги легальних мігрантів в ЄС, проаналізовано дані Євростату, зокрема динаміку виданих перших дозволів на перебування та громадянств країнами-членами громадянам третіх країн. Польща та Німеччина залишаються незмінними лідерами-реципієнтами трудових мігрантів, що обумовлено старінням населення, демографічною кризою та внутрішніми економічними причинами цих країн. Увагу приділено саме аналізу міграційної політики і міграційного законодавства Польщі та Німеччини – основних країн-реципієнтів трудових мігрантів з України.

Humanitarian aid and civil protection are among the directions of the European Union's foreign policy. Aid is provided through 200+ international and local partner organizations and agencies and is supported by thousands of European volunteers. This makes the EU one of the most powerful humanitarian donors in the world. On the international scene, the Union maintains and promotes its values and interests and furthers peace, security, sustainable development andmutual respect among peoples. Life-saving, preventing and alleviating human suffering, preserving the honor and dignity of the population affected by natural disasters and man-made crises are the mission to the Directorate-General for European Civil Protection and Humanitarian Aid Operations. All the EU and its Member States' humanitarian assistance activities are carried out in accordance with the norms of international humanitarian law and its basic principles: humanity, neutrality, impartiality and independence. The EU assistance operations are guided by the following additional principles: coordination, coherence and complementarity between actors involved; quality, efficiency and accountability; a variety of partnership relations. A number of normative legal documents regulate the EU humanitarian activity in protecting people's lives during emergencies and overcoming their immediate negative consequences; providing necessary assistance to victims of long-term crises, especially where governments are unable to help; fighting the consequences of the resettlement of the population; assuring preparedness for natural disaster risks and the use of appropriate early warning systems, etc. Since 1992, the EU has been providing assistance to victims of numerous catastrophes around the world, including victims of the war in Yugoslavia, genocide in Rwanda, the civil war in Sudan; victims of natural disasters in the Pacific, West Africa, the Balkans, etc. Today Ukraine is also the recipient of the EU humanitarian aid. ; Гуманітарна допомога й цивільний захист належать до напрямів зовнішньополітичної діяльності Європейського Союзу. Допомога спрямовується через 200+ міжнародних і місцевих партнерських організацій та агентств і підтримується тисячами європейських волонтерів. Це робить ЄС одним із найпотужніших донорів гуманітарної допомоги у світі. На міжнародній арені Союз підтримує й пропагує свої цінності та інтереси й сприяє миру, безпеці, сталому розвитку і взаємній повазі між народами. Збереження життя, запобігання та полегшення людських страждань, збереження честі й гідності населення, яке постраждало від стихійних лих та техногенних криз, – місія Генерального директорату Європейської комісії з питань цивільного захисту й операцій із гуманітарної допомоги.Уся діяльність ЄС та країн-членів у сфері надання гуманітарної допомоги здійснюється відповідно до норм міжнародного гуманітарного права і його базових принципів: гуманності, нейтральності, неупередженості та незалежності. Операції з надання допомоги ЄС керуються такими додатковими принципами: координації, узгодженості й взаємодоповнюваності між задіяними учасниками; якості, ефективності та підзвітності; різноманітності партнерських відносин. Низка нормативно-правових документів регулює гуманітарну діяльність ЄС щодо збереження життя людей під час надзвичайних ситуацій, подолання їхніх негайних негативних наслідків; надання необхідної допомоги постраждалим від довготривалих криз, особливо там, де уряди виявляються неспроможними допомогти; боротьби з наслідками переселення населення; забезпечення готовності до ризиків стихійних лих і використання відповідного швидкого раннього попередження й системи втручання тощо. Із 1992 р. ЄС надавав допомогу потерпілим після численних катастроф по всьому світу, зокрема жертвам війни в Югославії, геноциду в Руанді, громадянської війни в Судані; постраждалим від стихійних лих у Тихоокеанському регіоні, Західній Африці, на Балканах тощо. Сьогодні Україна також є реципієнтом гуманітарної допомоги ЄС.

Does grass-roots civic engagement improve the quality of public services in countries in which formal oversight institutions are weak?´ It is obvious that formal oversight institutions are weak in developing countries, which causes low-quality public services. This weakness is particularly critical in the health sector - a service domain of crucial relevance for development. This observation has led practitioners to believe that the direct engagement of the beneficiaries of public services is a means to compensate the weakness of oversight institutions and to improve the quality of these services. Given that beneficiaries have incentives to demand good quality services, it is indeed logical to assume that their participation in the monitoring of public services helps to improve the quality of these very services. This positive view of grass-roots civic engagement resonates with the idea that an active civil society helps a political system to build up and sustain a high institutional performance In the eyes of the donors of development aid, this idea nurtures the expectation that strengthening civic engagement contributes to increased aid effectiveness. Accordingly, donor countries have increased their efforts to strengthen beneficiary participation since the 1990s, which moved the concepts of voice and accountability center-stage in the international development discourse. However, whether citizens´ capacity to exercise pressure on service providers and public officials really improves the effectiveness of development aid remains an unresolved question. Building upon recent experimental and comparative case study evidence, the thesis examines the role of citizens´ engagement in the effectiveness of development interventions. The focus is on such interventions in the health sector because population health is particularly critical for prosperity and development, and ultimately for democratization. The key question addressed is if and under what conditions ordinary people´s engagement in collective action and their inclination to raise their voice improves the effectiveness of development assistance for health (DAH). I analyze this question from an interactionist viewpoint, unraveling the complex interplay of civic engagement and health aid with three key institutional variables: (i) state capacity, (ii) liberal democracy and (iii) decentralized government. Drawing upon social capital theory, principal-agent theory, and selectorate theory, I provide compelling evidence that health aid effectiveness depends on (a) bo_om-up processes of demand from service users as well as (b) formal processes of top-down monitoring and horizontal oversight arrangements. In other words, the very interaction of behavioral and institutional factors drives the accountability in public service provision and thus the effectiveness of development assistance for health in recipient countries. ; Korruption und fehlende staatliche Institutionen werden häufig für die mangelnde Wirksamkeit von Entwicklungszusammenarbeit verantwortlich gemacht. Allerdings führt ein Mangel an staatlichen Institutionen nicht automatisch zum Scheitern von Entwicklungsprogrammen insofern nicht-staatliche Akteure die Funktionen staatlicher Institutionen übernehmen. Die Wirksamkeit von entwicklungspolitischen Interventionen hängt insbesondere vom sozialen Engagement und der politischen Partizipation der Bevölkerung in den Empfängerländern ab. Dies gilt vor allem für den Gesundheitssektor, indem die Beteiligung der Bevölkerung an der Planung, Durchführung, Monitoring und der Evaluation von entwicklungspolitischen Maßnahmen einen wichtigen Beitrag zur Verringerung von Armut und schließlich zu ökonomischem Wohlstand und Demokratisierung leisten kann. Vor diesem Hintergrund haben Geberorganisationen seit den 1990er Jahren gezielt die Partizipation betroffener Bevölkerungsgruppen gefördert. Die vorliegende Arbeit beantwortet daher die Frage, ob und unter welchen Bedingungen soziales Engagement und politische Partizipation in Empfängerländern die Wirksamkeit von EZ im Gesundheitssektor verbessern? Als Antwort auf diese Frage zeigt die Untersuchung, dass die politische Kultur als Voraussetzung für die aktive Beteiligung der betroffenen Bevölkerung in Empfängerländern einen wichtigen Beitrag zur Erklärung der Wirksamkeit von EZ im Gesundheitssektor leistet. Vor diesem Hintergrund untersucht die vorliegende Arbeit ferner, inwieweit der Beitrag der Bevölkerung vom politischen, institutionellen Kontext abhängt. Dabei wird überprüft, ob der Nachfrageeffekt zwischen Empfängerländern mit hoher bzw. geringer Korruption, zwischen demokratischen und autokratischen Empfängerländern sowie zwischen dezentralisierten und zentralisierten Empfängerländern variiert.

Ключевые слова: внешняя миграция; иммиграция; классификация миграции; методы статистического учета миграции; миграция; социологические опросы в сфере миграции; страны — доноры и реципиенты миграционных ресурсов; эмиграция. = Keywords: classification of migration; donors and recipients countries of migration resources; emigration; external migration; immigration; methods of statistical accounting of migration; migration; sociological surveys in the field of migration. ; Проанализированы основные проблемы методологии исследований миграционных процессов, мешающие их проведению: отсутствие единой методологической базы, общего подхода к принятым терминам и понятиям представителей ученых разных научных школ, специальностей и стран; неудовлетворительное состояние статистики миграции, существенно ограничивающей возможности анализа; недостаточно развитая система проведения социологических опросов в области миграции и не всегда высокая их репрезентативность; излишняя политизированность и идеологизированность демографических процессов и исследований миграции. Разработаны предложения совершенствования методологии исследований миграции, которые должны способствовать повышению их качества и эффективности. Авторы отмечают необходимость коренного пересмотра терминологических и методологических подходов в исследовании миграционных процессов, особенно в сфере внешней миграции. Требует кардинального изменения организация статистического учета внешней миграции. Главным направлением учета должен стать анализ входных потоков мигрантов в странах-реципиентах. Для этого необходимо не только использовать статистику принимающих стран, но и организовать эффективный учет миграции на наднациональном уровне в Евразийском экономическом союзе наподобие организации его в Европейском союзе, расширить практику социологических опросов по проблемам миграции и обязательного, своевременного и полного опубликования методики их проведения и результатов. Нельзя допускать замалчивания проблем миграции и корректировки фактического материала исследований в угоду ложно понимаемым политическим и пропагандистским интересам. Только полный и объективный анализ состояния миграционных процессов и генерирующих их факторов позволит разработать направления и методы управления ими. ; The problems of methodology research of migration processes that impede their implementation are analysed (the lack of a unified methodological framework; a common approach to agreed terms and concepts among scientists representatives from different scientific c schools; disciplines and countries; the poor state of migration statistics; which significantly limits the scope of analysis; underdeveloped system of conducting sociological surveys in the field of migration and their not always high-level representativeness; excessive politicisation and ideologisation of demographic processes and migration studies the main issues). The article has developed proposals for improving the methodology research of migration, which should contribute to improving their quality and effectiveness. The authors note that there is a need for a radical revision of terminological and methodological approaches in the study of migration processes; especially in the field of external migration. The organisation of statistical accounting of external migration requires a radical change. The main direction of accounting should be the analysis of incoming flows of migrants in recipient countries. For this; it is necessary not only to use the statistics of the host countries; but also to organize an effective account of migration on the supranational level in the Eurasian Economic Union basically as in the European Union. It is also necessary to expand the practice of sociological surveys on migration issues and mandatory; timely and full publication of the methodology and results. The problems of migration should not be silenced and the factual material of studies should not be adjusted in favour of misunderstood political and propaganda interests. Only a complete and objective analysis of the state of migration processes and the factors that generate them will allow to develop directions and methods of their management.

The article is devoted to analysis of the trends of formation of civic organizations in Ukraine as an element of civil society and as a catalyst for its development. In the article the results of statistical and sociological empirical studies that were held in Ukraine since 2014 by State Statistics Service of Ukraine, Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation (DIF), Ukrainian Center for Economic and Political Studies O. Razumkov, Kyiv International Institute of Sociology, European Research Association (ERA) and research center GfK-Ukraine are analyzed. The authors of the article analyzed the data on the number of registered civic organizations, the main directions of their activities, sources of funding, participation of citizens in their activities, the level of trust to civic organizations from the population in order to distinguish the main trends of the development of civic organizations in Ukraine. Based on the secondary analysis of the results of empirical sociological and statistical studies, the article outlines the main trends in development of civic organizations in Ukraine such as: growing of registered civic organizations number; increasing in number of organizations that are focused on solving the problems of servicemen, internally displaced persons and citizens affected by the conflict in eastern Ukraine; increasing in funding of civic organizations mainly by means of revenues from international charity donors; spreading of practices of volunteer activity among Ukrainian population; growing the level of trust among Ukrainian population to volunteer activity and to civic organizations etc. ; В статье проанализированы результаты статистических и социологических исследований, которые были проведены в Украине с 2014 года относительно численности зарегистрированных общественных организаций, основных направлений их деятельности, и участия граждан в ней, источников финансирования, уровня доверия к общественным организациям со стороны населения и др. На основе вторичного анализа результатов эмпирических социологических и статистических исследований определены основные тенденции развития общественных организаций в Украине: рост числа зарегистрированных общественных организаций; увеличение числа организаций, которые ориентированы на решение проблем военнослужащих, внутренне перемещенных лиц и граждан, пострадавших от конфликта на востоке Украины; увеличение объемов финансирования общественных организаций преимущественно за счет поступлений от международных благотворительных организаций-доноров; распространение практик волонтерской деятельности среди населения Украины; рост доверия населения Украины к деятельности волонтеров и общественных организаций. ; Стаття присвячена аналізу тенденцій розвитку громадських організацій в Україні, які є елементом громадянського суспільства та каталізатором його становлення. Проаналізовано результати статистичних та соціологічних досліджень, які були проведені в Україні з 2014 року Державною службою статистики України, Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Українським центром економічних та політичних досліджень імені О.Разумкова, Київським міжнародним інститутом соціології, Європейською дослідницькою асоціацією (ERA) та дослідницьким центром GfK Ukraine щодо кількості зареєстрованих громадських організацій, основних напрямів їхньої діяльності та участі в ній громадян, джерел фінансування, рівня довіри до громадських організацій з боку населення України тощо. На основі вторинного аналізу результатів емпіричних соціологічних та статистичних досліджень визначено головні тенденції розвитку громадських організацій в Україні, а саме: зростання кількості зареєстрованих громадських організацій; збільшення кількості організацій, які орієнтовані на вирішення проблем військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб та громадян, які постраждали від конфлікту на сході України; збільшення обсягів фінансування громадських організацій переважно за рахунок надходжень від міжнародних благодійних організацій-донорів; поширення практик волонтерської діяльності серед населення України; зростання рівня довіри населення України до діяльності волонтерів та громадських організацій тощо.