Розвиток сільських територій нині є одна з ключових соціально-економічних проблем України. Політика розвитку сільських територій в Україні є досить циклічною і непостійною. Проблемою Українського села є те, що часто вважають село лише сировинною базою сільського виробництва, забувши про соціальну інфраструктуру села, культуру, добробут сільського населення, диверсифікацію сільського господарства.Розвиток сільських територій цікавий не тільки зі сторони свого соціально-культурного та економічного розвитку, а й з боку історичного вивчення цієї проблеми. Об'єднавши різноманітні методи вивчення та підходи і бачення можливо буде чітко окреслити проблеми розвитку сільських територій сьогодні і знайти їх ефективне вирішення.Історично складалось, що в Україні питома вага населення складали селяни, тому часто вони впливали на розвиток держави її соціально-економічну складову, політику, культуру та інше. ; The development of rural areas is currently one of the key social and economic problems of Ukraine. The policy of development of rural areas in Ukraine is quite cyclical and unstable. The problem of Ukrainian villages is that they often consider the village to be only a raw material base of rural production, forgetting about the social infrastructure of the village, the culture, the welfare of the rural population, the diversification of agriculture.The development of rural areas is interesting not only from its socio-cultural and economic development, but also from the historical study of this problem. By combining different methods of study and approaches and vision, it will be possible to clearly identify the problems of rural areas development today and find their effective solution.Historically, in Ukraine, the specific gravity of the population was peasants, so they often influenced the development of the state, its socio-economic component, politics, culture and so on.
The attempt to analyse a particular to our time postmetaphysical understanding of politics is made in the article being presented on the background of explication of the phenomenon of the political in the diachronical perspective of the philosophical ideas evolution. Besides, the characteristics of its legitimisation strategies in the contemporary social and philosophical discourse is given, represented first of all by the works of such thinkers as C. Castoriadies, J. Habermas, N. Luhman, C. Schmitt. Key words: the political, power, delibertative politics, legitimation. ; На фоні експлікації феномену політичного в діахронічному зрізі еволюції філософських ідей, розкрито властиве для нашого часу постметафізичне розуміння політики. Подано характеристику стратегій її легітимації в сучасному соціально-філософському дискурсі, насамперед репрезентованому працями таких мислителів, як Ю. Габермас, К. Касторіадіс, Н. Луман, К. Шміт. Ключові слова: політичне, влада, деліберативна політика, легітимація.
Вивчаються особливості міжнародних відносин у Південній Африці. Розкриваються особливості розвитку ПАР як регіонального лідера. Наголошується на тому, що країна відіграє провідну роль в регіоні через сприятливе географічне положення і досить високий рівень економічного розвитку. Підкреслюється значення зовнішньої політики сучасної ПАР. Відзначається, що зовнішня політика ПАР здійснюється на трьох рівнях: регіональному, континентальному і глобальному. На першому з них республіка, маючи в своєму розпорядженні не тільки значним військово-політичним, але і найбільшим в Африці економічним потенціалом, може вважатися практично безальтернативним претендентом на лідерство. ПАР є локомотивом САДК і привертає трудові ресурси з усіх прикордонних країн, що не мають настільки розвиненої промисловості і не відрізняються настільки ж високим за регіональними мірками рівнем заробітної плати.Наголошується, що Стратегія ПАР в рамках САДК будується на трьох китах: відновлення, зміцнення і збереження політичної єдності та згуртованості в рамках САДК. З'ясовано, що роль ПАР полягає у поглибленні економічної інтеграції, і інтенсифікації розвитку регіональної інфраструктури. Доводиться, що ПАР взяла на себе провідну роль в регіоні для вирішення багатьох соціально-гуманітарних питань, особливо за допомогою економічної складової. Підтверджується, що Південна Африка також грає важливу роль з точки зору того, що вона є стартовим майданчиком для іноземних інвестицій в іншій частині Африки. Доводиться, що зовнішня політика ПАР в регіоні сприяла:- створенню нових робочих місць;- модернізації існуючої, а також створення нової інфраструктури - в тому числі інвестиції в телекомунікації;- технологічного розвитку за рахунок поставки висококваліфікованих кадрів;- збільшенню податкових надходжень, а також збільшення споживчого вибору в приймаючих країнах;- створенню сприятливого бізнес клімату в південноафриканських країнах.Робиться висновок, що зовнішня політика ПАР в регіоні не завжди конструктивна по відношенню до інших південноафриканським країн. Південноафриканські корпорації домінують і це призводить до монополії і гегемонії ПАР. Економічна і політична міць Південної Африки на Півдні континенту є незаперечною. Політична нестабільність визначається як чинник послаблення лідерських позицій ПАР в регіоні.
The article explores the current issues of decentralization of power in the state in the context of theoretical study of the essence of this phenomenon and the main mechanisms of its influence on the democratization of the political system of the country. The study identified the concepts and details of key aspects of the decentralization process; differentiation of "decentralization", "deconcentration", "system of separation of powers" was carried out; studied the relation between the concepts of "municipal government" and "local state power"; criteria of efficiency of municipal policy of the state are investigated and the basic methods of measuring such efficiency are studied, as well as positive influence of decentralization of state power on increase of efficiency of local self-government system in the country and democratization of its political system are determined. It is summarized that before starting the process of decentralization in the country, it is necessary to determine the point of optimal balance between the trends of centralization and centrifugal trends in society, which, having reached the optimum balance, will coexist in dialectical unity, adequate to the real conditions in the country, as well as those tasks that are relevant her at the moment. The following methods were used in the study: the systemic method (which allowed to consider decentralization as a systemic phenomenon, which, on the one hand, consists of a number of interrelated elements and, on the other, interacts with adjacent systems that affect each other); comparative method (provided an opportunity to explore the implementation of the processes of decentralization of the political system in European countries using different models of municipal policy); analytical method (provided the necessary tools to carry out a detailed analysis of theoretical and practical information on a specific topic during the study). ; У статті досліджується актуальні питання децентралізації влади в держави в контексті теоретичного дослідження сутності цього феномену та основних механізмів його впливу на демократизацію політичної системи країни. У результаті проведеного дослідження було визначено поняття та деталізовані ключові аспекти процесу децентралізації; проведено розмежування «децентралізації», «деконцентрації», «системи поділу влади»; вивчено співвідношення понять «муніципальна влада» та «місцева державна влада»; досліджені критерії ефективності муніципальної політики держави та вивчені основні методи вимірювання такої ефективності, а також визначено позитивний вплив децентралізації державної влади на зростання ефективності системи місцевого самоврядування в країні та демократизації її політичної системи. Резюмовано, що перш ніж розпочинати процедуру децентралізації в країні потрібно визначити точку оптимального балансу між тенденціями централізації та відцентровими спрямуваннями в суспільстві, які, досягнувши оптимального балансу, будуть співіснувати в діалектичній єдності, адекватній реальним умовам в країні, а також тим завданням, які актуальні для неї на даний момент. У ході дослідження було використано такі методи: системний метод (дозволив розглянути децентралізацію як системне явище, що, з одного боку, складається з низки взаємопов'язаних елементів, а, з іншого, – взаємодіє з суміжними системами, які впливають одна на одну); порівняльний метод (надав можливість дослідити реалізацію процесів децентралізації політичної системи в європейських країнах, що використовують різні моделі муніципальної політики); аналітичний метод (дав необхідний інструментарій для того, щоб в процесі дослідження провести докладний аналіз теоретичної та практичної інформації на визначену тематику).
The article explores the current issues of decentralization of power in the state in the context of theoretical study of the essence of this phenomenon and the main mechanisms of its influence on the democratization of the political system of the country. The study identified the concepts and details of key aspects of the decentralization process; differentiation of "decentralization", "deconcentration", "system of separation of powers" was carried out; studied the relation between the concepts of "municipal government" and "local state power"; criteria of efficiency of municipal policy of the state are investigated and the basic methods of measuring such efficiency are studied, as well as positive influence of decentralization of state power on increase of efficiency of local self-government system in the country and democratization of its political system are determined. It is summarized that before starting the process of decentralization in the country, it is necessary to determine the point of optimal balance between the trends of centralization and centrifugal trends in society, which, having reached the optimum balance, will coexist in dialectical unity, adequate to the real conditions in the country, as well as those tasks that are relevant her at the moment. The following methods were used in the study: the systemic method (which allowed to consider decentralization as a systemic phenomenon, which, on the one hand, consists of a number of interrelated elements and, on the other, interacts with adjacent systems that affect each other); comparative method (provided an opportunity to explore the implementation of the processes of decentralization of the political system in European countries using different models of municipal policy); analytical method (provided the necessary tools to carry out a detailed analysis of theoretical and practical information on a specific topic during the study). ; У статті досліджується актуальні питання децентралізації влади в держави в контексті теоретичного дослідження сутності цього феномену та основних механізмів його впливу на демократизацію політичної системи країни. У результаті проведеного дослідження було визначено поняття та деталізовані ключові аспекти процесу децентралізації; проведено розмежування «децентралізації», «деконцентрації», «системи поділу влади»; вивчено співвідношення понять «муніципальна влада» та «місцева державна влада»; досліджені критерії ефективності муніципальної політики держави та вивчені основні методи вимірювання такої ефективності, а також визначено позитивний вплив децентралізації державної влади на зростання ефективності системи місцевого самоврядування в країні та демократизації її політичної системи. Резюмовано, що перш ніж розпочинати процедуру децентралізації в країні потрібно визначити точку оптимального балансу між тенденціями централізації та відцентровими спрямуваннями в суспільстві, які, досягнувши оптимального балансу, будуть співіснувати в діалектичній єдності, адекватній реальним умовам в країні, а також тим завданням, які актуальні для неї на даний момент. У ході дослідження було використано такі методи: системний метод (дозволив розглянути децентралізацію як системне явище, що, з одного боку, складається з низки взаємопов'язаних елементів, а, з іншого, – взаємодіє з суміжними системами, які впливають одна на одну); порівняльний метод (надав можливість дослідити реалізацію процесів децентралізації політичної системи в європейських країнах, що використовують різні моделі муніципальної політики); аналітичний метод (дав необхідний інструментарій для того, щоб в процесі дослідження провести докладний аналіз теоретичної та практичної інформації на визначену тематику).
The author analyzes the place of existentialism and its theories and concepts in modern social-philosophical analysis of the political culture of post-industrial society. The author also examines the importance of the existential comprehension of a man in his attitude to the culture of power and to the modern political community. Besides, author considers the non-used scientific potential of researches of known existential philosophers in social space of the modern informative society. Key words: existentialism, politics, informative society, society, philosophy, post-industrial society. ; Проаналізовано роль екзистенціалізму, його теорій і концепцій у сучасному соціально-філософському розумінні змісту політичної культури постіндустріального суспільства. Розкрито значущість екзистенційного вивчення сутності людини у визначенні її ставлення до владної культури, сучасної політичної метрики світової спільноти. Досліджено невикористаний науковий потенціал теоретичних пошуків відомих філософів екзистенційного напряму в соціополі сучасного інформаційного суспільства. Ключові слова: екзистенціалізм, політика, інформаційне суспільство, соціум, філософія, постіндустріальне суспільство.
Area of scientific interests: ethics of politics, democratic citizenship, gender (parity) democracy.This study identifies the impact of social networking on accelerating the establishment of a democratic citizenship institute inUkraine. The «Institute of Democratic Citizenship» author identifies a constructive and qualitative part of civil society that isorganized at the union.The analysis is provided within the study by the author of the process of the establishment of the institution of democraticcitizenship in Ukraine based on a survey of respondents – students of higher educational institutions of the city of Odessa, Nikolaevand Kherson. As a result of the study, the necessary materials (tables and explanations) were developed for later use in scientificresearch. The main directions of the use of Internet communication in political education and political socialization are considered.The study proves that network communication has a significant distribution and influence on the acceleration of the process ofbecoming an institution of democratic citizenship in Ukraine.The study has scientific and practical value in order to determine the strategy of the national policy of political socialization ofcitizens, taking into account the unifying influence of network communication. ; Це дослідження встановлює вплив соціальних інтернет-мереж на прискорення становлення інституту демократичної громадянськості в Україні. «Інститутом демократичної громадянськості» авторка визначає конструктивну якісну частину громадянського суспільства, яка організована на об'єднанні свідомих активних компетентних національно-патріотичних громадян із високим рівнем політичної культури у політико-відповідальній співпраці з державною владою. Надається аналіз у межах дослідження авторкою процесу становлення інституту демократичної громадянськості в Україні на основі опитування респондентів – студентської молоді вищих навчальних закладів міста Одеси, міста Миколаєва та міста Херсона. У результаті дослідження було розроблено необхідні матеріали (таблиці та пояснення) для подальшого використання їх у наукових дослідженнях. Розглядаються основні напрями використання інтернет-комунікації в політичній освіті та політичній соціалізації населення. Проведене дослідження доводить, що мережева комунікація має суттєве поширення і вплив на прискорення процесу становлення інституту демократичної громадянськості в Україні. Дослідження має наукову та практичну цінність з метою визначення стратегії національної політики політичної соціалізації громадян із врахуванням об'єднуючого впливу мережевої комунікації
Area of scientific interests: ethics of politics, democratic citizenship, gender (parity) democracy.This study identifies the impact of social networking on accelerating the establishment of a democratic citizenship institute inUkraine. The «Institute of Democratic Citizenship» author identifies a constructive and qualitative part of civil society that isorganized at the union.The analysis is provided within the study by the author of the process of the establishment of the institution of democraticcitizenship in Ukraine based on a survey of respondents – students of higher educational institutions of the city of Odessa, Nikolaevand Kherson. As a result of the study, the necessary materials (tables and explanations) were developed for later use in scientificresearch. The main directions of the use of Internet communication in political education and political socialization are considered.The study proves that network communication has a significant distribution and influence on the acceleration of the process ofbecoming an institution of democratic citizenship in Ukraine.The study has scientific and practical value in order to determine the strategy of the national policy of political socialization ofcitizens, taking into account the unifying influence of network communication. ; Це дослідження встановлює вплив соціальних інтернет-мереж на прискорення становлення інституту демократичної громадянськості в Україні. «Інститутом демократичної громадянськості» авторка визначає конструктивну якісну частину громадянського суспільства, яка організована на об'єднанні свідомих активних компетентних національно-патріотичних громадян із високим рівнем політичної культури у політико-відповідальній співпраці з державною владою. Надається аналіз у межах дослідження авторкою процесу становлення інституту демократичної громадянськості в Україні на основі опитування респондентів – студентської молоді вищих навчальних закладів міста Одеси, міста Миколаєва та міста Херсона. У результаті дослідження було розроблено необхідні матеріали (таблиці та пояснення) для подальшого використання їх у наукових дослідженнях. Розглядаються основні напрями використання інтернет-комунікації в політичній освіті та політичній соціалізації населення. Проведене дослідження доводить, що мережева комунікація має суттєве поширення і вплив на прискорення процесу становлення інституту демократичної громадянськості в Україні. Дослідження має наукову та практичну цінність з метою визначення стратегії національної політики політичної соціалізації громадян із врахуванням об'єднуючого впливу мережевої комунікації
The article explores the theory of state strategic management at the regional level. The world experience of territorial economy development efficiency is studied and strategic planning is distinguished on this basis. It is argued that the theory of public strategic management is similar to the strategic management of any company. A model of strategic management process is developed. The key elements of the strategic planning system in Ukraine are grounded. The levels of the state strategic planning system are separated. The structure of directions of activity of municipal education in ATS is substantiated. The purpose of this article was to study the socio-economic development of the municipality in the context of strategic planning of the socio-economic development of the region. The methods of analysis, historical comparison, empirical research are used in the article, the emphasis is on the similarity of the theory of state strategic management and strategic management. The doctrines, theories and concepts of state regulation of economy and socio-economic development are studied, and therefore attention is drawn to the lack of such definition as state strategic management, municipal education that would bring a new vision for balanced development of society and economy. and justification of its stated goals, steps and functions. The practical significance of the study is that the results of the study can be used in the activities of local governments. The results of the study are: development of integrated strategies for regional development, municipal education; organization of implementation of strategic plans; coordination of actions on realization of strategic tasks; motivation to achieve strategic results; control over the process of implementation of the strategy of regional socio-economic development. ; В статті досліджено теорію державного стратегічного управління на регіональному рівні. Вивчено світовий досвід ефективності розвитку економіки територій та на цій основі виокремлено стратегічне планування. Аргументовано, що теорія державного стратегічного управління схожа зі стратегічним менеджментом будь якої компанії. Розроблено модель процесу стратегічного управління. Обґрунтовано ключові елементи системи стратегічного планування в Україні. Виокремлено рівні системи державного стратегічного планування. Аргументовано структуру напрямків діяльності муніципальної освіти в ОТГ. Метою написання статті стало дослідження соціально-економічного розвитку муніципальної освіти в контексті стратегічного планування соціально-економічного розвитку регіону. У статті використано методи аналізу, історичного порівняння, емпіричного дослідження, акцент зроблено на подібності теорії державного стратегічного управління та стратегічного менеджменту. Вивчено доктрини, теорії та концепції державного регулювання економіки і соціально-економічного розвитку, і тому звернено увагу на відсутність такого визначення як державне стратегічне управління, муніципальна освіта які б внесли нове бачення для збалансованого розвитку суспільства і економіки, внаслідок чого наукова новизна полягає в визначенні понять та обґрунтуванні вказаних його цілей, етапів та функцій. Практична значущість дослідження полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані у діяльності органів місцевого самоврядування. Результатами дослідження є: розробка комплексних стратегій розвитку регіонів, муніципальної освіти; організація виконання стратегічних планів; координація дій з реалізації стратегічних завдань; мотивація на досягнення стратегічних результатів; контроль за процесом виконання стратегії регіонального соціально-економічного розвитку.
PurposeScenario models creation of the regions equation development on the basis of fiscal politics realization. These models give an opportunity to conduct the analysis of territories development structural disbalances in a perspective period and to define the parameters of fiscal politics, providing their removal or warning.Methodology/approachesTheoretic – methodological approach to scenarios creation of regions socio-economic development is based on principles of anticipate management, evolution recurrence conception of the economic systems. The approach allows forming the preventive strategic measures intended for structural crisis warning and providing of the regions equation developmentPractical application of resultsThe results are realized in activity of state administration organs at forming of regions socio-economic development strategyLimitations/ConsequenceOffer algorithms and charts of scenario creation can be used for prognostication of regions socio-economic development on the basis of different administrative influences not only in the field of fiscal politics but also in the field of employment assistance politics, development of international cooperation etc.Originality / valueDevised scenarios of regions socio-economic development management allow to estimate co-ordination of tax, budgetary politics, dynamics of investment processes, their influence on the processes of regional development convergence.Keywords: region, socio-economic development, inequality, structural disproportions, warning, management, regional politics, fiscal politics, equation, scenario modeling, imitation modeling ; ЦільРозробка сценарних моделей збалансованого розвитку регіонів на основі реалізації фіскальної (податково-бюджетної) політики, які дають можливість провести аналіз структурних дисбалансів розвитку територій у перспективному періоді й визначити параметри фіскальної політики, що забезпечують їх усунення або попередження. Методологія/підходиТеоретико-методологічний підхід до формування сценаріїв соціально-економічного розвитку регіонів базується на принципах антисипативного управління, концепції циклічності еволюції економічних систем, що дозволяє сформувати превентивні стратегічні заходи, спрямовані на попередження структурної кризи й забезпечення збалансованого розвитку регіонів. Практичне застосування результатів Отримані результати реалізовані в діяльності органів державного управління при формуванні стратегії соціально-економічного розвитку регіонівОбмеження/НаслідкиЗапропоновані алгоритми й схеми сценарного моделювання можуть бути використані для прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів на основі різних управлінських впливів не тільки в сфері фіскальної політики, але й у сфері політики сприяння зайнятості населення, розвитку міжнародного співробітництва і т.д.Оригінальність / значенняРозроблені сценарії управління соціально-економічним розвитком регіонів дозволяють оцінити погодженість податкової, бюджетної політики, динаміки інвестиційних процесів, їх вплив на процеси конвергенції регіонального розвитку.Ключові слова: регіон, соціально-економічний розвиток, нерівномірність, структурні диспропорції, попередження, управління, регіональна політика, фіскальна (податково-бюджетна) політика, збалансованість, сценарне моделювання, імітаційне моделювання ; ЦельРазработка сценарных моделей сбалансированного развития регионов на основе реализации фискальной (налогово-бюджетной) политики, которые дают возможность провести анализ структурных дисбалансов развития территорий в перспективном периоде и определить параметры фискальной политики, обеспечивающие их устранение или предупреждение.Методология/подходыТеоретико-методологический подход к формированию сценариев социально-экономического развития регионов базируется на принципах антисипативного управления, концепции цикличности эволюции экономических систем, что позволяет сформировать превентивные стратегические мероприятия, направленные на предупреждение структурного кризиса и обеспечение сбалансированного развития регионов.Практическое применение результатовПолученные результаты реализованы в деятельности органов государственного управления при формировании стратегии социально-экономического развития регионовОграничения/ПоследствияПредложенные алгоритмы и схемы сценарного моделирования могут быть использованы для прогнозирования социально-экономического развития регионов на основе различных управленческих воздействий не только в сфере фискальной политики, но и в сфере политики содействия занятости населения, развития международного сотрудничества и т.д.Оригинальность / значениеРазработанные сценарии управления социально-экономическим развитием регионов позволяют оценить согласованность налоговой, бюджетной политики, динамики инвестиционных процессов, их влияние на процессы конвергенции регионального развития.Ключевые слова: регион, социально-экономическое развитие, неравномерность, структурные диспропорции, предупреждение, управление, региональная политика, фискальная (налогово-бюджетная) политика, сбалансированность, сценарное моделирование, имитационное моделирование
The article analyzes the peculiarities of the functioning of the system "man – environment" in the realities of the modern post-information, postmodern world and the risks associated with it. The changes of this environment caused by the inclusion of a fundamentally new agent of economic, political, socio-psychological influence – the media are shown. The negative consequences of such inclusion are also shown. The aim of the study is to establish prospects for the application of the ecological approach in modern psychological research. Тhe main concepts and provisions of the ecological approach in its application to modern psychological research are indicated. Particular attention is paid to the coverage of such concepts as "environmental thinking", "environmental awareness", "environmental communications", "environmental validity", "environmental crisis". The interrelationships between the psychological and socio-psychological phenomena defined by these concepts are analyzed. Emphasis is placed on the expediency of scientific research of ecological crisis and crisis states of the individual in these conditions in the paradigm of ecological psychology, ie taking into account the correspondence of the individual with the environment of his life, his professional activity, his personal development. The expediency of using a system of psychotechnics to develop motivation and environmental communication skills based on a methodology called "change policy" is substantiated. The policy of change - as an environmental technology to prevent and overcome the environmental crisis - should be implemented in three main directions: 1) as a policy of reorientation of consciousness, life positions, beliefs in the direction of going beyond the limits of alternative ideas and actions; 2) as a search for an ecological environment for development and self-realization, reorientation of own communications on the basis of value-oriented unity with this environment, common meanings, goals, assessments, actions based on "empathy formula", etc.; 3)as a policy of personal development and strengthening the system of its resources. ; У статті проаналізовано особливості функціонування системи «людина – середовище» в реаліях сучасного постінформаційного, постмодерного світу та пов'язані з цим ризики. Показано зміни цього середовища, спричинені включенням туди принципово нового агента економічного, політичного, соціально-психологічного впливу – засобів масової комунікації. Показано також негативні наслідки такого включення. Метою дослідження є встановлення перспектив застосування екологічного підходу в сучасних психологічних дослідженнях. Означено основні поняття і положення екологічного підходу в застосуванні його до сучасних психологічних досліджень. Особливу увагу приділено висвітленню таких понять, як «екологічне мислення», «екологічна свідомість», «екологічні комунікації», «екологічна валідність», «екологічна криза». Проаналізовано взаємозв'язки між означеними цими поняттями психологічними та соціально-психологічними феноменами. Акцентовано увагу на доцільності наукових досліджень екологічної кризи та кризових станів особистості в цих умовах саме в парадигмі екологічної психології, тобто з урахування увідповіднення особистості із середовищем її буття, її професійної діяльності, її особистісного розвитку. Обгрунтовано доцільність застосування системи психотехнік з вироблення мотивації та навичок екологічної комунікації, заснованих на методології під назвою «політика змін». Політика змін – як екологічна технологія запобігання і подолання екологічної кризи – має здійснюватися в трьох основних напрямах: 1)як політика переорієнтації свідомості, життєвих позицій, переконань в напрямі виходу за рамки обмежень у простір альтернативних ідей і дій; 2)як пошук екологічного середовища для розвитку і самореалізації, переорієнтація власних комунікацій на засадах ціннісно-орієнтаційної єдності з цим середовищем, спільних з ним смислів, цілей, оцінок, дій, заснованих на «емпатійній формулі» тощо; 3)як політика розвитку особистості та зміцнення системи її ресурсів
In: Ėkonomika Ukrai͏̈ny: naučny žurnal Nacional'noi͏̈ akademii͏̈ nauk Ukrai͏̈ny i Deržavnoi͏̈ ustanovy "Institut ekonomiky ta prohnozuvannja NAN Ukrai͏̈ny" = Economy of Ukraine, Band 66, Heft 3, S. 3-23
Досліджено концептуальні основи соціального ринкового господарства, яке ґрунтується на неоліберальній течії наукової думки, що була успішно реалізована в процесі повоєнного відродження Німеччини. Визначено, що створені за період реформ економічні, правові й соціальні інститути, які забезпечили успішний повоєнний розвиток ФРН, стали результатом реалізації на практиці концепції соціального ринкового господарства. Систематизовано методологічні й теоретичні основи неоліберального вчення –– теорії конкурентного порядку, а також основних принципів теорії соціального ринкового господарства. Розкрито зміст поняття «господарський порядок», яке включає такі застереження: по-перше, найбільш сприятливі умови підприємницької діяльності не виникають спонтанно, а по-друге, щоб його елементи склалися в систему, потрібні державні зусилля, які б упорядкували правила на ринку. Показано, що концепція соціального ринкового господарства являє собою сукупність взаємопов'язаних принципів. Надано характеристику кожного з них. Доведено, що теоретичні напрацювання неолібералізму і концепції соціального ринкового господарства можуть бути використані при розробці стратегії повоєнної відбудови української економіки. Показано, що, незважаючи на те, що Україна конституційно закріпила модель соціально орієнтованої економіки, реформи не здійснювалися в інтересах більшості населення, тобто не були практичною формою реалізації концепції соціального ринкового господарства. Успішне повоєнне відновлення української економіки можливе шляхом імплементації концепції соціального ринкового господарства з урахуванням історичних особливостей її розвитку. Зазначено, що тільки науково обґрунтована економічна політика, яка врахує досвід успішних країн, з використанням комплексного підходу до вирішення економічних проблеми і послідовним їх здійсненням на основі соціально спрямованих заходів, може вивести Україну на цивілізований шлях розвитку.
Однією з функцій держави, що забезпечують успішне соціально-економічне та політичне розвиток країни, є розробка, прийняття, реалізація та вдосконалення законодавчих актів, що формують інституціональні основи за господарства;підтримка макроекономічної та соціально-політичної стабільності, ефективне регулювання та промислова політика; фінансування основних соціальних послуг,підтримка слабо захищених груп населення; регулювання інтеграції в світовій економіці з урахуванням захисту національних інтересів. За останні роки внутрішня структура кожного з компонентів фінансової системи зазнала істотних змін, пов'язаних з розвитком ринкових відносин, бюджетного федералізму та децентралізації бюджетної системи, демократизації всіх процесів, що відбуваються в суспільстві. Так, істотно розширено зміст державних фінансів. ; The main functions of the state, which ensure the country's successful socio-economic and political development, are: development, adoption, implementation and perfection of legislative acts forming the institutional foundations of a market economy; maintenance of macroeconomic and socio-political stability, effective regulation and industrial policy; financing of basic social services, support for vulnerable groups of the population; regulation of integration into the world economy taking into account the protection of national interests; implementation of measures on environmental protection. In recent years, the internal structure of each component of the financial system has undergone significant changes associated with the development of market relations, fiscal federalism and the decentralization of the budget system, democratization of all processes taking place in society. Thus, the content of public finances is substantially expanded.
The article deals with economic and statistical research on the latest trends in local budget's revenues caused by the decentralization reform, as well as the identification of its key problems, such as: significant differentiation in the regions' fiscal capacity, arising due to a number of factors (social, geographical, resource, legislative ones); the regions' dependence on central authorities due to the lack of effective mechanisms for devolution, hampering the efficiency and reducing the expediency of delegating certain functions; the insufficient level of the regions' fiscal capacity; and finally, finding the ways of solving the abovementioned problems. These problems can be solved by creating conditions for increasing the local budgets' own revenues in the face of limited budget funds. The state regional policy, having been carried out for decades, has created the regions' deep dependence on the center and their lack of incentives to develop on their own by designing mechanisms to use the potential of Ukraine's regions effectively. The recent decentralization policy is aimed at eliminating these negative trends. The success of this policy can only be ensured by improving and reforming the local government financing system. Local budgets are the main tool by which local authorities implement the program of social and economic development of a region. But at present, the mechanism of local budget formation is inefficient. This statement can be confirmed by the fact that the amount of financial assets in the local budget is insufficient to conduct an independent program of social and economic development. The structure and composition of local budget revenues have been studied on the basis of statistical information, their impact on the social and economic development of Ukraine's regions has been determined. The research allows to conclude that successful implementation of the decentralization policy requires an individual approach to the formation of each administrative and territorial unit, a thorough study of economic sufficiency and independence of this unit, as well as research on social and economic development of this unit, as a whole. ; Присвячено економіко-статистичним дослідженням тенденцій формування доходів місцевих бюджетів унаслідок реформи децентралізації, ідентифікації основних проблем, таких як: значна диференціація у бюджетній забезпеченості регіонів, що виникає через низку чинників (соціальних, географічних, ресурсних, законодавчих); залежність регіонів від центральних органів влади через відсутність дієвих механізмів передавання повноважень на місця, що гальмує ефективність та знижує доцільність делегування деяких функцій; недостатній рівень фінансової забезпеченості регіонів. А також виявлення напрямів їх усунення. Основними напрямами розв'язання зазначених проблем є створення умов для нарощення власних доходів місцевих бюджетів в умовах обмеженості бюджетних коштів. Дослідження показали, що соціально-економічний розвиток регіонів України має значну диференціацію за адміністративно-територіальними одиницями, що відбивається на рівні та якості життя населення в регіонах, рівні їхньої конкурентоспроможності, розвитку економіки, соціально-економічного стану. Державна регіональна політика, що велася країною десятиліттями, створила глибоку залежність регіонів від центру і брак стимулів до розвитку власними силами на основі розроблення механізмів ефективного використання потенціалу регіонів України. Саме на ліквідацію цих негативних тенденцій і направлена політика децентралізації, що проводиться останнім часом. Успіх цієї політики може бути забезпечений тільки на основі вдосконалення й реформування системи фінансування місцевого самоврядування. Місцеві бюджети є основним інструментом, за допомогою якого місцева влада реалізує на практиці програму соціально-економічного розвитку регіону. Але в даний час механізм формування місцевих бюджетів є неефективним, що підтверджується недостатньою кількістю фінансових ресурсів у місцевому бюджеті для проведення самостійної програми соціально-економічного розвитку. На основі статистичної інформації досліджено структуру і склад доходів місцевих бюджетів, визначено їх вплив на соціально-економічний розвиток регіонів України. Проведені дослідження дозволяють зробити висновок про те, що для успішної реалізації політики децентралізації потрібний індивідуальний підхід до формування кожної адміністративно-територіальної одиниці з ґрунтовним опрацюванням економічної достатності та самостійності цієї одиниці, а також на цій основі соціально-економічного розвитку цієї адміністративно-територіальної одиниці в цілому.
The article deals with economic and statistical research on the latest trends in local budget's revenues caused by the decentralization reform, as well as the identification of its key problems, such as: significant differentiation in the regions' fiscal capacity, arising due to a number of factors (social, geographical, resource, legislative ones); the regions' dependence on central authorities due to the lack of effective mechanisms for devolution, hampering the efficiency and reducing the expediency of delegating certain functions; the insufficient level of the regions' fiscal capacity; and finally, finding the ways of solving the abovementioned problems. These problems can be solved by creating conditions for increasing the local budgets' own revenues in the face of limited budget funds. The state regional policy, having been carried out for decades, has created the regions' deep dependence on the center and their lack of incentives to develop on their own by designing mechanisms to use the potential of Ukraine's regions effectively. The recent decentralization policy is aimed at eliminating these negative trends. The success of this policy can only be ensured by improving and reforming the local government financing system. Local budgets are the main tool by which local authorities implement the program of social and economic development of a region. But at present, the mechanism of local budget formation is inefficient. This statement can be confirmed by the fact that the amount of financial assets in the local budget is insufficient to conduct an independent program of social and economic development. The structure and composition of local budget revenues have been studied on the basis of statistical information, their impact on the social and economic development of Ukraine's regions has been determined. The research allows to conclude that successful implementation of the decentralization policy requires an individual approach to the formation of each administrative and territorial unit, a thorough study of economic sufficiency and independence of this unit, as well as research on social and economic development of this unit, as a whole. ; Присвячено економіко-статистичним дослідженням тенденцій формування доходів місцевих бюджетів унаслідок реформи децентралізації, ідентифікації основних проблем, таких як: значна диференціація у бюджетній забезпеченості регіонів, що виникає через низку чинників (соціальних, географічних, ресурсних, законодавчих); залежність регіонів від центральних органів влади через відсутність дієвих механізмів передавання повноважень на місця, що гальмує ефективність та знижує доцільність делегування деяких функцій; недостатній рівень фінансової забезпеченості регіонів. А також виявлення напрямів їх усунення. Основними напрямами розв'язання зазначених проблем є створення умов для нарощення власних доходів місцевих бюджетів в умовах обмеженості бюджетних коштів. Дослідження показали, що соціально-економічний розвиток регіонів України має значну диференціацію за адміністративно-територіальними одиницями, що відбивається на рівні та якості життя населення в регіонах, рівні їхньої конкурентоспроможності, розвитку економіки, соціально-економічного стану. Державна регіональна політика, що велася країною десятиліттями, створила глибоку залежність регіонів від центру і брак стимулів до розвитку власними силами на основі розроблення механізмів ефективного використання потенціалу регіонів України. Саме на ліквідацію цих негативних тенденцій і направлена політика децентралізації, що проводиться останнім часом. Успіх цієї політики може бути забезпечений тільки на основі вдосконалення й реформування системи фінансування місцевого самоврядування. Місцеві бюджети є основним інструментом, за допомогою якого місцева влада реалізує на практиці програму соціально-економічного розвитку регіону. Але в даний час механізм формування місцевих бюджетів є неефективним, що підтверджується недостатньою кількістю фінансових ресурсів у місцевому бюджеті для проведення самостійної програми соціально-економічного розвитку. На основі статистичної інформації досліджено структуру і склад доходів місцевих бюджетів, визначено їх вплив на соціально-економічний розвиток регіонів України. Проведені дослідження дозволяють зробити висновок про те, що для успішної реалізації політики децентралізації потрібний індивідуальний підхід до формування кожної адміністративно-територіальної одиниці з ґрунтовним опрацюванням економічної достатності та самостійності цієї одиниці, а також на цій основі соціально-економічного розвитку цієї адміністративно-територіальної одиниці в цілому.