AbstractThe 1991 EC nitrate Directive has significant implications for agricultural and pollution prevention enforcement agencies throughout the European Community. Contrasting physical backgrounds, water supply sources and leaching rates, together with pre‐existing nationally‐based pollution control policies, means that implementing the Directive will cause different problems for member states. This paper examines the contrasting physical and legislative backgrounds in Ireland and the UK and looks at some of the problems in implementing EC policy.
The authors of the article aim to study the evolutionary changes in methodological approaches to the formation and management of land use of water protection zones and coastal strips. As a result, four phases of land use development of water protection zones and coastal strips are considered. In particular those which took place in the following periods: 1950–1970, 1970–1990, 1990 to the present, and it is also noted that the fourth phase (period) is coming. The essence of it is to create a system of land use (formation and management) of water protection zones and coastal strips, based on environmental and socially-oriented management and institutional government support. The authors note that one of the most important principles is a comprehensive approach to the formation and management of protected land use of water protection zones and coastal strips. For this, one of the first attempts to generalize international and national experience in the development of an integrated approach is presented. And also a variety of factors that to the greatest extent accelerated the development of an integrated approach to the formation and management of land use of water protection zones and coastal zones with different levels of economic development.The authors found that the sustainable (balanced) development of land use in water protection zones and coastal zones requires solving a number of problems, which in turn are divided according to their scale. In particular, global (affects the interests of the population of the whole Earth), regional (determine the conditions of development of individual regions) and local (determine the conditions of development of specific cities, towns, territorial communities). The ratio of scales and priorities of different disciplines in the system of complex formation and management of land use of water protection zones and coastal strips is also presented, which allowed the main problems to be conditionally divided into: nature protection (or, also called — ecological); natural, social and economic. It is noted that the relationship between the level of management and the scale and priority of the problem is a methodological basis for building a vertical structure of integrated formation and management of land use of water protection zones and coastal strips ; Авторами статті покладено за мету дослідження еволюційних змін методологічних підходів до формування й управління землекористуванням водоохоронних зон і прибережних смуг. У результаті чого розглянуто чотири фази розвитку землекористування водоохоронних зон та прибережних смуг, зокрема, які відбувалися у такі періоди: 1950–1970, 1970–1990 рр., 1990-й рік і донині, а також відмічено, що наступає четверта фаза (період). Суть якої полягає у створенні системи землекористування (формування й управління) водоохоронних зон та прибережних смуг, що базується на екологічному і соціально-орієнтованому управлінню й інституційній урядовій підтримці. Авторами зазначено, що для неї, одним з найважливіших принципів є комплексний підхід до формування й управління природоохоронним землекористуванням водоохоронних зон і прибережних смуг. Для цього представлено, одну з перших спроб узагальнення міжнародного і національного досвіду у сфері розвитку комплексного підходу. А також різноманітність факторів, які найбільшою мірою прискорили розвиток комплексного підходу до формування і управління землекористуванням водоохоронних зон та прибережних смуг із різним рівнем економічного розвитку. Авторами визначено, що сталий (збалансований) розвиток землекористування водоохоронних зон і прибережних смуг потребує вирішення цілого ряду проблем, які, своєю чергою, поділяються за масштабами їх вирішення. Зокрема, глобальні (зачіпають інтереси населення всієї Землі), регіональні (визначають умови розвитку окремих регіонів) та локальні (визначають умови розвитку конкретних міст, селищ, територіальних громад). Також представлено співвідношення масштабів і пріоритетів різних дисциплін у системі комплексного формування й управління землекористуванням водоохоронних зон та прибережних смуг, що дало змогу основні проблеми умовно розділити на: природоохоронні (або, ще їх називають — екологічні); природні, соціальні та економічні. Відмічено, що взаємозв'язок рівня управління з масштабом і пріоритетністю проблеми є методологічною основою для побудови вертикальної структури комплексного формування й управління землекористуванням водоохоронних зон та прибережних смуг.
The authors of the article aim to study the evolutionary changes in methodological approaches to the formation and management of land use of water protection zones and coastal strips. As a result, four phases of land use development of water protection zones and coastal strips are considered. In particular those which took place in the following periods: 1950–1970, 1970–1990, 1990 to the present, and it is also noted that the fourth phase (period) is coming. The essence of it is to create a system of land use (formation and management) of water protection zones and coastal strips, based on environmental and socially-oriented management and institutional government support. The authors note that one of the most important principles is a comprehensive approach to the formation and management of protected land use of water protection zones and coastal strips. For this, one of the first attempts to generalize international and national experience in the development of an integrated approach is presented. And also a variety of factors that to the greatest extent accelerated the development of an integrated approach to the formation and management of land use of water protection zones and coastal zones with different levels of economic development.The authors found that the sustainable (balanced) development of land use in water protection zones and coastal zones requires solving a number of problems, which in turn are divided according to their scale. In particular, global (affects the interests of the population of the whole Earth), regional (determine the conditions of development of individual regions) and local (determine the conditions of development of specific cities, towns, territorial communities). The ratio of scales and priorities of different disciplines in the system of complex formation and management of land use of water protection zones and coastal strips is also presented, which allowed the main problems to be conditionally divided into: nature protection (or, also called — ecological); natural, social and economic. It is noted that the relationship between the level of management and the scale and priority of the problem is a methodological basis for building a vertical structure of integrated formation and management of land use of water protection zones and coastal strips ; Авторами статті покладено за мету дослідження еволюційних змін методологічних підходів до формування й управління землекористуванням водоохоронних зон і прибережних смуг. У результаті чого розглянуто чотири фази розвитку землекористування водоохоронних зон та прибережних смуг, зокрема, які відбувалися у такі періоди: 1950–1970, 1970–1990 рр., 1990-й рік і донині, а також відмічено, що наступає четверта фаза (період). Суть якої полягає у створенні системи землекористування (формування й управління) водоохоронних зон та прибережних смуг, що базується на екологічному і соціально-орієнтованому управлінню й інституційній урядовій підтримці. Авторами зазначено, що для неї, одним з найважливіших принципів є комплексний підхід до формування й управління природоохоронним землекористуванням водоохоронних зон і прибережних смуг. Для цього представлено, одну з перших спроб узагальнення міжнародного і національного досвіду у сфері розвитку комплексного підходу. А також різноманітність факторів, які найбільшою мірою прискорили розвиток комплексного підходу до формування і управління землекористуванням водоохоронних зон та прибережних смуг із різним рівнем економічного розвитку. Авторами визначено, що сталий (збалансований) розвиток землекористування водоохоронних зон і прибережних смуг потребує вирішення цілого ряду проблем, які, своєю чергою, поділяються за масштабами їх вирішення. Зокрема, глобальні (зачіпають інтереси населення всієї Землі), регіональні (визначають умови розвитку окремих регіонів) та локальні (визначають умови розвитку конкретних міст, селищ, територіальних громад). Також представлено співвідношення масштабів і пріоритетів різних дисциплін у системі комплексного формування й управління землекористуванням водоохоронних зон та прибережних смуг, що дало змогу основні проблеми умовно розділити на: природоохоронні (або, ще їх називають — екологічні); природні, соціальні та економічні. Відмічено, що взаємозв'язок рівня управління з масштабом і пріоритетністю проблеми є методологічною основою для побудови вертикальної структури комплексного формування й управління землекористуванням водоохоронних зон та прибережних смуг.
AbstractThis paper discusses Government policy to August 1989 on the use of protection zones to protect UK water sources from pollution by nitrate. It outlines the use of the powers in the Water Act 1989 to declare Nitrate Sensitive Areas, and the procedures that would be followed in declaring such zones. The circumstances are outlined in which compensation would be paid in Nitrate Sensitive Areas and the reasons for departing from the 'polluter pays' principle. UK policy is related to the proposed European Community Directive on the control of nitrate, and the similarities between the two approaches are illustrated.
Abstract. In the process of working on the article, the author considered the issue of establishing and ensuring compliance with the land use regime of water protection zones and coastal protection strips (on the example of the city of Kyiv). The urgency of considering this issue lies in the importance of optimizing land use as one of the most important tools to protect water bodies from technogenic and anthropogenic impacts and, in general, to improve the water-ecological situation of the hydrological regime. From which the purpose of the work follows, namely, to study the features of optimization of land use of water protection zones and coastal protection zones in Kyiv by the method of land management for the environmental safety of the city's population and public welfare in general.As a result of the research process, the theoretical basis was formed by scientific works related to the essence of the task, as well as legislative and regulatory legal acts of Ukraine on land use regulation. The information and statistical base was an extract from the scheme of planning restrictions of the General Plan of Kyiv and data of the State Service of Ukraine on Geodesy, Mapping and Cadastre, the State Statistics Service of Ukraine. As a result of research, it was revealed that according to the legislation on the lands of cities and urban-type settlements, the size of the water protection zone, as well as the coastal protection zone, is established according to existing at the time of installation of a water protection zone concrete building conditions. Nevertheless, the example of the city of Kyiv shows that such information may be missing. The author describes the problematic issues of the land management process of works on establishing the boundaries of water protection zones and coastal protection zones and restrictions on the use of land and other natural resources. Expertly determined the approximate possible area, taking into account the specific building conditions and possible flooding at the maximum flood water level. The model of optimization of land use of the territorial community by means of establishment of restrictions in use of the earths and other natural resources occupied by water objects is proposed. At the same time, the model combines technological, instructional and administrative tasks of land use optimization.In addition, the optimality criteria and restrictions on the use of these criteria proposed in the model, which make it possible to unambiguously determine the location of the boundaries of water bodies and restrictions on the use of lands and other natural resources, taking into account the interests of land users and legislation.Keywords: land use optimization, water protection zones, coastal protection strips, land management process ; В процесі роботи над статтею автором розглянуто питання встановлення та забезпечення дотримання режиму землекористування водоохоронних зон і прибережних захисних смуг (на прикладі міста Київ). Актуальність розгляду цього питання полягає у важливості оптимізації землекористування, як одного із найважливіших інструментів захисту водних об'єктів від техногенного та антропогенного впливу і загалом поліпшення водно-екологічної обстановки гідрологічного режиму. З чого і випливає мета роботи, а саме дослідити особливості оптимізації землекористування водоохоронних зон та прибережних захисних смуг в м. Київ методом землевпорядкування для екологічної безпеки населення міста та загалом суспільного добробуту.В результаті процесу дослідження теоретичну основу склали наукові праці, що пов'язані із сутністю поставленого завдання, а також законодавчі та нормативно-правові акти України щодо регулювання землекористування. Інформаційною та статистичною базою став витяг із схеми планувальних обмежень Генерального плану м. Київ та дані Державної служби України з питань геодезії, картографування та кадастру, Державної служби статистики України. В результаті дослідження виявлено, що відповідно до законодавства на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови. Попри це, на прикладі міста Києва виявлено, що така інформація може бути відсутня. Автором зображено проблемні питання землевпорядного процесу виконання робіт з встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг і обмежень у використанні земель та інших природних ресурсів. Експертним шляхом визначено орієнтовну можливу площу із врахуванням конкретних умов забудови та можливого затоплення при максимальному повеневому (паводковому) рівні води. Запропоновано модель оптимізації землекористування територіальної громади за допомогою встановлення обмежень у використанні земель та інших природних ресурсів, зайнятих водними об'єктами. При цьому, модель поєднує у собі технологічні, інструктивні і адміністративно-управлінські завдання оптимізації землекористування. Крім того, запропоновані в моделі критерії оптимальності та обмеження використання цих критеріїв, дозволяють провести однозначне визначення місцеположення меж водних об'єктів і обмежень у використанні земель та інших природних ресурсів з урахуванням дотримання інтересів землекористувачів та законодавства.Ключові слова: оптимізація землекористування, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, землевпорядний процес.
The article covers some aspects of legal regulation of water protection zones and coastal protective bands, their features and disadvantages, and suggests ways to improve existing legislation regarding these land plots. ; В данной статье рассматривается правовое регулирование водоохранных зон и прибрежных защитных полос, их особенности и недостатки, предложены пути совершенствования действующего законодательства данных земельных участков. ; В статті висвітлюються деякі аспекти правового регулювання водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, їх особливості та недоліки, запропоновано шляхи вдосконалення чинногозаконодавства щодо даних земельних ділянок.
ABSTRACTIn Germany there is much legislation to guarantee adequate protection of groundwater quality and quantity. The main objective of the legislation is to maintain the natural high quality of groundwater. The most important Act in this context is the Water Resources Policy Act.One aspect of German groundwater protection is the possibility to delineate up to four wellhead protection zones in the recharge area of a drinking‐water well. The time‐distance integrated protection zone concept, with bans and limitations on use increasing towards the well, was developed in the 1930s. It has guaranteed for decades a safe drinking water supply from the point of view of quality. However, recent scientific investigations have shown gaps especially with regard to (a) the importance of the 50‐days line, (b) the behaviour of micro‐organisms and (c) the mobility and persistence of man‐made pollutants.
AbstractThe aim of this study is the protection of groundwater resources from nitrate pollution by regulating land use and by establishing guidelines for agricultural activities within specific wellhead protection areas. Wellhead protection zones are specifically designed in four wells in the municipality of Nea Moudania, an area of intensive agricultural activities in northern Greece. Recent water samples from these wells indicate high levels of nitrates concentrations. Wellhead protection areas are delineated through a geographic information systems (GIS) analysis in order to determine the boundaries of protection zones, as well as to identify the land use patterns and the specific crop types around the contaminated wells. Different land use management techniques for groundwater protection zoning are also examined with respect to their implementation cost. The purpose of this analysis is to identify the least expensive management strategy for wellhead protection. The results show that land use changes are always more expensive than implementing agro‐environmental measures.
Since 2017, risk assessments for water intakes in Poland have provided the basis for decisions to establish indirect water protection zones. The preventive, risk-based approach and the related risk minimization measures are required under the provisions of the Drinking Water Directive (DWD) of the European Parliament and of the Council of 16 December 2020 on the quality of water intended for human consumption. This approach is in line with the World Health Organization (WHO) recommendations for water safety plans. The aim of this study was to present a methodology and to carry out a risk assessment of the threats to surface water intakes, which in Poland, should be completed by the end of 2022. Risk assessments were performed for four onshore-type surface water intakes located in south-eastern Poland. The results were presented in aggregate form, which enabled clear presentation and conclusions. It was found that the greatest risks are associated with seasonal changes in water quality (mainly high turbidity and water blooms), unregulated sewage management, the occurrence of floodwater flows and catastrophic events caused by the potential failure of wastewater treatment plants. Based on the results of the risk assessment, the need to establish new, or to adjust the existing, protection zones for the analyzed water intakes was identified.
Purpose. Development of methodical approaches to the development of water protection zones in cities based on the principles of landscape-ecological planning. Methods. GIS modeling using remote sensing data. ArcGIS 10.0 operational features (in particular, vectorization, buffering, algebra mapping tools) were used as a software for spatial analysis of data. Results. The analysis of modern Ukrainian water protection legislation has allowed to identify a number of problems in the design and development of water protection areas in the rivers within a city. For their solution, initial provisions of the organization of water protection zones in cities, derived from the principles of landscape-ecological planning, have been formulated: 1) unified rules and unequivocal demands for project development; 2) an integrated approach for solutions development; 3) subordination of goals of city-planning to the goals of environmental protection; 4) strategic goals and progressive implementation of the water protection policy. The basic algorithm of landscape-ecological planning of "urban" water protection zones has been substantiated. It consists of the following 4 stages: inventory, estimation, analysis and generalization, development of the concept for development of the water protective zone. A "hybrid" approach to the design of water protection zones is proposed, which allows to adjust the normatively defined territorial configuration in accordance with the value of the water protection potential of the landscape. Approbation of the methodology is carried out for the Udy River within the Kharkiv city borders, as a result of which a set of cartographic models was created, including the design of the boundaries of the territory of the water protection zone and the zoning of its territory in accordance with the integral goals. For a specific territory of the water protection zone, a list of recommended envi ronmental measures has been developed. Conclusions. Application of the landscape and ecological planning principles during development of water protection zones within cities implies the need for changes in existing approaches to their development. As a result of the approbation of the proposed methodology we have developed the GIS project which can be used as the basic model of the territorial configuration of the water protection zone of the Udy River within Kharkiv in the course of its development. ; Цель. Разработка методических подходов к организации водоохранных зон в городах на основе принципов ландшафтно-экологического планирования. Методы. Геоинформационное моделирование с использованием данных дистанционного зондирования Земли. В качестве программного обеспечения для осуществления пространственного анализа данных использовались операционные возможности ArcGIS 10.0 (в частности, векторизация, буферизация, инструменты алгебры карт). Результаты. Анализ современного украинского водоохранного законодательства выявил ряд проблем в проектировании и организации водоохранных зон рек в городах. Для их решения сформулированы исходные положения организации водоохранных зон в городах, которые являются производными от принципов ландшафтно-экологического планирования: 1) единые нормы и однозначность требований к разработке проекта; 2) комплексный подход в разработке проектных решений; 3) подчиненность целей градостроительства целям охраны окружающей среды; 4) стратегические цели и постепенность реализации политики охраны вод. Обоснованно базовый алгоритм ландшафтно-экологического планирования «городских» водоохранных зон, состоящий из 4 этапов: инвентаризации, оценки, анализа и обобщения, а также разработка концепции организации водоохранной зоны. Предложено «гибридный» подход к проектированию водоохранных зон, который позволяет корректировать нормативно определенную территориальную конфигурацию в соответствии со значением водоохранного потенциала ландшафта. Апробация методики осуществлена для р. Уды в пределах г. Харьков, в результате чего создана серия картографических произведений, включая проект границ территории водоохранной зоны и зонирование ее территории в соответствии с интегральными целями. Для определенной территории водоохранной зоны разработан перечень рекомендованных природоохранных мероприятий. Выводы. Применение принципов ландшафтно-экологического планирования в проектировании водоохранных зон городов предполагает необходимость изменений существующих подходов к их организации. Полученный в результате апробации предложенной методики ГИС-проект может быть использован как базовая модель территориальной конфигурации водоохранной зоны р. Уды в пределах Харькова при ее проектировании. ; Мета. Розробка методичних підходів до організації водоохоронних зон у містах на основі засад ландшафтно-екологічного планування. Методи. Геоінформаційне моделювання з використанням даних дистанційного зондування Землі. У якості програмного забезпечення для здійснення просторового аналізу даних використовувались операційні можливості ArcGIS 10.0 (зокрема, векторизація, буферизація, інструменти алгебри карт). Результати. Аналіз сучасного українського водоохоронного законодавства виявив низку проблем у проектуванні та організації водоохоронних зон річок у містах. Для їх вирішення сформульовано вихідні положення організації водоохоронних зон у містах, що є похідними від принципів ландшафтно-екологічного планування: 1) єдині норми та однозначність вимог до розробки проекту; 2) комплексний підхід у розробці проектних рішень; 3) підпорядкованість цілей містобудування цілям охорони довкілля; 4) стратегічні цілі та поступовість реалізації політики охорони вод. Обґрунтовано базовий алгоритм ландшафтно-екологічного планування «міських» водоохоронних зон, що складається з 4 етапів: інвентаризації, оцінки, аналізу та узагальнення й розробки концепції організації водоохоронної зони. Запропоновано «гібридний» підхід до проектування водоохоронних зон, що дозволяє коригувати нормативно визначену територіальну конфігурацію відповідно до значення водоохоронного потенціалу ландшафту. Апробація методики здійснена для р. Уди в межах м. Харків, внаслідок чого створено серію картографічних творів, що включає проект меж території водоохоронної зони й зонування її території відповідно до інтегральних цілей. Для визначеної території водоохоронної зони розроблено перелік рекомендованих природоохоронних заходів. Висновки. Застосування принципів ландшафтно-екологічного планування в проектуванні водоохоронних зон міст передбачає необхідність змін існуючих підходів до їх організації. Одержаний у результаті апробації запропонованої методики ГІС-проект може бути використаний як базова модель територіальної конфігурації водоохоронної зони р. Уди в межах Харкова під час здійсненні її проектування.
Purpose. Development of methodical approaches to the development of water protection zones in cities based on the principles of landscape-ecological planning. Methods. GIS modeling using remote sensing data. ArcGIS 10.0 operational features (in particular, vectorization, buffering, algebra mapping tools) were used as a software for spatial analysis of data. Results. The analysis of modern Ukrainian water protection legislation has allowed to identify a number of problems in the design and development of water protection areas in the rivers within a city. For their solution, initial provisions of the organization of water protection zones in cities, derived from the principles of landscape-ecological planning, have been formulated: 1) unified rules and unequivocal demands for project development; 2) an integrated approach for solutions development; 3) subordination of goals of city-planning to the goals of environmental protection; 4) strategic goals and progressive implementation of the water protection policy. The basic algorithm of landscape-ecological planning of "urban" water protection zones has been substantiated. It consists of the following 4 stages: inventory, estimation, analysis and generalization, development of the concept for development of the water protective zone. A "hybrid" approach to the design of water protection zones is proposed, which allows to adjust the normatively defined territorial configuration in accordance with the value of the water protection potential of the landscape. Approbation of the methodology is carried out for the Udy River within the Kharkiv city borders, as a result of which a set of cartographic models was created, including the design of the boundaries of the territory of the water protection zone and the zoning of its territory in accordance with the integral goals. For a specific territory of the water protection zone, a list of recommended envi ronmental measures has been developed. Conclusions. Application of the landscape and ecological planning principles during development of water protection zones within cities implies the need for changes in existing approaches to their development. As a result of the approbation of the proposed methodology we have developed the GIS project which can be used as the basic model of the territorial configuration of the water protection zone of the Udy River within Kharkiv in the course of its development. ; Цель. Разработка методических подходов к организации водоохранных зон в городах на основе принципов ландшафтно-экологического планирования. Методы. Геоинформационное моделирование с использованием данных дистанционного зондирования Земли. В качестве программного обеспечения для осуществления пространственного анализа данных использовались операционные возможности ArcGIS 10.0 (в частности, векторизация, буферизация, инструменты алгебры карт). Результаты. Анализ современного украинского водоохранного законодательства выявил ряд проблем в проектировании и организации водоохранных зон рек в городах. Для их решения сформулированы исходные положения организации водоохранных зон в городах, которые являются производными от принципов ландшафтно-экологического планирования: 1) единые нормы и однозначность требований к разработке проекта; 2) комплексный подход в разработке проектных решений; 3) подчиненность целей градостроительства целям охраны окружающей среды; 4) стратегические цели и постепенность реализации политики охраны вод. Обоснованно базовый алгоритм ландшафтно-экологического планирования «городских» водоохранных зон, состоящий из 4 этапов: инвентаризации, оценки, анализа и обобщения, а также разработка концепции организации водоохранной зоны. Предложено «гибридный» подход к проектированию водоохранных зон, который позволяет корректировать нормативно определенную территориальную конфигурацию в соответствии со значением водоохранного потенциала ландшафта. Апробация методики осуществлена для р. Уды в пределах г. Харьков, в результате чего создана серия картографических произведений, включая проект границ территории водоохранной зоны и зонирование ее территории в соответствии с интегральными целями. Для определенной территории водоохранной зоны разработан перечень рекомендованных природоохранных мероприятий. Выводы. Применение принципов ландшафтно-экологического планирования в проектировании водоохранных зон городов предполагает необходимость изменений существующих подходов к их организации. Полученный в результате апробации предложенной методики ГИС-проект может быть использован как базовая модель территориальной конфигурации водоохранной зоны р. Уды в пределах Харькова при ее проектировании. ; Мета. Розробка методичних підходів до організації водоохоронних зон у містах на основі засад ландшафтно-екологічного планування. Методи. Геоінформаційне моделювання з використанням даних дистанційного зондування Землі. У якості програмного забезпечення для здійснення просторового аналізу даних використовувались операційні можливості ArcGIS 10.0 (зокрема, векторизація, буферизація, інструменти алгебри карт). Результати. Аналіз сучасного українського водоохоронного законодавства виявив низку проблем у проектуванні та організації водоохоронних зон річок у містах. Для їх вирішення сформульовано вихідні положення організації водоохоронних зон у містах, що є похідними від принципів ландшафтно-екологічного планування: 1) єдині норми та однозначність вимог до розробки проекту; 2) комплексний підхід у розробці проектних рішень; 3) підпорядкованість цілей містобудування цілям охорони довкілля; 4) стратегічні цілі та поступовість реалізації політики охорони вод. Обґрунтовано базовий алгоритм ландшафтно-екологічного планування «міських» водоохоронних зон, що складається з 4 етапів: інвентаризації, оцінки, аналізу та узагальнення й розробки концепції організації водоохоронної зони. Запропоновано «гібридний» підхід до проектування водоохоронних зон, що дозволяє коригувати нормативно визначену територіальну конфігурацію відповідно до значення водоохоронного потенціалу ландшафту. Апробація методики здійснена для р. Уди в межах м. Харків, внаслідок чого створено серію картографічних творів, що включає проект меж території водоохоронної зони й зонування її території відповідно до інтегральних цілей. Для визначеної території водоохоронної зони розроблено перелік рекомендованих природоохоронних заходів. Висновки. Застосування принципів ландшафтно-екологічного планування в проектуванні водоохоронних зон міст передбачає необхідність змін існуючих підходів до їх організації. Одержаний у результаті апробації запропонованої методики ГІС-проект може бути використаний як базова модель територіальної конфігурації водоохоронної зони р. Уди в межах Харкова під час здійсненні її проектування.
DONOR GOVERNMENTS, UN AGENCIES AND GRASS-ROOTS NGOS ARE URGED TO WORK TOGETHER TO IDENTIFY THE NEEDS OF WOMEN AND CHILDREN IN WAR ZONES. THE FUTURE OF ANY COUNTRY WILL BE SERIOUSLY COMPROMISED BY THE EFFECTS THAT WAR HAS ON CHILDREN. WOMEN ARE RESPONSIBLE FOR PRODUCING SUBSISTENCE CROPS EVEN MORE SO DURING PROLONGED WAR; THEY MUST HAVE AREAS FOR GROWING FOOD, FREE FROM BOMBS, SHELLING, AND LAND MINES. HAVING SAFE LAND CONSTITUTES A PART OF THEIR BASIC RIGHT TO LIFE. THE DENIAL OF THIS BASIC HUMAN RIGHT MUST BE REDRESSED BY THE INTERNATIONAL COMMUNITY THROUGH PROTECTED ZONES OF PEACE.
