Suchergebnisse

Current approved therapies for pulmonary hypertension (PH) aim to restore the balance between endothelial mediators in the pulmonary circulation. These drugs may exert vasodilator effects on poorly oxygenated vessels. This may lead to the derivation of blood perfusion towards low ventilated alveoli, i.e., producing ventilation-perfusion mismatch, with detrimental effects on gas exchange. The aim of this study is to analyze the oxygen-sensitivity in vitro of 25 drugs currently used or potentially useful for PH. Additionally, the study analyses the effectiveness of these vasodilators in the pulmonary vs. the systemic vessels. Vasodilator responses were recorded in pulmonary arteries (PA) and mesenteric arteries (MA) from rats and in human PA in a wire myograph under different oxygen concentrations. None of the studied drugs showed oxygen selectivity, being equally or more effective as vasodilators under conditions of low oxygen as compared to high oxygen levels. The drugs studied showed low pulmonary selectivity, being equally or more effective as vasodilators in systemic than in PA. A similar behavior was observed for the members within each drug family. In conclusion, none of the drugs showed optimal vasodilator profile, which may limit their therapeutic efficacy in PH. ; This work was supported by grants from Mineco (SAF2011-28150, SAF2016-77222, PID2019- 107363RB-I00), Instituto de Salud Carlos III (PI15/01100, FIS PI14/01733) with funds from the European Union (Fondo Europeo de Desarrollo Regional FEDER) and Fundación contra la Hipertensión Pulmonar (Empathy project). D.M.-C., M.C., G.M.-P. and S.E.-R. were funded by a Formación de Personal Investigador grant (BES-2012-051904), Universidad Complutense, Ciberes grant and a FPU grant from Ministerio de Educación, respectively. ; Sí

WOS: 000356799600005 ; PubMed ID: 25999021 ; Acute heart failure is a fatal syndrome. Emergency physicians, cardiologists, intensivists, nurses and other health care providers have to cooperate to provide optimal benefit. However, many treatment decisions are opinion-based and few are evidenced-based. This consensus paper provides guidance to practicing physicians and nurses to manage acute heart failure in the pre-hospital and hospital setting. Criteria of hospitalization and of discharge are described. Gaps in knowledge and perspectives in the management of acute heart failure are also detailed. This consensus paper on acute heart failure might help enable contiguous practice. ; Bayer; Cardiorentis; Medicine Company; Critical Diagnostics; Novartis; Steering Committee member of Cardiorentis; TUBITAK; Medicines Company; Cornerstone Therapeutics; Otsuka; Janssen; Apex Innovations; Inte-Section Medical; Trevena; Vifor Pharma Ltd; Amgen; Servier; Abbott Vascular; Coridea; Respicardia; Swiss National Science Foundation; Swiss Heart Foundation; Cardiovascular Research Foundation Basel; 8sense; Abbott; ALERE; Brahms; Nanosphere; Roche; Siemens; University Hospital Basel; Astra Zeneca; BG medicine; Biomerieux; Lilly; Orion; Resmed; Roche Diagnostics; Ratiopharm; BMS; Boehringer-Ingelheim; Pfizer; Daiichi Sankyo; Boehinger Ingelheim; AstraZeneca; European Union ; A.M. received speaker's honoraria from Alere, Bayer, Edwards Life Sciences, The Medicines Company, Novartis, Orion, Servier, Thermofisher, Vifor Pharma and also received fee as member of advisory board and/or Steering Committee from Bayer, Cardiorentis, The Medicine Company, Critical Diagnostics.; M.B.Y. received speaker's honoraria and research fee from Novartis and received fee as Steering Committee member of Cardiorentis, and is supported by TUBITAK.; P.L. received speaker's honoraria from Beckman Coulter and Novartis and also received fees as a member of advisory board and/or Steering Committee from Bayer, Cardiorentis, The Medicines Company, Cornerstone Therapeutics, Novartis, Otsuka, Janssen, Apex Innovations, Inte-Section Medical, and Trevena.; P.P. received speaker's honoraria from Bayer, Novartis, Servier, Vifor Pharma, Amgen, Pfizer, Cardiorentis, Merck-Serono, Abbott Vascular and Respicardia and also received fee as member of advisory board and/or Steering Committee from Bayer, Cardiorentis, Novartis, Vifor Pharma Ltd, Amgen, Servier, Abbott Vascular, Coridea and Respicardia.; E.L. received consultancy fee from Novartis.; J.M. received honoraria for speaker or advisor from Abbott, Novartis, Orion, Otsuka, and Sanofi and fee as a member of Steering Committee from Corthera, Novartis, and Cardiorentis.; C.M. received research grants from the Swiss National Science Foundation and the Swiss Heart Foundation, the Cardiovascular Research Foundation Basel, 8sense, Abbott, ALERE, Brahms, Critical Diagnostics, Nanosphere, Roche, Siemens, and the University Hospital Basel, as well as speaker/consulting honoraria from Astra Zeneca, Abbott, ALERE, BG medicine, Biomerieux, Brahms, Cardiorentis, Lilly, Novartis, Pfizer, Roche, and Siemens.; V.P.H. received speaker's fee: Bayer, Orion, Resmed, Roche Diagnostics, Ratiopharm; consultation fees: Bayer, BMS, Boehringer-Ingelheim, Novartis, Pfizer, Roche Diagnostics, Servier. H.A.T. received speaker's honoraria from Daiichi Sankyo, Lilly, Medicines Company, AstraZeneca, Boehinger Ingelheim. Advisory board for Maquet Cardiovascular. Institutional research support by Maquet Cardiovascular, Teleflex, Terumo, Lilly, The Medicine Company.; G.F. has received research grants and/or has served as Committee member or Cochair of studies sponsored by Bayer, Novartis, Cardiorentis, Vifor Pharma, and the European Union.

Intro -- Authored Books -- By Author -- Preface -- Acknowledgments -- Contents -- Contributors -- Chapter 1: 1950-1970s: Where We Came From -- References -- Chapter 2: 1970s: Growth and Innovation -- References -- Chapter 3: 1980s: Expanding the Practice -- Adjunctive Therapy for PTCA -- Leadership Changes -- Directional Coronary Atherectomy -- PTCA and CABG -- Contrast Nephropathy -- Imaging and Radiation Exposure -- Vasodilators -- References -- Chapter 4: 1990s: Another Move -- Directional Coronary Atherectomy -- Excimer Laser -- Rotational Atherectomy -- Restenosis -- Development of Animal Laboratory Practice -- Acute Ischemic Syndromes: Pathophysiology -- Patient Subsets Undergoing Intervention -- Chronic Total Occlusion -- Treatment of Multivessel CAD -- Mobile Cardiac Cath Lab -- Facility Expansion -- Disappointments -- References -- Chapter 5: 1980-1990: Structural Heart Interventions -- Aortic Balloon Valvuloplasty -- Mitral Balloon Valvuloplasty -- Atrial Septal Defects -- Atrial Septostomy -- Education and Teaching -- Cardiac Imaging -- Summary -- References -- Chapter 6: 2000s: New Field of Focus -- Acute Ischemic Syndromes -- Stent Implantation -- Randomized Clinical Trials and Multicenter Registries -- Mayo Clinic PTCA Registry -- Carotid Stenting -- Restenosis -- Stents, Restenosis, and Vascular Brachytherapy -- Stent Thrombosis -- Procedural Risk and Strategies of Care -- Radial Access -- Imaging Advances -- Practice Advancements -- Traning and Education -- Leadership -- References -- Chapter 7: 2000s: Structural Heart Disease -- Percutaneous Balloon Mitral Valvuloplasty -- Balloon Aortic Valvuloplasty -- Transcatheter Aortic Valve Replacement -- Early TAVR -- Paravalvular Leak Closure -- Mitral Edge-to-Edge Repair -- Importance of Hemodynamic Assessment -- Left Atrial Appendage Occlusion.

BACKGROUND: We describe Raynauds phenomenon (RP), potential very early diagnosis of systemic sclerosis (VEDOSS), and systemic sclerosis (SSc) in Veterans deployed in support of Post-9/11 operations. We sought to describe the military occupation specialty, clinical features, and vasodilator use across the three diagnoses. METHODS: Individual Veterans medical records were assessed for RP (ICD-9443.0), VEDOSS with swelling of hands (ICD-9729.81) and RP (ICD-9443.0), and SSc (ICD-9710.1). The distribution of sociodemographic, military service branch, job classification, vasodilator use, and comorbidities were examined across the three classifications of disease. The chi-squared test and Fisher's exact compared frequency of these categorical variables. Logistic regression assessed the likelihood of characteristics of the three classifications. RESULTS: In this population of 607,665 individual Veteran medical records, 857 had RP, 45 met possible VEDOSS criteria, and 71 had a diagnosis of SSc. The majority of RP, potential VEDOSS and SSc cases were white males. Those in craftworks, engineering or maintenance, and healthcare had a greater likelihood of RP. Less than half of RP and VEDOSS patients were on vasodilators. The most common comorbidities in this population were the diagnostic code for pain (highest in the potential VEDOSS group [81.6%]), followed by depression in all groups. CONCLUSION: This is a unique Veteran population of predominately-male patients. Our data suggests that vasodilator medications are potentially being under-utilized for RP and potential VEDOSS. Our data highlights mood and pain management as an important aspect of SSc care.

The most important areas that determine the effectiveness of the medical support system at all stages of providing medical assistance to servicemen is the rational use and availability of medicines and pharmaceutical assistance in general. Under the influence of the situation in eastern Ukraine, the instability of the market economy, the existing budget deficit for the military medical service, the availability of certain groups of drugs is of particular relevance, which fully applies to drugs for the pharmacotherapy of injuries and brain injuries. The purpose of the study is to analyze the availability of medicines for pharmacotherapy of injuries and wounds of the brain. In conducting the study, the following methods of analysis were used: system-review, bibliographic and marketing. Analysis of scientific literature data showed that for pharmacotherapy of craniocerebral wounds and injuries such groups of drugs as psychoanaleptics (N06), blood substitutes and perfusion solutions (B05), peripheral vasodilators (C04), calcium antagonists (C08), analgesics (N02) are used. and psycholeptic drugs (N05), etc., which counted 1300 trade names of drugs. The analysis of the pharmaceutical market in recent years has allowed us to single out three main factors (index) affecting the growth of expenditures on drug provision for servicemen, the replacement index; inflation index; innovation index Analyzing the availability of drugs by price proposals, it was found that the number of inaccessible drugs decreased within five years by more than 30% and amounts to 7.93% or 103 drugs from the total range of drugs for medical support of servicemen with injury and wound of the brain. That is why it is advisable to conclude that the replacement index has almost no effect on reducing the level of drug costs for servicemen/ In the study of the inflation index, it was found that the pricing of domestic drugs depends on the level of inflation, the cost of foreign-made drugs is in direct proportion to the growth of the dollar. Analysis of the innovation index of the domestic drug market for medical support of servicemen with injury and wound of the brain showed that only 77 original drugs are used for pharmacotherapy, which is 5.92% of the total number of drugs. ; Найважливішими напрямами, що визначають ефективність системи медикаментозного забезпечення на всіх етапах надання медичної допомоги військовослужбовцям є раціональне використання і доступність лікарських засобів і фармацевтичної допомоги в цілому. Під впливом ситуації, яка склалася на сході України, нестабільності ринкової економіки, існуючого дефіциту бюджетних коштів для забезпечення військово-медичної служби, питання забезпечення доступності окремих груп лікарських засобів набуває особливої актуальності, що в повній мірі стосується і препаратів для фармакотерапії травм і поранень головного мозку. Мета дослідження – проведення аналізу доступності лікарських засобів для фармакотерапії травм і поранень головного мозку. При проведенні дослідження були використані наступні методи аналізу: системно-оглядовий, бібліографічний та маркетинговий. Аналіз даних наукової літератури показав, що для фармакотерапії черепно-мозкових поранень і травм використовуються такі групи препаратів, як психоаналептикі (N06), кровозамінники і перфузійні розчини (B05), периферичні вазодилататори (С04), антагоністи кальцію (С08), анальгетики (N02) і психолептичні засоби (N05) тощо, які налічували 1300 торгових назв ліків. Аналіз фармацевтичного ринку за останні роки дозволив виділити три основні чинники (індексу), що впливають на зростання витрат на лікарське забезпечення військовослужбовців індекс заміщення; інфляційний індекс; інноваційний індекс. Аналізуючи доступність лікарських засобів щодо цінових пропозицій було встановлено, що кількість малодоступних препаратів зменшилася протягом п'яти років більш ніж на 30% і становить 7,93% або 103 лікарських засоби від загального асортименту препаратів для медикаментозного забезпечення військовослужбовців з травмами і пораненнями головного мозку. Саме тому доцільно зробити висновок, що індекс заміщення майже не впливає на зниження рівня витрат на лікарське забезпечення військовослужбовців. При дослідженні інфляційного індексу було встановлено, що ціноутворення на вітчизняні лікарські засоби залежить від рівня інфляції, вартість препаратів зарубіжного виробництва знаходиться в прямій пропорції від зростання курсу долара. Аналіз інноваційного індексу вітчизняного ринку лікарських засобів показав, що для фармакотерапії травм і поранень головного мозку застосовується лише 77 оригінальних препаратів, що становить 5,92% від загальної кількості ліків, тобто інноваційний індекс майже не впливає на зміну вартості лікарських препаратів.

During the research the comparative analysis of protocols of medical care for patients with brain injuries and information of scientific literature and evidence-based medicine has been conducted. It has demonstrated that for the treatment of affected military men with brain injury the following groups of drugs are used: antibacterial agents for systemic use, psychoanaleptics, blood substitutes and perfusion solutions, antiepileptics, vitamins, peripheral vasodilators, cardiac drugs, calcium channel blockers, analgesics, antihemorrhagic drugs, drugs for treating wounds and ulcers, diuretics, antithrombotic agents, antiparkinsonian drugs, psycholeptics, vasoprotectives, beta adrenoreceptor antagonists, etc. Marketing analysis of certain groups of drugs has been conducted according to the following criteria: legal (registration in Ukraine), economic (commercial: country, company), pharmaceutical (types of dosage forms, the composition of active substances, method of application), pharmacotherapeutic (ATC-classification). The analysis of the domestic pharmaceutical market has shown that drugs for treatment of head injuries comprise 1034 drugs manufactured in 39 countries. It has been found that the Ukrainian producers are able to provide the necessary level of rendering medical care in treatment of the traumatic brain injury, they produce 549 names of drugs, and it is almost 53% of the total range of medicines. The first place among the Ukrainian companies manufacturing drugs for treatment of the brain injury has "Darnitsa pharmaceutical company" JSC, the second one – "Yuriа-Farm" Ltd., the third place – Pharmaceutical company "Zdorovye" Ltd. Foreign producers supply 485 drugs (47%). The leaders are India, Germany and Slovenia, which take the first, second and third places in the import of drugs, respectively. ; В ходе исследования проведен сравнительный анализ протоколов оказания медицинской помощи больным с травмами головного мозга и сведений научной литературы и доказательной медицины. Он показал, что для лечения пострадавших военнослужащих с травмами головного мозга используются такие группы лекарственных средств, как антибактериальныесредства для системного использования, психоаналептики, кровезаменители и перфузионные растворы, противоэпилептические средства, витамины, периферические вазодилататоры, кардиологические препараты, антагонисты кальция, анальгетики, антигеморрагические средства, средства для лечения ран и язвенных поражений, мочегонные средства, антитромботические средства, противопаркинсонические препараты, психолептические средства, ангиопротекторы, блокаторы β-адренорецепторов и т.д. Маркетинговый анализ определенных групп лекарственных средств проводился по следующим показателям: правовой (регистрация в Украине), экономический (производственный: страна, фирма), фармацевтический (виды лекарственных форм, состав действующих веществ, способ применения); фармакотерапевтический (АТС-классификация). Анализ отечественного фармацевтического рынка показал, что лекарственные средства для лечения травм головы насчитывают 1034 препаратов, которые производятся в 39 странах мира. Было установлено, что украинские производители способны обеспечить необходимый уровень оказания медикаментозной помощи при лечении черепно-мозговой травмы и производят 549 наименований препаратов, что составляет почти 53% от общего ассортимента лекарственных средств. Первое место среди украинских фирм по производству препаратов для лечения травм головного мозга занимает ЧАО «Фармацевтическая фирма «Дарница», второе – ООО «Юрия-Фарм», третье – ООО «Фармацевтическая компания «Здоровье». Иностранные производители поставляют 485 препаратов (47%). Лидерами являются Индия, Германия и Словения, которые занимают первое, второе и третье места в импорте лекарственных средств соответственно. ; У ході дослідження проведено порівняльний аналіз протоколів надання медичної допомоги хворим із травмами головного мозку та відомостей наукової літератури і доказової медицини. Він свідчить, що для лікування постраждалих військовослужбовців із травмами головного мозку використовуються такі групи лікарських засобів, як антибактеріальні засоби для системного використання, психоаналептики, кровозамінники та перфузійні розчини, протиепілептичні засоби, вітаміни, периферичні вазодилататори, кардіологічні препарати, антагоністи кальцію, аналгетики, антигеморагічні засоби, засоби для лікування ран та виразкових уражень, сечогінні засоби, антитромботичні засоби, протипаркінсонічні препарати, психолептичні засоби, ангіопротектори, блокатори β-адренорецепторів тощо. Маркетинговий аналіз визначених груп лікарських засобів проводився за наступними показниками: правовий (реєстрація в Україні), економічний (виробничий: країна, фірма), фармацевтичний (види лікарських форм, склад діючих речовин, спосіб застосування); фармакотерапевтичний (АТС-класифікація). Аналіз вітчизняного фармацевтичного ринку показав, що лікарські засоби для лікування травм голови нараховують 1034 препаратів, які виробляються в 39 країнах світу. Було встановлено, що українські виробники здатні забезпечити необхідний рівень надання медикаментозної допомоги при лікуванні черепно-мозкової травми і виробляють 549 найменувань препаратів, що складає майже 53% від загального асортименту медикаментів. Перше місце серед українських фірм з виробництва лікарських засобів для лікування травм головного мозку посідає ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», друге – ТОВ «Юрія-Фарм», третє – ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я». Іноземні виробники постачають 485 препаратів (47%). Лідерами є Індія, Німеччина та Словенія, які посідають перше, друге і третє місця в імпорті лікарських засобів відповідно.

During the research the comparative analysis of protocols of medical care for patients with brain injuries and information of scientific literature and evidence-based medicine has been conducted. It has demonstrated that for the treatment of affected military men with brain injury the following groups of drugs are used: antibacterial agents for systemic use, psychoanaleptics, blood substitutes and perfusion solutions, antiepileptics, vitamins, peripheral vasodilators, cardiac drugs, calcium channel blockers, analgesics, antihemorrhagic drugs, drugs for treating wounds and ulcers, diuretics, antithrombotic agents, antiparkinsonian drugs, psycholeptics, vasoprotectives, beta adrenoreceptor antagonists, etc. Marketing analysis of certain groups of drugs has been conducted according to the following criteria: legal (registration in Ukraine), economic (commercial: country, company), pharmaceutical (types of dosage forms, the composition of active substances, method of application), pharmacotherapeutic (ATC-classification). The analysis of the domestic pharmaceutical market has shown that drugs for treatment of head injuries comprise 1034 drugs manufactured in 39 countries. It has been found that the Ukrainian producers are able to provide the necessary level of rendering medical care in treatment of the traumatic brain injury, they produce 549 names of drugs, and it is almost 53% of the total range of medicines. The first place among the Ukrainian companies manufacturing drugs for treatment of the brain injury has "Darnitsa pharmaceutical company" JSC, the second one – "Yuriа-Farm" Ltd., the third place – Pharmaceutical company "Zdorovye" Ltd. Foreign producers supply 485 drugs (47%). The leaders are India, Germany and Slovenia, which take the first, second and third places in the import of drugs, respectively. ; В ходе исследования проведен сравнительный анализ протоколов оказания медицинской помощи больным с травмами головного мозга и сведений научной литературы и доказательной медицины. Он показал, что для лечения пострадавших военнослужащих с травмами головного мозга используются такие группы лекарственных средств, как антибактериальныесредства для системного использования, психоаналептики, кровезаменители и перфузионные растворы, противоэпилептические средства, витамины, периферические вазодилататоры, кардиологические препараты, антагонисты кальция, анальгетики, антигеморрагические средства, средства для лечения ран и язвенных поражений, мочегонные средства, антитромботические средства, противопаркинсонические препараты, психолептические средства, ангиопротекторы, блокаторы β-адренорецепторов и т.д. Маркетинговый анализ определенных групп лекарственных средств проводился по следующим показателям: правовой (регистрация в Украине), экономический (производственный: страна, фирма), фармацевтический (виды лекарственных форм, состав действующих веществ, способ применения); фармакотерапевтический (АТС-классификация). Анализ отечественного фармацевтического рынка показал, что лекарственные средства для лечения травм головы насчитывают 1034 препаратов, которые производятся в 39 странах мира. Было установлено, что украинские производители способны обеспечить необходимый уровень оказания медикаментозной помощи при лечении черепно-мозговой травмы и производят 549 наименований препаратов, что составляет почти 53% от общего ассортимента лекарственных средств. Первое место среди украинских фирм по производству препаратов для лечения травм головного мозга занимает ЧАО «Фармацевтическая фирма «Дарница», второе – ООО «Юрия-Фарм», третье – ООО «Фармацевтическая компания «Здоровье». Иностранные производители поставляют 485 препаратов (47%). Лидерами являются Индия, Германия и Словения, которые занимают первое, второе и третье места в импорте лекарственных средств соответственно. ; У ході дослідження проведено порівняльний аналіз протоколів надання медичної допомоги хворим із травмами головного мозку та відомостей наукової літератури і доказової медицини. Він свідчить, що для лікування постраждалих військовослужбовців із травмами головного мозку використовуються такі групи лікарських засобів, як антибактеріальні засоби для системного використання, психоаналептики, кровозамінники та перфузійні розчини, протиепілептичні засоби, вітаміни, периферичні вазодилататори, кардіологічні препарати, антагоністи кальцію, аналгетики, антигеморагічні засоби, засоби для лікування ран та виразкових уражень, сечогінні засоби, антитромботичні засоби, протипаркінсонічні препарати, психолептичні засоби, ангіопротектори, блокатори β-адренорецепторів тощо. Маркетинговий аналіз визначених груп лікарських засобів проводився за наступними показниками: правовий (реєстрація в Україні), економічний (виробничий: країна, фірма), фармацевтичний (види лікарських форм, склад діючих речовин, спосіб застосування); фармакотерапевтичний (АТС-класифікація). Аналіз вітчизняного фармацевтичного ринку показав, що лікарські засоби для лікування травм голови нараховують 1034 препаратів, які виробляються в 39 країнах світу. Було встановлено, що українські виробники здатні забезпечити необхідний рівень надання медикаментозної допомоги при лікуванні черепно-мозкової травми і виробляють 549 найменувань препаратів, що складає майже 53% від загального асортименту медикаментів. Перше місце серед українських фірм з виробництва лікарських засобів для лікування травм головного мозку посідає ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», друге – ТОВ «Юрія-Фарм», третє – ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я». Іноземні виробники постачають 485 препаратів (47%). Лідерами є Індія, Німеччина та Словенія, які посідають перше, друге і третє місця в імпорті лікарських засобів відповідно.

Dottorato di ricerca in Biotecnologia degli alimenti ; Epidemiological studies strongly suggest that omega-3 fatty acids plays a significant role in the prevention of many chronic diseases, such as cardiovascular disease, inflammation, hyperlipidemia, and cancer. Omega-3 polyunsaturated fatty acids are considered essential because they cannot be synthesized in the human body and must be obtained through diet. However, although a ratio of omega-6/omega-3 fatty acids of about 4-1:1 is regarded as optimal for the prevention of different pathologies, Western diets often contain a ratio of 10-25:1, indicating a considerable omega-3 fatty acids deficiency. In light of this issue, in this PhD thesis it was considered the seeds of Salvia hispanica L. (common name chia), one of the best plant sources of omega-3 fatty acids, as raw material from which start to create a functional food. Indeed, chia seeds contain between 25% and 40% fats and up to 68% omega-3 alpha-linolenic acid (ALA). They also contain 20% of omega-6 linoleic acid, thus providing a good balance between the two essential fatty acids. ALA is able to improve the pathological condition in model animals like Spontaneously Hypertensive Rats (SHRs), by decreasing the systolic blood pressure and the Angiotensin Converting Enzyme (ACE) activity and expression, but also increasing the vasodilators level. Chia seeds are considered a novel food ingredient in the European Union, and for this reason there is a restriction on the amount of use, initially of 5% (EFSA, 2009), now raised to 10% after the last 2013 revision (EU, 2013). This restriction is probably due to the lack of scientific analysis related to their in vivo effects in humans, considering that omega-3 fatty acids, for their chemical nature, such as the presence of unsaturations, are more prone to lipid peroxidation, especially in oxidized pathological subjects. According to the above considerations this work reports the main obtained results from the following activities and objectives. First step was the investigation of the in vivo effects following the long-term administration of chia seeds in oxidized pathological animal models. With the aim to formulate a functional food useful not only to maintain the health status of healthy people, but also to people with different pathologies, 5% of chia flour was administered for 5 weeks to SHRs, being the high blood pressure condition the major cause of worldwide death as reported from the latest report of the World Health Organization. At the end of the experimental period, parameters for antioxidant, inflammatory and hypertensive status were analysed. After that, the formulation and study of a functional food containing chia seeds and common/tartary buckwheat were performed. Considering that the in vivo study had shown the necessity to increase the antioxidant capacity of chia seed-diet in order to avoid the in vivo oxidation increase after chia seed administration, for their high antioxidant activity common buckwheat (Fagopyrum esculentum Moench) and tartary buckwheat (Fagopyrum tataricum Gaertn.) were chosen as ingredients to combine with chia seeds in the functional food recipe. The results obtained in this study indicated that bread made with chia and tartary buckwheat flour was more acceptable in many nutritional aspects compared to the control (common wheat bread); it contained a higher amount of protein (20%), insoluble dietary fibres (74%), ash (51%), and alphalinolenic acid (67.4%). Moreover, this bread possessed lower energy (14%) and carbohydrate contents (24%) compared to the control. Tartary buckwheat also improved the total antioxidant capacity of the bread (about 75%) and provided a considerable amount of flavonoids, which are healthy non-nutritional compounds. Overall, the combination of chia flour with tartary buckwheat flour allowed the creation of bread that might be useful for the following people categories: hypertensive, diabetics, patients with micro- and macro-inflammatory disease, but also to maintain the health status of healthy people by increasing the dietary omega-3 and antioxidant intake. In addition, both chia flour and tartary buckwheat flour contain no gluten and can be consumed by patients with celiac disease, thus making a first step in formulating foods suitable for celiacs and at the same time with high nutritional value to avoid cardiovascular disease risk associated with current gluten-free diet. ; Studi epidemiologici suggeriscono fortemente che gli acidi grassi omega-3 esercitano un ruolo significativo nella prevenzione di diverse patologie croniche come le malattie cardiovascolari, l'infiammazione, l'iperlipidemia ed il cancro. Gli acidi grassi omega-3 sono considerati essenziali perché non possono essere sintetizzati dal corpo umano e quindi devono essere assunti con la dieta. Tuttavia, sebbene il rapporto di acidi grassi omega-6/omega-3 considerato ottimale nella prevenzione di differenti patologie sia di 4-1:1, le diete occidentali spesso contengono un rapporto di 10-25:1, indicando una considerevole carenza di acidi grassi omega-3. Alla luce di tale problematica in questa tesi di dottorato sono stati studiati i semi di Salvia hispanica L. (nome comune: chia) una delle migliori fonti vegetali di acidi grassi omega-3, come materia prima per creare un alimento funzionale. Infatti, i semi di chia contengono tra il 25-40% di grassi di cui fino al 68% è rappresentato dall'acido grasso omega-3 acido alfa-linolenico (ALA). L'ALA è in grado di migliorare le condizioni patologiche di modelli animali come i ratti spontaneamente ipertesi, SHR, diminuendo la pressione sanguigna sistolica e diminuendo l'attività e l'espressione dell'enzima ACE (enzima che attiva l'Angiotensina, potente vasocostrittore), ma anche aumentando il livello di alcuni vasodilatatori. I semi di chia sono considerati un nuovo alimento nell'Unione Europea, e per questa ragione vi è una limitazione nella quantità di utilizzo, inizialmente del 5% (EFSA, 2009), ora innalzata al 10% a seguito dell'ultima revisione del 2013 (EU, 2013). Questa restrizione è probabilmente dovuta alla mancanza di analisi scientifiche relative al suo effetto in vivo nell'uomo, considerando che gli acidi grassi omega-3, per la loro natura chimica, come la presenza di insaturazioni, sono più inclini a fenomeni di perossidazione lipidica, soprattutto in soggetti patologici ossidati. Quindi, in accordo con le considerazioni fatte sopra, questo lavoro riporta i risultati principali ottenuti dai seguenti obiettivi e dalle seguenti attività. Il primo passo è stato quello di analizzare gli effetti in vivo a seguito di una somministrazione di semi di chia a lungo termine in modelli animali patologici ossidati. Con lo scopo di formulare un alimento funzionale utile non solo a mantenere lo stato di salute di persone sane, ma anche utile a persone con differenti patologie, il 5% di farina di chia è stata somministrata per 5 settimane a ratti SHR spontaneamente ipertesi, considerando che l'alta pressione sanguigna la prima causa di morte nel mondo, come evidenziato nell'ultimo report dell'Organizzazione Mondiale della Sanità. Al termine del periodo sperimentale sono stati analizzati i parametri dello stato ossidativo, infiammatorio e pressorio. La seconda fase di questo lavoro ha previsto la formulazione e lo studio di un alimento funzionale contenente semi di chia e grano saraceno comune e tartarico. Considerando che la prima fase ha evidenziato la necessità di aumentare la capacità antiossidante al fine di evitare l'aumento dell'ossidazione in vivo a seguito dell'ingestione di semi di chia, il grano saraceno comune (Fagopyrum esculentum Moench) ed il grano saraceno tartarico (Fagopyrum tataricum Gaertn.) sono stati scelti come ingredienti da combinare con i semi di chia nella ricetta dell'alimento funzionale, per la loro alta attività antiossidante. I risultati ottenuti in questo studio indicano che il pane costituito da farina di chia e grano saraceno tartarico è migliore in diverse caratteristiche nutrizionali rispetto al controllo (pane bianco comune). Infatti questo contiene un quantitativo maggiore di proteine (20%), di fibre dietetiche insolubili (74%), di ceneri (51%), e di acido alfalinolenico (67,4%). Inoltre questo pane possiede un contenuto energetico minore (14%) e un contenuto di carboidrati minore (24%) rispetto al controllo. Il grano saraceno tartarico inoltre migliora la capacità antiossidante totale del pane (di circa il 75%) e fornisce un quantitativo considerevole di flavonoidi, composti non-nutrizionali salutari. Complessivamente la combinazione della farina di chia con la farina di grano saraceno tartarico permette la formulazione di un pane che potrebbe essere utile per diverse categorie di persone: ipertesi, diabetici, pazienti con malattie causate dalla micro e macro-infiammazione, ma anche per mantenere lo stato di salute di persone sane aumentando l'assunzione degli acidi grassi omega-3 e degli antiossidanti. Inoltre sia la farina di chia che la farina di grano saraceno tartarico non contengono glutine e possono quindi essere consumati dai celiaci, facendo così un primo passo nel formulare alimenti adatti a questi individui e allo stesso tempo con un alto valore nutrizionale così da evitare il rischio cardiovascolare associato con l'attuale dieta priva di glutine.

Background. According to domestic scientists, 75% of combat veterans diagnosed with symptoms that can diagnose mental and behavioral disorders because of alcohol consumption. Almost 100 thousand patients with alcohol dependence registered at the narcological dispensaries annually in Ukraine. The aim of the study was to study the pharmaceutical provision of addiction syndrome because of alcohol use (F10.2) with the definition of the parameters of the control regime among participants in combat operations. Materials and methods. In order to achieve this goal, existing international and domestic legislative, normative and legal, methodological documents; scientific sources; instructions for medical use of medicines; Internet-resources that processed using normative legal, documentary, forensic, pharmaceutical, comparative and graphical methods of analysis were used. Results. The consistency of the pharmacotherapy principles of alcohol addiction syndrome (F10.2) at the international and national levels was clarified by comparative analysis of the clinical and pharmacological groups of medicines in the following regulatory documents: Drugs used in alcohol dependence EBM Guidelines 8.9.2017 (Latest changes 8.9. 2017 Kaarlo Simojoki); the Order of the Ministry of Healthcare of Ukraine No. 681 dated September 21, 2009 "On Approval of Clinical Protocols for the Provision of Medical Aid in the Specialty "Narcology"; the Order of the Ministry of Healthcare of Ukraine No. 868 dated May 10, 2018 "On approval of the tenth issue of the State Form of Medicines and ensuring their availability"; the Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 333 dated September 25, 2009 "Some issues of state regulation of prices for medicines and medical products", which approved the National List of Basic Medicines. Conclusions. The pharmaceutical provision for addiction syndrome because of alcohol consumption (F10.2) studied with determination of the parameters of the control regime among the participants of the military operations. Analyzed the rubricification of code F10.2 "Addiction syndrome due to alcohol use" for ICD-10 numbering 11 items. Systematized the clinical and pharmacological groups of medicinal products used for the pharmaceutical provision of addiction syndrome due to the use of alcohol among participants of military operations. Based on the analysis of the regulatory framework, determined that in the clinical protocols of the provision of medical care in the specialty "Narcology" all studied clinical and pharmacological groups of medicines for the pharmacotherapy of addiction syndrome due to alcohol use were included; in the State Form of Medicine there are no sensitizing drugs; in the National List of Essential Medicines there are no 4 clinical and pharmacological groups: psychoanalyptics (antidepressants), sensitizing drugs, peripheral vasodilators, derivatives of g-aminobutyric acid (sodium oxybutyrate), parameters of the control regimen of drugs for pharmacotherapy of addiction syndrome due to alcohol use Participants in military operations. Noted that the special regime of control has according to the classification and legal group 3 psychotropic drugs (diazepam, sodium oxibiturate and phenobarbital), which should be located in healthcare institutions on the subject and quantitative accounting. Proved in the comparative aspect, the features of licensing of studied medicinal products in medical and pharmacy establishments of healthcare. Regarding the legal status of the investigational medicinal products, taking into account the parameters of their control regime, they will increase the level of their legal, informational and physical accessibility for doctors, pharmacists and patients, and also proper organization of circulation procedure of such drugs on the stages of the appointment, discharge, storage, accounting, quality control and delivery in accordance with the current legislation of Ukraine. ; Актуальность. По данным отечественных ученых, у 75% ветеранов боевых действий отмечаются симптомы, которые позволяют диагностировать психические и поведенческие расстройства вследствие употребления алкоголя. В Украине ежегодно почти 100 тысяч пациентов с алкогольной зависимостью становятся на учет в наркологические диспансеры. Цель исследования: Изучить фармацевтическое обеспечение синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя (F 10.2) с определением параметров режима контроля среди участников боевых действий. Материалы и методы. Для достижения поставленной цели были использованы действующие международные и отечественные законодательные, нормативно-правовые и инструктивно-методические документы; научные источники; инструкции по применению лекарственных средств; Internet-ресурсы, которые были обработаны с применением нормативно-правового, документального, судебно-фармацевтического, сравнительного и графического методов анализа. Результаты. Согласованность принципов фармакотерапии синдрома зависимости от алкоголя (F 10.2) на международном и национальном уровнях определялась путем сравнительного анализа клинико-фармакологических групп лекарственных средств в таких нормативно-правовых документах: Drugs used in alcohol dependence EBM Guidelines 8.9.2017 (Latest change 8.9. 2017 Kaarlo Simojoki); приказ МЗ Украины № 681 от 21.09.2009 г. «Об утверждении клинических протоколов оказания медицинской помощи по специальности "Наркология"»; приказ МЗ Украины № 868 от 10.05.2018 г. «Об утверждении десятого выпуска Государственного формуляра лекарственных средств и обеспечения его доступности»; Постановление КМ Украины № 333 от 25.09.2009 г. «Некоторые вопросы государственного регулирования цен на лекарственные средства и изделия медицинского назначения», которым утвержден Национальный перечень основных лекарственных средств. Выводы. Изучено фармацевтическое обеспечение синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя (F 10.2) с определением параметров режима контроля среди участников боевых действий. Проанализирована рубрификация кода F10.2 «Синдром зависимости вследствие употребления алкоголя» согласно МКБ-10, которая насчитывает 11 позиций. Систематизированы клинико-фармакологические группы лекарственных средств, которые используются для фармацевтического обеспечения синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя среди участников боевых действий. На основании анализа нормативной базы определено, что в клиническом протоколе оказания медицинской помощи по специальности «Наркология» включены все исследуемые клинико-фармакологические группы лекарственных средств для фармакотерапии синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя; в Государственном формуляре лекарственных средств отсутствуют сенсибилизирующие лекарственные средства; в Национальном перечне основных лекарственных средств отсутствуют 4 клинико-фармакологические группы: психоаналептики (антидепрессанты); сенсибилизирующие лекарственные средства; периферические вазодилататоры, производные g-аминомасляной кислоты (натрия оксибутират). Установлены параметры режима контроля лекарственных средств для фармакотерапии синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя среди участников боевых действий. Указано, что специальный режим контроля имеют по классификационно-правовой группе 3 психотропные лекарственные средства (диазепам, натрия оксибутират и фенобарбитал), которые должны находиться в учреждениях здравоохранения на предметно-количественном учете. В сравнительном аспекте обоснованы особенности лицензирования оборота лекарственных средств в медицинских и аптечных учреждениях. Внедрение в деятельность учреждений здравоохранения данных относительно правового статуса лекарственных средств с учетом параметров их режима контроля обеспечит повышение уровня их правовой, информационной и физической доступности для врачей, провизоров и пациентов, а также надлежащую организацию порядка обращения таких лекарственных средств на этапах назначения, выписки, хранения, учета, контроля качества и отпуска в соответствии с требованиями действующего законодательства Украины. ; Актуальність. За даними вітчизняних вчених, у 75% ветеранів бойових дій відзначаються симптоми, які дозволяють діагностувати психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. В Україні щороку майже 100 тисяч пацієнтів з алкогольною залежністю поступають на облік у наркологічні диспансери. Мета дослідження: вивчити фармацевтичне забезпечення синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю (F 10.2) з визначенням параметрів режиму контролю серед учасників бойових дій. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети було використано чинні міжнародні та вітчизняні законодавчі, нормативно-правові та інструктивно-методичні документи; наукові джерела; інструкції для медичного застосування лікарських засобів; Internet-ресурси, які було оброблено із застосуванням нормативно-правового, документального, судово-фармацевтичного, порівняльного та графічного методів аналізу. Результати. Узгодженість принципів фармакотерапії синдрому залежності від алкоголю (F 10.2) на міжнародному і національному рівнях з'ясовувалася шляхом порівняльного аналізу клініко-фармакологічних груп лікарських засобів у таких нормативно-правових документах: Drugs used in alcohol dependence EBM Guidelines 8.9.2017 (Latest change 8.9.2017 Kaarlo Simojoki); наказ МОЗ України № 681 від 21.09.2009 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціальності "Наркологія"»; наказ МОЗ України № 868 від 10.05.2018 р. «Про затвердження десятого випуску Державного формуляра лікарських засобів та забезпечення його доступності»; Постанова КМ України № 333 від 25.09.2009 р. «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», якою затверджено Національний перелік основних лікарських засобів. Висновки. Вивчено фармацевтичне забезпечення синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю (F 10.2) з визначенням параметрів режиму контролю серед учасників бойових дій. Проаналізовано рубрифікацію коду F10.2 «Синдром залежності внаслідок вживання алкоголю» за МКХ-10, що налічує 11 позицій. Систематизовано клініко-фармакологічні групи лікарських засобів, що використовуються для фармацевтичного забезпечення синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю серед учасників бойових дій. На підставі аналізу нормативної бази визначено, що в клінічному протоколі надання медичної допомоги зі спеціальності «Наркологія» включено всі досліджувані клініко-фармакологічні групи лікарських засобів для фармакотерапії синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю; у Державному формулярі лікарських засобів відсутні сенсибілізуючі лікарські засоби; у Національному переліку основних лікарських засобів відсутні 4 клініко-фармакологічні групи: психоаналептики (антидепресанти); сенсибілізуючі лікарські засоби; периферичні вазоділататори; похідні g-аміномасляної кислоти (натрію оксибутирату). Встановлено параметри режиму контролю лікарських засобів для фармакотерапії синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю серед учасників бойових дій. Зазначено, що спеціальний режим контролю мають за класифікаційно-правовою групою 3 психотропні лікарські засоби (діазепам, натрію оксибутират і фенобарбітал), які повинні бути в закладах охорони здоров'я на предметно-кількісному обліку. У порівняльному аспекті доведено особливості ліцензування обігу досліджуваних лікарських засобів у медичних та аптечних закладах охорони здоров'я. Висновки. Впровадження в діяльність закладів охорони здоров'я даних щодо правового статусу досліджуваних лікарських засобів з урахуванням параметрів їх режиму контролю забезпечить підвищення рівня їх правової, інформаційної та фізичної доступності для лікарів, провізорів і пацієнтів, а також належну організацію порядку обігу таких лікарських засобів на етапах призначення, виписування, зберігання, обліку, контролю якості та відпуску відповідно до вимог чинного законодавства України.

Актуальность. По данным отечественных ученых, у 75% ветеранов боевых действий отмечаются симптомы, которые позволяют диагностировать психические и поведенческие расстройства вследствие употребления алкоголя. В Украине ежегодно почти 100 тысяч пациентов с алкогольной зависимостью становятся на учет в наркологические диспансеры. Цель исследования: Изучить фармацевтическое обеспечение синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя (F 10.2) с определением параметров режима контроля среди участников боевых действий. Материалы и методы. Для достижения поставленной цели были использованы действующие международные и отечественные законодательные, нормативно-правовые и инструктивно-методические документы; научные источники; инструкции по применению лекарственных средств; Internet-ресурсы, которые были обработаны с применением нормативно-правового, документального, судебно-фармацевтического, сравнительного и графического методов анализа. Результаты. Согласованность принципов фармакотерапии синдрома зависимости от алкоголя (F 10.2) на международном и национальном уровнях определялась путем сравнительного анализа клинико-фармакологических групп лекарственных средств в таких нормативно-правовых документах: Drugs used in alcohol dependence EBM Guidelines 8.9.2017 (Latest change 8.9. 2017 Kaarlo Simojoki); приказ МЗ Украины № 681 от 21.09.2009 г. «Об утверждении клинических протоколов оказания медицинской помощи по специальности "Наркология"»; приказ МЗ Украины № 868 от 10.05.2018 г. «Об утверждении десятого выпуска Государственного формуляра лекарственных средств и обеспечения его доступности»; Постановление КМ Украины № 333 от 25.09.2009 г. «Некоторые вопросы государственного регулирования цен на лекарственные средства и изделия медицинского назначения», которым утвержден Национальный перечень основных лекарственных средств. Выводы. Изучено фармацевтическое обеспечение синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя (F 10.2) с определением параметров режима контроля среди участников боевых действий. Проанализирована рубрификация кода F10.2 «Синдром зависимости вследствие употребления алкоголя» согласно МКБ-10, которая насчитывает 11 позиций. Систематизированы клинико-фармакологические группы лекарственных средств, которые используются для фармацевтического обеспечения синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя среди участников боевых действий. На основании анализа нормативной базы определено, что в клиническом протоколе оказания медицинской помощи по специальности «Наркология» включены все исследуемые клинико-фармакологические группы лекарственных средств для фармакотерапии синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя; в Государственном формуляре лекарственных средств отсутствуют сенсибилизирующие лекарственные средства; в Национальном перечне основных лекарственных средств отсутствуют 4 клинико-фармакологические группы: психоаналептики (антидепрессанты); сенсибилизирующие лекарственные средства; периферические вазодилататоры, производные g-аминомасляной кислоты (натрия оксибутират). Установлены параметры режима контроля лекарственных средств для фармакотерапии синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя среди участников боевых действий. Указано, что специальный режим контроля имеют по классификационно-правовой группе 3 психотропные лекарственные средства (диазепам, натрия оксибутират и фенобарбитал), которые должны находиться в учреждениях здравоохранения на предметно-количественном учете. В сравнительном аспекте обоснованы особенности лицензирования оборота лекарственных средств в медицинских и аптечных учреждениях. Внедрение в деятельность учреждений здравоохранения данных относительно правового статуса лекарственных средств с учетом параметров их режима контроля обеспечит повышение уровня их правовой, информационной и физической доступности для врачей, провизоров и пациентов, а также надлежащую организацию порядка обращения таких лекарственных средств на этапах назначения, выписки, хранения, учета, контроля качества и отпуска в соответствии с требованиями действующего законодательства Украины. ; Актуальність. За даними вітчизняних вчених, у 75% ветеранів бойових дій відзначаються симптоми, які дозволяють діагностувати психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. В Україні щороку майже 100 тисяч пацієнтів з алкогольною залежністю поступають на облік у наркологічні диспансери. Мета дослідження: вивчити фармацевтичне забезпечення синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю (F 10.2) з визначенням параметрів режиму контролю серед учасників бойових дій. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети було використано чинні міжнародні та вітчизняні законодавчі, нормативно-правові та інструктивно-методичні документи; наукові джерела; інструкції для медичного застосування лікарських засобів; Internet-ресурси, які було оброблено із застосуванням нормативно-правового, документального, судово-фармацевтичного, порівняльного та графічного методів аналізу. Результати. Узгодженість принципів фармакотерапії синдрому залежності від алкоголю (F 10.2) на міжнародному і національному рівнях з'ясовувалася шляхом порівняльного аналізу клініко-фармакологічних груп лікарських засобів у таких нормативно-правових документах: Drugs used in alcohol dependence EBM Guidelines 8.9.2017 (Latest change 8.9.2017 Kaarlo Simojoki); наказ МОЗ України № 681 від 21.09.2009 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціальності "Наркологія"»; наказ МОЗ України № 868 від 10.05.2018 р. «Про затвердження десятого випуску Державного формуляра лікарських засобів та забезпечення його доступності»; Постанова КМ України № 333 від 25.09.2009 р. «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», якою затверджено Національний перелік основних лікарських засобів. Висновки. Вивчено фармацевтичне забезпечення синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю (F 10.2) з визначенням параметрів режиму контролю серед учасників бойових дій. Проаналізовано рубрифікацію коду F10.2 «Синдром залежності внаслідок вживання алкоголю» за МКХ-10, що налічує 11 позицій. Систематизовано клініко-фармакологічні групи лікарських засобів, що використовуються для фармацевтичного забезпечення синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю серед учасників бойових дій. На підставі аналізу нормативної бази визначено, що в клінічному протоколі надання медичної допомоги зі спеціальності «Наркологія» включено всі досліджувані клініко-фармакологічні групи лікарських засобів для фармакотерапії синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю; у Державному формулярі лікарських засобів відсутні сенсибілізуючі лікарські засоби; у Національному переліку основних лікарських засобів відсутні 4 клініко-фармакологічні групи: психоаналептики (антидепресанти); сенсибілізуючі лікарські засоби; периферичні вазоділататори; похідні g-аміномасляної кислоти (натрію оксибутирату). Встановлено параметри режиму контролю лікарських засобів для фармакотерапії синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю серед учасників бойових дій. Зазначено, що спеціальний режим контролю мають за класифікаційно-правовою групою 3 психотропні лікарські засоби (діазепам, натрію оксибутират і фенобарбітал), які повинні бути в закладах охорони здоров'я на предметно-кількісному обліку. У порівняльному аспекті доведено особливості ліцензування обігу досліджуваних лікарських засобів у медичних та аптечних закладах охорони здоров'я. Висновки. Впровадження в діяльність закладів охорони здоров'я даних щодо правового статусу досліджуваних лікарських засобів з урахуванням параметрів їх режиму контролю забезпечить підвищення рівня їх правової, інформаційної та фізичної доступності для лікарів, провізорів і пацієнтів, а також належну організацію порядку обігу таких лікарських засобів на етапах призначення, виписування, зберігання, обліку, контролю якості та відпуску відповідно до вимог чинного законодавства України. ; Background. According to domestic scientists, 75% of combat veterans diagnosed with symptoms that can diagnose mental and behavioral disorders because of alcohol consumption. Almost 100 thousand patients with alcohol dependence registered at the narcological dispensaries annually in Ukraine. The aim of the study was to study the pharmaceutical provision of addiction syndrome because of alcohol use (F10.2) with the definition of the parameters of the control regime among participants in combat operations. Materials and methods. In order to achieve this goal, existing international and domestic legislative, normative and legal, methodological documents; scientific sources; instructions for medical use of medicines; Internet-resources that processed using normative legal, documentary, forensic, pharmaceutical, comparative and graphical methods of analysis were used. Results. The consistency of the pharmacotherapy principles of alcohol addiction syndrome (F10.2) at the international and national levels was clarified by comparative analysis of the clinical and pharmacological groups of medicines in the following regulatory documents: Drugs used in alcohol dependence EBM Guidelines 8.9.2017 (Latest changes 8.9. 2017 Kaarlo Simojoki); the Order of the Ministry of Healthcare of Ukraine No. 681 dated September 21, 2009 "On Approval of Clinical Protocols for the Provision of Medical Aid in the Specialty "Narcology"; the Order of the Ministry of Healthcare of Ukraine No. 868 dated May 10, 2018 "On approval of the tenth issue of the State Form of Medicines and ensuring their availability"; the Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 333 dated September 25, 2009 "Some issues of state regulation of prices for medicines and medical products", which approved the National List of Basic Medicines. Conclusions. The pharmaceutical provision for addiction syndrome because of alcohol consumption (F10.2) studied with determination of the parameters of the control regime among the participants of the military operations. Analyzed the rubricification of code F10.2 "Addiction syndrome due to alcohol use" for ICD-10 numbering 11 items. Systematized the clinical and pharmacological groups of medicinal products used for the pharmaceutical provision of addiction syndrome due to the use of alcohol among participants of military operations. Based on the analysis of the regulatory framework, determined that in the clinical protocols of the provision of medical care in the specialty "Narcology" all studied clinical and pharmacological groups of medicines for the pharmacotherapy of addiction syndrome due to alcohol use were included; in the State Form of Medicine there are no sensitizing drugs; in the National List of Essential Medicines there are no 4 clinical and pharmacological groups: psychoanalyptics (antidepressants), sensitizing drugs, peripheral vasodilators, derivatives of g-aminobutyric acid (sodium oxybutyrate), parameters of the control regimen of drugs for pharmacotherapy of addiction syndrome due to alcohol use Participants in military operations. Noted that the special regime of control has according to the classification and legal group 3 psychotropic drugs (diazepam, sodium oxibiturate and phenobarbital), which should be located in healthcare institutions on the subject and quantitative accounting. Proved in the comparative aspect, the features of licensing of studied medicinal products in medical and pharmacy establishments of healthcare. Regarding the legal status of the investigational medicinal products, taking into account the parameters of their control regime, they will increase the level of their legal, informational and physical accessibility for doctors, pharmacists and patients, and also proper organization of circulation procedure of such drugs on the stages of the appointment, discharge, storage, accounting, quality control and delivery in accordance with the current legislation of Ukraine.