Suchergebnisse

In this article, the authors attempt to study the role and place of public (municipal) private partnership in the modern organizational and economic mechanism for the development of social infrastructure in Russian territorial entities (primarily, rural municipalities). The article uses the results of systematization of the survey of the heads of the Russian Federation's constituent entities conducted in 2020 with the support of the State Duma Committee on regional policy and problems of the North and Far East.

The object of research is the processes of formation and development of municipal-private partnership (MPP) in the system of communal lending in Ukraine. One of the most problematic places of the object of study is the lack of a unified definition of MPP in the scientific economic literature and current legislation. In the course of the study, general scientific and special methods are used, namely: abstract-logical to generalize the theoretical foundations of the emergence and development of MPP; analysis, synthesis, logical generalization to substantiate the prerequisites for development, the subject-objective characteristics of MPP, the means of increasing the effectiveness of such a partnership. Systematization of the conceptual and categorical apparatus with respect to the definition of the MPP essence allows to conclude that there is no single definition in the scientific literature. The author has provided his own MPP interpretation as a tool to ensure the development of long-term mutually beneficial cooperation of local governments with business structures and the public. With the help of MPP, a policy of regional and municipal socio-economic development is being implemented, and infrastructure and other projects that are socially important for the development of territorial units are co-financed.A systematic analysis of the problems of the development of small private entrepreneurship in Ukraine allowed to justify the direction of their elimination. The obtained results allow to determine the specific features of the MPP and its distinctive features from the state-private partnership (SPP). It is established that attracting private investors requires the development of an appropriate regulatory framework, restoring confidence in the instruments of local loans and the activities of local governments. To do this, it is necessary to ensure the openness and transparency of the MPP implementation projects by creating online platforms through which private investors can receive the necessary information. The construction of the scheme of the constituent elements of the MPP functioning allows to establish the subject-object composition, to determine the prerequisites for the development of such a partnership and its effectiveness. Thanks to this, it is possible to obtain a budgetary, social, environmental effect at the level of administrative-territorial units and the development of a system of communal lending in Ukraine. ; Объектом исследования являются процессы становления и развития муниципально-частного партнерства (МЧП) в системе коммунального кредитования Украины. Одним из самых проблемных мест объекта исследования является отсутствие единого определения МЧП в научной экономической литературе и действующих законодательных актах.Систематизация понятийно-категориального аппарата относительно определения сущности такого партнерства позволила предоставить собственную трактовку автором МЧП как инструмента обеспечения развития длительного взаимовыгодного сотрудничества органов местного самоуправления с бизнес-структурами и населением. Построение схемы составляющих элементов функционирования МЧП позволила установить субъектно-объектный состав, обосновать предпосылки развития такого партнерства.Определены проблемы развития МЧП, основными из которых являются:отсутствие нормативно-правовой базы регулирования отношений между субъектами МЧП;наличие рисков при софинансировании проектов МЧП и отсутствие надежной системы их страхования;неразвитость системы защиты прав частных инвесторов;низкий уровень осведомленности частного сектора о возможности участия в реализации инфраструктурных проектов на местах.Обоснованы направления их устранения и описаны способы повышения эффективности МЧП. С помощью МЧП реализуется политика регионального и муниципального социально-экономического развития, софинансируются инфраструктурные и другие общественно значимые для развития территориальных единиц проекты.Полученные результаты позволили определить специфические особенности МЧП и его отличительные черты от государственно-частного партнерства (ГЧП). Установлено, что привлечение частных инвесторов требует разработки соответствующей нормативно-законодательной базы, восстановление доверия к инструментам местного займа и деятельности органов местного самоуправления. Для этого необходимо обеспечить открытость и прозрачность реализации проектов МПП, создав онлайн-платформы, при помощи которых частные инвесторы могут получать необходимую информацию. Благодаря этому обеспечивается возможность получения бюджетного, социального, экологического эффекта на уровне административно-территориальных единиц и развития системы коммунального кредитования в Украине. ; Об'єктом дослідження є процеси становлення та розвитку муніципально-приватного партнерства (МПП) в системі комунального кредитування України. Одним з найбільш проблемних місць об'єкту дослідження є відсутність єдиного визначення МПП в науковій економічний літературі та діючих законодавчих актах.Систематизація понятійно-категоріального апарату стосовно визначення сутності такого партнерства дала змогу надати власне трактування автором МПП як інструменту забезпечення розвитку тривалого взаємовигідного співробітництва органів місцевого самоврядування з бізнес-структурами та населенням. Побудова схеми складових елементів функціонування МПП дала змогу встановити суб'єктно-об'єктний склад, обґрунтувати передумови розвитку такого партнерства.Визначено проблеми розвитку МПП, основними серед яких є:відсутність законодавчо-нормативної бази регулювання відносин між суб'єктами МПП;наявність ризиків при співфінансуванні проектів МПП і відсутність надійної системи їх страхування;нерозвиненість системи захисту прав приватних інвесторів;низький рівень поінформованості приватного сектору про можливості участі в реалізації інфраструктурних проектів на місцях.Обґрунтовано напрямки їх усунення та описано засоби підвищення ефективності МПП. За допомогою МПП реалізується політика регіонального і муніципального соціально-економічного розвитку, співфінансуються інфраструктурні та інші суспільно значимі для розвитку територіальних одиниць проекти.Отримані результати дали змогу визначити специфічні особливості МПП та його відмінні риси від державно-приватного партнерства (ДПП). Встановлено, що залучення приватних інвесторів потребує розробки відповідної нормативно-законодавчої бази, відновлення довіри до інструментів місцевої позики та діяльності органів місцевого самоврядування. Для цього необхідно забезпечити відкритість і прозорість реалізації проектів МПП, створивши онлайн-платформи, за допомогою яких приватні інвестори можуть отримувати необхідну інформацію. Завдяки цьому забезпечується можливість отримання бюджетного, соціального, екологічного ефекту на рівні адміністративно-територіальних одиниць та розвитку системи комунального кредитування в Україні.

The object of research is the processes of formation and development of municipal-private partnership (MPP) in the system of communal lending in Ukraine. One of the most problematic places of the object of study is the lack of a unified definition of MPP in the scientific economic literature and current legislation. In the course of the study, general scientific and special methods are used, namely: abstract-logical to generalize the theoretical foundations of the emergence and development of MPP; analysis, synthesis, logical generalization to substantiate the prerequisites for development, the subject-objective characteristics of MPP, the means of increasing the effectiveness of such a partnership. Systematization of the conceptual and categorical apparatus with respect to the definition of the MPP essence allows to conclude that there is no single definition in the scientific literature. The author has provided his own MPP interpretation as a tool to ensure the development of long-term mutually beneficial cooperation of local governments with business structures and the public. With the help of MPP, a policy of regional and municipal socio-economic development is being implemented, and infrastructure and other projects that are socially important for the development of territorial units are co-financed.A systematic analysis of the problems of the development of small private entrepreneurship in Ukraine allowed to justify the direction of their elimination. The obtained results allow to determine the specific features of the MPP and its distinctive features from the state-private partnership (SPP). It is established that attracting private investors requires the development of an appropriate regulatory framework, restoring confidence in the instruments of local loans and the activities of local governments. To do this, it is necessary to ensure the openness and transparency of the MPP implementation projects by creating online platforms through which private investors can receive the necessary information. The construction of the scheme of the constituent elements of the MPP functioning allows to establish the subject-object composition, to determine the prerequisites for the development of such a partnership and its effectiveness. Thanks to this, it is possible to obtain a budgetary, social, environmental effect at the level of administrative-territorial units and the development of a system of communal lending in Ukraine. ; Объектом исследования являются процессы становления и развития муниципально-частного партнерства (МЧП) в системе коммунального кредитования Украины. Одним из самых проблемных мест объекта исследования является отсутствие единого определения МЧП в научной экономической литературе и действующих законодательных актах.Систематизация понятийно-категориального аппарата относительно определения сущности такого партнерства позволила предоставить собственную трактовку автором МЧП как инструмента обеспечения развития длительного взаимовыгодного сотрудничества органов местного самоуправления с бизнес-структурами и населением. Построение схемы составляющих элементов функционирования МЧП позволила установить субъектно-объектный состав, обосновать предпосылки развития такого партнерства.Определены проблемы развития МЧП, основными из которых являются:отсутствие нормативно-правовой базы регулирования отношений между субъектами МЧП;наличие рисков при софинансировании проектов МЧП и отсутствие надежной системы их страхования;неразвитость системы защиты прав частных инвесторов;низкий уровень осведомленности частного сектора о возможности участия в реализации инфраструктурных проектов на местах.Обоснованы направления их устранения и описаны способы повышения эффективности МЧП. С помощью МЧП реализуется политика регионального и муниципального социально-экономического развития, софинансируются инфраструктурные и другие общественно значимые для развития территориальных единиц проекты.Полученные результаты позволили определить специфические особенности МЧП и его отличительные черты от государственно-частного партнерства (ГЧП). Установлено, что привлечение частных инвесторов требует разработки соответствующей нормативно-законодательной базы, восстановление доверия к инструментам местного займа и деятельности органов местного самоуправления. Для этого необходимо обеспечить открытость и прозрачность реализации проектов МПП, создав онлайн-платформы, при помощи которых частные инвесторы могут получать необходимую информацию. Благодаря этому обеспечивается возможность получения бюджетного, социального, экологического эффекта на уровне административно-территориальных единиц и развития системы коммунального кредитования в Украине. ; Об'єктом дослідження є процеси становлення та розвитку муніципально-приватного партнерства (МПП) в системі комунального кредитування України. Одним з найбільш проблемних місць об'єкту дослідження є відсутність єдиного визначення МПП в науковій економічний літературі та діючих законодавчих актах.Систематизація понятійно-категоріального апарату стосовно визначення сутності такого партнерства дала змогу надати власне трактування автором МПП як інструменту забезпечення розвитку тривалого взаємовигідного співробітництва органів місцевого самоврядування з бізнес-структурами та населенням. Побудова схеми складових елементів функціонування МПП дала змогу встановити суб'єктно-об'єктний склад, обґрунтувати передумови розвитку такого партнерства.Визначено проблеми розвитку МПП, основними серед яких є:відсутність законодавчо-нормативної бази регулювання відносин між суб'єктами МПП;наявність ризиків при співфінансуванні проектів МПП і відсутність надійної системи їх страхування;нерозвиненість системи захисту прав приватних інвесторів;низький рівень поінформованості приватного сектору про можливості участі в реалізації інфраструктурних проектів на місцях.Обґрунтовано напрямки їх усунення та описано засоби підвищення ефективності МПП. За допомогою МПП реалізується політика регіонального і муніципального соціально-економічного розвитку, співфінансуються інфраструктурні та інші суспільно значимі для розвитку територіальних одиниць проекти.Отримані результати дали змогу визначити специфічні особливості МПП та його відмінні риси від державно-приватного партнерства (ДПП). Встановлено, що залучення приватних інвесторів потребує розробки відповідної нормативно-законодавчої бази, відновлення довіри до інструментів місцевої позики та діяльності органів місцевого самоврядування. Для цього необхідно забезпечити відкритість і прозорість реалізації проектів МПП, створивши онлайн-платформи, за допомогою яких приватні інвестори можуть отримувати необхідну інформацію. Завдяки цьому забезпечується можливість отримання бюджетного, соціального, екологічного ефекту на рівні адміністративно-територіальних одиниць та розвитку системи комунального кредитування в Україні.

Municipal governments and staff are seeking to implement public-private partnerships (PPPs) to help meet their infrastructure development needs. This framework is modular, comprising a guidance note, 20 topic guidance on key issues, and a collection of project summaries that highlight innovative approaches to municipal PPP around the world.

The emergence of this form of partnership between the private sector and the state to support business, including services, dictated by the fact that the state does not always has a sufficient amount of available funds and workforce necessary for the implementation of infrastructure development projects, including small business support infrastructure. Therefore, the use of tools interaction between private business and the state of the development of infrastructural spheres of support of small business becomes more appropriate. At the same time, this trend is not enough studied by modern scholars, which causes the relevance of this study. This article aims to study the essence of the public-private partnership, its legal basis in the Russian Federation, the assessment of the level of development of the public-private partnerships in the regions. To investigate this issue theoretical and empirical research methods, techniques and economic-statistical factor analysis, economic and mathematical modeling, expert evaluation were used. In contrast to existing studies, the authors prove the necessity of the use of public-private institutions and municipal-private partnership in the development of small business support infrastructure in the regions. For this the authors developed a model of using public-private institutions and municipal-private partnerships for infrastructure development of small business support with the release of the stages of development and implementation of public-private project. © 2016 Rudenko et al.

The overall responsibility for waste management in Phnom Penh Capital (PPC) has rested with the municipal authorities and contracted waste collection companies. Providing waste collection services is a major challenge for Phnom Penh due to the increasing waste volume and the deficiency of the system under public&ndash ; private partnership. In response to continuing population growth and urbanization, sustainable management is necessary. This study reviewed the details of the processes and examined the performance of the private sector and local government authorities (LGAs). The study used sustainability assessment, according to a success and efficiency factor method. This assessment method was developed to support solid waste management in developing countries. Multiple sustainability domains were evaluated: institutional, legislative, technical, environmental and health aspects as well as social, economic, financial and critical aspects. The results indicate that the long-term contract design attempts for partnership may actually result in a worsening of the situation by facilitating new ways of concentration, inefficiency and political interest. The limited institutional capacity of the public sectors is a consequence of the inefficient decentralization of municipal solid waste management (MSWM) policies. Public&ndash ; private partnerships can be neither effective nor sustainable if LGAs and CINTRI co. Ltd. waste collection company do not build proper incentives into their management of the two sectors. Revisiting the legal framework, establishing a facilitating agency that will assist in the design and the nurturing of partnerships, competitive tendering, and transparency and financial accountability are essential elements for PPP on the provision of waste services in PPC.

"Public Private Partnership (PPP) ist kein spezifisches Instrument, keine klar definierte Strategie, sondern ein Sammelbegriff für die unterschiedlichsten Formen der - Zusammenarbeit von öffentlichen und privaten, in der Regel kapitalkräftigen Akteuren. Öffentlich-private Partnerschaften sind auch nichts Neues; neu ist jedoch ihre deutliche quantitative Zunahme seit den 80er Jahren. Verschiedene Ursachen habe hierzu beigetragen: ein allgemeiner wirtschaftlicher Strukturwandel, der städtebaulichen und infrastrukturellen Modernisierungsdruck erzeugte, ein sich verschärfenden, nationale Grenzen überschreitender interkommunaler Wettbewerb und Kompetenz- und Kapazitätsprobleme auf seiten vieler Kommunalverwaltungen knappe kommunale Haushaltsmittel und ein genereller, verstärkt auf die Einbeziehung privater Akteure setzender Umbau- und Transformationsprozeß kommunaler Verwaltungen. PPPs gibt es in den unterschiedlichsten kommunalen Aufgabenbereichen. Potentiell können sie überall dort vorkommen, wo keine gesetzlichen Hinderungsgründe gegen eine (Teil-)Privatisierung sprechen. In welchen Aufgabenfeldern, bei welchen Vorhaben und in welchen räumlichen Lagen es jedoch tatsächlich zu partnerschaftlichen Aktivitäten kommt, hängt davon ab, ob diese für den privaten Partner auch profitabel sind. So standen in der zweiten Hälfte der 80er Jahre vorwiegend komplexe und oft auch spektakuläre Projekte des Städtebaus bei Partnerschaftsvorhaben im Vordergrund, heute sind es hingegen vor allem rentierliche Einrichtungen der kommunalen Ver- und Entsorgungsinfrastruktur sowie ganz 'normale' städtebauliche Vorhaben und Erschließungsmaßnahmen. In formaler Hinsicht reichen PPPs von der informellen Kooperation lokaler Führungskräfte über eine auf den unterschiedlichsten vertraglichen Vereinbarungen basierende Zusammenarbeit öffentlicher und privater Akteure bis zum Zusammenschluß dieser Akteure in gemischt wirtschaftlichen Gesellschaften. Öffentlich-private Partnerschaften werden auch in Zukunft eine maßgebliche Rolle spielen. Entwicklungsrichtung und Aktionsschwerpunkte stehen zwar noch nicht eindeutig fest; im Sinne einer besseren Berücksichtigung und Realisierung öffentlicher. Ziele und Interessen erscheint es jedoch in jedem Falle ratsam, daß kommunale Akteure künftig die Kooperation mit dem Privatsektor qualifizierter und informierter aufnehmen, als dies vielfach bisher der Fall war." (Autorenreferat)

Der Begriff "Public Private Partnership" (PPP) verdankt seinen Aufstieg in erster Linie den Privatisierungs- und Deregulierungstrends unter Ronald Reagan in den USA und unter Margaret Thatcher in Großbritannien. PPP wird zwar von der Privatisierungsdebatte getragen, lässt sich aber nicht ausschließlich als Element neoliberaler Politik verorten. Als Instrument wird es in erster Linie auf der regionalen und lokalen Ebene eingesetzt. In der Bundesrepublik tragen die wachsenden Haushaltsdefizite und die eingeschränkte Handlungsfähigkeit öffentlicher Institutionen in hohem Maße dazu bei, dass PPP als alternative Organisationsform populärer wird. Außerdem betrachten viele Kommunen solche Organisationsformen als adäquate Instrumente, um in einer wachsenden Standortkonkurrenz Projekte schneller und effizienter umsetzen zu können. Im vorliegenden Beitrag werden zunächst die Unterschiede von PPP zum Sponsoring und zum Subsidiaritätsprinzip herausgestellt. Im Anschluss daran werden die Effizienzvorteile durch PPPs beschrieben, Handlungsfelder und Beispiele aus der Verwaltungspraxis aufgezeigt sowie Entwicklungsperspektiven und -probleme diskutiert. (ICI2)