Suchergebnisse

Metadata only record ; Projects promoting community-based management of natural resources frequently encourage local smallholders to share flora, fauna, or land forms with state agencies and/or private companies. Ideals of common property and moral economy have inspired this agenda and helped spread it globally. In Southern Africa, however, the general model of shared landscapes has collided with a bitter history of white colonization and land grabbing. This article recounts the rise and fall of one CAMPFIRE (Communal Areas Management Programme for Indigenous Resources) project in Eastern Zimbabwe. There, cadastral politics-struggles over bounding and control of land-overwhelmed negotiations for joint management and eco-tourism. Across the border, in Mozambique, community-based management has engaged with cadastral politics in a more fruitful fashion. In the midst of latter-day Afrikaner colonization, this project mapped smallholder's claims to land. Thus, the Zimbabwean project ignored territorial conflict and ultimately succumbed to it. The Mozambican project jumped into the fray, with some success. On past or current settler frontiers, community-based management may learn from this lesson: dispense with an ideology of sharing and join the rough-and -tumble of cadastral politics.

Україна стоїть на черговому етапі завершення земельної реформи. Попри це, з прийняттям незалежності в країні ще досі залишається безліч невирішених та дискусійних земельних, екологічних, водних, містобудівних питань, які потребують додаткового втручання з боку держави. Не завершеність земельної реформи, а саме деяких її важливих питань, одним із яких є формування землекористування в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг міст створює негативне екологічне середовище. А також соціальну напругу життєдіяльності населення, особливо для міського землекористування. Оскільки, той факт, що забудова у межах водоохоронних зон, прибережних захисних смугах міст продовжується, не зважаючи на законодавчу заборону. Крім того, обмеження у використанні земель та інших природних ресурсів, що перебувають на цій території, також не сформовані. Тобто, просторове їх розміщення має величезний вплив не тільки на екологічні, земельні та водні відносини, а й загалом на економічні, соціальні та правові (гарантування прав). В результаті дослідження було використано дані із публічної кадастрової карти Державної служби України з питань геодезії, картографування та кадастру та витяг із схеми планувальних обмежень Генерального плану м. Київ. Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативно-правові акти України щодо регулювання земле-, водо- та природокористування, наукові праці світових і вітчизняних учених, матеріали науково-практичних конференцій. В результаті авторами було встановлено особливість формування землекористування в межах водоохоронних зон та прибережних захисних та берегових смуг міста Києва. Суть землекористування в межах таких зон (смуг) полягає у тому, що воно як екосистема об'єднує декілька земельних ділянок різного цільового призначення та функціонального використання. Крім того, міське землекористування в межах водоохоронних зон, прибережних захисних та берегових смуг, крім екологічних, правових, соціальних, земельних відносин включає і економічні й водні відносини, що є немало важливим аспектом при ефективному регулюванні такого землекористування. Саме зазначеним обумовлений вибір дослідити особливості формування міського землекористування в межах водоохоронних зон та прибережних захисних і берегових смуг. Для того, щоб забезпечити через землевпорядно-правове врегулювання міського землекористування в межах зон (смуг) для підвищення ефективності його капіталізації та екологізації.Ключові слова: міськеземлекористування, водні об'єкти, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, берегові смуги, власність на землю ; Annotation. Ukraine is at the next stage in completing land reform. Despite that, country gained independence, and still there are many unresolved and controversial land, environmental, water, urban development issues requiring additional state intervention. Incompleteness of land reform, in particularly some of the most important issues, one of which is the formation of land use within the water protection zones and coastal protection zones of cities, creates a negative ecological environment. And likewise, social tension in vital activity of population, especially for urban land use. In despite of the legislative ban, the construction within the water protection zones, coastal protection zones of cities continues. In addition, restrictions on the use of land and other natural resources located in this territory are also not formed. That is, their spatial placement has a huge impact not only on environmental, land and water relations, but also on economic, social and legal (rights guarantee).As a result of the study, was used data from the public cadastral map of the State Service of Ukraine for geodesy, cartography and cadastre, and an extract from the planning restrictions scheme of the General Plan of Kyiv. The information base for the study was the legislative and regulatory acts of Ukraine regarding the regulation of land, water and nature management, scientific works of world and domestic scientists, materials of scientific and practical conferences.As a result, the authors established formation features of land use within the water protection zones and coastal protection and coastal stripes of the city of Kiev. The essence of land use within such zones (strips) consist in the fact, that is as an ecosystem, combines several steeds of different purpose and functional use. In addition, urban land use within water protection zones, coastal protection zones and coastal strips, except environmental, legal, social, land relations, includes economic and water relations, which appears to be an important aspects in the effective regulation of such land use. Due to that, the choice was made to study formation features of urban land use within water protection zones and coastal protection and coastal strips. In order to ensure through land management and legal regulation of urban land use within the zones (strips) to increase the efficiency of its capitalization and greening.Keywords: urban land use, water bodies, water protection zones, coastal protection strips, coastal strips, land ownership.

A system for inventorying and monitoring forests and tree plantings is indispensable for a proper management of this perennial vegetation. In the mid 1990s, the Government of Uzbekistan (GoU) launched various nationwide tree growing programs. Owing to limited funds and lack of a suitable methodology, the Main Forestry Department (MFD) has not been able to conduct a reliable and comprehensive forest inventory since 1991. On the other hand, photogrammetry combined with GIS-based tools has shown its value and accuracy for assisting in forest inventories worldwide. Given that aerial photographs 1:20,000 are taken in the leafless season every five years by the Land and Geodesy Cadastre Center of Uzbekistan for actualizing topographic maps, the intention of this study is (i) to examine to what extent these photographs can be used for the inventory of forests and tree plantations, and develop a standard methodology with photogrammetry for the MFD, and (ii) to map and perform a functional assessment of tree plantings and forests (e.g., the windbreak function of hedgerows or the spatial extent of tree plantations) and forests (the spatial extent and condition of natural floodplain forests ( tugai ) in the region of Khorezm in Uzbekistan. The selected study area in two transects (NS and WE) covers virtually all typical land uses and vegetation formations in an area comprising about 10% of the Khorezm region. An analytical stereo plotter and GIS-based tools were applied. The key results of interpretation and measurements of the aerial photographs are summarized as follows. First, detailed and accurate information on the extent of tree plantations and forests in developed thematic classes could be extracted. Also, windbreak design criteria, such as orientation to the prevailing winds, mean stand height, length (reaching the edges of the related field) and crown closure (as a proxy of porosity) could be determined. Second, species composition, vitality and age classes of tree plantations and forests, as well width (number of rows) of hedgerows/windbreaks could not be extracted with photogrammetry and would require field surveys. The inventory shows that most of the hedgerows in Khorezm did not meet principal windbreak design criteria and, consequently, are not effective for reducing soil erosion or improving microclimatic conditions. In particular, this is due to the small extent (<1.5%) in irrigated fields, low height (<5 m) and insufficient length (in ca. 50% of the hedgerows) of dominating single species such as white mulberry, willows and hybrid poplars, which were all concurrently used for production purposes. In contrast, orientation to the prevailing winds, crown closure, width and vitality were fair. The area of other tree plantations was ca. 1% of the agricultural land in Khorezm and was dominated by apple and apricot. The vitality of these plantations was satisfactory. Substantiated by the generally young age, it seems that the tree plantation programs of the GoU have been successful to a certain degree with respect to orchards, while hedgerows and wood plantations need to be extended. In this respect, photogrammetry would allow the GoU to closely monitor the implementation dynamics of the programs. Finally, the findings indicate a low forest cover (<1%) in Khorezm and reduction by 60% of the tugai forests in 1990-2003, of which ca. 40% could be reversed into forests. With the applied methodology, the MFD should be able to develop better site-specific recommendations for protecting and improving the tugai forest ecosystem. ; Photogrammetrische Techniken zur funktionellen Beurteilung von Baum- und Waldressourcen in Khorezm, Usbekistan Für ein sachgerechtes Management von Wäldern und Baumpflanzungen ist ein System zu deren Inventur und Monitoring essentiell. Mitte der 90er Jahre führte die usbekische Regierung (GoU) verschiedene landesweite Baumpflanzungsprogramme ein. Aufgrund limitierter Mittel sowie fehlender geeigneter Methoden konnte die oberste Forstbehörde (MFD) aber seit 1991 keine verlässliche und umfassende Forstinventur durchführen. Photogrammetrische Methoden kombiniert mit Werkzeugen Geografischer Informationssysteme (GIS) haben ihren Wert und Genauigkeit zur Unterstützung von Forstinventuren weltweit bewiesen. Das Land- und Geodäsie-Katasterzentrum Usbekistans erstellt alle fünf Jahre in der unbelaubten Saison Luftbilder im Maßstab 1:20.000, um die topografischen Karten zur aktualisieren. Das Ziel dieser Arbeit ist daher (i) zu untersuchen, inwieweit diese Luftbilder zur Inventur von Forst- und Baumpflanzungen verwendet werden können und gleichzeitig eine photogrammetrische Standardmethode für das MFD zu entwickeln; (ii) eine Kartierung und funktionelle Beurteilung der Baumpflanzungen (z.B. die Windschutzfunktion der Heckenpflanzungen oder die räumliche Ausdehnung der Pflanzungen) und Wälder (die räumliche Ausdehnung und der Zustand des natürlichen Auenwalds tugai ) in Khorezm, Usbekistan, durchzuführen. Das Untersuchungsgebiet liegt innerhalb von zwei Transekten (NS und WO) und deckt nahezu alle typischen Landnutzungsarten und Vegetationsformen und ca. 10% der Fläche Khorezms ab. Ein analytischer Stereoplotter sowie GIS-basierte Werkzeuge wurden angewendet. Die wichtigsten Resultate können wie folgt zusammengefasst werden: Erstens wurden detaillierte Informationen über die Ausdehnung der Baumpflanzungen und Wälder in Form von thematischen Klassen gewonnen. Kriterien zur Anlage von Windschutzpflanzungen (WSP) wie die Orientierung zur vorherrschenden Windrichtung, die mittlere Bestandshöhe, die Gehölzlänge und der Kronenschluss konnten festgelegt werden. Zweitens: Daten über die Artenzusammensetzung, die Vitalität und die Altersklassen der Baumpflanzungen und Wälder sowie die Anzahl der Reihen der WSP konnten nicht mit photogrammetrischen Methoden erhoben werden; hier ist Feldforschung notwendig. Die Inventur hat gezeigt, dass die meisten Heckenpflanzungen die prinzipiellen Kriterien zur Anlage einer WSP nicht erfüllen und somit auch nicht zur Reduzierung von Bodenerosion oder zur Verbesserung des Mikroklimas beitragen. Dies liegt an dem niedrigen Anteil von WSP auf bewässerten Feldern (<1,5%) sowie an der geringen Höhe (<5 m) und Gehölzlänge (ca. 50% der Fälle) der dominierenden Arten. Die Orientierung zur vorherrschenden Windrichtung, der Kronenschluss, die Breite und die Vitalität waren hingegen ausreichend. Die Fläche anderer Baumplantagen in Khorezm beträgt weniger als 1% und wird von Apfel und Aprikose mit zufriedenstellender Vitalität dominiert. Für die relativ jungen Obstplantagen scheint das Baumpflanzungsprogramm der GoU recht erfolgreich zu sein, bedarf jedoch der Erweiterung bei den Hecken- und Baumpflanzungen. Die Anwendung von Photogrammetrie würde der GoU erlauben, die Dynamik der Umsetzung ihres Programms zu überwachen. Abschließend zeigen die Ergebnisse eine Reduzierung der tugai um 60% zwischen 1990-2003, wovon 40% wieder in Wälder umgewandelt werden könnten. Mit den vorgestellten Methoden könnte die MFD bessere standortspezifische Empfehlungen zum Schutz und zur Verbesserung des Ökosystems tugai entwickeln.

The Colombian Amazon is an ecosystem of great importance due to its great natural wealth -fauna, flora, water supply, and ancestral culture-, making it an area that counts with special care by the State. It includes the departments of Amazonas, Caquetá, Cauca, Cauca, Guainía, Guaviare, Meta, a part of northwestern Nariño, Putumayo, and Vichada. The purpose of this research is to evaluate the changes that have been taking place in the forest cover of the Colombian Amazon due to legal mining activities related to the extraction of metals, non-metals, construction materials, and other materials that the area provides, during the period 2002-2014, using the Geographic Information Systems (GIS) technology. The cartographic information was obtained from government entities such as the Colombian Environmental Information System (SIAC by its abbreviation in Spanish) and the Amazonian Institute of Scientific Research (Sinchi). The data was then processed using georeferencing and attribute analysis tools. This information was cross-checked with data available in the National Mining Registry, where the current status and extraction history of each of the mining titles granted between 2002 and 2014 were also verified. Finally, we organized and carried out an analysis of results with statistical tools that made it possible to determine the areas with the greatest change in forest cover, as well as the most-mined material in the area under study, and its relationship with the Amazonian population ring. ; La Amazonía colombiana es un ecosistema de gran importancia debido a la gran riqueza natural que posee — fauna, flora, oferta hídrica y cultura ancestral—, lo que la convierte en una zona de especial cuidado por parte del Estado. Comprende los departamentos del Amazonas, Caquetá, Cauca, Guainía, Guaviare, Meta, una parte del noroccidente de Nariño, Putumayo y Vichada. El propósito de este trabajo de investigación es evaluar los cambios en la cobertura de bosque en la Amazonía colombiana por actividades mineras legales relacionadas con la extracción de metales, no metales, materiales de construcción y demás concesibles, en el periodo 2002-2014, mediante tecnología SIG —sistemas de información geográfica—. La información cartográfica fue obtenida de entidades gubernamentales como el Sistema de Información Ambiental de Colombia (SIAC) y el Instituto Amazónico de Investigaciones Científicas (Sinchi). Luego se procesaron los datos mediante herramientas de georreferenciación y análisis de atributos. Esta información se cotejó con datos disponibles en el catastro minero, en el cual se verificó el estado actual y el historial de extracción de cada uno de los títulos mineros otorgados entre el 2002 y el 2014. Finalmente, la organización y el análisis de los resultados obtenidos se realizó con herramientas estadísticas que permitieron determinar las zonas con mayor cambio de cobertura de bosque, además de determinar el material de mayor extracción en la zona de estudio y su relación con el anillo poblacional amazónico. ; L'Amazonie colombienne est un écosystème de grande importance de part sa richesse naturelle - faune, flore, eau douce et culture ancestrale -, ce qui en fait une zone d'attention particulière des organismes de l'État. Cette région comprend les départements d'Amazonas, Caquetá, Cauca, Guainía, Guaviare, Meta, une partie nord-ouest de Nariño, Putumayo et Vichada. Le but de cette étude est d'évaluer les changements du couvert forestier de l'Amazonie colombienne dus aux activités minières légales d'extraction de métaux, non-métaux, matériaux de construction et autres concessions sur la période 2002-2014, au travers de la technologie SIG - Systèmes d'information géographique. Les informations cartographiques ont été obtenues auprès d'entités gouvernementales comme le Système colombien d'information sur l'environnement (SIAC) et l'Institut amazonien de recherche scientifique (Sinchi). Les données ont ensuite été traitées à l'aide d'outils de géoréférencement et d'analyse de données. Ces informations ont été comparées aux données disponibles dans le cadastre minier et ont permis de vérifier l'état actuel et historique des extractions pour chaque titre minier octroyé entre 2002 et 2014. Enfin, l'organisation et l'analyse des résultats obtenus ont été réalisées á l'aide d'outils statistiques permettant de déterminer les zones de fort changement de couvert forestier et leur relation avec les zones de peuplement de l'axe amazonien ; A Amazônia colombiana é um ecossistema de grande importância devido às grandes riquezas naturais que possui —fauna, flora, abastecimento de água e cultura ancestral—, o que a torna uma área de cuidado especial do Estado. Inclui os departamentos de Amazonas, Caquetá, Cauca, Guainía, Guaviare, Meta, parte do noroeste de Nariño, Putumayo e Vichada. O objetivo deste trabalho de pesquisa é avaliar as mudanças na cobertura florestal na Amazônia colombiana devido às atividades de mineração legal relacionadas à extração de metais, não metais, materiais de construção e outras concessões, no período de 2002-2014, por meio da tecnologia SIG - Sistemas de Informação Geográfica. As informações cartográficas foram obtidas junto a entidades governamentais como o Sistema de Informação Ambiental da Colômbia (SIAC) e o Instituto Amazônico de Pesquisas Científicas (do espanhol Sinchi). Os dados foram então processados usando ferramentas de georreferenciamento e análise de atributos. Essas informações foram comparadas com os dados disponíveis no cadastro mineiro, onde se verificou o estado atual e histórico de extração de cada um dos títulos mineiros concedidos entre 2002 e 2014. Finalmente, a organização e análise dos resultados obtidos foram realizados com ferramentas estatísticas que permitiram determinar as áreas com maior alteração na cobertura florestal, além de determinar o material de maior extração na área de estudo e sua relação com o anel populacional amazônico.