Suchergebnisse

У сучасних умовах кліматична повістка є однією з ключових на міжнародній арені, оскільки кліматичні загрози вже мають характер «масової зброї», яка знищує не лише традиційні галузі національної економіки, передусім сільське господарство, але і населення, що змушує країни до розробки та реалізації політики зваженого відношення до ресурсів. Ключовою концепцією у розрізі забезпечення сталого розвитку є біоекономіка. Недостатність теоретичного підґрунтя та багатовекторність біоекономіки, а також необхідність її розвитку в Україні в контексті євроінтеграційного напрямку обумовлюють актуальність досліджень у цій сфері.
Метою статті є визначення сучасних проблем, які стоять перед вітчизняними підприємствами у процесі впровадження біотехнологій, а також організаційно-економічного механізму їх підтримки в контексті реалізації державного стратегічного управління розвитком біоекономіки в Україні.
Наукова новизна полягає у наданні рекомендацій щодо державного управління розвитком біоекономіки в Україні з урахуванням прогресивного світового досвіду.
Висновки. Біоекономіка – це новітня концепція організації людської діяльності, заснована на ощадливому ставленні до ресурсів з метою забезпечення сталого розвитку суспільства. Вітчизняні підприємства стикаються з певними проблемами, які обмежують можливості впровадження ними біотехнологій, мінімізувати негативний вплив яких можливо шляхом реалізації ефективної державної регуляторної політики. Задля розвитку біоекономіки в Україні має бути розроблена комплексна державна політика на стратегічному (формулювання стратегічних орієнтирів), нормативно-правовому (розробка відповідної нормативно-правової бази з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій), інструментальному (реалізація комплексу економічних методів, способів прямого та опосередкованого впливу, а також організаційно-правових методів). Саме такий системний підхід до розвитку біоекономіки сприятиме ефективній реалізації цієї концепції в Україні.