Suchergebnisse

The features of modern interstate trade disputes and their subject-object characteristics are investigated. The emphasis is placed on the domination and identification of protectionist policies in the process of implementing the policy of protecting national markets for goods, services, intellectual property objects from foreign competition, and forms of manifestation of non-protectionist actions are defined. Quantitative and qualitative assessment of WTO trade disputes has been carried out; in particular, the basic tools of the most active Member States as a plaintiff and defendant are analyzed. It was determined that the most conflicts occurred between the US and the EU, the US and China, between China and the EU. Methods and instruments for introducing trade conflicts between the above-mentioned countries are systematized, including direct and covert protectionism, imposing their own standards, abuse of WTO anti-dumping measures, export restrictions, and abuse of phytosanitary standards. The main determinants of the most violent 21st century trade conflict between the United States and China regarding the import of steel and aluminum into the United States are analyzed. The causes of the confrontation, the chronological sequence of actions of the governments of the countries are studied, the possible results of the conflict are analyzed. It has been concluded that the effects of trade disputes are likely to cause a deterioration in the well-being of people around the world. ; Исследованы особенности современных межгосударственных торговых споров и их субъектно-объектную характеристику. Акцентировано внимание на доминировании и выявлении политики протекционизма в процессе реализации политики защиты национальных рынков товаров, услуг, объектов интеллектуальной собственности от иностранной конкуренции и определены формы проявления непротекционистських действий. Осуществлено количественную и качественную оценку торговых споров стран в рамках ВТО; в частности проанализированы основные инструменты активных странучастниц в качестве истца и ответчика. Определено, что больше всего конфликтов состоялось между США и ЕС, США и Китаем, между Китаем и ЕС. Систематизированы методы и инструменты ввода торговых конфликтов между вышеуказанными странами, среди которых прямой и скрытый протекционизм, навязывание собственных стандартов, злоупотребление разрешенными ВТО антидемпинговых средствами, ограничение экспорта, злоупотребление фитосанитарными нормами. Проанализированы основные детерминанты громкого торгового конфликта XXI века - между США и Китаем, по ввозу стали и алюминия в Соединенные Штаты Америки. Изучены причины возникновения конфронтации, хронологическая последовательность действий правительств стран, Проанализированы возможные результаты конфликта. Сделаны выводы, что последствия торговых споров имеют большую вероятность вызвать ухудшение уровня благосостояния людей по всему миру. ; Досліджено особливості сучасних міждержавних торговельних суперечок та їх суб'єктно-об'єктну характеристику. Акцентовано увагу на домінуванні й виявленні політики протекціонізму у процесі реалізації політики захисту національних ринків товарів, послуг, об'єктів інтелектуальної власності від іноземної конкуренції та визначено форми прояву непротекціоністських дій. Здійснено кількісну та якісну оцінку торговельних суперечок країн в рамках СОТ; зокрема проаналізовано основні інструменти найактивніших країн-учасниць в якості позивача та відповідача. Визначено, що найбільше конфліктів відбулось між США та ЄС, США та Китаєм, між Китаєм та ЄС. Систематизовано методи й інструменти введення торговельних конфліктів між вищевказаними країнами, серед яких прямий та прихований протекціонізм, нав'язування власних стандартів, зловживання дозволеними СОТ антидемпінговими засобами, обмеження експорту, зловживання фітосанітарними нормами. Проаналізовано основні детермінанти найгучнішого торговельного конфлікту ХХІ століття – між США та Китаєм, щодо ввезення сталю та алюмінію в Сполучені Штати. Вивчено причини виникнення конфронтації, хронологічна послідовність дій урядів країн, аналізовано можливі результати конфлікту. Зроблені висновки, що наслідки торговельних суперечок мають велику ймовірність спричинити погіршення рівня добробуту людей по всьому світу.