Нарис історії Придніпровської залізниці (1920 – 1940 рр.) ; Outline of the history of the Dnieper railroad (1920 - 1940 years)
У статті підкреслено значення залізничного транспорту для економічного, соціального та культурного розвитку регіону. Вивчено головні проблеми розбудови Придніпровської залізниці у міжвоєнний період. До таких слід віднести неспроможність повною мірою забезпечити перевезення усіх промислових вантажів і велику аварійність через поганий стан колійного господарства, застарілість і несправність паровозів і вагонів, слабкість матеріальнотехнічної бази та нестачу кваліфікованих кадрів.Розглянуто заходи радянської влади спрямовані на оптимізацію роботи залізниці. Від 1935 року активізувався процес її реконструювання, було частково оновлено паровозний і вагонний парки, механізовано ряд вантажнорозвантажувальних робіт, розширено залізничні вузли, збудовано нові мости, сортувальні станції, паровозні депо і вагоноремонтні пункти, прокладено кілометри колій. Вдалося покращити основні показники роботи залізниці.В статті виокремлено методи, які застосовувалися комуністичною партією і урядом задля пришвидшення і підвищення якості роботи залізничників: моральне стимулювання, розгортання соціалістичного змагання передовиків і новаторів, схвалення стахановськокривоносівського руху, а також матеріальне заохочення працівників, підвищення заробітної плати, преміювання кращих трудових колективів. За матеріалами газети «Стальная магістраль» авторами статті зафіксовано наявність таких недоліків у роботі залізниці, як порушення графіка руху потягів, невиконання плану вантажних робіт, несправність вагонів, низька якість ремонтних робіт, чисельність аварій тощо. Також на підставі газетних публікацій зроблено висновок про незадовільне соціальнопобутове становище працівників залізниці, погані умови життя, недостатність і поганий санітарний стан гуртожитків і їдалень. ; У статті підкреслено значення залізничного транспорту для економічного, соціального та культурного розвитку регіону. Вивчено головні проблеми розбудови Придніпровської залізниці у міжвоєнний період. До таких слід віднести неспроможність повною мірою забезпечити перевезення усіх промислових вантажів і велику аварійність через поганий стан колійного господарства, застарілість і несправність паровозів і вагонів, слабкість матеріальнотехнічної бази та нестачу кваліфікованих кадрів.Розглянуто заходи радянської влади спрямовані на оптимізацію роботи залізниці. Від 1935 року активізувався процес її реконструювання, було частково оновлено паровозний і вагонний парки, механізовано ряд вантажнорозвантажувальних робіт, розширено залізничні вузли, збудовано нові мости, сортувальні станції, паровозні депо і вагоноремонтні пункти, прокладено кілометри колій. Вдалося покращити основні показники роботи залізниці.В статті виокремлено методи, які застосовувалися комуністичною партією і урядом задля пришвидшення і підвищення якості роботи залізничників: моральне стимулювання, розгортання соціалістичного змагання передовиків і новаторів, схвалення стахановськокривоносівського руху, а також матеріальне заохочення працівників, підвищення заробітної плати, преміювання кращих трудових колективів. За матеріалами газети «Стальная магістраль» авторами статті зафіксовано наявність таких недоліків у роботі залізниці, як порушення графіка руху потягів, невиконання плану вантажних робіт, несправність вагонів, низька якість ремонтних робіт, чисельність аварій тощо. Також на підставі газетних публікацій зроблено висновок про незадовільне соціальнопобутове становище працівників залізниці, погані умови життя, недостатність і поганий санітарний стан гуртожитків і їдалень. ; In article the meaning of railway transport for economic, social and cultural development of the region has been emphasized. There have been studied the main problems of building of Prydniprovsk railway during the interwar period, among them are impossibility to procure transportation of all industrial cargos to the full extent and high damage rate caused by bad condition of rail unit, old age and failure of steam trains and carriages, weakness of material and technical resources and insufficiency of qualified staff.Core measures of soviet government directed to optimization of railway operation have been examined. Since 1935 process of its reconstruction has been activated, steam and carriage stocks have been renewed partially, range of loadingunloading operations has been mechanized, railway junctions have been extended, new bridges, terminal stations, locomotive depots and carrepair yards have been built, numerous kilometers have been railed. All aforementioned helped to improve key performance indicators of the railway.In article methods to have been used by communist party and government in order to force and increase quality of railway employees' work have been shown, namely moral incentives, socialist competitions of best employees and innovators, encourage of the Stakhanov and Krivonos movement and also material incentives of employees, raise in wages, bonus awards for the best labor collectives.Based on materials of «Steel Trunk» newspaper authors of the article have revealed the following nonconformance in railway operation: breach of train schedule, nonfulfillment of loading plan, carriage failure, low quality of repair operations, numerous accidents etc.In addition the conclusion of unsatisfactory social conditions of railway employees, their bad living conditions, insufficiency and bad sanitary condition of dormitories and canteens has been made based on newspaper publication.