Suchergebnisse

Based on the analysis of the impact of quantitative easing policies on the global economy, there was concluded that the world's largest central banks and widespread debt stimulation have created the model of economic growth. This model was based on the productivity growth. The lack of productivity growth in the developed world, the active integration of developing countries (first of all China and India) in the global economy have completely changed the directions of global financial flows and caused fundamental geopolitical changes.Striving to confront the cyclical nature of the economy, government regulators transform the global economy into a «zombie economy». There are unprofitable companies and banks, which operate on cheap money from central banks and government bailouts. The monetization of fiscal policy transforms the risks from governments to central banks and destroys their independence.We concluded that the strategy of tackling the global economy through cheap credit is doomed to failure because governments do not solve the problems of real economy, productivity increase, management of public and corporate debt, stagflation, unemployment, and increase in income differentiation.Nowadays, in the context of COVID-19 pandemic, central banks use the new and forgotten old tools to expand economic activity (so-called QE and «Not QE»). These tools provide the necessary stimulus only in the short-term period, but in the long term period it will inevitably lead to serious disparities, undermine the market mechanism, increase the administrative influence and lead the global economy to a choice between depression, unemployment, hyperinflation or systemic collapse.We believe that the global coronavirus pandemic stimulates the scientific debate on rethinking monetary policy goals and instruments, as the use of various «non-standard tools» has repeatedly proven ineffective in combating crises and it has helped only to create new global imbalances and crises. ; Деятельность крупнейших мировых центральных банков последних десятилетий нарушила модель экономического роста, основанную на росте производительности труда. Стремясь бороться с цикличностью экономики, государственные органы превратили глобальную экономику в «зомбиэкономику», где убыточные банки и компании функционируют на дешевых деньгах от центральных банков и спасательных программах правительств. Пришли к выводу, что решение проблем глобальной экономики путем монетизации долга обречено на поражение, поскольку не решаются вопросы реальной экономики, а только создаться новые глобальные диспропорции и кризисы.Считаем, что мировая пандемия коронавируса стимулирует научную дискуссию по переосмыслению целей и инструментов монетарной политики, поскольку использование разного рода «нестандартных инструментов» приведет к серьезным диспропорциям, подорвет рыночный механизм, усилит административное влияние и поставит глобальную экономику перед выбором между депрессией, гиперинфляцией или системным крахом. ; На основі аналізу впливу політики кількісного пом'якшення на глобальну економіку прийшли до висновку, що найбільші світові центральні банки і масштабне стимулювання боргів порушили модель економічного зростання, яка була заснована на зростанні продуктивності праці. Відсутність зростання продуктивності праці в розвинених країнах світу, активна інтеграція країн, що розвиваються (перш за все Китаю та Індії), у глобальну економіку кардинально змінили напрями глобальних фінансових потоків і викликали фундаментальні геополітичні зрушення.Прагнучи боротись із циклічністю економіки, державні регулятивні органи перетворюють глобальну економіку на «зомбіекономіку», де збиткові компанії та банки функціонують на дешевих грошах від центральних банків і рятувальних програмах урядів. Монетизації фіскальної політики трансформує ризики від урядів до центральних банків і знищує їхню незалежність.Прийшли до висновку, що стратегія розв'язання проблем глобальної економіки шляхом дешевих кредитів приречена на поразку, оскільки уряди не вирішують питання реальної економіки, збільшення продуктивності праці, управління державними i корпоративними боргами, стагфляції, безробіття та посилення диференціації доходів населення.Сьогодні в умовах пандемії COVID-19 центральні банки використовують нові та забуті старі інструменти із стимулювання економіки (так звані QE та «Not QE»), які лише в короткостроковому періоді забезпечують необхідний стимул, але в довгостроковому періоді незмінно призведуть до серйозних диспропорцій, підірвуть ринковий механізм, посилять адміністративний вплив i поставлять глобальну економіку перед вибором між депресією, безробіттям, гіперінфляцією або системним крахом.Вважаємо, що світова пандемія коронавірусу стимулює наукову дискусію щодо переосмислення цілей та інструментів монетарної політики, оскільки використання різного роду «нестандартних інструментів» уже неодноразово доводило свою неефективність у боротьбі з кризовими явищами і лише допомагало створювати нові глобальні диспропорції та кризи.

Based on the analysis of the impact of quantitative easing policies on the global economy, there was concluded that the world's largest central banks and widespread debt stimulation have created the model of economic growth. This model was based on the productivity growth. The lack of productivity growth in the developed world, the active integration of developing countries (first of all China and India) in the global economy have completely changed the directions of global financial flows and caused fundamental geopolitical changes.Striving to confront the cyclical nature of the economy, government regulators transform the global economy into a «zombie economy». There are unprofitable companies and banks, which operate on cheap money from central banks and government bailouts. The monetization of fiscal policy transforms the risks from governments to central banks and destroys their independence.We concluded that the strategy of tackling the global economy through cheap credit is doomed to failure because governments do not solve the problems of real economy, productivity increase, management of public and corporate debt, stagflation, unemployment, and increase in income differentiation.Nowadays, in the context of COVID-19 pandemic, central banks use the new and forgotten old tools to expand economic activity (so-called QE and «Not QE»). These tools provide the necessary stimulus only in the short-term period, but in the long term period it will inevitably lead to serious disparities, undermine the market mechanism, increase the administrative influence and lead the global economy to a choice between depression, unemployment, hyperinflation or systemic collapse.We believe that the global coronavirus pandemic stimulates the scientific debate on rethinking monetary policy goals and instruments, as the use of various «non-standard tools» has repeatedly proven ineffective in combating crises and it has helped only to create new global imbalances and crises. ; Деятельность крупнейших мировых центральных банков последних десятилетий нарушила модель экономического роста, основанную на росте производительности труда. Стремясь бороться с цикличностью экономики, государственные органы превратили глобальную экономику в «зомбиэкономику», где убыточные банки и компании функционируют на дешевых деньгах от центральных банков и спасательных программах правительств. Пришли к выводу, что решение проблем глобальной экономики путем монетизации долга обречено на поражение, поскольку не решаются вопросы реальной экономики, а только создаться новые глобальные диспропорции и кризисы.Считаем, что мировая пандемия коронавируса стимулирует научную дискуссию по переосмыслению целей и инструментов монетарной политики, поскольку использование разного рода «нестандартных инструментов» приведет к серьезным диспропорциям, подорвет рыночный механизм, усилит административное влияние и поставит глобальную экономику перед выбором между депрессией, гиперинфляцией или системным крахом. ; На основі аналізу впливу політики кількісного пом'якшення на глобальну економіку прийшли до висновку, що найбільші світові центральні банки і масштабне стимулювання боргів порушили модель економічного зростання, яка була заснована на зростанні продуктивності праці. Відсутність зростання продуктивності праці в розвинених країнах світу, активна інтеграція країн, що розвиваються (перш за все Китаю та Індії), у глобальну економіку кардинально змінили напрями глобальних фінансових потоків і викликали фундаментальні геополітичні зрушення.Прагнучи боротись із циклічністю економіки, державні регулятивні органи перетворюють глобальну економіку на «зомбіекономіку», де збиткові компанії та банки функціонують на дешевих грошах від центральних банків і рятувальних програмах урядів. Монетизації фіскальної політики трансформує ризики від урядів до центральних банків і знищує їхню незалежність.Прийшли до висновку, що стратегія розв'язання проблем глобальної економіки шляхом дешевих кредитів приречена на поразку, оскільки уряди не вирішують питання реальної економіки, збільшення продуктивності праці, управління державними i корпоративними боргами, стагфляції, безробіття та посилення диференціації доходів населення.Сьогодні в умовах пандемії COVID-19 центральні банки використовують нові та забуті старі інструменти із стимулювання економіки (так звані QE та «Not QE»), які лише в короткостроковому періоді забезпечують необхідний стимул, але в довгостроковому періоді незмінно призведуть до серйозних диспропорцій, підірвуть ринковий механізм, посилять адміністративний вплив i поставлять глобальну економіку перед вибором між депресією, безробіттям, гіперінфляцією або системним крахом.Вважаємо, що світова пандемія коронавірусу стимулює наукову дискусію щодо переосмислення цілей та інструментів монетарної політики, оскільки використання різного роду «нестандартних інструментів» уже неодноразово доводило свою неефективність у боротьбі з кризовими явищами і лише допомагало створювати нові глобальні диспропорції та кризи.

Based on our analysis of trends and threats associated with the use of financial technology, we conclude that its implementation increases the complexity of the institutional structure of the financial system. Certain institutional factors earlier regarded by scholars as anomalies that had either none or an insignificant effect on the development of the financial system are now emerging. These factors are becoming increasingly fundamental, and are in fact transforming the financial system. As the result, the established functional relations fail, while new institutions and new interdependences emerge, which leads to certain unforeseen destabilizing consequences. The spontaneity of the process of systemic transformation determines human behavior, that is why it is not always possible to clearly anticipate the outcomes of such transformation. Financial innovations are more difficult to regulate because there are no formal rules established for most of them, and they themselves are so novel that they fall outside the control of regulatory authorities. We believe that in order to prevent potentially adverse effects, it is necessary to strengthen the cooperation between government agencies and financial technology companies for the purpose of developing formal rules and procedures for ensuring the reliability and the security of the financial sector. It is important to work towards increasing the degree of trust and to establish a culture of innovation which would help the participants of financial markets adapt to the rapidly changing financial environment. ; На основі аналізу тенденцій та загроз впровадження фінансових технологій, прийшли до висновку, що впровадження фінтеху стає причиною ускладнення інституційної структури фінансової системи, в результаті цього перестають діяти усталені функціональні зв'язки та з'являються нові інститути та взаємозалежності, які приводять до непередбачуваних дестабілізуючих негативних наслідків.Фінансові інновації складніше регулювати, оскільки більшість з них не мають формальних правил та настільки інноваційні, що не підпадають під контроль регулюючих структур. Вважаємо, що для попередження негативних наслідків застосування фінтеха, потрібно працювати над збільшенням рівня довіри,посилювати співпрацю державних органів з фінтехом для розробки формальних правил та процедур для забезпечення надійності та безпеки фінансового сектора.

Based on our analysis of trends and threats associated with the use of financial technology, we conclude that its implementation increases the complexity of the institutional structure of the financial system. Certain institutional factors earlier regarded by scholars as anomalies that had either none or an insignificant effect on the development of the financial system are now emerging. These factors are becoming increasingly fundamental, and are in fact transforming the financial system. As the result, the established functional relations fail, while new institutions and new interdependences emerge, which leads to certain unforeseen destabilizing consequences.The spontaneity of the process of systemic transformation determines human behavior, that is why it is not always possible to clearly anticipate the outcomes of such transformation.Financial innovations are more difficult to regulate because there are no formal rules established for most of them, and they themselves are so novel that they fall outside the control of regulatory authorities. We believe that in order to prevent potentially adverse effects, it is necessary to strengthen the cooperation between government agencies and financial technology companies for the purpose of developing formal rules and procedures for ensuring the reliability and the security of the financial sector. It is important to work towards increasing the degree of trust and to establish a culture of innovation which would help the participants of financial markets adapt to the rapidly changing financial environment. ; На основе анализа тенденций и угроз использования финансовых технологий, пришли к выводу, что их применение становится причиной усложнения институциональной структуры финансовой системы, в результате этого перестают действовать привычные функциональные связи и появляются новые институты и взаимозависимости, приводящие к непредсказуемым дестабилизирующим негативным последствиям. Современные финансовые инновации сложнее регулировать, поскольку большинство из них не имеют формальных правил и настолько инновационные, что не подпадают под контроль регулирующих структур. Считаем, что для предупреждения негативных последствий применения финтеха, необходимо работать над увеличением уровня доверия, усиливать сотрудничество государственных органов с финтех-компаниями для разработки формальных правил и процедур, обеспечивающих надежность и безопасность финансового сектора ; На основі аналізу тенденцій та загроз впровадження фінансових технологій, прийшли до висновку, що впровадження фінтеху стає причиною ускладнення інституційної структури фінансової системи, в результаті цього перестають діяти усталені функціональні зв'язки та з'являються нові інститути та взаємозалежності, які приводять до непередбачуваних дестабілізуючих негативних наслідків.Фінансові інновації складніше регулювати, оскільки більшість з них не мають формальних правил та настільки інноваційні, що не підпадають під контроль регулюючих структур. Вважаємо, що для попередження негативних наслідків застосування фінтеха, потрібно працювати над збільшенням рівня довіри,посилювати співпрацю державних органів з фінтехом для розробки формальних правил та процедур для забезпечення надійності та безпеки фінансового сектора.