Suchergebnisse

In the context of Ukraine's integration into the European Union, the analysis of the impact of EU membership on the competitiveness of the member states is of particular importance. After the signing of the EU-Ukraine Association Agreement with domestic scientists, the potential impact of rapprochement on the PCB of Ukraine is actively explored. The authors analyse the competitiveness of the new EU members – three countries of Eastern Europe – after joining the union in order to form conclusions for Ukraine. The essence of the concepts of competitiveness of the country, national economy and the methodology of the World Economic Forum for its evaluation are studied. The results of the analysis of competitiveness of the countries of the European Union over the last decade are presented, which, in general, showed positive trends in their development, however, a significant gap between the south-eastern economies of the region and the northwest. On the basis of the Global Competitiveness Index (GCI), the absence of a sharp increase in the competitiveness of new member states after accession to the EU has been shown, with the general trend towards its growth in the three selected for the analysis of the countries of Eastern Europe joining the alliance of the latter – Bulgaria, Romania and Croatia – and analysed the reasons for the slow development of these countries and the non-fulfilment of the commitments made in the union, despite the active support of the EU. The research has showed that the factors that have the most negative impact on doing business in the analyzed countries and Ukraine such as corruption, government bureaucracy, tax regulation, etc. are similar and in fact are beyond the direct influence of the EU. The conclusion is that membership in the EU generally contributes to the development and enhancement of competitiveness of the countries. Although its support in the fight against corruption, reforming public administration is often ineffective because of the absence of inclusive institutions in the countries, the support of the alliance in the development of bottom-up in the future will create the foundation for inclusive development and enhancement of countries' competitiveness. ; Констатирована актуальность анализа влияния членства в ЕС на КСП стран-членов в условиях евроинтеграции Украины. Проанализирована сущность понятий "конкурентоспособность (КСП) страны, национальной экономики" и методику Всемирного экономического форума по его оценке. Приведены результаты анализа КСП стран Европейского союза за последнее десятилетие, которые показали в целом положительные тенденции их развития, однако существенный разрыв юго-восточных экономик региона от северо-западных. На основе Индекса глобальной КСП показано отсутствие резкого повышения КСП новых стран-членов после вступления в ЕС при общей тенденции к ее росту в трех выбранных для анализа странах Восточной Европы, которые присоединились к союзу последними, – Болгарии, Румынии и Хорватии, – и проанализированы причины медленного развития этих стран и невыполнения взятых при вступлении в союз обязательств, несмотря на активную поддержку ЕС. По результатам анализа установлено, что факторы, которые наиболее негативно влияют на ведение бизнеса в рассматриваемых странах и Украине (коррупция, правительственная бюрократия, налоговое регулирование и т.д.), – похожи и фактически находятся вне непосредственного влияния ЕС. Сформирован вывод, что членство в ЕС в целом способствует развитию и повышению КСП стран. И хотя его поддержка в борьбе с коррупцией, реформированием органов государственного правления является часто неэффективной из-за отсутствия в странах инклюзивных институтов, поддержка союза в осуществлении развития "снизу-вверх" в будущем создаст фундамент для инклюзивного развития и повышения КСП стран. ; Констатовано актуальність аналізування впливу членства в ЄС на КСП країн-членів в умовах євроінтеграції України. Проаналізовано сутність понять "конкурентоспроможність (КСП) країни, національної економіки" та методику Всесвітнього економічного форуму з її оцінювання. Наведено результати аналізування КСП країн Європейського союзу за останнє десятиліття, які засвідчили загалом позитивні тенденції їх розвитку, однак істотний розрив південно-східних економік регіону від північно-західних. На основі Індексу глобальної КСП показано відсутність різкого підвищення КСП нових країн-членів після вступу в ЄС при загальній тенденції до її зростання у трьох обраних для аналізу країнах Східної Європи, що приєднались до союзу останніми, – Болгарії, Румунії та Хорватії, – та проаналізовано причини повільного розвитку цих країн та невиконання взятих при вступі в союз зобов'язань, незважаючи на активну підтримку ЄС. За результатами аналізу з'ясовано, що чинники, які найбільш негативно впливають на ведення бізнесу в аналізованих країнах та Україні (корупція, урядова бюрократія, податкове регулювання тощо), – схожі й фактично перебувають поза безпосереднім впливом ЄС. Сформовано висновок, що членство в ЄС загалом сприяє розвитку та підвищенню КСП країн. І хоча його підтримка в боротьбі з корупцією, реформуванням органів державного правління є часто неефективною через відсутність у країнах інклюзивних інститутів, підтримка союзу у здійсненні розвитку "знизу-вгору" у майбутньому створить фундамент для інклюзивного розвитку та підвищення КСП країн.