Public service and politics in contemporary Ukraine: the stages of search for the model of interaction and delimitation ; Державна служба і політика в сучасній Україні: історія пошуку адекватної моделі взаємодії та розмежування
The author considers the approaches to the model of civil servants' participation in the political process. The author compares political documents and legal regulations for the period from the first half of the 90s of last century to the present: 1) the laws and regulations of the Verkhovna Rada of Ukraine, bill of People's Deputies, 2) decrees and message of the President of Ukraine, his official speeches and bills 3) Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine, the Program of Activity and government bills 4) Order of the National Agency of Ukraine on Civil Service, 5) political agreements of representatives of the Parliament and the Head of State.The author concludes that three main approaches were formed and fixed in the political and legal documents: depoliticization, political neutrality and political impartiality. For the first time the principle of depoliticization was mentioned in official documents from the beginning of the modern independent Ukrainian state. It means the prohibition for political parties to create its offices in government bodies and organizations. The principle of political neutrality was mentioned in «The Conception of Administrative Reform in Ukraine» (1996). It means the need to restrict some political rights and freedoms for civil servants, that interfere perform their professional duties. The principle of political impartiality mentioned in official documents in 2000. It means the need to restrict, above all, the right to freedom of speech and information for civil servants. ; У статті досліджується еволюція підходів до визначення моделі участі державних службовців у політичному процесі в офіційних документах сучасної української держави. Автором проаналізовані програмні та нормативноправові документи за період з першої половини 90х років ХХ століття до цього часу: 1) закони і постанови Верховної Ради України, законопроекти народних депутатів; 2) укази та послання Президента України, його офіційні промови і законодавчі ініціативи 3) постанови Кабінету Міністрів України, Програма діяльності уряду, урядові законопроекти; 4) накази Національного агентства України з питань державної служби; 5) політичні угоди, які були підписані представниками політичних фракцій парламенту та главою держави.На думку автора, сформувались та на набули закріплення у політичних та правових документах три основних підходи: 1) департизація; 2) політична нейтральність; 3) політична неупередженість. Принцип департизації згадується в офіційних документах з початку існування сучасної незалежної української держави і означає вимогу заборонити створювати осередки політичних партій в державних органах і установах. Принцип політичної нейтральності уперше згадується в «Концепції адміністративної реформи України» (1996) і означає вимогу обмежити політичні права державних службовців, реалізація яких заважає виконанню їх професійних обов'язків. Принцип політичної неупередженості згадується в офіційних документах з 2000 року і означає вимогу обмеження, перш за все, права на свободу слова і інформації при виконанні професійних обов'язків державних службовців. ; У статті досліджується еволюція підходів до визначення моделі участі державних службовців у політичному процесі в офіційних документах сучасної української держави. Автором проаналізовані програмні та нормативноправові документи за період з першої половини 90х років ХХ століття до цього часу: 1) закони і постанови Верховної Ради України, законопроекти народних депутатів; 2) укази та послання Президента України, його офіційні промови і законодавчі ініціативи 3) постанови Кабінету Міністрів України, Програма діяльності уряду, урядові законопроекти; 4) накази Національного агентства України з питань державної служби; 5) політичні угоди, які були підписані представниками політичних фракцій парламенту та главою держави.На думку автора, сформувались та на набули закріплення у політичних та правових документах три основних підходи: 1) департизація; 2) політична нейтральність; 3) політична неупередженість. Принцип департизації згадується в офіційних документах з початку існування сучасної незалежної української держави і означає вимогу заборонити створювати осередки політичних партій в державних органах і установах. Принцип політичної нейтральності уперше згадується в «Концепції адміністративної реформи України» (1996) і означає вимогу обмежити політичні права державних службовців, реалізація яких заважає виконанню їх професійних обов'язків. Принцип політичної неупередженості згадується в офіційних документах з 2000 року і означає вимогу обмеження, перш за все, права на свободу слова і інформації при виконанні професійних обов'язків державних службовців.