Suchergebnisse

Oleksandr Perederii, Evgen Grygorenko The evolution of the normative foundations of Ukraine's European integration at the present stage of state formation The article presents and reveals the main tendencies of evolution of the normative foundations of European integration of Ukraine at the present stage of state formation. While analyzing the problems of implementation of the Association Agreement between Ukraine and the European Union, the author highlights and reveals the content of three main tendencies that are characteristic for the development of the legislative basis of the European integration policy. In particular, the expanding of the current Constitution of Ukraine with the rules on the irreversibility of the European integration course, updating of normative documents regulating the planned character and gradual implementation of the provisions of the Association Agreement, amending the current version of the Association Agreement in order to update its provisions. The attention is drawn to the fact that the modification of the legislative foundations of Ukraine's European integration course is an important political and legal factor for the transformation of not only the system of the legal system of the state in the formal sense, but also of the legal consciousness of the broad masses of the population. This is explained by the phenomenon of the action of so-called «future law». In practical terms, such a phenomenon manifests itself in the fact that in the society on the mental level there is an increasing level of expectations from the state to activate pro-European policy, further reforming of the national law in the direction of implementation of European models of social regulation. Accordingly, there is an impact on the minds of people by "future norms of law", which are designed to regulate social relations, which are just beginning to emerge. Further priorities of expanding the legislative foundations of Ukraine's European integration are outlined. In particular, it is the optimization of the mechanism of substantial realization of European integration transformations in the practice of national state administration, as well as the preparation of legislative support to overcome the global political risks and economic threats that may occur in connection with the implementation of the Association Agreement. The primary for Ukraine is the calculation of the foresight of the political, legal and socio-economic development of Ukrainian society and the generation of normative constructions for the efficiency of the respective processes. Therefore, the practical task of national legal science is to develop scientific proposals for further development of the normative foundations of European integration of Ukraine, taking into account the requirements of time and expectations of Ukrainian society. Key words: Ukraine, European Union, European integration, legislation, Constitution of Ukraine, Association Agreement, legal system. ; Передерій О. С., Григоренко Є. І. Еволюція нормативних основ європейської інтеграції України на сучасному етапі державотворення У статті наводяться і розкриваються основні прояви і тенденції еволюції нормативних засад європейської інтеграції України на сучасному етапі державотворення. Аналізуючи проблематику імплементації Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом, автором виокремлюється і розкривається зміст трьох основних тенденцій, які характерні для розвитку законодавчої основи політики європейської інтеграції. Зокрема, цн доповнення чинної Конституції України нормами про незворотність євроінтеграційного курсу, оновлення нормативних документів, які регламентують плановість і поетапність процесу імплементації положень Угоди про асоціацію, внесення змін до чинної редакції Угоди про асоціацію задля осучаснення її положень. Акцентується увага на тому, що модифікація законодавчих засад євроінтеграційного курсу України є важливим політико-правовим чинником трансформації не лише системи правової системи держави у формальному значенні, а й правосвідомості широких мас населення. це пояснюється феноменом дії так званого «майбутнього права». У практичній площині такий феномен проявляє себе у тому, що у суспільстві на ментальному рівні зростає рівень очікування від держави активізації проєвропейської політики, подальшого реформування національного права у напрямі імплементації європейських моделей суспільного регулювання. Відповідно, відбувається вплив на свідомість людей «майбутніх норм права», які розраховані на регулювання суспільних відносин, які лише починають формуватися. Окреслено подальші пріоритети розширення законодавчих засад європейської інтеграції України. Зокрема, це оптимізація механізму реальної реалізації євроінтеграційних перетворень у практиці національного державного управління, а також підготовка законодавчого забезпечення подолання глобальних політичних ризиків і економічних загроз, які можуть мати місце у зв'язку з імплементацією Угоди про асоціацію. Первинним для України є прорахунок форсайту політико-правового і соціально-економічного розвитку українського суспільства та генерування нормативних конструкцій задля результативності відповідних процесів. Отже, практично обумовленим завданням національної юридичної науки є вироблення наукових пропозицій щодо подальшого розвитку нормативних основ європейської інтеграції України з урахуванням вимог часу і очікувань українського суспільства. Ключові слова: Україна, Європейський Союз, європейська інтеграція, законодавство, Конституція України, Угода про асоціацію, правова система.

in the article from the standpoint of the general theoretical analysis, a description of the transformational transformations that take place with the national legal systems of the states of Europe under the influence of the law of the European Union are given. There also describes the specifics of the regulatory properties of the European Union law, which stipulate a change in the structural and functional components of the national legal systems of both the member states of the Union and the countries that cooperate with it and aim to become a member of the alliance in the long term. The role of the rights of the European Union is shown as a factor of change of national legal systems of the European states in the conditions of activation of processes of association of Europe, an exit of Great Britain from the structure of the Union, influence of universal values on transformation of national legal systems of the European Union is defined, the value of the right of the European Union as prerequisites of transformation ideological components of national legal systems of the European states and other aspects is proved. ; в статье с позиций общетеоретического анализа излагается характеристика трансформационных изменений, которые происходят с национальными правовыми системами государств Европы под воздействием права Европейского Союза. Описана специфика регуляторных свойств права Европейского Союза, которые обусловливают изменение структурно-функциональных составляющих национальных правовых систем как государств-членов Союза, так и стран, которые сотрудничают с ним и имеют цель стать членом альянса в перспективе. Раскрыта роль правая Европейского Союза как фактора изменения национальных правовых систем государств Европы в условиях активизации европейских интеграционных процессов, выхода Великобритании из состава Союза, определена роль универсальных правовых ценностей в процессе трансформации национальных правовых систем Европейского Союза, обосновано значение права Европейского Союза в качестве предпосылки трансформации идеологической компоненты национальных правовых систем европейских государств и ирные аспекты. ; у статті з позицій загальнотеоретичного аналізу наведено характеристику трансформаційних перетворень, які відбуваються з національними правовими системами держав Європи під впливом права Європейського Союзу. Висвітлено специфіку регуляторних властивостей права Європейського Союзу, які обумовлюють зміну структурно-функціональних складових національних правових систем як держав-членів Союзу, так і країн, які співпрацюють з ним і мають за мету стати членом альянсу у перспективі. Розкрито роль права Європейського Союзу як чинника зміни національних правових систем держав Європи в умовах активізації європейських інтеграційних процесів, виходу Великобританії зі складу Союзу, визначено вплив універсальних цінностей на трансформацію національних правових систем Європейського Союзу, обґрунтовано значення права Європейського Союзу як передумови трансформації ідеологічної компоненти національних правових систем європейських держав та інші аспекти.

the basics of the interaction between Ukraine and European Police office are disclosed in the article. It is specified that the cooperation development between the national law enforcement bodies and Europol is a vital component of the Сommon European Union Security Policy.Main principles, directions and forms of the cooperation between the competent bodies of Ukraine and Europe-wide police structure are revealed with the regard to Ukraine and Europol contractual basis analysis. The author focuses on the fact that the main form of the professional partnership of authorized institutions is the information exchange. ; в статье раскрыты основы взаимодействия Украины и Европейского полицейского офиса. Определено, что развитие взаимодействия национальных правоохранительных органов и Европола является составляющей общей политики безопасности Украины и Европейского Союза. На основании анализа договорной базы Украины и Европола раскрыты основные принципы, направления и формы сотрудничества компетентных органов Украины с общеевропейской полицейской структурой. Акцентировано внимание на том, что обмен информацией является основной формой профессионального партнерства уполномоченных институций. ; у статті розкрито основи взаємодії України і Європейського поліцейського офісу. Наголошено, що розвиток взаємодії національних правоохоронних органів і Європолу є складовою спільної політики безпеки України і Європейського Союзу. На основі аналізу договірної бази України і Європолу розкрито основні принципи, напрями і форми співпраці компетентних органів України з загальноєвропейською поліцейською структурою. Акцентовано увагу на тому, що обмін інформацією є основною формою професійного партнерства уповноважених інституцій.

It is established that today many problems arise in the activities of the pre-trial investigation bodies, their legal status, probity and other important issues specified in the legislation are not always clearly and consistently. It is noted that there are various problems with the implementation of investigators of his powers, there are complications with the understanding of his independence. It was argued that it is important to identify and analyze the problems that arise in the work of the pre-trial investigation bodies, the problems of implementing the legal status of the investigator, including by comparative analysis of the regulation of these issues in the 1960 Criminal Procedure Code of Ukraine and the Criminal Procedure Code of Ukraine, 2012 , as well as expressing their own position on the reform of these bodies. It has been established that the comparative analysis of the current criminal procedural legislation with the 1960 law also suggests the procedural functions that can act as a certain link between the tasks and the legal status of the participant in the process, since they determine the procedural status of the investigator, his rights and duties , which are specified in separate criminal procedural institutes and procedural norms. It is noted that the knowledge of the system of procedural functions of the investigator as the main directions of his activity allows the most fully to determine the role of the investigator in the execution of the criminal proceedings, to correctly understand and apply each legal institution and each legal regulation regulating its activities. As future state representatives, investigators have legally established procedural powers that are both for them and for rights (as they allow for procedural actions and procedural decisions), and duties (due to the inappropriate or untimely use of their rights may be an offense if there is no evidence of a crime). It has been argued that within the criminal process there were significant procedural transformations related to the change of the law, some of which were rather substantial, but not always consistent and such that increased the efficiency of the functioning of state authorities aimed at bringing individuals to legal liability. ; установлено, что на сегодняшний день в деятельности органов досудебного следствия возникает значительное количество проблем. Их правовой статус, подследственность и другие немаловажные вопросы не всегда регламентированы законодательством чётко и последовательно. Обращено внимание на то, что часто возникают проблемы при реализации следователем своих полномочий, возникают сложности с пониманием и толкованием его самостоятельности. Аргументировано, что вожным является выявление и анализ проблем, которые возникают в деятельности органов досудебного расследования, проблем реализации правового статуса следователя, в том числе и путём проведения сравнительного анализа регламентации данных вопросов в Уголовно-процессуальном кодексе 1960 года и Уголовном процессуальном кодексе 2012 года, а так же высказывание собственной позиции относительно реформирования указанных органов. Установлено, что сравнительный анализ действующего уголовного процессуального законодательства с законодательством 1960 года позволяет поднимать вопрос относительно наличия процессуальных функций, которые могут выступать как определённое связывающее звено между задачами и правовым статусом участника процесса, ведь они определяют процессуальный статус следователя, его права и обязанности, которые конкретизируются в отдельных уголовных процессуальных институтах и уголовных процессуальных нормах. Обращено внимание на то, что познание системы уголовных процессуальных функций следователя как основных направлений его деятельности позволяет наиболее полно определить роль следователя в исполнении задач уголовного производства, правильно понимать и применять каждый правовой институт и каждую правовую норму, которые регламентируют его деятельность. Будучи представителями государства, следователи имеют чётко регламентированные полномочия, которые одновременно являются для них и правами (поскольку позволяют осуществлять процессуальные действия и принимать процессуальные решения) и обязанностями (в связи с тем, что ненадлежащее или несвоевременное исполнение своих прав может привести к должностным правонарушениям, если не имеет признаков преступления). Аргументировано, что в пределах уголовного процесса имели место существенные процессуальные трансформации, связанные с изменением законодательства, некоторые из них будучи существенными, не всегда являлись последовательными и такими, которые повышали эффективность функционирования органов государственной власти, направленную на привлечение лиц у юридической ответственности. ; встановлено, що на сьогоднішній день у діяльності органів досудового слідства виникає чимало проблем, їх правовий статус, підслідність та інші важливі питання визначені у законодавстві не завжди чітко й послідовно. Звернуто увагу, що виникають різні проблеми з реалізацією слідчим його повноважень, виникають ускладнення з розумінням його самостійності. Аргументовано, що важливим є виявлення та аналіз проблем, що виникають у роботі органів досудового розслідування, проблем реалізації правового статусу слідчого, у тому числі й шляхом проведення порівняльного аналізу регламентації цих питань у Кримінально-процесуальному кодексі України 1960 року та Кримінальному процесуальному кодексі України 2012 року, а також висловлення власної позиції щодо реформування названих органів. Встановлено, що порівняльний аналіз чинного кримінального процесуального законодавства із законодавством 1960 року дозволяє також говорити про процесуальні функції, які можуть виступати як певна зв'язувальна ланка між задачами та правовим становищем учасника процесу, адже вони визначають процесуальне становище слідчого, його права та обов'язки, які конкретизуються в окремих кримінальних процесуальних інститутах і процесуальних нормах. Звернуто увагу, що пізнання системи процесуальних функцій слідчого як основних напрямів його діяльності дозволяє найбільш повно визначити роль слідчого у виконанні задач кримінального провадження, правильно зрозуміти та застосовувати кожний правовий інститут та кожну правову норму, що регламентує його діяльність. Будучі представниками держави, слідчі мають чітко закріплені у законі процесуальні повноваження, які одночасно є для них і правами (оскільки дозволяють здійснювати процесуальні дії та приймати процесуальні рішення), і обов'язками (у зв'язку із тим, що неналежне або несвоєчасне використання свої прав може бути посадовим порушенням, якщо не містить ознак злочину). Аргументовано, що у межах кримінального процесу мали місце суттєві процесуальні трансформації, пов'язані зі зміною законодавства, деякі з яких були доволі суттєвими, але не завжди послідовними та такими, що підвищували ефективність функціонування органів державної влади, спрямовану на притягнення осіб до юридичної відповідальності.

results of the analysis of the normative legal acts existing Ukraine which provisions provide processes of transformation of legal system of Ukraine as the associated member of the European Union are given in article. The attention is focused on imperfections of a standard regulation of implementation of modification changes of legal system of Ukraine and the European Union. Existence in the system of the legislation of Ukraine of acts which according to the contents objectively are outdated as do not consider modern requirements of process of rapprochement of its legal system with the legal system of the EU is proved and also – negative impact of such acts on efficiency of this process. ; у статті наведено результати аналізу чинних в Україні нормативно-правових актів, положення яких забезпечують процеси трансформації правової системи України як асоційованого члена Європейського Союзу. Акцентовано увагу на недосконалостях нормативної регламентації здійснення модифікаційних змін правової системи України відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом. Доведено наявність у системі законодавства України актів, які за своїм змістом об'єктивно є застарілими, оскільки не враховують сучасні потреби процесу зближення її правової системи з правовою системою ЄС, а також – негативний вплив такого виду актів на ефективність цього процесу.

in the article, from the standpoint of general theoretical analysis, the main priorities of the activity of law enforcement bodies of Ukraine are considered, taking into account the provisions of the treaty law of Ukraine and the European Union. Based on the analysis of the provisions of the Association Agreement between Ukraine and the EU, the main directions of law enforcement policy of the state are formulated in the context of European integration. The main attention is focused on the fact that the European standards of law enforcement are aimed, ultimately, to ensure the personal safety of citizens, the protection of public order and the fight against serious forms of crime. It is emphasized that the political will of the leadership of the state, economic viability and support of the public is a pledge for the implementation of the main directions of law enforcement reform in Ukraine. ; в статье с позиций общетеоретического анализа освещаются основные приоритеты деятельности правоохранительных органов Украины с учетом положений договорного права Украины и Европейского Союза. На основе анализа положений Соглашения об ассоциации Украины и ЕС формулируются основные направления правоохранительной политики государства в контексте европейской интеграции. Основное внимание сосредоточено на том, что европейские стандарты правоохранительной деятельности направлены, в конечном итоге, на обеспечение личной безопасности граждан, охрану общественного порядка и противодействие тяжким формам преступности. Подчеркивается, что залогом реализации магистральных направлений реформирования правоохранительной деятельности в Украине является политическая воля руководства государства, экономическая состоятельность и поддержка общественности. ; у статті з позицій загальнотеоретичного аналізу висвітлюються основні пріоритети діяльності правоохоронних органів України з урахуванням положень договірного права України і Європейського Союзу. Аналізуючи положення Угоди про асоціацію України і ЄС формулюються основні напрями правоохоронної політики держави в контексті європейської інтеграції. Основну увагу зосереджено на тому, що європейські стандарти правоохоронної діяльності спрямовані, в кінцевому рахунку, на забезпечення особистої безпеки громадян, охорону громадського порядку і протидію тяжким формам злочинності. Підкреслюється, що запорукою реалізації магістральних напрямів реформування правоохоронної діяльності в Україні є політична воля керівництва держави, економічна спроможність і підтримка громадськості.