THE STATE OF THE CULTURE OF CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY OF ENTERPRISES OF UKRAINE AT THE MODERN STAGE AND THE PARTICIPATION OF POLITICAL PARTIES IN ITS DEVELOPMENT (ON RESULTS OF A NUMBER SURVEY). ARTICLE FIRST1 ; СОСТОЯНИЕ КУЛЬТУРЫ КОРПОРАТИВНОЙ СОЦИАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЕЙ УКРАИ...
Ukraine's first steps in the transition to democracy turned out to be quite complex, which found its expression, among other things, in negative consequences for Ukrainian society, as indeed for all post-socialist states of the former USSR. This is due to the fact that, firstly, not one country in the world experienced a painless cardinal change in social relations, and secondly, among the many reasons that impede the flow of democratic transit in Ukraine, one can single out one of the system-forming contradictions between the declared political goal and a fairly low level of culture of democracy is characteristic of almost all countries that have gained state independence and started on the path of democratic development after World War II. It is conditioned, among other things, by the historical conditions of the development of our country. According to German researchers at the University of Regensburg, doctors Jerzy Mackow, chairman of the University's Comparative Policy Council and Ingmar Bredies3, democratic changes in Ukraine, unlike Western European countries, began without their core - the bourgeoisie and civil society - that significantly complicated the movement towards the goal. Of course, this could not but hinder the spread of CSR practice in Ukraine and the formation of its culture as a value expression of the realization by the business of not only economic but also social and spiritual activity. ; первые шаги Украины в переходе к демократии оказались довольно сложными, что нашло свое выражение, в том числе, в негативных последствиях для украинского общества, как собственно, и для всех постсоциалистических государств бывшего СССР. Это объясняется тем, что, во-первых, ни одна страна мира не переживала безболезненно кардинальное изменение общественных отношений, и, во-вторых, среди многих причин, затрудняющих протекание демократического транзита в Украине можно выделить одну из системообразующих – противоречие между провозглашенной политической целью и довольно низким уровнем культуры демократии характерно практически всем странам, которые получили государственную независимость и стали на путь демократического развития после Второй мировой войны. Она обусловлена, помимо всего прочего, историческими условиями развития нашей страны. По мнению немецких исследователей из Регенсбургского университета докторов Ежи Мачкува (Jerzy Mackow) - председателя Совета сравнительной политики университета и Ингмара Бредис (Ingmar Bredies3), демократические преобразования в Украине, в отличие от западноевропейских стран, начались без их сердцевины – буржуазии и гражданского общества, что значительно осложнило движение на пути к поставленной цели. Безусловно, это не могло не затруднить распространение практики КСО в Украине и формирование ее культуры, как ценностного выражения реализации бизнесом не только экономической, но и социально-духовной деятельности. ; перші кроки України у переході до демократії виявилися доволі складними, що знайшло свій вираз, у тому числі, в негативних наслідках для українського суспільства, як власне, і для всіх постсоціалістичних держав колишнього СРСР. Це пояснюється тим, що, по-перше, жодна країна світу не переживала безболісно кардинальну зміну суспільних відносин2, і, по-друге, серед багатьох причин, що ускладнюють протікання демократичного транзиту в Україні варто виокремити одну з системостворюючих – суперечність між проголошеною політичною метою і доволі низьким рівнем культури демократії, що притаманно практично всім країнам, які набули державну незалежність і стали на шлях демократичного розвитку після Другої Світової війни [3]. Вона обумовлена, окрім всього іншого, історичними умовами розвитку нашої країни. На думку німецьких дослідників з Регенсбургського університету докторів Єжи Мачкува (Jerzy Mackow) - голови Ради порівняльної політики університету та Інгмара Бредіса (Ingmar Bredies3), демократичні перетворення в Україні, на відміну від західноєвропейських країн, розпочалися без їхньої серцевини – буржуазії і громадянського суспільства [67], що значно ускладнило рух на шляху до поставленої мети4. Безумовно, це не могло не утруднити розповсюдження практики КСВ в Україні та формування її культури, як ціннісного виразу реалізації бізнесом не тільки економічної, але й соціально-духовної діяльності.
