Suchergebnisse

It is determined in the article the specifis of lustration in Poland with the help of political analysis of the basic regulations (laws of 1997 and 2006) and Public Opinion. Research of the Polish society to this issue. Proved that lustration in Poland corresponds to the «model of historical investigation» based on the discovery and disclosure of the truth about the victims and the perpetrators, not on punishing the criminal past. Conducting the lustration in this way was not only due to the nature of the negotiation character of the democratic transit, but also the social demands on the part of Polish society, which sought to restore the justice, but was not radical regarding the culprits of abuse and human rights violations in times of the previous undemocratic regime. ; Определена специфика люстрации в Польше с помощью политологического анализа основных нормативных актов (законы 1997 и 2006 гг.), а также изучения общественного мнения польского общества по этому вопросу. Доказано, что люстрация в Польше соответствует «модели исторического расследования», которая базируется на открытии и обнародовании правды о жертвах и виновников, а не на уголовном наказании последних. Проведение люстрации таким образом было обусловлено не только переговорным характером демократического транзита, но и социальным запросом со стороны польского общества, которое стремилось восстановить справедливость, но при этом не было радикально настроено относительно виновников злоупотреблений и нарушений прав человека во времена предыдущего недемократического режима ; Визначено специфіку люстрації в Польщі за допомогою політологічного аналізу основних нормативних актів (закони 1997 р. і 2006 р.) та вивчення громадської думки польського суспільства щодо цього питання. Доведено, що люстрація у Польщі відповідає «моделі історичного розслідування», яка базується на відкритті та оприлюдненні правди про жертви і винуватців, а не на кримінальному покаранні останніх. Проведення люстрації у такий спосіб було обумовлено не тільки переговорним характером демократичного транзиту, але й соціальним запитом із боку польського суспільства, яке прагнуло відновити справедливість, але при цьому не було радикально налаштовано відносно винуватців у зловживаннях та порушеннях прав людини за часів попереднього недемократичного режиму.

It is defined the specific scientific definition of lustration, as political practices in the countries of postcomunìsm. In particular, two approaches are outlines: the traditional – removing individuals from participating in political life or legal punishment for actions during the previous regime, retroactive – disclosure of information about certain actions and the persons that were considered criminal, punishment in this case was primarily a moral character. It is outlined the five factors that determine the success of the lustration procedure: the moral authority and the political will of the new Government; support the idea of cleansing, upgrading power structures in society; the presence of the legislative framework that meets the standards of international law and based on the world experience; saving archives (documents), based on which you can set the criminal actions of the authorities; the existence of personnel, capable and worthy to carry out the lustration law. It has been determined the specifics of the practice of lustration in the post-Communist Czech Republic, which was carried out in the accordance with the traditional approach of the scientific definition of the term. It was suspended three categories from the political governance in the new state: Security Service (StB); citizens who studied (finished) the higher school of KGB and the similar institutions; the party and state leaders of the former regime. It was proved, that the Czech lustration began simultaneously with the transformational changes and was the part of the process of decommunization designed to protect, above all, the new state from the abuse of the authoritarian past (a perspective class). The Czech Republic is one of the few countries of post-Communism, where this practice has the complete character from the legal standpoint. A revolutionary content of the transformation led to a rapid adoption of the legislation on lustration: under the pressure of the society new elites were forced to go to the unpopular changes contrary to the understandings and personal prejudices. ; Окреслено специфіку люстраційної практики у посткомуністичній Чехії. Обґрунтовано, що у Чехії люстрація розпочалась одночасно з трансформаційними змінами і була частиною процесу декомунізації, направленого на захист, перш за все, нової держави від зловживань авторитарного минулого (перспективний тип). Чехія одна з небагатьох країн посткомунізму, де ця практика мала завершений характер у правовому аспекті. Революційний зміст змін обумовив достатньо швидке прийняття законів про люстрацію: під тиском суспільства нові еліти вимушені були піти на непопулярні зміни, всупереч домовленостям та особистим упередженням.

Стаття присвячена вивченню сучасного наукового дискурсу з теми люстрацій в країнах Центрально-Східної Європи. Визначено та охарактеризовано основні аргументи «за» і «проти» люстраційних практик. Серед про-люстраційних факторів найбільш розповсюдженими є: інтерпретація люстрації як політичного інституту, діяльність якого необхідна для захисту нового режиму як на початку трансформаційних змін, так і в процесі консолідації демократії, а також люстрації для відновлення справедливості і пізнання правди про минуле і сьогодення. Зазначено, що аргументація «pro et contra» люстрацій у науковому дискурсі не має антагоністичного змісту, при цьому домінуючі позиції займають чинники «pro». На практиці ж прояв обох груп аргументів («pro et contra») обумовлюється іншими факторами: моделлю люстрації, часом та місцем її проведення, конфігурацією політичних еліт тощо.

Стаття присвячена вивченню сучасного наукового дискурсу з теми люстрацій в країнах Центрально-Східної Європи. Визначено та охарактеризовано основні аргументи «за» і «проти» люстраційних практик. Серед про-люстраційних факторів найбільш розповсюдженими є: інтерпретація люстрації як політичного інституту, діяльність якого необхідна для захисту нового режиму як на початку трансформаційних змін, так і в процесі консолідації демократії, а також люстрації для відновлення справедливості і пізнання правди про минуле і сьогодення. Зазначено, що аргументація «pro et contra» люстрацій у науковому дискурсі не має антагоністичного змісту, при цьому домінуючі позиції займають чинники «pro». На практиці ж прояв обох груп аргументів («pro et contra») обумовлюється іншими факторами: моделлю люстрації, часом та місцем її проведення, конфігурацією політичних еліт тощо. ; The article analyzes the scientific discourse of topics of lustrations in Central and Eastern Europe in the context of arguments «pro et contra». The main arguments pro lustration are outlined with the help of the political analysis.Factor «Pro1» – lustration as a tool to protect the newly established regime, defined by researchers in two main contexts: first, in danger at the beginning of transformational changes of counterrevolution and restoration of undemocratic regimes («Pro1a»); Second, the economic, political, social impact on the processes of transformation and possibility of blackmailing, «wild lustration» through the save / restore nomenclature networks ancient regime ( «Pro1b»).Factor «Pro2» – lustration as a political institution whose activity contributes to the democratization of the country, which has three main aspects: a) lustration and public trust («Pro 2a»); b) lustration and corruption and bureaucracy («Pro 2b»); c) lustration civil and political culture (factor «Pro 2c»).Factor «Pro 3» – lustration as an institution a) justice and b) learning of truth.Proved that the pro-lustration argument in scientific discourse topics are diversified substantially at the same time, all the factors «pro» aimed mainly at protecting and improving the quality of democracy.Distinguished and characterized the counter-arguments for the lustration scientific discourse topic.Factor «Contra 1». Lustration as a restriction of human rights.Factor «Contra 2». Lustrations cause negative political and social consequences.Factor «Contra 3». Process of lustration is anti-moral.Proved, that the counter-arguments in scientific discourse are not considered so significant that would recognize the necessity of not lustration. Moreover, it is noted that the lustration is an effective institution not only at the beginning of the transformation, but over time, their importance for the consolidation of democracy are also important.Established that the discussion «pro et contra» lustrations in CEE and the former Soviet Union holds a significant place in modern scientific studies on the topic. However, it has an antagonistic character, and pro-lustrations argument is dominant. In addition, a significant majority of authors today convinced of the positive impact of lustrations processes of transformation in general and on the formation and improvement of the quality of democracies in particular. ; Статья посвящена изучению современного научного дискурса на тему люстраций в странах Центрально-Восточной Европы. Определены и охарактеризованы аргументы «за» и «против» люстрационных практик. Обозначено, что среди про-люстрационых факторов наиболее распространенными являются: интерпретация люстрации как политического института, деятельность которого необходима для защиты нового режима как вначале трансформационных изменений, так и в процессе консолидации демократии, а также люстрации способствуют восстановлению справедливости и познанию истины о прошлом и настоящем. Указано, что аргументация «pro et contra» люстраций в научном дискурсе не имеет антагонистического содержания, при этом доминирующие позиции занимают факторы «pro». На практике же проявление обеих групп аргументов («pro et contra») обуславливается другими факторами: моделью люстрации, временем и местом ее проведения, конфигурацией политических элит и др.