Suchergebnisse

Метою дослідження є визначення міжнародно-правових стандартів у сфері захисту культурної спадщини та правових актів, спрямованих на імплементацію відповідних норм у національне законодавство держави. Методологічна база дослідження поєднує в собі загальнонаукові та спеціальні наукові концепції, теорії і методи. В якості методологічної бази дослідження використовуються такі методи пізнання, як історичний, методи компаративного аналізу, емпіричного узагальнення, моделювання та абстрагування, діалектичний, системний, комплексний та інші. Так, для пізнання юридичного змісту поняття «охорона культурної спадщини» використовується діалектичний метод. Методи моделювання та абстрагування використані в процесі дослідження процесів імплементації міжнародно-правових стандартів охорони культурної спадщини. Широко також використовуються загально-гносеологічні прийоми пізнання – індукції, дедукції, аналізу та синтезу, що дозволило вирішити завдання дослідження онтологічної та практично-праксіологічної парадигми охорони культурної спадщини у сучасних умовах конституційно-правового розвитку. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше актуалізовано питання імплементації міжнародно-правових актів у сфері захисту та охорони культурної спадщини в ракурсі сучасних загальносвітових викликів. Висновки. В результаті проведеного дослідження слід відзначити наступні найважливіші характерні ознаки міжнародно-правових стандартів охорони культурної спадщини та їх імплементації до національної правової системи: забезпечення громадян держави юридичними засобами використання норм міжнародних договорів про охорону культурної спадщини; опосередковування національної імплементації міжнародних договорів усіма видами юридичної діяльності держави; необхідність офіційного опублікування імплементованого міжнародного договору про охорону культурної спадщини; насиченість міжнародних договорів про охорону культурної спадщини оціночними поняттями, високий рівень абстрактності їх приписів; вплив на практику реалізації норм досліджуваних міжнародних договорів актів міжнародних правозастосувальних органів; наявність міжнародних механізмів, що здійснюють контроль за впровадженням у життя міжнародних зобов'язань, узятих на себе державами згідно договорів про захист культурної спадщини. ; Целью исследования является определение международно-правовых стандартов в сфере защиты культурного наследия и правовых актов, направленных на имплементацию соответствующих норм в национальное законодательство государства. Методологическая база исследования сочетает в себе общенаучные и специальные научные концепции, теории и методы. В качестве методологической базы исследования используются такие методы познания, как исторический, методы сравнительного анализа, эмпирического обобщения, моделирования и абстрагирования, диалектический, системный, комплексный и другие. Так, для познания юридического содержания понятия «охрана культурного наследия» используется диалектический метод. Методы моделирования и абстрагирования использованы в процессе исследования процессов имплементации международно-правовых стандартов охраны культурного наследия. Широко также используются гносеологические приемы познания - индукции, дедукции, анализа и синтеза, что позволило решить задачу исследования онтологической и практически праксиологической парадигмы культурного наследия в современных условиях конституционно-правового развития. Научная новизна исследования заключается в том, что впервые актуализирован вопрос имплементации международно-правовых актов в сфере защиты и охраны культурного наследия в ракурсе современных общемировых вызовов. Выводы. В результате проведенного исследования следует отметить следующие важнейшие характерные признаки международно-правовых стандартов охраны культурного наследия и их имплементации в национальной правовой системы: обеспечение граждан государства юридическими средствами использования норм международных договоров об охране культурного наследия; опосредствования национальной имплементации международных договоров всеми видами юридической деятельности государства; необходимость официального опубликования реализованы международного договора об охране культурного наследия; насыщенность международных договоров об охране культурного наследия оценочными понятиями, высокий уровень абстрактности их предписаний; влияние на практику реализации норм исследуемых международных договоров актов международных правоприменительных органов; наличие международных механизмов, осуществляющих контроль за внедрением в жизнь международных обязательств, взятых на себя государствами по договорам о защите культурного наследия. ; The aim of the study is to define international legal standards in the field of protection of cultural heritage and legal acts aimed at the implementation of relevant standards in the national legislation of the state. The methodological base of the research combines general scientific and special scientific concepts, theories and methods. Such methods of cognition as historical, comparative analysis, empirical generalization, modeling and abstraction, dialectical, systemic, complex, and others are used as the methodological base of the research. So, for the knowledge of the legal content of the concept "protection of cultural heritage" the dialectic method is used. The methods of modeling and abstraction are used in the process of studying the implementation of international legal standards for the protection of cultural heritage. Gnoseological methods of cognition are also widely used - induction, deduction, analysis and synthesis, which made it possible to solve the problem of studying the ontological and practically praxeological paradigm of cultural heritage in the modern context of constitutional and legal development. The scientific novelty of the research lies in the fact that the issue of the implementation of international legal acts in the field of protection and preservation of cultural heritage from the perspective of contemporary global challenges has been actualized for the first time. Сonclusions. As a result of the study, the following most important characteristics of international legal standards for the protection of cultural heritage and their implementation in the national legal system should be noted: providing citizens of the state with legal means of using the norms of international treaties on the protection of cultural heritage; mediation of the national implementation of international treaties by all types of legal activities of the state; the need for official publication implemented an international treaty on the protection of cultural heritage; the saturation of international treaties on the protection of cultural heritage with evaluative concepts, the high level of abstractness of their requirements; influence on the practice of implementing the norms of the studied international treaties of acts of international law enforcement agencies; the presence of international mechanisms that monitor the implementation of international obligations undertaken by states under treaties for the protection of cultural heritage.

The purpose of the article is to investigate the specifics of the object and subject of staffing of the National Police of Ukraine at the regional level based on scientific points of view and regulatory legal acts. Writing the article, the following methods were used: dialectical, logical-semantic, and logical-legal methods. The relevance of the article is in the need to study the essence of the object and subject of staffing of the National Police at the regional level. The subject of the study is the legislation of Ukraine regarding the requirements for a police officer as an object of the police staffing, including at the regional level. The features of object and subject of the police staffing at the regional level are identified in the paper, as well as the restrictions that are currently placed upon the police officer on recruitment. The guarantees, determined by the law and which the police officer can use during the performance of official duties, are analyzed. The legislative requirements for candidates for senior posts are examined. The powers of the head of the territorial police authority are administrative and regulatory in nature, as evidenced by their rights and obligations. The authors concluded that the service in the National Police at the regional level is specific, requires professionalism and compliance with the law, which underlines the urgent need to strengthen staffing in this area. In addition, the author's opinion of the concepts of the object and subject of staffing of the National Police of Ukraine at the regional level is provided due to the results of the study.