Suchergebnisse

Актуальность. В статье проведен анализ клинико-эпидемиологических характеристик пострадавших в результате антитеррористической операции на востоке Украины. Анализ данных проводился в соответствии с требованиями и критериями доказательной медицины с помощью компьютерных технологий. Объем и характер исследований дают возможность утверждать, что исследование имеет когортный характер с уровнем доказательности ІІb Oxford. Материалы и методы. Для выполнения задачи данного исследования нами был определен объем исследования — 1030 больных и пострадавших независимо от их клинико-нозологических признаков, методами случайных чисел и безвозвратной рандомизации. Результаты. Большинство пострадавших являются лицами мужского пола — 98,35 %. Распределение по половым и возрастным признакам указывает на то, что превалируют пострадавшие в возрасте 20–30 лет (35,25 %) и 30–40 лет (34,26 %); лица в возрасте 20–40 лет составляют почти 70 % в общем массиве пострадавших, что вполне понятно. В возрастных группах свыше 50 лет не встречается женщин; в группах пациентов в возрасте 18–20 и 40–50 лет показатели распределения по возрастным признакам близки в обеих группах и приближаются к показателю общего массива. Выводы. Данные клинико-эпидемиологического исследования должны быть использованы в процессе формирования клинических протоколов предоставления медицинской помощи. ; Актуальність. У статті проведено аналіз клініко-епідеміологічних характеристик постраждалих внаслідок антитерористичної операції на сході України. Аналіз даних проводився відповідно до вимог і критеріїв доказової медицини за допомогою комп'ютерних технологій. Обсяг і характер досліджень дають можливість стверджувати, що дослідження має когортний характер з рівнем доказовості ІІb Oxford. Матеріали та методи. Для виконання завдання даного дослідження нами було визначено обсяг дослідження — 1030 хворих і постраждалих незалежно від їх клініко-нозологічних ознак, методами випадкових чисел і незворотної рандомізації. Результати. Переважна більшість постраждалих є особами чоловічої статі — 98,35 %. Розподіл за статевими та віковими ознаками вказує на те, що превалюють постраждалі віком 20–30 років (35,25 %) та 30–40 років (34,26 %); особи віком 20–40 років займають майже 70 % у загальному масиві постраждалих, що цілком зрозуміло. У вікових групах понад 50 років не зустрічається жінок; у групах пацієнтів віком 18–20 та 40–50 років показники розподілу за віковими ознаками близькі в обох групах і наближаються до показника загального масиву. Висновки. Дані клінічно-епідеміологічного дослідження повинні бути використані під час формування клінічних протоколів надання медичної допомоги. ; Background. The article deals with the clinical and epidemiological characteristics of victims of the anti-terrorist operation in the Eastern Ukraine that provides an opportunity to determine the overall epidemiological features of modern military injuries as the fundamental basis for developing clinical protocols of medical care. The data analysis has been conducted according to the requirements and criteria of evidence-based medicine using computer technologies. The scope and nature of research allows stating that a study was cohort, with the IIb Oxford level of evidence. Materials and methods. In order to achieve the goal of this study, we have examined 1,030 injured patients. Determination of this number has been done regardless of clinical and epidemiological characteristics of victims, with the use of random numbers and the method of irrevocable randomization. Results. The vast majority of patients were males — 98.35 %. The distribution by gender and age has indicated that victims of the age group of 20–30 and 30–40 years generally prevailed — 35.25 and 34.26 %, respectively, and in general, persons aged 20–40 years amount to almost 70 % in the total array of victims, which is quite understandable. There were no women in the age group over 50 years. In groups of 18–20 and 40–50 years, indicators of distribution by age are similar in both groups and are close to the general index of the array. Conclusions. These clinical and epidemiological studies should be used when developing clinical protocols of medical care.