Досягнення буряківництва України в системі колгоспної дослідної справи в 1930-ті–1950-ті рр. ; Achievements of beet industry of Ukraine in system of the collective farm researching work in 1930th-1950th ; Достижения свекловодства Украины в системе колхозного опытного дела в 1930-е-1950-е гг
У статті методом історико-наукового аналізу досліджено розвиток буряківництва України часів колгоспної дослідної справи (1930-х–1950-хрр.). Встановлено, що досягнення відбувалися на колективній основі відповідно до виконання урядових рішень, поставлених перед сільським населенням. Визначено, що діяльність у колгоспах здійснювалася на чолі з агрономічними організаціями на селі у вигляді хат-лабораторій, потім будинків сільськогосподарської культури та колгоспних дослідних станцій як провідників колективного дослідництва. З'ясовано, що дослідження з агротехніки вирощування цукрових буряків проводилися на найрозповсюдженіших ґрунтах у бурякосійних районах України – чорноземах. Ці наукові дослідження виконувалися під керівництвом науково-дослідних інститутів та станцій з питань агротехніки вирощування, селекції, динаміки культивування цукрових буряків для забезпечення цукрового виробництва в Україні та вирішення кормової проблеми у тваринництві. Також запроваджувалися сівозміни – плани багаторічного використання полів і чергування вирощуваних рослин як здійснення важливого кроку до покращення діяльності буряківничої галузі. Вони націлювалися на виконання основних державних завдань з вирощування буряків та інших сільськогосподарських культур, забезпечення стійкого і швидкого підвищення врожайності, створення міцної кормової бази для тваринництва, правильного використання робочої сили, тракторів, скота і сільськогосподарських машин певного колгоспу чи радгоспу. Відмічено індустріалізацію галузі, що дала змогу обладнати бурякосійні господарства тракторами та іншою технікою та хвилю стаханівського руху у буряковому виробництві в середині 1930-хрр., а також висвітлено репрезентацію виробничих досягнень у буряківництві через постійно діючу Всесоюзну сільськогосподарську виставку та періодичні видання, які представляли досвід передовиків сільськогосподарської науки й практики, новини з агротехніки, механізації, хімізації культур, питань бурякових сівозмін, боротьби зі шкідниками сільськогосподарських рослин, з організації праці в бурякових колгоспах, бригадах, ланках, хатах-лабораторіях, спеціальну інформацію з агротехнічного навчання та інші проблеми колгоспного будівництва. Вивчено стан буряківництва у 1940-х–1950-х роках, зокрема вплив війни у 1941–1945рр. на цю галузь та її відбудову. ; The development of beet industry of Ukraine in the times of collective farm researching work (1930th-1950th) was investigated in the article with the method of historical-scientific analysis. It has defended that achievements took place on a collective basis in accordance with the implementation of government decisions, addressed to the rural population. It was found out that activity in collective farms has been carried out at the head of agronomic organizations in the village in the form of houses-laboratories, then houses of agricultural culture and collective farm research stations as leaders of collective research. It has found out that research on agrotechnique of sugar beet cultivation were carried out on the most common soils in the sugar beet regions of Ukraine – chernozems. These scientific researches were carried by the guidance of research institutes and stations on agrotechnique of cultivation, breeding, dynamics of cultivation of sugar beets for ensuring sugar production in Ukraine and solving the feeding problem in livestock breeding. The crop rotations have also introduced - plans for multi-year use of fields and alternation of cultivated plants as an important step towards improving the activity of the beet-breeding industry. Its aimed at fulfilling the main state tasks of growing beets and other crops, ensuring sustainable and rapid increase of yield, creation of a strong forage base for animal breeding, proper use of labor, tractors, livestock and agricultural machinery of a certain collective farm. It has noted the industrialization of the industry that made it possible to equip the beet farms with tractors and other equipment and the wave of the Stakhanov movement in beet production in the middle of the 1930's. The representation of the achievements in production of beet growing through the constantly-functioning All-Union Agricultural Exhibition and periodicals which represented experience leading figures of agricultural science and practice, news on agrotechnics, mechanization, chemicalization of crops, issues of beet crop rotation, pest control of the crops, organization of labor in beet farms, brigades, houses-laboratories, specific information on training and other problems of collective farms has highlighted. The condition of beet growing in the 1940s-1950s was studied, in particular the influence of the war in 1941-1945 on this branch and its rebuilding. ; В статье методом историко-научного анализа исследовано развитие свекловодства Украины времен колхозного опытного дела (1930-х-1950-х гг.). Установлено, что достижения происходили на коллективной основе в соответствии с выполнением правительственных решений, поставленных перед сельским населением. Определено, что деятельность в колхозах осуществлялась во главе с агрономическими организациями на селе в виде хат-лабораторий, потом домов сельскохозяйственной культуры и колхозных опытных станций как проводников коллективного опытничества. Выяснено, что исследования по агротехнике выращивания сахарной свеклы проводились на самых распространенных почвах в свеклосеющих районах Украины – черноземах. Эти научные исследования выполнялись под руководством научно-исследовательских институтов и станций по агротехнике выращивания, селекции, динамике культивирования сахарной свеклы для обеспечения сахарного производства в Украине и решения кормовой проблемы в животноводстве. Также вводились севообороты – планы многолетнего использования полей и чередование выращиваемых растений как осуществление важного шага к улучшению деятельности свекловодческой отрасли. Они нацеливались на выполнение основных государственных задач по выращиванию свеклы и других сельскохозяйственных культур, обеспечения устойчивого и быстрого повышения урожайности, создания прочной кормовой базы для животноводства, правильного использования рабочей силы, тракторов, скота и сельскохозяйственных машин определенного колхоза или совхоза. Отмечено индустриализацию отрасли, позволившую оборудовать свеклосеющие хозяйства тракторами и другой техникой, волну стахановского движения в свекольном производстве в середине 1930-хгг., а также освещено репрезентацию производственных достижений в свекловодстве через постоянно действующую Всесоюзную сельскохозяйственную выставку и периодические издания, представляющие опыт передовиков сельскохозяйственной науки и практики, новости агротехники, механизации, химизации культур, по свекловичных севооборотах, борьбе с вредителями сельскохозяйственных растений, организации труда в свекловичных колхозах, бригадах, звеньях, хатах-лабораториях, специальную информацию по агротехническому обучению и другие проблемы колхозного строительства. Изучено состояние свекловодства в 1940-х-1950-х годах, в частности влияние войны в 1941-1945гг. на эту отрасль и ее восстановление.
