Suchergebnisse

Мета: дослідження фактичного стану ефективності виконання аптекою своїх функцій за умов упровадження в практичну діяльність вимог Належної аптечної практики (GPP) та окреслення науково-практичних підходів до вирішення існуючих проблем, враховуючи зростання комерційного навантаження на аптеки та посилення гуманістичних тенденцій у суспільстві.Матеріали та методи: результати анкетування 408 експертів з «дуже високим» та «високим» рівнями компетентності; використано соціологічний, аналітичний, графічний методи дослідження та узагальнення.Результати дослідження. Установлено, що найбільш вагомою функцією, на думку експертів, є торговельна, зважаючи на перевагу комерційної складової над професійною в організації сучасної діяльності аптечного закладу. Стосовно напрямів ефективної реалізації GPP переважають такі: «отримання, зберігання та відпуск лікарських засобів» (54,3 % опитаних) та «постійний професійний розвиток фахівців» (47,7 %), від яких значною мірою залежить фінансове становище працівників. Виявлено, що 79,4 % експертів порушують правила відпуску рецептурних лікарських засобів. При реалізації безрецептурних ліків лише 42,9 % опитаних використовують протоколи провізора (фармацевта). Серед заходів для урегулювання питань неконтрольованого відпуску ліків населенню фахівці зазначають такі: «забезпечення функціонування страхової медицини» (50,5 %); «посилення контролю за виписуванням рецептів лікарями» (61,0 %) та «проведення інформаційної роботи поміж населення з приводу запобігання самолікування та безконтрольного прийому ліків» (47,1%).Висновки. Установлені проблеми на шляху виконання аптеками соціальної функції потребують об'єднання зусиль державних структур та громадських організацій. Одним із підходів, враховуючи зростання комерційного навантаження на аптеки, за умов підвищення соціальної відповідальності перед суспільством, є розробка й упровадження вимог GPP у практичну фармацію. ; Aim. To study the actual effectiveness of pharmacy functions under the conditions of implementing the requirements of Good Pharmacy Practice (GPP) and outline scientific and practical approaches to solving the existing problems taking into account the increased commercial load on pharmacies and humanistictrends in society.Materials and methods. The survey results of 408 experts with "very high" and "high" levels of competenceare presented. Sociological, analytical, graphical methods and the method of generalization were used.Results. It has been determined that the most important function, according to experts, is trade considering the advantages of the commercial component over the professional one in organizing the modern activity of a pharmacy institution. Regarding the directions of effective implementation of GPP, the following directions prevail: "receiving, storing and dispensing of medicines" – 54.3 % of the respondents and "continuous professional development of specialists" (47.7 %), of whom the financial position of employees largely depends on. It has been found that 79.4 % of experts violate the rules for dispensing prescription medicines. When selling OTC medicines only 42.9 % of the respondents use protocols of a pharmacist. Among the measures regulating the issues of uncontrolled dispensing of medicines to the population the experts state "providing the functioning of insurance medicine" (50.5 %); "strengthening of control over prescribing by doctors" (61.0 %) and "carrying out the information work among the population on preventionof self-medication and uncontrolled administration of medicines" (47.1 %).Conclusions. The problems identified on the way of performing the social function by pharmacies require joint efforts of government authorities and civil society organizations. Taking into account the increased commercial load on pharmacies, in the context of enhancing social responsibility to society, one of the approaches is the development and implementation of GPP requirements in pharmacy practice. ; Цель: исследование фактического состояния эффективности выполнения аптекой своих функций в условиях внедрения в практическую деятельность требований Надлежащей аптечной практики (GPP) и определение научно-практических подходов к решению существующих проблем, учитывая рост коммерческой нагрузки на аптеки и усиление гуманистических тенденций в обществе.Материалы и методы: результаты анкетирования 408 экспертов с «очень высоким» и «высоким» уровнями компетентности. Использованы социологический, аналитический, графический методы исследования и обобщения.Результаты исследования. Установлено, что наиболее весомой функцией, по мнению экспертов, является торговая, в связи с преимуществом коммерческой составляющей над профессиональной в организации современной деятельности аптечного учреждения. Относительно направлений эффективной реализации GPP преобладают следующие: «получение, хранение и отпуск лекарственных средств» – 54,3 % опрошенных и «постоянное профессиональное развитие специалистов» (47,7 %), от которых в значительной степени зависит финансовое положение работников. Выявлено, что 79,4 % экспертов нарушают правила отпуска рецептурных лекарственных средств. При реализации безрецептурных лекарств только 42,9 % опрошенных используют протоколы провизора (фармацевта). Среди мер для урегулирования вопросов неконтролируемого отпуска лекарств населению специалисты отмечают: «обеспечение функционирования страховой медицины» (50,5 %), «усиление контроля за выписыванием рецептов врачами» (61,0 %) и «проведение информационной работы среди населения по поводу предотвращения самолечения и бесконтрольного приема лекарств» (47,1 %).Выводы. Установленные проблемы на пути выполнения аптеками социальной функции требуют объединения усилий государственных структур и общественных организаций. Одним из подходов, учитывая рост коммерческой нагрузки на аптеки, в условиях повышения социальной ответственности перед обществом, является разработка и внедрение требований GPP в практическую фармацию.

Expansion of spectrum of the medical and pharmaceutical services leads to an annual increase in the use of medicines, and as a consequence of an increase in the amount of pharmaceutical waste. The pharmacy, in accordance with the requirements of Good Pharmacy Practice, should ensure the effective disposal of medicines that have become inadequate in the process of pharmacy production, storage or retail sale or not used by the population. In this regard, socially important to ensure the proper management of pharmaceutical waste at the pharmacy. The aim of the work was the development of modern approaches to the formation of ecological responsibility of specialists for good disposal of medicines at the stage of providing pharmaceutical care to the population. The objects of the study were the data of special literature and regulations on disposal of medicines in the countries of the European Union and in Ukraine. Used methods – analytical-comparative, systemic, logical, modeling and generalization. Based on the analysis of the organization of the activities of pharmacies, as part of the general system of the disposal of pharmaceutical waste, including medicines, in different countries of the European Union found that most of them pharmacies – active participants in this process. Significant differences were found in the approaches to the collection and disposal of pharmaceutical waste in different countries. At the same time, these measures are most effectively implemented by pharmacies under the conditions of financial coverage by the pharmaceutical industry and wholesale pharmaceutical companies for the costs of preventing ecological impacts and conducting educational activities. As a result of systematization of the material, it is proposed to implement the draft National Standard of Good Pharmacy Practice «Participation of Pharmacists the Disposal of Medicines» as one of the ways of solving this problem. An analysis of modern approaches to the management of pharmaceutical waste management systems in the countries of the European Union shows the active participation of pharmacies in the process. Particular importance in this case is given to conducting informational work to increase the ecological consciousness of the population, which will reduce the impact of pharmaceutical waste on the environment. ; Розширення спектра медичних і фармацевтичних послуг призводить до щорічного зростання обсягів використання лікарських засобів і, як наслідок, збільшення кількості фармацевтичних відходів. Аптечний заклад відповідно до вимог Належної аптечної практики має забезпечити ефективне знищення ліків, що стали неякісними в процесі аптечного виробництва, зберігання чи роздрібної реалізації або не використані населенням. У зв'язку з цим соціально важливим є забезпечення належного поводження з відходами ліків на рівні аптечного закладу. Метою дослідження стало розроблення сучасних підходів до формування екологічної відповідальності фахівців за належне знищення лікарських засобів на етапі надання фармацевтичної допомоги населенню. Об'єктами дослідження стали дані спеціальної літератури та нормативно-правові акти з питань знищення ліків у країнах Європейського Союзу та в Україні. Використано методи – аналітико-порівняльний, системний, логічний, моделювання й узагальнення. На підставі аналізу організації діяльності аптек як складових функціонування загальної системи знищення фармацевтичних відходів, у т. ч. лікарських засобів, у різних країнах Європейського Союзу встановлено, що в більшості з них аптечні заклади – активні учасники зазначеного процесу. Виявлено значні відмінності у підходах до організації збору та знешкодження фармацевтичних відходів у різних країнах. При цьому найефективніше зазначені заходи реалізуються аптеками за умов фінансового покриття фармацевтичною промисловістю й оптовими фармацевтичними компаніями витрат на попередження екологічних наслідків та проведення просвітницької діяльності. За результатами систематизації матеріалу запропоновано для впровадження проект національного стандарту Належної аптечної практики «Участь фармацевтичних працівників у знешкодженні лікарських засобів» як один зі шляхів вирішення зазначеної проблеми. Проведений аналіз сучасних підходів до організації поводження з фармацевтичними відходами в країнах Європейського Союзу свідчить про активну участь аптек у вказаному процесі. Особливе значення при цьому приділяється проведенню інформаційної роботи з метою підвищення екологічної свідомості населення, що дасть змогу зменшити вплив відходів лікарських засобів на стан навколишнього природного середовища.

Мета: дослідження фактичного стану ефективності виконання аптекою своїх функцій за умов упровадження в практичну діяльність вимог Належної аптечної практики (GPP) та окреслення науково-практичних підходів до вирішення існуючих проблем, враховуючи зростання комерційного навантаження на аптеки та посилення гуманістичних тенденцій у суспільстві.Матеріали та методи: результати анкетування 408 експертів з «дуже високим» та «високим» рівнями компетентності; використано соціологічний, аналітичний, графічний методи дослідження та узагальнення.Результати дослідження. Установлено, що найбільш вагомою функцією, на думку експертів, є торговельна, зважаючи на перевагу комерційної складової над професійною в організації сучасної діяльності аптечного закладу. Стосовно напрямів ефективної реалізації GPP переважають такі: «отримання, зберігання та відпуск лікарських засобів» (54,3 % опитаних) та «постійний професійний розвиток фахівців» (47,7 %), від яких значною мірою залежить фінансове становище працівників. Виявлено, що 79,4 % експертів порушують правила відпуску рецептурних лікарських засобів. При реалізації безрецептурних ліків лише 42,9 % опитаних використовують протоколи провізора (фармацевта). Серед заходів для урегулювання питань неконтрольованого відпуску ліків населенню фахівці зазначають такі: «забезпечення функціонування страхової медицини» (50,5 %); «посилення контролю за виписуванням рецептів лікарями» (61,0 %) та «проведення інформаційної роботи поміж населення з приводу запобігання самолікування та безконтрольного прийому ліків» (47,1%).Висновки. Установлені проблеми на шляху виконання аптеками соціальної функції потребують об'єднання зусиль державних структур та громадських організацій. Одним із підходів, враховуючи зростання комерційного навантаження на аптеки, за умов підвищення соціальної відповідальності перед суспільством, є розробка й упровадження вимог GPP у практичну фармацію. ; Aim. To study the actual effectiveness of pharmacy functions under the conditions of implementing the requirements of Good Pharmacy Practice (GPP) and outline scientific and practical approaches to solving the existing problems taking into account the increased commercial load on pharmacies and humanistictrends in society.Materials and methods. The survey results of 408 experts with "very high" and "high" levels of competenceare presented. Sociological, analytical, graphical methods and the method of generalization were used.Results. It has been determined that the most important function, according to experts, is trade considering the advantages of the commercial component over the professional one in organizing the modern activity of a pharmacy institution. Regarding the directions of effective implementation of GPP, the following directions prevail: "receiving, storing and dispensing of medicines" – 54.3 % of the respondents and "continuous professional development of specialists" (47.7 %), of whom the financial position of employees largely depends on. It has been found that 79.4 % of experts violate the rules for dispensing prescription medicines. When selling OTC medicines only 42.9 % of the respondents use protocols of a pharmacist. Among the measures regulating the issues of uncontrolled dispensing of medicines to the population the experts state "providing the functioning of insurance medicine" (50.5 %); "strengthening of control over prescribing by doctors" (61.0 %) and "carrying out the information work among the population on preventionof self-medication and uncontrolled administration of medicines" (47.1 %).Conclusions. The problems identified on the way of performing the social function by pharmacies require joint efforts of government authorities and civil society organizations. Taking into account the increased commercial load on pharmacies, in the context of enhancing social responsibility to society, one of the approaches is the development and implementation of GPP requirements in pharmacy practice. ; Цель: исследование фактического состояния эффективности выполнения аптекой своих функций в условиях внедрения в практическую деятельность требований Надлежащей аптечной практики (GPP) и определение научно-практических подходов к решению существующих проблем, учитывая рост коммерческой нагрузки на аптеки и усиление гуманистических тенденций в обществе.Материалы и методы: результаты анкетирования 408 экспертов с «очень высоким» и «высоким» уровнями компетентности. Использованы социологический, аналитический, графический методы исследования и обобщения.Результаты исследования. Установлено, что наиболее весомой функцией, по мнению экспертов, является торговая, в связи с преимуществом коммерческой составляющей над профессиональной в организации современной деятельности аптечного учреждения. Относительно направлений эффективной реализации GPP преобладают следующие: «получение, хранение и отпуск лекарственных средств» – 54,3 % опрошенных и «постоянное профессиональное развитие специалистов» (47,7 %), от которых в значительной степени зависит финансовое положение работников. Выявлено, что 79,4 % экспертов нарушают правила отпуска рецептурных лекарственных средств. При реализации безрецептурных лекарств только 42,9 % опрошенных используют протоколы провизора (фармацевта). Среди мер для урегулирования вопросов неконтролируемого отпуска лекарств населению специалисты отмечают: «обеспечение функционирования страховой медицины» (50,5 %), «усиление контроля за выписыванием рецептов врачами» (61,0 %) и «проведение информационной работы среди населения по поводу предотвращения самолечения и бесконтрольного приема лекарств» (47,1 %).Выводы. Установленные проблемы на пути выполнения аптеками социальной функции требуют объединения усилий государственных структур и общественных организаций. Одним из подходов, учитывая рост коммерческой нагрузки на аптеки, в условиях повышения социальной ответственности перед обществом, является разработка и внедрение требований GPP в практическую фармацию.

Мета: дослідження фактичного стану ефективності виконання аптекою своїх функцій за умов упровадження в практичну діяльність вимог Належної аптечної практики (GPP) та окреслення науково-практичних підходів до вирішення існуючих проблем, враховуючи зростання комерційного навантаження на аптеки та посилення гуманістичних тенденцій у суспільстві.Матеріали та методи: результати анкетування 408 експертів з «дуже високим» та «високим» рівнями компетентності; використано соціологічний, аналітичний, графічний методи дослідження та узагальнення.Результати дослідження. Установлено, що найбільш вагомою функцією, на думку експертів, є торговельна, зважаючи на перевагу комерційної складової над професійною в організації сучасної діяльності аптечного закладу. Стосовно напрямів ефективної реалізації GPP переважають такі: «отримання, зберігання та відпуск лікарських засобів» (54,3 % опитаних) та «постійний професійний розвиток фахівців» (47,7 %), від яких значною мірою залежить фінансове становище працівників. Виявлено, що 79,4 % експертів порушують правила відпуску рецептурних лікарських засобів. При реалізації безрецептурних ліків лише 42,9 % опитаних використовують протоколи провізора (фармацевта). Серед заходів для урегулювання питань неконтрольованого відпуску ліків населенню фахівці зазначають такі: «забезпечення функціонування страхової медицини» (50,5 %); «посилення контролю за виписуванням рецептів лікарями» (61,0 %) та «проведення інформаційної роботи поміж населення з приводу запобігання самолікування та безконтрольного прийому ліків» (47,1%).Висновки. Установлені проблеми на шляху виконання аптеками соціальної функції потребують об'єднання зусиль державних структур та громадських організацій. Одним із підходів, враховуючи зростання комерційного навантаження на аптеки, за умов підвищення соціальної відповідальності перед суспільством, є розробка й упровадження вимог GPP у практичну фармацію. ; Aim. To study the actual effectiveness of pharmacy functions under the conditions of implementing the requirements of Good Pharmacy Practice (GPP) and outline scientific and practical approaches to solving the existing problems taking into account the increased commercial load on pharmacies and humanistictrends in society.Materials and methods. The survey results of 408 experts with "very high" and "high" levels of competenceare presented. Sociological, analytical, graphical methods and the method of generalization were used.Results. It has been determined that the most important function, according to experts, is trade considering the advantages of the commercial component over the professional one in organizing the modern activity of a pharmacy institution. Regarding the directions of effective implementation of GPP, the following directions prevail: "receiving, storing and dispensing of medicines" – 54.3 % of the respondents and "continuous professional development of specialists" (47.7 %), of whom the financial position of employees largely depends on. It has been found that 79.4 % of experts violate the rules for dispensing prescription medicines. When selling OTC medicines only 42.9 % of the respondents use protocols of a pharmacist. Among the measures regulating the issues of uncontrolled dispensing of medicines to the population the experts state "providing the functioning of insurance medicine" (50.5 %); "strengthening of control over prescribing by doctors" (61.0 %) and "carrying out the information work among the population on preventionof self-medication and uncontrolled administration of medicines" (47.1 %).Conclusions. The problems identified on the way of performing the social function by pharmacies require joint efforts of government authorities and civil society organizations. Taking into account the increased commercial load on pharmacies, in the context of enhancing social responsibility to society, one of the approaches is the development and implementation of GPP requirements in pharmacy practice. ; Цель: исследование фактического состояния эффективности выполнения аптекой своих функций в условиях внедрения в практическую деятельность требований Надлежащей аптечной практики (GPP) и определение научно-практических подходов к решению существующих проблем, учитывая рост коммерческой нагрузки на аптеки и усиление гуманистических тенденций в обществе.Материалы и методы: результаты анкетирования 408 экспертов с «очень высоким» и «высоким» уровнями компетентности. Использованы социологический, аналитический, графический методы исследования и обобщения.Результаты исследования. Установлено, что наиболее весомой функцией, по мнению экспертов, является торговая, в связи с преимуществом коммерческой составляющей над профессиональной в организации современной деятельности аптечного учреждения. Относительно направлений эффективной реализации GPP преобладают следующие: «получение, хранение и отпуск лекарственных средств» – 54,3 % опрошенных и «постоянное профессиональное развитие специалистов» (47,7 %), от которых в значительной степени зависит финансовое положение работников. Выявлено, что 79,4 % экспертов нарушают правила отпуска рецептурных лекарственных средств. При реализации безрецептурных лекарств только 42,9 % опрошенных используют протоколы провизора (фармацевта). Среди мер для урегулирования вопросов неконтролируемого отпуска лекарств населению специалисты отмечают: «обеспечение функционирования страховой медицины» (50,5 %), «усиление контроля за выписыванием рецептов врачами» (61,0 %) и «проведение информационной работы среди населения по поводу предотвращения самолечения и бесконтрольного приема лекарств» (47,1 %).Выводы. Установленные проблемы на пути выполнения аптеками социальной функции требуют объединения усилий государственных структур и общественных организаций. Одним из подходов, учитывая рост коммерческой нагрузки на аптеки, в условиях повышения социальной ответственности перед обществом, является разработка и внедрение требований GPP в практическую фармацию.

Цель: формулировка термина «фармацевтические отходы» как важной понятийной категории, которая отражает расширение спектра социальной функции аптек, разработка современных подходов к внедрению принципов «зеленой фармации» в аптечную практику и анализ фактическогосостояния деятельности аптек с лекарственными средствами, которые не подлежат дальнейшему использованию.Материалы и методы. Материалами исследования послужили требования Надлежащей аптечной практики, официальные документы Международной фармацевтической федерации по вопросам внедрения принципов «зеленой фармации», законодательно-нормативные акты Украины, результаты анкетирования специалистов. Использованы исторический, аналитико-сравнительный, системный, логический, математико-статистический методы и метод экспертного опроса специалистов.Результаты исследования. По результатам обработки официальных материалов Международной фармацевтической федерации относительно принципов «зеленой фармации» и требований Надлежащей аптечной практики определены ключевые положения их внедрения в аптечную практику. Проведен хронологический анализ отечественных законодательно-нормативных актов, в которых представлены различные термины, связанные с понятием «фармацевтические отходы», что делает невозможным их использование при разработке национального руководства «Надлежащая аптечная практика». Систематизация данных специальной литературы позволила определить ключевые положения по внедрению принципов «зеленой фармации» в отечественную систему фармацевтического обеспечения. Для эффективной реализации норм Надлежащей аптечной практики в Украине предложено определение «фармацевтические отходы» как важной понятийной категории, которая отражает существенное расширение спектра деятельности аптеки в условиях усиления ее социальной функции. По результатам экспертного опроса специалистов установлено, что в большинстве аптек (73,7 %) наблюдаются системные нарушения правил обезвреживания лекарственных средств.Выводы. По результатам исследований доказана необходимость разработки и внедрения комплекса мероприятий по эффективному обращению с лекарственными средствами, не подлежащими дальнейшему использованию, который должен соответствовать современным принципам «зеленой фармации» и формировать научно обоснованную базу для разработки раздела отечественного руководства «Надлежащая аптечная практика». ; Aim. To define the term "pharmaceutical waste" as an important conceptual category reflecting the expansion of the spectrum of the social function of pharmacies, develop modern approaches to introduction of the "green pharmacy" principles into pharmacy practice and analyze the actual state of the pharmacy activities with medicines that are not subject to further use. Materials and methods. The materials of the study were the requirements of Good Pharmacy Practice, the official documents of the International Pharmaceutical Federation on implementation of the principles of "green pharmacy", legislative acts of Ukraine, the results of questioning of specialists. The following methods were used: historical, analytical-comparative, systemic, logical, mathematical-statistical and expert survey of specialists. Results. According to the results of processing of official materials of the International Pharmaceutical Federation on the principles of "green pharmacy" and the requirements of Good Pharmacy Practice the key provisions of their implementation in pharmacy practice have been identified. A chronological analysis of domestic legislative and normative acts has been performed; in these acts there are various terms for the concept "pharmaceutical waste" thus making it impossible to use them when developing the national guideline of "Good Pharmacy Practice". Systematization of the data of special literature allowed determining the key provisions concerning implementation of the principles of "green pharmacy" in the domestic system of pharmaceutical provision. For the effective implementation of the Good Pharmacy Practice rules in Ukraine the definition of "pharmaceutical waste" as an important conceptual category has been proposed, it reflects a significant expansion of the spectrum of the pharmacy activity in the conditions of strengthening of its social function. According to the expert survey of specialists it has been found that in most pharmacies (73.7 %) there are systemic violations of the rules of drug disposal. Conclusions. According to the results of the research the necessity of development and introduction of a complex of measures concerning effective handling of medicines that are not subject to further use has been proven; these measures should correspond to the modern principles of "green pharmacy" and form a scientifically substantiated basis for developing the section of the national guideline of "Good Pharmacy Practice". ; Мета: формулювання терміна «фармацевтичні відходи» як важливої понятійної категорії, що відображає розширення спектра соціальної функції аптек, розробка сучасних підходів щодо упровадження принципів «зеленої фармації» в аптечну практику та аналіз фактичного стану діяльності аптек із лікарськими засобами, які не підлягають подальшому використанню.Матеріали і методи. Матеріалами дослідження послужили вимоги Належної аптечної практики, офіційні документи Міжнародної фармацевтичної федерації з питань упровадження принципів «зеленої фармації», законодавчо-нормативні акти України, результати анкетування фахівців. Використано історичний, аналітико-порівняльний, системний, логічний, математико-статистичний методи і метод експертного опитування фахівців.Результати дослідження. За результатами обробки офіційних матеріалів Міжнародної фармацевтичної федерації щодо принципів «зеленої фармації» та вимог Належної аптечної практики визначені ключові положення їх упровадження в аптечну практику. Проведено хронологічний аналіз вітчизняних законодавчо-нормативних актів, в яких представлені різні терміни, пов'язані з поняттям «фармацевтичні відходи», що унеможливлює їх використання при розробці національного керівництва «Належна аптечна практика». Систематизація даних спеціальної літератури дозволила визначити ключові положення щодо упровадження принципів «зеленої фармації» у вітчизняну систему фармацевтичного забезпечення. Для ефективної реалізації норм Належної аптечної практики в Україні запропоновано визначення «фармацевтичні відходи» як важливої понятійної категорії, що відображає суттєве розширення спектра діяльності аптеки за умов посилення її соціальної функції. За результатами експертного опитування фахівців установлено, що в більшості аптек (73,7 %) спостерігаються системні порушення правил знешкодження лікарських засобів.Висновки. За результатами досліджень доведено необхідність розробки й упровадження комплексу заходів стосовно ефективного поводження з лікарськими засобами, що не підлягають подальшому використанню, що має відповідати сучасним принципам «зеленої фармації» та формувати науково обґрунтовану базу для розробки розділу вітчизняного керівництва «Належна аптечна практика».

Aim. To define the term "pharmaceutical waste" as an important conceptual category reflecting the expansion of the spectrum of the social function of pharmacies, develop modern approaches to introduction of the "green pharmacy" principles into pharmacy practice and analyze the actual state of the pharmacy activities with medicines that are not subject to further use. Materials and methods. The materials of the study were the requirements of Good Pharmacy Practice, the official documents of the International Pharmaceutical Federation on implementation of the principles of "green pharmacy", legislative acts of Ukraine, the results of questioning of specialists. The following methods were used: historical, analytical-comparative, systemic, logical, mathematical-statistical and expert survey of specialists. Results. According to the results of processing of official materials of the International Pharmaceutical Federation on the principles of "green pharmacy" and the requirements of Good Pharmacy Practice the key provisions of their implementation in pharmacy practice have been identified. A chronological analysis of domestic legislative and normative acts has been performed; in these acts there are various terms for the concept "pharmaceutical waste" thus making it impossible to use them when developing the national guideline of "Good Pharmacy Practice". Systematization of the data of special literature allowed determining the key provisions concerning implementation of the principles of "green pharmacy" in the domestic system of pharmaceutical provision. For the effective implementation of the Good Pharmacy Practice rules in Ukraine the definition of "pharmaceutical waste" as an important conceptual category has been proposed, it reflects a significant expansion of the spectrum of the pharmacy activity in the conditions of strengthening of its social function. According to the expert survey of specialists it has been found that in most pharmacies (73.7 %) there are systemic violations of the rules of drug disposal. Conclusions. According to the results of the research the necessity of development and introduction of a complex of measures concerning effective handling of medicines that are not subject to further use has been proven; these measures should correspond to the modern principles of "green pharmacy" and form a scientifically substantiated basis for developing the section of the national guideline of "Good Pharmacy Practice". ; Цель: формулировка термина «фармацевтические отходы» как важной понятийной категории, которая отражает расширение спектра социальной функции аптек, разработка современных подходов к внедрению принципов «зеленой фармации» в аптечную практику и анализ фактическогосостояния деятельности аптек с лекарственными средствами, которые не подлежат дальнейшему использованию.Материалы и методы. Материалами исследования послужили требования Надлежащей аптечной практики, официальные документы Международной фармацевтической федерации по вопросам внедрения принципов «зеленой фармации», законодательно-нормативные акты Украины, результаты анкетирования специалистов. Использованы исторический, аналитико-сравнительный, системный, логический, математико-статистический методы и метод экспертного опроса специалистов.Результаты исследования. По результатам обработки официальных материалов Международной фармацевтической федерации относительно принципов «зеленой фармации» и требований Надлежащей аптечной практики определены ключевые положения их внедрения в аптечную практику. Проведен хронологический анализ отечественных законодательно-нормативных актов, в которых представлены различные термины, связанные с понятием «фармацевтические отходы», что делает невозможным их использование при разработке национального руководства «Надлежащая аптечная практика». Систематизация данных специальной литературы позволила определить ключевые положения по внедрению принципов «зеленой фармации» в отечественную систему фармацевтического обеспечения. Для эффективной реализации норм Надлежащей аптечной практики в Украине предложено определение «фармацевтические отходы» как важной понятийной категории, которая отражает существенное расширение спектра деятельности аптеки в условиях усиления ее социальной функции. По результатам экспертного опроса специалистов установлено, что в большинстве аптек (73,7 %) наблюдаются системные нарушения правил обезвреживания лекарственных средств.Выводы. По результатам исследований доказана необходимость разработки и внедрения комплекса мероприятий по эффективному обращению с лекарственными средствами, не подлежащими дальнейшему использованию, который должен соответствовать современным принципам «зеленой фармации» и формировать научно обоснованную базу для разработки раздела отечественного руководства «Надлежащая аптечная практика». ; Мета: формулювання терміна «фармацевтичні відходи» як важливої понятійної категорії, що відображає розширення спектра соціальної функції аптек, розробка сучасних підходів щодо упровадження принципів «зеленої фармації» в аптечну практику та аналіз фактичного стану діяльності аптек із лікарськими засобами, які не підлягають подальшому використанню.Матеріали і методи. Матеріалами дослідження послужили вимоги Належної аптечної практики, офіційні документи Міжнародної фармацевтичної федерації з питань упровадження принципів «зеленої фармації», законодавчо-нормативні акти України, результати анкетування фахівців. Використано історичний, аналітико-порівняльний, системний, логічний, математико-статистичний методи і метод експертного опитування фахівців.Результати дослідження. За результатами обробки офіційних матеріалів Міжнародної фармацевтичної федерації щодо принципів «зеленої фармації» та вимог Належної аптечної практики визначені ключові положення їх упровадження в аптечну практику. Проведено хронологічний аналіз вітчизняних законодавчо-нормативних актів, в яких представлені різні терміни, пов'язані з поняттям «фармацевтичні відходи», що унеможливлює їх використання при розробці національного керівництва «Належна аптечна практика». Систематизація даних спеціальної літератури дозволила визначити ключові положення щодо упровадження принципів «зеленої фармації» у вітчизняну систему фармацевтичного забезпечення. Для ефективної реалізації норм Належної аптечної практики в Україні запропоновано визначення «фармацевтичні відходи» як важливої понятійної категорії, що відображає суттєве розширення спектра діяльності аптеки за умов посилення її соціальної функції. За результатами експертного опитування фахівців установлено, що в більшості аптек (73,7 %) спостерігаються системні порушення правил знешкодження лікарських засобів.Висновки. За результатами досліджень доведено необхідність розробки й упровадження комплексу заходів стосовно ефективного поводження з лікарськими засобами, що не підлягають подальшому використанню, що має відповідати сучасним принципам «зеленої фармації» та формувати науково обґрунтовану базу для розробки розділу вітчизняного керівництва «Належна аптечна практика».