Suchergebnisse

The article examines the features of the legal regulation of the circulation of agricultural land between agricultural producers in the EU and identifies areas for improvement of domestic legislation in this area. The study shows that world experience indicates the existence of various models of legal regulation of land turnover among agricultural enterprises, which can be effective if you take into account the specific features of a country and national interests. Virtually every country in the world in one way or another regulates such circulation. There are countries with «hard» and «soft» regulation of land transactions between agricultural producers. But almost every developed EU country gives priority to farmers living in the area and running the farm, in contrast to large agricultural holdings. Despite the fact that in the EU countries the legislation on the circulation of agricultural land between agricultural producers is based on different models of legal regulation, the positive experience of these countries should be used to improve domestic legislation in this area. In the field of legal support for the use of land by agricultural producers, it is necessary in domestic land legislation to pay special attention to the granting of preferential rights to acquire agricultural land to farms, local communities, tenants, etc.; provide for the establishment of a preferential procedure for the acquisition of such land and the provision of tax benefits; and to determine the limits of land concentration at the level of oblasts and united territorial communities or to establish a permitting procedure for the acquisition of land plots with an area larger than that established in the territory of a certain oblast or united territorial community.Keywords: agricultural lands, circulation of agricultural lands, agricultural commodity producers, agricultural holdings, farms ; У статті досліджено особливості правового регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення між сільськогосподарськими товаровиробниками у країнах ЄС і визначено напрями удосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері. За результатами дослідження встановлено, що світовий досвід вказує на існування різноманітних моделей правового регулювання обігу земель серед сільськогосподарських підприємств, які можуть бути ефективними, якщо враховують конкретні особливості тієї чи іншої країни та національні інтереси. Практично кожна країна світу в той чи інший спосіб регулює такий обіг. Є країни з «жорстким» та «м'яким» регулюванням земельних трансакцій між сільськогосподарськими товаровиробниками. Але практично кожна розвинута країна ЄС віддає пріоритет фермерам, що проживають на даній території й ведуть господарство, на відміну від великих агрохолдингів. Не зважаючи на те, що у країнах ЄС законодавство про обіг земель сільськогосподарського призначення між сільськогосподарськими товаровиробниками базується на різних моделях правового регулювання, позитивний досвід цих країн має бути використано для удосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері. У сфері правового забезпечення використання земель сільськогосподарськими товаровиробниками, необхідно у вітчизняному земельному законодавстві особливу увагу приділити наданню переважних прав на придбання земель сільськогосподарського призначення фермерським господарствам, територіальним громадам, орендарям тощо; передбачити встановлення пільгового порядку придбання таких земель і надання податкових пільг; а також визначити граничні межі концентрації землі на рівні областей та об'єднаних територіальних громад або встановити дозвільний порядок придбання земельних ділянок площею більше ніж встановлена на території певної області або об'єднаної територіальної громади.Ключові слова: землі сільськогосподарського призначення, обіг земель сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські товаровиробники, агрохолдинги, фермерські господарства