Suchergebnisse

Відповідно до статті 50 Лісабонського договору про приєднання до Європейського Союзу будь-яка держава-член може вийти із Союзу. На основі цього правила у Великобританії було розпочато процес Brexit. Він був заснований на результатах консультативного референдуму 23 червня 2016 року, коли 51,9% його учасників проголосували за вихід. 23 січня 2020 р. Палата лордів затвердила угоду про Brexit, яка дозволила Великобританії вийти з ЄС 31 січня 2020 р. Цього дня Європарламент ратифікував угоду про Brexit, і Великобританія завершила членство в ЄВРОПА. Brexit став дуже серйозним випробуванням для Великобританії та ЄС. Найбільша загроза для ЄС полягає в тому, що Brexit може спровокувати подібні процеси дезінтеграції в інших європейських країнах. Угода про вихід Великобританії з ЄС передбачає перехідний період з 31 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року. Під час перехідного періоду застосовуватиметься право ЄС, але будуть деякі винятки: Великобританія не братиме участі у процесі прийняття рішень ЄС і не зможе голосувати на виборах до Європейського парламенту. Протягом перехідного періоду він залишатиметься частиною митного союзу та єдиного ринку ЄС, відповідатиме умовам торгової політики та митним тарифам ЄС. Проект політичної декларації, підписаний ЄС та Великобританією разом із угодою про Brexit, передбачає збереження партнерства сторін на основі спільних цінностей після виходу Великобританії з ЄС. Одночасно повинні бути забезпечені британський суверенітет та захист внутрішнього ринку Великої Британії, незалежна торгова політика та припинення вільного руху людей між ЄС та Великобританією. Їх подальша співпраця та роль у європейських та світових міжнародних процесах залежатимуть від налагодження співпраці між Великобританією та ЄС протягом перехідного періоду.