Suchergebnisse

The article considers the purpose of disciplinary measures applied to the juveniles sentenced to imprisonment as a means of educational influence, stimulation of law-abiding behavior, correction and resocialization of such juveniles, enshrined in the criminal-executive legislation of Ukraine. The purpose of the study is to determine the effectiveness, feasibility and validity of incentives and sanctions applied to such individuals, using appropriate methods. The author analyzes the state of study of the issue in the science of criminal executive law, as well as in the sciences of general psychology and pedagogy and penitentiary psychology and pedagogy. Consequently, the relevance of this topic is confirmed.The article presents the exhaustive list of incentives and sanctions defined in the Criminal Executive Code of Ukraine, which can be applied to the juveniles serving a sentence of imprisonment. In addition, the author describes incentives and sanctions as traditional means to influence motivation, as an incentive to the law-abiding behavior.To identify the effectiveness of disciplinary measures applied to the juvenile prisoners, the author conducted a survey of 55 young men aged 14–17 serving imprisonment in the Kremenchug correctional colony. For this purpose, a complex of methods was used: methods of diagnosing personality about the motivation to succeed as well as for the motivation to avoid the failures of T. Ehlers; ADOR parental attitude test questionnaire; five-factor personal questionnaire «Big Five» (R. McCray and P. Costa); as well as 2 questionnaires developed by the author: a questionnaire of development factors and personal data and also a questionnaire to study the attitude of the juvenile convicts to disciplinary measures.The data obtained as a result of the survey of the juvenile prisoners and their mathematical and statistical processing with the help of cluster, comparative, correlation and factor analyzes made it possible to investigate how juveniles themselves evaluate the existing measures of incentives and sanctions. Thus, the author finds a relationship between the different attitudes of the juvenile convicts to disciplinary measures and personal characteristics of the juveniles as well as the focus of their motivation to succeed or prevent failures, which determine the greater effectiveness of incentives for some and, instead, sanctions – for others.Therefore, the author proposes to conduct a similar assessment of the feasibility of disciplinary measures in each educational colony by the employees of its socio-psychological service periodically – to optimize and effective such measures for the purpose of proper differentiated educational influence. ; Розглянуто питання ефективності, доцільності й обґрунтованості заходів заохочення і стягнення, що застосовуються до неповнолітніх осіб, засуджених до позбавлення волі, на підставі проведення автором опитування 55 юнаків віком 14‒17 років, ув'язнених у Кременчуцькій виховній колонії. Для такого аналізу було використано комплекс методик: методики діагностики особистості на мотивацію до успіху та на мотивацію до уникнення невдач Т. Елерса; тест-опитувальник батьківського ставлення ADOR; п'ятифакторний особистісний опитувальник «Велика п'ятірка» (Р. МакКрає і П. Коста); а також розроблені автором 2 анкети: анкета факторів розвитку й особистих даних та анкета для вивчення ставлення неповнолітніх засуджених до заходів дисциплінарного впливу.На основі отриманих унаслідок опитування даних та їхньої математично-статистичної обробки за допомогою кластерного, порівняльного, кореляційного і факторного аналізів встановлено залежність між різним ставленням неповнолітніх засуджених до заходів дисциплінарного впливу та особистісними характеристиками неповнолітніх і спрямо-ваністю їхньої мотивації на успіх чи запобігання невдачам, що визначають більшу дієвість заохочень для одних і, натомість, стягнень – для інших.Відтак, автором запропоновано проводити схоже оцінювання доцільності заходів дисциплінарного впливу у кожній виховній колонії працівниками її соціально-психологічної служби періодично – для оптимізації та ефективізації таких заходів з метою стимулювання правослухняної поведінки та належного диференційованого виховного впливу.