Мета роботи: розробка математичної моделі опису фону автомобільних транспортних засобів, що функціонують у контрольованій зоні біля стратегічного об'єкта.
Метод дослідження: дослідження здійснювалися з використанням методів систем масового обслуговування та функціональ-ного аналізу, системного аналізу та математичного моделювання, теорії систем та теорії автоматизованого управління.
Результати дослідження: математична модель опису фону автомобільних транспортних засобів, що функціонують у контрольованій зоні біля стратегічного об'єкта.
Теоретична цінність дослідження: уточнено визначення ситуаційного фону автомобільних транспортних засобів та класифікацію порушень використання автомобільних транспортних засобів; розроблено математичну модель, яка описує ситуаційний фон автомобільних транспортних засобів.
Тип статті: функціонально-синтезуючий, що описує нову модель динамічного процесу.
Ця стаття присвячена розгляду основних технічних параметрів акустичних засобів та географічних факторів місцевості на дальність знімання мовної інформації при вирішенні прикладних завдань захисту об'єктів критичної інфраструктури від терористичних актів. Спочатку дано характеристика основних технічних параметрів акустичних засобів знімання мовної інформації. Показано, що Основними технічними параметрами акустичних засобів знімання мовної інформації є чутливість мікрофона, його спрямованість, робоча смуга частот і коефіцієнт розпізнавання. Потім розглянути поняття енергетичної дальності виявлення акустичних сигналів. Показано, що під енергетичною дальністю дії акустичного засобу розуміється найбільше розрахункове значення дистанції, що забезпечує рівність енергетичного потенціалу акустичного засобу та закономірності спаду інтенсивності розповсюджується акустичної хвилі. Після чого проаналізовано геометрична дальність виявлення акустичних сигналів, з урахуванням рельєфу місцевості навколо об'єкту критичної інфраструктури. Показано, що геометрична дальність виявлення акустичних сигналів буде визначатися геометричній дальністю видимого горизонту з урахуванням позитивного і негативного рельєфу місцевості, наявністю житлових масивів, лісів та водойм, а також станом підстилаючої поверхні навколо об'єкту критичної інфраструктури в напрямку, який визначається розворотом акустичного пристрою. Потім розглянуто очікувана дальність знімання мовної інформації, як результат співвідношення енергетичної і геометричній діяльностей виявлення акустичних сигналів. Показано, що очікувана дальність знімання мовної інформації визначається як добуток енергетичної дальності виявлення акустичних сигналів на значення коефіцієнта впливу середовища в приземних шарах атмосфери. Якщо отриманий результат перевищує значення геометричної дальності виявлення акустичного сигналу, то за значення очікуваної дальності приймається геометрична дальність виявлення.
Стаття присвячена визначенню нових напрямків підвищення ефективності систем фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури, що охороняються, які є головним технічним засобом недопущення терористичних актів проти цих об'єктів. Спочатку дано характеристика систем охорони приміщень і контролю прилеглих територій об'єктів критичної інфраструктури, що охороняються. Показано, що за функціональним призначенням в систему фізичного захисту входять пристрої та системи сигналізації виявлення, збору і обробки інформації, тривожно викличної сигналізації, контролю і управління доступом, оптоелектронного спостереження, оперативного зв'язку та оповіщення, забезпечення електроживлення і електроосвітлення, системи забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів при транспортуванні. Вони розподіляються по трьох зонах: внутрішньої, охоронюваному периметру і зовнішньої (санітарній) зоні. Головним засобом збору інформації про обстановку на периметрі і підходах до нього є оптоелектронні засоби. Потім розглянути особливості процесу управління надзвичайної ситуацій терористичного характеру на об'єкті критичної інфраструктури, що охороняється. Показано, що головна мета управління надзвичайними ситуаціями терористичного характеру – це недопущення терористичного акту на об'єкті, що охороняється, який є об'єктом управління. Структурно-логічна модель управління надзвичайною ситуацію складається з шести блоків: блоку моніторингу ситуації; блоку виявлення ризику; блоку аналізу ризиків; блоку підготовки варіантів управлінських рішень; блоку прийняття рішення і доведення його виконавців; блоку впливу на ситуацію, яка через структуру виконавців впливає на об'єкт управління і замикає його контур управління, забезпечуючи тим самим безперервність процесу управління надзвичайною ситуацією терористичного характеру в інтересах її недопущення та запобігання. Після чого визначити шляхи підвищення ефективності систем фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури держави, що охороняються. Показано, що одним з перспективних напрямків підвищення ефективності процесу управління надзвичайною ситуацією терористичного характеру на об'єктах критичної інфраструктури держави, що охороняються є вдосконалення систем фізичного захисту шляхом розробки нових пристроїв і систем акустичного контролю приміщень і територій об'єкта і знімання мовної інформації з використанням параболічних, трубчастих і градієнтних мікрофонів і плоских акустичних фразованих решіток, які забезпечують прийом акустичних сигналів на видаленні від ніс кольких десятків до кількох сотень метрів і забезпечують повну інформацію про дії та наміри людей, що реєструються в відео системах.
На основі аналізу основних підходів до опису процесу аварійного управління і регулярності аварійної ситуації як просторово-часового процесу пропонується використовувати концепцію ризику в якості одного з критеріїв, які використовуються для оцінки ефективності аварійного управління водного транспортного засобу.
Метою даної роботи є визначення особливостей управління на водному транспортному засобі у внутрішніх і територіальних водах України. Для досягнення цієї мети проаналізовано основні підходи до опису процесу управління надзвичайними ситуаціями, розглянуті закономірності виникнення надзвичайної ситуації як просторово-часового процесу і використана концепції ризику в якості одного з критеріїв, які використовуються для оцінка ефективності аварійного управління на водному транспортному засобі.
В роботі оцінюється можливість виникнення небезпечних явищ за допомогою ризику. Ці явища включають природні, техногенні, соціальні, економічні явища, які відбуваються в природі, техносфери, суспільстві, економіці і є результатом розвитку відповідних процесів. Розвиток цих процесів призводить до формування в середовищі негативних (шкідливих, несприятливих) впливів на населення, об'єкти техносфери та природне середовище, що погіршують умови діяльності соціально-економічних систем. Індивідуальні інтереси людей (організацій) задовольняються в рамках окремих систем діяльності. Вони можуть включати в себе людину і об'єкти навколишнього середовища, які взаємодіють для досягнення конкретного людського інтересу. Процеси життя і діяльності по відношенню до людей і організаціям мають властивості, найважливішим з яких є небезпека і безпеку.
На підставі отриманих результатів доведено, що рівень ризику надзвичайної ситуації має якісну оцінку екстреного управління на водному транспортному засобі, а в майбутньому ефективність екстреного управління оцінюється за ступенем мінімізації наслідків надзвичайної ситуації.
В данной работе рассматриваются предложения предупреждения чрезвычайных ситуаций, вызванных попаданием и распространением антропогенных загрязнений в водной среде, посредством модернизации лабораторной установки с последующим построением систем оперативного контроля сбрасываемых технологических вод.
Для достижения поставленной цели необходимо решить следующие задачи. Первоначально рассмотреть возможность модернизации лабораторной установки по обнаружению антропогенных примесей в реальных корабельных условиях на научно-исследовательском судне в интересах предупреждения чрезвычайных ситуаций, вызванных попаданием и распространением антропогенных загрязнений в водной среде. Затем дать описание предлагаемого обнаружителя антропогенных загрязнений в водной среде и рассмотреть его использование в качестве одиночного зонда и основного элемента системы мониторинга водной среды. После чего предложить вариант оперативного контроля сбрасываемых технологических вод.
Система оперативного контроля сбрасываемых технологических вод включает набор акустических измерительных устройств, установленных в точках водозабора и водосброса, которые подключены по линиям телекоммуникаций к переносному компьютеру, где осуществляется регистрация измерений скорости звука, соответствующих чистой воде, воде содержащей примеси выше и ниже предельно допустимых концентраций.
Мета роботи: на основі систематизації особливостей акустичних антропогенних чинників у повітряному середовище аналізується їх вплив на вирішення прикладних завдань знімання мовної інформації на відкритій місцевості.
Дизайн/Метод/Підхід дослідження: при виконанні цієї роботи використовувалися методи аналізу фізичних властивостей повітряного середовища та технічних параметрів засобів прийому акустичних сигналів, методи опису акустичних полів, систематизації та узагальнення даних та знань, методи якісної оцінки впливу антропогенних факторів.
Результати дослідження: у статті показано, що складовими акустичного фону є джерела природного, штучного і змішаного походження, кожен з яких має специфічний шумовий спектр. Антропогенний фактор повітряного середовища визначається як сімейство (об'єднання) шумів штучного походження. Ці технічні шуми є результатом діяльності людини.
Теоретична цінність дослідження: полягає в тому, що дальність знімання мовної інформації на відкритій місцевості залежіть від рівня акустичного фону в районі вирішення прикладних завдань. При сталості технічних параметрів акустичного пристрою та постійній силі цілі, дальність її виявлення буде тим меншою, ніж вище рівень акустичного фону, і навпаки, зменшення інтенсивності акустичного фону призводить до збільшення дальності знімання мовної інформації.
Тип статті: науково-практична.
Мета роботи: на основі систематизації особливостей поширення акустичних хвиль залежно від різних станів повітряного середовища показано їх вплив на вирішення прикладних завдань знімання мовної інформації на відкритій місцевості, та запропоновано оперативний швидкий облік цих факторів у вирішенні прикладних завдань.
Дизайн/Метод/Підхід дослідження: при виконанні цієї роботи використовувалися методи аналізу властивостей хвильових процесів, методи опису акустичних полів, систематизації та узагальнення даних та знань, методи перетворення складних систем.
Результати дослідження: статті досліджено швидкості поширення звуку в атмосфері, що є головною акустичною характеристикою повітряного середовища, яка повністю залежить від параметрів цього середовища (атмосферний тиск, температура повітря, його вологість, а також наявність додаткових домішок). Вертикальний розподіл швидкості звуку в приземних шарах атмосфери повністю визначає поширення акустичних хвиль і їх викривлення – рефрагування. Розглянуто поняття фактора аномалії повітряного середовища та його обліку при вирішенні прикладних завдань знімання мовної інформації.
Теоретична цінність дослідження: полягає в тому, що складні розрахунки фактора аномалії повітряного середовища для отримання очікуваної дальності виявлення акустичних сигналів може визначатися як добуток значення енергетичної дальності виявлення на значення коефіцієнта впливу середовища в приземних шарах атмосфери.
Тип статті: науково-практична.
